Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/9182/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2024. Зареєстровано: 31.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/758/2806/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100000001219

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Подільський районний суд міста Києва
		 
		Справа № 758/9182/24 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 липня 2024 року м. Київ
		 
		Подільський районний суд міста Києва 
		у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 ,
		підозрюваного ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100000001219 від 21.10.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , одруженого, обіймаючого посаду головного інженера КП «Київський метрополітен», раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 367 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		Старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а також на те, що існують передбачені ст.177 КПК України незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав.
		Захисник підозрюваного заперечила щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. 
		Підозрюваний підтримав позицію захисника. 
		Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
		Встановлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023100000001219, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України. 
		Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
		23.07.2024 у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за наступних обставин.
		Відповідно до положень п. 1.2. Статуту Комунального підприємства «Київський метрополітен» (ідентифікаційний код 03328913), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 204 від 15.02.1999 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 2778 від 30.12.2021) за підписом директора Департаменту, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 464-р від 30.06.1998 прийнято рішення про передачу державного підприємства «Київський метрополітен» у власність територіальної громади м. Києва.
		Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2155 від 28.10.1998 «Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади м. Києва» майно Державного підприємства «Київський метрополітен» зараховано у комунальну власність територіальної громади м. Києва.
		Власником підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.
		Таким чином, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі - Підприємство) належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесене до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) (п. 1.1. Статуту КП «Київський метрополітен»).
		Власником Підприємства є територіальна громада м. Києва, від імені якої виступає Київська міська рада (п. 1.2. Статуту КП «Київський метрополітен»).
		Положеннями Статуту КП «Київський метрополітен» визначено наступне:
		- Підприємство самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством України та не несе відповідальності за зобов`язаннями власника, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту.
		Власник, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департамент не несуть відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених законами України (п. 1.8.);
		- Підприємство утворено з метою отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, яка спрямована на задоволення суспільних потреб в організації перевезень пасажирів метрополітеном в місті Києві, забезпечення мобілізаційної готовності Підприємства, виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, ремонту та технічного переоснащення ліній, споруд та інших об`єктів метрополітену, що забезпечують функціонування метрополітену (п. 2.1.);
		- здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених законодавством України та цим Статутом.
		Встановлено також, що наказом начальника КП «Київський метрополітен» № 915-Н/К від 20.12.2019 ОСОБА_5 з 01.01.2020 переведено на посаду головного інженера КП «Київський метрополітен». 
		Посадовою інструкцією головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023 встановлено, зокрема, наступне:
		«Загальні положення.
		1.1. Головний інженер КП «Київський метрополітен» (далі - головний інженер), скорочена назва посади - «НГ», здійснює керівництво технічною політикою на підприємстві, визначає перспективи розвитку метрополітену та формує відповідні плани і програми з технічного розвитку підприємства, організовує інженерне забезпечення діяльності метрополітену, забезпечує впровадження нової техніки, будівництво нових і реконструкцію діючих виробничих потужностей і об`єктів метрополітену.
		1.2. Призначення на посаду головного інженера та звільнення з посади здійснюється начальником КП «Київський метрополітен» за погодженням з директором Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків.
		1.3. Головний інженер підпорядковується безпосередньо начальнику КП «Київський метрополітен» (далі - начальник метрополітену).
		1.4. Головний інженер в своїй роботі керується чинним законодавством України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), нормативно-технічною та організаційно-розпорядчою документацією, що діє на підприємстві, та цією посадовою інструкцією.
		1.5. Оцінку якості виконання головним інженером своїх посадових обов`язків та відповідальність його займаній посаді визначає начальник метрополітену.
		2. Завдання та обов`язки
		Головний інженер:
		2.1. Забезпечує керівництво технічною політикою на підприємстві, формування планів і програм з технічного розвитку підприємства, впровадження нової техніки, прогресивних технологій і передового досвіду, у тому числі для підвищення існуючого рівня охорони і безпеки праці на підприємстві, розвиток ділових взаємовідносин і співробітництво з науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами, проектними, конструкторськими, технологічними організаціями.
		2.2. Визначає перспективи розвитку підприємства та формує відповідні плани і програми, організовує якісне та високоефективне інженерне забезпечення діяльності метрополітену, очолює проектно-конструкторську та раціоналізаторську роботу на підприємстві та спрямовує її на вироблення ефективних проектних рішень з метою раціонального використання виробничих ресурсів підприємства, забезпечення їх надійності та безпеки в експлуатації.
