Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242зп-24/160 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2024. Зареєстровано: 27.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: 242зп-24/160

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
		26 липня 2024 р.Справа №242зп-24/160
		Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про забезпечення позову до подання позовної заяви,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. 25.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій заявник просить:
		- вжити заходів забезпечення позову, а саме: заборонити Державній службі геології та надр України (вул. Цедіка Антона, буд. 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії щодо анулювання або зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640, виданого 31.12.2004 Товариству з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 39376858).
		2. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 25.06.2024 на підставі ст. 16-1 Кодексу України про надра Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» договір купівлі-продажу права на користування надрами.
		3. Відповідно до умов договору продавець (надрокористувач) Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» передав, а ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» (покупець) прийняв право користування надрами (видобування) Малишевське родовище ділянки Мотронівсько-Аннівська та Північно-Західна, що належить продавцю на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004.
		4. У відповідності до вимог Кодексу України про надра ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС», 17.07.2024 звернулось до Державної служби геології та надр України з листом (заявою) №1707/24-1 від 17.07.2024 у якій просило внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 у зв`язку із відчуженням права на користування надрами за договором від 25.06.2024 в порядку ст. 16-5 Кодексу України про надра.
		5. На виконання вимог Кодексу до заяви ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» долучено наступні документи:
		- копія договору купівлі-продажу права користування надрами від 25.06.2024;
		- лист-згода надрокористувача Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, засвідчений 16.07.2024 приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області за №1482, із зазначенням підстави відчуження права на користування надрами (шляхом купівлі-продажу);
		- довідка щодо виконання особливих умов спеціального дозволу №3640 від 31.12.2004 та Програми робіт (додаток №2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 14.08.2020 №3640);
		- пояснювальна записка №01-15/121 від 16.07.2024;
		- довідка №01-15/120 від 15.07.2024 щодо відсутності заборгованості по сплаті рентної плати за користування надрами;
		- інформацію з ЄДР щодо покупця;
		- інформаційна довідка №1607/24-1 від 16.07.2024 щодо бенефіціарного власника;
		- схематичне зображення структури власності.
		6. 19.07.2024 на адресу ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» надійшов лист Державної служби геології та надр України №4624/07/2-24 від 19.07.2024, яким повідомлено про залишення заяви без розгляду.
		7. Отже, на думку заявника, рішення Державної служби геології та надр України №4624/07/2-24 від 19.07.2024 є необґрунтованим, оскільки ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» зібрано та подано всі необхідні документи у відповідності до Закону, для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами.
		8. Також заявник зазначає, що разом з тим, листом Держгеонадри від 28.06.2024 №2622/02-5/2-24 робочою групою з питань надрокористування рекомендовано розглянути питання щодо дії спеціального дозволу на користування надрами №3640 після 26.07.2024.
		9. Такі рекомендації ґрунтуються на ст. 13 Кодексу, згідно якої, надрокористувач, відносно бенефіціарного власника якого застосовано спеціальні обмежувальні заходи (санкції) у вигляді анулювання спеціальних дозволів, втрачає право користування надрами за умови якщо протягом 30 денного строку з дня застосування санкцій такий власник залишається бенефіціаром надрокористувача.
		10. Заявник також зазначає, що відповідно до ст. 13 Кодексу у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону України "Про санкції" до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно анулює або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
		11. Таким чином, на думку заявника, протиправне рішення Державної служби геології та надр України про відмову в розгляді по-суті поданих документів позбавляє права ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» на користування надрами, яке було набуто ним за договором №25/06-24 від 25.06.2024, оскільки, дозвільний документ №3640 від 31.12.2004 може бути анульованим.
		12. На переконання заявника, з наведених обставин існує реальний ризик унеможливлення відновлення прав заявника та ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» за результатами судового розгляду спору.
		13. Заявник також звертає увагу на лист Державної служби геології та надр України від 28.06.2024 №2622/02-5/2-24, відповідно до змісту якого робочою групою з питань надрокористування рекомендовано розглянути питання щодо дії спеціального дозволу на користування надрами №3640 після 26.07.2024.
