Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/1948/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 29.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2024.
Дата набрання законної сили: 18.03.2025 (частково)
Результат оскарження 18.03.2025 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/991/69/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 626/1948/17
		Провадження 1-кп/991/69/23
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 липня 2024 року                                                                                м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, є суддею Ленінського районного суду міста Полтава, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1.Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
		Суд визнав доведеним, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.
		Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13 серпня 2002 року № 712/2002, ОСОБА_7 призначено на посаду судді військового місцевого суду Полтавського гарнізону строком на п`ять років.
		30.06.2006 суддею ОСОБА_7 складено присягу судді.
		Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2009 року № 1406-VI «Про обрання суддів», ОСОБА_7 обрано безстроково на посаду судді Ленінського районного суду міста Полтава.
		Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Згідно із статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
		Відповідно до вимог статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
		Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. 
		Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_7 , як суддя, є носієм судової влади в державі.
		Згідно зі статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
		Відповідно до статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;
		Відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя вступаючи на посаду судді присягає Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
		Відповідно до статей 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, ОСОБА_7 як суддя, повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду і має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Водночас він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. 
		Таким чином, ОСОБА_7 постійно здійснює функції представника судової влади, а отже, є службовою особою згідно з вимогами пункту 1 Примітки до статті 364 КК України та відповідно до положень пункту 2 Примітки до статті 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		Пунктом «ґ» частини 1 статті 3, частини 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. 
		Відповідно до статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		За статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.
		Відповідно до статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		З огляду на досвід роботи суддею, ОСОБА_7 знав та розумів, що статтями 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Водночас, суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 , незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника судової влади, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та частини 2 статті 19 Конституції України зобов`язаним діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, грубо порушуючи норми процесуального та матеріального права і присягу судді, вчинив умисні дії щодо одержання неправомірної вигоди для себе з використанням наданої йому влади за наступних обставин.
		 
		 
		 
		ЕПІЗОД 1.
		З листопада 2016 року у провадженні судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 перебувала цивільна справа №553/3730/16-ц за позовом ОСОБА_9 до виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, а саме на гараж по АДРЕСА_2 , загальною площею 49,7 метри квадратні. 
		В ході розгляду вказаної цивільної справи ОСОБА_7 , виконуючи функції представника судової влади та здійснюючи правосуддя, познайомився з ОСОБА_10 , яка здійснювала представництво інтересів позивача ОСОБА_9 за довіреностями серії НОМЕР_1 від 16.09.2015 та серії НОМЕР_2 від 11.05.2017.
		Розуміючи, що розгляд вказаної цивільної справи підходить до завершення, у судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 у середині травня 2017 року виник умисел на одержання неправомірної вигоди від представника позивача ОСОБА_10 за винесення рішення на користь позивача ОСОБА_9 .
		Реалізуючи свій умисел, 19 травня 2017 року, після проведення чергового судового засідання за вказаною позовною заявою, суддя ОСОБА_7 повідомив про видалення до нарадчої кімнати для прийняття рішення. Перед виходом із зали судових засідань ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні зали судових засідань Ленінського районного суду м. Полтави, за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, б. 38, діючи з корисливих мотивів та реалізуючи свій умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах третьої особи дій із використанням наданої йому влади, підійшов до представника позивача ОСОБА_10 та продемонструвавши клаптик паперу невеликого розміру з написом олівцем «3000 грн плюс диск», висунув останній прохання надати йому неправомірну вигоду у вказаному розмірі. При цьому, ОСОБА_7 пояснив, що передати зазначену суму грошових коштів необхідно до кінця робочого дня 22 травня 2017 року за прийняття рішення у справі на користь позивача ОСОБА_9 . Розуміючи можливі негативні наслідки для позивача внаслідок її відмови у наданні неправомірної вигоди судді ОСОБА_7 , ОСОБА_10 на вказане прохання погодилася.
		У подальшому, 25 травня 2017 року о 16 год. 10 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні Ленінського районного суду м. Полтава за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, б. 38, діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах третьої особи дій із використанням наданої йому влади з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн , які знаходилися у паперовому конверті разом із CD-диском, після чого запевнив ОСОБА_10 , що питання задоволення позову ОСОБА_9 можна вважати вирішеним.
		 
		ЕПІЗОД 2.
		На початку липня 2017 року у ОСОБА_7 виник умисел на систематичне одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах певних осіб дій з використанням наданої йому влади, шляхом винесення рішень в їхніх інтересах з залученням до вказаних злочинних дій ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 05 липня 2017 року організував зустріч з ОСОБА_10 у парку Перемоги у м. Полтава де запропонував останній співпрацю, а саме участь у схемі з отримання неправомірної вигоди. 
		Вказана співпраця за пропозицією ОСОБА_7 передбачала розподіл ролей у систематичній злочинній діяльності з отримання неправомірної вигоди у невстановленого кола осіб та полягала у тому, що ОСОБА_7 буде направляти до ОСОБА_10 осіб, що являються сторонами у судових справах, які перебувають у нього на розгляді, і буде повідомляти її про суми грошових коштів, які необхідно отримати від вказаних осіб за вирішення справ на їхню користь. Після отримання від вказаних осіб грошових коштів, половину з них ОСОБА_10 повинна буде віддавати ОСОБА_7 , а половину залишати собі. 
		11 серпня 2017 року, ОСОБА_10 , будучи уповноваженою на представництво у суді інтересів ОСОБА_11 на підставі довіреності серії МНЕ № 710495 від 04.08.2017, подала до Ленінського районного суду м. Полтави позовну заяву останньої про стягнення боргу у сумі 100 тис. грн з ОСОБА_12 
		15 серпня 2017 року на мобільний телефон ОСОБА_10 через месенджер «Viber» надійшло повідомлення від ОСОБА_7 із текстом «Прийди». Цього ж дня, ОСОБА_10 підійшла до кабінету судді ОСОБА_7 у приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави, де він їй повідомив, що до нього надійшла позовна заява ОСОБА_11 , інтереси якої представляє ОСОБА_10 , проте їй необхідно сплатити судовий збір та надати другий примірник позову для передачі відповідачу. При цьому, ОСОБА_7 зазначив, що вказані документи потрібно йому принести на наступний день, після чого він висловить ОСОБА_10 свої пропозиції по суті справи. 
		16 серпня 2017 року близько 13 год. 00 хв. на мобільний телефон ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_7 та продовжуючи реалізовувати свій умисел на одержання неправомірної вигоди запитав у неї стосовно її побажань щодо порядку розгляду даної судової справи, на що ОСОБА_10 повідомила, що хотіла б швидко розглянути справу, так як відповідач визнає суть позову. Після цього, ОСОБА_7 повідомив, що їм необхідно буде зустрітися 18 серпня 2017 з метою роз`яснення ним процедури розгляду справи та визначення суми грошових коштів, які необхідно буде йому передати за швидкий розгляд справи на користь позивача ОСОБА_11 , а саме прийняття рішення про стягнення боргу у сумі 100 тис. грн з ОСОБА_12 
		18 серпня 2017 року приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи на вулиці поблизу входу до Ленінського районного суду м. Полтава, ОСОБА_10 зустрілася із ОСОБА_7 , який повідомив їй про недоліки у цивільній справі, за позовом ОСОБА_11 про стягнення боргу та зазначив, що їх необхідно усунути шляхом направлення претензії про повернення боргу до відповідача. Після цього, ОСОБА_7 , перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення Ленінського районного суду м. Полтава за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з умислом та корисливим мотивом на повторне одержання неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах третьої особи дій із використанням наданої йому влади, висловив ОСОБА_10 прохання надати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень за швидкий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_11 , інтереси якої вона представляє, та прийняття судового рішення на користь позивача. Окрім цього, ОСОБА_7 зазначив, що усунути недоліки позовної заяви та передати йому кошти необхідно до 30 серпня 2017 року, тобто до моменту наступного засідання по даній цивільній справі, на що ОСОБА_10 погодилася.
		За результатами судового засідання, яке відбулося о 10 год. 40 хв. 30 серпня 2017 року, розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_11 було відкладено на 01 вересня 2017 року. Після судового засідання, ОСОБА_7 покликав ОСОБА_10 до свого кабінету, який розташований у приміщенні Ленінського районного суду м. Полтава за адресою: АДРЕСА_3 та з метою формування у неї уявлення вигідності подальшої можливої співпраці, пославшись на легкість вказаної цивільної справи зменшив суму грошових коштів, які підлягають передачі йому за швидкий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_11 та прийняття судового рішення на користь позивача з 10 до 5 тис. грн Одночасно, ОСОБА_7 вказав на необхідність передачі йому вказаної суми грошових коштів на наступний день, тобто 31 серпня 2017 року після обіду.
		31 серпня 2017 року о 14 год. 28 хв., ОСОБА_7 , діючи з умислом на одержання неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах третьої особи дій із використанням наданої йому влади, перебуваючи у приміщенні Ленінського районного суду м. Полтава за адресою: АДРЕСА_3 , з корисливих мотивів повторно одержав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень за швидкий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_11 та прийняття судового рішення на користь позивача.
		 
		2.Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		По епізоду 1: ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 368 КК України (у редакції станом на 26.04.2017 ), тобто, прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах третьої особи, із використанням наданої їй влади.
		По епізоду 2: Крім того, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 368 КК України (у редакції станом на 04.08.2017 ), тобто, прохання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах третьої особи, із використанням наданої їй влади, вчинене повторно.
		 
		3.Правова позиція сторони захисту.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав у вчиненні описаного злочину, вважав, що стосовно нього було здійснено провокацію, а також пояснив суду, що 19.05.2017 у справі за позовом ОСОБА_9 було оголошено резолютивну частину рішення під фіксацію, стверджував, що відповідний факт зафіксовано на технічному записі засідання, а також резолютивна частина рішення знаходиться в матеріалах справи, що підтверджено копіями матеріалів відповідної цивільної справи, у яких міститься аудіозапис із оголошенням резолютивної частини рішення та роздруківка журналу судового засідання. Разом з цим подальші дії щодо внесення судового рішення в ЄДРСР, підшивання до матеріалів справи документів виконують або помічник, або секрета Зазначив, що він не вносить в ЄДРСР рішення, а за те, що повний текст рішення по справі № 553/3730/16-ц внесено до Електронної системи документообігу суду (Д-3) лише 29.05.2017 відповідальний його помічник. Щодо того, що відповідне рішення вносилось за його акаунтом, обвинувачений зазначив, що акаунт є і ним користується помічник, коли вносить рішення в ЄДРС Разом з цим, чим передбачено, що його особистим акаунтом може користуватись будь-яка інша особа, обвинувачений не зміг пояснити, зазначивши, що це виключно технічне питання і не має значення для цієї справи. Вказав, що отримував від ОСОБА_10 у електронному вигляді текст позову для написання повного тексту рішення по справі № 553/3730/16-ц 25.05.2017 аби не спотворити в рішенні технічні характеристики приміщення. Також повідомив, що ОСОБА_10 25.05.2017 кошти у сумі 3000 грн, які були поміщені у напівпрозорий білий конверт з оптичним диском, йому не передавала. Він не брав від ОСОБА_10 грошей. Конверт від ОСОБА_10 отримував, але не пам`ятає, що там було (один чи два диски). Він не перевіряв, що було на диску, оскільки в цьому відпала потреба, бо дізнався, що помічниця отримала від ОСОБА_10 флешку з даними, які необхідні для написання рішення. Коли йому передали диск, він знав, що буде передано у подальшому флешку. 
		На питання, пов`язані із зафіксованими у наявних у матеріалах даної справи протоколах НСРД відомостей щодо його спілкування з ОСОБА_10 , у тому числі з приводу справ за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , щодо зустрічей з ОСОБА_10 , висловлених ним 05.07.2017 ОСОБА_13 пропозицій щодо співпраці, щодо того, який передбачався розподіл неправомірної вигоди між ним і ОСОБА_10 згідно їх домовленої співпраці, щодо обговорення суми грошових коштів з ОСОБА_10 , обвинувачений відмовився відповідати, посилаючись на те, що результати НСРД є недопустимим доказами. Разом з тим, вказав, що метою вказаної співпраці не було отримання від учасників цивільних справ неправомірної вигоди. Він ніколи не мав на меті отримання неправомірної вигоди та у ОСОБА_10 нічого не прохав.
		З приводу направленого ним 15.08.2017 в месенжері Viber на номер телефону ОСОБА_10 повідомлення "прийди" обвинувачений пояснив, що написав його, оскільки ОСОБА_10 попросила повідомляти, коли він звільниться, щоб прийти до нього на консультацію. Він не бачив, що 31.08.2017 ОСОБА_10 принесла йому грошові кошти у сумі 5000 грн Зазначив, що заяви про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_11 він не клав по ліву сторону від себе на робочий стіл, що це ОСОБА_10 поклала їх туди. Якщо ОСОБА_10 принесла документи 31.08.2017, то значить справа була призначена на 01.09.2017, та якби вона здала документи в канцелярію, вони б до нього потрапили після дати засідання, що призвело б до відкладення судового засідання.
		Також обвинувачений зазначив, що провокація полягає у тому, що сторона обвинувачення постійно підсилала до нього агентів, зокрема, першим агентом був ОСОБА_14 , який приходив та намагався з ним зустрітися, щоб поговорити, про щось домовитись. ОСОБА_14 казав, що він це говорив за вказівкою ОСОБА_15 - співробітника СБУ в Полтавській області. Обвинувачений відхиляв зустрічі з ОСОБА_14 , оскільки він ( ОСОБА_7 ) зазвичай не спілкується з учасниками поза межами судового засідання. Другим агентом була ОСОБА_10 , яка постійно приходила та схиляла його до вчинення корупційних дій, намагалася спілкуватися з ним з приводу поданих нею позовів. Коли він з нею познайомився, обвинувачений не пам`ятає. 
		Невизнання обвинуваченим своєї вини суд розцінює як позицію захисту.
		 
		У ході судового розгляду обвинувачений та його захисник висловлювали зауваження, пояснення щодо наданих стороною обвинувачення доказів, надали власні докази на підтвердження правової позиції сторони захисту щодо висунутого обвинувачення та виступили в судових дебатах.
		Сторона захисту вказувала на те, що має місце провокація вчинення злочину, а також заявляла клопотання про визнання доказів недопустимими.
		 
		4.Історія судового провадження.
		27 листопада 2017 року до Красноградського районного суду Харківської області з Генеральної прокуратури України (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження).
		Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року Кримінальне провадження передано із Красноградського районного суду Харківської області на розгляд Ленінському районному суду м. Харкова.
		20 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Ленінського районного суду м. Харкова надійшли матеріали Кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
		17 серпня 2022 року Вищим антикорупційним судом ухвалено вирок, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, строком на 3 (три) роки, із позбавленням його військового звання майора юстиції, та із конфіскацією усього належного йому майна.
		Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2023 року вирок Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2022 року скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Матеріали Кримінального провадження направлені до Вищого антикорупційного суду (далі - Ухвала).
		Так, підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції стало встановлення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які призвели до того, що судом першої інстанції не ухвалено вирок по двох епізодах обвинувачення. Зокрема, в Ухвалі зазначено, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох тотожних злочинів, які кваліфікуються за однією частиною статті КК України - ч.3 ст.368 КК України. Дійшовши у мотивувальній частині вироку висновку про доведеність обвинувачення за одним епізодом та недоведеність обвинувачення за другим епізодом, суд першої інстанції в порушення вимог ст.374 КПК України в резолютивній частині вироку не визнав ОСОБА_7 винуватим по епізоду одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди за прийняття рішення у справі на користь позивача ОСОБА_9 та всупереч положенням ч.1 ст.373 КПК України не визнав ОСОБА_7 невинуватим в пред`явленому обвинуваченні по епізоду повторного одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди за швидкий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_11 та прийняття судового рішення на користь позивача. Таким чином, судом першої інстанції не призначено ОСОБА_7 покарання по обвинуваченню, що визнане судом доведеним, та не вирішено питання про винуватість по обвинуваченню, яке визнано судом недоведеним.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2023 року для розгляду Кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2023 року у Кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2023 року було частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у Кримінальному провадженні, змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до обвинуваченого, на запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 коп., та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків строком до 08 серпня 2023 року включно.
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 червня 2023 року у Кримінальному провадженні призначено судовий розгляд, а також змінено обов`язок, покладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2023 року на обвинуваченого, а саме: обов`язок не відлучатися за межі міста Полтава без дозволу прокурора або суду змінено на обов`язок: не відлучатися за межі міста Полтава без дозволу прокурора або суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 , розміщеного за адресою: АДРЕСА_4 , строком до 08 серпня 2023 року включно.
		У подальшому строк дії покладених на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався. Так, останній раз ухвалою суду строк дії покладених на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків продовжено до 04.08.2024.
		 
		 
		 
		5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		 
		Факт перебування ОСОБА_7 у період вищеописаних подій на посаді судді Ленінського районного суду м. Полтава, та те, що ОСОБА_7 , будучи суддею Ленінського районного суду м. Полтава та представником судової гілки влади, був службовою особою, яка займала відповідальне становище, підтверджується копіями матеріалів особової справи ОСОБА_7 (т. 5, а.с. 1-154), одержаними за результатами тимчасового доступу до речей та документів, який було проведено на підставі ухвали від 13.09.2017 згідно протоколу від 11.10.2017 (т. 4, а.с. 229-230), у тому числі:
		- Указом Президента України від 13 серпня 2002 року «Про призначення суддів», відповідно до змісту якого ОСОБА_7 призначено суддею військового місцевого суду Полтавського гарнізону, строком на 5 (п`ять) років (т. 5, а.с. 16);
		- Указом Президента України від 15 квітня 2005 року «Про переведення судді», відповідно до якого ОСОБА_7 переведено на посаду судді Ленінського районного суду м. Полтава в межах п`ятирічного строку (т. 5, а.с. 18);
		- присягою судді ОСОБА_7 від 30.06.2006 (т 5, а.с. 30);
		- наказом ДСА від 12.06.2009 , відповідно до якого ОСОБА_7 зараховано на посаду судді Ленінського районного суду м. Полтава безстроково з 21 травня 2009 року (т. 5, а.с. 42);
		- Постановою Верховної Ради України від 21.05.2009 «Про обрання суддів», відповідно до змісту якої, ОСОБА_7 обрано на посаду судді Ленінського міського суду м. Полтава безстроково (т. 5, а.с. 43-45);
		- копією службового посвідчення судді Ленінського районного суду м. Полтава ОСОБА_7 № МЗ-07498 (т. 5, а.с. 104);
		- листом від 01.09.2017 № 26364 (т. 4, а.с. 233) із додатками (т. 4, а.с. 234-243), за підписом голови Ленінського районного суду м. Полтава ОСОБА_16 , в якому надається відповідь на запит від 01.09.2017 № 1/4-1669/1, а саме надаються копії наказів про: призначення ОСОБА_7 на посаду судді Ленінського районного суду м. Полтава, призначення ОСОБА_7 на посаду судді безстроково та копія службової характеристики ОСОБА_7 .
		 
		Свідок ОСОБА_17 повідомила суду наступне.
		Вона є юристом за фахом та на волонтерських засадах періодично допомагала знайомим з юридичних питань. До неї звернувся її товариш на прізвище ОСОБА_18 з проханням допомогти його брату ОСОБА_9 , зареєструвати право власності на гараж, що у подальшому відбувалося через суд шляхом подання відповідного позову свідком від імені ОСОБА_9 як представником за довіреністю. З ОСОБА_7 свідок познайомилася безпосередньо на судовому засідання під час розгляду цього позову. Розгляд справи відбувався тривалий час з перервами між засіданням тривалістю місяць і більше, щодо такого строку розгляду у ОСОБА_9 були претензії, оскільки це була нескладна справа. Свідок підтвердила, що в заключному судовому засіданні у справі сторони не заперечували щодо задоволення позову. По закінченню засідання суддя ОСОБА_7 сказав, щоб представники відповідача вийшли, а її попрохав залишитись і, підійшовши до неї, продемонстрував клаптик паперу (стікер) із написаною сумою грошових коштів 3000 гривень, при цьому проговоривши, що їй потрібно принести диск, показуючи на клаптик паперу, який він тримав у руці, та який потім залишив у себе, і після цього буде рішення у справі. Це відбувалося у залі судових засідань, під час цього була присутня помічник або секрета У відповідь на таку пропозицію з боку ОСОБА_7 вона відповіла, що треба переговорити з клієнтом, оскільки така ситуація не є для неї типовою. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_19 та розповіла про цю ситуацію і, порадившись з ним, написала у ОСОБА_20 заяву про злочин, звернувшись до СБУ. Після цього, свідок передала судді ОСОБА_7 запитувані ним грошові кошти з диском у прозорому конверті для диску. Додала, що диск був пустий, він передавався, тому що у конверті з диском були її власні гроші, які вона надала працівникам правоохоронних органів, які вони оглянули та під опис віддали свідку. Свідок зазначила, що вже не пам`ятає, які купюри грошових коштів були передані, але ОСОБА_7 бачив, що у конверті були грошові кошти, оскільки конверт був прозорий, та після отримання диску з грошима він ставив питання, з яких було зрозуміло, що гроші він бачив. Рішення у справі свідок отримала від помічника ОСОБА_7 через декілька днів після передачі грошових коштів, тоді свідок і дізналася про суть прийнятого рішення. 
		Також свідок ОСОБА_10 повідомила, що працівники НАБУ їй пояснили, що одразу в травні не затримали ОСОБА_7 , оскільки збираються далі документувати і проводити слідчі дії стосовно нього.
		 
