Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 389/536/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2024. Зареєстровано: 30.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2024.

Номер судового провадження: 2/389/140/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		18.07.2024 
		Провадження №2/389/140/24
		ЄУН 389/536/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 липня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд 
		Кіровоградської області 
		у складі: головуючого судді         Українського В.В.
		за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
		позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області у режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів споживача,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії АТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення дії договору і відмови у поверненні коштів, наданих відповідачу на вкладний (депозитний) рахунок. Стягнути з відповідача заборгованість за строковим договором банківського вкладу №26139510 у загальному розмірі 84167,89 гривень.
		Вимоги обґрунтувала тим, що 29 травня 2018 року між сторонами укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій пенсійний депозит» №26139510. Предметом договору є розміщення позивачем в банку строкового вкладу в сумі 30000 гривень на строк шість місяців з 29.05.2018 по 29.11.2018 з можливістю його поповнення додатковими внесками і автоматичним продовженням строку договору з виплатою відсотків на суму вкладу з розрахунку 13,75% річних. У період з 29.05.2018 по 01.06.2024 вклад по завершенню строку договору автоматично продовжувався і поповнювався додатковими внесками до суми 65511,07 грн. 
		04.12.2023 під час з`ясування причин ненадходження відсотків на карту спеціаліст банку повідомив, що 01.06.2023 депозит анульовано, кошти переведено на поточний рахунок і проведеної зняття через UKR KYIV MOBILE BANKING. На звернення позивача про надання роз`яснення та повернення коштів, відповідачем повідомлено, що відміно авто пролонгації депозиту та зняття коштів здійснені за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування, а відповідальність за наслідками операцій в системі ДБО банк не несе.
		Позивач вказує, що з її депозитного рахунку, відкритого у відділенні АТ «Ощадбанк» №10010/0172 (м. Знам`янка) безпідставно списані кошти без її розпорядження та відома. На її особистий номер телефону ніяких дзвінків і повідомлень стосовно списання грошових коштів не надходило. Системою ДБО вона не користується, функція «Ощад/24» на її телефоні відсутня. 
		Оскільки відповідач відмовився у добровільному порядку повернути належні позивачу грошові кошти, вона вимушена звернутись до суду з цим позовом. Просить стягнути з відповідача суму основного неповернутого вкладу 58380,00 грн, 3% річних від простроченої суми після закінчення строку договору (за 9 місяців починаючи з 01.06.2023) - 1313,55 грн, пеня 0,1% від суми за кожний день (за 9 місяців починаючи з 02.06.2023) - 14186,34 грн., витрати на листування із банком - 288,00 грн, моральну шкоду - 10000 грн. 
		Відповідач надав відзив на позов, відповідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Не заперечує та підтвердив, що 29.05.2018 між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір №26139510 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій пенсійний депозит» на ім`я фізичної особи, у відповідності до якого Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок на умовах цього Договору кошти в сумі 30 000 (десять тисяч) грн. (в подальшому - Депозит) строком на 6 (шість) місяців. Днем повернення Депозиту є 29 листопада 2018 року, а у випадку автоматичного продовження Строку Депозиту, відповідно до умов цього Договору, днем повернення Депозиту є останній день продовження Строку Депозиту. У період з 29.05.2028 по 01.06.2024 вклад по завершенню строку Договору автоматично продовжувався і поповнювався додатковими внесками до суми 65 511,07 грн.
		Умовами Договору передбачена можливість відмови від автоматичного продовження Строку Вкладу в «Ощад24/7» у відповідності до інструкції. 9 травня 2023 року о 15:24:05, за зазначеним вище договором, Банком було отримано Заявку про відмову від автоматичної пролонгації депозиту через Ощад 24/7. Формування цієї Заявки відбулося за допомогою Інтернет ресурсу/«Ощад 24/7» при умові проведення коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку, з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише Позивачу, та були направлені на номер мобільного телефону. За даними автоматизованої банківської системи послідовність подій відбувалась наступним чином: 09.05.2023 року о 15:13- здійснено вихідний автоматичний IVR-дзвінок від контакт центру для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий без з`єднання з оператором. 01.06.2023 року о 12:28 - авторизація через додаток Viber була здійснена з номера телефону НОМЕР_1 , запит «щодо закінчення строку депозиту 01.06.2023 року, а кошти не надійшли на рахунок». Клієнту була надана інформація: «термін дії депозиту закінчився 01.06.2023 року, то перерахування суми відбувається на наступний робочий день, тобто 02.06.2023 року». Клієнт завершив сесію самостійно. 
		На підставі п.2.7 Договору Банком було здійснено повернення коштів 02 червня 2023 року на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , в повному обсязі.
		Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовувались реквізити платіжної картки та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону.
