Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/17474/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2024. Зареєстровано: 31.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/754/500/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023010000000104

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/500/24 
		Справа№754/17474/23
		Вирок 
		Іменем України
		29 липня 2024 року 
		       Деснянський районний суд м.Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої кримінальне провадження № 12023010000000104 від 07 вересня 2023 року відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Володимир-Волинський Волинської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої у АДРЕСА_1 , не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 ,
		сторони захисту - захисника ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, у невстановлені досудовим розслідуванням точні дату та час, але не пізніше 27 червня 2023 року, усвідомлюючи здійснення відкритої збройної агресії рф на території України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, переслідуючи свої особисті інтереси, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, маючи умисел на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконно створеному органі окупаційної влади, так званій «Адміністрації Джанкойського району», та реалізуючи його, вступила у злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації так званої «Республіки Крим», отримавши від невстановлених в ході досудового розслідування осіб з числа представників окупаційної адміністрації так званої «Республіки Крим» пропозицію на зайняття посади в адміністративному органі окупаційної влади, а саме посади «заступника голови адміністрації Джанкойського району», в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно погодилась на вказану пропозицію.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в невстановлений досудовим розслідуванням точні дату та час, але не пізніше 27 червня 2023 року, ОСОБА_4 будучи громадянкою України, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації так званої «Республіки Крим», умисно, добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконно створеному органі окупаційної влади, а саме посаду «заступника голови адміністрації Джанкойського району».
		ОСОБА_4 визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованій території.
		Обвинувачена ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про розгляд кримінального провадження відносно неї відповідно до вимог ст.323 КПК України, в судові засідання не з`явилась, заяв чи клопотань не подавала, показання суду не надавала, у зв`язку з чим судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		Так, ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 22 лютого 2024 року було задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 12023010000000104 від 07 вересня 2023 року відносно ОСОБА_4 за ч. 5 ст.111-1 КК України. 
		Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст.6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_4 мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала б отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною з усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самою захисника; бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 
		Обвинувачена ОСОБА_4 скористалась своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої. Вказані висновки ґрунтуються на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справи «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року, та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник посилаючись на відсутність у нього зв`язку зі своєю підзахисною - обвинуваченою ОСОБА_4 та неможливістю у зв`язку з цим узгодження з нею позиції захисту вважає, що вина   ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,  не доведена належними та допустимими доказами, в наданих стороною обвинувачення доказах відсутні відомості щодо вчинення ОСОБА_4 зазначених у пред`явленому обвинуваченні дій, тому просить ухвалити виправдувальний вирок. 
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, тому поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, стороною обвинувачення надано і досліджено судом такі докази:
		Протокол огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтренет від 25 липня 2023 року з додатком до нього у виді DVD-R диску «My Мedia», згідно якого слідчим СУ ГУНП у м. Києві в АРК та м. Севастополі ОСОБА_7 за участі спеціаліста здійснено огляд публічно доступних ресурсів мережі Інтернет за допомогою браузера « ІНФОРМАЦІЯ_2 », при переході за яким виявлено відомості: напис на російській мові « ОСОБА_4 Заместитель главы администрации Джанкойского района», здійснено знімки екрану, збережено під назвою «64a27ffab14a71.92814738_1.jpg» файл з фотозображенням ОСОБА_4 (том 1 а.с. 165-172).
		Особову картку Державної міграційної служби щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з фотозображенням вказаної особи (том 1 а.с. 164).
		Висновок експерта за результатами проведення судової портретної експертизи за № 21306/23-35 від 15 серпня 2023 року, згідно якого у фотозображенні файлу «64a27ffab14a71.92814738_1.jpg» та у зображенні особи , наданого у якості порівняльного зразка, а саме зображення, яке зафіксоване в особій картці Державної міграційної служби України на ім' ОСОБА_4 , зображена одна й та сама особа, а саме ОСОБА_4 (том 1 а.с. 178-182).
