Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/4396/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності житла.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2024.
Дата набрання законної сили: 30.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/639/402/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024226250000164

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		30.07.2024
		Справа № 639/4396/24
		Провадження № 1-кп/639/402/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 липня 2024 року м. Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова у порядку спрощеного провадження в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024226250000164 від 18.06.2024 року, стосовно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пришиб Балаклійського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, не маючого будь-яких осіб на утриманні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		-23.07.2024року Жовтневимрайонним судомм.Харкова заст.128КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців (вирок не набрав законної сили),
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 125 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 17.06.2024 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись неподалік від житлової комунальної квартири АДРЕСА_3 , власницею якої є його колишня дівчина ОСОБА_4 . 
		Саме в той час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до вищевказаної комунальної квартири, належної ОСОБА_4 .
		Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , спочатку підійшов до будинку, а потім, оцінивши ситуацію, що склалася у зв`язку з тим, що вхідні двері до квартири йому ніхто добровільно не відчинив та не дозволив увійти до комунальної квартири, бажаючи досягти протиправного результату, спрямованого на порушення недоторканості житла, усвідомлюючи протиправний характер свого задуму, діючи всупереч ст. 30 Конституції України, що гарантує кожному громадянину право на недоторканість житла, протиправно, тобто без добровільної згоди власниці ОСОБА_4 , здійснив незаконне проникнення на територію комунальної квартири, заліз по трубі до кухонного вікна вищезазначеної комунальної квартири та шляхом від`єднання москітної сітки від вікна, переліз через віконне метало - пластикове обрамлення. 
		Надалі, ОСОБА_3 ,бажаючи продовжитисвоє протиправнедіяння,спрямоване нанезаконне проникненнядо житла,розташованого заадресою: АДРЕСА_4 , бажаючи досягти протиправного результату, спрямованого на порушення недоторканості житла, усвідомлюючи протиправний характер свого задуму, протиправно, тобто без добровільної згоди власниці ОСОБА_4 , знаходячись у спільному коридорі комунальної квартири АДРЕСА_3 , зламав дверну ручку до приміщення (кімнати) №2, зайшов до вищевказаного приміщення (кімнати) та почав висловлюватись в бік потерпілої ОСОБА_4 нецензурною лексикою.
		Після цього ОСОБА_3 , вважаючи виконаними до кінця усі дії щодо незаконного проникнення до приміщення (кімнати), самостійно припинив свої протиправні дії, вважаючи, що досяг протиправного результату.
		Крім того, ОСОБА_3 17.06.2024 приблизно о 21 годині 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився на спільній кухні житлової комунальної квартири АДРЕСА_3 , де став ініціатором конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з його сусідом ОСОБА_5 .
		Саме в той час ОСОБА_3 вирішив спричинити ОСОБА_5 тілесні ушкодження будь  якого ступеню тяжкості. 
		Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 спочатку підійшов до нічого не підозрюючого ОСОБА_5 , а потім, в ході словесного конфлікту, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію по відношенню до людини з інвалідністю та маючи фізичну перевагу над ним, умисно, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні стоячи один напроти одного, спочатку наніс потерпілому ОСОБА_5 два удари кулаками обох рук, які прийшлися в ділянку перенісся та лівого ока, а потім наніс ще один удар правою ногою в ділянку тулуба потерпілого, від чого останній втратив рівновагу та впав на кафельне покриття, при цьому вдарившись правою тім`яною ділянкою голови об газову піч.
		Після цього, ОСОБА_3 , бажаючи продовжити своє протиправне діяння, спрямоване на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характерсвого діяння, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні стоячи по відношенню до лежачого потерпілого ОСОБА_5 , наніс йому три удари обома ногами, які прийшлися по правій нозі та по лівій клубовій кістці.
		Надалі, ОСОБА_3 вважаючи виконаними до кінця усі дії, щодо спричинення тілесних ушкоджень своєму сусіду ОСОБА_5 , припинив свої протиправні дії та пішов з місця події.
