Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/3281/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2024. Зареєстровано: 31.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.

Номер судового провадження: 2/463/1065/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 463/3281/24
		Провадження № 2/463/1065/24
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 липня 2024 року                Личаківський районний суд м. Львова
		 
		в складі: 
		головуючого судді - Леньо С. І.
		з участю секретаря - Станько Р.О. 
		 
		розглянувши в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення коштів -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просить ухвалити рішення, яким стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» грошові кошти в розмірі 1610,15 грн.
		В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України», у якому у нього відкритий банківський рахунок до якого прив`язана відповідна банківська карта. 16.08.2023 він оплатив комунальні послуги з цієї картки та після цього нею не користувався, до нього ніхто не телефонував і він нікому не повідомляв даних картки, а станом на 21 год. 16.08.2023 у нього на рахунку знаходилось 2006,53 грн. Проте наступного дня, а саме 17.08.2023 о 07 год. 33 хв. до нього прийшло повідомлення про те, що 16.08.2023 о 21 год. 33 хв. з його картки списано грошові кошти в розмірі 1272,28 грн., після чого відразу прийшло нове повідомлення про те, що 16.08.2023 о 21 год. 52 хв. з його картки знову списано грошові кошти в розмірі 337,01 грн. Одразу заблокував картку та звернувся до правоохоронних органів з приводу вчинення відносно нього шахрайських дій, проте кримінальне провадження в кінцевому закрито. Також звернувся з цього приводу до відповідача з вимогою про повернення коштів, однак отримав відмову, оскільки на думку банку, він, напевно, повідомив третім особам дані своєї картки. Вважає таку відмову незаконною, оскільки своїми діями чи бездіяльністю жодним чином не сприяв у отриманні третіми особами даних своєї картки і саме банк повинен доводити протилежне. Таких доказів відповідач не надав і тому кошти, які несанкціонованого списані з його рахунку внаслідок шахрайських дій просить стягнути в примусовому порядку.
		Відповідач не погодився та в особі повноважного представника подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що саме позивач несе обов`язок надійно зберігати та не передавати стороннім особам електронний платіжний засіб та інші персональні дані, які дозволяють за його допомогою ініціювати та/або санкціонувати платіжну операцію і до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації саме клієнт несе ризик настання збитків. В свою чергу, спірні транзакції проводились не у мобільному додатку «Ощад24/7», а на сторонньому сервісі  іноземному ресурсі PayPal після успішної верифікації та токенізації картки в системі PayPal в торгово-сервісній мережі з використанням міжнародної електронної платіжної системи PayPal через банк, базований у Люксембурзі і без додаткової перевірки ініціювання проведення операції саме держателем картки за технологією «3D Secure», тобто без направлення клієнту одноразового цифрового пароля. Використання реквізитів банківської картки в мережі Інтернет, зокрема на сторонніх сервісах та іноземних ресурсах, які не підтримують технологію додаткової перевірки держателя картки «3D Secure» є особистим ризиком клієнта. Згідно даних виписки по картковому рахунку позивача, останній 18 та 20 січня здійснив токенізацію картки на ресурсах Aliexpress та Alipay і упродовж 2023 року та до 17.08.2023 неодноразово здійснював 10 подібних операцій в торгово-сервісній мережі LUX LUXEMBURG aliexpress, а під втратою платіжної кратки слід розуміти, в т.ч. неправомірне заволодіння її реквізитами третіми особами. Таким чином вина банку у виконанні розпорядження клієнта щодо перерахунку коштів з його рахунку за спірними транзакціями відсутні і з цих підстав просить в позові відмовити.
		У відповіді на відзив представник позивача навів аргументи, аналогічні мотивам позову та крім цього зазначив, що реєстрацію позивача на торговій мережі Aliexpress не свідчить про розголошення ним даних своєї картки. Вважає, що несанкціоноване списання грошових коштів трапилось виключно через ненадійну систему захисту відповідача.
		Правом на подання заперечень на відповідь на відзив позивач не скористався.
		 
		Інформація про рух справи та процесуальні дії, вчинені судом в процесі її розгляду.
		 
