Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/4376/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2024. Зареєстровано: 31.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/750/69/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023100150000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/4376/23 
		Провадження № 1-кп/750/69/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 липня 2024 року         Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
		 
		головуючого: судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря ОСОБА_2 
		прокурорів                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисників                                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		обвинуваченого          ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100150000028 від 26.01.2023 відносно
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль, Сумської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, неодруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.
		Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.09.2021 № 394-ОС головного сержанта ОСОБА_8 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії-дозиметриста 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Під час проходження військової служби головний сержант ОСОБА_8 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
		В свою чергу, військовослужбовець військової служби за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 головний сержант ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, грубо порушуючи встановлений у Державній прикордонній службі України порядок проходження військової служби, 15.03.2022 близько 16 год. 00 хв. у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вирішив припинити виконання обов`язків військової служби та достовірно знаючи про те, що він зобов`язаний проходити військову службу в Державній прикордонній службі України і маючи реальну можливість для цього, діючи з прямим умислом, з метою ухилитися від проходження військової служби взагалі, незаконно припинив виконувати конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 .
		16.01.2023 ОСОБА_9 затримано працівниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.
		Так, переховуючись від органів досудового розслідування головний сержант ОСОБА_10 в період з близько 16 год. 00 хв. 15.03.2022 до 16.01.2023 не вжив жодних заходів щодо повернення на службу та продовження виконання обов`язків військової служби та за наявності можливості для цього не заявив про себе до правоохоронних органів України, проводячи час на власний розсуд, ухиляючись від продовження служби.
		Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та дав такі свідчення (далі від першої особи). Під час вторгнення військ російської федерації наш підрозділ ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у повному складі було передислоковано у м. Чернігів. Спочатку нас розмістили у підвалі багатоквартирного будинку у м. Чернігові в районі Ремзаводу. Пізніше, приблизно 10- 15 днів, за вказівкою начальна відділу ОСОБА_11 відділ передислокувався у заміській табір дитячого оздоровчого комплексу «Відкриті двері» ( АДРЕСА_3 ). Там ми перебували приблизно до середини березня і після артобстрілу наших позицій ми розбіглись хто куди міг. У даний час я перебував з ОСОБА_12 . В цей же день після обстрілу в районі обіду на моє прохання невідомий мені прикордонник (він проходить службу в Чернігівському прикордонному загоні) передзвонив до начальника відділу ОСОБА_11 і повідомив про наше місцезнаходження. Через деякий час за нами прибув автомобіль марки «Лада Калина» під керуванням головного сержанта ОСОБА_13 і ми за вказівкою начальника відділу ОСОБА_11 вибули в м. Чернігів до багатоквартирного будинку у м. Чернігові в районі Ремзаводу (туди де розміщувались попередньо). З прибуттям у вказане місце ми отримали вказівку від начальника відділу ОСОБА_11 перевдягтись у цивільний одяг, залишити зброю у квартирі і сидіти очікувати команди у квартирі. У цей час зі мною були співслужбовці ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . На наступний день (точно я не пам`ятаю) я відповідно до розподілу обов`язків серед співслужбовців пішов за водою до колонки, що розташовувалась на відстані приблизно 1-1,5 км від нашого місця проживання. Прямуючи за водою я піддався раптовому нападу невідомих осіб, а саме я отримав декілька ударів в область голови та грудей. Від отриманих ударів я втратив орієнтування, після цього мені одягли на голову мішок та посадили у машину, після чого ми поїхали у невідому напрямку. Потім мене привезли у невідоме мені місце у лісі, зняли мішок з голови
		і задавали питання, а саме «Хто ви? Скільки вас осіб? Де та які виконуєте
		завдання? Хто ваш начальник?», на що я нічого не відповів. Голоси
		запитуючих (їх було декілька осіб) були чоловічими, відчутного російського
		акценту я не помітив, вказаних осіб я в лице не бачив, мій погляд завжди був
		направлений у підлогу. Я відповів вказаній особі, що я приїхав в гості до
		своєї тітки. Через деякий час я попросився до туалету, після чого вказані
		особи погодились і розв`язали мені руки. Далі ступивши декілька кроків я
		почав тікати в ліс та рятуватись від невідомих мені осіб. Можу зазначити, що внаслідок тілесних ушкоджень я отримав численні синці на обличчі, голові та грудях, інших ушкоджень не було. З березня 2022 року по листопад 2022 року я проживав у лісі, при чому весь цей час я мандрував. Періодично я заходив у населені пункти та просив поїсти у людей, а також питав у людей дорогу до АДРЕСА_1 . Точно я не можу вказати які саме населені пункти та коли я проходив, оскільки не було дорожніх вказівників. У листопаді 2022 року, коли точно я не пам`ятаю, я прибув за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) де і перебував до 16.01.2023.