		Щодо обставин, які виникли після 25.05.2017 року свідок повідомила наступне.
		До неї, як до юриста, влітку через Фейсбук звернулася ОСОБА_11 за допомогою у вирішенні питання повернення боргу. З цим питанням свідок звернулася за консультацією до ОСОБА_7 . Після консультації з ОСОБА_7 влітку свідок як представник ОСОБА_11 по довіреності подала до суду 4 чи 5 позовів по справі ОСОБА_11 про повернення боргу, сума позову - 100 000 грн Таку кількість позовів сказав подавати саме ОСОБА_7 , а не правоохоронні органи, аби обійти автоматизований розподіл справ і одна подана справа попала саме до судді ОСОБА_7 .
		Після отримання рішення по справі ОСОБА_9 , десь через місяць після передачі грошових коштів по справі ОСОБА_9 , ОСОБА_7 почав писати, телефонувати свідку, запрошував на зустрічі, вони зустрічалися біля суду, у парку, свідок консультувалася з ОСОБА_7 щодо юридичних питань (зокрема, з приводу справи по ст. 130 КУпАП, справи ОСОБА_11 , питання виїзду дитини закордон). Під час зустрічі у парку ОСОБА_7 запропонував свідку співпрацю з метою отримання неправомірної вигоди.
		На момент подачі п`яти позовів ОСОБА_7 не висував вимог щодо передачі йому неправомірної вигоди в цій справі, вже після подання позовів ОСОБА_7 зателефонував свідку і сказав, щоб вона сплатила держмито конкретно за подану справу, яка буде у нього розглядатися, вони домовилися за позитивне рішення у цій справі. ОСОБА_11 відшкодовувала всі витрати по справі. Після того, як ОСОБА_7 сказав, що консультація з приводу справи ОСОБА_11 , яка коштує разом із консультацією 10 відсотків від суми позову - 10 000 грн , свідок звернулась до правоохоронних органів по справі ОСОБА_11 та написала другу заяву про злочин. 
		Під час зустрічі у парку перед судовим засіданням ОСОБА_7 відмовився від грошових коштів, сказав, що допоможе просто так. На судовому засіданні була присутня свідок, як представник ОСОБА_11 , та відповідач, який визнав позов. Оскільки необхідно було перерахувати розмір пені, ОСОБА_7 повідомив їй ( ОСОБА_10 ), що треба подати уточнення до п`ятниці, попрощався з відповідачем, після чого покликав її до себе і попрохав 5000 грн за вирішення справи. 
		З власної ініціативи свідок телефонувала ОСОБА_7 лише з приводу зустрічі для передачі грошових коштів у сумі 5000 грн У п`ятницю свідок написала ОСОБА_7 , запитавши, чи він на місці, на що останній відповів ствердно, повідомивши, що вона може заходити. У кабінеті була помічник, секрета Свідок передала ОСОБА_7 заяву про уточнення позовних вимог у двох екземплярах, між заявами були гроші. Передавались власні кошти свідка. Під час передачі відкрила заяву, повідомивши, що це перший екземпляр, а то для відповідача. ОСОБА_7 побачив, подякував, повідомив, що рішення свідок потім забере. Гроші бачили всі, хто був присутній у кабінеті, тому що вони сиділи всі поруч. ОСОБА_7 поклав заяви на край столу від дверей. 
		Рішення у справі не приймалось, оскільки свідок мала подати заяву про уточнення позовних вимог. У результаті рішення по справі ОСОБА_11 ОСОБА_7 прийняте не було (не вспів прийняти), свідок лише передала грошові кошти ОСОБА_7 .
		Свідок зазначала, шо з правоохоронними органами вона спілкувалася за своєю ініціативою, звернулася у правоохоронні органи, коли влітку ОСОБА_7 написав їй з проханням прийти, під час зустрічі вона зрозуміла, що ситуація з ОСОБА_7 повторюється. Телефонувала кожного разу в правоохоронні органи, коли ОСОБА_7 запрошував її на зустрічі, всі зустрічі фіксувалися. Свідок підтвердила, що обидві заяви про злочин писала вона. Між першою та другою заявою про злочин проводилось фіксування зустрічі-консультації між свідком та ОСОБА_7 . Свідка не повідомляли правоохоронні органи, в якій саме справі ОСОБА_7 будуть продовжувати фіксувати. З працівниками правоохоронних органів з приводу того, про що говорити з ОСОБА_7 при зустрічах свідок не консультувалася. Після затримання ОСОБА_7 останній запустив дезінформацію по місту щодо неї і півроку вона не займалася юридичною діяльністю, відмовилась від усіх заяв, що були на розгляді.
		 
		Свідок ОСОБА_9  повідомив суду наступне.
		Приблизно у 2010 році він збудував на власній земельній ділянці, де розташовано його будинок, гараж без погодження і тоді він зіштовхнувся з проблемою його узаконення, зокрема, у 2015 році свідок звернувся спочатку в державну адміністрацію, де йому повідомили, що треба звертатися до суду. У зв`язку з потребою вирішити вказане питання юридично свідок звернувся за юридичною допомогою до юриста ОСОБА_10 , з якою познайомився у 2015 році через свого молодшого брата, виписав на неї довіреність на представництво його інтересів у суді. Коли всі необхідні документи було зібрано, у 2015 чи 2016 році (свідок не пам`ятає дату та рік) ОСОБА_10 від його імені подала відповідний позов у Ленінський районний суд м. Полтави. Свідок повідомив що був необхідний час аби зібрати документи на узаконення гаража, йому не потрібно було терміново узаконювати, тому позов було подано у 2016 році. Коли розпочався розгляд справи у суді, ОСОБА_10 повідомила свідка, що справу розглядав суддя ОСОБА_7 . Особисто свідок не був знайомий із ОСОБА_7 , ніколи його не бачив. У судові засідання ходила ОСОБА_10 , всю справу вела вона.
		За результатом розгляду справи у 2017 році ОСОБА_10 повідомила йому, що суддя ОСОБА_7 за отримання рішення вимагає винагороду у вигляді грошових коштів у сумі три тисячі гривень, інакше ОСОБА_7 не видавав на руки рішення. Винагорода потрібна була за результат вирішення справи. ОСОБА_10 спитала у нього дозволу звернутися до правоохоронного органу, на що свідок не заперечував. ОСОБА_10 повідомила, що звернеться до правоохоронних органів і все буде вирішено правоохоронцями. Особисто із суддею ОСОБА_7 свідок не спілкувався, про стан розгляду його справи дізнавався зі слів ОСОБА_10 . У подальшому ОСОБА_10 зверталась до правоохоронних органів а він ( ОСОБА_9 ) отримав позитивне рішення у справі, яке було виконано, право власності на гараж було зареєстровано.
		 
		Свідок ОСОБА_21  повідомила суду, що з травня по листопад 2017 року працювала на посаді помічника судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 . Щодо обставин розгляду справи за позовом ОСОБА_9 свідок повідомила, що можливо така справа перебувала у провадженні судді, свідок могла робити проект рішення по цій справі. З приводу затримання судді ОСОБА_7 повідомила лише те, що його було затримано 31.08.2017. Щодо того, чи під час розгляду справи за позовом ОСОБА_9 свідок спілкувалася з ОСОБА_10 , чи отримував хтось якісь вказівки від ОСОБА_7 з приводу спілкування з нею, свідок повідомила, що не пам`ятає. Свідок повідомила, що проєкт судового рішення готується під час видалення у нарадчу кімнату. Щодо того, оголошувалася резолютивна частина чи повний текст у 2017 році по справі ОСОБА_9 , свідок не пам`ятає. З приводу того, що згідно листа ДСА від 10.11.2017 рішення по справі ОСОБА_9 , датоване 19.05.2017, в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 29.05.2017, свідок нічого не змогла пояснити, оскільки не пам`ятає. Свідок повідомила, що з флеш-носія, який їй передала ОСОБА_10 , вона могла копіювати на свій робочий комп`ютер позовну заяву для скорішого набирання тексту рішення. Щодо обставин розгляду справи за позовом ОСОБА_11 свідок повідомила, що можливо така справа перебувала у провадженні судді, свідок могла робити проект рішення по цій справі. З приводу затримання судді ОСОБА_7 повідомила лише те, що його було затримано 31.08.2017. Щодо того, чи знайомий їй ОСОБА_14 свідок не пам`ятає. Щодо того, чи під час розгляду справи за позовом ОСОБА_11 свідок спілкувалася з ОСОБА_10 , чи отримували якісь вказівки від ОСОБА_7 з приводу спілкування з нею, свідок повідомила, що не пам`ятає. 
		 
		Свідок ОСОБА_22  повідомила суду наступне.
		Наразі є дружиною ОСОБА_7 У період з травня по листопад 2017 року працювала на посаді секретаря судового засідання у Ленінському районному суді м. Полтави, у період з 2013 по 2018 була закріплена за суддею ОСОБА_7 , але інколи могла заміняти секретаря судового засідання в іншого судді. 
		Під час її роботи на посаді секретаря судового засідання ОСОБА_10 приходила до суду як представник позивача. З приводу спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_10 свідок повідомила, що спілкування було у судовому засіданні, а після того, як ОСОБА_7 розглянув справу за участю ОСОБА_10 (за позовом ОСОБА_9 ), вона почала часто навідуватись до суду, щоб поспілкуватись з ним. З приводу того чи надавалися ОСОБА_7 вказівки працівникам суду (помічнику, секретарю) з приводу справи ОСОБА_10 щодо комунікацій з ОСОБА_10 або іншими учасниками цієї справи свідку нічого невідомо.
		ОСОБА_10 також представляла інтереси іншої особи з приводу розгляду цивільної справи, яка стосувалася стягнення заборгованості за договором позики на підставі розписки (справа за позовом ОСОБА_11 ), де під час одного судового засідання з`явився відповідач (чоловік), наполягав на тому, що необхідно якнайшвидше винести рішення, він визнавав повністю позовні вимоги. Щодо швидкого розгляду справи відповідач казав поза судовим засіданням. ОСОБА_10 консультувала цього відповідача. Щодо того, чому 30.08.2017, коли ОСОБА_10 вже залишала залу судового засідання, ОСОБА_7 зупинив її та покликав до свого кабінету свідок не пам`ятає.
		З приводу обставин затримання ОСОБА_23 31.08.2017 свідок пояснила, що у цей день вони розглядали справи в залі судового засідання. Після обіду до зали зайшла ОСОБА_10 і поклала на стіл процесуальний документ по справі про стягнення боргу, повідомивши, що це оновлений розрахунок штрафних санкцій, при цьому вона була схвильована. За словами свідка, ОСОБА_7 бачив, що ОСОБА_10 поклала стопку документів на стіл, при цьому він не міг бачити що знаходиться між листками тих документів, що вона поклала, оскільки до рук він документи ці не брав. Свідок також бачила, що то була стопка документів, вона дивилася на ОСОБА_10 у цей момент. Свідок не заперечувала, що вона у той момент була у сонцезахисних окулярах, при цьому, повідомила, що у 2017 році у неї був чудовий зі 
		Коли ОСОБА_10 вийшла, через декілька хвилин до зали судового засідання зайшли працівники правоохоронних органів, поняті, почали проводити обшук. Працівники НАБУ оголошували ухвалу про проведення обшуку у кабінеті ОСОБА_7 , проте почали обшук з зали судового засідання, а також провели обшук у кабінеті помічника та секретаря. Обшук почався з документів, які ОСОБА_10 поклала на стіл головуючого: на робочому столі головуючого працівники НАБУ виявили два примірника заяви, підписаної ОСОБА_10 , між якими були скріплені гроші. На столі також були і інші документи, які б свідок понесла у іншу будівлю на реєстрацію. Після цього провели обшук зали засідань, кабінету судді, помічника, секретаря, де нічого не знайшли. При цьому, вилучили мобільні телефони, які належали ОСОБА_7 та свідку.
		З приводу того чи надавалися ОСОБА_7 вказівки працівникам суду (помічнику, секретарю) з приводу справи ОСОБА_10 щодо комунікацій з ОСОБА_10 або іншими учасниками цієї справи свідку нічого невідомо.
		З приводу того, що ОСОБА_10 передавала документи по цивільній справі за позовом ОСОБА_11 безпосередньо через суддю, а не канцелярію, свідок пояснила, що у Ленінському районному суді м. Полтави склалась практика, що сторона приходить безпосередньо до судді, який розглядає справу, або секретаря чи помічника, і дізнається інформацію по своїй справі, отримує/подає процесуальні документи. Всі процесуальні документи, які подають сторони, в кінці дня або наступного дня секретар або помічник відносять в канцелярію на реєстрацію. Документи, які подаються сторонами під час розгляду справи, секретар або помічник реєструє в канцелярії. За поштову кореспонденцію відповідає секретар або помічник, суддя цим не займається. 
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_24  надала суду наступні покази.
		З травня по листопад 2017 працювала на посаді секретаря судового засідання у Ленінському районному суді м. Полтава. За жодним суддею закріплена не була, з ОСОБА_7 працювала часто, між ними були службові відносини. Була секретарем судового засідання під час розгляду справи за позовом ОСОБА_9 , представником якого була ОСОБА_10 . Після долучення всіх доказів та вирішення інших процесуальних питань справа була розглянута в одне засідання. Засідання було нетривале, відповідач та третя особа не заперечували проти задоволення позову. Суддя пішов у нарадчу кімнату, після чого позов було задоволено. 
		Свідок пояснила, що такого ніколи не було, у тому числі, у судді ОСОБА_7 , щоб проголошена резолютивна частина рішення потім змінювалася, судове засідання фіксується. Різниці між текстом резолютивної частини рішення та фактично прийнятим рішенням не було, рішення було одне. Представник позивача по цій справі приносила текст позову на диску. Через декілька днів після проголошення короткого тексту до зали судових засідань зайшов ОСОБА_7 , у руках тримав конверт із СD-диском, свідок подумала, що на цьому диску якраз таки принесли пояснення по справі ОСОБА_9 , свідок його відволікла, він поклав диск на стіл, щоб допомогти їй з неполадками на комп`ютері, потім він взяв диск і вийшов, у свій кабінет ОСОБА_7 не заходив. Щоб пройти до кабінету ОСОБА_7 треба зайти в зал судових засідань, пройти його, потім там маленький коридор, і там вже кабінет ОСОБА_7 . Свідок пояснила, що короткий текст рішення можливо оголосити за 27 сек. Свідок повідомила, що повинно бути зафіксовано факт оголошення судового рішення. Свідок як секретар залишається у залі судових засідань після закінчення судових засідань, 19.05.2017 вона не бачила позапроцесуального спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_10 . 
		Також свідок повідомила, що Ленінський районний суд м. Полтава розташований у двох приміщеннях, канцелярія знаходиться на відстані 400 м. від кабінету ОСОБА_7 та зали судових засідань. Якщо засідання завтра, а сьогодні учасники приносять документи, то секретар або помічник їх забирає та сам відносить до канцелярії на реєстрацію, після чого приносить до кабінету та розподіляє по справам. Суддя у цьому процесі участь не бере. Свідок не знає, чи був наказ суду щодо вказаного порядку прийому документів. Свідок пояснила, що з 2016 року як вона прийшла працювати в суд, відповідна практика прийняття документів помічником на реєстрацію вже існувала, не знає, хто запровадив таку практику. Свідок також пояснила, що приймають документи під час судового засідання де знаходиться стіл секретаря судового засідання. Для зручності документи, подані в судовому засіданні, складалися на краю робочого стола судді.
		 
		Протоколом, складеним за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту від 25.05.2017 із додатками (т. 4, а. 199-207), проведеного на підставі постанови прокурора № 20/3-1205т від 25.05.2017  (т. 4, а. 176-178) та доручення від 25.05.2017 № 20/3-1206т на проведення НСРД (т. 14, а. 37-38), підтверджуються наступні обставини.
		25.05.2017 р о 15:00 год. у службовому кабінеті УСБУ в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 40, заявник ОСОБА_10 надала для огляду грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, а саме 4 (чотири) купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень, із серійними номерами: ВТ1705732, ВБ1318855, СЗ7176501, СЗ7177000, 5 (п`ять) купюр номіналом 200 (двісті) гривень, із серійними номерами: ЄХ8743188, ЕЯ5615860, УД3202208, ПБ1304691, УМ6627687. З вищевказаних грошових коштів було знято копії, їх було оглянуто та у подальшому передано ОСОБА_10 , яка поклала їх до білого напівпрозорого конверта, в якому знаходився диск CD-R 700 Mb з назвою «Arena», сріблясто-зеленого кольору, та у подальшому помістила до власної чорної шкіряної жіночої сумочки, яка попередньо була оглянута на предмет наявності інших грошових коштів, яких виявлено не було, після чого ОСОБА_10 вирушила на зустріч до судді Ленінського РС м. Полтава ОСОБА_7 , який знаходиться у приміщенні Ленінського РС м. Полтава, за адресою: АДРЕСА_3 .
		 
		25.05.2017 о 16:08 год. ОСОБА_10 зустрілась із ОСОБА_7 у коридорі поряд із його службовим кабінетом за адресою: АДРЕСА_3 та привіталась із ним рукостисканням. В подальшому, ОСОБА_7 стоїть на проти ОСОБА_10 періодично спілкується з не встановленими особами, далі залишаючись на одинці з ОСОБА_10 , остання тримаючи в лівій руці жіночу шкіряну сумку чорного кольору дістає з неї правою рукою напівпрозорий конверт, в якому міститься диск CD-R 700 Мb з назвою «Arena» та грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) грн , та передає ОСОБА_7 , останній в свою чергу дивлячись та тримаючи конверт періодично показує на нього вказівним пальцем правої руки та нею жестикулює. О 16 год. 24 хв. ОСОБА_7 виходить з службового кабінету, закриває двері, підходить до ОСОБА_10 та при цьому тримає в руці білий напівпрозорий конверт, в якому знаходиться зелено-сріблястого кольору диск CD-R 700 Mb з назвою «Arena», а в іншій руці тримає предмет ззовні схожий на флеш носій USB. О 16 год. 26 хв. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 прямує на вихід з адміністративної будівлі Ленінського районного суду м. Полтави. Вийшовши з будівлі ОСОБА_7 тримає в руках напівпрозорий конверт, в якому міститься диск CD-R 700 Mb з назвою «Arena», в якому видно, що грошові кошти, які в ньому попередньо містились відсутні. О 16 год. 30 хв. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 йдуть та заходять до адміністративної будівлі Ленінського районного суду м. Полтави розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Остання підходить до не встановленої особи жіночої статі та передає їй флеш носій, далі флеш носій ОСОБА_10 повертають, в подальшому вона прямує на вихід з вказаної адмінбудівлі.
		 
		До протоколу додано фотокопії (фотозображення) вищевказаних грошових купюр, фотознімки грошових коштів у білому напівпрозорому конверті, в якому знаходився диск CD-R 700 Mb з назвою «Arena». При цьому, на фотознімку білого напівпрозорого конверта видно, що у ньому знаходиться диск CD-R 700 Mb з назвою «Arena», а поверх диска в середині конверту з прозорої сторони складені купюри які передані ОСОБА_10 в службовому кабінеті УСБУ в Полтавській області (проглядається верхньої купюра номіналом 500 гривень (т.4 а. 204).
		 
		Даним протоколом підтверджується факт надання 25.05.2017 ОСОБА_10 власних грошових коштів у сумі 3000 (три тисячі) гривень, а саме 4 (чотири) купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень із серійними номерами: ВТ1705732, ВБ1318855, СЗ7176501, СЗ7177000, 5 (п`ять купюр номіналом по 200 (двісті) гривень, із серійними номерами: ЄХ8743188, ЕЯ5615860, УД3202208, ПБ1304691, УМ6627687, оперативним працівникам БКОЗ УСБУ в Полтавській області, їх огляд, подальша їх ідентифікація шляхом зняття світлових копій та вручення їх ОСОБА_10 , а також зафіксовано факт передачі ОСОБА_10 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у сумі 3000 (три тисячі) гривень у напівпрозорому конверті з диском ОСОБА_7 під час їх зустрічі.
		Сторона захисту у ході судового засідання зазначала, що цьому протоколу мав передувати протокол вручення ідентифікованих грошових коштів, з протоколу не зрозуміло, про які кошти йде мова, додатки до протоколу ніким не підписані, отже такий доказ є недопустимим. 
		Разом з тим, суд враховує, що КПК не передбачає обов`язкового винесення протоколу вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, при цьому, у вищевказаному протоколі зафіксовано факт ідентифікації грошових коштів у сумі 3000 (три тисячі) гривень, які були передані ОСОБА_10 оперативним працівникам БКОЗ УСБУ в Полтавській області як її власні кошти, та факт вручення цих коштів ОСОБА_10 , у протоколі вказано які саме грошові кошти було вручено ОСОБА_10 (кількість/номінал купюр, серія/номер купюр). 
		Відсутність підпису на фотокопії (фотозображенні) грошових купюр, фотозображенні грошових купюр з диском в напівпрозорому конверті, фотозображенні напівпрозорого конверту з диском та на фотозображенні білого напівпрозорого конверту, в якому знаходився диск CD-R 700 Mb, а поверх диска в середині конверту з прозорої сторони складені купюри і проглядається номінал 500 гривень (т.4 а.202-207) не призводить до недійсності зазначених фотозображень. Будь-які ознаки спотворення/підробки/внесення змін до зазначених фотозображень відсутні.
		 
