Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3308/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2024. Зареєстровано: 27.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2024.
Дата набрання законної сили: 23.07.2024
Номер судового провадження: К/990/4829/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 липня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 280/3308/23
		адміністративне провадження № К/990/4829/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого суді                                                             Берназюка Я.О., 
		суддів:                                                                       Єзерова А.А. та Чиркіна С.М.,
		при секретарі судового засідання                                         Кірієнко Н.Є.,
		за участю:
		представника позивача                                                  Нікітіної Ю.С.,
		представника відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )          ОСОБА_3.,
		представників відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_8)                              ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у касаційному порядку адміністративну справу №280/3308/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до  ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 
		про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_2 
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року,
		У С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі також - відповідачі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8), в якому просила:
		-          визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у виплаті їй залишку одноразової грошової допомоги (далі також - ОГД) одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 листопада 2022 року №322 на підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова КМУ №168) та відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII);
		-          зобов`язати відповідачів здійснити виплату їй одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону№     2011-ХІІ, абзацу 3 пункту 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), пункту 2 Постанови КМУ №168, без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25 січня 2023 року №45 (далі - Порядок №45).
		2.          В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) № 322 від 22 грудня 2022 року їй як матері загиблого в період дії воєнного стану військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000     000 грн. При цьому 17 лютого 2023 року та 13 березня 2023 року їй виплачено лише частину коштів. Виплата зазначеної грошової допомоги частинами є протиправною, оскільки на таку виплату не розповсюджуються положення Порядку №45, з огляду на те, що набрання ним чинності відбулося вже після реалізації позивачкою права на отримання такої допомоги.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3.          Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті залишку одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії №322 від 22 грудня 2022 року одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум. 
		Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити виплату ОСОБА_1 одним платежем одноразову грошову допомогу у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону №2011-XII, абзацу 3 пункту 2 Постанови КМУ №975, пункту 2 Постанови КМУ №168, без застосування обмежень розміру та строків виплати такої одноразової грошової допомоги, передбачених Порядком №45.
		У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
		4.          Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання ОСОБА_1 одноразової допомоги виникло до дня набрання чинності Порядком №45, а отже у відповідача не було правових підстав для проведення їй виплати такої допомоги частинами.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
		5.          Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		6.          На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 1 частини другої статті 16, частини третьої статті 16-2, частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-XII, абзаців 1, 7 пункту 2, пункту 21 Постанови КМУ №168, підпунктів 1-3 пункту 4, пункту 5, пункту 10, пункту 14 Порядку №975, пунктів 1.1, 1.2, 1.10, 3.1, 3.2 розділу I Порядку №45.
		7.          Скаржник вважає необґрунтованим висновок судів першої і апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для проведення виплати одноразової грошової допомоги частинами, оскільки право на отримання ОСОБА_1 такої допомоги відбулось до дня набрання чинності Порядком №45.
		8.          У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року №5-р(І)/2019, у якому зазначено, що за змістом частини 1 статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
		9.          На думку ІНФОРМАЦІЯ_4 , аналіз положень Закону №2011-XI, Постанови КМУ №168, Порядку №975 та Порядку №45 свідчить про те, що правовідносини стосовно виплати одноразової грошової допомоги розпочинаються із дня загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану та закінчується повною фактичною виплатою усієї призначеної суми допомоги членам сім`ї загиблого та включають:
		-          реалізацію волевиявлення особи шляхом звернення до відповідного органу (районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) із формалізованою заявою про виплату одноразової грошової допомоги;
		-          прийом заяви та документів районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, здійснення розшуку відсутніх документів, направлення документів до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
		-          перевірка обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки отриманих документів, підготовка висновку про право на призначення одноразової грошової допомоги та направлення до Департаменту соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8;
		-          опрацювання документів в ІНФОРМАЦІЯ_8, прийняття відповідною комісією рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, підготовка та надання Державній казначейській службі України розподілу відкритих асигнувань;
		-          перерахування після відкриття асигнувань згідно розподілу обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки коштів одноразової грошової допомоги на рахунок отримувача.