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується, а його доводи спростовуються наступними доказами.
		Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_17 дав наступні свідчення (далі від першої особи). З 24.02.2022 по 15.03.2022 я проходив службу на посаді першого заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». ОСОБА_8 до повномасштабного наступу російської федерації характеризувався позитивно, був старшим окремого посту підрозділу. Після повномасштабного наступу ворога його настрій змінився, з`явились сумніви у проходженні служби, намагався організувати заколот серед військових, у зв`язку з цим було проведено роз`яснювальну роботу. Далі ОСОБА_8 проходив службу в м. Чернігів в заміському оздоровчому дитячому комплексі «Відкриті двері». 14.03.2022 по місцю дислокації було здійснено ракетно-артилерійський обстріл в результаті якого підрозділ зазнав втрат по особовому складу, майну та озброєнню. Пункт управління будо перенесено в тил міста, тобто особовий склад знаходився біля АДРЕСА_4 в підвальному приміщенні житлового будинку. ОСОБА_8 був в моїй підгрупі по АДРЕСА_2 . В подальшому, через 3 дні, ми займалися побутовими питаннями, була черга забезпечення водою ОСОБА_8 та ОСОБА_40 . Після обіду помітили що їх немає та почали пошуки. Було обстежено кілька житлових кварталів поблизу дислокації. В особистій машині ОСОБА_19 було знайдено 2 автомати АКМ, ймовірно ОСОБА_8 та ОСОБА_40 . На телефонні дзвінки вони не відповідали та більше на службу не з`явились. По вул. Кошового місце знаходження ОСОБА_8 було визначено начальником підрозділу майором ОСОБА_20 . Раніше у ОСОБА_8 був намір самовільно залишити службу. Під час нашої дислокації на АДРЕСА_8 появи ДРГ зафіксовано не було. Був зв`язок та були нормальні побутові умови. Воду ми набирали за 2 кілометра від місця дислокації. ОСОБА_8 шукали декілька днів. Я доповів керівнику підрозділу, проведено службове розслідування. Суть заколоту військовослужбовців 09.03.2022 - 10.03.2022 полягала в наступному: була інформація про ймовірний обстріл дитячого табору. Було прийнято рішення переховуватися в лісосмузі, було холодно і військовослужбовці почали бунтувати щодо поганого забезпечення. Для вирішення питань забезпечення водою я давав дозвіл перевдягатися в цивільний одяг. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 дав наступні свідчення (далі від першої особи). З 24.02.2022 по 15.03.2022 я проходив службу а ДПСУ відділ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на посаді інспектора 3 категорії. ОСОБА_8 характеризую нейтрально. Останній раз його бачив 14.03.2022. Командиром ОСОБА_8 був Майор ОСОБА_20 . Ми знаходилися в підвальних приміщеннях п`ятиповерхових будинків по АДРЕСА_5 . Ми жили разом з ОСОБА_8 . Коли була черга ОСОБА_8 і ОСОБА_22 йти за водою вони зникли. Після обіду почали їх шукати та доповіли керівництву. Зброю ОСОБА_8 і ОСОБА_22 я виявив в багажнику свого автомобіля, який був постійно відкритий. Коли ходили по воду вдягали цивільний одяг. 
		Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив таке (далі від першої особи). З 24.02.2022 по 15.03.2022 я проходив військову службу у відділі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на посаді інспектора 2 категорії. Ми служити з ОСОБА_8 разом. Як військовослужбовця я характеризую його добре, як людину я його не знаю. В останнє ОСОБА_8 бачив 15.03.2022. Командиром у нього був ОСОБА_20 . Спочатку ми несли службу у м. Чернігові, потім переїхали на околицю у літній дитячий табір. Після ворожого обстрілу ми повернулись на колишні позиції. Відсутність ОСОБА_8 виявили коли він мав йти з ОСОБА_23 за водою, але не повернувся. Зброю ОСОБА_8 та ОСОБА_24 . ОСОБА_21 виявив у своєму автомобілі. Від капітана ОСОБА_17 мені відомо що ОСОБА_8 та ОСОБА_22 шукали в прилеглих кварталах. Ми іноді вдягали цивільний одяг для того щоб ходити за водою. 