		В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: забита рана в правій тім?яній ділянці (після ПХО з накладанням швів); садна на переніссі; синці в навколоочних ділянках, на спинці носу, в навколопупковій ділянці ліворуч, в ділянці проекції гребеня лівої клубової кістки, а також в проекції правого колінного суглобу майже по всій поверхні.
		За ступенемтяжкості: забита рана в правій тім?яній ділянці належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день).
		За ступенем тяжкості: садна на переніссі та синці в навколоочних ділянках, на спинці носу, в навколопупковій ділянці ліворуч, в ділянці проекції гребеня лівої клубової кістки, а також в проекції правого колінного суглобу майже по всій поверхні, викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		Дані підсумки підтверджено висновком судово-медичної експертизи №09-982/2024 від 05.07.2024.
		                           
		Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора ОСОБА_6 про його розгляд у спрощеному провадженні.
		Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла особи та ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
		Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла особи та за ч.2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено,що вінраніше  судимий23.07.2024року Жовтневимрайонним судомм.Харкова заст.128КК України(вирокне набравзаконної сили),вчинив новікримінальні правопорушеннядо постановленняпопереднього вирокусуду,на облікуу лікаря-психіатрата лікаря-наркологане перебуває,тяжких захворюваньчи інвалідностіне має,неодружений, не має будь-яких осіб на утриманні, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 ,відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.
		Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до п.п. 6, 13 ч.1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд виходить із положень ст. ст.50,65 КК України,а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами,враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, відношення обвинуваченого до скоєних кримінальних правопорушень, їх конкретні обставини та наслідки,особу винного, наявність однієї пом`якшуючої та двох обтяжуючих покарання обставин.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді обмеження волі у межах санкції відповідних статтей Особливої частини КК України, оскільки менш суворі види покарання у виді штрафу та виправних робіт через відсутність у обвинуваченого постійного джерела доходу не будуть дієвими та не зможуть забезпечити досягнення його мети, а підстави для призначення покарання у виді громадських робіт або пробаційного нагляду судом не встановлені. 
		При цьому суд дійшов висновку, щовиправлення ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому на теперішній час, можливе без реального відбування покаранняв межах санкції ч.1 ст. 162 КК України та ч.2 ст. 125 КК України, з урахування положень ч.1 ст.70 КК України, у виді обмеження волі, а тому його можливо звільнити від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Крім цього, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.07.2024 року ОСОБА_3 був засуджений за ст.128КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
		На теперішній час вказаний вирок не набрав законної сили.
		Інкриміновані кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 162, ч.2 ст. 125 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив 17.06.2024 року, тобто до постановлення попереднього вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.07.2024 року.
		Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Об`єднана палата Верховного суду у постанові від 01.06.2020 по справі 766/38/17 зробила такі висновки щодо застосування норм права: «При призначенні того, які з правил остаточно призначення остаточного покарання підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, якщо злочин, за яким засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України (за сукупністю злочинів).
		Крім того, Об`єднана палата ККС Верховного Суду, в своїх висновках, зроблених у постанові від 23 вересня 2019 року у провадженні № 51-2631 км19 (справа № 199/1496/17) зауважила, що, якщо особою, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання на підставі і в порядку ст. 75 КК України, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням, суд визначає остаточне покарання згідно ч.4 ст.70 КК України, а також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами ст.75 КК України.
		Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки до засудження його за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.07.2024, суд вважає за можливе на підставі ч.4ст. 70 КК Українипризначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.
		Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст.162 КК України- у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;
		-за ч.2 ст.125 КК України-у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
		На підставі ч.4ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, за цим вироком та за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.07.2024 шляхом часткового складання покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строкомна 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі п. 1, 2 ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання№ 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 
		- DVD-RW диск із відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження  залишити зберігати там же (к/п а.с. 100).
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
		Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщотаку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...