Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/4499/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.
Дата набрання законної сили: 08.08.2024
Номер судового провадження: 2/711/475/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Справа № 711/4499/23
		Провадження 2/711/475/24
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		 
		             головуючого-судді                        Кондрацької Н.М.
		за участю секретаря Мелещенко О.В., 
		за участі
		представника позивача за довіреністю - Толюпи О.В. ,
		представника відповідачки - адвоката Крупного О.Г. 
		 
		розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
		встановив:
		Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29.07.2022 було здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_2 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідача було здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі». Відповідно до п.3 Договору із відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як просто і електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону клієнта. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 30.07.2022 підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Додатково відповідачем за допомогою ОТР підписаний Графік кредиту. Відповідно до Договору та Графіку кредиту із відповідачем погоджені наступи умови послуги «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою»: 1.Розмір кредиту: відповідно до Графіку кредиту; 2.Строк кредитування: відповідно до Графіку кредиту; 3. п. 2.4 Договору: Процентна ставка, відсотків річних: 2,9 %; 4. п.2.5 Договору: Кількість та розмір платежів, періодичність: Платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно Графіку погашення кредиту. Відповідно до п. 2.6. Договору за несвоєчасне виконання Позичальником будь - якого грошового зобов`язання за цим Договором Банк має право нараховувати пеню у розмірі 15% річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.
		У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 29.05.2023 має заборгованість - 35921,63 грн., яка складається з: 35896,63 грн. - заборгованість за кредитом; 25,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, яку просили суд стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк», а також 2684,00 грн. судових витрат.
		Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.09.2023 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву н позовну заяву.
		Представником відповідачки адвокатом Крупним О.Г. 23.11.2023 до суду подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ОСОБА_2 вважає позов AT КБ «Приватбанк» безпідставним та необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Дійсно ОСОБА_2 є клієнтом AT КБ «Приватбанк» та мала фінансовий номер телефону НОМЕР_1 . Вказаний абонентський номер отримував послуги без реєстрації персональних даних користувача, сім карта була перевипущена і після 20 год. 29.07.2022 року нею користувалась інша особа без відому ОСОБА_2 . Так, 29.07. 2022 близько 20 год. ОСОБА_2 на телефон Galaxy J7(2016), модель SV-J710FN серії НОМЕР_14, абонентський номер НОМЕР_1 надійшло повідомлення, що її SIM - картка з номером НОМЕР_1 не працює. Після цього вона не мала можливості нікуди зателефонувати, у тому числі і до контактного центру AT КБ «Приватбанк», втративши контроль над цим номером. Вранці 30.07.2022 вона звернулась до сервісного центру «Київстар» за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 385, розповівши про дану ситуацію. Консультант їй пояснив, що номер її телефону зламано шляхом шахрайських дії. У зв`язку з тим, що 30 та 31 серпня 2022 року були вихідними днями, то вона 01 серпня 2022 року невідкладно звернулася в Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк» із заявою за вх.№3573748-ВБ про даний інцидент та про повернення безпідставно списаних коштів, де їй повідомили, що з її зарплатної картки 30.07.2022 було списано кошти більше 42 тис. грн., а на кредитну картку оформлено кредит з лімітом кредитування 120 тис. грн. та 49 998,00 грн. і також списано кошти без її згоди. Кошти з зарплатної та кредитних карт списувались 30.07.2022 року на користь невідомої їй особи ОСОБА_3 та на придбання товару у розстрочку в магазині «КОМФІ» у м. Кривий Ріг, де вона не могла бути, так як знаходилась в м. Черкаси. Розглянувши заяву ОСОБА_2 , AT КБ «Приватбанк» повідомив, що переказ коштів з її карток № НОМЕР_2 (кредитна) та № НОМЕР_3 (зарплатна картка) було здійснено під її авторизацією та рекомендовано звернутись до правоохоронних органів. На думку АТ КБ «Приватбанк», вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового номера телефону та іншої особистої інформації. Аналогічну відповідь вона отримала і на претензію. Доказів, що ОСОБА_2 передала картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам банком не надано. Відповідач вважає, що в мобільному додатку «Приват 24» мається функція «Забули пароль», за допомогою якої треті особи мають можливість змінити пароль доступу до мобільного додатку «Приват 24» при контролі за фінансовим номером телефону. Контрольна інформація по рахунках ОСОБА_2 зберігається тільки в банку і третім особам вона її не передавала. Крім цього, вона написала заяву в управління поліції, по результатах розгляду якої було відкрито кримінальне провадження №12022250310001573. Крім того, 07.10.2022 нею було здійснено запит до ПрАТ «Київстар» для отримання інформації про місце знаходження фінансового номера НОМЕР_15 та контакти по ньому у період з 16год. 00хв. 29.07.2022 року по 01.08.2022 року. Відповідь на даний запит ОСОБА_2 не отримала. Після отримання позовної заяви, для формування відзиву на позовну заяву, нею та її представником було здійснено заходи щодо збору доказів по справі: 06.09.2023 року на адресу ПрАТ «Київстар» було направлено