		10.          Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає, що на момент набрання чинності Порядком №45, правовідносини між позивачем та відповідачами щодо виплати одноразової грошової допомоги продовжують існувати, а тому можуть регулювалися зазначеним Порядком.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		11.          Касаційна скарга надійшла до Суду 08 лютого 2024 року.
		12.          Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №     280/3308/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
		13.          Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
		14.          Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 року клопотання адвоката Нікітіної Юлії Сергіївни, подане в інтересах позивачки ОСОБА_1 , та клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. 
		15.          Під час розгляду цієї справи в касаційному порядку інші учасники справи клопотань не заявляли. 
		Позиція інших учасників справи
		16.          30 квітня 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 , де позивачка вказує, що право на отримання ОГД виникло у неї до набрання законної сили Порядком №     45, з огляду на це, відповідачами протиправно здійснено виплату такої допомоги частинами. Позивачка вказує, що Порядком №     975, серед іншого, чітко визначено механізм призначення і виплати ОГД. Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
		Крім того, ОСОБА_1 також звертає увагу на норми Положення про організацію в ІНФОРМАЦІЯ_8 роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони від  14 серпня 2014 року  № 530 (далі - Положення №     530), зокрема пунктів 4.9, 4.11, 4.12, якими врегульовано процедуру виплати призначеної ОГД та строки вчинення розпорядниками коштів різних рівнів відповідних повноважень.
		Із огляду на зазначене, позивачка просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
		17.          10 травня 2024 року від представника позивачки - адвоката Нікітіної Ю.С. надійшли пояснення, де вона вказала, що згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а тому норми, встановлені Порядком №     45, не поширюються на спірні правовідносини у цій справі та відповідно, не можуть застосовуватись судом. Тому, наголошує, що у відповідачів були відсутні підстави для виплати призначеної ОСОБА_1 ОГД частинами.
		18.          28 червня 204 року від ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшли пояснення у справі, де відповідач погодився з тим, що рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги позивачці було прийнято Комісією 22 грудня 2022 року. Водночас вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з чинним законодавством, здійснює виплату частини одноразової грошової допомоги, що належить позивачці, із застосуванням пункту 1.10. Порядку № 45, тобто поетапно.
		У підсумку ІНФОРМАЦІЯ_8 наголошує, що застосування Порядку №45 при виплаті ОГД не порушують права позивачки, яке може бути захищене судом, оскільки процедурні зміни не вплинули на наявність права на отримання членами сім`ї загиблого одноразової грошової допомоги.
		19.          16 липня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_8 надійшли ще одні пояснення у справі. Відповідач наголосив, що у пункті 2-1 Постанови КМУ № 168 зазначено про можливість визначення міністерствами та державними органами за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки України порядку і умов виплати одноразової грошової допомоги. Вказане, за його твердженням, свідчить про правомірність застосування положень Порядку №  45 при виплаті ОГД позивачці.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		20.          Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачка є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був призваний за мобілізацією згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №31-РС, проходив військову службу у якості солдата у військовій частині НОМЕР_1 та був призначений водієм згідно наказу по частині №43 від 24 лютого 2022 року.
		21.          Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 серпня 2022 року №197 станом на 05 серпня 2022 року солдат ОСОБА_2 вибув у розпорядження командира артилерійської групи оперативного підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_7 » в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
		22.          06 серпня 2022 року ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання потрапив під артилерійський обстріл вогневої позиції ІНФОРМАЦІЯ_9 отримав поранення в результаті яких ІНФОРМАЦІЯ_10 року настала смерть в стаціонарі «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова» в місті Дніпро внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, дифузної травми головного мозку, ушкоджень внаслідок військових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини.
