Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 496/3416/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2024. Зареєстровано: 29.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2024.
Дата набрання законної сили: 23.07.2024
Номер судового провадження: 3/496/2149/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 496/3416/24
		Провадження № 3/496/2149/24
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 липня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності::
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,     який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , фізичну особу-підприємця,
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		26.04.2024 року о 14:25 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, траса Київ-Одеса 452 км. (М-05) водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DAF 95XF430, здійснював рух транспортним засобом (вантажним), у якого встановлено шини з різними типами малюнків протектора, правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова серії БАД №500076 від 16.03.2024 року), чим порушив вимоги п. 31.4.5.Г Правил дорожнього руху. 
		ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, в яких просив замінити міру покарання за дане адміністративне правопорушення з позбавлення права керування транспортним засобом на адміністративний штраф. При цьому пояснив, що він не згоден з протоколом та провадження по справі підлягає закриттю. ОСОБА_1 зазначив, що він є пильним, уважним та обережним водієм, чітко дотримується правил дорожнього руху. 26.2024 року його дійсно зупинила поліція без причини - причиною зупинки була перевірка документів. Інспектор перевірив документи і сказав, що в автомобілі протектори шин з різним малюнком, що не відповідає нормам. ОСОБА_1 пояснював, що у нього протектори шин з однаковим малюнком. Згідно п. 31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: п.31.4.5 колеса та шини: а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т. мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм., вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т. - 1,0 мм., автобусів 2,0 мм., мотоциклів і мопедів 0,8 мм. Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів; б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу; г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора для вантажних автомобілів; ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) діагональні; д)на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях шини, відновлені за другим класом ремонту; е) на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту; є) відсутній болт {гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс. Об`єкт адміністративного правопорушення - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Іншими словами, це те, на що спрямовано адміністративне правопорушення. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення - це зовнішні ознаки та обставини, які характеризують адміністративне правопорушення. Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення - внутрішнє (психічне) ставлення суб`єкта правопорушення до скоєного діяння і його шкідливих наслідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, характеризується наявністю умислу. Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання. Згідно підпункту «г» пункту 31.4.5. ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів. У відповідності до вимог ч.2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. ОСОБА_1 зазначив, що працює водієм та на його утримані перебуває неповнолітній син та старенька мама, у разі позбавлення його права керування транспортним засобом він втратить основний вид доходу.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. 
		У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. 
		Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 245КУпАП визначено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення. Такими зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення. 
		Виходячи звимог ст.280КУпАП орган(посадоваособа)при розглядісправи проадміністративне правопорушеннязобов`язанийз`ясуватичи буловчинено адміністративнеправопорушення,чи виннадана особав йоговчиненні, чиє обставини,що пом`якшуютьі обтяжуютьвідповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		За визначенням статті 9 КУпАП під адміністративним правопорушенням (проступком) слід розуміти протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Ігнорування судом доречних аргументів особи, яка притягається до відповідальності, є грубим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» повинні застосовуватись судами, як джерело права.
		Зокрема, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнецов та інші проти російської федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
		На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, працівниками поліції надано суду протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 808921 від 26.04.2024 року; довідки старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області М. Бойко; постанову серії БАД №500076 від 16.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.; письмові пояснення ОСОБА_1 від 26.04.2024 року. 
		Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 31.4.5.Г ПДР. 
		Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані та неошиповані, морозостійкі та не морозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів (п. 31.4.5. г ПДР). 
		Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
		Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
		У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.
		За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 121 КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
		Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 19.02.2020 року по справі № 496/4315/16-а дійшов висновку, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
		Зі змісту складеного протоколу слідує, що працівниками поліції велася відеозйомка події (ПРВ 471476, 473730), проте відеозаписи в матеріалах справи відсутні. Біляївським районним судом Одеської області було надіслано запит до Управління патрульної поліції Одеської області щодо надання відеозаписів правопорушення, натомість отримано відповідь про те, що надати відеозаписи немає можливості, оскільки вони були знищені після закінчення строку їх зберігання, який становить 30 діб.
		Отже, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП працівниками поліції надано лише протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №808921.
		Проте, суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні в ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Відтак, працівниками поліції не надано належних, допустимих, достатніх доказів того, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DAF 95XF430, здійснював рух транспортним засобом (вантажним), у якого встановлено шини з різними типами малюнків протектора, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. 
		Відповіднодо Рішення КонституційногоСуду України№ 23-рп/2010від 22.12.2010 року адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, в тому числі і закріпленій вст. 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.
		Нормист. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, вказують, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		За таких обставин судом не встановлено достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 порушив п. 31.4.5.Г ПДР. 
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.1, 7,9,121,245,247,251,252,256,280,283,284 КУпАП, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 121 КУпАП,закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
		    
		 
		Суддя                                            Пасечник М.Л.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...