		Протокол огляду від 07 серпня 2023 року з додатком у виді DVD-R диску (том 1 а.с. 186-226), згідно якого консультантом експертом СБУ за участю спеціаліста оглянуто матеріали, розміщені на сторінках (сайтах) в мережі Інтернет стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка призначена на посаду заступника голови адміністрації Джанкойського району Республіки Крим, зокрема при переході на сторінку з назвою « ОСОБА_4 район» відображено інформацію про ОСОБА_4 з її фотозображенням, зазначені анкетні дані, відомості про освіту та трудову діяльність. Крім того, здійснено огляд сайту «Джанкойский район Официальный портал» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відкрито сторінку з назвою «Распоряжение №752-р от 27.06.2023 «О распределении функциональных обязанностей между главой администрации, первым заместителем главы, заместителями главы администрации и руководителем аппарата администрации Джанкойского района Республики Крым», де розміщено вище вказане розпорядження та додаток до нього у виді Функціональних обов`язків голови адміністрації, першого заступника голови, заступників голови та керівника апарату адміністрації Джанкойського району Республіки Крим. У вказаному додатку містяться обов`язки ОСОБА_4 , як заступника голови адміністрації. Крім того, у ході огляду вказаної офіційної сторінки виявлено інформацію у стрічці новин щодо ОСОБА_4 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », згідно якої ОСОБА_4 приймала в ній участь як заступник голови адміністратрації Джанкойського району, також виявлено публікацію у стрічці новин щодо ОСОБА_4 , зокрема, сторінка з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », згідно якої вказане засідання відбувалось під керівництвом заступника голови адміністрації Джанкойського району ОСОБА_8 . Крім того, у ході огляду вказаної офіційної сторінки виявлено інформацію у стрічці новин щодо ОСОБА_4 з назвою « ОСОБА_9 и ОСОБА_10 посетили ІНФОРМАЦІЯ_6 » та з назвою « Жительнице села Комсомольское Джанкойского района исполнилось 102 года», згідно якої ОСОБА_4 як заступник адміністрації Джанкойського району приймала участь у привітанні іменинниці. В ході огляду вказаної інформації здійснено збереження переглянутих Веб-сторінок.
		Протокол огляду від 07 серпня 2023 року (том 1 а.с. 227-236), згідно якого консультантом-експертом СБУ за участю спеціаліста оглянуто матеріали, розміщені на сторінках (сайтах) в мережі Інтернет стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка призначена на посаду заступника голови адміністрації Джанкойського району Республіки Крим, зокрема здійснено пошук матеріалів розміщених на інтернет-ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатами пошуку відображені публікації новин щодо ОСОБА_4 у яких висвітлено її дяльність як посадової особи.
		«устав муниципального образования Джанкойский район Республики Крым 2014» (том 1 а.с. 238-254).
		«полномочия администрации Джанкойского района» (том 1 а.с. 255-264).
		Лист Офісу Президента України від 16 серпня 2023 року за № 48-01/922, згідно якого матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_4 згідно із поданою нею заявою або внаслідок втрати громадянства на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили (том 2 а.с.14).
		Вищевказані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст.99 КПК України), а відомості, які вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, наведені та проаналізовані вище документовані дані  визнаються судом належними, допустимими та достовірними доказами обвинувачення.
		Крім того, судом було досліджено долучені прокурором процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, що підтверджують законність вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні. 
		Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені усі докази, надані сторонами.
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши та оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість висунутого ОСОБА_4 обвинувачення та доведеність в ході судового розгляду її вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
		Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказування в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія з боку РФ цієї частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги; встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; засуджені міжнародними актами колективного реагування. Тому ці факти не потребують окремого судового доведення.
		Так, Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01 березня 2014 року №48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
		06 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України №261/2014 від 07 березня 2014 року дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №2-рп/2014 від 14 березня 2014 року визнана неконституційною.
		11 березня 2014 року Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14 березня 2014 року №296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2014 від 20 березня 2014 року визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2014 року №891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
		17 березня 2014 року представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову №1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову №1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
		18 березня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20 березня 2014 року він був ратифікований більшістю голосів Держдуми РФ, 21 березня 2014 року - Радою Федерації Федеральних Зборів РФ, тому цей «Договір» набрав чинності 21 березня 2014 року.