		23.          Відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії №     322 від 22 грудня 2022 року згідно з пунктом 2 постанови КМУ №168, позивачці, матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_10 року у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 призначено виплату одноразової грошової допомоги в сумі 15 000 000 грн.
		24.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виплачено: 17 лютого 2023 року - 1/5 частини від призначеної суми одноразової грошової допомоги, що складає 3 000 000 грн; 13 березня 2023 року - 300 000,00 грн.
		25.          13 березня 2023 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги у повному обсязі.
		26.          Листом від 20 березня 2023 року №1382/с позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги одним платежем, з посиланням на Порядок №45.
		27.          Не погоджуючись із позицією відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.
		Позиція Верховного Суду
		28.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
		29.          Згідно з положенням     частини четвертої статті 328 КАС України     підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		30.          Відповідно до     частин першої,     другої     та     третьої статті 242 КАС України     судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		31.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		32.          Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
		33.          Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		34.          Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		35.          Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		36.          Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		37.          Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
		38.          Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		39.          За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		40.          Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
		41.          Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.
		42.          Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		43.          Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на:
		військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
		військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
		військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей. 
		44.          Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		45.          Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		46.          Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.
		47.          Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
		48.          Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		49.          На виконання Закону №2011-XII КМУ прийняв Порядок №975, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		50.          Практика Верховного Суду стосовно застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020, від 24 червня 2021 року у справі № 120/1985/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 25 липня 2022 року у справі № 380/6447/20 та від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а.
		51.          Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		52.          Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
		Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
		Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII.
		53.          За приписами пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
		У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
		Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», указами Президента України (частина 3).
		54.          Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання 06 серпня 2022 року потрапив під артилерійський обстріл вогневої позиції ІНФОРМАЦІЯ_9 та отримав поранення, в результаті яких ІНФОРМАЦІЯ_10 року помер в стаціонарі «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова» в місті Дніпро.
		55.          З огляду на встановлене, Суд бере до уваги наступне.
		56.          Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
		57.          Вказане дає змогу Суду дійти висновку, що смерть ОСОБА_2 сталася в період дії на території України воєнного стану.
		58.          Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		59.          Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.
		60.          Колегія суддів зазначає, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті військовослужбовця, набули нового правового регулювання і змісту.
		61.          Конституційний Суд України ухвалив рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість      обмеження або скасування права на соціальний захист      цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.
		62.          Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року     № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
		63.          Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня. 
		64.          Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
		65.          Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
		66.          Крім того, абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення:
		за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації (до початку роботи Верховної Ради України);
		щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.
		67.          Таким чином, на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», враховуючи необхідність вирішення багатьох невідкладних питань, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, виконанням завдань щодо подолання збройної агресії та захисту держави, мобілізаційних та низки інших процесів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», положеннями якої оперативно врегулював деякі особливості окремих виплат (в тому числі ОГД), зокрема для військовослужбовців, як осіб, які безпосередньо були залучені до виконання зазначених завдань.
		68.          Так, пунктом 1 постанови КМУ №168 (тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент прийняття Міністерством оборони України протоколу засідання Комісії №322 від 22 грудня 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		69.          Абзацом першим, другим, сьомим пункту 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян рф або рб та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
		Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
		70.          Пунктом 2-1 Постанови КМУ №168 установлено, що порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
		71.          На момент звернення позивачки до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про призначення ОГД (вересень 2022 року) та на момент ухвалення Комісією відповідного рішення (№     322 від 22 грудня 2022 року), порядок і послідовність дій уповноважених суб`єктів щодо виплати одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців визначався Порядком № 975 та Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 14 серпня 2014 року №530, яким затверджено Положення №530.
		72.          Згідно з пунктом 22 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
		Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
		Під час воєнного стану рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймається розпорядником бюджетних коштів протягом трьох місяців з дня отримання всіх необхідних документів.