		14. Також, зазначає, що відповідно до протоколу №2024-28 засідання Робочої групи з питань надрокористування від 26.06.2024 по питанню №4 «Розгляд питань щодо зупинення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до пункту 8 частини другої статті 26, пункту 3 частини першої статті 57 Кодексу України про надра та пункту 3 частини першої статті 26, пункту 9 частини другої статті 27 Закону України «Про нафту і газ» (застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді зупинення дії або анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з урахуванням частини сьомої статті 13 Кодексу України про надра» рекомендовано Держгеонадрам врахувати пропозиції Робочої групи, зокрема, щодо дозволу №3640 - розглянути відповідно до частини сьомої статті 13 Кодексу України про надра питання щодо подальшої дії дозволу після 26.07.2024.
		15. Таким чином, враховуючи зміст норми ч. 7 ст. 13 Кодексу України про надра, відповідно до якої центральний орган анулює (а не «може анулювати») дію спеціального дозволу на користування надрами, а також враховуючи наявний лист Державної служби геології та надр України від 28.06.2024 №2622/02-5/2-24 та протокол №2024-28 засідання Робочої групи з питань надрокористування від 26.06.2024, після спливу 30-денного строку з дня застосування санкції, та за відсутності вжитих заходів забезпечення позову, Держгеонадра неодмінно та обов`язково прийме наказ про анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами №3640, оскільки Кодекс України про надра не надає державному органу у цій ситуації повноважень діяти інакше.
		16. Таким чином, анулювання дії спецдозволу №3640 призведе до неефективності та неможливості поновлення порушених прав, за захистом яких заявник звернеться до суду із позовною заявою, оскільки неможливо внести зміни в анульований дозвіл на користування надрами  після його анулювання такий дозвіл перестає існувати.
		17. Заявник також звертає увагу на те, що наслідком забезпечення позову стане виключно тимчасове унеможливлення настання незворотних для заявника наслідків, забезпечення ефективного захисту або поновлення його прав чи інтересів у разі задоволення позовних вимог в майбутньому та виключатиме необхідність подальшого ініціювання нових судових процедур щодо захисту порушених прав.
		18. Так, у разі невжиття заходів забезпечення позову та прийняття рішення про задоволення позову, таке рішення юридично та фактично неможливо буде виконати, оскільки воно передбачатиме внесення змін в анульований, тобто юридично неіснуючий документ.
		19. Заявник також вважає, що заходи забезпечення позову не є формою втручання у дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості.
		20. Необхідність застосування заходів забезпечення позову пов`язане з існуванням реальної, а не абстрактної загрози правам та інтересам заявника, що може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні із забороною вчиняти будь-які дії з дозволом на користування надрами.
		21. Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав заявника в разі задоволення позову, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
		22. Заявник, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову повністю унеможливить поновлення порушених їх прав та інтересів, за захистом яких він звернеться до суду, а також очевидними є ознаки протиправності поведінки Державної служби геології та надр України.
		23. Перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, при вирішенні її по суті, суддя виходить з наступного.
		24. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
		25. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		26. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		27. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		28. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		29. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		30. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
		31. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.
		32. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
		33. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		34. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		35. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» 25.06.2024 укладено договір купівлі-продажу права на користування надрами. Відповідно до умов договору продавець (надрокористувач) Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» передав, а ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» (покупець) прийняв право користування надрами (видобування) Малишевське родовище ділянки Мотронівсько-Аннівська та Північно-Західна, що належить продавцю на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004.
		36. Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Кодексу України про надра у ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» виникло право на отримання права на користування надрами на підставі вказаного спеціального дозволу на користування надрами із дотриманням порядку відчуження такого дозволу. Для внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та набуття права користування надрами, ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» 17.07.2024 звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою в якій просило внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 у зв`язку із відчуженням права на користування надрами за договором від 25.06.2024 в порядку ст. 16-5 Кодексу. За результатами розгляду якої листом Державної служби геології та надр України від 19.07.2024 №4624/07/2-24 повідомило заявника про залишення заяви без розгляду.
		37. Суд зауважує, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» із позовом до суду не призведе до унеможливлення анулювання або зупинення дії Дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004, а отже, до винесення рішення у справі державний орган може застосувати санкцію у вигляді анулювання або зупинення такого дозволу на користування надрами, що призведе до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав, за захистом яких заявник звернеться до суду із позовною заявою.