		Відеозаписом, що міститься на диску №1846 (Файл 2017_05_25__16_04_ch2.avi т.10 а.56), протоколом № 14/5171п від 25.05.2017   , складеним за результатами здійснення НСРД відеоконтроль особи з додатком диском № 1846/к (т. 10, а. 32-33, 56), проведеної на підставі  ухвали Апеляційного суду м. Києва № 01-9687н/т від 23.05.2017  (т. 4, а. 183-186), отриманої за клопотанням № 20/3-1161т від 22.05.2017  (т. 4, а. 179-182), та на підставі доручення № 20/3-1177т від 23.05.2017  (т. 14, а. 35-36), а також Протоколом № 14/5170п від 25.05.2017 , складеним за результатами здійснення НСРД аудіоконтроль особи із додатком у вигляді диску № 1846/к (т. 10, а. 34-37, 56), проведеної на підставі ухвали № 01-9687н/т від 23.05.2017  (т. 4, а.183-186), підтверджується наступне.
		Під час зустрічі, яка відбулась 25.05.2017 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у приміщенні Ленінського районного суду м. Полтава, ОСОБА_10 дістала із сумочки напівпрозорий конверт, в якому міститяться диск CD-R 700 mb з назвою «Arena» та поміщені туди у службовому кабінеті УСБУ в Полтавській області грошові купюри, в тому числі номіналом 500 гривень (видно під час перевертання конверту), та передає ОСОБА_7 , який бере його, перегортає до себе прозорою частиною, через яку видно гроші, тримає його в своїй руці і розмовляє з ОСОБА_10 (4 хв. 30 сек відеозапису). Беличко повідомляє, що вона флешку передасть секретарю, на що ОСОБА_7 погоджується. Після цього розмова на деякий час переривається, ОСОБА_7 видаляється до свого робочого кабінету.
		16:24:43 ОСОБА_7 виходить зі службового кабінету, закриває двері, підходить до ОСОБА_10 та при цьому тримає в руці білий напівпрозорий конверт, в якому знаходиться зелено-сріблястого кольору диск CD-R 700 mb з назвою «Arena». 
		16:26:50 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 прямує на вихід з адміністративної будівлі Ленінського районного суду м. Полтава. Вийшовши з будівлі ОСОБА_7 тримає в руках напівпрозорий конверт, в якому міститься диск CD-R 700 Mb з назвою «Агепа», в якому видно, що грошові кошти, які в ньому попередньо містились, відсутні. На запитання ОСОБА_10 ОСОБА_7 її запевнив, що по цій справі все буде нормально, оскільки вони вирішили питання.
		Під час розмови ОСОБА_10 звертається до ОСОБА_7 за консультацією по іншім справам і він її консультує. Крім іншого, ОСОБА_10 цікавиться чи можна подати чотири чи п`ять однакових позовів, щоб один з них попав на суддю ОСОБА_7 , чи є можливість іншим чином так зробити? На це ОСОБА_7 каже ОСОБА_10 : «ОСОБА_66, подавайте где-то чотири позови… без держмита». Наприкінці розмови ОСОБА_7 зазначив, що до цього він був невпевнений у ОСОБА_10 , що вони зможуть знайти спільну мову, тому її до нього не пускали спілкуватись.
		О 16:30:58 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 заходять до адміністративної будівлі суду, остання підходить до невстановленої особи жіночої статі та передає їй флеш носій, далі флеш носій ОСОБА_10 повертають, у подальшому вона прямує на вихід із вказаної адмінбудівлі.
		 
		 
		 
		 
		 
		Копіями матеріалів цивільної справи Ленінського районного суду м. Полтави №553/3730/16ц (т. 6, а. 1-113), одержаними за результатами тимчасового доступу до речей та документів, дозвіл на проведення якого отримано на підставі ухвали слідчого судді від 15.09.2017 згідно протоколу від 11.10.2017  (т. 4 а. 231-232), на підставі документів, які містяться у справі підтверджується наступне.
		ОСОБА_9 01.11.2016 звернувся до Ленінського районного суду м. Полтава з позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, а саме на гараж по АДРЕСА_2 , загальною площею 49,7 квадратні метри, в якій як представника позивача зазначено ОСОБА_10 , яка представляла інтереси позивача у справі на підставі довіреностей (серія НАР № 291980 від 16.09.2015 та серія НМО № 344580 від 11.05.2017) посвідчених приватним нотаріусом. 
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ленінського районного суду м. Полтава від 01.11.2016 для розгляду зазначеної судової справи було визначено головуючого суддю ОСОБА_7 . В подальшому провадження у справі відкрито 02.11.2016 Судові засідання у справі відбулись: 27.02.2017 за участі представника третьої особи ( ОСОБА_10 не допущена до участі у справі в якості представника позивача); 29.03.2017 за участі представника третьої особи та представника відповідача; 19.05.2017 за участі представника позивача ОСОБА_10 (на підстави довіреності від11.05.2017), представника третьої особи та представника відповідача.
		Згідно журналу судового засідання від 19.05.2017 , відповідно до змісту якого 19.05.2017 у Ленінському районному судді м. Полтава під головуванням судді ОСОБА_7 , секретар - ОСОБА_25 , відбулось судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_9 за участі представника позивача ОСОБА_10 , представників відповідача та третьої особи, де вказано про початок судового засідання 19.05.2017 об 11:26 год., час виходу судді до нарадчої кімнати об 11:38 год., час виходу судді з нарадчої кімнати та оголошення рішення (резолютивної частини) і роз`яснення його суті об 11:40 год., час закінчення звукозапису судового засідання об 11:43 год. 
		Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19.05.2017 (повний текст), відповідно до змісту якого суддею ОСОБА_7 було задоволено цивільний позов ОСОБА_9 ;
		У справі вступна та резолютивна частина рішення (короткий текст) від 19.05.2017 року відсутня. В описі справи (т.6 а.2) рішення (резолютивна частина) не зазначене. Одразу після журналу судового засідання від 19.05.2017 (т.6 а.108-109) знаходиться рішення від 19.05.2017 (повний текст), що відповідає опису справи складеному секретарем судового засідання ОСОБА_25 (т.6 а.2 зв.) стосовно того що у справі мається тільки один текст рішення, який знаходиться на арк.107, а також засвідчувальному напису, складеному цим же секретарем 12.06.2017 (т.6 а.111), в якому кількість аркушів відповідає кількості аркушів у опису справи - 107 аркушів. 
		Згідно записів на останньому аркуші справи, копію рішення у справі ОСОБА_10 отримала 30.05.2017, до справи долучений конверт з CD-R диском (т.6 а.113) по цивільній справі № 553/3730/16-ц (копія знаходиться т. 10, а. 128).
		 
		Аудіозапис судового засідання по справі №553/3730/16-ц за 19.05.2017 (додаток до вказаного протоколу огляду т.10 а.128) та Протокол огляду від 30.10.2017  із додатками (копія журналу судового засідання від 19.05.2017 у справі № 553/3730/16-ц та диск з технічним записом судових засідань) (т. 10, а. 123-128) підтверджують наступне.
		Під час прослуховування судових засідань від 27.02.2017 встановлено, що суд не допустив ОСОБА_10 до участі у судовому засіданні у зв`язку із неналежною, на думку судді, довіреністю ОСОБА_10 , а також про перенесення судового засідання у зв`язку із неявкою позивача. Інших суттєвих обставин у ході прослуховування судового засідання не виявлено.
		У ході судового розгляду вказаної судової справи 29.03.2017 було прийнято рішення про перенесення судового засідання у зв`язку із неявкою позивача, який надіслав клопотання про перенесення через поважні причини.
		При прослуховуванні аудіозапису судового засідання по даній справі від 19.05.2017 , встановлено, що, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд оголосив про закінчення судового засідання та про видалення до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого аудіозапис було призупинено об 11 год. 38 хв. 50 сек. Після цього, згідно журналу судового засідання, який роздрукований як додаток до протоколу, об 11 год. 40 хв. 45 сек. головуючим суддею розпочато оголошення рішення суду (резолютивної частини), яке тривало до 11 год. 43 хв. 08 сек. Однак при відтворенні даної частини аудіозапису будь-яких звуків не чути. Аудіозапис триває до 11 год. 41 хв. 09 сек., після чого припиняється. 
		Під час огляду диску було відкрито теку «Справа № 553_3730_16-ц від 19-05-2017», де виявлено файл із назвою « 01 2017_05_19 11-40-42 » формату «.wav». При відтворенні цього аудіо-файлу, тривалістю 27 сек., на ньому виявлено відсутність звуку.
		 
		Листом ДСА України від 10.11.2017 № 15-13260/17 (т. 4, а. 23-24) з додатком до нього (лист ДП «Інформаційні судові системи» від 10.11.2017 № 4865/17-вих), підтверджується, що 29.05.2017 об 11:11 год було встановлено ознаку відправлення до Єдиного державного реєстру судових рішень на електронній копії судового рішення від 19.05.2017 по справі № 553/3730/16-ц, провадження № 2/553/203/2-17 Ленінського РС м. Полтави, під логіном користувача «SERGEIK», який закріплено за співробітником Ленінського районного суду м. Полтави - ОСОБА_7 . 
		       
		 
		 
		 
		Свідок ОСОБА_11  повідомила у 2023 році суду наступне.
		Приблизно у 2017 році через адвоката ОСОБА_10 вона звернулася до суду (якого саме свідок не пам`ятає) з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_12 (з яким свідок мала відносини, вони жили разом) у сумі 100 000 грн , які свідок приблизно у 2016 році під розписку позичила останньому на відкриття його власного бізнесу, передавши їх йому одним платежем, та які ОСОБА_12 певний час не повертав свідку. Хто саме із суддів розглядав цю справу вона не пам`ятає. Особисто з ОСОБА_7 вона не знайома. З ОСОБА_10 вона познайомилася через спільних знайомих, але точно вона не пам`ятає. Свідок звернулася до ОСОБА_10 за допомогою вирішити питання про стягнення боргу. На підставі виданої свідком довіреності ОСОБА_10 готувала позов, займалася усіма документами, свідок лише підписувала позов, у судових засідання з розгляду позову свідок участь не брала, тому що її у суд не викликали і у неї був адвокат. ОСОБА_10 допомагала свідку безкоштовно, свідок оплачувала лише судовий збір, але не пам`ятає коли саме. Щодо порядку розгляду її позову у суді, а також результату розгляду позову свідок не пам`ятає, про будь-які перешкоди під час розгляду справи ОСОБА_10 свідка не повідомляла, щодо необхідності сплатити неправомірну вигоду за вирішення справи у суді ОСОБА_10 свідка не інформувала, свідку не було відомо про затягування розгляду її справи. Чи інформувала ОСОБА_10 свідка щодо подачі п`яти однакових позовів до суду свідок не пам`ятає. Свідок повідомила, що ОСОБА_12 визнав позов. Після затримання ОСОБА_7 справу передали до іншого суду. Свідок повідомила, що приблизно у кінці 2019 року - на початку 2020 року борг їй виплатили частинами. Розписка про отримання коштів була знищена свідком. Свідок напевно уповноважувала ОСОБА_10 на відмову від позову, однак у якому році ОСОБА_10 залишила позов без розгляду свідок не пам`ятає. 
		 
		Аудіозаписом що міститься на DVD-R диску № 1896/к в файлі Track8.wav (т. 10, а. 56) та Протоколом № 14/5180п, складеним за результатами здійснення НСРД - аудіоконтроль особи (т. 10, а. 38-42) від 28.06.2017 з додатком ( DVD-R диск № 1896/к, т. 10, а. 56), проведеної на підставі ухвали № 01-9687н/т від 23.05.2017 (т. 4, а. 183-186), отриманої за клопотанням № 20/3-1161т від 22.05.2017 (т. 4, а. 179-182) та на підставі доручення № 20/3-1177т від 23.05.2017 (т. 14, а. 35-36), підтверджується наступне.
		Під час зустрічі, яка відбулась 27.06.2017 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , остання консультується з суддею ОСОБА_7 з приводу справи про адміністративне правопорушення (ст. 130 КУпАП), яка перебуває у іншого судді Ленінського районного суду м. Полтава, де вона не є представником. Характер розмови вбачається як довірливий. Під час розмови ОСОБА_7 звертається до ОСОБА_10 і питає «сколько оні готови?», на що ОСОБА_10 відповідає : «в адекватних размірах» (28хв.10с. аудіозапису, т10 а.40 протоколу). Вже після цього ОСОБА_10 розповідаючи ОСОБА_7 про майбутній позов про стягнення боргу по розписці зазначила: «Ну вона готова от сюда поделітся со мной, ну а я ж потом как би уже ж» (30хв.20с. аудіозапису, т10 а.41 протоколу). Після цього ОСОБА_7 зазначає, що треба подати позов після 21 липня, щоб він попав до нього. Наприкінці розмови стосовно справи про адмін правопорушення по ст.130 КУпАП, про яку питала ОСОБА_10 зазначає: «Потом я тебе скажу суму» (32хв.46с. аудіозапису, т10 а.42 протоколу). 
		 
		Зазначена розмова підтверджує той факт, що ініціатива вирішення певних справ в суді за фінансову винагороду виходить саме від судді ОСОБА_7 (він цікавиться скільки зацікавлені особи готові (сплатити/віддати за вирішення питання), уточнивши розмір і почувши певні суми, погоджується прозондувати питання. Лише після цього, в руслі розмови розпочатої ОСОБА_7 про розмір фінансової складової для вирішення питань, ОСОБА_10 натякає, що аналогічно може бути і в справі про стягнення боргу, але ніяких конкретних пропозицій вона не озвучує і, тим паче, ніяких підбурювань ОСОБА_7 до отримання неправомірної вигоди вона не робить. Це випливає із суті розмови.
		 
		Аудіозаписом, що міститься на DVD-R диску № 1896/к в файлі Track12.wav (т. 10, а. 56) та Протоколом № 14/5179п, складеним за результатами здійснення НСРД - аудіоконтроль особи (т. 10, а. 43-55) від 06.07.2017 з додатком ( DVD-R диск № 1896/к, т. 10, а. 56), проведеної на підставі ухвали № 01-9687н/т від 23.05.2017 (т. 4, а. 183-186), отриманої за клопотанням № 20/3-1161т від 22.05.2017 (т. 4, а. 179-182) та на підставі доручення № 20/3-1177т від 23.05.2017 (т. 14, а. 35-36), підтверджується наступне.
		Під час зустрічі у парку, яка відбулась 05.07.2017 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , ОСОБА_7 за власною ініціативою запропонував ОСОБА_10 співпрацю: одержувати від сторін у судових справах, яких він буде скеровувати до неї, неправомірну вигоду за прийняття ним рішень в інтересах останніх. Так, при зустрічі в парку ОСОБА_10 починає говорити, що вона збирається подавати позов по борговій розписці (позов від імені ОСОБА_11 ). Після цього ОСОБА_7 у відповідь зазначає, що хоче з нею співпрацювати, як він співпрацює з іншими декількома представниками, розповідає про те як буде відбуватись співпраця, комунікація між ними з приводу справ, а також алгоритм розподілу гонорарів: «да, значить по гонорарам смотрі, ми з тобой оприделяєм скільки ето дело стоіт і на половіну, тобі половина і мені половина. При цьому, ОСОБА_7 вживає заходів конспірації, перевіряє повністю сумочку ОСОБА_10 , дивиться її телефон, розпитує про особисте життя, про її місце проживання, зазначє про необхідність повної довіри між ними. ОСОБА_7 зазначає: «еслі хорошоє дело і оно стоящеє, оно может пройті в суде, то я тєбє звоню і прєдлагаю», «да, послє моєго отпуска начінаєм, хорошо?», на що ОСОБА_10 погодилась. (41хв.50с., 47хв.30с., 58хв.50с. аудіозапису, т10 а.48, 50, 54 протоколу).
		 
		Протокол огляду речових доказів від 08.09.2017   із додатками у вигляді фототаблиці (т. 4, а. 41-46), складеного за результатом огляду мобільного телефону «Iphone 5S», сріблястого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5 , наданий добровільно свідком ОСОБА_10 , який у подальшому визнаний речовим доказом постановою детектива НАБУ від 08.09.2017  (т. 4, а. 39- 40), згідно якого виявлено переписку з ОСОБА_7 у месенджері «Viber» щодо справи за позовом ОСОБА_11 , зокрема, у період 09.08.2017 - 14.08.2017 ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_7 , що відправила позовну заяву про борг по пошті, прізвище позивача: ОСОБА_11 (а.43 зворот-44). Вже 15.08.2017, тобто, після того як справа попала на суддю ОСОБА_7 . згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 14.08.2017 (т.5 а. 167), ОСОБА_7 надсилає ОСОБА_10 повідомлення «Подойди» (а.44).
		 
		Аудіозаписом що міститься на DVD-R диску № 1938/к в файлах 150817.wav та 180817.wav (т. 10, а.109) та Протоколом № 14/6594п від 18.06.2017    (у даті описка - вірно «від 18.08.2017   »), складеним за результатами здійснення НСРД - аудіоконтроль особи із додатком (диск № 1938/к, т. 10, а. 100-104, 109), проведеної на підставі ухвали № 01-14996н/т від 04.08.2017 (т. 4, а. 193-195), отриманої за клопотанням № 20/3-1854т від 31.07.2017 (т. 4, а. 187-192), та на підставі доручення № 20/3-1902т від 04.08.2017 (т. 14, а. 39-40), підтверджується наступне.
		Під час зустрічі між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , яка відбулася з ініціативи ОСОБА_7 15.08.2017 (аудіофайл 150817.wav), останній повідомив ОСОБА_10 про те що справа у нього, необхідно усунути недоліки по сплаті держмита, а також зазначив, що потім необхідно зустрітись щоб обговорити деталі.
		Під час наступної зустрічі між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , яка відбулася ОСОБА_7 18.08.2017 (аудіофайл 180817.wav), наприкінці розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 що надав їй консультацію по справі і тому: «за консультаію тисячу гривень … плюс за всьо дєло - вот десять тисяч получается, тисяча уже буде туда входити в тих десять» і спитав у ОСОБА_10 «Хорошо?», на що та погодилась. Після цього ОСОБА_7 добавив, що це все треба зробити і розглянути справу до 30 числа.
		Наведене свідчить, що без будь-яких дій з боку ОСОБА_10 , направлених на спонукання судді ОСОБА_7 до отримання неправомірної вигоди, останній висловив прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі десять тисяч гривень за справу за позовом 
		  
		ОСОБА_11 , що міститься на DVD-R диску № 1938/к в файлах 150817.wav та 180817.wav (т. 10, а.109) та Протоколом № 14/7633п від 14.09.2017 за результатами здійснення НСРД - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного оператора ПрАт "МТС" за номером телефону ОСОБА_7  (т. 10, а. 105-108) із додатком (диск № 1975/к, т. 10, а. 110), проведеної на підставі ухвали № 01-14996н/т від 04.08.2017  (т. 4, а. 193-195), отриманої за клопотанням № 20/3-1854т від 31.07.2017  (т. 4, а. 187-192), та на підставі доручення № 20/3-1902т від 04.08.2017 (т. 14, а. 39-40), підтверджується, що ОСОБА_7 узгоджує по телефону з ОСОБА_10 дату призначення слухання справи, наприкінці розмови зазначивши: « ти подойдьош в п`ятницю і я тобі скажу что, как, куда і сколько, хорошо?» (т.10 а.106).
		Цим же протоколом зафіксовано розмову ОСОБА_7 , в ході якої йому повідомляється про можливість здійснення правоохоронними органами перевірки його дій щодо однієї з його цивільних справ.
		 
		 
		 
		Протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 31.08.2017    із додатком у вигляді фотокопій грошових купюр (т. 4. а.170-175) та Протоколом проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 05.09.2017  (т. 4, а. 208-209), підтверджується наступне.
		Громадянкою ОСОБА_10 надано особисті грошові кошти в сумі 5 (п?ять) тисяч гривень, а саме: 10 (десять) купюр, номіналом по 500 (п?ятсот) гривень, з серійними номерами: ВД7805882, МА0270183, ЗЗ9258055, C37479415, 3И4026964, ВГ6655652, ЛА1380765, ЛИ9975518, ГК5557761, БР6650074, які оглянуто детективом. В ході огляду з вказаних грошових коштів знято копії їх тильної сторони із серією та номером купюри та долучено до даного протоколу огляду у якості додатку № 1. Вказані грошові кошти в сумі 5000 (п?ять тисяч) гривень було вручено ОСОБА_10 для участі у проведенні заходів по отриманню фактичних даних щодо одержання неправомірної вигоди з боку суді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 . При огляді було встановлено, що у ОСОБА_10 відсутні будь-які інші особисті грошові кошти, що вона добровільно продемонструвала.
		Грошові кошти в сумі 5 000 (п?ять тисяч) гривень для подальшого використання їх під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про пропозицію надання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_7 . Вказані грошові кошти ОСОБА_10 помістила між двох екземплярів заяви про уточнення позовних вимог до позову про стягнення боргу по борговій розписці від 31.08.2017, кожна з яких складалася із 2 аркушів паперу, після чого вказані заяви та грошові кошти скріплено металевою скріпкою. Того ж дня, о 14 год. 17 хв. на виконання раніше досягнутих із ОСОБА_7 домовленостей, ОСОБА_10 прийшла до Ленінського районного суду м. Полтава, підійшла до ОСОБА_7 та продемонструвала йому спочатку перший екземпляр заяви, після чого перегорнула дві сторінки та продемонструвала другий екземпляр заяви, а також кошти, які знаходилися між даними заявами, після чого суддя ОСОБА_7 відповів згодою та взяв документи з грошима в руки. Після цього ОСОБА_10 покинула приміщення суду і одразу прийнято рішення про припинення контролю за вчиненням злочину та проведення обшуку зали судових засідань №6 Ленінського районного суду м. Полтава.
		 