		73.          Крім того, пунктом 4.11 Положення №530, визначено, що Департамент соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8 доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
		74.          Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, які мають власну мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, доводять ці рішення до уповноважених органів (військових частин, військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, установ, організацій та ТЦК та СП), які подавали висновки щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, та впродовж трьох робочих днів готують та надають Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дня відкриття асигнувань розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
		75.          Уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у 15-денний строк з дня його одержання.
		76.          Згідно пункту 4.12 Положення №530, після отримання коштів для виплати одноразової грошової допомоги розпорядники коштів третього рівня протягом трьох робочих днів уточнюють рахунки отримувачів допомоги, видають наказ про виплату одноразової грошової допомоги та подають платіжні документи до органів Державної казначейської служби України.
		77.          Вищезазначене у сукупності свідчить про те, що як на момент звернення позивачки до ІНФОРМАЦІЯ_4 (вересень 2022 року), так і на момент ухвалення відповідного рішення про призначення їй ОГД (протокол Комісії №     322 від 22 грудня 2022 року), послідовність дій щодо призначення останньої була врегульована Порядком №     975 і Положенням №     530 і включала в себе: 
		реалізацію волевиявлення особи шляхом звернення до відповідного органу (районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) із формалізованою заявою про виплату одноразової грошової допомоги;
		прийом заяви та документів районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, здійснення розшуку відсутніх документів, направлення документів до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
		перевірка обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки отриманих документів, підготовка висновку про право на призначення одноразової грошової допомоги та направлення до Департаменту соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8;
		опрацювання документів в ІНФОРМАЦІЯ_8 та прийняття відповідною комісією рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги.
		78.          Суд зауважує, що положення вищезазначених актів (Порядок №     975 та Положення №     530) надавали право розпоряднику бюджетних коштів в умовах дії воєнного стану приймати рішення за наслідками розгляду поданих для призначення одноразової грошової допомоги документів протягом трьох місяців з дня їх отримання. При цьому Суд звертає увагу, що жодних умов стосовно розстрочення суми призначеної ОГД або її поетапної виплати зазначені акти законодавства не містять. 
		79.          Разом з тим, Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25 січня 2023 року №45 затверджено новий порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.     
		80.          Згідно пункту 1 зазначеного Наказу, вказаний Порядок розроблений, зокрема, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 7 липня 2022 року № 793 (набрала чинності 19 липня 2022 року).
		81.          Крім того, згідно пункту 3 Наказу, Порядок № 45 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 31 січня 2023 року (Опубліковано: Офіційний вісник України - 2023 року, № 8, сторінка 9, стаття 606, код акта 116462/2023).
		82.          Пунктом 1.1 розділу І Порядку     № 45 визначено, що цей порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
		83.          Пунктом 1.2 розділу І Порядку     № 45 визначено, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
		84.          Пунктом 1.10 Порядку №45 визначено, що призначена сума одноразової грошової допомоги у ІНФОРМАЦІЯ_8, військовій частині НОМЕР_3 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми; залишок невиплаченої суми (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
		85.          Звертаючись до Суду з касаційною скаргою, ІНФОРМАЦІЯ_1 вказує, що на момент набрання чинності Порядком №45, правовідносини між позивачем та відповідачами щодо виплати одноразової грошової допомоги продовжують існувати, а тому останній підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		86.          Ухвалюючи оскаржувані рішення суди вказали, що право на отримання ОСОБА_1 . ОГД виникло до дня набрання чинності Порядком №45, оскільки відповідне рішення про призначення ОГД ухвалене 22 грудня 2022 року, а отже у відповідача не було правових підстав для проведення їй виплати такої допомоги частинами.
		87.          Аналізуючи висновки судів попередніх інстанцій з урахуванням доводів касаційної скарги, Суд зазначає, що основним правовим питанням, яке потребує вирішення у цій справі, є поширення дії Порядку №45 на правовідносини, які виникли та повинні були завершитися до набрання ним чинності.
