Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/16144/24 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 29.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2024.
Дата набрання законної сили: 10.09.2024
Номер судового провадження: 4-с/127/40/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/16144/24
		Провадження 4-с/127/40/24 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26 липня 2024 року                     Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
		за участю: секретаря Шмигори О.В.,
		заявника ОСОБА_1 ,
		суб`єкта оскарження ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша Сергія Івановича,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Михайленко Д.В., звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша Сергія Івановича та просить поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця та прийняти її до розгляду, визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) Дейдиша С.І. щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для отримання заробітної плати, та не зняття з нього арешту за заявою Скаржника; визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження №75315776 від 18.06.2024 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для отримання заробітної плати ОСОБА_1 . 
		Скарга мотивована тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2024 року у справі №127/16144/24 було задоволено заяву адвоката Отрощенко Ю.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про забезпечення позову, та накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та/або ОСОБА_4 і знаходяться на усіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову 6 296 747, 14 грн. В рамках виконавчого провадження № 75315776 від 18.06.2024 року, відкритого на підставі вказаної вище ухвали суду, було накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для цільового зарахування заробітної плати ОСОБА_1 , що підтверджується Довідкою АТ "Ощадбанк" вих. №100.40/084-356 від 19.06.2024 року. Про те, що на вказаний рахунок накладено арешт заявник дізнався 20.06.2024 року, коли не зміг зняти з вказаного рахунку заробітну плату, яку він отримує. Саму постанову про відкриття виконавчого провадження №75315776 від 18.06.2024 року скаржник отримав 25.06.2024, року що підтверджується поштовим конвертом з номером відправлення 06 009 3369 29 62 та роздруківкою з сайту Укрпошти за номером НОМЕР_2 .
		20.06.2024 року скаржником, через свого представника, було направлено до Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) заяву про зняття арешту з карткового рахунку зі спеціальним режимом використання по виконавчому провадженню №75315776 від 18.06.2024 року, а саме з карткового рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для цільового зарахування заробітної плати.
		25.06.2024 року за вих. №66173/22.26-35, у відповідь на зазначену вище заяву, на електронну адресу представника, надійшов лист від Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) про відмову в знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 .
		Таким чином, 25.06.2024 року права скаржника були порушені, через дії Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ), які полягали у відмові щодо зняття арешту з вказаного вище рахунку.
		Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
		Положеннями ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом, використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
		Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунках заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
		Враховуючи наведене вище, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша Сергія Івановича.
		05.07.2024 року на підставі ухвали суду прийнято до провадження вказану скаргу та призначено до судового розгляду.
		25.07.2024 року від представника скаржника адвоката Михайленко Д.В. надійшла заяву про розгляд скарги за її відсутності, у якій вона просила суд вимоги скарги задовольнити.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив проти розгляду скарги за відсутності його представника, подав письмові пояснення з приводу поданої скарги, та просив суд скаргу задовольнити.
		Старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиш С.І. в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 , подавши до суду письмові пояснення з приводу поданої скарги, а також пояснив, що картковий рахунок для виплати заробітної плати не є рахунком зі спеціальним режимом використання, у протилежному випадку, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, банки зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках (ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").
		Абзацом другим частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік рахунків, накладення арешту на які заборонено, а саме рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки, відкриті у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки". Крім того, державний виконавець зазначає, про те, що статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, що у даному випадку не має жодного відношення до боржника - фізичної особи.
		Таким чином, скаржник не правильно трактує поняття рахунку зі спеціальним режимом використання та просить застосувати норму статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" до неналежного суб`єкта.
		Дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша С.І., заслухавши пояснення скаржника та державного виконавця, суд дійшов такого висновку.
		Судом встановлено, що на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2024 року у справі №127/16144/24 задоволено заяву адвоката Отрощенко Ю.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про забезпечення позову, згідно якої накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та/або ОСОБА_4 і знаходяться на усіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову 6 296 747, 14 грн. 
		На виконання вищезазначеної ухвали суду від 15.05.2024 року, старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша С.І. 18.06.2024 року відкритого виконавче провадження № 75315776 та накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для цільового зарахування заробітної плати ОСОБА_1 , що підтверджується Довідкою АТ "Ощадбанк" вих. №100.40/084-356 від 19.06.2024 року. 
		20.06.2024 року заявником, через свого представника, було направлено до Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) заяву про зняття арешту з карткового рахунку зі спеціальним режимом використання по виконавчому провадженню №75315776 від 18.06.2024 року, а саме з карткового рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для цільового зарахування заробітної плати.
		25.06.2024 року за вих. №66173/22.26-35, у відповідь на зазначену вище заяву, на електронну адресу представника, надійшов лист від Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) про відмову в знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції чинній станом на 19 січня 2019 року, далі - Закон 1404-VIII).
		Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (частина 2 статті 52 Закону 1404-VIII).
		Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Відповідно до статті 56 Закон 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
		Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
		У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
		Верховний Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
		Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".
		Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
		Отже, виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
		Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 09 вересня 2019 у справі № 913/958/16, від 10 жовтня 2019 року № 916/1572/19, від 25 жовтня 2019 року по справі № 37/70 (ЄДРСРУ № 85211554), від 28 жовтня 2019 року у справі № 916/1845/19 (ЄДРСРУ № 85241335).
		Абзацом другим частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік рахунків, накладення арешту на які заборонено: забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Таким чином, рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки, відкриті у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки". Крім того, слід зазначити, що статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця, що у даному випадку не стосується боржника - фізичної особи.
		Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією державного виконавця щодо хибного трактування заявником поняття рахунку зі спеціальним режимом використання та щодо відсутності підстав для застосування норми статті 52 Закону України "Про виконавче провадження".
		Приймаючи до уваги викладене вище, суд не вбачає незаконності дій державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша Сергія Івановича, щодо накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м.Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для отримання заробітної плати, та щодо не зняття з нього арешту за заявою скаржника.
		Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Положення ст. 129-1 Конституції України, визначають, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Отже в даній ситуації виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком(пункти 6, 7, 8, 21 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
		Судом встановлено, що всі виконавчі дії вчинені згідно Закону України "Про виконавче провадження", в рамках виконавчого провадження № 75315776 від 18.06.2024 року на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2024 року у справі №127/16144/24 про забезпечення позову, якою накладено арешт на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та/або ОСОБА_4 і знаходяться на усіх їх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах ціни позову 6 296 747, 14 грн. 
		Також, суд звертає увагу, що відмова в знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 . Другим відділом Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) була здійснена правомірно, а твердження скаржника та його представника є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві.
		Крім того, суд звертає увагу, що на підставі пункту 10-2 розділу XIII (ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ) Закону України "Про виконавче провадження", нова редакція якого набрала чинності 06.05.2023 року, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
		Як встановлено судом скаржник не звертався із відповідною заявою про виокремлення такого рахунку до Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ), а звернувся із заявою про скасування арешту з такого рахунку.
		Отже, відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі в тому числі у визнанні протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №75315776 від 18.06.2024 року в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/084 філії  Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", який використовується для отримання заробітної плати ОСОБА_1 . 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 18, 52, 63 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 4 ст. 263, ст.ст. 447- 453 ЦПК України, суд ,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дейдиша Сергія Івановича - відмовити. 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст ухвали суду складений 29.07.2024 року.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...