		2.3. Забезпечує керівництво роботою з підвищення пропускної та провізної спроможності ліній метрополітену, комплексного розвитку господарства метрополітену.
		2.4. Забезпечує будівництво нових і реконструкції діючих виробничих потужностей і об`єктів метрополітену, приймає участь у роботі комісії з введення об`єктів будівництва в експлуатацію.
		2.5. Організовує розробку планів і програм капітальних вкладень з реконструкції, технічного переоснащення підприємства, будівництва нових ліній та об`єктів метрополітену, планів капітального ремонту та реконструкції основних засобів метрополітену, забезпечує включення затверджених планів та програм до річних та перспективних планів підприємства.
		2.6. Забезпечує взаємодію з проектними установами щодо впровадження нової техніки та прогресивних технологій в процесі проектування нових об`єктів метрополітену.
		2.7. Забезпечує розроблення технічних рішень для створення сприятливих умов для проїзду в метрополітені пасажирам з обмеженими фізичними можливостями.
		2.8. Організовує розроблення (створення) необхідних нормативно-технічних та розпорядчих документів з питань технічної політики та технічного розвитку метрополітену, забезпечує їх затвердження у встановленому на підприємстві порядку та своєчасне внесення змін відповідно до змін чинного законодавства України. Забезпечує взаємодію зі сторонніми організаціями в питаннях розробки нових правил, інструкцій, норм, які відносяться до діяльності та розвитку метрополітену.
		2.9. Організовує розробку та впровадження технічних заходів із забезпечення безпеки перевезень пасажирів, їх комфорту при здійсненні поїздок в метрополітені.
		2.10. Щоквартально проводить розгляд стану безпеки руху поїздів та безпеки перевезень пасажирів у підпорядкованих структурних підрозділах.
		2.11. Забезпечує розробку і вживає заходів з виконання структурними підрозділами планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровадження нової техніки, прогресивних технологій, автоматизованих систем управління, заходів з підвищення експлуатаційної надійності технічних засобів. Здійснює керівництво роботою з винахідництва, раціоналізації, стандартизації, метрології і ліцензування, організовує та забезпечує контроль роботи з економії енергетичних витрат, впровадження енергозберігаючих технологій.
		2.12. Вживає заходів щодо вдосконалення організації та управління виробництвом на основі впровадження новітніх технічних і телекомунікаційних засобів та техніки, створення сприятливих та безпечних умов праці і високої культури у виробничій діяльності.
		2.13. Організовує роботу з автоматизації процесів виробництва, праці та управління метрополітеном на основі впровадження новітніх технічних, інформаційних та телекомунікаційних засобів виконання інженерних робіт.
		2.14. Вирішує проблемні питання структурних підрозділів щодо визначення балансової приналежності обладнання чи устаткування.
		2.15. Здійснює керівництво розробкою та виконанням заходів щодо запобігання шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище та дбайливого використання природних ресурсів.
		2.16. Здійснює заходи щодо забезпечення пожежної безпеки при технічному переоснащенні та впровадженні нової техніки.
		2.17. Забезпечує впровадження на об`єктах метрополітену новітніх систем пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння та систем доступу, модернізації існуючих систем.
		2.22. Координує та контролює діяльність керівників структурних підрозділів підприємства щодо безпечної експлуатації технічних засобів праці.
		2.23. Координує роботу головних інженерів виробничих структурних підрозділів підприємства… .
		2.25. У разі відсутності начальника метрополітену може виконувати його посадові обов`язки.
		2.26. У разі тимчасової відсутності першого заступника начальника метрополітену та заступника начальника метрополітену (НЗТ) виконує його обов`язки.
		2.27. Спрямовує, координує і контролює діяльність:
		- технічного управління;
		- технологічного управління;
		- служби електропостачання;
		- електромеханічної служби;
		- служби колії, тунельних споруд і будівель;
		- служби сигналізації;
		- ескалаторної служби;
		- дирекції будівництва метрополітену;
		- відділу цивільного захисту (оперативне підпорядкування в частині виконання завдань та функцій в особливий період, пов`язаних з державною таємницею);
		- режимно-секретного відділу (оперативне підпорядкування).