		Свідок ОСОБА_25 допитаний в судовому засіданні дав наступні свідчення (далі від першої особи). З 24.02.2024 по 15.03.2022 я проходив службу в відділі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на посаді начальника інспекторів прикордонної служби. Наш підрозділ дислокувався в м. Чернігові. ОСОБА_8 служив разом зі мною. Як військовослужбовця я характеризую його посередньо. Останній раз я його бачив 15.03.2022. Ми перебували на різних позиціях. Як він зник мені не відомо. Про його зникнення я дізнався від ОСОБА_20 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 дав наступні свідчення (далі від першої особи). З 24.02.2022 по 15.03.2022 я проходив службу на посаді помічника гранатометника 3 категорії у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Ми служили разом з ОСОБА_8 . Характеризую його як звичайного військовослужбовця. Командиром у нього був ОСОБА_20 . Після обстрілу дитячого табору ми перебували у підвальних приміщеннях житлових будинків в м. Чернігові. З ОСОБА_8 ми знаходилися в одному підвалі. Коли була його черга та ОСОБА_22 йти за водою, було виявлено що вони зникли про що було повідомлено командування телефонним дзвінком. Куди зник ОСОБА_8 мені не відомо. Пізніше було виявлено його зброю в автомобілі ОСОБА_27 . Більше ОСОБА_8 на службу не повертався. 
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав такі свідчення (далі від першої особи). З 24.02.2022 по 15.03.2022 я був начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 5 прикордонного загону. ОСОБА_8 був моїм підлеглим. Я характеризую його як токсичну людину яка шукає у всьому користь для себе. 15.03.2022, під час проведення загальної перевірки особового складу який знаходився по АДРЕСА_4 , було виявлено відсутність ОСОБА_8 . До цього ОСОБА_8 висловлював небажання продовжувати службу та проявляв легкодухість. Про зникнення ОСОБА_8 мені стало відомо від першого заступника ОСОБА_28 . По його пошуку вживались заходи, ми телефонували та опитували людей. Результати пошуку були негативні. ОСОБА_8 виконував свої службові обов`язки не якісно. До нього застосовувались дисциплінарні стягнення - попередження, догана. Про зникнення ОСОБА_8 я доповів командиру полковнику ОСОБА_41 письмовим рапортом. Далі пошуком ОСОБА_8 займались працівники поліції. Про проникнення ДРГ на наші позиції в районі вулиць Волковича та ОСОБА_29 в м. Чергігові мені нічого не відомо.
		Свідок ОСОБА_30 дала наступні показання (далі від першої особи). Я є матір`ю обвинуваченого. Він ріс у повній сім`ї. Він закінчив школу, Харківський університет МВС. У дитинстві травм та тяжких захворювань у нього не було. Про події які трапились у м. Чернігові 15 березня 2022 року мені нічого не відомо. В березні зв`язок з сином було втрачено. В листопаді 2022 року я приїхала до міста ОСОБА_31 і побачила ОСОБА_32 в його будинку, він плакав, дивився в одну точку і нічого не розповідав. Я бачила у нього синці на руках і ногах. Пізніше він розповів що на нього напали, викрали, били але він втік. З листопада 2022 року ОСОБА_33 знаходився вдома і нічим не займався. Ми зверталися за консультацією до психіатра він встановив у ОСОБА_32 депресивний стан і нервовий зрив. Лікар призначив сину медикаментозне лікування і сказав що потрібен час. В нього була мета одужати і йти продовжувати службу. Коли він збирався їхати на службу його затримали в центрі міста. У березні 2022 року я приїжджала в м. Чернігів для зустрічі з сином. Він розповів по телефону куди мені приїхати і ми зустрілись. Ми поговорили з ним 15 хвилин, я хотіла лишатись в м. Чернігів, але син мне відговорив. 