		Відеозаписами, що містяться на DVD-R диску № 1960/к в файлах 2017_08_30__08_33_ch23.avi, 2017_08_30__10_00_ch23.avi, 2017_08_31__14_17_ch2.avi (т. 10, а.134), Протоколом № 14/6956п від 31.08.2017 , складеним за результатами здійснення НСРД - відеоконтроль особи (т. 10, а. 114-115) з додатком (DVD-R диск № 1960/к, т. 10, а.134), проведеної на підставі ухвали № 01-14996н/т від 04.08.2017  (т. 4, а. 193-195), Протоколом № 14/6957п від 31.08.2017 за результатами здійснення НСРД - аудіоконтроль особи (т. 10, а. 129-133) з додатком (диск № 1960/к, т. 10, а.134), проведеної на підставі ухвали № 01-14996н/т від 04.08.2017  (т. 4, а. 193-195), а також протоколу № 14/7633п від 14.09.2017 за результатами здійснення НСРД - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного оператора ПрАт "МТС" за номером телефону ОСОБА_7  (т. 10, а. 105-108) із додатком (диск № 1975/к, т. 10, а. 110), підтверджується наступне.
		Під час зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_10 , яка відбулася 30.08.2017 у автомобілі ОСОБА_7 перед судовим засідання по справі за позовом ОСОБА_11 , щодо порядку розгляду справи, ОСОБА_7 відмовившись від отримання неправомірної вигоди повідомляє ОСОБА_10 наступне: «Слушай, ОСОБА_67, ми с тобой в хороших отношеніях, нічко не надо, ні какіх денег, нічьо….. Ми вирішуємо все нормально. Хорошо?» на що ОСОБА_10 погоджується. 
		Після цього, в цей же день одразу після судового засідання по справі за позовом ОСОБА_11 , ОСОБА_7 покликав ОСОБА_10 до себе та сказав їй наступне: «Я смотрю тут дело вообще простое... давай на пять тисяч, хорошо?», на що ОСОБА_10 погодилась та вони домовились, що наступного дня з цього приводу вони зустрінуться після обіду і ОСОБА_10 ще треба написати уточнення позовних вимог у частині стягнення трьох процентів річних.
		Наступного дня ОСОБА_10 попередньо по телефону домовившись з ОСОБА_7 про зустріч, прийшла до Ленінського районного суду м. Полтава зайшла до зали судових засідань, де за столом сидів суддя ОСОБА_7 . Між ними відбулась розмова: 
		ОСОБА_7 : ОСОБА_26 , заходьте. 
		ОСОБА_10 : доброго дня. 
		ОСОБА_7 : да, здраствуйте, показуйте, що ви там принесли 
		ОСОБА_10 : угу? 
		ОСОБА_7 : - да. 
		ОСОБА_10 : заява наша і відповідача. Про уточнення позовних, перерахунок ... 
		ОСОБА_7 : хорошо, ви ж завтра должни буть у нас .... 
		ОСОБА_10 : тринадцать тридцать ОСОБА_7 : а, да, от, ОСОБА_68» (т.10 а. 133).
		При цьому ОСОБА_10 , підійшла до ОСОБА_7 продемонструвала йому першу заяву, а потім відгорнула її листи і продемонструвала другу заяву і гроші, які були поміщені між заявами і знаходились перед другою заявою зверху. Після чого ОСОБА_7 взяв надані йому заяви скріплені скрепкою, сказавши «Хорошо» і обговорив з ОСОБА_10 її обов`язкову явку в судове засідання по справі ОСОБА_11 , яке повинно відбутись наступного дня.
		 
		 
		 
		Протоколом обшуку від 31.08.2017  разом із відеозаписом обшуку, який міститься на флеш-карті Micro SD YC 8Gb Taiwan №1616CD42876 з адаптером Cood Ram (т. 6, а. 129-131, 134), проведеного 31.08.2017 у період часу з 14:35 год. до 18:25 год. у службовому кабінеті судді Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 та у залі судових засідань Ленінського районного суду м. Полтави, що за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, буд. 38, на підставі ухвали від 28.08.2017  (т. 4, а. 25-26) та ухвали від 01.09.2017 , (т. 4, а. 27-29), у ході якого виявлено та вилучено: 1) два екземпляри заяви про уточнення позовних вимог до позову про стягнення боргу по борговій розписці, підписана представником позивача ОСОБА_10 на 2 арк., які визнані речовими доказами згідно із постановою детектива НАБУ від 05.09.2017 (т. 4, а. 34-36); 2) грошові кошти у сумі 5000 (п?ять тисяч) гривень десятьма купюрами номіналом 500 гривень з серіями та номерами: МА0270183, ЗЗ9258055, ГК5557761, БР6650074, ЛИ9975518, ВГ6655652, ЛА1380765, 3И4026964, ВД7805882, С37479415, ВД7805882, С37479415, які знаходилися між зазначеними документами, скріплених металевою скріпкою, які визнані речовими доказами згідно із постановою детектива НАБУ від 04.09.2017 (грошові кошти) (т. 4, а. 30-31); 3) мобільний телефон Iphone 5S (IMEI: НОМЕР_6 ) з SIM-картою оператора мобільного зв?язку ПрАТ «МТС Україна» та номером НОМЕР_7 , що визнано речовим доказом згідно з постановою детектива НАБУ від 19.10.2017 (мобільний телефон) (т.4, а. 37-38); 4) мобільний телефон Iphone 5S (IMEI: НОМЕР_8 ) з SIM-картою оператора мобільного зв?язку ПрАТ «МТС Україна» та номером НОМЕР_9 ; 5) банківську картку АТ «Ощадбанк» з номером НОМЕР_10 . 
		 
		Відповідним доказом підтверджується факт вилучення 31.08.2017 на робочому столі судді ОСОБА_7 в залі судових засідань Ленінського районного суду м. Полтави незареєстрованих заяв про уточнення позовних вимог у цивільній справі № 553/2075/17 з наявними між ними грошовими коштами у сумі 5 000 грн , одержаних ОСОБА_7 за вирішення цивільної справи на користь позивача ОСОБА_11 . Крім цих заяв на столі біля ОСОБА_7 не було інших незареєстрованих документів.
		Попередньо було отримано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_7 , з огляду на те, що за результатом проведення НСРД вбачалося, що саме біля кабінету ОСОБА_7 спілкувався з ОСОБА_10 у попередні рази. Разом з цим, прохід у його кабінет може здійснюватися лише із зали судових засідань. Внаслідок вжиття заходів (невідкладний обшук) грошові кошти у сумі 5000 грн було відшукано на робочому столі у залі судових засідань разом із документами - двома екземплярами заяв про уточнення позовних вимог, щодо яких 30.08.2017 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 вели спілкування, та між якими лежали відповідні ідентифіковані грошові кошти. Наявність вказаних заяв підтверджує факт того, що ОСОБА_7 повідомляв ОСОБА_10 щодо необхідності долучити заяви про уточнення позовних вимог до цивільної справи за позовом ОСОБА_11 , для того, щоб цю справу ОСОБА_7 зміг розглянути на користь позивача ОСОБА_11 , представником якої була ОСОБА_10 Листування між ними підтверджує ініціативність саме з боку ОСОБА_7 (15.08.2017 написав їй, щоб вона до нього підійшла), а у подальшому висловив прохання надати неправомірну вигоду за вирішення справи на користь позивача ОСОБА_11 . У подальшому, дозвіл на проведення невідкладного обшуку у залі судового засідання було надано ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду Міста Києва від 01.09.2017, вилучені грошові кошти та документи визнано речовими доказами.
		 
		Вказаними доказами підтверджується, що суддя ОСОБА_7 не зважаючи на висловлену раніше відмову отримувати неправомірну вигоду згідно висловленого 18.08.2017 прохання, насправді не відмовився від її отримання, а тільки 30.08.2017 зменшив суму продовжуючи висловлювати прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень за вирішення справи за позовом ОСОБА_11 . 31.08.2017 ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень, яка була вкладена між заявами і йому продемонстрована під час передачі шляхом відгинання двох листів першої заяви та демонстрації другої заяви, зверху до якої були прикріплені грошові кошти в сумі 5000 гривень.
		Відеозапис обшуку, під час якого виявлені кошти між заявами в сумі 5000 гривень, які попередньо були вручені ОСОБА_10 для передачі судді ОСОБА_7 , свідчить, що зазначені кошти були розміщені таким чином, що при відсуванні листів першої заяви, як це зробила ОСОБА_10 при передачі та демонстрації ОСОБА_7 , грошові кошти явно проглядаються, а ОСОБА_7 дивився безпосередньо на них.
		 
		Протоколом огляду від 06.09.2017    із додатками у вигляді фототаблиці (т. 4, а. 32-33), згідно з яким оглянуто вилучені у ході обшуку 31.08.2017 два екземпляри заяви від 31.08.2017 про уточнення позовних вимог до позову ОСОБА_11 , підписані ОСОБА_10 , кожна заява на 2 арк., між якими знаходилися грошові кошти у сумі 5000 (п?ять тисяч) гривень десятьма купюрами номіналом 500 гривень з серіями та номерами: МА0270183, ЗЗ9258055, ГК5557761, БР6650074, ЛИ9975518, ВГ6655652, ЛА1380765, 3И4026964, ВД7805882, С37479415, ВД7805882, С37479415.
		 
		Речовими доказами у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 грн , вилучених у ході обшуку у залі судових засідань Ленінського районного суду м. Полтава (копії містяться у т.4 а.32 - огляд речових доказів у вигляді грошових коштів). Серії та номери яких співпадають з тими, які були вилучені у ході обшуку 31.08.2017 зали судових засідань №6 Ленінського районного суду м. Полтава за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, 38.
		 
		З урахуванням вищевказаних доказів, досліджених судом, у їх сукупності вбачається, що характер та зміст зафіксованих розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 свідчить про те, що слова ОСОБА_7 «давай на пять тисяч, хорошо?» ОСОБА_10 : Да, когда? ОСОБА_7 : Завтра... ОСОБА_10 : Во сколько? ОСОБА_7 : Ну послє обєда...» підтверджують, що іде мова саме щодо отримання неправомірної вигоди за вирішення справи за позовом ОСОБА_11 , а не щодо розмірів гонорару ОСОБА_10 за відповідну справу, що спростовує доводи сторони захисту в цій частині. 
		 
		 
		 
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.10.2017 (т. 10, а. 116-119), відповідно до якого на підставі ухвали від 13.09.2017 , було здійснено тимчасовий доступ до інформації про вхідні та вихідні телефонні з`єднання за номерами телефонів ОСОБА_7 ( НОМЕР_11 та НОМЕР_7 ) за період з 19.05.2017 по 01.09.2017 та скопійовано вказану інформацію на оптичний диск CD-R «Verbatim» із написом «GD/KI-П/17/9792» (т. 10, а. 122), а також протоколом огляду від 31.10.2017 (т.10, а. 120-121), складеного за результатом огляду інформації, яка міститься на вказаному диску, відповідно до якої виявлено 12 з`єднань між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у період з 19.05.2017 по 01.09.2017 , з яких 6 з ініціативи ОСОБА_7 та 6 з ініціативи ОСОБА_10 . 
		Відтак, оглядом виявлено рівну кількість з`єднань як з ініціативи ОСОБА_7 , так і з ініціативи ОСОБА_10 , що свідчить про відсутність надмірної активності з боку ОСОБА_10 , ініціатива у спілкуванні відбувалася абсолютно паритетно у частині того, що і ОСОБА_7 однакову кількість разів ініціював дзвінок по відкритому зв`язку з ОСОБА_10 . 
		 
		Копіями матеріалів цивільної справи Ленінського районного суду м. Полтави № 553/2075/17 за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення боргу по борговій розписці (т. 5, а. 155-188), одержані за результатами тимчасового доступу до речей та документів від 11.10.2017  (т. 4 а. 231-232), проведеного на підставі ухвали від 15.09.2017 , підтверджується наступне.
		Позовна заява від 09.08.2017 ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення боргу по борговій розписці передана для розгляду судді ОСОБА_7 , згідно довіреності від 04.08.2017 серії HME №710495 від ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_10 , останню уповноважено бути представником, зокрема, в судах, строк дії довіреності до 04.08.2020; ухвалою суду від 15.08.2017 позовна заява ОСОБА_11 залишалась без руху та позивачу надано строк 5 днів для усунення недоліків; заявою ОСОБА_11 від 16.08.2017 про усунення недоліків та резолюція від 17.08.2017 «До справи»; ухвалою від 17.08.2017 відкрито провадження у справі та призначення до розгляду на 10 годину 00 хвилин 30.08.2017; згідно журналу судового засідання від 30.08.2017 - справа розглядалася по суті, на 11:17:49 ОСОБА_10 просить надати час для усунення недоліків у позові, відповідач не заперечує, у зв`язку з чим ОСОБА_7 оголошено перерву у судовому засіданні до 13 год. 30 хв. 01.09.2017; позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог до позову про стягнення боргу по борговій розписці від 01.09.2017.
		 
		Протоколом огляду від 30.10.2017  із додатком (диск з технічним записом судового засідання) (т. 10, а. 123-125, 128) в частині огляду копії цивільної справи № 553/2075/17-ц за позовом ОСОБА_11 та диску із технічним записом судового засідання 30.08.2017. Зокрема, оглядом встановлено наступне: шляхом поміщення оптичного диску із паперового конверту з надписом «553/2075/17, 2/553/1039/2017, ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення боргу по борговій розписці» до оптичного приводу на персональному комп?ютері виявлено, що на даному диску наявна тека із назвами «Справа N?553 2075_17 від 30-08-2017», документи формату «.doc» та «.obr» із аналогічними назвами. Також міститься застосунок із назвою « OberigR ». Шляхом запуску застосунку «OberigR» відкрилося вікно у якому надано можливість обрати дату засідання, а саме 30.08.2017. Шляхом подвійного натискання на вказану дату запускається аудіозапис судового засідання. Одночасно із відтворенням такого запису у правій частині вікна застосунку наявні етапи судового засідання. Під час прослуховування вказаного судового засідання детективом було встановлено, що сторони судового засідання, а саме представник позивача ОСОБА_10 підтримувала позов та просила його задовільнити, а відповідач не заперечував проти позову та визнавав суму боргу. Суд, при цьому, виявив недолік у підрахунку пені та надав позивачу час для усунення недоліку і перерахунку позовних вимог.
		 
		Вказане підтверджує вже досліджені матеріали НСРД, зокрема, у ході розмови 30.08.2017 зранку між ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , ОСОБА_7 їй говорить з приводу недоліків у позовній заяві ОСОБА_11 , а вже об 11 год. 17 хв. ОСОБА_10 заявляє відповідне клопотання під час судового засідання у даній справі. 
		 
		 
		 
		Судом дослідженні інші надані сторонами документи, а саме:
		- копія заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2017 , відповідно до якої ОСОБА_14 повідомляє Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру про вимагання суддею Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США за швидкий розгляд справи та винесення рішення у справі за позовом ОСОБА_27 про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, із відміткою про її відібрання прокурором ОСОБА_28 ; копія письмової згоди на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД від 19.05.2017 , відповідно до змісту якої ОСОБА_14 підтвердив свою згоду на залучення до НСРД у кримінальному провадженні № 42017000000001569 за ч. 3 ст. 368 КК України, протоколом попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз`яснення прав особи, залученої до проведення слідчих дій від 19.05.2017 ; постанова про залучення особи до проведення слідчих дій від 19.05.2017 , відповідно до якої детективом НАБУ було прийнято рішення про залучення до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 ОСОБА_14 (т.12 а. 166-172). Відповідні докази підтверджують підстави для початку досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000001569 та проведення НСРД за участі свідка ОСОБА_14 щодо можливої злочинної діяльності ОСОБА_7 
		- заява про вчинення кримінального правопорушення від 23.05.2017 за підписом ОСОБА_10 , в якій описано обставини вимагання у неї суддею Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 (три тисячі) гривень за прийняття судового рішення у цивільній справі, яка перебувала на розгляді у судді ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_9 , інтереси якого вона представляла за довіреністю, на якій наявна відмітка про її отримання 23.05.2017 детективом НАБУ (т. 4, а.с. 6-7). Відповідний доказ свідчить про наявність підстав для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339.
		- письмова згода на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД від 23.05.2017 , відповідно до якої ОСОБА_10 надала згоду на залучення її до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52017000000000339 за ч. 3 ст. 368 КК, а також була попереджена про заборону провокування осіб на вчинення злочину та протоколом від 23.05.2017 р, відповідно до якого ОСОБА_10 попереджена про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, які стануть їй відомі при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339; постанова детектива НАБУ про залучення особи до слідчих дій у кримінальному провадженні від 23.05.2017 , відповідно до якої ОСОБА_10 залучено до участі в слідчих діях у кримінальному провадженні № 52017000000000339 за ч. 3 ст. 368 КК (т. 4, а. 9-13). Вказаними доказами підтверджується факт та правові підстави залучення ОСОБА_10 до участі у НСРД.
		- заява про вчинення кримінального правопорушення від 16.08.2017 за підписом ОСОБА_10 (т. 4, а. 18-19). Відповідний доказ свідчить про наявність підстав для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000551.
		- витяг із ЄРДР від 19.05.2017 щодо реєстрації НАБУ кримінального провадження № 42017000000001569 за фактом вимагання службовою особою судової гілки влади неправомірної вигоди, за ч. 3 ст. 368 КК України, чим підтверджується факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, як підстава для початку досудового розслідування (т. 4, а. 4);
		- витяг із ЄРДР від 23.05.2017 р № 52017000000000339, що підтверджує реєстрацію НАБУ кримінального провадження за фактом вимагання службовою особою судової гілки влади неправомірної вигоди за вчинення дій у межах своїх повноважень, за ч. 3 ст. 368 КК, чим підтверджується факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, як підстава для початку досудового розслідування (т. 4, а. 5);
		- витяг із ЄРДР від 17.08.2017 р № 52017000000000551, що підтверджує реєстрацію НАБУ кримінального провадження за фактом того, що службова особа судової гілки влади пропонує г Б надати неправомірну вигоду за вчинення дій на користь третьої особи, інтереси якої представляє г Б., чим підтверджується факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, як підстава для початку досудового розслідування (т. 4, а. 20);
		- постанова прокурора САП від 25.05.2017 , відповідно до якої об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань за № 42017000000001569 та за № 52017000000000339 під загальним номером № 42017000000001569 (т.4, а. 14-15);
		- постанова прокурора САП від 22.08.2017 р, відповідно до якої об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань за № 42017000000001569 та за № 52017000000000551 під загальним номером № 42017000000001569 (т. 4, а. 21-22);
		- постанова прокурора САП від 14.11.2017 , відповідно до якої було частково закрите кримінальне провадження № 42017000000001569 у частині вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК, за фактом пропозиції ОСОБА_7 до ОСОБА_14 за посередництва іншої особи, надати ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 750 дол. США за винесення рішення на користь позивача ОСОБА_27 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК (у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення) (т. 8, а. 71-74);
		- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.08.2017 , відповідно до якого детективом НАБУ 31.08.2017 у період часу з 15:08 год. до 16:20 год. у приміщенні зали судових засідань № 6 Ленінського районного суду м. Полтава затримано ОСОБА_7 у порядку ст. 208 КПК, разом із додатком у вигляді відеозапису затримання судді ОСОБА_7 , який міститься на флеш-накопичувачі (карта пам`яті Micro SD HC 8 Gb Taiwan №1616CD42876 та адаптер Good Ram) (т. 6 а. 132-136);
		- повідомлення про підозру від 01.09.2017 , підписане заступником Генерального прокурора України - керівником САП ОСОБА_29 , відповідно до якого ОСОБА_7 01.09.2017 о 13:50 год. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади, яке було вручене старшим детективом НАБУ ОСОБА_30 (т. 4, а. 210-216) ;
		- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 14.11.2017 , підписане заступником Генерального прокурора України - керівником САП ОСОБА_29 , відповідно до якого ОСОБА_7 14.11.2017 об 11:30 год. було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а саме в проханні надати та одержанні для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, яке було вручене старшим детективом НАБУ ОСОБА_30 (т. 4, а. 220-228);
		- доручення про проведення слідчих дій від 31.08.2017 № 1/4-1569/1, відповідно до якого у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 , детектив НАБУ доручає ДЗЕ НПУ провести обшук у Ленінському РС м. Полтави, провести інші необхідні слідчі дії в рамках даного провадження (т. 14, а. 34);
		- постанова про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи від 19.05.2017 , відповідно до якої у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 було визначено групу слідчих у складі детективів НАБУ: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (старший групи), ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , якою підтверджено повноваження детективів у Кримінальному провадженні (т. 13, а. 185-186);
		- постанова про призначення групи прокурорів від 19.05.2017 , відповідно до змісту якої у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 було визначено групу прокурорів у складі прокурорів САП: ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 (старший групи), ОСОБА_28 , ОСОБА_42 , ОСОБА_5 , якою підтверджено повноваження прокурорів у Кримінальному провадженні (т. 13, а. 188-189);
		- доручення на здійснення досудового розслідування від 23.05.2017 , відповідно до змісту якого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339 від 23.05.2017 було доручено детективу НАБУ ОСОБА_43 , що підтверджує наявність у вказаного детектива повноважень у зазначеному кримінальному провадженні (т. 13, а. 190);
		- постанова про призначення групи прокурорів від 25.05.2017 , відповідно до змісту якої у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 було визначено групу прокурорів у складі прокурорів САП: ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 (старший групи), ОСОБА_28 , ОСОБА_42 , ОСОБА_5 , якою підтверджується повноваження прокурорів у об`єднаному кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 (т. 13, а. 192-193);
		- доручення на здійснення досудового розслідування від 17.08.2017 , відповідно до змісту якого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000551 від 17.08.2017 було доручено детективу НАБУ ОСОБА_43 , що підтверджує наявність у вказаного детектива повноважень у зазначеному кримінальному провадженні (т. 13, а. 194);
		- постанова про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи від 21.08.2017 , відповідно до змісту якої, у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 було визначено групу слідчих у складі детективів НАБУ: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (старший групи), ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , якою підтверджено повноваження детективів у Кримінальному провадженні (т. 13, а. 196-197);
		- постанова про призначення групи прокурорів від 22.08.2017 , відповідно до змісту якої у кримінальному провадженні № 52017000000000551 від 17.08.2017 було визначено групу прокурорів у складі прокурорів САП: ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 (старший групи), ОСОБА_28 , ОСОБА_5 , якою підтверджено повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні (т. 13, а. 198-199).
		 
		Разом з цим, самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, витяги з ЄРДР, заяви про вчинення злочину, судові рішення, клопотання, повідомлення про підозру, не є доказами у значенні статті 84 КПК (постанова ККС ВС від 13.06.2023 (справа № 520/2703/17), однак такі документи враховуються судом під час ухвалення вироку для доведення законності проведення слідчих та інших процесуальних дій у Кримінальному провадженні, з метою оцінки вищевказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.
		 