		Відтак, є підстави вважати, що відміна автопролонгації депозитного договору та переказ грошових коштів могли статися в результаті розголошення позивачем своїх персональних даних, реквізитів платіжної картки Банку, випущеної на її ім`я, та одноразового коду підтвердження, який надходив на фінансовий номер телефону позивача, або втратою контролю за своїм фінансовим номером (телефоном), а отже порушенням (недотриманням) вимог пунктів Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Договір), що встановлює порядок взаємовідносин між Клієнтом та Банком.
		Позивач у судовому засіданні підтримала вимоги позову, суду пояснила, що ні з якими представниками банку вона не розмовляла, рахунок не закривала, а тим паче не здійснювала перекази коштів через додаток "Ощад 24\7". Вона дізналася, що рахунок закрито та здійснено перекази власних коштів з депозитного рахунку вже у відділені банку в червні 2023 року . В травні 2023 року їй з представників банку не телефонував.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в їх задоволення, мотивуваши тим, що позивач самостійно передала свої персональні дані по рахунку стороннім особам внаслідок чого через додаток "Ощад 24\7" було здійснено перерахування коштів з картки позивача на іншу картку фізичної особи яка є також клієнткою Ощадбанку, і через додаток позивачем було припинено дію рахунку.
		.
		Вислухавши пояснення сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
		Судом встановлено, що 29.05.2018 між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір №26139510 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій пенсійний депозит» на ім`я фізичної особи (надалі за текстом - Договір), у відповідності до якого Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок на умовах цього Договору кошти в сумі 30 000 грн. строком на 6 (шість) місяців. Днем повернення Депозиту є 29 листопада 2018 року, а у випадку автоматичного продовження Строку Депозиту, відповідно до умов цього Договору, днем повернення Депозиту є останній день продовження Строку Депозиту. Відповідно до п. 1.2 Договору процентна ставка за Депозитом встановлюється в розмірі 13,75 % річних. У період з 29.05.2028 по 01.06.2024 вклад по завершенню строку Договору автоматично продовжувався і поповнювався додатковими внесками до суми 65 511,07 грн., що визнається сторонами та підтверджується наданими позивачем квитанціями.
		Згідно з п. 2.7 Договору, після закінчення подовженого строку зберігання Депозит продовжує зберігатись на Рахунку протягом 1 дня (дня повернення Депозиту). В цей день Депозит та невиплачені проценти, нараховані до дня повернення Депозиту, вказаного в п. 1.1.Договору, Вкладник може отримати готівкою. Якщо в день повернення Депозиту, Вкладник не отримав Депозит та/або проценти, то наступного банківського дня Депозит та проценти перераховуються на рахунок, зазначений в п.3.3.1 Договору, без нарахування процентів.
		Відповідно до п. 2.6 Договору, якщо вкладник в день повернення депозиту не з`явився до установи банку для отримання депозиту, то строк дії договору та строк депозиту автоматично продовжується щоразу на строк, вказаний в п.1.1 Договору.
		Згідно з п 3.3.1 Договору банк зобов`язується повернути депозит в день (дату) повернення депозиту, визначений у відповідності до п.1. Договору шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_3 або шляхом видачі готівкою та сплати нарахованих процентів.
		Позивач виявила відсутність коштів на її рахунку та неодноразово зверталася до відповідача із заявами про відновлення депозитного рахунку (відшкодування коштів) та проведення службового розслідування по факту крадіжки її заощаджень. Отримала відповідь про те, що відміна авто пролонгації депозиту та зняття коштів здійснені за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування, а відповідальність за наслідками операцій в системі ДБО банк не несе.
		05.12.2023 позивачем подано до правоохоронних органів заяву про кримінальне правопорушення з приводу шахрайського заволодіння її коштами з депозитного рахунку.
		Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
		Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.
		Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі N 753/8671/21 (провадження N 61-550св22).
		За приписами статей 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
		Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
		Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
		Відповідно до ст. 1060 договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) . Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
		Положеннями частин першої, другої статті 1066 ЦК України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Відповідно до положень статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		У Постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року N 6-71цс15 зазначено, що "відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення "Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року N 223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції". Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі N 127/23496/15-ц (касаційне провадження N 61-3239св 18), від 20 червня 2018 року у справі N 691/699/16-ц, (касаційне провадження N 61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав.
		У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Позивач вказує, що не вміє відправляти смс повідомлення, має «кнопковий» телефон старого зразка, функції якого не дозволяють встановлювати додатки та користуватися ними. Представник відповідача стверджував, що позивач здійснила операції коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжних карток Банку, випущених на імя клієнта, з обов`язковою ідентифікацією/ верифікацією клієнта, з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7»/біометрії та з правильним введенням одноразових кодів доступу для входу в мобільний додаток «Ощад 24/7»/підтвердження операцій, які надсилалися банком 09.05.2023 о 15.17 на фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_1 .