адвокатський запит для отримання згаданої інформації, відповідь на який не надійшла; 09.10.2023 направлено клопотання про справі про витребування судом інформації від ПрАТ «Київстар»; направлено клопотання адвоката до СВ Черкаського районного управління поліції ГУ поліції в Черкаській області та Черкаської окружної прокуратури по кримінальному провадженню №12022250310001573. За інформацією Черкаської окружної прокуратури від 23.10.2023 року дане кримінальне провадження 18.01.2023 року направлено за підслідністю до слідчого відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; направлено клопотання адвоката до СВ відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. На клопотання адвоката 14.11.2023 року старший слідчий СВ відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Ганна Приснюк повідомила, що кримінальне провадження №12022250310001573 перебуває в провадженні вказаного слідчого відділу та надала витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування. Згідно Повідомлення про порядок і процедуру захисту персональних даних клієнтів AT КБ «Приватбанк», розміщеного на сайті AT КБ «Приватбанк», банк є володільцем персональних даних своїх клієнтів. У процесі надання послуг клієнтам, банк обробляє різні категорії персональних даних серед яких в п.2.13 зазначено: «…технічні дані веб-сайтів та мобільних додатків (під час користування веб-сайтами Банку, а також застосунками, ми автоматично обробляємо певні дані. Вони включають відомості про: програму переглядач (браузер) та пристрій. Ми отримуємо інформацію про пристрій, який Ви використовуєте (тип, модель, ІР адресу, МАС адресу тощо) та браузер (тип, версія, мова тощо); користування нашим веб-сайтом або мобільним додатком (про персональні дані, що обробляються під час користування мобільним додатком «Приват 24» читайте Доповнення 1 до цього повідомлення). Ми отримуємо інформацію про користування нашим веб-сайтом або додатком, зокрема про Ваші дії на певному веб-сайті або додатку, якщо вони вчинялись;…». Для мотивування відзиву на позовну заяву та збору доказів по справі, адвокатом і було здійснено запит до AT КБ «Приватбанк» для отримання інформації про наступне:1. Який фінансовий номер телефону для користування додатком «Приват 24» та мобільний пристрій було зареєстровано в AT КБ «Приватбанк» за ОСОБА_2 до 18 год. 00 хв. 29.07.2022 року. 2. До якого часу 29.07.2022 року з мобільного пристрою GALAXY J7(2016), модель SV-J710FN серії НОМЕР_14, який належить ОСОБА_2 , здійснювались фінансові операції за рахунками ОСОБА_2 в AT КБ «Приватбанк». 3. З якого часу і з якого мобільного пристрою (ІМЕІ) була активована перевипущена SIM-карта з абонентським номером НОМЕР_1 за допомогою якого було здійснено несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем Банку, що призвело до спотворення процесу обробки інформації, невідомою особою, яка видала себе за законного володільця персональної інформації - клієнта банку ОСОБА_2 без згоди та відому останньої. 4. Про місця знаходження фінансового номера НОМЕР_1 у період з 16 год.00 хв. 29 липня по 31 серпня 2022 року, згідно інформації, обробленої в AT КБ «Приватбанк», згідно Доповнення 1 Повідомлення про порядок і процедуру захисту персональних даних клієнтів AT КБ «Приватбанк». AT КБ «Приватбанк», відмовив у наданні даної інформації, пославшись на те, що дана інформація являється банківською таємницею і надається на письмовий запит фізичної особи (клієнту банку), підпис якої засвідчується уповноваженою особою банку або нотаріусом. У подальшому, 22.11.2023 ОСОБА_2 звернулася з відповідним запитом в Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк». Крім того, щодо позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.07.2023 у сумі 35 921,63 грн зазначає, що у позові вказано, що 29.07.2022 банком було здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_2 і вона підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, її підпис здійснено власноруч на планшеті та до позовної заяви Позивачем надано копію паспорту ОСОБА_2 з її підписом, посвідченим працівником банку 15.01.2019, які не можуть бути належним доказом по справі про здійснення ідентифікації клієнта у відповідності до Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», так як копія паспорту і підпис ОСОБА_2 були опрацьовані банком до набрання чинності Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151. З 20 години 29 липня та 30 липня 2022 року ОСОБА_2 не мала доступу до свого фінансового номеру в АТ КБ «Приватбанк», а тому не могла підтверджувати свої персональні дані та бути ініціатором фінансових операцій по своїх рахунках в банку. Згідно статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Вказує, що до позовної заяви надав копію заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг від 30.07.2022, але в позові вказав, що ОСОБА_2 була ідентифікована та підписала цю заяву (Договір) 29.07.2022, що не дає можливості достовірно встановити, по якому договору, укладеного в електронній формі, на ОСОБА_2 було покладено зобов`язання по поверненню кредитних коштів в сумі 49 998,00грн. Щодо посилання Позивача на п.3, наданого до позову Договору, про погодження з ОСОБА_2 використання ОТП пароля в якості підпису, як простого електронного підпису і що ОТП пароль однозначно ідентифікує Клієнта та направляється на фінансовий номер телефону Клієнта ОСОБА_2 заперечується. Біля 20 години 29.07.2022 SIM-карта з абонентським номером НОМЕР_1 ), яка використовувалась на мобільному пристрої GALAXY J7(2016), модель SV-J710FN серії НОМЕР_14, який належить ОСОБА_2 , була заблокована. Таким чином, вона з даного часу не могла отримувати ОТП пароль на свій мобільний пристрій та не мала доступу до мобільного додатку «Приват 24», а отже не могла ініціювати отримання послуги «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомлюватись із умовами кредитування, підписувати 30.07.2022 Паспорт кредиту, Графік кредиту і Заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг від 30.07.2022 року. До позовної заяви додано зобов`язання ОСОБА_2 за договором 22073033188962 від 30.07.2022 року про отримання кредиту в розмірі 49 998,00грн. та доручення банку встановити регулярний платіж з картки/рахунку НОМЕР_4 . Дане зобов`язання здійснене через термінал X1KZ10TY. Однак указане зобов`язання вона ні в письмовому, ані в електронному вигляді не підписувала, де знаходиться даний термінал їй невідомо. Картку/рахунок НОМЕР_4 не отримувала. Даний факт підтверджується тим, що розслідування кримінального провадження №12022250310001573 здійснюється СВ відділенням поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, тобто за місцем скоєння злочину невідомими особами, які шахрайськими діями заволоділи доступом до фінансового телефонного номера ОСОБА_2 , заволоділи її коштами на зарплатному рахунку, оформили на її ім`я кредит та також заволоділи кредитними коштами. Договір 22073033188962 від 30.07.2022 року позивачем не надано. Згідно довідки без дати, долученої позивачем до позовної заяви, про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 (договір без дати), старт карткового рахунку НОМЕР_5 здійснено 30.07.2022, де було встановлено кредитний ліміт в сумі 49 998,00 грн. Також до позовної заяви додано виписку за договором без номеру за період 30.07.2022-31.05.2023 по картці НОМЕР_5, в якій не вказано що цими коштами поповнювався рахунок, який належить ОСОБА_2 . Дана довідка та виписка не можуть бути належними доказами, так як вони вказують номер рахунку на якому обліковуються зобов`язання банку, а не зобов`язання ОСОБА_2 перед банком. У відповідності до п.24 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою НБУ 11.09.2017 року №89, рахунки розділу 99 «Контрахунки та позабалансові позиції банку», а не рахунки Клієнтів банку. Крім того, згідно іншої довідки AT КБ «Приватбанк» без дати, між AT КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: картка НОМЕР_4 , дата відкриття 29.07.2022, тип картки «Віртуальна картка Універсальна GOLD VISA». Дану картку ОСОБА_2 не отримувала і не могла нею користуватись, не передавала картку, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам та створювати платежі за рахунок кредитних коштів, так як не мала доступу до мобільного додатку «Приват 24» після 20 години 29.07.2022, а тому не могла порушити вимоги п.2.1.4.5.1 умов та Правил надання банківських послуг в AT КБ «Приватбанк» щодо заборони передачі даної інформації третім особам. Картка НОМЕР_12, дата відкриття 01.08.2022, тип картки «Картка «Універсальна» GOLD». Дану картку ОСОБА_2 отримала в банку коли написала заяву про несанкціоновані нею фінансові операції по її рахунках і нею не користувалась. На цю картку була перенесена інформація про здійснення фінансових операцій за віртуальною карткою НОМЕР_4 . Факт, що переказ коштів здійснювався з картки НОМЕР_4 , а не з картки НОМЕР_5 підтверджується відповідями банку на заяву ОСОБА_2 від 01.08.2022 та претензію. Крім цього згідно п.2.1.7.1.1. правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Інтернет-картка - віртуальна дебетова картка миттєвого випуску без фізичного носія, а тому твердження, що ОСОБА_2 нею володіла і розпоряджалася безпідставні. Згідно виписки, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 , станом на 01.08.2022 вона мала в банку тільки один кредитний рахунок/картку НОМЕР_2 , по якому 30.07.2022 року здійснювалися фінансові операції з кредитними коштами. Розрахунок суми боргу не є доказом по справі, так як це односторонній правочин позивача. Таким чином, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 підписувала 29-30 липня 2022 року заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, графік погашення кредиту, паспорт кредиту, зобов`язання за договором 22073033188962 від 30.07.2022, отримувала кредитну картку НОМЕР_5 та грошові кошти. Не доведено позивачем і того факту, що саме ОСОБА_2 володіла віртуальною карткою НОМЕР_4 та ініціювала по ній платіжні операції за кредитним договором. Саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Факт звернення ОСОБА_2 до банку про скасування спірних транзакцій та здійснення перевірки, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій не заперечується позивачем. Про результати службового розслідування за вказаним фактом AT КБ «Приватбанк» відповіді ОСОБА_2 не надав, що свідчить про невиконання ним вимог ст.86 Закону України «Про платіжні послуги» в частині обов`язку банку здійснення заходів у разі заяви платника про неакцептовані ним платіжні операції (попередження отримувача коштів, блокування неакцептованої платником суми переказаних коштів на рахунку отримувача та інш.) Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у ОСОБА_2 була дійсно відсутня воля на підписання 29-30 липня 2022 року заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, графіку погашення кредиту, паспорту кредиту, зобов`язання за договором 22073033188962 від 30.07.2022 року, отримання кредитної картки НОМЕР_5 та отримання і розпорядження кредитними коштами. Позивачем не доведено і того факту, що вона володіла віртуальною карткою НОМЕР_4 та ініціювала по ній платіжні операції за кредитним договором., а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Крім того, у відзиві повідомляє, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи загального захворювання, а тому у відповідності до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору. Таким чином, на підставі викладених обставин, просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором без номера від 30.07.2023 в сумі 35 921,63 грн. та 2 684,00 грн. судового збору.