		88.          Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		89.          В теорії права дія нормативно-правових актів у часі розглядається як інтегративна категорія, що включає такі моменти тривалості та особливості реалізації акта у часі (темпоральні характеристики нормативно-правового акта), як: 1) дата   набрання актом  чинності та дата введення його в дію, а також дата втрати актом (повністю або в певній частині)  чинності та,  відповідно, припинення його дії;  2) чинність  та дія  акта;  3) способи  (види)  дії  акта  у  часі.
		90.          Дія нормативно-правових актів у часі є, як правило, перспективною, тобто розрахованою на поведінку суб`єктів права, що виникає після набрання чинності актом. Проте, у деяких випадках нормативно-правові акти можуть мати зворотну (так звану ретроспективну) дію у часі, тобто поширюватись в цілому або в певній частині на відносини, що виникли до набрання ним чинності.
		91.          Позицію щодо дії законів та інших нормативно-правових актів в часі неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
		92.          Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6- рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.  Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині     першій статті 58 Конституції України, становлять випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		93.          Зі змісту вказаних рішень КСУ також вбачається, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		94.          При цьому у Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України зробив висновок, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини). 
		95.          Таким чином, у разі безпосередньо (прямої) дії нормативно-правового акта в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
		96.          У контексті доводів касаційної скарги про те, що правовідносини між позивачкою і ІНФОРМАЦІЯ_1 не завершені та продовжують тривати, колегія суддів зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, аналізуючи питання дії нормативно-правових актів у часі, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16 вказала, що у разі якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
		97.          Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі неодноразово застосовувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, від 24 січня 2023 року у справах №640/14816/20 та №600/5806/21-а, від 08 жовтня 2021 року у справі № 240/19318/20, від 16 листопада 2021 року у справі № 360/1406/20, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/7578/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 520/9778/19  та від 10 січня 2024 року у справі № 380/13615/21.
		98.          З огляду на вказане, враховуючи вищенаведені правові норми Основного Закону України, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо їх офіційного тлумачення та висновки Верховного Суду стосовно застосування цих норм, колегія суддів, в контексті спірного правового питання, що виникло у цій справі, та з огляду на характер і зміст спірних правовідносин, констатує, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією. 
		Лише у разі якщо на момент прийняття суб`єктом владних повноважень у межах визначених законодавством строків рішення про призначення ОГД у законодавстві запроваджено нове правове регулювання цих правовідносин, відмінне від того, яке існувало на момент звернення особи із відповідною заявою, вказаний суб`єкт не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. З огляду на це, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.
		99.          Крім того, Суд враховує, що зазначений висновок в повній мірі узгоджується із положеннями Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX), відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 якого, адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
		100.          Згідно статей 87 та 88 Закону № 2073-IX адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. При цьому, разі внесення змін до закону або істотної зміни фактичних обставин правомірний адміністративний акт може бути відкликано за ініціативою адміністративного органу на шкоду особі з дня набрання чинності новим адміністративним актом, якщо публічний інтерес у відкликанні адміністративного акта переважає законний інтерес (довіру) особи.
		101.          Повертаючись до спірних правовідносин та беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Суд зазначає, що позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про призначення та виплату ОГД у зв`язку зі смертю її сина у вересні 2022 року. Впродовж трьохмісячного строку, встановленого абзацом 5 пункту 22 Порядку № 975, а саме 22 грудня 2022 року, Комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 складено Протокол №     322, згідно якого ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн.
		102.          Суд зауважує, що станом на 22 грудня 2022 року чинним правовим регулюванням порядку та умов виплати ОГД не було передбачено її поетапного нарахування особам, яким вона призначена, оскільки положення Порядку №     45 набрали чинності 31 січня 2023 року, тобто в той момент, коли рішення про призначення позивачці одноразової грошової допомоги вже було прийнято Міністерством оборони України та повинно було бути виконаним. Крім того, варто зауважити, що таке рішення не містить жодних положень про поетапність (розстрочення) виплати позивачці ОГД.