		 
		 
		Факт висловленого суддею ОСОБА_7 19 травня 2017 року прохання ОСОБА_10 надати йому неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень за прийняття відповідного рішення на користь позивача у цивільній справа за позовом ОСОБА_9 до виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво та одержання ним 25.05.2017 зазначеної неправомірної вигоди підтверджується зазначеними дослідженими судом доказами в сукупності та взаємозв`язку, в тому числі:
		-показами свідка ОСОБА_10 у сукупності із показами свідка ОСОБА_9 щодо того, що ОСОБА_10 з ним радилась з приводу висловленого їй 19.05.2017 прохання суддею ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду.
		-Показами свідка ОСОБА_10 щодо висловленого їй прохання надати неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень підтверджуються подальшими діями судді ОСОБА_7 щодо одержання від неї неправомірної вигоди у зазначеній сумі, що зафіксовано Відеозаписом, що міститься на диску №1846 (Файл 2017_05_25__16_04_ch2.avi т.10 а.56), протоколом № 14/5171п від 25.05.2017 , складеним за результатами здійснення НСРД відеоконтроль особи та Протоколом, складеним за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту від 25.05.2017 із додатками.
		-Показами свідка ОСОБА_10 щодо того, що рішення у справі з`явилось тільки після отримання суддею ОСОБА_7 суми неправомірної вигоди, яку він прохав надати, в сукупності з Матеріалами цивільної справи Ленінського районного суду м. Полтави №553/3730/16ц за позовом ОСОБА_9 , в яких відсутня резолютивна частина рішення, відсутній запис його оголошення, відсутня будь-яка інформація у описі цивільної справи про нього, відсутня інформація про нього в Єдиному реєстрі судових рішень, а єдине рішення, яке мається у справі (повне рішення) направлене в Єдиний реєстр судових рішень тільки 29.05.2017 об 11:11 (після отримання 25.05.2017 ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 3000 гривень), що підтверджує зазначені покази свідка ОСОБА_10 
		-Показами свідка ОСОБА_10 в сукупності з відеозаписом, що міститься на диску №1846 (Файл 2017_05_25__16_04_ch2.avi т.10 а.56, 20 хв. 45 сек відеозапису), в якому зафіксовані висловлюваннями судді ОСОБА_7 одразу після отримання 25.05.2017 напівпрозорого конверту з CD-Rдиском та неправомірною вигодою в сумі 3000 гривень від ОСОБА_10 , а саме: ОСОБА_7 на запитання ОСОБА_10 запевнив її, вказуючи на переданий йому диск, що по цій справі все буде нормально, оскільки вони вирішили питання;
		-Відеозаписом, що міститься на диску №1846 (Файл 2017_05_25__16_04_ch2.avi т.10 а.56, 24 хв. 06 сек відеозапису) у сукупності з аудіозаписом на DVD-R диску № 1896/к в файлі Track12.wav (т. 10, а. 56) та протоколом № 14/5179п, складеним за результатами здійснення НСРД - аудіоконтроль особи (т. 10, а. 43-55) від 06.07.2017, в яких зафіксовані висловлюваннями судді ОСОБА_7 одразу після отримання 25.05.2017 напівпрозорого конверту з CD-Rдиском та неправомірною вигодою в сумі 3000 гривень від ОСОБА_10 , а саме: ОСОБА_7 зазначив, що до цього він був невпевнений у ОСОБА_10 , а тепер вони зможуть знайти спільну мову, а також подальшою поведінкою судді ОСОБА_7 у спілкуванні з ОСОБА_10 , який вже 05.07.2017 висловив їй пропозицію співпрацювати з нею з метою отримання ним неправомірної вигоди по іншим справам, в яких вона буде приймати участь;
		-Відеозаписом, що міститься на диску №1846 (Файл 2017_05_25__16_04_ch2.avi т.10 а.56, 23хв. 27сек. відеозапису), в якому зафіксовано відсутність грошей (неправомірної вигоди) в переданому судді ОСОБА_7 . ОСОБА_10 напівпрозорому конверті з CD-Rдиском після того, як він, отримавши зазначений конверт, залишив ОСОБА_10 на самоті, а потім повернувся;
		-Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19.05.2017 (повний текст) в цивільній справі Ленінського районного суду м. Полтави № 553/3730/16ц (т. 6, а.110), відповідно до змісту якого суддею ОСОБА_7 було задоволено цивільний позов ОСОБА_9 .
		 
		Факт висловленого суддею ОСОБА_7 16 серпня 2017 року прохання ОСОБА_10 надати йому неправомірну вигоду в сумі 10000 гривень за прийняття відповідного рішення на користь позивача у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення боргу по борговій розписці, подальшого прохання надати йому неправомірну вигоду за це в меншому розмірі в сумі 5000 гривень та одержання ним 31 серпня 2017 року неправомірної вигоди в сумі 5000 гривень підтверджується дослідженими судом доказами в сукупності та взаємозв`язку, в тому числі: 
		-показами свідка ОСОБА_10 у сукупності з відомостями, які зафіксовані аудіозаписом що міститься на DVD-R диску № 1938/к в файлах 150817.wav та 180817.wav (т. 10, а.109), Протоколом № 14/6594п від 18.06.2017 (у даті описка - вірно «від 18.08.2017 »), складеним за результатами здійснення НСРД - аудіоконтроль особи із додатком (диск № 1938/к, т. 10, а. 100-104, 109), що саме з ініціативи судді ОСОБА_7 16.08.2017 було висловлене прохання надати неправомірну вигоду в сумі 10000 гривень, при цьому, ніяких активних дій з цього приводу першою свідок ОСОБА_10 по відношенню до судді не робила.
		-Показами свідка ОСОБА_10 у сукупності з відеозаписом, що міститься на DVD- R диску № 1960/к у файлі 2017_08_30__10_00_ch23.avi, яким підтверджується висловлювання 30.08.2017 суддею ОСОБА_7 прохання ОСОБА_10 надати йому неправомірну вигоду в меншій сумі - 5000 гривень для себе за прийняття відповідного рішення на користь позивача у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення боргу по борговій розписці;
		-Показами свідка ОСОБА_10 у сукупності з відеозаписом що міститься на DVD- R диску № 1960/к у файлі 2017_08_31__14_17_ch2.avi, Протоколом обшуку від 31.08.2017  разом із відеозаписом обшуку, Протоколом № 14/6956п від 31.08.2017 , складеним за результатами здійснення НСРД - відеоконтроль особи (т. 10, а. 114-115), Протоколом № 14/6957п від 31.08.2017 за результатами здійснення НСРД - аудіоконтроль особи (т. 10, а. 129-133), Протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 31.08.2017 із додатком у вигляді фотокопій грошових купюр (т. 4. а.170-175) та Протоколом проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 05.09.2017 , підтверджується одержання 31.08.2017 ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 5000 гривень, переданої йому ОСОБА_10 за рішення на користь позивача у справі за позовом ОСОБА_11 . Вказані докази в сукупності: спосіб розташування грошових коштів між заявами (вздовж верхнього краю поверх другої заяви), спосіб демонстрації їх при передачі судді ОСОБА_7 свідком ОСОБА_10 (відгинання листів першої заяви так, щоб продемонструвати кошти, які прикріплені до верхньої частини другої заяви), безпосередня близькість ОСОБА_7 до продемонстрованих йому між заявами коштів, переданих йому ОСОБА_10 , на які він в цей момент дивився, його відповідь «Хорошо», свідчить, що він достовірно був обізнаний, що разом із переданими йому заявами він отримує грошові кошти в сумі 5000 гривень, які 30.08.2017 просив надати йому з уточненнями до позову (т.10 а.132).
		 
		Відмова судді ОСОБА_7 30.08.2017 до судового засідання у справі від одержання неправомірної вигоди в сумі 10000 гривень, прохання надати яку він висловив 18.08.2017, не є підставою для припинення проведення НСРД відносно нього, оскільки у кримінальному провадженні, в якому надано дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 розслідуються й інші злочини внесені до ЄРДР та об`єднані в одному кримінальному провадженні. 
		На відміну від проведення гласних слідчих розшукових дій, таких як обшук (огляд), які проводяться в обсязі необхідному для досягнення мети такої слідчої дії (ч.5 ст.236, ч.2 ст.237 КПК України), дозвіл на проведення НСРД надається на певний строк і положення КПК ніяким чином не пов`язують необхідність припинення проведення НСРД з фактом фіксації відмови особи від вчинення одного зі злочинів, який розслідується в об`єднаному кримінальному провадженні. Навпаки, саме продовження проведення НСРД відносно ОСОБА_7 , що повністю відповідає завданням кримінального провадження та вимогам кримінального процесуального кодексу, що дозволило зафіксувати продовження здійснення ним кримінального правопорушення та одержання неправомірної вигоди, що відповідає положенням ч.2 ст.246 КПК України, оскільки відомості про вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення неможливо було отримати в іншій спосіб.
		Прохання надати неправомірну вигоду для себе висловлене суддею ОСОБА_7 за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням наданої йому влади є самостійним складом злочину передбаченим ч.3 ст. 368 КК України. 
		Кримінальний процесуальний закон (ст.257 КПК України) допускає, що при проведенні НСРД відносно особи будуть виявлені ознаки й інших кримінальних правопорушень, але КПК ніяким чином не пов`язує таке виявлення або висловлену особою під час розмови відмову від вчинення злочину з припиненням проведення НСРД відносно особи. 
		 
		 
		 
		6.Мотиви суду щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів. 
		Згідно положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч.1 ст. 87 КПК України).
		Згідно ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит;
		Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання (ч.3 ст. 87 КПК України).
		У відповідності до положень ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
		У постанові від 13.06.2023 (справа № 520/2703/17) ККС ВС зазначив, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону тягне недопустимість доказу. Закон зобов`язує суд визначити допустимість доказу з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Крім цього, якщо доказ визнається недопустимим на підставі частини 1 статті 87 КПК, слід зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу з посиланням на норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду. При цьому, оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення.
		Разом з цим, для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів (постанова ККС ВС від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к).
		У судовому засіданні сторона захисту зазначала, що долучені до справи протоколи НСРД та додатки до них є недопустимими доказами з огляду на те, що здійснення НСРД відбулося без дозволу суду, оскільки дозвіл суду надавався виключно по епізоду за заявою ОСОБА_14 , а по епізоду за заявою ОСОБА_10 для встановлення ознак можливо вчиненого кримінального правопорушення дозвіл суду не надавався.
		З цього приводу судом встановлені наступні обставини, з урахуванням яких суд прийшов до зазначених нижче висновків.
		Підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001569 від 19.05.2017 стала заява ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2017 , відповідно до якої ОСОБА_14 повідомляє САП про вимагання суддею Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США за швидкий розгляд справи та винесення рішення у справі за позовом ОСОБА_27 про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, із відміткою про її відібрання прокурором ОСОБА_28 (т.12 а. 166-167).
		Після цього, ухвалою Апеляційного суду м. Києва №01-9687н/т від 23.05.2017 надано дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 у виді аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_7 , візуального спостереження за ОСОБА_7 у піблічно доступних місцях, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру. Зазначеною ухвалою встановлено, що розмови ОСОБА_7 , інші звуки, рухи, дії, пов`язані з його діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для Кримінального провадження. Обставинами, які дали підстави для надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 стали відомості викладені, в тому числі, у заяві ОСОБА_14 про вчинення злочину та в протоколі допиту ОСОБА_14 , згідно яких для вирішення справи за позовом ОСОБА_27 , представником в якій є ОСОБА_14 , протягом не тривалого періоду та на користь позивача необхідно передати судді ОСОБА_7 . сімсот п`ятдесят доларів США, інакше суддя затягне строки та відмовить у позові.
		На підставі вказаної ухвали в рамках Кримінального провадження було проведено НСРД, а саме 25.05.2017 аудіо -, відеоконтроль ОСОБА_7 (т.10, а. 32-37, 56), 27.06.2017 аудіоконтроль ОСОБА_7 (т.10, а.38-42,56), 05.07.2017 аудіоконтроль ОСОБА_7 (т.10, а. 43-56).
		При цьому, вказані судові рішення, на підставі яких були проведені НСРД, відкривалися стороні захисту у порядку ст. 290 КПК, остання також долучила відповідні ухвали суду до матеріалів справи у якості доказів.
		Під час судового розляду ОСОБА_14 , допитаний в якості свідка, підтвердив обставини зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2017, зазначивши, що неправомірну вигоду суддя ОСОБА_7 вимагав через третіх осіб, які йому це озвучили. Крім того, обставини, щодо позапроцесуального спілкування ОСОБА_7 з третіми особами стосовно швидкого вирішення справи за позовом ОСОБА_14 та існування певного фінансової зацікавленості у судді за таке вирішення підтверджується розмовою, яка відбулась 06.06.2017 між ОСОБА_14 та третьою особою ( ОСОБА_47 ) , яка має довірливі відносини з суддею ОСОБА_7 та спілкувалась з ним з приводу зазначеної справи (т.10 а.56 диск DVD-R №1846/к фрагмент запису з 0.28.20 до 0.31.50).
		Таким чином, для надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 існували об`єктивні дані, які давали підстави для проведення НСРД.
		23.05.2017 ОСОБА_10 звернулась до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення злочину, в якій повідомила про вимагання у неї суддею Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 (три тисячі) гривень за прийняття судового рішення у цивільній справі, яка перебувала на розгляді у судді ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_9 , інтереси якого вона представляла за довіреністю, на якій наявна відмітка про її отримання 23.05.2017 детективом НАБУ (т. 4, а.с. 6-7). 
		Відомості про вчинення злочину, про який повідомлено у заяві ОСОБА_10 , внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №52017000000000339 від 23.05.2017).
		25.05.2017 постановою прокурора САП (т. 4, а.14-15) було об`єднано матеріали досудових розслідувань за №42017000000001569 та за №52017000000000339 в одне провадження за №42017000000001569. 
		Після об`єднання в одне провадження в кримінальному провадженні за №42017000000001569 розслідувались кримінальні правопорушення за заявами ОСОБА_14 та ОСОБА_10 КПК не передбачає необхідності звертатись за дозволом на проведення НСРД окремо по кожному кримінальному правопорушенню в об`єднаному кримінальному провадженні. Дозвіл на проведення НСРД надається відносно особи в Кримінальному провадженні, а тому після отримання такого дозволу НСРД проводяться відносно особи по всіх кримінальних правопорушеннях які розслідуються в об`єднаному кримінальному провадженні.
		В подальшому, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2017 (т.4 а. 193-195) у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 задоволено клопотання керівника САП та надано дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 строком на два місяці з моменту винесення ухвали, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентських номерах НОМЕР_7 та НОМЕР_11 оператора мобільного зв?язку ПрАТ «ВФ Україна» (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до нeї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_7 ; візуальне спостереження за ОСОБА_7 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_7 ; обстеження публічно недоступного місця, шляхом таємного проникнення до нього, у тому числі з використанням технічних засобів - службового кабінету ОСОБА_7 , розташованого в адміністративній будівлі Ленінського районного суду м. Полтава за адресою: АДРЕСА_3 , з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів, виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого злочину та встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.
		Обставинами, які дали підстави для надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 стали відомості викладені, в тому числі, у протоколах допиту ОСОБА_14 від 19.05.2017 та від 13.07.2017, що суддя ОСОБА_7 відмовляється приймати рішення у справі за позовом ОСОБА_27 про визнання ОСОБА_48 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, без передачі йому грошових коштів в сумі 750 доларів США.
		Під час допиту судом свідок ОСОБА_14 підтвердив зазначені в ухвалі обставини. Також ці обставини підтверджуються відеозаписом позапроцесуального спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_47 та розмови між ОСОБА_47 та ОСОБА_14 з приводу зазначеної справи (т.10 а.56 диск DVD-R №1846/к фрагмент запису з 0.28.20 до 0.31.50).
		Крім того, у вказаній ухвалі зазначено, що вона стосується усього об`єднаного кримінального провадження №42017000000001569 від 19.05.2017, в якому розслідуються обставини висловлювання 19.05.2017 суддею ОСОБА_7 представнику ОСОБА_10 прохання надати йому неправомірну вигоду за узаконення самовільно збудованого гаража за позовом ОСОБА_9 та отримання 25.05.2017 суддею ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 3000 гривень від представника ОСОБА_10 .
		Обставини, які стали підставою для надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 (ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.08.2017), об`єктивно існували на час надання дозволу слідчим суддею на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 , що підтверджується дослідженими судом доказами, і вони не були штучно створені. У вказаній ухвалі суду зазначено, що отримані докази відносно ОСОБА_7 є недостатніми для повідомлення йому про підозру, у зв`язку із неможливостю отримання даних про зазначені кримінальні правопорушення у інший спосіб, є потреба у проведенні НСРД відносно ОСОБА_7 .
		На підставі вказаної ухвали в рамках Кримінального провадження були проведені НСРД, а саме 15.08.2017 аудіоконтроль ОСОБА_7 (т.10, а. 100-104, 109), 16.08.2017, 23.08.2017, 31.08.2017 зняття інформації з транспортних телекомунікаційної мережі мобільного оператора по номеру телефона ОСОБА_7 (т.10, а.105-108, 110), 30-31.08.2017 відеоконтроль ОСОБА_7 (т.10, а. 114-115).
		При цьому, вказані судові рішення, на підставі яких були проведені НСРД, відкривалися стороні захисту у порядку ст. 290 КПК, остання також долучила відповідні ухвали суду до матеріалів справи у якості доказів.
		Суд зазначає, що з урахуванням наведеного, для надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_7 існували підстави встановлені статтями 246-249 КПК України. 
		Вказані НСРД проводилися у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017, в межах якого і були отримані відповідні дозволи суду, при цьому, відповідні ухвали слідчого судді про дозвіл на НСРД постановлені у відповідності до вимог чинного законодавства.
		При цьому, дозвіл надавався на проведення НСРД щодо ОСОБА_7 в кримінальному провадженні вцілому, а не щодо якогось конкретного епізоду злочину або за участі конкретної особи. Підставою для отримання такого дозволу стали відомості, зафіксовані у заяві ОСОБА_14 , щодо досудового розслідування вчинення злочину за ч.3 ст. 368 КК України, а також в подальшому зафіксовані у заяві ОСОБА_10 . відомості та факт одержання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 грн (щодо надання дозволу на НСРД ухвалою від 04.08.2017). При цьому, у відповідності до положень ст. 246 КПК (у редакції станом на 14.04.2017, 03.08.2017, які діяли на момент виникнення відповідних кримінальних процесуальних відносин), слідчий/прокурор за своїм рішенням має право залучати інших осіб до проведення НСРД. Тобто, не тільки тих осіб, які вказані були у клопотанні про надання дозволу на проведення НСРД та ухвалі про надання такого дозволу. 
		Відтак, вбачається факт надання вказаного законного дозволу судом на проведення НСРД щодо судді ОСОБА_7 , а факт фіксування в ході виконання ухвали від 23.05.2017 злочинної діяльності ОСОБА_7 також за іншим епізодом його можливої злочинної діяльності, а саме по факту прохання надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_7 за вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_9 є законним, адже дозвіл на втручання у приватне спілкування конкретного суб`єкта - судді ОСОБА_7 шляхом проведення аудіо-, відеоконтролю особи вже наданий та реалізовувався, а епізод злочинної діяльності за заявою ОСОБА_10 від 23.05.2017 вже був зареєстрований та розслідувався саме в рамках кримінального провадження № 42017000000001569 (об`єднані матеріали досудового розслідування постановою прокурора від 25.05.2017), а тому повторної реєстрації як виявлене в ході проведення НСРД нове кримінальне правопорушення не потребував, що свідчить про законність відповідного порядку фіксації. 
		У подальшому, після одержання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 грн (епізод злочину за заявою ОСОБА_10 ) НСРД здійснювалося щодо ОСОБА_7 в межах строку, встановленого ухвалою від 23.05.2017, а КПК не встановлює вимог до того, коли має бути припинено проведення НСРД щодо особи, окрім вимоги щодо проведення НСРД в межах встановленого ухвалою слідчого судді строку. Факт не затримання ОСОБА_7 одразу після отримання ним неправомірної вигоди у сумі 3000 грн не свідчить про те, що у подальшому проведення НСРД щодо нього є незаконним, з урахуванням і тієї обставини, що згідно досліджених матеріалів по закритому епізоду за заявою ОСОБА_14 від 19.05.2017, в рамках Кримінального провадження шляхом проведення НСРД на підставі ухвали від 23.05.2017 перевірялися інші факти можливого вчинення ОСОБА_7 злочину за ч.3 ст.368 КК. Отримані за наслідком проведення вказаних НСРД (фіксація розмов між ОСОБА_10 і ОСОБА_7 27.06.2017, 05.07.2017), у тому числі, стали підставою для отримання стороною обвинувачення дозволу на подальше проведення НСРД у зв`язку із встановленим фактом можливого повторного вчинення ОСОБА_7 злочину за ч.3 ст. 368 КК (ухвала від 04.08.2017). Відповідний дозвіл було отримано у рамках Кримінального провадження, та НСРД відносно ОСОБА_7 також здійснювалося у рамках Кримінального провадження на підставі відповідного дозволу суду (ухвали від 04.08.2017). Реєстрація у подальшому кримінального провадження № 52017000000000551 17.08.2017 (другий епізод за заявою ОСОБА_10 від 16.08.2017) за наслідком виявлених відомостей про можливе вчинення злочину, у тому числі, і шляхом проведення вказаних НСРД, не свідчить про те, що НСРД здійснювалося незаконно і до реєстрації кримінального провадження, оскільки НСРД проводилося у Кримінальному провадженні № 42017000000001569, у рамках якого дозвіл і надавався, а отже НСРД здійснювалося у зареєстрованому кримінальному провадженні. 22.08.2017 кримінальні провадження № 42017000000001569 та № 52017000000000551 постановою прокурора були об`єднані в одне кримінальне провадження за № № 42017000000001569, в рамках якого результати проведення НСРД і використовуються як докази, а отже були відсутні підстави для застосування стороною обвинувачення положень ч.1ст.257 КК (у редакції від 03.08.2017) та отримання дозволу слідчого судді на використання отриманої за результатом проведення НСРД інформації в іншому кримінальному провадженні. 
		За такого, відсутні підстави визнавати недопустимими докази, отримані за результатом проведення НСРД відносно ОСОБА_7 .
		 