		Представником позивача 22.12.2023 до суду було подано відповідь на відзив, у якому наводить заперечення щодо доводів відповідача викладених у відзиві на позов та наполягає на задоволенні позовних вимог. Крім того вказує, що після ідентифікації клієнта ОСОБА_2 та підпису 29.07.2022 заяви про приєднання до умов надання банківських послуг, у подальшому відповідачка виявила бажання отримати послугу «Оплата частинами» 22073033188962, ознайомився із актуальними умовами кредитування та 30.07.2022 підписала Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля та графік кредиту. Крім того, вказано, що перевіркою ПК Voice Record System також зафіксовано інші комунікації по клієнту ОСОБА_2 , 30.07.2022 підтвердження операції азу на картку та поповнення мобільного номеру (фінансового НОМЕР_6 ), з метою ідентифікації було надано дані дати народження, місця проживання, місця народження, дані свого чоловіка, дату народження чоловіка, надано дані на отримувача переказу - (оплата частинами/миттєва розстрочка) - проведена ідентифікація під час діалогу, надано відповідну консультацію. Аналізом виписок по картам клієнта ОСОБА_2 виявлено безліч транзакцій: переказ власних коштів з карти на карту. Користувач карти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у списку обмежень 1.41/46- шахраї в електронних операціях, Джерело внесення «Повна відмова в обслуговуванні NРS», дата внесення 03.08.2022. Отримані кошт знято в банкоматах м. Кривий Ріг CADN949 та CAD5307, А0105348 - іншого банку, переказами на інші кари, оплатою в торгово сервісних підприємствах, зняття готівки використовуючи послугу (готівка через термінал). Також з`ясовано, що було проведено оформлення кредиту з використанням карти НОМЕР_7 через Х1КZ10ТУ (Магазин Соmfy) м. Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.12а , 30.07.2022 о 09:16:33 22073033188962 Х1К210ТУ Оплата частинами 49998.00 грн. Данні за віртуальною картою контракту:33188962. Відповідно до п. 2.1.9.4. Умов та правил надання банківських послуг, з якими відповідач має змогу ознайомитись на офіційному сайті Банку, інтернет-карта - це віртуальна картка миттєвого випуску, яка не має фізичного носія. Інтернет-карта позиціонується як інструмент для оплати товарів і послуг в мережі Інтернет. Інтернет-карта може бути використана Держателем для оплати товарів і послуг в мережі Інтернет, внесення готівкових коштів в банківських установах. З використанням інтернет-карти клієнт отримує можливість здійснювати операції своїми інтернет - картками в Банку через віддалені канали обслуговування, крім банкоматів (п. 2.1.9.7. умов та правил). Для відкриття Інтернет-картки Клієнт подає заяву на відкриття Інтернет-карти (п. 2.1.9.3. Умов та правил надання банківських послуг). Після подачі заявки на відкриття картки клієнту надаються реквізити картки: номер картки і термін дії, СVV2-код карти направляється клієнту в SMS на номер телефону, який клієнт вказав як основний. Отже, відповідач з метою отримання додаткових послуг відкрив шляхом використання сервісу Приват24 Інтернет-карту, що й відображено у виписці по рахунку. Перший платіж 7142,57 грн., сума щомісячного списання 7142,57 грн., останній платіж 30.01.202. По даним «Виборка сервіс» в наявності зміна ПІН-кода по карті НОМЕР_7 . Так, як зазначена карта використовувалась при оформленні кредиту Оплата частинами, під час проведення операції, яка проводилась оформленням з використанням РOS-терміналу необхідно дані ПІН - коду карти. Згідно даних сервісу «Зміни акаунту Приват24» по клієнту ОСОБА_2 Ідентифікатор 35313519, зміни в обліковому записі («змінити пароль» - «розблокувати аккаунт»), «відновити доступ» з використанням номеру НОМЕР_1 - Login, який на час зміни рахувався в ЄКБ клієнта як «фінансовий номер», з подальшою зміною Login - фінансового телефону на НОМЕР_6 («змінити вхід», Новий логін НОМЕР_6 ». User НОМЕР_16 - номер (ID) користувача в Приват 24). Аналізом даних сервісу входи в Приват 24 по клієнту ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_8 , ідентифікатор НОМЕР_9 , встановлено, що входи в Приват 24 відбулися не з типового для клієнта пристрою (Тип девайса - SMARTPYONE, OS, version - IOS, 15.5, Браузер, версія - CYROME MOBILE, 103.0.5060.63; Тип девайса - PHONE, Модель девайса - SM-F705FN|SAMSUNG, OS, version - ANDROID, 11, imei - НОМЕР_10 ), та регіоном входження м. Кривий ріг (місця мешкання не типового для клієнта). Архів отриманих смс - повідомлень по клієнту за період 29.08.2022 року - 30.08.2022 року відсутній - зазначено «глубина пошуку більше одного року». Карти клієнта ОСОБА_2 заблоковано при зверненні за сигналом на ОКОМ. Карти клієнта ОСОБА_3 заблоковано. Несанкціонованих переглядів співробітників банку по даним клієнта ОСОБА_2 , ідентифікатор НОМЕР_9 до та під час проведення маючих операцій 29.07.2022 року - 30.07.2022 не встановлено. Таким чином, проведені операції в обліковому запису клієнта (компрметація входження в Приват 24), операції з картки клієнта ОСОБА_2 сприяло перевипуск SІМ-карти «фінансового» номера