Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/2691/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2024. Зареєстровано: 26.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2024.
Дата набрання законної сили: 16.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/756/1065/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100050003871

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 756/2691/24
		       Номер провадження № 1-кп/756/1065/24
		 
		УКРАЇНА
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 липня 2024 року місто Київ
		 
		Оболонський районний суд міста Києва в складі: 
		судді                                                       ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора                                               ОСОБА_3 ,
		захисника                                                ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                                       ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 11.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050003871, у відношенні:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балабанівка, Оратівського району, Вінницької області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, є пенсіонером за віком, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
		 
		1.1. ОСОБА_5 проживає разом із колишньою дружиною  ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , із якою мешкають в різних кімнатах.
		Так, 10.11.2023 ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого мешкання в стані алкогольного сп`яніння, близько 05 год. 00 хв. маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дії, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, підійшов до зачинених дверей кімнати, у якій перебувала ОСОБА_6 і почав словесно ображати нецензурними висловлюваннями останню, принижувати людську честь та гідність, що тривало протягом 30 хвилин.
		У подальшому, близько 09 год. 10 хв., коли ОСОБА_6 знаходилась у своїй кімнаті, ОСОБА_5 продовжив реалізовувати вказаний умисел спрямований на вчинення домашнього насильства щодо колишньої дружини ОСОБА_6 , зокрема виражався нецензурною лайкою, принижуючи її честь та гідність, погрожував фізичною розправою, чим спричинив психологічне насильство ОСОБА_6 . 
		Крім того, 19.12.2023 ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння, близько о 17 год. 00 хв. ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дії, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, учинив психологічне насильство стосовно колишньої дружини ОСОБА_6 , а саме: словесно ображав нецензурними висловлюваннями, принижував людську честь та гідність, погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою.
		20.12.2023, близько о 15 год. 00 хв., ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння.
		Так, ОСОБА_5 , маючи прямий  умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно  небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство відносно колишньої  дружини ОСОБА_6 , а саме: словесно ображав нецензурними висловлюваннями, принижував людську честь та гідність, погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою, тримав перед собою руки, зігнуті в ліктьових суглобах та здійснював ними періодичні махи вгору та вниз.
		16.01.2024, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , а саме словесно ображав нецензурними висловлюваннями, принижував людську честь та гідність, погрожував фізичною розправою, а також наблизившись впритул до ОСОБА_6 два рази штовхнув її руками в область грудей. 
		Отже, у період часу з 10.11.2023 до 16.01.2024 ОСОБА_5 перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою погіршення якості життя потерпілої, систематично, на протязі тривалого часу вчиняв домашнє насильство відносно останньої, яке виразилось у діях психологічного насильства, а саме у словесних образах та  нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та погроз в бік потерпілої, що завдало систематичних психологічних страждань  ОСОБА_6 .  
		У зв`язку з вказаними діями ОСОБА_5 , у ОСОБА_6 наявний психічний розлад у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції в межах розладу адаптації пов`язаний з насильством у сім`ї.
		 
		1.2. Отже, ОСОБА_5 учинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
		 
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		 
		2.1. Позиції сторін кримінального провадження. 
		 
		2.1.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що потерпіла його колишня дружина, з якою вони мешкали в одній квартирі. Він тривалий час зловживав спиртними напоями. Наразі проходить лікування від алкоголізму. Обставини подій пам`ятає частково,  тому не заперечує обставин, які вказані в обвинувальному акті. За вчинене шкодує, бажає виправити свою поведінку.
		 
		2.1.2. Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував щодо обставин, за яких обвинувачений визнав себе винуватим, не оспорював надані обвинуваченим показання. Не заперечував щодо призначення обвинуваченому покарання, яке просив прокурор.
		 
		2.1.3. Прокурор у судовому засіданні зазначила, що в судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_5 винуватим та призначити покарання за ст. 126-1 КК України в виді позбавлення  волі строком на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, установивши іспитовий строк тривалістю 2 роки. Також прокурор просила урахувати, що існує обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме щире каяття, та наявність обставин, які обтяжують покарання, а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		 
		2.1.4. Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, однак надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
		 
		2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
		 
		2.2.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження (надані показання обвинуваченим), і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
		 
		2.2.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом. 
		 
		2.2.3. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
		 
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. 
		На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення кримінального правопорушення. Бо саме обвинувачений просив суд не дослідувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено і прокурором у судовому засіданні.
		При цьому, як встановлено в судовому засіданні, злочин вчинявся ОСОБА_5 у стані сп`яніння щодо своєї колишньої дружини, яка є людиною похилого віку.
		 
		3.2. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, а обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо особи похилого віку, та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		 
		4. Мотиви призначення покарання.
		 
		4.1. Суд уважає, що підстави для застосування положень статтей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
		 
		4.2. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, що покарання є необхідним у тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		 
		4.3. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій нетяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Наслідки вчинення злочину, зокрема, що відомостей про завдану матеріальну чи моральну шкоду суду не надано, як і не пред`явлено цивільний позов. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності за сімейне насилля зокрема щодо потерпілої, є пенсіонером за віком, страждає на алкоголізм, від якого проходить лікування. Окрім того суд ураховує обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		 
		4.4. З урахуванням викладених обставин по справі, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.
		Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, пункту 5 ч. 3 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин. 
		Суд звісно врахував, що ОСОБА_5 наразі проходить лікування від алкоголізму. Між тим, ОСОБА_5 проходить лікування добровільно, а отже наявність додаткового обов`язку із проходження лікування не дозволить ОСОБА_5 припинити лікування, саме що є необхідним для досягнення мети перевиховання. Бо як вже було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 не лише страждає на алкоголізм, а й вчиняв сімейне насилля саме в стані алкогольного сп`яніння.
		 
		4.5. Крім того, на думку суду, встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про достатні підстави згідно з ч. 2 ст. 76, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України для направлення ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників строком на три місяці. 
		Оскільки після проходження лікування від алкозалежності, останньому потрібна допомога в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
		 
		4.6. Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статтей 65 - 68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання. Крім того, застосування вказаних додаткових обов`язків та проходження відповідної програми для кривдників, надасть можливість ОСОБА_5 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення ним повторних злочинів, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.
		 
		5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		 
		5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		 
		5.2. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Речові докази в провадженні відсутні. Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
		Керуючись статтями 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пункту 5 ч. 3  ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		- пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 76, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...