		21 березня 2014 року був прийнятий Закон РФ № 6-ФКЗ, яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст.1 Закону РФ №6-ФКЗ).
		11 квітня 2014 року «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.
		15 квітня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
		21 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнято Постанову №337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року №68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
		Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року №71/205 та від 19 грудня 2017 року №72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим та підтверджено невизнання її анексії.
		Вказані та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України №1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
		Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджений той факт, що ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, перебуваючи на території Автономної Республіки Крим, тобто на тимчасово окупованій території, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, однак не пізніше 27 червня 2023 року, умисно, добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконно створеному органі окупаційної влади, а саме посаду "заступника голови адміністрації Джанкойського району".
		Громадянство України обвинуваченої ОСОБА_4 підтверджено документами дослідженими судом, відповідно до яких ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Володимир-Волинський Волинської області, має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області (том. 1 а.с. 164).
		Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.
		Враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, статей 2, 17 - 20 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_4 по теперішній час залишається громадянкою України незалежно від місця її проживання. У разі примусового автоматичного набуття нею як громадянином України, яка проживає на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною, відтак не може бути підставою для втрати нею громадянства України. Через оголошену ОСОБА_4 у межах цього провадження підозру у вчиненні злочину не допускається і її вихід із громадянства України.
		Крім того, відповідно до інформації Офісу Президента України від 16 серпня 2023 року за № 48-01/922, матеріали стосовно припинення громадянства України ОСОБА_4 згідно із поданою нею заявою або внаслідок втрати громадянства на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили (том 2 а.с.14).
		Дослідженими в ході судового розгляду протоколами оглядів підтверджується той факт, що ОСОБА_4 займала посаду "заступника голови адміністрації Джанкойського району", має відповідні функціональні обов`язки, приймала активну участь у громадському житті району, сесіях.
		Той факт, що громадянка України ОСОБА_4 та "заступник голови адміністрації Джанкойського району" ОСОБА_4 - є одна і та сама особа, підтверджується відповідним висновком експерта (том 1 а.с. 178-182).
		У суду не виникає сумніву в тому, що ОСОБА_4 безумовно усвідомлювала факт окупації та агресії з боку РФ та створення окупаційною владою незаконних органів. Так, маючи достатній рівень освіти (вища освіта), життєвого досвіду та спеціальних знань, ОСОБА_4 не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій та їх наслідків.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_4 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2024 року по справі № 638/5446/22, у якій зазначено, що у кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 примушували до зайняття посади у вищезазначеному незаконному органу, створеному на тимчасово окупованій території. Також відсутні докази того, що ОСОБА_4 перебувала під фізичним та/або психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - РФ.
		Так, письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується саме добровільне зайняття  ОСОБА_4 зазначеної посади за відсутності фізичного чи психічного примусу, суду не надано доказів того, що обвинувачена не мала можливості відмовитися від цієї посади.
		Сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченої, її свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади у незаконному органу, створеному на тимчасово окупованій території.
		При цьому, вибір ОСОБА_4 залишитися та проживати на тимчасово окупованій території України, не розглядається, ані судом, ані стороною обвинувачення, як підстава для кримінального переслідування.
		Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		За змістом положень ст. 50 КК України покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами.
		У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима, дані про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, має постійне місце проживання та реєстраціїю на тимчасово окупованій території країною агресором, та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та конфіскації належного їй майна, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченій у виді конфіскації майна, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України, тобто своїми діями обвинувачена допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність її дій.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
		Підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експерта на досудовому розсідуванні в сумі 4 779 грн. 60 коп. (висновок експерта за результатами проведення судової портретної експертизи за № 21306/23-35 від 15 серпня 2023 року).
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_4  визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 12 (дванадцять) років та з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експерта на досудовому розслідуванні в сумі 4 779 грн. 60 коп.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається захиснику та прокурору. 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...