		2.29. Організовує розроблення та затвердження у встановленому на підприємстві порядку посадових інструкцій для керівників підпорядкованих структурних підрозділів.
		Головний інженер несе відповідальність:
		4.1. За прийняті ним управлінські рішення, невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків, що передбачені цією інструкцією, в межах, визначених чинним законодавством України про працю.
		4.2. За правопорушення, вчинені в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
		4.3. За завдану підприємству матеріальну шкоду в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством України про працю.
		5. Повинен знати
		Головний інженер повинен знати:
		5.1. Законодавчі, нормативно-правові та нормативно-технічні акти, що регулюють виробничо-господарську, соціально-економічну та інші види діяльності підприємства.
		5.2. Правила, положення, інструкції та інші нормативні акти з технічної експлуатації метрополітену та безпеки руху.
		5.3. Профіль, спеціалізацію й особливості структури підприємства.
		5.4. Перспективи технічного, економічного і соціального розвитку підприємства.
		5.5. Виробничі потужності метрополітену та можливості ефективного використання виробничих потужностей, наявних технологічних процесів, їх реструктуризації або заміни.
		5.6. Порядок складання та узгодження планів виробничо-господарської діяльності підприємства.
		5.10. Вітчизняні та світові науково-технічні досягнення у галузі та досвід передових підприємств.
		5.11. Економіку, організацію праці, виробництва та управління.
		5.12. Основи екологічного законодавства.
		5.13. Трудове законодавство.
		5.15. Законодавчі та нормативно-правові акти охорони та гігієни праці, пожежної безпеки та цивільного захисту ,в обсягах необхідних для виконання своїх посадових обов`язків».
		Таким чином, згідно з посадовою інструкцією головного інженера КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 , обіймаючи вказану посаду, наділений повноваженнями, пов`язаними з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, виконанням виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечує виконання завдань КП «Київський метрополітен».
		Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи з 01.01.2020 головним інженером КП «Київський метрополітен», в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функції, являючись службовою особою КП «Київський метрополітен» допустив службову недбалість, а саме, неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило настання тяжких наслідків охоронюваним законом громадським інтересам.
		Службова недбалість головного інженера КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 , яка виразилася у незабезпеченні у повному обсязі керівництва технічною політикою на підприємстві, формування планів і програм з технічного розвитку підприємства, впровадження нової техніки, прогресивних технологій і передового досвіду, у тому числі для підвищення існуючого рівня охорони і безпеки праці на підприємстві, що не відповідало вимогам положень п. 2.1. Посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023, не здійсненні формування відповідних планів і програм, організації якісного та високоефективного інженерного забезпечення діяльності метрополітену, не повного забезпечення надійності та безпеки в експлуатації, в частині дотримання вимог пожежної безпеки, що не відповідало вимогам положень п. 2.2. Посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023, не здійсненні у повному обсязі заходів щодо забезпечення пожежної безпеки при технічному переоснащенні та впровадженні нової техніки, що суперечило вимогам положень п. 2.16. Посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023, незабезпеченні впровадження на об`єктах метрополітену новітніх систем пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння та систем доступу, модернізації існуючих систем, що не відповідало вимогам положень п. 2.17. Посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023, не здійсненні у повному обсязі координації та контролю діяльності керівників структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення пожежної безпеки, що не відповідало вимогам положень п. 2.22. Посадової інструкції головного інженера КП «Київський метрополітен» від 19.09.2023, не здійсненні заходів щодо забезпечення довгострокової служби штучних споруд та не запобігання появі їх несправностей, які відносяться до головних завдань в роботі працівників метрополітену, що суперечило вимогам положень п. 1 розд. ІІІ «Правила технічної експлуатації метрополітенів України», не здійсненні організації у першому та третьому кварталах щорічної роботи комісії щодо проведення періодичних оглядів та спостережень штучних споруд метрополітенів у складі заступника начальника служби та начальника дистанції тунельних споруд, яку повинен очолювати