		38. Також, суд зауважує, що в даному конкретному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» має правомірні очікування на отримання Дозволу на користування надрами після укладання договору купівлі-продажу права на користування надрами від 25.06.2024.
		39. Як вже зазначалось, у відповідності до ст. 13 Кодексу у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону України "Про санкції" до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно анулює або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
		40. З матеріалів заяви видно, що протоколом №2024-28 засідання Робочої групи з питань надрокористування від 26.06.2024 по питанню №4 Розгляд питань щодо зупинення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до пункту 8 частини другої статті 26, пункту 3 частини першої статті 57 Кодексу України про надра та пункту 3 частини першої статті 26, пункту 9 частини другої статті 27 Закону України Про нафту і газ (застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України Про санкції у вигляді зупинення дії або анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з урахуванням частини сьомої статті 13 Кодексу України про надра рекомендовано Держгеонадрам врахувати пропозиції Робочої групи, зокрема, щодо дозволу №3640 - розглянути відповідно до частини сьомої статті 13 Кодексу України про надра питання щодо подальшої дії дозволу після 26.07.2024.
		41. Тобто, Державною службою геології та надр України після 26.07.2024 може бути прийняте рішення, яким вони анулюють або зупинять дозвіл №3640, що призведе до незворотних наслідків, як для заявника так і для Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС», як набувача права на користування надрами за договором купівлі-продажу.
		42. Судом встановлено, що Указом Президента України №376/2024 від 24.06.2024 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
		43. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 застосовано санкції до кінцевого беніфіціара Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОБМІНАТ", зокрема анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3640).
		44. Між тим, 25.06.2024, тобто на наступний день після Указу Президента України №376/2024 від 24.06.2024 між заявником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» укладено договір купівлі-продажу права на користування надрами.
		45. Можливо зробити висновок, що заявник протягом 30-денного строку встановленого ч. 7 ст. 13 Кодексу продав дозвіл на користування надрами.
		46. Як вже зазначалось, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно анулює або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами. Враховуючи наявний лист Держгеонадри від 28.06.2024 №2622/02-5/2-24 та протокол №2024-28 засідання Робочої групи з питань надрокористування від 26.06.2024, після спливу 30-денного строку з дня застосування санкції, Держгеонадра повинна прийняти наказ про анулювання або зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640.
		47. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційною довідкою №1607/24-1 від 16.07.2024 кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» є громадянин України ОСОБА_1 .
		48. Отже, звертаючись до Державної служби геології та надр України із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС», як новий власник спеціального дозволу, із кінцевим бенефіціаром до якого не застосовані санкції має право на внесення змін у відповідності до Закону.
		49. Суд звертає увагу, що такі заходи не є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості. Суд не надає оцінки відповідним діям Державної служби геології та надр України, адже це входить до предмета доказування під час розгляду спору виключно по суті, а констатує лише існування реальної, а не абстрактної загрози правам та інтересам суб`єкта господарювання, що може спричинити негативні наслідки, які є значущими, у порівнянні з тимчасовим зупиненням дії наказу та забороною вчиняти будь-які дії з Дозволом на користування надрами.
		50. З огляду на викладені обставини, суд робить висновок про те, що заявником були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його та ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС» інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль для захисту цих інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення позову.
		51. Суд також враховує, що Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		52. Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
		53. На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
		54. Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		55. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		56. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		57. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		58. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» вказав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		59. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
		60. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		61. Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
		62. Невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів заявника, для захисту яких він звернувся до суду.
		63. Водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності дій відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи.
		64. Також, суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Проте суд звертає увагу, що оцінку діям Державної служби геології та надр України може бути надано тільки під час розгляду справи по суті.
		65. Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
		66. Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		67. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
		68. Заборонити Державній службі геології та надр України (вул. Цедіка Антона, буд. 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії щодо анулювання або зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640, виданого 31.12.2004 Товариству з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до набрання законної сили рішенням суду.
		69. Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
		70. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (вул. Молодіжна, буд. 30А, прим. 3, м. Вільногірськ, 51700, код ЄДРПОУ 39376858).
		71. Боржник: Державна служба геології та надр України (вул. Цедіка Антона, буд. 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031).
		72. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 26.07.2027 (включно).
		73. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		74. Роз`яснити заявнику, що у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу.
		75. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя Р.З. Голобутовський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...