		Сторона захисту зазначала про недопустимість всіх доказів, отриманих за результатом обшуку у залі судового засідання, оскільки обшук було проведено без рішення суду, а дозвіл суду надавався лише щодо службового кабінету судді ОСОБА_7 , при цьому сторона обвинувачення була обізнана щодо схеми приміщення суду і де знаходиться службовий кабінет судді, і що прохід до нього можливий лише через зал судового засідання, а за такого зобов`язана була завчасно звернутися до слідчого судді з клопотання про надання дозволу на обшук зали судового засідання. 
		Частина 3 ст. 233 КПК (у редакції станом на 03.08.2017) передбачає, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
		Таким чином, положення КПК дозволяють проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді у визначених випадках з обов`язковим невідкладним зверненням після здійснення таких дій до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку. 
		Так, обізнаність сторони обвинувачення щодо схеми приміщення суду не свідчить про обізнаність щодо точного місця перебування підозрюваної у вчиненні злочину особи / майна, врятування якого є необхідним, у цьому суді, під час звернення до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук перед проведенням такого обшуку. 
		Разом з цим, як вбачається з наданих прокурором документів, стороною обвинувачення при проведенні обшуку зали судового засідання було дотримано вимог ст.ст. 234-237 КПК України з урахуванням вимог ч. 3 ст. 233 КПК України щодо проникнення до вказаного приміщення у невідкладному випадку з метою врятуванням майна та безпосереднього переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, стороною обвинувачення дотримано вимог ч.3 ст. 233 КПК щодо невідкладеного звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, зокрема, прокурором надано та судом досліджено ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 01.09.2017, якою надано дозвіл на обшук відповідної зали судових засідань Ленінського районного суду м. Полтави, тобто, визнано законним проникнення до вказаного приміщення у невідкладному порядку.
		Відтак, відсутні підстави визнавати отримані за результатом обшуку докази недопустимим. 
		 
		Також стороною захисту було заявлені у письмовому вигляді клопотання про визнання доказів недопустимими. 
		Згідно клопотання за вих. №01-18/03/24 від 18 березня 2024 року сторона захисту просить визнати недопустимими всі зібрані стороною обвинувачення докази у Кримінальному провадженні після повідомлення обвинуваченому ОСОБА_7 про підозру (після 13 год 50 хв. 01 вересня 2017 року) згідно переліку, вказаного у клопотанні, з огляду на те, що сторона обвинувачення не надала, а відповідно і у матеріалах справи відсутні, докази, що підтверджують виконання слідчим або прокурором імперативних вимог ч. 4 ст. 278 КПК України щодо негайного внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про дату та час повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, зі свого боку, у сторони захисту відсутній доступ до ЄРД 
		Разом з цим, відсутність у матеріалах справи витягу з ЄРДР станом на 01.09.2017 не свідчить про те, що вищевказані відомості в ЄРДР внесені не були, не порушує права ОСОБА_7 як підозрюваного / обвинуваченого на захист з огляду на те, що у матеріалах справи міститься повідомлення про підозру від 01.09.2017 , підписане заступником Генерального прокурора України - керівником САП ОСОБА_29 , відповідно до якого ОСОБА_7 01.09.2017 о 13:50 год. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (т. 4, а. 210-216), а також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 14.11.2017 , підписане заступником Генерального прокурора України - керівником САП ОСОБА_29 , відповідно до якого ОСОБА_7 14.11.2017 об 11:30 год. було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК (т. 4, а. 220-228). Таким чином, повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено у порядку, передбаченому ст. 278 КПК, а отже права особи на захист було дотримано. У відповідності до положень ст.87 КПК відсутні підстави для визнання зібраних стороною обвинувачення у Кримінальному провадженні після повідомлення обвинуваченому ОСОБА_7 про підозру доказів недопустимими. 
		 
		Згідно клопотання за вих. №02-18/03/24 від 18 березня 2024 року сторона захисту просить визнати недопустимими зібрані та отримані стороною обвинувачення докази за участі ОСОБА_10 у Кримінальному провадженні через незаконність постанови про залучення особи до проведення слідчих дій від 23 травня 2017 року у кримінальному провадженні №52017000000000339 від 23 травня 2017 року, якою детектив ОСОБА_49 залучив ОСОБА_10 до конфіденційного співробітництва у вказаному кримінальному провадженні, з тих підстав, що відповідна постанова (т.4 а. 12-13) не відповідає імперативним вимогам ст. 251 КПК України, а тому вона є незаконною й свідчить про те, що ОСОБА_10 не була залучена до проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як використання конфіденційного співробітництва на підставі ст. 275 КПК у кримінальному провадженні №52017000000000339 від 23 травня 2017 року в порядку, визначеному КПК України, що з урахуванням практики ЄСПЛ щодо застосування доктрини «плодів отруйного дерева», яка передбачає ланцюговий принцип оцінки допустимості доказів, всі докази, які зібрані/отримані стороною обвинувачення у Кримінальному провадженні за участі ОСОБА_10 є недопустимими.
		Згідно ч. 3 ст. 110 КПК рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
		Постановою детектива НАБУ про залучення особи до слідчих дій у кримінальному провадженні від 23.05.2017 ОСОБА_10 залучено до участі в слідчих діях у кримінальному провадженні № 52017000000000339 за ч. 3 ст. 368 КК (т. 4, а. 9-13).
		Відповідно до вимог ст. ст. 272, 275 КПК України (у редакції станом на 14.04.2017, яка діяла на час виникнення відповідних кримінальних процесуальних відносин), на які посилається сторона захисту в обґрунтування клопотання, особа може залучатися саме до конфіденційного співробітництва лише в ході виконання окремої негласної слідчої (розшукової) дії - виконання спеціального завдання, і саме в ході такого залучення (для виконання спеціального завдання) має бути винесена постанова слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором, яка має відповідати вимогам ст.251 та ч.3 ст.272 КПК. Разом з цим, вищевказаною постановою ОСОБА_10 не була залучена до виконання спеціального завдання, оскільки таке у кримінальному провадженні не здійснювалося. За такого, винесена постанова не має відповідати вимогам ст.251 та ч.3 ст.272 КПК.
		Разом з цим, можливість залучення особи до проведення НСРД передбачена ч.6 ст. 246 КПК України, однак порядок та способи такого залучення чинним законодавством не врегульовані, а з огляду на положення ч.3 ст. 110 КПК України, винесення постанови про залучення особи до проведення НСРД не є обов`язковим. 
		Зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.12.2022 у справі № 754/10882/17 зроблено висновок про відсутність необхідності прийняття окремого процесуального рішення про залучення особи до проведення НСРД, яке є лише способом здійснення відповідних дій та похідним від ухвали суду чи постанови про проведення НСРД.
		Окрім цього, самі по собі постанови про залучення особи до проведення НСРД чи протоколи роз`яснення прав особі прямо не передбачені КПК України та не створюють підстав для проведення відповідних негласних заходів, а відтак не можуть розглядатися як докази допустимості інших доказів у кримінальному провадженні, що свідчить про необґрунтованість доводів сторони захисту.
		При цьому судом були досліджені інші процесуальні документи, які прямо передбачені КПК України і в яких зазначено про залучення особи до проведення НСРД - постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину. Крім того, ОСОБА_10 у своїх показаннях підтвердила суду добровільну участь у проведенні НСРД.
		За такого відсутні підстави вважати, що вищевказана постанова є незаконною, і що ОСОБА_10 не було залучено до проведення НСРД у кримінальному провадженні. У відповідності до положень ст.87 КПК відсутні підстави для визнання доказів, зібраних стороною обвинувачення у Кримінальному провадженні за участі ОСОБА_10 , недопустимими.
		 
		Згідно клопотання за вих. №03-18/03/24 від 18 березня 2024 року сторона захисту просить визнати недопустимими зібрані та отримані стороною обвинувачення докази у Кримінальному провадженні через: (1) відсутність в матеріалах Кримінального провадження належних та допустимих доказів, які підтверджують повноваження слідчих (детективів НАБУ) на здійснення досудового розслідування у Кримінальному провадженні; (2) визначення слідчого (слідчих), який/які будуть здійснювати досудове розслідування Кримінального провадження здійснено неуповноваженим суб`єктом, тобто особою, яка не мала статусу керівника органу досудового розслідування, а саме старшим детективом - заступником керівника відділу Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_51 ).
		 
		Як вже було встановлено судом, у матеріалах справи містяться наступні документи:
		- постанова про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи від 19.05.2017 , відповідно до якої у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 було визначено групу слідчих у складі детективів НАБУ: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (старший групи), ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , якою підтверджено повноваження детективів у Кримінальному провадженні (т. 13, а. 185-186);
		- доручення на здійснення досудового розслідування від 23.05.2017 , відповідно до змісту якого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339 від 23.05.2017 було доручено детективу НАБУ ОСОБА_43 , що підтверджує наявність у вказаного детектива повноважень у зазначеному кримінальному провадженні (т. 13, а. 190);
		- доручення на здійснення досудового розслідування від 17.08.2017 , відповідно до змісту якого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000551 від 17.08.2017 було доручено детективу НАБУ ОСОБА_43 , що підтверджує наявність у вказаного детектива повноважень у зазначеному кримінальному провадженні (т. 13, а. 194);
		- постанова про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи від 21.08.2017 , відповідно до змісту якої, у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 було визначено групу слідчих у складі детективів НАБУ: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 (старший групи), ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , якою підтверджено повноваження детективів у Кримінальному провадженні (т. 13, а. 196-197).
		Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК, керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який буде здійснювати досудове розслідування конкретного кримінального провадження. Разом із тим, положення вказаної статті не містять імперативних вимог до форми такого рішення про призначення слідчого. Таким чином, письмове доручення на проведення досудового розслідування, яке містить ті самі відомості, що й відповідна постанова, не суперечить вимогам ст. 39 КПК та ст. 110 КПК, та є достатнім документом для наділення слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні.
		Таким чином, у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження повноважень слідчих (детективів НАБУ) на здійснення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях.
		У Клопотанні сторона захисту також посилалася на те, що після об`єднання вищевказаних кримінальних проваджень керівником органу досудового розслідування у порушення ч.1 ст. 214 КПК взагалі не приймалася постанова про визначення слідчого/групи слідчих, що свідчить про відсутність у слідчих повноважень. 
		Разом з цим, у постанові від 26.09.2023 по справі № 382/646/19 ККС ВС зазначив, що положеннями КПК, у тому числі статтею 217 КПК, не передбачено повторного призначення слідчого або прокурора у кримінальному провадженні, яке було виділено або об`єднано з іншим, якщо після початку досудового розслідування вже було визначено слідчого чи групу слідчих для його проведення.
		Як встановлено вище, у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 до об`єднання з іншими кримінальними провадженнями (№ 52017000000000339 та № 52017000000000551) вже було визначено групу слідчих (детективів) для здійснення досудового розслідування.
		Таким чином, винесення постанови про визначення слідчого/групи слідчих для здійснення досудового розслідування після об`єднання вищевказаних кримінальних проваджень не передбачено КПК, не є обов`язковим, у тому числі з урахуванням положень ч.3 ст. 110 КПК.
		 
		Сторона захисту у клопотанні зазначає, що визначення слідчого (слідчих), який/які будуть здійснювати досудове розслідування Кримінального провадження, здійснено неуповноваженим суб`єктом, тобто особою, яка не мала статусу керівника органу досудового розслідування, а саме старшим детективом - заступником керівника відділу Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_52 .
		Так, відповідно до структури норми, п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України (в редакції станом на 14.04.2017 року), законодавець визначає назву посади керівника органу досудового розслідування: «начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення», визначає відповідні органи, до яких віднесено ці посади: «1) органу Національної поліції, 
		2) органу безпеки, 3) органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, 4) органу державного бюро розслідувань, 
		5) органу Державної кримінально-виконавчої служби України, 6) підрозділу детективів, 7) підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України», та визначає уточнення до переліку відповідних посад: «та його заступники, які діють у межах своїх повноважень».
		При цьому, перелік посад та органів (у тому числі підрозділів детективів НАБУ) наведений через кому, без виокремлення будь-якого з них в окрему категорію чи виключення з загального списку.
		Таким чином, вказаною нормою передбачено, що керівником органу досудового розслідування, серед інших, є: начальник відділу, відділення підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють в межах своїх повноважень.
		Вказане тлумачення норми також підтверджується нормами Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», відповідно до ч. 3 ст. 5 якого структура, штатний розклад, положення про структурні підрозділи, посадові інструкції працівників Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро. Тобто, структура НАБУ визначається наказом Директора НАБУ, а не нормами КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 5 вказаного Закону до структури управлінь Національного бюро можуть входити підрозділи детективів, що здійснюють оперативно-розшукові та слідчі дії, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи. 
		Тобто, при визначенні в п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України переліку органів, керівники яких є керівниками органу досудового розслідування, законодавцем застосовувалася власна назва «підрозділ детективів», а не конкретизована назва структурного підрозділу НАБУ, яка може визначатися виключно Положенням, затвердженим Директором НАБУ та мати будь-яку назву: управління (в тому числі територіальне управління), підрозділ, сектор, відділ, відділення та інше.
		Додатково вказана позиція підтверджується також нормами «Положення про Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України» від 19.08.2016 № 228, відповідно до якого передбачено функціонування в структурі НАБУ конкретних номерних підрозділів Головного підрозділу детективів: Першого, Другого, Третього, Четвертого підрозділів детективів та Сектору по забезпеченню роботи Головного підрозділу детективів, а також вказано, що відділи Підрозділів детективів Головного підрозділу є структурними підрозділами Національного бюро.
		За таких обставин, доводи захисника про відсутність відповідних повноважень керівника органу досудового розслідування у заступника керівника відділу детективів ОСОБА_31 є необґрунтованими.
		З урахуванням вищевикладеного, у відповідності до положень ст.87 КПК наведені у даному клопотання доводи не є підставою для визнання доказів, зібраних стороною обвинувачення у Кримінальному провадженні, недопустимими.
		 
		Згідно клопотання за вих. №04-18/03/24 від 18 березня 2024 року сторона захисту просить визнати недопустимими зібрані та отримані стороною обвинувачення докази у Кримінальному провадженні через: (1) відсутність в матеріалах Кримінального провадження процесуальних документів, які підтверджують повноваження слідчих (детективів НАБУ) на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000339 від 23 травня 2017 року; (2) визначення слідчого (слідчих), який/які будуть здійснювати досудове розслідування Кримінального провадження здійснено неуповноваженим суб`єктом, тобто особою, яка не мала статусу керівника органу досудового розслідування, а саме старшим детективом - заступником керівника відділу Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_51 ).
		Так, у матеріалах справи наявне доручення на здійснення досудового розслідування від 23.05.2017 , відповідно до змісту якого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339 від 23.05.2017 було доручено детективу НАБУ ОСОБА_43 , що підтверджує наявність у вказаного детектива повноважень у зазначеному кримінальному провадженні та спростовує доводи сторони захисту з цього приводу (т. 13, а. 190).
		Щодо відсутності постанови про призначення слідчого у кримінальному провадженні № 52017000000000339 та у кримінальному провадженні № 52017000000000551, прокурором на підтвердження повноважень слідчого надано відповідні доручення на проведення досудового розслідування детективу ОСОБА_43 , підписані старшим детективом - заступником керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_52 . 
		Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК, керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який буде здійснювати досудове розслідування конкретного кримінального провадження. Разом із тим, положення вказаної статті не містять імперативних вимог до форми такого рішення про призначення слідчого. Таким чином, письмове доручення на проведення досудового розслідування, яке містить ті самі відомості, що й відповідна постанова, зокрема: посада особи керівника органу досудового розслідування, місце та дата складання доручення, короткий виклад фактичних обставин справи, номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію та вказівки щодо проведення досудового розслідування, не суперечить вимогам ст. 39 КПК та ст. 110 КПК, та є достатнім документом для наділення слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні. На думку суду, прийняття рішення саме у формі доручення (а не у формі постанови) не свідчить, що досудове розслідування здійснювалося неуповноваженою особою, і що отримані під час такого розслідування докази є недопустимими із цих підстав. Тому суд відхиляє довід захисника щодо недопустимості доказів із цих підстав, оскільки КПК не передбачає винесення саме постанови про призначення слідчого. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ККС ВС від 25.08.2021 р у справі № 663/267/19. 
		Посилання сторони захисту на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену в постанові від 04.10.2021 у справі № 724/86/20, не береться судом до уваги, оскільки в цьому кримінальному провадженні досудове розслідування здійснювалося не групою слідчих, про яку йде мова в постанові Об`єднаної палати, а слідчим (детективом) одноособово.
		Таким чином, у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження наявності у детектива ОСОБА_33 повноважень на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339 та у кримінальному провадженні № 52017000000000551.
		Щодо визначення слідчого (слідчих), який/які будуть здійснювати досудове розслідування Кримінального провадження здійснено неуповноваженим суб`єктом, тобто особою, яка не мала статусу керівника органу досудового розслідування, а саме старшим детективом - заступником керівника відділу Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_51 , то оцінка відповідним доводам була надана судом під час розгляду клопотання за вих. №03-18/03/24 від 18 березня 2024 року про визнання доказів недопустимими, згідно якої судом було встановлено, що доводи захисника про відсутність відповідних повноважень керівника органу досудового розслідування у заступника керівника відділу детективів ОСОБА_31 є необґрунтованими.
		 
		З урахуванням вищевикладеного, у відповідності до положень ст.87 КПК наведені у даному клопотання доводи не є підставою для визнання доказів, зібраних стороною обвинувачення у Кримінальному провадженні, недопустимими.
		 
		Згідно клопотання за вих. №04-18/03/24 від 18 березня 2024 року сторона захисту просить визнати недопустимими зібрані та отримані стороною обвинувачення докази за участі ОСОБА_10 у Кримінальному провадженні через залучення стороною обвинувачення ОСОБА_10 до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52017000000000339 неуповноваженим суб`єктом ( детективом ОСОБА_69), .
		Оцінка доводам щодо відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у детектива ОСОБА_33 повноважень на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339 була надана судом за результатами розгляду клопотання за вих. №04-18/03/24 від 18 березня 2024 року (див. вище), згідно якої судом було встановлено, що доводи захисника про відсутність відповідних повноважень у детектива ОСОБА_33 є необґрунтованими. Разом з цим, у наданих стороною захисту повних відомостях з ЄРДР по кримінальному провадженню № 52017000000000339 (т.15, а.72-87) вбачається, що у цьому витягу вказано «старший слідчий ОСОБА_49 » (т.15 а. 77).
		Доводи сторони захисту про те, що документи на підтвердження повноважень детектива ОСОБА_33 , зокрема, доручення від 23.05.2017, були виготовлені вже після завершення досудового розслідування, є суб`єктивною оцінкою відповідних обставин, жодними доказами не підтверджені. 
		При цьому, відповідно до п. 1 глави 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298 (далі Положення), до Реєстру вносяться відомості, у тому числі, про прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.
		Витяг з ЄРДР - це згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).
		Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.
		Відповідна позиція викладена у постанові ККС ВС від 26 січня 2024 року у справі № 466/9158/14-к, яка узгоджується з висновком Об`єднаної палати ККС ВС, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі №754/7061/15.
		Таким чином, наявність у матеріалах справи доручення на здійснення досудового розслідування від 23.05.2017 , відповідно до змісту якого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000339 від 23.05.2017 було доручено детективу НАБУ ОСОБА_43 , підтверджує наявність у вказаного детектива повноважень у зазначеному кримінальному провадженні.
		За такого, відсутні підстави вважати, що залучення ОСОБА_10 проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52017000000000339 було здійснено неуповноваженим суб`єктом.
		Захисник також зазначав, що залучення ОСОБА_10 до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД за її участі у кримінальному провадженні № 52017000000000339 від 23.05.2017 було здійснено до внесення відомостей до ЄРДР, що свідчить про недопустимість всіх зібраних за участі ОСОБА_10 . доказів, посилаючись на те, що відомості до ЄРДР були внесені 23.05.2017 о 15 год. 32 хв. 23с., а складання протоколу попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз`яснення прав особи, залученої до проведення слідчих дій щодо ОСОБА_10 від 23.05.2017 розпочалося детективом ОСОБА_30 23.05.2017 о 15 год. 10 хв., а закінчилося о 15 год. 35 хв., а ще до цього часу ОСОБА_10 надала письмову згоду на залучення до до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД за її участі у даному кримінальному провадженні.
		Щодо вказаних доводів, що суд зазначає, що складання відповідного протоколу положеннями КПК не передбачено, а отже це не є обов`язковим, при цьому, попередження особу про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та роз`яснення прав особи, залученої до проведення слідчих дій, не відноситься до проведення слідчих дій / прийняття процесуальних рішень, не тягне за собою настання юридично значущих для кримінального провадження наслідків, адже за наслідком здійснення такого попередження докази не отримуються. Разом з цим, відповідне попередження було здійснено майже одночасно із внесенням відомостей до ЄРДР, відповідне обставини не свідчать про порушення положень КПК.
		Відтак, у відповідності до положень ст.87 КПК відсутні підстави для визнання доказів, зібраних стороною обвинувачення у Кримінальному провадженні за участі ОСОБА_10 , недопустимими.
		З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає порушень ч.1 ст.87 КПК та не констатує істотності порушення з наведених у клопотаннях сторони захисту підстав прав та свобод людини і, як наслідок, недопустимості усіх зібраних доказів. 
		 
		7.Оцінка судом доводів сторони захисту стосовно провокації вчинення злочину.
		На сьогоднішній день у національному законодавстві України нормативне визначення провокації злочину відсутнє. 
		Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою її подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем ( ч. 3 статті 271 КПК).
		ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 20 лютого 2018 року, «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04 листопада 2010 року, «Матановіч проти Хорватії», № 2742/12, 04 квітня 2017 року). Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо: (1) були активні дії правоохоронних органів; (2) з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування); (3) злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
		Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.
		За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.
		Загалом у провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину.
		Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
		Відповідна позиція висловлена у постанові ККС ВС від 28 березня 2023 року по справі №391/729/15-к.
		 