заступник начальника метрополітену (головний інженер), що не відповідало вимогам положень п. 3.3.8. Інструкції з поточного утримання штучних споруд метрополітенів (ЦМетро/4300), не здійсненні організації роботи відповідних посадових осіб за щорічним графіком, затвердженим заступником начальника метрополітену (головним інженером) та начальником служби, щодо проведення огляду тунелів з рухомої одиниці або пересувної вежі, оснащеної спеціальним освітленням, для детального огляду тунельного оброблення, що не відповідало вимогам положень п. 3.4.6. Інструкції з поточного утримання штучних споруд метрополітенів (ЦМетро/4300), не здійсненні організації роботи комісії, яка призначається заступником начальника метрополітену, щодо проведення спеціальних оглядів, обстежень та спостережень за дефектними, ослабленими конструкціями та спорудами із залученням науково-дослідних інститутів, метробуду, проектних та інші організацій, а також окремих фахівців, з оформленням результатів огляду чи обстеження актом або протоколом, що не відповідало вимогам положень п. 3.5.1. Інструкції з поточного утримання штучних споруд метрополітенів (ЦМетро/4300) - перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням загрози виникнення аварійної ситуації на досліджуваному об`єкті - перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням загрози виникнення аварійної ситуації на досліджуваному об`єкті - призвела до настання тяжких наслідків, а саме потрапляння води до тунелю на перегоні між станціями метро «Деміївська» - «Либідська» КП «Київський метрополітен» по І колії, на дільниці в межах ПК73 - ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії, утворень (сталактитів), вимивання та порушення цілісності гідроізоляції тунелю метро на протязі тривалого часу, корозії арматури збірних залізобетонних елементів оправи та поступового руйнування окремих елементів тунельної споруди.
		Несумлінне ставлення до виконання покладених обов`язків головним інженером КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 призвело до настання тяжких наслідків, а саме прийняття рішення Постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (Протокол № 56 від 08.12.2023), у якому серед іншого зазначено про зупинку з 08.12.2023 руху електропоїздів на дільниці між станціями «Либідська» - «Теремки» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва , існування потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, код 10131 «НС унаслідок аварії в метрополітені», та забезпечення організації та перевезення населення дублюючими метрополітену маршрутами наземного транспорту між станціями «Либідська» - «Теремки», чим завдано збитків КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913) та КП «Київпастранс» (код ЄДРПОУ 31725604), які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 
		В результаті службової недбалості головного інженера КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 залучено тимчасові автобусні та тролейбусні маршрути, які дублюють маршрути закритих станцій Оболонсько-Теремківської лінії Київського метрополітену (від станції метро «Теремки» до станції метро «Либідська»), на що лише за період з 08.12.2023 по 24.03.2024 було витрачено додаткові кошти територіальної громади м. Києва в особі КП «КИЇВПАСТРАНС» на суму 138 541 893,20 гривень.
		В свою чергу КП «Київський метрополітен» внаслідок службової недбалості головного інженера КП «Київський метрополітен» ОСОБА_5 лише за досліджуваний період з 08.12.2023 по 19.03.2024 включно зазнало збитків через недоотримання доходів у зв`язку із закриттям та неповним функціонуванням станцій метро «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий Центр», «Іподром» та «Теремки» в сумі 25 906 218,06 гривень. 
		Враховуючи викладене, внаслідок службової недбалості ОСОБА_5 територіальній громаді міста Києва в особі КП «КИЇВПАСТРАНС» та КП «Київський метрополітен» завдано збиток на загальну суму 164 448 111,26 гривень.
		Згідно з висновком експерта №331, складеним за результатами проведеної судової економічної експертизи, у обсязі наданих на дослідження документів розрахунок збитку (недоотриманих доходів) завданого КП «Київський метрополітен» (код ЄДРПОУ 03328913), який наведено у довідці спеціаліста №24-28/ВФЕ від 27.03.2024, арифметично підтверджується у розмірі 25 906 218,06 гривень.
		Згідно з висновком експертів №363/381, складеним за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, завданий КП «Київпастранс» (код ЄДРПОУ 31725604) збиток підтверджується у частині відповідності вихідних даних та арифметично у розмірі 138 541 893,20 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.
		Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
		Як передбачено ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та які не викликають обґрунтованих сумнівів у цьому.
		Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать зібрані на даний час матеріали кримінального провадження: витяг з ЄРДР від 11.07.2024; Статут КП «Київський метрополітен» (в редакції 2021 року); Положення про службу колії, тунельних споруд і будівель комунального підприємства «Київський метрополітен»; посадова інструкція головного інженера КП «Київський метрополітен»; наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу № 915-Н/К від 20.12.2019; висновок експертів за результатами комплексної судової інженерно-технічної експертизи № 701/31/24 від 12.03.2024; висновок експертів за результатами проведення судової комісійної будівельно-технічної експертизи №25765/1447/1448 від 07.03.2024; висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 331 від 04.04.2024; висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №363/381 від 16.04.2024; письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.07.2024.
		Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
		Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на приведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
		Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
		Про наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні свідчить той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 , обіймаючи посаду головного інженера та на даний час виконуючи обов`язки начальника КП «Київський метрополітен», виконує як адміністративно-господарські, так і організаційно-розпорядчі функції. В силу своїх службових обов`язків він фактично здійснює керівництво трудовим колективом, може надавати відповідні вказівки, призначати на посади та звільняти з посад, призначати працівникам премії або позбавляти їх. З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що перебуваючи на займаній посаді, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на працівників КП «Київський метрополітен», допитаних в якості свідків у кримінальному провадженні, а також вплив на ще недопитаних свідків, які також є працівниками підприємства, оскільки останні перебувають у службовій залежності від нього.
		Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке виразилося у службовій недбалості, а саме у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, зокрема, службових, оскільки інкримінований ОСОБА_5 злочин нерозривно пов`язаний із його службовими обов`язками та повноваженнями.
		Отже, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказують слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Таким чином, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість злочину, слідчий суддя вважає, що є достатньо підстав вважати про наявність ризиків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		У зв`язку з наведеним, з огляду на встановлені вище обставини, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду даного клопотання, слідчий суддя вважає необґрунтованими наведені стороною захисту доводи щодо необґрунтованості підозри, недостатності доказів в її обґрунтування та відсутності вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність місця проживання та певних соціальних зв`язків.
		Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коростень Житомирської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , одружений, раніше не судимий, працює в КП «Київський метрополітен», обіймаючи посаду головного інженера та на даний час фактично виконуючи обов`язки керівника цього підприємства. 
		Крім того, слідчим суддею приймаються до уваги надані стороною захисту копії документів, якими підтверджується наявність у матері та дружини підозрюваного статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		На переконання слідчого судді, факт проживання підозрюваного з матір`ю-пенсіонеркою та дружиною, яка має встановлену ІІ групу інвалідності, свідчить про наявність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків та підтверджує перебування на утриманні підозрюваного інших осіб.
		Водночас, зважаючи на вищенаведені обставини, оцінивши доводи сторін обвинувачення та захисту в їх сукупності, слідчий суддя вважає за доцільне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання.
		На думку слідчого судді, саме такий запобіжний захід, із урахуванням способу та механізму інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його правової кваліфікації, а також із урахуванням встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зможе запобігти таким ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		При цьому слідчий суддя вважає, що стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, покладає на підозрюваного певні обов`язки.
		Із урахуванням особи підозрюваного, а також виходячи зі змісту ризиків, встановлених в ході судового розгляду, слідчий суддя визнає за доцільне покладення на підозрюваного наступних обов`язків: з`являтися до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою; не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого чи прокурора; заборонити спілкування із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Разом із цим, слідчий суддя відмовляє у покладенні на ОСОБА_5 обов`язку прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні з періодичністю один раз на тиждень, а також зобов`язання носити електронний засіб контролю, оскільки, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено необхідність покладення таких обов`язків на підозрюваного.
		Зокрема, як з`ясовано в ході судового розгляду, на даний час підозрюваний не допускав жодних порушень своїх процесуальних обов`язків та не вчиняв будь-яких дій, які б свідчили про його наміри ухилятися від слідства та суду. 
		У зв`язку з наведеним клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,- 
		П О С Т А Н О В И В :
		Клопотання старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12023100000001219 від 21.10.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно  ОСОБА_5  задовольнити частково.
		Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_2 .
		Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:
		- з`являтися до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
		- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого чи прокурора;
		- заборонити спілкування із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		У покладенні на підозрюваного решти обов`язків, зазначених у клопотанні слідчого, відмовити. 
		Строк дії ухвали та обов`язків визначити до 23.09.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
		Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_2 .
		Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може  бути  оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення. 
		 
		 
		 
		Cлідчий суддя Подільського  районного суду м. Києва  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...