телефона, після спілкування з третіми особами з наданням нею відповідної персональної інформації, проведення відповідних комбінацій на своєму телефоні. По заяві клієнта ОСОБА_2 Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області зареєстровано кримінальне провадження ЄРДР № 12022250310001573 від 02.08.2022 року по ч. 3 ст.190 КК України, на надану ухвалу Соснівського районного суду від 19.09.2022 року про тимчасовий доступ до речей та документів, банком надана відповідна інформація (Документооборот по клієнту). Згідно даних документообороту по клієнту ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_11 , Ідентифікатор НОМЕР_17 (отримувачем переказаних коштів) кримінальне провадження ЄРДР № 12022250310001573 від 02.08.2022 року передано по територіальності (місцю реєстрації та мешкання), досудове розслідування проводить СВ ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. Вказує, що, з огляду на викладене, особа яка проводила несанкціоновані операції в обліковому запису клієнта ОСОБА_2 (компрметація входження в Приват 24), операції з картки клієнта ОСОБА_2 сприяло перевипуску SІМ-карти «фінансового» номера телефона, мала змогу в результаті недотримання клієнтом «Умов і Правил надання банківських послуг». Згідно вказаних «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з карткового рахунку третіми особами - п.1.5.5 «Банк не несе відповідальності у разі якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольної інформації Клієнта, відправленому в смс-повідомленні ПІН - код, ідентифікатор користувача, паролі системи Приват24, паролі (ніку) МобілБанкінг або проведених клієнтом операціях стане відомою іншим особам в результаті несумлінного виконання Клієнтом умов їх зберігання і використання. Власник Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Держателя Картки до Банку та заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Карти в СТОП-ЛИСТ платіжною системою, а в разі підключення до послуги «Екстрені гроші» також протягом часу блокування платіжної карти (2.1.1.7.4.). Також зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Одночасно, згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконала. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.
		Представником відповідача адвокатом Крупним О.Г. 24.01.2024 до суду подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у якому підтримує доводи викладені у відзиві на позов та вказує, що 29.07.2022 біля 17 год. на телефон ОСОБА_2 , номер НОМЕР_1 зателефонував невідомий чоловік з мобільного номеру оператора «Київстар» номер НОМЕР_6 , який представився працівником служби безпеки «Київстар». У ході розмови, останній порекомендував здійснити їй певні операції, розповів інструкцію. Про те, що це її фінансовий номер телефону в АТ КБ «Приватбанк» вона йому не повідомляла. У подальшому 29.07. 2022 року біля 20 год. їй на телефон Galaxy J7(2016), модель SV-J710FN серії НОМЕР_14, абонентський номер НОМЕР_1 надійшло повідомлення, що її SIM - картка з номером НОМЕР_1 не працює. Після цього вона не мала можливості нікуди зателефонувати, в тім числі і до контактного центру AT КБ «Приватбанк», втративши контроль над цим номером. Разом з тим, 30.07.2022 вона звернулась до сервісного центру «Київстар» за адресом: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 385, розповівши про дану ситуацію. Консультант їй пояснив, що номер її телефону зламано шляхом шахрайських дії блокуванням її SIM - картки з номером НОМЕР_1 та перевипуск нової SIM - картка з номером НОМЕР_1 , якою користується третя особа. У зв`язку з тим, що 30 та 31 серпня 2022 року були вихідними днями, то вона 01 серпня 2022 року невідкладно звернулася в Черкаське ГРУ АТ КБ «Приватбанк» де їй повідомили, що з її зарплатної картки 30.07.2022 року списано кошти в сумі 42 454,00 грн., а на кредитну картку оформлено кредит з лімітом кредитування 120 тис. грн. і також списано кошти без її згоди. Кошти з зарплатної та кредитної карт списувались 30.07.2022 року на користь невідомій їй особі - ОСОБА_3 та на придбання товару у розстрочку в магазині «КОМФІ» у м. Кривий Ріг де вона не могла бути, так як знаходилась в м. Черкаси. Також, 01.08.2022, вона звернулася у банк із заявою за вх. №3573748-ВБ про даний інцидент та про повернення безпідставно списаних коштів. Розглянувши заяву ОСОБА_2 , AT КБ «Приватбанк» повідомив, що переказ коштів з її карток № НОМЕР_2 (віртуальна кредитна картка) та № НОМЕР_3 (зарплатна) було здійснено під її авторизацією та рекомендовано звернутись до правоохоронних органів. На думку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового номера телефону та іншої особистої інформації. Аналогічну відповідь вона отримала і на претензію відповіді на відзив. Використання абонентського номером НОМЕР_1 мобільного оператора «Київстар» для спілкування з іншими абонентами та в соціальних мережах, який використовується клієнтом та банком, як фінансовий номер, банком не заборонено. Доказів, що ОСОБА_2 передала картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам у відповіді на відзив та позові банком не надано. У відповіді на відзив на позовну заяву Банк зазначив, що проводив ідентифікацію ОСОБА_2 шляхом перевірки дати народження, місця мешкання, місця народження, дані свого чоловіка, дату народження чоловіка та дані на отримувача переказу. Аудіо запису чи іншого доказу, крім надсилання ОТП паролю та ПІН коду на мобільний пристрій, яким ОСОБА_2 не володіла, про проведення ідентифікації ОСОБА_2 29-30 липня 2022 року банком не надано. Це твердження Банку спростовується також тим, що персональні дані про ОСОБА_2 та її чоловіка зберігаються тільки в Банку та в неї, а даними про отримувача коштів ОСОБА_3 вона не володіє і з нею не знайома. Прізвище, ім`я та по батькові отримувача коштів ОСОБА_2 дізналась тільки 01.08.2022 коли отримала роздруківку виписки в Банку по зарплатній та кредитній картках при подачі заяви про здійснення шахрайських дій по її рахунках в АТ КБ «Приватбанк». ОСОБА_2 вважає, що в мобільному додатку «Приват 24» мається функція «Забули пароль» з допомогою якої треті особи мають можливість змінити пароль доступу до мобільного додатку «Приват 24» при контролі за фінансовим номером телефону, що підтверджує недостатність системи захисту доступу до коштів клієнтів, які розмістили свої кошти на рахунках, відкритих в банку. Таким чином за допомогою перевипущеної SIM - картка з номером НОМЕР_1 невідома їй особа під Логіном ( НОМЕР_1 та функцією « Забули пароль» отримала доступ під її іменем до Системи «Приват 24», так як ОТП пароль від банку у відповідності до якого укладено кредитний договір, надійшов не на її мобільний пристрій, а на мобільний пристрій невідомої особи. По факту здійснення шахрайських дій з її коштами в АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 написала заяву в управління поліції, по результатах розгляду якої було відкрито кримінальне провадження №12022250310001573. Згідно відповіді СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 18.01.2023 за результатами проведеного тимчасового доступу до речей та документів, згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси №712/7285/22 від 19.09.2022, а саме інформації по банківських картках ОСОБА_2 , установлено, що 30.07.2022 року була здійснена покупка у м. Кривий Ріг, проспект 200-річчя, буд.12 А та матеріали кримінального провадження було передано за територіальною підслідністю. Старший слідчий СВ відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомила, що кримінальне провадження №12022250310001573 перебуває в провадженні вказаного слідчого відділу та надала витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування. Згідно відповіді на відзив, ОСОБА_2 , ідентифікована в АТ КБ «Приватбанк» під № 35313519. По логінах входу в Приват 24 до свого рахунку ОСОБА_2 , як власник телефону Galaxy J7(2016), модель SV-J710FN серії НОМЕР_14, абонентський номер НОМЕР_1 здійснювала до 19 год 43 хв. 29 липня 2022 року. З 21 години 32 хв. 29 липня 2022 року доступ до рахунків ОСОБА_2 в АТ КБ «Приватбанк» здійснювався з пристрою 128.124.197.94 MOZILLA\5.0 (IPHON;CPU IPFON OS 15_5LIKE MAC OS X) APPLEWEBKIT\605.1.15 2022-07-29 21:32:31, який їй не належить, але з абонентським номером НОМЕР_1 . Наданий Банком до позовної заяви кредитний договір без посилання на суттєві умови кредитування підписано ОТП паролем 29.07.2022 21:33, тобто підписано іншою особою, на мобільний пристрій якої було надіслано ОТП пароль, а не ОСОБА_2 , так як на її мобільному пристрою Galaxy J7(2016), модель SV-J710FN серії НОМЕР_14, абонентський номер НОМЕР_1 уже був заблокований і вона не могла підтримувати зв`язок з додатком Приват 24. У відповіді на відзив на позовну заяву вказано, що на ім`я ОСОБА_2 було проведено оформлення кредиту 30.07.2022 в 09 год.16хв. «Оплата частинами» в сумі 49 998,00 грн. коли нібито вона виявила бажання отримати послугу «Оплата частинами», підписавши паспорт кредиту. У своїй відповіді сам позивач стверджує, що по рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_7 в АТ КБ «Приватбанк» було здійснено зміну облікового запису без вказівки на час змін, а саме: зміна логіну НОМЕР_1 на НОМЕР_6. При цьому зміну Логіну здійснив користувач, який ідентифікований в Приват 24 під номером НОМЕР_16, а не ОСОБА_2 , яка ідентифікована в Приват 24 під № НОМЕР_9 . По Логам входу в Приват 24 ця зміна відбулася в 21 год.41 хв. 29.07.2022. Відсутність посилань на час змін в акаунті Приват 24 по клієнту Банку ОСОБА_2 , надання інформації про рух коштів по рахунках тільки по даті проведення фінансової операції без зазначення часу не сприяє встановленню істини по справі, а надає можливість маніпулювання інформацією, якою володіє банк. Як повідомив Банк, аналізом даних сервісу входи в Приват 24 по клієнту ОСОБА_2 ідентифікатор НОМЕР_9 , встановлено, що входи в Приват 24 відбулися не з типового для клієнта пристрою (Тип девайса - SMARTPYONE, OS, version - IOS, 15.5, Браузер, версія - CYROME MOBILE, 103.0.5060.63; Тип девайса - PHONE, Модель девайса - SM-F705FN|SAMSUNG, OS, version - ANDROID, 11, imei - НОМЕР_10), та регіоном входження м. Кривий ріг - місця мешкання не типового для клієнта. Що абонентський номером мобільного телефону ( НОМЕР_1 використовується ОСОБА_2 , як фінансовий номер, було відомо тільки банку і ОСОБА_2 , а тому банк, як фінансова установа зобов`язаний, як зберігач коштів на рахунках клієнтів, забезпечити їх зберігання шляхом проведення належної ідентифікації клієнта при обставинах які являються нетиповими для клієнта. Таким чином, у своїй відповіді сам позивач підтвердив, що ОСОБА_2 після 20 год. 00 хв. 29.07.2022 року не мала можливості ініціювати фінансові операції по своїх рахунках в АТ КБ «Приватбанк» та укладати кредитний договір «Оплата товару частинами» з лімітом кредитування 49 998,00грн. Отже, факт (подію) оформлення кредиту 30.07.2022 року в 09 год.16 хв. «Оплата частинами» в сумі 49 998,00грн. шляхом підписання паспорту кредиту і перерахування власного внеску за придбання товару в сумі 7 142,57 грн. із зарплатної картки № НОМЕР_3 чи віртуальної кредитної картки № НОМЕР_2 , отримання товару в магазині «КОМФІ» саме ОСОБА_2 позивачем не доведено, так як фінансовий номер НОМЕР_1 на її мобільному пристрої було заблоковано і після 20 год.00 хв. ініціювання фінансових операцій по її рахунках в АТ КБ «Приватбанк» здійснювалося не нею, а іншою особою з іншого фінансового номеру ( НОМЕР_6 та іншого пристрою. Платіжна картка № НОМЕР_12 нею отримана тільки 01.08.2022 року, що підтверджується довідкою позивача, яка додана до відзиву на позовну заяву. Спілкування ОСОБА_2 з третьою особою стосувалося тільки її абонентського номера телефону мобільного оператора Київстар і ніяким чином не розголошувалась інформація, що цей абонентський номер є фінансовим номером для входу в Приват 24. Таким чином, вважає, що ОСОБА_2 не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій по її рахунках, оформлення кредитних зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк» і отримання товару в магазині «КОМФІ» м. Кривий Ріг у період з 29 по 30 липня 2022 року, так як позивач не надав суду належних та допустимих доказів сприяння нею втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Що стосується твердження Банку, що ОСОБА_2 згідно виписки по рахунку до певного часу виконувала свої зобов`язання за кредитним договором, тобто визнала їх, то вони спростовуються тим, що ОСОБА_2 не мала з 20 год.00 хв. 29.07.2022 року доступу до своїх рахунків в АТ КБ «Приватбанк», картками не користувалась і не ініціювала фінансових операцій по погашенню кредиту. На її зарплатний рахунок з 01.08.2022 року до 30.08.2022 року надійшла тільки заробітна плата, яку вона до даного часу не використовувала. Таким чином АТ КБ «Приватбанк» не надав доказів хто списував залишки коштів на рахунках ОСОБА_2 на погашення кредиту, незважаючи на те, що рахунки за її заявою були заблоковані і вона не зверталася в банк про їх розблокування та здійснення переказу коштів на погашення кредиту, що виключає її добровільне визнання кредитної заборгованості і доручення третій особі здійснювати погашення кредиторської заборгованості.
		Разом з тим, представником позивача 29.01.2024 до суду було надано пояснення на заперечення, у яких підтримали доводи викладені і позовній заяві, відповіді на відзив та наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Ухвалою суду від 31.05.2024 задоволено клопотання представника відповідача адвоката Крупного О.Г. про витребування доказів.
		У судовому засіданні представник позивача за довіреністю Толюпа О.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі на підставі доводів викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та у поясненні на заперечення, що містяться у матеріалах справи. 
		У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Крупний О.Г. заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь, що приєднані до матеріалів справи, а також доказів, що мстяться у матеріалах справи. 
		Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків. 
		Статтею 5 ЦПК України передбачено, що,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Згідно із частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 є клієнтом АТ КБ ПриватБанк за договором банківського обслуговування. Зазначені обставини визнані відповідачем.
		Згідно матеріалів позовної заяви судом встановлено, що 29.07.2022 було здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_2 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідача було здійснено власноруч на планшеті, як передбачено вимогами Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі». 
		Відповідно до п.3 Договору із відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь-якої операцій та правочинів між сторонами за допомогою ОТР паролю як просто і електронного підпису сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин.
		У подальшому, 30.07.2022 ОСОБА_2 ознайомилася з умовами кредитування та отримала послугу «Миттєва розстрочка»/«Оплата частинами», з використанням ОТР пароля підписала Паспорт кредиту та Графік кредиту. 
		Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 , вбачається, що 30.07.2022 вона отримала кредитну картку НОМЕР_5 , цього ж 30.07.2022 встановлений на картці Кредитний ліміт у розмірі 49998,00 гривень, 30.07.2022 - кредитний ліміт зменшено.(а.с. 9).
		Згідно виписки позивача за договором б/н за період з 30.07.2022-31.05.2023 вбачається, що 30.07.2022 було здійснено банківські операції - покупка, грошові перекази - 49998,00 грн. та поповнення картки, грошові перекази у сумі 7142,57 грн. 
		Тож, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором № б/н від 30.07.2022 станом на 29.05.2023 у розмірі 35921,63 грн., яка, як вбачається з розрахунку заборгованості складається із заборгованості за поточним тілом кредиту - 35896,63 грн. та заборгованості за простроченими відсотками 25,00 грн. 
		Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 01.08.2022 звернулася до Голови правління АТКБ «Приватбанк» із заявою, у якій повідомила, що на її номер 29.07. 2022 року біля 17 год. на телефон ОСОБА_2 , номер НОМЕР_1 зателефонував невідомий чоловік з мобільного номеру оператора «Київстар» номер НОМЕР_6 , який представився працівником служби безпеки «Київстар». У ході розмови, останній порекомендував здійснити їй певні операції, розповів інструкцію. Того ж дня, біля 20-00 год на телефон прийшло сповіщення, що її сім карта з номером НОМЕР_13 не працює. Вранці 30.07.2022 у сервісному центрі «Київстар» їй було повідомлено, що її номер зламано та 29.07.2022 змінено фінансовий номер. При перевірці карткових рахунків з`ясувалось зняття коштів із зарплатної карти та універсальної у розмірі 120000 грн. Тож, 01.08.2022 відповідачка звернулася в кіберполіцію із заявою про шахрайство. 
		Указаною письмовою заявою від 01.08.2022 ОСОБА_2 просила банк здійснити перевірку та повернути безпідставно зняті з картки грошові кошти. (а.с. 57).
		Однак згідно відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 11.08.2022 зазначено, що банк не може повернути кошти на картки. Одночасно повідомляють, що банком встановлено, переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват 24 був здійснений під її ( ОСОБА_2 ) авторизацією. При даній процедурі клієнт вводить своє ім`я користувача і пароль входу у Приват 24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомі ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання її фінансового телефону та іншої особистої інформації. Підставою відмови банк визначив правильне введення ПІН-коду карток. Рекомендовано звернутися до правоохоронних органів.
		Крім того, 16.08.2024 на адресу позивача відповідачкою було направлено претензію щодо повернення безпідставно списаних коштів 30.07.2022 у сумі 42454, 00 грн. з її рахунку та списання всієї її заборгованості (кредиту), яка виникла з 30.07.2022, оскільки дані платіжні операції були здійсненні не по її волевиявленню, що підтверджується переказом коштів фізичній особі ОСОБА_3 , яку вона не знає та оформленням кредиту на покупку у магазині «Комфі» м. Кривий Ріг за сервісом «Оплата частинами», в той час як 30.07.2022 вона перебувала у м. Черкаси.
		Листом АТ КБ «Приватбанк» від 23.08.2022 у задоволенні претензії ОСОБА_2 від 16.08.2022 було відмовлено. 
		Представник відповідача надав суду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022250310001573 від 02.08.2022 за ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до якого у ОСОБА_2 30.07.2022 невстановлена особа, представилась представником мобільного оператору «Київстар», під приводом блокування номеру та необхідності оновлення системи, отримала доступ до банківської картки заявниці, вчинила несанкціоновані втручання в роботу банківської системи та викрала грошові кошти, чи завдала значної шкоди.
		На час розгляду справи Відділенням поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування. 
		Факт звернення ОСОБА_2 до банку про скасування спірних транзакцій та здійснення перевірки, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій, та порушення кримінального провадження не заперечується позивачем.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України встановлений принцип змагальності сторін, згідно якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що:
		«користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. 
		Позивач не довів того, що відповідачка ОСОБА_2 свідомо сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Крім того, як вказано у відповіді на відзив від 22.12.2023 перевіркою сервісів банку було встановлено зміни у обліковому записі (зміна паролю та логіну) та вхід до Приват 24 по клієнту ОСОБА_2 з нетипового для клієнта пристрою та регіону входження, м. Кривий Ріг, що є нетиповим місцем її проживання (мешкання).
		Судом встановлено факт звернення відповідача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечується факт її (відповідачки) звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк».
		При вирішенні спору приймає до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, з якою погодився Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Суд зауважує на тому, що ПАТ КБ «Приватбанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_2 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 30.07.2022.
		Отже. суд, вважає, що списання грошових коштів з карткового рахунку відповідачки відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, відповідач звернулася до правоохоронних органів.
		Такий висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23), який також погодився з позиціями викладеними у попередніх постановах Верхового суду, на які посилається суд, мотивуючи дане рішення у цій справі.
		Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставину справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними належними та достатніми доказами, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
		У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд, відмовляючи у позові, залишає за позивачем понесені ним судові витрати у справі.
		Керуючись ст. 4, 12, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення буде виготовлений 08.07.2024.
		 
		Головуючий:  Н.  М.  Кондрацька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...