		За клопотанням представника відповідача судом витребувані докази, відповідно до яких встановлено, що 09.05.2023 номер телефону НОМЕР_1 здійснені вхідні дзвінки о 15.07 годин з номеру телефону НОМЕР_4 , о 15.12 з номеру телефону НОМЕР_5 , о 15.14 годин з номером телефону НОМЕР_6 , о 15.17 годин здійснене вхідне смс повідомлення від OSCHADBANK. 
		Представник відповідача пояснив, що номера телефонів із кодом 044 не є номерами телефонів банку.
		Враховуючи технічні можливості телефону позивача, вхідне смс повідомлення від OSCHADBANK не є безумовною підставою для входу в додаток «Ощад 24/7» . 
		Крім того, суд наголошує та тому, що відповідачем не доведено яким саме чином позивач відмовилася від автопролонгації договору.
		Так, за твердженням відповідача, умовами договору передбачена можливість відмови від автоматичного продовження Строку Вкладу в «Ощад24/7» у відповідності до інструкції, розміщеної для Клієнтів в загальному доступі на офіційному веб-сайті Банку за посилання" - https://www.oschadbank.ua/deposit/mij-pensijnij-depozit
		Так, пунктом 9.3. Договору (публічна частина) в редакції, яка діяла в момент здійснення спірних операцій, автоматичне продовження Строку Вкладу відповідно до п.9.1. Договору (публічної частини) скасовується в разі настання хоча б однієї з наступних подій:
		9.3.1. отримання Банком не пізніше дати повернення Вкладу від Вкладника заяви про відмову від автоматичного продовження Строку Вкладу або обрання Вкладником відмови від автоматичного продовження Строку Вкладу в «Ощад24/7».
		9.3.2. розміщення Банком публічного письмового оголошення в установі Банку та на офіційному вебсайту Банку за адресою www.oschadbank.ua про відміну автоматичного продовження Строку Вкладу для даного виду вкладу. Автоматичне продовження строку Вкладу не здійснюватиметься з дати, зазначеної у відповідному оголошенні.
		9 травня 2023 року о 15:24:05, за зазначеним вище договором, Банком було отримано -заявку про відмову від автоматичної пролонгації депозиту через Ощад 24/7 Формування цієї Заявки відбулося за допомогою Інтернет ресурсу/«Ощад 24/7» при умові проведення коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку, з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі інтернет) які відомі лише позивачу, та були направлені на номер мобільного телефону.
		09.05.2023 року о 15:13- здійснено вихідний автоматичний IVR-дзвінок від контакт- центру для Підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий без з`єднання з оператором (запис автоматичних IVR дзвінків відсутній).
		Відомості про отримання банком заявки від позивача про відмову від автоматичної пролонгації депозиту через Ощад 24/7 відповідачем не надано. Відповідно до п. 2.6 Договору, якщо вкладник в день повернення депозиту не з`явився до установи банку для отримання депозиту, то строк дії договору та строк депозиту автоматично продовжується щоразу на строк, вказаний в п.1.1 Договору
		Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відмову позивача від автопролонгації договору.
		Крім того, на підставі досліджених судом доказів встановлено, що позивач своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з рахунків позивача відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк, який не провів будь-якого розслідування за даним фактом, та звернулася до правоохоронних органів, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
		Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Позивачем правильного розрахований розмір пені (за 9 місяців починаючи з 02.06.2023) та 3% річних від простроченої суми (за 9 місяців починаючи з 01.06.2023).
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
		Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
		Так, відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Позивач у цій справі зазначала, що відмова в поновленні вкладу та повернення коштів, які накопичені нею важкою працею і відкладених на старість, принесли їй сильних душевних страждань, а також членам її сім`ї та близьким родичам. Тому, враховуючи вищевикладене, обсяг заподіяної позивачу шкоди, тривалість його моральних страждань внаслідок порушення його права, що призвело до необхідності звернення позивача до суду за захистом його прав в судовому порядку, а також із врахуванням засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі по 10000 гривень.
		Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 273, 280-288, 354 ЦПК України, суд,
		      
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 неповернуті кошти за строковим договором банківського вкладу №26139510 в розмірі 58380 (п`ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят) гривень 00 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1313 (одну тисячу триста тринадцять) гривень 55 коп.; пеню в розмірі 14186 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість) гривень; витрати на листування із банком в розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - ОСОБА_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
		Відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» місце знаходження вул. Госпітальна, 12Г, код ДРПОУ 00032129.
		Повний текст рішення складений 28 липня 2024.
		    
		 
		 
		 
		Суддя В.В. Український

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...