Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2334/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано судом: 25.07.2024. Зареєстровано: 26.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2024.
Дата набрання законної сили: 25.07.2024
Номер судового провадження: К/990/42976/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 липня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №440/2334/23
		адміністративне провадження № К/990/42976/23  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Білак М.В., 
		суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
		на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року (головуючий суддя - Бойко С.С.)
		та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С.)
		у справі № 440/2334/23
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК»
		до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
		про визнання протиправною та скасування постанови
		I. РУХ СПРАВИ
		1.          У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КТК» (далі - позивач, ТОВ «КТК») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190843 від 27 січня 2023 року (далі - Постанова № 190843, спірна постанова).
		2.          Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач всупереч вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), помилково визнав перевізника відповідальним за оформлення товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) та незаконно вимагав виконання умов Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі - Положення № 340), яке не має застосовуватись під час надзвичайних ситуацій.
		3.          Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, позовні вимоги задоволено. 
		Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190843 від 27 січня 2023 року.
		4.          Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Укртрансбезпека звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		5.          Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6.          18 січня 2023 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 16 січня 2023 року № 008181 посадовими особами відповідача здійснено рейдову перевірку транспортного засобу DAF /MEGA/, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за кермом якого був водій ОСОБА_1 .
		7.          За наслідками перевірки складено акт № 251973 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зі змістом якого водій ознайомлений.
		8.          Під час вказаної рейдової перевірки відповідачем виявлено порушення вимог статей 34, 48 Закону № 2344-III, а саме - під час здійснення вантажних перевезень згідно з ТТН № 238797 від 18 січня 2023 року перевізник не забезпечив водія оформленою належним чином товарно-транспортною накладною, оскільки в графах «автомобільний перевізник», «в/одержувач» не вказаний код платника податків згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ), вимог наказів Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від  07 серпня 2010 року та № 385 від 24 червня 2010 року. Також встановлено, що у водія відсутня роздруківка даних роботи тахографа за 18 березня 2023 року, враховуючи невикористання особистої картки водія. 
		9.          Відповідальність за вказані порушення передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
		10. 27 січня 2023 року за результатами розгляду справи про виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт, Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №190843. Вказано, що ТОВ «КТК» допущено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III, за що стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.
		11. Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду.
		III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12.           Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що автомобільний перевізник не є суб`єктом відповідальності за неналежне оформлення ТТН, а повинен лише мати при собі серед інших документів отриману від вантажовідправника ТТН.
		13. Також судами зазначено, що на момент перевірки одночасно діяли дві надзвичайні ситуації природного та воєнного характеру, а тому посилання відповідача на невиконання позивачем вимог Положення № 340, яке не має застосовуватись під час надзвичайних ситуацій, є незаконним.
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		14. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підстав пункту 3 частини четвертої статі 328 КАС України. 
		15. Скаржник вказав про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування статей 48 та 60 Закону № 2344-III, положень пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила № 363) стосовно належного оформлення товарно-транспортної накладної; застосування Положення № 340 під час надзвичайних ситуацій.
		16. У касаційній скарзі зазначено про відсутність єдиного системного тлумачення судами поняття істотності порушень заповнення автомобільними перевізниками товарно-транспортної накладної, яка зобов`язана бути у водіїв, що здійснюють вантажні перевезення та повинна надаватись при рейдових перевірках. В даній справі суди дійшли висновку, що невказання в графах «автомобільний перевізник», «в/одержувач» коду платника податків згідно з ЄРДПОУ не робить ТТН недійсною. Однак, на думку представника відповідача, суди не врахували, що дані стосовно коду платника податків згідно з ЄДРПОУ є істотними даними, які мають міститись в ТТН, і це прямо передбачено Правилами № 363. А тому не вказання в ТТН коректних даних щодо коду платника податків згідно з ЄРДПОУ створює шлях до неправомірних маніпуляцій із даними перевізника та унеможливлює перевірку правомірності дій перевізника при здійсненні перевезень, та що автоматично робить ТТН недійсною.
		17. Також скаржник вказав про відсутність єдиного підходу до застосування Положення № 340, коли підставою позову перевізників є необов`язковість дотримання вказаного положення через одночасну дію надзвичайної ситуації природного та воєнного характеру.
		18. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
		20. Спірні правовідносини виникли щодо накладення постановою № 190843 адміністративно-господарського штрафу за порушення перевізником вимог статей 34, 48 Закону № 2344-III.
		21. Під час спірної перевірки було встановлено відсутність роздруківки даних роботи тахографа водія за 18 січня 2023 року, враховуючи, що водій не використовує особисту картку, а також відсутність належно оформленої ТТН (ТТН не містила обов`язкових реквізитів: в графах «автомобільний перевізник», «в/одержувач» не вказаний код платника податків згідно з ЄРДПОУ).
		22. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05 квітня 2001 року.
		23. Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
		24. Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
		25. Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
		26. Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
		Документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
		27. Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону № 2344-III, не є вичерпним.
		28. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення № 340. 
		29. Пунктом 1.5 Положення №340 визначено, що тахограф - це обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
		30. Згідно з пунктом 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
		Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
		31. Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція №385).
		32. Згідно з підпунктом 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
		33. Також відповідно до вказаного підпункту Інструкції № 385 до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
		34. У свою чергу, згідно із пунктами 3.5, 3.6. Інструкції № 385, на перевізників покладено обов`язок забезпечувати водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).
