Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/4433/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2024.
Дата набрання законної сили: 06.08.2024
Номер судового провадження: 2-с/466/138/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/4433/24
		Провадження № 2-с/466/138/24
		У Х В А Л А
		 
		«19» липня 2024 року м. Львів
		 
		Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє адвокат Юхименко Руслана Іванівна, про скасування судового наказу у справі №466/4433/24,
		 
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		18 липня 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє адвокат Юхименко Руслана Іванівна, звернулися до суду із заявою, в якій просять поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ від 24 квітня 2024 року у справі № 466/4433/24.
		В обґрунтування заяви заявник вказує, що заявлені вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» є необґрунтованими та безпідставними. Вони не погоджуються із розрахунками, які були проведені стягувачем. Вважають, що між сторонами наявний спір про право, а тому просять скасувати судовий наказ від 24 квітня 2024 року у справі № 466/4433/24.
		Крім того, просили визнати поважною причину пропуску та поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу, оскільки копію судового наказу та доданих до неї документів вони отримали тільки 07 липня 2024 року, оскільки лист від суду був вкинутий у поштову скриньку до сусідів, які повернули цей лист лише 03 липня 2024 року. 
		Дослідивши заяву про скасування судового наказу, матеріали додані до неї, приходжу до наступного висновку.
		Судом встановлено, що 24 квітня 2024 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 466/4433/24 видано судовий наказ, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 2 592,82 грн. за період з 01.02.2023 по 29.02.2024, постачання гарячої води у розмірі 2 818,55 грн. за період з 01.03.2023 по 29.02.2024, а також 302,80 грн. судового збору.
		Згідно з довідки з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації №2, яка видана ЛМКП «Львівтеплоенерго» 15 березня 2024 року, вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		Судом встановлено, що копія судового наказу з доданими до нього документами була відправлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка збігається з адресою їх зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
		Копію заяви про видачу судового наказу з додатками, а також копію судового наказу від 24 квітня 2024 року одним із солідарних боржників отримано 07 травня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Із заявою про скасування судового наказу боржники звернулися лише 18 липня 2024 року, тобто після закінчення строку на подання заяви про скасування судового наказу. Разом з тим, обставини, на які посилаються боржники як на підставу для поновлення пропущеного строку, не підтверджені належними та допустимим доказами, а також спростовуються матеріалами справи.
		Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
		Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
		Частиною 3 статті 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
		Згідно з ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього кодексу. 
		У пункті 3 частини 5 статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
		Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
		Заява боржника про скасування судового наказу, яка подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстави для поновлення строку для подання цієї заяви. ( ч. 2 ст. 171 ЦПК України).
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
		У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
		Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява № 3236/03).
		При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
		Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.
		Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
		Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
		З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки боржниками не наведено ґрунтовних поважних причин пропуску строку, в зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання та повертає заяву про скасування судового наказу.
		Керуючись ст.ст. 2, 12, 44, 160, 167, 170, 171, 258-261 ЦПК України,
		 
		 П О С Т А Н О В И В :
		 
		відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє адвокат Юхименко Руслана Іванівна, про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 24 квітня 2024 року у справі №466/4433/24 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
		 Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси яких представляє адвокат Юхименко Руслана Іванівна, про скасування судового наказу від 24 квітня 2024 року у справі №466/4433/24 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - повернути заявникам без розгляду.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Львова.
		Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		Суддя: Д.  Б.  Глинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...