		Під час судового розгляду Кримінального провадження сторона захисту заперечувала винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК, вказуючи, серед іншого, на провокацію з боку органів досудового розслідування.
		За версією сторони захисту, факт провокації підтверджується наступним:
		- дозвіл на проведення НСРД надавався щодо закритого епізоду за заявою ОСОБА_14 , за яким розпочато досудове розслідування у Кримінальному провадженні, а сам ОСОБА_14 виступав у ролі агента, активно діяв під контролем правоохоронних органів щодо схиляння ОСОБА_7 до отримання неправомірної вигоди, по епізодам за заявами ОСОБА_10 від 23.05.2017, від 16.08.2017 дозвіл не надавався, разом з цим НСРД проводилися щодо обставин, викладених у заявах ОСОБА_10 , по епізоду щодо ОСОБА_14 жодних слідчих дій не проводилося, отже кримінальне провадження за участі ОСОБА_14 було використано, аби створити процесуальні підстави для початку проведення досудового розслідування та НСРД, адже перед зверненням з обвинувальним актом до суду кримінальне провадження за цим епізодом було закрито;
		-після нібито одержання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 грн за вирішення справи за позовом ОСОБА_9 проведення НСРД не було припинено, а ОСОБА_7 не було затримано;
		-подані ОСОБА_10 позови є штучними, про що, зокрема, свідчить і безоплатне представництво ОСОБА_10 інтересів позивачів ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . У справі за позовом ОСОБА_11 борг визнавався відповідачем, але ОСОБА_10 відмовлялася від альтернативних способів вирішення питання щодо повернення боргу, що підтверджує його штучність, при цьому, сторона обвинувачення обрала найлегший шлях для створення даного штучного цивільного позову, оскільки в даній цивільній справі є лише один доказ - боргова розписка, які можна швидко підробити заднім числом;
		-подання п`яти однакових позовів від імені ОСОБА_11 , а недоліки було усунуто у справі, яка потрапила саме до ОСОБА_7 , що свідчить про активність сторони обвинувачення;
		-наполегливе спонукання свідком ОСОБА_10 обвинуваченого до отримання неправомірної вигоди, ініціатива у спілкуванні щодо справи за позовом ОСОБА_11 виходила саме від ОСОБА_10 як агента НАБУ (27.06.2017 вона ініціює розмову з ОСОБА_7 з приводу даної цивільної справи, хоча позовна заява складена 09.08.2017, справа до суду надійшла 14.08.2017, а довіреність на ОСОБА_10 була складена 04.08.2017, тобто, станом на 27.06.2017 не існувало ні довіреності на представництво інтересів, ні позовної заяви, що свідчить про виникнення у сторони обвинувачення умислу на створення провокації ще за майже два місяці до того, як з`явилася відповідна справа);
		-не було припинено проведення НСРД після того, як ОСОБА_7 відмовився від отримання 10000 грн за вирішення справи за позовом ОСОБА_11 ;
		-латентний спосіб передачі грошових коштів 5000 грн (між заявами). 
		Судом дослідженні долучені стороною захисту до матеріалів Кримінального провадження документи, надані на підтвердження доводів щодо існування факту провокації, а саме: копії матеріалів досудового розслідування закритого епізоду за фактом нібито вимагання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у ОСОБА_14 (заява ОСОБА_14 від 19.05.2017, документи залучення ОСОБА_14 до проведення НСРД у Кримінальному провадженні, клопотання про отримання дозволу на НСРД, ухвали про надання дозволу на НСРД, протоколи за результатами здійснення НСРД від 27.05.2017, від 30.05.2017, від 07.06.2017, проведені за участі заявника ОСОБА_14 , із додатком - DVD-R диском № 1846/к, з якого у судовому засіданні було відтворено відеозаписи: 2017_05_26__13_17_ch1; 2017_05_26__13_17_ch2; 2017_05_29__09_01_ch1; 2017_05_29__09_01_ch2; 2017_06_06__11_14_ch1; 2017_06_06__11_14_ch2, заява ОСОБА_54 від 26.07.2017 про вимагання у неї ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів за вирішення питання у справі за позовом ОСОБА_27 , протоколи НСРД відносно ОСОБА_55 від 14.09.2017, від 15.09.2017, матеріали цивільної справи № 553/936/17 за позовом ОСОБА_27 до ВК Подільської районної у м. Полтава ради в інтересах ОСОБА_56 , Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб ВК Полтавської міської ради, третя особа: орган опіки та піклування ВК Подільської районної у м. Полтава ради, про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (т.12, а. 173-183, т.10, а. 56, т.14 а. 16, т. 29 а. 2-75, 119-154), матеріали чотирьох цивільних справ за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення боргу по борговій розписці, розподілені на різних суддів Ленінського районного суду м. Полтава (т. 13, а. 1-174), а також допитано свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_57 та ОСОБА_58 .
		Досліджуючи факт можливої провокації злочину, з урахуванням практики ЄСПЛ та висловленої у постанові ККС ВС від 28 березня 2023 року по справі №391/729/15-к позиції, судом встановлено наступне.
		Підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19.05.2017 стала заява ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2017, відповідно до якої ОСОБА_14 повідомляє САП про вимагання суддею Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США за швидкий розгляд справи та винесення рішення у справі за позовом ОСОБА_27 про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, із відміткою про її відібрання прокурором ОСОБА_28 (т.12 а. 166-167).
		Підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000339 від 23.05.2017 стала заява про вчинення кримінального правопорушення від 23.05.2017 за підписом ОСОБА_10 , в якій описано обставини вимагання у неї суддею Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 (три тисячі) гривень за прийняття судового рішення у цивільній справі, яка перебувала на розгляді у судді ОСОБА_7 , на користь ОСОБА_9 , інтереси якого вона представляла за довіреністю, на якій наявна відмітка про її отримання 23.05.2017 детективом НАБУ (т. 4, а.с. 6-7). 
		Підставою для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000551 від 17.08.2017 стала заява про вчинення кримінального правопорушення від 16.08.2017 за підписом ОСОБА_10 , з якої вбачається, що суддя Ленінського районного суду м. Полтава ОСОБА_7 вимагає у неї неправомірну вигоду за позитивне вирішення цивільного позову ОСОБА_11 про стягнення боргу (т. 4, а. 18-19).
		У подальшому, 25.05.2017 постановою прокурора САП (т. 4, а.14-15) було об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань за № 42017000000001569 та за № 52017000000000339 в одне провадження за № 42017000000001569. Крім того, 22.08.2017 постановою прокурора САП (т. 4, а. 21-22) було об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань за № 42017000000001569 та за № 52017000000000551 в одне провадження за № 42017000000001569.
		Щодо правомірності початку досудового розслідування та проведення НСРД у Кримінальному провадженні, то підставою для цього стала відповідна заява про вчинення злочину від ОСОБА_14 (т. 12, а. 166-167), зокрема, останній був представником за довіреністю ОСОБА_27 та подав цивільний позов до Ленінського районного суду м. Полтава про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою, указана справа була передана на розгляд до судді ОСОБА_7 , який нібито висловив прохання надати йому неправомірну вигоду у сумі 1000 (одна тисяча) дол. США за швидкий розгляд указаної позовної заяви та задоволення позову.
		Свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що на підставі довіреності у суді він представляв інтереси ОСОБА_27 , відповідну справу розглядав ОСОБА_7 , який шляхом постійного відкладення судових засідань затягував розгляд справи. Свідок повідомив, що дівчина, з якою вирішувалися всі питання з ОСОБА_7 , вимагала від свідка фінанси. Особисто у свідка ОСОБА_7 нічого не вимагав. Інформацію про прохання ОСОБА_7 грошей свідку стало відомо з чужих слів. Чому у своїй заяві від 19.05.2017 він зазначив, що саме ОСОБА_7 від нього вимагав грошові кошти, а не інша особа, свідок не пам`ятає. Свідок не пропонував ОСОБА_7 якусь винагороду за прийняття ним рішення на користь позивача ОСОБА_27 .. Свідок особисто 3-4 рази з`являвся на судові засіданні за розглядом справи за позовом ОСОБА_27 . Свідок намагався вести комунікацію з ОСОБА_7 влітку 2017 року перед кожним судовим засіданням з приводу затягування справи з огляду на те, що саме він як суддя приймає рішення у справі. Свідка ніхто на зустрічі з обвинуваченим не направляв, на зустрічі ходив за своєю ініціативою. ОСОБА_7 направляв свідка до секретаря або у канцелярію, вони спілкувалися між собою лише один раз. До правоохоронних органів свідок звернувся, тому що зрозумів, що без надання неправомірної вигоди рішення по справі не буде. З працівником СБУ ОСОБА_59 свідок спілкувався лише коли писав від руки заяву на ОСОБА_7 у м. Полтава. Заяву свідок писав добровільно. У подальшому співробітники СБУ відвезли його у Київ, де він написав заяву, яка була надрукована з його слів. Коли свідок йшов до суду, то повідомляв про це правоохоронні органи за власною ініціативою. Він зустрічався з ОСОБА_7 під контролем правоохоронних органів, деяких зустрічей не пам`ятає. ОСОБА_7 не був ініціатором їх зустрічей зі свідком. Із ОСОБА_10 не знайомий, із обставинами зустрічей ОСОБА_10 з обвинуваченим ОСОБА_7 , про справи ОСОБА_9 , ОСОБА_11 не обізнаний. Справу за позовом ОСОБА_27 у подальшому було передано до іншого суду, де позов задовольнили. 
		За результатами допиту свідка ОСОБА_14 встановлено, що він дійсно звертався за власною ініціативою до правоохоронних органів з приводу вимагання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_7 за вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_27 (закритий епізод), яке мало місце ще у квітні 2017 року, а заяву до правоохоронних органів свідок писав вже 19.05.2017, тобто після того як вирішив з позивачем ОСОБА_27 , що таких грошей судді в якості хабаря вони платити не будуть і треба звернутися до правоохоронних органів. При цьому, свідок ОСОБА_14 зазначив, що заяву писав добровільно.
		Разом з цим, даючи оцінку діям заявника ОСОБА_14 , суд враховує, що він мав бажання розглянути справи за позовом ОСОБА_27 у розумні строки, докази, які б спростовували такі висновки суду матеріали справи не містять, тому суд вважає, що відсутні будь-які провокативні дії з його боку по відношенню до судді ОСОБА_7 . 
		Досліджені судом докази свідчать, що ОСОБА_14 дізнався від своєї знайомої ОСОБА_54 про те, що їй повідомила ОСОБА_60 про необхідність сплатити 1000 доларів США для задоволення поданого позову. В подальшому він дізнався від ОСОБА_61 , що поданий ним позов в інтересах ОСОБА_27 суддя ОСОБА_23 погодився розглянути за 750 доларів США. Таким чином, ОСОБА_14 мав відповідні підстави для звернення із заявою до правоохоронних органів про вчинення суддею ОСОБА_7 злочину.
		Враховуючи викладені в позові, поданому ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_27 , життєві обставини, які стали причиною звернення до суду, а також інші дані щодо обставин вказаної справи (т.4 а.193 зв.), і той факт, що рішення по суті у вказаній справі було винесено через півтора місяця після передачі справи до іншого суду, а ОСОБА_14 цікавився результатами розгляду цивільної справи та в день прийняття рішення безпосередньо як представник позивача подав до суду відповідну заяву, в якій просив позов задовольнити (т.29 а.71-73), відсутні будь-які підстави вважати, що поданий ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_27 позов є штучним, з метою створення умов для провокації судді ОСОБА_7 .
		Разом з цим вбачається, що вищевказані заяви, з урахуванням наданих ОСОБА_14 та ОСОБА_10 показань, підтверджують, що до моменту реєстрації в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення та до того моменту, як правоохоронні органи долучилися до фіксації і розслідування протиправних дій, вже існували певні факти, про які повідомляли свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , про наявність ознак у діях судді ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
		Так, початкові відомості про вчинення злочину в цьому кримінальному провадженні внесено за заявою ОСОБА_14 , який, на підставі отриманої ним з різних джерел інформації, повідомив правоохоронний орган про вчинення суддею ОСОБА_7 злочину. Потім відомості про кримінальне правопорушення допущене суддею ОСОБА_7 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_10 і об`єднані з цим кримінальним провадженням. Суддею ОСОБА_7 була повідомлена ОСОБА_10 конкретна сума неправомірної вигоди, яку необхідно йому передати. У подальшому у ході спілкування зі свідком ОСОБА_10 . суддя ОСОБА_7 прямо висловлював бажання систематично вчиняти корупційні злочини шляхом отримання неправомірної вигоди від невизначеного кола осіб за винесення судових рішень на їхню користь (розмова 05.07.2017, яка зафіксована у протоколі № 14/5179п від 06.07.2017, диск № 1896к, т.10 а. 43-56). По другому епізоду відомості про вчинення злочину внесено за заявою Беличко від 16.08.2017,а саме 16.08.2017 ОСОБА_7 зазначав про необхідність передачі грошових коштів ОСОБА_10 , однак сума була неконкретизована. Після того, як було зареєстровано в ЄРДР відповідний епізод злочину (кп 551), то була названа конкретна сума неправомірної вигоди.
		З вказаного вбачається, що у органу досудового розслідування були підстави для початку досудового розслідування, а правоохоронні органи долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема, після подання особою заяви про вчинення злочину, що свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення. Зазначене підтверджує відсутність підстав вважати, що мали місце провокативні дії з боку правоохоронних органів та заявників.
		Щодо доводів сторони захисту, що НСРД проводилися щодо обставин, викладених у заявах ОСОБА_10 , по епізоду щодо ОСОБА_14 жодних слідчих дій не проводилося, отже кримінальне провадження за участі ОСОБА_14 було використано, аби створити процесуальні підстави для початку проведення досудового розслідування та НСРД, адже перед зверненням з обвинувальним актом до суду кримінальне провадження за цим епізодом було закрито, то відповідні доводи спростовуються дослідженими у ході судового розгляду матеріалами НСРД за участі свідка ОСОБА_14 , згідно яких вбачається, що слідчі дії проводилися стосовно всіх кримінальних правопорушень, які об`єднані в цьому кримінальному провадженні, з метою перевірки обставин вказаних, як у заяві ОСОБА_14 , так і у заяві ОСОБА_10 обставин щодо можливого прохання суддею ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду та наміру її отримати.
		Твердження сторони захисту, що кримінальне провадження за участі ОСОБА_14 було використано, аби створити процесуальні підстави для початку проведення досудового розслідування та НСРД, оскільки перед зверненням з обвинувальним актом до суду кримінальне провадження за цим епізодом було закрито, є лише суб`єктивною думкою захисника, жодними належними доказами не підтверджено. 
		За результатом дослідження вищевказаних доказів судом встановлено, що 25.05.2017 ОСОБА_7 умисно одержав під контролем правоохоронних органів від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн за вирішення справи за позовом ОСОБА_9 . ОСОБА_7 не відмовлявся від її одержання, а характер розмови, зафіксованої у ході НСРД (протокол № 14/5170n від 25.05.2017, т.10 а. 34-37, 56), свідчить про попередню домовленість щодо такого одержання, а отже, свідчить про наявність у ОСОБА_7 прямого умислу та корисливої мети на одержання неправомірної вигоди, що також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_10 .
		Щодо доводів сторони захисту на підтвердження існування провокації вчинення злочину про те, що після нібито одержання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 3000 грн за вирішення справи за позовом ОСОБА_9 проведення НСРД не було припинено, а ОСОБА_7 не було затримано, то відповідні доводи відхиляються, оскільки такі обставини не свідчать про наявність ознак провокації згідно правової позиції ЄСПЛ.
		Доводи сторони захисту щодо штучності позовів ОСОБА_9 та ОСОБА_11 спростовуються наданими прокурором та дослідженими судом копіями матеріалів відповідних цивільних справ, у яких містяться нотаріально засвідчені довіреності позивачів на ім`я ОСОБА_10 , а також наданими у суді показаннями позивачів ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , згідно яких підтверджено наявність та предмет відповідних позовів. Вирішення питання прийняття до провадження справи чи залишення її без руху є компетенцію виключно судді і знаходиться поза межами активних чи будь-яких інших дій правоохоронних органів.
		Як вбачається з досліджених матеріалів НСРД по епізодах злочинної діяльності обвинуваченого за заявами ОСОБА_10 , розмова останньої з ОСОБА_7 мала виключно консультативний характер, за результатом проведення НСРД не зафіксовано активних дій з боку ОСОБА_10 , які б підбурювали суддю ОСОБА_7 до прохання надати неправомірну вигоду або до її одержання.
		Навпаки, саме ОСОБА_7 схиляв ОСОБА_10 до співпраці з метою з метою отримання неправомірної вигоди від невизначеного кола осіб, яких він буде до неї скеровувати, за винесення судових рішень на їхню користь. Саме він почав розмову з ОСОБА_10 , після отримання 25.05.2017 від неї неправомірної вигоди, допустивши такі вислови, що він знайшов з нею спільну мову, а раніше він не був в ній впевнений. Також він розповідав, що у нього є і інші представники з якими він співпрацює і яким чином потрібно ділити отриманий внаслідок такої співпраці гонорар (половина на половину) (розмова 05.07.2017, яка зафіксована у протоколі № 14/5179п від 06.07.2017, диск № 1896к, т.10 а. 43-56). Крім того, саме ОСОБА_7 наполягав на розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_11 саме під його головуванням, надавав вказівки представнику позивача ОСОБА_10 якого числа потрібно подати позов, щоб справа могла бути розподілена саме на нього. Під час розмови з ОСОБА_10 дав їй пораду скільки і як подати позовів, щоб він розглядав справу («Подавайте чотири позови… без держмита» т.4 а.37). У подальшому, після того як справа за позовом ОСОБА_11 була розподілена на нього, ОСОБА_7 15.08.2017 надсилає ОСОБА_10 повідомлення «Подойди» (т.4 а.44). Факт існування ініціативності з боку ОСОБА_7 у призначенні зустрічей з ОСОБА_10 також підтверджується тим, що 16.08.2017 під час телефонної розмови, яка відбулася за ініціативою ОСОБА_7 , останній зазначає, щоб ОСОБА_10 до нього прийшла у п`ятницю, тобто, 18.08.2017, і він повідомить їй, зокрема, що необхідно зробити по справі: «ОСОБА_67, ти подойдьош в п`ятницю і я тобі скажу что, как, куда і сколько, хорошо?». Зазначене узгоджується із зафіксованою зустріччю у п`ятницю 18.08.2017, під час якої ОСОБА_7 озвучив ОСОБА_10 суму неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн При цьому, не дивлячись на те, що на думку ОСОБА_7 необхідно було відмовити у відкритті провадження за даним позовом, він цього не робить, а замість цього надавав ОСОБА_10 вказівки які необхідно вчинити дії, аби уникнути підстав для відмови у позові внаслідок відсутності спору про право, розцінюючи це як надана ним консультація, та озвучив суму неправомірної вигоди за вирішення справи на користь позивача ОСОБА_11 . Зазначене підтверджує, що саме ОСОБА_7 ініціював розмову про необхідність передачі йому грошових коштів, а не ОСОБА_10 (розмова 27.06.2017, зафіксована у протоколі № 14/5180п від 28.06.2017 (т.10 а. 38-42, 56), та розмови 15.08.2017, 18.08.2017, зафіксовані у протоколі № 14/6594п від 18.06.2017 (и.10 а. 100-104, 109), розмова від 16.08.2017, зафіксована у протоколі № 14/7633п від 14.09.2017.
		Разом з цим, у період з 19.05.2017 по 01.09.2017 розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відбувалися як з ініціативи останньої (шість разів), так і з ініціативи ОСОБА_7 (шість разів) (т.10 а. 116-121). Так, ОСОБА_10 також була ініціатором спілкування з ОСОБА_7 , але воно за своєю суттю не є підбурюванням судді до одержання неправомірної вигоди або до прохання її надати, у той же час, ОСОБА_7 , будучи суддею, який добровільно та охоче прийняв обов`язки щодо незалежного і справедливого відправлення правосуддя з дотриманням бездоганної поведінки у своїй судовій діяльності, розуміючи, що є вільним від будь-якого впливу або тиску, в силу законодавства України, в даному випадку не відмовився від спілкування/зустрічей з ОСОБА_10 .
		Не підтвердився факт втручання правоохоронних органів в процес подання п`яти однакових позовів від імені ОСОБА_11 , один з яких потрапив до ОСОБА_7 , на що посилалася сторона захисту. Жодних належних доказів на підтвердження цього факту стороною захисту не було надано. Факт подання ОСОБА_10 п`яти однакових позовних заяв та усунення нею недоліків позовної заяви саме у справі, яка розподілена на ОСОБА_7 , не свідчить про провокацію, з урахуванням того, що саме ОСОБА_7 порадив їй подавати «чотири позови без держмита» (т.10 а.37) та був зацікавлений у відповідних діях ОСОБА_10 , що підтверджено складеними за результатом проведення НСРД протоколом за результатами здійснення НСРД (т.10 а.100).
		Доводи сторони захисту на підтвердження існування провокації щодо не припинення проведення НСРД після того, як 30.08.2017 ОСОБА_7 відмовився від отримання 10000 грн за вирішення справи за позовом ОСОБА_11 , відхиляються судом, оскільки відповідні обставини не свідчать про наявність ознак провокації згідно правової позиції ЄСПЛ і відповідають положенням ст.246-249, 257-260, 263, 267, 269 КПК України щодо надання дозволу на проведення НСРД відносно особи на певний строк в об`єднаному кримінальному провадженні. 
		Разом з цим, 30.08.2017 відбувся судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_11 , після якого, незважаючи на те, що ОСОБА_7 до цього відмовився від одержання грошових коштів, після судового засідання за своєю ініціативою ОСОБА_7 зупинив ОСОБА_10 при виході з зали судових засідань та о 11 год. 11 хв. 55 сек. покликав її до себе поспілкуватися, озвучивши ОСОБА_10 зменшену суму неправомірної вигоди (з 10 000 гривень до 5000 гривень) посилаючись на те, що відповідна цивільна справа є простою, а також озвучив момент передачі грошових коштів 31.08.2023 разом із заявою про уточнення позовних вимог. Тобто ОСОБА_7 підтвердив раніше (18.08.2017) висловлене ним прохання про надання неправомірної вигоди по справі за позовом ОСОБА_11 (розмова 30.08.2017, зафіксована у протоколі № 14/6957п від 31.08.2017 (т.10 а. 129-134).
		Подальші дії ОСОБА_10 направлені лише на виконання волі ОСОБА_7 отримати неправомірну вигоду і ніяким чином не свідчать про провокацію з її боку.
		Доводи захисника щодо латентного способу передачі грошових коштів 5000 грн (між заявами) не підтверджують наявність ознак провокації згідно усталеної практики ЄСПЛ. При цьому, як встановлено вище, саме ОСОБА_7 зазначив про те, що грошові кошти потрібно принести після обіду (31.08.2017) разом із уточненням позовних вимог. 
		За клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_57 , досліджено показання свідка ОСОБА_58 .
		Свідок ОСОБА_62 повідомив суду, що познайомився з ОСОБА_7 у суді, коли ходив як представник товариства, а також про обставини знайомства з ОСОБА_10 , зокрема, свідок звернувся до останньої за допомогою у вирішенні певного питання, на що вона повідомила, що якщо свідок зацікавлений у вирішенні справи, то вони можуть з ним ( ОСОБА_7 ) поговорити, після чого свідок зустрівся з ОСОБА_7 та розказав йому це, на що останній зазначив, що це схоже на провокацію. Свідок також повідомив, що з приводу справи ОСОБА_7 . ОСОБА_10 йому сказала, що якщо все буде нормально, то працівники НАБУ пообіцяли якусь посаду у НАБУ. З приводу обставин можливого прохання та отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , щодо їх спілкування/листування/зустрічей свідок повідомив, що йому нічого не відомо. Свідок повідомив, що хотів підтримати ОСОБА_7 , вважав, що може поговорити з ОСОБА_10 аби вирішити цю справу. Свідок повідомив, що надана ним оцінка обставинам справи щодо затримання ОСОБА_7 базується виключно на рівні його життєвого досвіду. 
		Показання свідка ОСОБА_57 сторона захисту надає як підтвердження факту провокації у даній справі з боку ОСОБА_10 . Разом з цим, жодних відомостей про обставини спілкування/листування/зустрічей між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у травні 2017 року, а також влітку 2017 року, свідок не повідомив, оскільки йому про це нічого невідомо. Твердження свідка про фактичні обставини можливого злочину зводилося до особистого аналізу питання хто правий у цій ситуації, зважаючи на його суттєвий життєвий досвід та спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Перевіривши доводи сторони захисту, суд вважає, що показання свідка ОСОБА_57 не підтверджують факту провокації у Кримінальному провадженні.
		На підставі положення ч. 11 ст. 615 КПК України судом було досліджено показання свідка ОСОБА_63 , які ним надавалися під час його допиту у ході попереднього розгляду даної справи у суді першої інстанції у судовому засіданні 18.05.2022 (диск "2022.06.21_1533", т.15) та під час його допиту у суді апеляційної інстанції у судовому засіданні 11.04.2023 (диск "2023.05.26_1256" т. 23). Від клопотання про допит свідка ОСОБА_63 безпосередньо у суді сторона захисту відмовилася.
		Згідно показань свідка ОСОБА_63 вбачається, що з травня по листопад 2017 року він перебував на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ в Полтавській області. Ним як співробітником УСБУ у Полтавській області проводилося НСРД у Кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , складав протоколи на підставі записів на дисках, одержаних від Департаменту оперативного документування. Стосовно ОСОБА_7 проводилось НСРД, оскільки він контактував зі свідками, у тому числі із ОСОБА_10 , з`єднувався з нею та намагався зустрітися. НСРД проводилося з метою виявлення фактів можливого вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст. 368 КК України. Свідок також зазначав, що співробітники СБУ возили ОСОБА_14 у Київ для відібрання заяви щодо можливих протиправних дій з боку судді ОСОБА_7 , щодо отримання неправомірної вигоди. Свідок пояснив усталену практику, що склалася в СБУ щодо проведення НСРД та оформлення їх результатів. Зокрема, ним складався протокол за результатами НСРД, описано все та зафіксовано в протоколі, зокрема, спілкування ОСОБА_10 з ОСОБА_7 щодо передачі йому грошових коштів (диск, конверт і там грошові кошти), додано номери купюр, зроблено фотокопії грошових коштів та підписано. По першому епізоду грошові кошти належали або свідку або управлінню СБУ, це залежить від можливості свідка та в протоколі зазначається кому належать гроші, не пам`ятає свідок чи наявний такий протокол. Свідок повідомив, що всі питання до ОСОБА_7 зі сторони ОСОБА_10 мали консультативний характер, вона представляла інтереси по довіреності і не була адвокатом. Протоколи НСРД складені з порушенням строку КПК України, оскільки могла бути проблема у правоохоронних органів, оскільки треба набирати тексти, свідок міг на той момент не встигати. До звернення до правоохоронних органів ОСОБА_10 і ОСОБА_14 свідок не знав. Свідок не просив ОСОБА_10 ходити до ОСОБА_7 поза судовим засіданням, фіксація НСРД здійснювалася виключно, коли ці особи ходили на судові засіданні, коли ОСОБА_7 призначав зустріч, інструктаж зі свідками проводився щодо неможливості піднімати тему під час спілкування щодо неправомірної вигоди. Правоохоронні органи не просили ОСОБА_10 подавати 5 позовів до суду, наявний протокол НСРД про спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_10 , щоб справа попала до нього. Протокол передачі грошових коштів складав свідок.
		Показання свідка ОСОБА_63 сторона захисту надає як підтвердження факту провокації в справі, що розглядається, та на підтвердження недопустимості матеріалів НСРД, проведених щодо обвинуваченого ОСОБА_7 . Перевіривши доводи сторони захисту, суд уважає, що показання свідка ОСОБА_63 не підтверджують факту провокації у цьому кримінальному провадженні. Щодо недопустимості матеріалів НСРД, свідок не надав жодних пояснень, що ставили би під сумнів зміст протоколів НСРД.
		Інші доводи сторони захисту (щодо розподілу чотирьох справ за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про стягнення боргу по борговій розписці на різних суддів Ленінського районного суду м. Полтава), не підтверджується факту провокації у цьому Кримінальному провадженні. 
		Суд перевірив усі доводи сторони захисту щодо провокації в частині епізодів одержання неправомірної вигоди за прийняття рішення у справі за позовом ОСОБА_9 та у справі за позовом ОСОБА_11 . Вищевказані встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав вважати, що мало місце наполегливе спонукання свідком ОСОБА_10 обвинуваченого до отримання неправомірної вигоди. Ініціатива ОСОБА_10 у спілкуванні з ОСОБА_7 на початковому етапі щодо справи за позовом ОСОБА_11 не свідчить про будь-яке підбурення ОСОБА_7 до отримання неправомірної вигоди чи прохання її надати. В подальшому, прояв ініціативи у контактах між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 був рівним, незважаючи на відмову ОСОБА_7 від грошових коштів у розмірі 10 000 грн , ОСОБА_10 нічого не пропонувала, на отриманні грошових коштів не наполягала, зі свого боку саме ОСОБА_7 повторно розпочав розмову з ОСОБА_10 з приводу неправомірної вигоди, зменшивши її розмі Також, встановлені судом обставини не вказують на те, що дії правоохоронних органів на початку та під час досудового розслідування були надмірно активними, настільки, що злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що дії органів досудового розслідування та ОСОБА_10 не виходили за межі пасивного розслідування та не вбачає жодних активних дій ОСОБА_10 , встановивши відсутність у її словах та поведінці підбурювання чи наполегливого спонукання до вчинення злочину, а також тиску з її боку на обвинуваченого, що свідчить про необґрунтованість доводів сторони захисту щодо провокації.
		Суд звертає увагу, що сторона захисту, посилаючись на існування провокації вчинення злочину, наполягала на тому, що жодних грошових коштів ОСОБА_7 не отримував, ніякого злочину не вчиняв, тобто, сторона захисту не визнає факт чинення злочину за ч.3 ст. 368 КК. 
		Натомість твердження про провокацію до вчинення злочину має супроводжуватись визнанням вчинення злочину, у данному провадженні - визнання факту прохання та отримання неправомірної вигоди.
		Такий підхід узгоджується із позицією ЄСПЛ, висловленою у пункті 46 рішення у справі «Берлізев проти України» від 08липня 2021 року: «З точки зору фактів Суд вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції. Однак, як вбачається з доводів заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочину, що, на думку Суду, перешкодило йому висунути обґрунтовану скаргу на «таємного агента» (agent provocateur). Отже, ця справа суттєво відрізняється від розглянутих Судом раніше справ щодо стверджуваної провокації заявників органами державної влади, які підбурили їх до вчинення правопорушень, що за інших обставин не були б вчинені (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Любченко проти України» (Lyubchenko v. Ukraine), заява № 34640/05, пункт 33, від 31 травня 2016 року).»
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові ККС ВС від 06.07.2022 (справа №454/2576/17).
		Таким чином, ознак провокації за епізодами одержання неправомірної вигоди за прийняття рішення у справі за позовом ОСОБА_9 та у справі за позовом ОСОБА_11 судом не встановлено, а позиція сторони захисту щодо невизнання вини та одночасне посилання на провокацію є непослідовною.
		 