		103.          За таких обставин, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на спірні правовідносини, які виникли у цій справі, положення Порядку № 45 не поширюються, і вказує, що оскільки адміністративна процедура, ініційована позивачкою у цій справі стосовно реалізації визначеного законом права на отримання ОГД була завершена до дня набрання чинності Порядком № 45 (згідно пункту 3 Наказу, яким затверджено Порядок № 45, останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто 31 січня 2023 року), тому, враховуючи принцип правової визначеності як складової верховенства права, у відповідачів не було будь-яких правових підстав для проведення виплати позивачці ОГД частинами. 
		104.          Колегія суддів зауважує, що внутрішні процедури стосовно фактичного здійснення виплати ОГД, що проводилися відповідачами у період з 22 грудня 2022 року до моменту набрання чинності Порядком № 45, не можуть виступати легітимною підставою для обмеження права позивачки.
		105.          У контексті доводів касаційної скарги, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів «б» та «в» частини другої статті 9 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX (далі - закон № 3354-IX) (набрав чинності 20 вересня 2023 року та буде введений в дію в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022) законодавство України, зокрема, включає постанови КМУ та накази міністерств.
		106.          Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
		107.          Аналогічно до положень Основного Закону частинами першою, другою, восьмою статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року № 794-VII визначено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
		108.          Крім того, згідно з частиною першою, другою, сьомою статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів КМУ видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами. Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
		109.          Пунктом 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, ІНФОРМАЦІЯ_8 в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів КМУ видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази ІНФОРМАЦІЯ_8, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності і громадянами.
		110.          Варто також зауважити, що згідно статті 58 Закону № 3354-IX пряма дія нормативно-правового акта у часі означає, що його норми поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності. Норми нормативно-правового акта поширюються на суспільні відносини, що виникли до дня набрання ним чинності та продовжують існувати на день набрання ним чинності, з дня набрання чинності цим нормативно-правовим актом.
		111.          При цьому, згідно частин другої та третьої статті 57 Закону № 3354-IX дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.
		Моментом набрання чинності нормативно-правовим актом є 0 годин дня, наступного за днем його опублікування в порядку, встановленому законом, якщо:
		1) інше не визначено Конституцією України та (або) законом; 
		2) більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом.
		112.          Вказане у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що Порядок № 45, затверджений Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25 січня 2023 року № 45, є обов`язковим до виконання з моменту набрання ним чинності і підлягає застосуванню до тих правовідносин, рішення про призначення ОГД (у формі протоколу Комісії ІНФОРМАЦІЯ_8) у яких прийнято вже на момент чинності вказаного Порядку, тобто після 31 січня 2023 року.
		113.          Колегія суддів також зазначає, що введені Порядком № 45 положення щодо поетапної виплати призначеної сім`ям загиблих військовослужбовців одноразової грошової допомоги жодним чином не позбавляють відповідних осіб права на отримання вказаної допомоги, при цьому, в умовах дії воєнного стану та з урахуванням обмежених фінансових ресурсів держави забезпечують дотримання соціальних прав і гарантій в частині своєчасних  виплат одноразової грошової допомоги рівною мірою всім сім`ям загиблих. Порядок № 45 також покликаний покликані забезпечити тривалу підтримку та відновлення фінансової стабільності у сім`ях, які пережили загибель військовослужбовця. Таке нормативне регулювання дає змогу максимізувати ефективність використання доступних ресурсів держави і забезпечити відповідність соціальних стандартів та гарантій у складних умовах кризи, спричиненої збройною агресією рф проти України.
		114.          Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		115.          Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		116.          Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		117.          Оскільки суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                Я.О. Берназюк
		 
		Судді:                                                                                                     А.А. Єзеров
		 
		                                                                                                                                  С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...