Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/6801/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано судом: 31.07.2024. Зареєстровано: 31.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.
Дата набрання законної сили: 02.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/953/972/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170020004229

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 953/6801/24 
		н/п 1-кп/953/972/24 
		ВИРОК 
		        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		       
		"31" липня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		   головуючого - судді  ОСОБА_1 ,
		   за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		   прокурора  ОСОБА_3 , 
		   обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 , 
		розглянувшиувідкритому судовомузасіданнів залісуду вм.Харкові кримінальне провадження№ 62024170020004229 від 12.06.2024 за обвинуваченням:
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тимошівка Глобинського району Полтавської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця призваного під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді: командир 2 відділення 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		    ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «молодший сержант», перебуваючи на посаді командир 2 відділення 2 взводу оперативного призначення 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог Закону України «Про Національну гвардію України», 12.06.2024 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника. 
		   Так,12.06.2024приблизно о11год.35хв.командиром 5батальйону оперативногопризначення військовоїчастини НОМЕР_2 Національної гвардіїУкраїни ОСОБА_6 ,у місцідислокації підрозділівчастини ( АДРЕСА_3 ),військовослужбовцям 5батальйону оперативногопризначення військовоїчастини НОМЕР_2 Національної гвардіїУкраїни,у томучислі командиру2відділення 2взводу оперативногопризначення 2роти оперативногопризначення (набронетранспортерах)5батальйону оперативногопризначення військовоїчастини НОМЕР_1  ОСОБА_4 доведено бойове розпорядження командира 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 06/680 від 11.06.2024, щодо висунення на вогневі позиції, які знаходяться на пн.сх.ок. н.п. Липці, із завданням пошуково-штурмових дій та покращення тактичного положення наших військ, а також відбиття контр-наступальних дій противника та не допустити прориву в глибину оборони. 
		Однак,  ОСОБА_4 , будучи невдоволеним цим наказом щодо висунення на вогневі позиції, які знаходяться на пн.сх.ок. н.п. Липці, із завданням пошуково-штурмових дій та покращення тактичного положення наших військ, а також відбиття контр-наступальних дій противника та не допустити прориву в глибину оборони, перебуваючи у Київському районі м. Харкова, 12.06.2024 орієнтовно о 11 год. 35 хв., діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.
		   Тим самим, молодший сержант ОСОБА_4 підірвав боєготовність та боєздатність свого підрозділу в/ч НОМЕР_2 .    
		   Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані зач.4ст.402КК України-непокора,тобто відкритавідмова виконатинаказ начальника,вчинена вумовах воєнногостану.
		   25 липня 2024 року між обвинуваченим ОСОБА_4 ,з участюзахисника адвоката ОСОБА_5 ,та прокуроромЧугуївського відділуХарківської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборони ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні№ 62024170020004229 від 12.06.2024,булаукладена угодапро визнаннявинуватості увідповідності довимог ст.ст.36,468,469,472КПК України. 
		   Згідно такої угоди ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 ..
		   Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його щире каяття, сприяння у розкритті кримінального правопорушення, а також беззастережне визнання ним своєї винуватості, беручи до уваги інтереси суспільства, відомості щодо особи ОСОБА_4 , його вік, стан здоров`я та інші обставини, що його характеризують, вказаною угодою сторони вважали за можливе при призначенні покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, застосувати ст.69 КК України та погодили призначення покарання більш м`яке, ніж передбачене санкцією ч. 4 ст. 402 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. 
		   Крім того, відповідно до положень ст. 62 КК Українисторони погодились замінити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі триманням в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленістаттею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
		   Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.
		   В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявся у вчиненому та пояснив, що під час укладення угоди діяв добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості судом, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.
		   Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, та просив призначити йому узгоджену міру покарання.
		   Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.
		   Згідно з п. 1 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
		   Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		   Згідно з п. 1 ч. 4ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		   Судом, встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 402 КК України, яке відповідно дост. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.
		   Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогамст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, визначеніст. 470 КПК України.
		   При цьому, судом перевірено, що ОСОБА_4 цілком розуміє роз`яснені йому права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, суть обвинувачення та вид покарання.
		   Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		   Таким чином,суд кваліфікуєдії ОСОБА_4 за ч.4ст.402КК України,як непокора,тобто відкритавідмова виконатинаказ начальника,вчинена вумовах воєнногостану.
		   Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		   Згідно послідовної практики Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19 (№ 51- 3198км21) розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		   Таким чином, щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		   Під активним сприянням розкриттю злочину слід розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам дізнання, досудового слідства і суду у встановленні істини у справі, з`ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину. Це може полягати зокрема у: повідомленні про всі відомі епізоди й обставини вчинення злочину; викритті інших співучасників; визначенні ролі кожного з них у вчиненні злочину; повідомленні про їхнє місцезнаходження; поданні допомоги в їх затриманні; видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.
		   Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
		   Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проходить військову службу за мобілізацією, позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, має місце постійного проживання та реєстрації, раніше не судимий. 
		   Суд вбачаєнаявними підстави,за наявностікількох обставин,що пом`якшуютьпокарання таістотно знижуютьступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,з урахуваннямособи винного,а такожщодо того,що ОСОБА_4 має намірпродовжити військовуслужбу тазахищати Батьківщину, для призначення покарання відповідно до вимогст. 69 КК Українишляхом призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4ст. 402 КК України, у вигляді 2 років позбавлення волі. 
		   Разом з тим, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2ст. 50 КК Україниє не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. 
		   При цьому, Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 15 від 28.12.1996 «Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні» зазначав, що покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні застосовується, у випадках коли засуджених можна залишити на військовій службі й виправити в умовах дисциплінарної частини. Цей вид покарання може бути застосований і до військовослужбовців, які вчинили злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі, за умови, що суд, враховуючи особу винного й обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дійде висновку про можливість призначення такого покарання.
		   Враховуючи викладене, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, проходить службу у Збройних силах України, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про можливість замінити призначене ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк на підставі ч. 1ст. 62 КК України.
		   Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.
		   Такий вид покарання, на переконання суду, не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб судом не встановлено. 
		   Відповідно до ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		   Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогамКримінального процесуального кодексу УкраїнитаКримінального кодексу України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін провадження та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено.
		   Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
		   До набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 підлягає продовженню обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		   Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		   Речові докази та витрати, пов`язані з залученням експертів, у кримінальному провадженні відсутні.
		   Керуючись ст.ст.174,314,368,370,373,374,468, 469, 475 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		   Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 липня 2024 року по кримінальному провадженню№ 62024170020004229 від 12.06.2024, укладену між прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4  за участю захисника ОСОБА_5 . 
		   ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 402 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання, із застосуванням положеньст. 69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі. 
		   На підставі ч. 1ст. 62 КК України, замінити призначене ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки триманням в дисциплінарному батальйоні строком на 2 (два) роки.
		   Строк відбуванняпокарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		   На підставі ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 12.06.2024 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день тримання в дисциплінарному батальйоні. 
		   До набрання вироком законної сили залишити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		   Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому частиною 4 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		   Роз`яснити учасникампровадження,що згідностатті 476КПК України,у разіневиконання угодипро визнаннявинуватості прокурормає правозвернутися досуду,який затвердивтаку угоду,з клопотаннямпро скасуваннявироку.Клопотання проскасування вироку,яким затвердженаугода,може бутиподано протягомвстановлених закономстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальностіза вчиненняцього кримінальногоправопорушення. 
		   
		   Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...