		8.Висновки суду.
		Стаття 17 КПК України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Передбачений ст. 17 КПК стандарт доведення поза розумним сумнівом у відповідності до постанови ККС ВС від 01.04.2020 у справі № 750/11509/18, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		Сукупність обставин, що встановлена судом під час судового розгляду у даній справі, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, окрім того, що зазначені в п. 1 цього вироку злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , дійсно були ним вчинені, і обвинувачений є винуватим у вчиненні зазначених злочинів.
		Розглянувши Кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, врахувавши всі основні доводи сторін, суд вважає доведеною поза розумнім сумнівом:
		- вину  ОСОБА_7 у проханні та одержанні ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, із використанням наданої їй влади, неправомірної вигоди від ОСОБА_10 у вигляді грошових коштів у розмірі 3000 (три) тисячі гривень за прийняття рішення у справі на користь позивача ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (у редакції станом на 26.04.2017 р).;
		- вину ОСОБА_7 у проханні та одержанні ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, із використанням наданої їй влади, вчинене повторно, неправомірної вигоди від ОСОБА_10 у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 (п`ять) тисяч гривень за швидкий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_11 та прийняття судового рішення на користь позивача, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (у редакції станом на 04.08.2017 р).
		 
		9.Мотиви призначення покарання.
		При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (тяжкий злочин), особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.
		Докази, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 
		- довідка Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева від 12.09.2017 № 06-10/3992, згідно якої ОСОБА_7 на обліку не перебуває (т. 4, а. 240);
		- довідка Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру від 11.09.2017 , згідно якої ОСОБА_7 на обліку не перебуває (т. 4, а. 241);
		- лист КП "Житлово-експлуатаційної організації №2" від 12.09.2017 № 1973/02, згідно якого надано інформацію про те, що скарг на ОСОБА_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не надходило (т. 4, а. 244-245);
		- довідка Полтавського обласного наркологічного диспансеру від 12.09.2017 № 4877, згідно якої ОСОБА_7 під наглядом в диспансері не перебуває (т. 4, а. 246);
		- вимога про судимість від 07.09.2017 р № 5193/39/115/03-2017 відносно ОСОБА_7 , згідно якої міститься єдиний запис щодо затримання особи по кримінальному провадженню 42017000000001569 від 19.05.2017 (т. 4, а. 247-248).
		- лист Ленінського районного суду м. Полтави від 13.09.2017 з додатками у вигляді позитивної характеристики судді ОСОБА_7  (т. 4, а. 242-243);
		- копії військового квитка, мобілізаційного розпорядження, довідки щодо призову на військову службу під час мобілізації (т. 16, а. 46-49);
		- копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_12 (актовий запис про шлюб № 1001 від 22.08.2023), свідоцтва про народження дитини ОСОБА_64 серія НОМЕР_13 , актовий запис про НОМЕР_14 від 23.04.2020 (видане повторно) (т.26 а. 106-107).
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , суд бере до уваги його вік, позитивні характеристики, те, що він одружений, у нього на утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має вищу освіту, працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Полтава, є військовослужбовцем, має військове звання майор юстиції, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 відповідно ст. 66 КК України, не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.
		Щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину суд ураховує, що вчинений злочин належить до умисних корисливих корупційних злочинів і є тяжким.
		Санкція ч. 3 ст. 368 КК  (у редакції, яка діяла станом на час вчинення злочинів передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. 
		Відповідно до ст. 54 КК засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове звання, може бути позбавлена за вироком суду цього звання. Суд не вбачає підстав для позбавлення ОСОБА_7 військового звання, оскільки вчинений ним злочин не пов`язаний з військовою службою.
		 
		З огляду на засади призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину та об`єкт посягання, суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів недостатнім буде покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 368 КК.
		Разом з цим, враховуючи особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, позитивно характеризується, мобілізований до лав Збройних сил України, кількість епізодів злочинної діяльності (два), а також те, що суспільна небезпечність вчиненого ним злочину є значною, оскільки злочин вчинений професійним суддею, що підриває довіру суспільства у судову систему держави, суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідним і достатнім буде основне покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного ОСОБА_7 майна.
		Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить із усталеної судової практики, із урахуванням п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до ст. 55 КК, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане із посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.
		Ураховуючи ту обставину, що вчинення злочину було невід`ємно пов`язане із посадою ОСОБА_7 , із метою ефективного запобігання вчинення ним нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, суд уважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення його права обіймати посади в органах судової влади строком на 3 роки.
		Застосування до ОСОБА_7 положень ст. 69, 75 КК щодо призначення йому покарання нижче нижньої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 368 КК, та звільнення від відбування покарання із випробовуванням, не передбачені вказаними положеннями КК, у зв`язку із тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, згідно із Приміткою до ст. 45 КК, належить до числа корупційних.
		 
		10.Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку 
		 
		10.1. Цивільний позов у Кримінальному провадженні не заявлявся.
		 
		10.2. Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.
		 
		10.3. Речові докази. Спеціальна конфіскація.
		1) грошові кошти у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень десятьма купюрами номіналом по 500 (п`ятсот) гривень із серіями та номерами: МА0270183, ЗЗ9258055, ГК5557761, БР6650074, ЛИ9975518, ВГ6655652, ЛА1380765, ЗИ4026964, ВД7805882, СЗ7479415 - повернути за належністю ОСОБА_10 ;
		2) мобільний телефон ОСОБА_10 марки «Iphone 5» сріблястого кольору, IMEI НОМЕР_5 із сім-карткою оператора стільникового зв`язку «Водафон» з номером НОМЕР_15 , належний ОСОБА_10 , раніше переданий їй на відповідальне зберігання, - залишити за належністю ОСОБА_10 ;
		3) мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_7 , марки «Iphone 5S» золотистого кольору, IMEI НОМЕР_16 із сім-карткою оператора стільникового зв`язку «Водафон» з номером НОМЕР_7 , - повернути за належністю ОСОБА_7 .
		 
		 
		 
		10.4. Заходи забезпечення Кримінального провадження.
		Арешт
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.09.2017 накладено арешт, зокрема, на грошові кошти у сумі 600 (шістсот) доларів США, шість банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США, серії та номери НЕ20400123D, КК79613285В, НЕ80829458F, АА91098681Д, КД92105659А, КВ98999636К, вилучені в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_7 (т.4 а. 50-51).
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.09.2017 накладено арешт на майно ОСОБА_7 , а саме: 1/2 земельної ділянки розміром 1,985 га кадастровий номер 7122855100:03:001:0799, за адресою: АДРЕСА_5 , видаткова частина усіх банківських рахунків ОСОБА_7 , відкритих у банківських установах АТ «Ощадбанк», у тому числі на рахунках № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , та ПАТ КБ «ПриватБанк», у тому числі рахунку, по якому відкрита банківська картка № НОМЕР_19 , особисті грошові кошти в сумі 200 доларів США, які були вилучені в ході обшуку автомобіля ОСОБА_7 (т.4 а. 48-49).
		Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 05.10.2017 накладено арешт на земельної ділянки розміром 1,985 га кадастровий номер 7122855100:03:001:0799, за адресою: АДРЕСА_5 , яка перебуває у власності ОСОБА_7 (т.4 а. 47).
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК, одночасно із ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна. У зв`язку з призначенням покарання у вигляді конфіскації всього майна, накладені вищевказаними ухвалами арешти на майно скасуванню не підлягають для забезпечення подальшої конфіскації майна належного ОСОБА_7 .
		 
		Запобіжний захід
		Прокурор під час судових дебатів заявив клопотання про застосування до набрання вироком законної сили до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 суд враховує сумлінне виконання процесуальних обов`язків під час судового розгляду і те, що він є мобілізованим до лав Збройних Сил України, а також те, що під час судового розгляду відносно обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720 гривень, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_65 за обвинуваченого ОСОБА_7 , із покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, які в достатній мірі забезпечували належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та зменшували ризики переховування обвинуваченого від суду, який є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк шість років. 
		Суд дійшов висновку, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на обвинуваченого такими додатковими процесуальними обов`язками, як: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі міста Полтава без дозволу суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності), є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_7 у Кримінальному провадженні, може запобігти встановленому судом ризику.
		При цьому, покладені на обвинуваченого обов`язки не є обтяжливими та такими, що надмірно порушують звичний спосіб життя чи заважають проходженню обвинуваченим військової служби.
		З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо необхідності продовжити строк покладених на обвинуваченого обов`язків ще на два місяці, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
		 
		 
		 
		10.5. Процесуальні витрати відсутні.
		 
		10.6. Щодо зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) визначено особливості застосування положень ч. 5 ст. 72 КК щодо правил зарахування строку попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК, залежно від часу вчинення конкретного злочину. Зокрема, якщо особа вчинила злочин в період із 24.12.2015 до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, застосуванню підлягає положення ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КПК (у редакції Закону України № 838-VIII), у строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, (1) строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, (2) строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження. Зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		У Кримінальному провадженні ОСОБА_7 був затриманий детективами НАБУ у порядку ст. 208 КПК 31.08.2017 о 15:08 год. (т. 6 а. 132-135). Ухвалою від 01.09.2017 ОСОБА_7 було звільнено з-під варти (т. 12, а. 22).
		Вироком Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022 у цій справі змінено обвинуваченому ОСОБА_7 обраний щодо нього запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили із негайним затриманням його в залі суду (т.20 а.41).
		Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2023 року, якою вирок Вищого антикорупційного суду від 17.08.2022 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, обрано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 24.07.2023 (т.23 а. 229).
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.06.2023 змінено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави у розмірі 214 720 гривень та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків (т.24 а.75-81).
		У відповідності до квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 12.06.2023 (т.24 а.95-98) заставодавцем ОСОБА_65 було внесено заставу у розмірі 214 720 гривень за обвинуваченого ОСОБА_7 12 червня 2023 року, у зв`язку з чим ОСОБА_7 було звільнено з-під варти і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. 
		Таким чином, ураховуючи імперативні вимоги ст. 12 КПК та положення ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України № 838-VIII), суд зараховує період затримання ОСОБА_7 із 31.08.2017 по 01.09.2017 , строк тримання обвинуваченого під вартою як запобіжний захід з 17.08.2022 по 12.06.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		10.7. Повідомлення про ухвалення вироку.
		 Відповідно до вимог статті 483 КПК України суд вважає за необхідне повідомити про ухвалення вироку стосовно судді Ленінського районного суду міста Полтава ОСОБА_7 Президента України та Вищу раду правосуддя.
		Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 376, 392, 395, 483, 532 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		         ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком 6 шість років, із позбавленням права обіймати посади в органах судової влади, строком на три роки, із конфіскацією усього належного йому майна.
		Строк відбування основного покарання обчислювати ОСОБА_7 з моменту його затримання.
		Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 , а саме період затримання ОСОБА_7 із 31.08.2017 по 01.09.2017 , строк тримання ОСОБА_7 під вартою, як запобіжний захід, з 17.08.2022 по 12.06.2023, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах судової влади обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, до 29 вересня 2024 року включно, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі міста Полтава без дозволу суду, крім виїзду до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).
		Речові докази:
		1) грошові кошти у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень десятьма купюрами номіналом по 500 (п`ятсот) гривень із серіями та номерами: МА0270183, ЗЗ9258055, ГК5557761, БР6650074, ЛИ9975518, ВГ6655652, ЛА1380765, ЗИ4026964, ВД7805882, СЗ7479415 - повернути за належністю ОСОБА_10 ;
		2) мобільний телефон марки «Iphone 5» сріблястого кольору, IMEI НОМЕР_5 із сім-карткою оператора стільникового зв`язку «Водафон» з номером НОМЕР_15 , належний ОСОБА_10 , раніше переданий їй на зберігання, - залишити за належністю ОСОБА_10 ;
		3) мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_7 , марки «Iphone 5S» золотистого кольору, IMEI НОМЕР_16 із сім-карткою оператора стільникового зв`язку «Водафон» з номером НОМЕР_7 , - повернути за належністю ОСОБА_7 .
		Конфіскувати у дохід держави у порядку виконання покарання у вигляді конфіскації майна майно, яке перебуває у власності ОСОБА_7 , у тому числі:
		- грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США, які були вилучені в ході обшуку автомобіля ОСОБА_7 ;
		- грошові кошти у сумі 600 (шістсот) доларів США, шість банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США, серії та номери НЕ20400123Д, КК79613285В, НЕ80829458F, АА91098681Д, КД92105659А, КВ98999636К, вилучені в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_7 ;
		- грошові кошти, розміщені на рахунках у банківських установах АТ «Ощадбанк», у тому числі на рахунках № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , та ПАТ КБ «ПриватБанк», у тому числі рахунку, по якому відкрита банківська картка № НОМЕР_19 ;
		- 1/2 земельної ділянки розміром 1,985 га кадастровий номер 7122855100:03:001:0799, за адресою: АДРЕСА_5 .
		Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів із дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому, захиснику і прокурору.
		Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування. У разі подання апеляційної скарги обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право заявляти клопотання про доставку у судове засідання суду апеляційної інстанції. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...