		Позовна заява поступила до суду 16.04.2024.
		Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Визначено строк та черговість для подання заяв по суті справи.
		Одночасно з відкриттям провадження у справі суд направив сторонам інформаційне повідомлення про права та обов`язки сторін (а.с.95 т.1), в тому числі про обов`язок подати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, а також неможливість приховування доказів. Цим же повідомленням сторонам роз`яснено порядок та строки подання доказів.
		Таким чином, суд виконав вимоги статті 221 ЦПК України.
		Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в пункті 22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції.
		З огляду на характер спірних правовідносин, вирішенню підлягали виключно питання права, і тому суд з посиланням на відповідну практику ЄСПЛ при відкритті провадження визнав недоцільним проведення судового засідання та визначив, що розгляд справи проводитиметься без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Одночасно, сторонам було роз`яснено право ініціювати розгляд справи з викликом сторін.
		Представник відповідача скористався таким правом та подав відповідне клопотання про розгляд справи з викликом сторін. З огляду на відсутність належного обґрунтування ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23.05.2024 в задоволенні такого клопотання відмовлено. Крім того, цією ж ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		В силу вимог Закону та враховуючи характер спірних правовідносин справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а тому, відповідно до вимог частини третьої статті 279 ЦПК України суд не проводив підготовчого засідання.
		Перед тим як закінчити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд надав можливість кожній із сторін висловити свою позицію та надати наявні у неї докази.
		Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статі 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої четвертої статті 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.
		Суд у відповідності до вимог частини сьомої 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.
		Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.
		 
		Позиція суду.
		 
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи.
		 
		Відповідно до заяви про приєднання до договору банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.137-139 т.1), відповідач відкрив позивачу поточний банківський рахунок, а також видав відповідну банківську картку.
		Згідно виписки по картковому рахунку позивача (а.с.9 т.2), 17.08.2023 о 00 год. 00 хв. відбулось дві транзакції на суму 1272,28 грн. та 337, 87 грн., які, як стверджує позивач, він не здійснював. Деталями цих транзакцій є: «Операції розрахунку в торгово сервісній мережі LUX 4029357733 PAYPAL *harveydefa 445681 00000001». 
		З приводу несанкціонованого списання коштів позивач звертався до правоохоронних органів. Постановою слідчого Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області від 30.10.2023 (а.с.55-56 т.1) кримінальне провадження закрито.
		Вважаючи, що несанкціоноване списання коштів відбулось з вини відповідача через неналежну систему захисту позивач звернувся до суду з цим позовом.
		 
		Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.
		 