		35. Також саме перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній  пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
		36. Отже, чинним законодавством саме на автомобільного перевізника покладено обов`язок забезпечення належної експлуатації тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами.
		37. У свою чергу, непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених  статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
		38. При цьому Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників.
		39. Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.
		40. Судами встановлено, що перевізником в даному випадку є позивач, а автомобіль DAF /MEGA/, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , був обладнаний тахографом.
		41. Під час перевірки у водія була відсутня роздруківка даних роботи тахографа за 18 січня 2023 року (день перевірки), яка відповідно до статті 48 Закону N 2344-III та підпункту 3.3. Інструкції №385 повинна бути у водія, якщо він не використовує особисту картку водія.
		42. Окрім того, відповідно до вимог статті 48 Закону N 2344-III документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є ТТН.
		43. Згідно із пунктом 11.1 розділу 11 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
		Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
		44. Частиною третьою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає обов`язкові реквізити автомобільного перевізника та вантажоодержувача, зокрема, повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) та код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення.
		45. Отже, чинним законодавством визначено істотні дані, що має містити ТТН, зокрема, найменування та код ЄДРПОУ автоперевізника та вантажоодержувача.
		46. Таким чином, під час проведення перевірки водій, в порушення вимог статті 48 Закону №2344-III, не надав належним чином заповнені ТТН та роздруківку даних роботи тахографа.
		47. Щодо доводів позивача про те, що він не може нести відповідальність за неналежне оформлення ТТН, Верховний Суд зазначає таке.
		48. Відповідно до пункту 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
		Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
		49. Пунктом 11.4 Правил № 363 регламентовано, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
		50. Таким чином, водій після отримання вантажу перевіряє оформлення ТТН та підписує її.
		51. У відповідності до статті 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:
		організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
		здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
		забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
		здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
		Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
		Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
		52. Згідно зі статтею 34 Закону автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
		53. Отже, з аналізу вказаних правових норм, вбачається, що контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
		54. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 600/3906/22-а, від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17, від 19 серпня 2019 року у справі № 823/5035/15.
		55. Щодо дії на території України надзвичайних ситуацій та безпідставність застосування Положення № 340 до спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке.
		56. Відповідно до пункту 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338-р з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року. 
		57. Згідно із Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин в Україні діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією РФ проти України.
		58. Отже, в Україні з 25 березня 2020 року до 30 червня 2023 року діяв режим надзвичайної ситуації, а з 24 лютого 2022 року - воєнний стан.
		59. Пунктом 1.4. Положення № 340 визначено, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
		60. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Положення № 340 через одночасно дію двох надзвичайних ситуацій природного та воєнного характеру. 
		61. Однак, колегія суддів Верховного Суду вважає вказаний висновок судів попередніх інстанцій необґрунтованим. 
		62. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. 
		63. Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		64. Згідно із приписів КЦЗ України та Закону № 389-VIII вбачається, що і воєнний стан, і режим надзвичайної ситуації є особливими режимами, що виникли через визначені законом обставини. Такі режими потребують посилення взаємодії органів управління, сил цивільного захисту зі збройними силами та правоохоронними органами за для ліквідації можливих наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня і забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення, та за для проведення рятувальних та відновлювальних робіт через військову агресію. Саме за для безпечної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій законодавцем передбачено певні обмеження дії нормативно-правових актів.
		65. У свою чергу, із системного аналізу положень пункту 1.4. Положення № 340 вбачається, що дія вказаної норми розповсюджується на перевізників лише у випадках, коли надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення. 
		66. За перевіркою матеріалів справи не вбачається, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, що перевізник у даній справі здійснював перевезення з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків, також позивачем не наведено обставин, які б унеможливлювали або перешкоджали виконанню вимог пункту 6.3 Положення № 340.
		67. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
		68. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
		69. Колегія суддів наголошує, що Законом № 2344-ІІІ не передбачено жодних виключень в частині дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо обов`язкової наявності у водіїв транспортних засобів на момент проведення рейдових перевірок усіх визначених законодавством документів під час дії режиму надзвичайної ситуації, зокрема, медико-біологічного характеру, та запровадження особливого правового режиму воєнного стану. 
		70. Враховуючи, що режим надзвичайної ситуації тривав в Україні більше трьох років, а воєнний стан вже триває з 24 лютого 2022 року, твердження судів попередніх інстанції щодо можливості невиконання автомобільними перевізниками такий довгий проміжок часу вимог законодавства щодо здійснення перевезень, є безпідставним.
		71. Таким чином, Верховний Суд доходить висновку, що дія Положення № 340 поширюється на спірні правовідносини.
		72. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 440/5921/23.
		73. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		74. Враховуючи, що позивач як перевізник не дотримався обов`язку здійснення контролю за роботою водіїв транспортних засобів, Верховний Суд приходить до висновку про законність накладення на нього адміністративно - господарського штрафу. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо підстав для скасування спірної постанови є помилковими.
		75. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		76. Отже, суди першої та  апеляційної інстанцій у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме статті 48 Закону №2344-III, підпунктів 11.1, 11.4 пункту 11 Правил № 363, абзацу 3 пункту 1.4, пункту 6.3 Положення № 340.
		77. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 341, 345, 351, 359 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі № 440/2334/23 скасувати.
		Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		М.В. Білак
		О.А. Губська 
		В.Е. Мацедонська,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...