		Окрім зазначеного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 також підтверджується наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:
		-витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.09.2021 № 394-ОС, відповідно до якого, ОСОБА_8 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії-дозиметриста 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		-витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.03.2022 № 107-ОС, відповідно до якого, головного сержанта ОСОБА_8 інспектора прикордонної служби 3 категорії-дозиметриста 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » знято з усіх видів забезпечення, як такого, який 15.03.2022 самовільно залишив військову частину;
		-витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.03.2022 № 115-ОС, відповідно до якого, головного сержанта ОСОБА_8 інспектора прикордонної служби 3 категорії-дозиметриста 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » звільнено з посади, як такого, який самовільно залишив місце служби, дезертирував із Державної прикордонної служби України;
		-протоколом огляду мобільного телефону «Хіаомі» з абонентським номером НОМЕР_1 , яким користується обвинувачений ОСОБА_8 від 17.01.2023, в ході огляду якого, в даному телефоні були записані телефонні номери НОМЕР_2 ( ОСОБА_34 ), НОМЕР_3 ( ОСОБА_35 ) та НОМЕР_4 (Янчик);
		-протоколом огляду речей і документів від 02.03.2023, згідно якого оглянуто оптичний носій, на якому наявна інформація про телефонні з`єднання, місце знаходження, сеанси розмов щодо користувача абонентського номеру НОМЕР_1 , яким фактично користується ОСОБА_8 . Так з наявної інформації вбачається, що користувач абонентського номеру НОМЕР_1 в період часу з 17.03.2022 до 16.01.2023 перебував в зоні покриття базових станцій оператора стільникового зв`язку, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 . Також у вказаний період зазначений абонентський номер фіксувався в зоні покриття базових станцій, що розташовані в населених пунктах Мінакове, Буринь, Червона Слобода, Зінове Конотопського району Сумської області. Абонентський номер НОМЕР_1 в період з 17.03.2022 до 16.01.2023 здійснював регулярні дзвінки на абонентські номери НОМЕР_4 (який перебуває у користуванні цивільної дружини ОСОБА_8 - ОСОБА_36 ), НОМЕР_2 (який перебуває у користуванні матері ОСОБА_8 - ОСОБА_37 ) та НОМЕР_5 ( який перебуває у користуванні батька ОСОБА_8 - ОСОБА_38 );
		-протоколом затримання особи від 16.01.2023, згідно якого ОСОБА_8 було фактично затримано 16.01.2023 о 16.10 год. за адресою: АДРЕСА_7 ;
		-та іншими доказами, що були надані суду та досліджені у судовому засіданні, які, хоча й не мають доказів стосовно обставин та подій, але підтверджують належність і допустимість вищевказаних доказів.
		Наведені вище та дослідженні судом докази узгоджуються між собою в деталях щодо обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи: часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Також надані під час судового розгляду покази свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_39 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_20 узгоджуються між собою та підстав ставити їхні свідчення під сумнів у суду немає.
		Разом з тим, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_37 , яка є близькими родичем обвинуваченого (матір`ю) та зацікавлена в тому, щоб обвинувачений уник покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а тому надані нею покази, суд не бере до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
		Оцінюючи доводи сторони захисту щодо невірної кваліфікації дій обвинуваченого, як дезертирства, суд виходить з наступного.
		Від злочину, передбаченого ст. 407 КК України, злочин, передбачений ст. 408 КК України, відрізняється в основному за своєю суб`єктивною стороною. Обов`язковою ознакою дезертирства є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби не на якийсь певний період, не тимчасово, а ухилитися від військової служби взагалі, назавжди. При цьому військовослужбовець може заявляти про свій намір ухилитися від військової служби взагалі або ухилятися від неї протягом невизначеного часу (наприклад, доки його не затримають).
		Для наявності складу дезертирства не має значення, в який момент у особи виник намір ухилитися від служби - безпосередньо в момент самовільного залишення частини або вже в період незаконного перебування за її межами. Коли військовослужбовець після самовільного залишення частини приймає рішення ухилитися від військової служби, його дії слід кваліфікувати як дезертирство, оскільки будь-яке за способом самовільне залишення частини може виступати і способом дезертирства, а отже, поглинається останнім і не утворює множинності злочинів.
		Як вбачається з пояснень обвинуваченого, після його викрадення у березні 2022 року невідомими особами та втечі від них, (що не знайшло свого підтвердження в ході дослідження доказів) останній з листопада 2022 року до моменту його затримання перебував за місцем свого мешкання. При цьому, обвинувачений навіть протягом цього часу жодним чином не намагався зв`язатись зі своїм командуванням, повідомити про своє місце перебування чи зазначити про намір повернутись до військової служби через певний час. Також обвинувачений не звертався і до місцевих органів військової адміністрації або командування місцевих військових частин за допомогою в поверненні до попереднього місця несення ним служби, а самовільне ухилення обвинуваченого від військової служби було перервано саме у зв`язку із його затриманням працівниками правоохоронних органів.
		Допитавши обвинуваченого, свідків та, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_8 діяння повністю доведене та правильно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного - його вік, сімейний стан, стан здоров`я, соціальну характеристику, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Підстав для застосування положень ст. 69 КК України та ст. 75 КК України за вищенаведених обставин суд не вбачає.
		Процесуальні витрати та дані щодо речових доказів у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 визнати винуватим за ч. 4 ст. 408 КК України та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі.
		Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання час його перебування під вартою та рахувати початок строку відбування ним покарання з 16.01.2023.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		               Суддя        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...