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства України.
		Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		У постанові від 23.01.2019 у у справі № 355/385/17 Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду зробив правовий висновок про те, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
		У інших випадках невиконання стороною умов договору вказує про порушення договірних зобов`язань, взятих на себе в момент укладення договору, та може бути предметом судового розгляду.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законом України «Про платіжні послуги», який також встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
		Частиною 19 статті 38 цього Закону передбачено, що втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації.
		Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів.
		Таким чином втратою електронного платіжного засобу або індивідуальної облікової інформації є в т.ч. неправомірне заволодіння третіми особи електронним платіжним засобом та/або індивідуальною обліковою інформацією.
		Пунктами 2-5 частини двадцятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний:
		зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;
		не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
		не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
		негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Згідно частини п`ятої статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Аналогічні норми містить Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 164. Зокрема, пунктом 140 цього Положення передбачено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Пунктом 1.12Розділу ІЗагальної частиниДКБО визначено, що Клієнт підтверджує, що умови Договору в чинній редакції зі змінами та доповненнями, розміщеній на Сайті www.oschadbank.ua в повній мірі та в повному обсязі застосовуються до відносин Клієнта та Банку, незалежно від дати акцепту Пропозиції Клієнтом.
		Відповідно до п.1.21.1 Розділу ХХ «УМОВИ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ» Особливої частини ДКБО, при здійсненні оплати товарів та послуг у мережі Інтернет Банк з метою підвищення безпеки проведення кожної операції має право проводити додаткову перевірку ініціювання проведення операції саме Держателем Картки за технологією «3D Secure» - шляхом направлення Клієнту та використання ним Одноразового цифрового паролю, який складається з цифр та/або літер латинського алфавіту, при здійсненні оплати товарів та послуг на Інтернет сайтах, що підтримують технологію «3D Secure».
		Відповідно до п.1.21.2 Розділу ХХ «УМОВИ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ» Особливої частини ДКБО, для завершення проведення операції з оплати товарів та послуг на Інтернет сайтах, що підтримують технологію «3D Secure» Клієнту необхідно використати Одноразовий цифровий пароль, який Клієнт отримує в СМС, направленому Банком на Номер мобільного телефону, який підключено до сервісу СМС-інформування Держателя Картки, або в інформаційно-платіжному терміналі (за наявності відповідної технічної можливості у Банку), або у Системі ДБО після введення у Системі ДБО Коду операції, який буде зазначено при здійсненні платежу на сторінці Автентифікації за технологією «3D Secure» Банку (за наявності відповідної технічної можливості у Банку). У разі невірного вводу Одноразового пароля під час проведення операції з оплати товарів та послуг Банк має право відмовити Держателю Картки у проведенні такої операції. У випадку, якщо Інтернет сайт не підтримує технологію «3-D Secure», операція здійснюється без додаткової перевірки Держателя Картки (лише з введеням інформації, що зазначена на Картці: номер Картки, строк дії та CVC або CVV-2). Сайти, які підтримують технологію «3-D Secure», обо`язково мають логотипи Verified by Visa та MasterCard SecureCode.
		Відповідно до п.9.15 Розділу ІХ «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЛІЄНТА ТА БАНКУ» Загальної частини ДКБО, клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання.
		Відповідно до п.1.7. ПРАВИЛ КОРИСТУВАННЯ ПЛАТІЖНИМИ КАРТКАМИ, ЕМІТОВАНИМИ АТ ОЩАДБАНК, що є Додатком №3 до ДКБО, у разі здійснення оплати за товари, роботи або послуги в мережі Internet дуже уважно ставтесь до вибору сайту, що здійснює приймання Платіжних карток до cплати. Віддавайте перевагу відомим Вам торговцям і намагайтесь уникати розміщення інформації про Платіжну картку на невідомих сайтах. Використовуйте захищені сайти.
		Відповідно до п.2.1. та п.2.2. ПРАВИЛ КОРИСТУВАННЯ ПЛАТІЖНИМИ КАРТКАМИ, ЕМІТОВАНИМИ АТ ОЩАДБАНК, що є Додатком №3 до ДКБО, Ви повинні вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання Платіжних карток. Якщо Платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код, CVV 2/CVC 2 та інші реквізити Картки стали відомі сторонній особі, Ви повинні в усній формі терміново заявити про це в Контакт - центр АТ «Ощадбанк» (*) та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи Банку. Ви відповідаєте за всі суми по операціях з Платіжною карткою, якщо Ви передали Платіжну картку сторонній особі або не повідомили Банк про те, що її загублено.
		Відповідно до пп.33 п.2.1. Розділу ІІ Загальної частини ДКБО, під втратою Платіжної картки розуміється неможливість здійснення Клієнтом контролю (володіння) за Платіжною карткою, неправомірне заволодіння та/або використання Платіжної картки або її реквізитів третіми особами.
		Клієнт зобов`язується не розголошувати ПІНкод, Логін, Пароль, ПІН-код до системи ДБО, реквізити Картки та не передавати Картки в користування третім особам, не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права  п.8.1.3. Розділу XX «УМОВИ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ» Особливої частини ДКБО.
		Відповідно до п.11.2. Розділу XX «УМОВИ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ» Особливої частини ДКБО, Клієнт несе повну відповідальність за всі операції, здійснені з використанням втрачених/викрадених Карток після їх втрати/крадіжки, у випадку неповідомлення Банку про факт втрати/крадіжки Картки, а також за операції, проведені Держателем після розблокування Картки, проведеного в порядку, визначеному цим розділом Договору.
		Таким чином у випадку втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації, в т.ч. шляхом неправомірного заволодіння третіми особи електронним платіжним засобом та/або індивідуальною обліковою інформацією відповідальність банку настає виключно у випадку, якщо несанкціоноване списання коштів відбулось після повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації.
		При цьому, саме клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У справі яка розглядається встановлені судом обставини свідчать про те, що відбулось неправомірне заволодіння третіми особами індивідуальною обліковою інформацією позивача і ніщо не свідчить про те, що заволодіння цією інформацією відбулось з вини банку.
		Так з наданої відповідачем інформації по банківському рахунку позивача (а.с.14, 15 т.2) вбачається, що спірні транзакції проведені без додаткового підтвердження держателя картки на іноземних ресурсах, які не підтримують технологію додаткової перевірки і при цьому, позивач не вперше здійснював платіжні операції без такого підтвердження, що свідчить про втрату індивідуальної облікової інформації та/або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції через неналежне виконання позивачем свого обов`язку зберігати та не розголошувати цю інформацію, і що на думку суду, мало наслідком несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку позивача.
		У частині першій статті 614 ЦК України закріплено правило, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
		За наведених вище обставин суд вважає, що вина відповідача у несанкціонованому списанні коштів з рахунку позивача відсутня, що виключає можливість покладення на нього цивільно-правової відповідальності і тому, в позові належить відмовити.
		При цьому, суд визнає безпідставним посилання сторони позивача на приписи Положення про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, затвердженого постановою НБУ № 223 від 30.04.2010 і відповідну практику Верховного Суду з приводу застосування цього Положення, оскільки таке Положення втратило чинність на підставі Постанови НБУ № 705 від 05.11.2014.
		 
		Щодо судових витрат.
		 
		У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем судові витрати в силу вимог пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,279 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 614, 626, 628, 629, 1066, 1071, 1073 ЦК України, суд 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, ЄДРПОУ 00032129) про захист прав споживачів та стягнення коштів в розмірі 1610,15 грн. - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		           Суддя:                        Леньо С. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...