Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/3001/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2024. Зареєстровано: 31.07.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/487/3938/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024230000000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 487/3001/24 
		Провадження № 1-кс/487/3938/24 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   24.07.2024 року                                м. Миколаїв
		Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024230000000017 від 30.01.2024 за ознаками кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про арешт майна
		ВСТАНОВИВ:
		09.07.2024 року, старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 за погодженням з начальником відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 42024230000000017 від 30.01.2024, звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: частки квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLENDER» 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
		В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчими СУ ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024230000000017 від 30.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Окрім цього, у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLENDER» 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 28.05.2021.
		Також, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має у власності нерухоме майно, зокрема набуте ним у шлюбі, зокрема, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_6 є власницею квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ..
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
		Санкцією частини 5 статті 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		З метою забезпечення завдань кримінального провадження, з метою недопущення зникнення, втрати або настання інших негативних наслідків, просив накласти арешт на вказане вище майно.
		 
		До судового засідання слідчий не з`явився, надав заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проведено без повідомлення підозрюваного, оскільки слідчий суддя дійшов висновку, що це є необхідним для забезпечення мети арешту майна, а саме може запобігти можливості його відчуження.
		 
		Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
		Слідчими СУ ГУНП у Херсонській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024230000000017 від 30.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в тому, відповідно до контракту від 01.11.2019, наказу № 9 від 05.11.2019 Комунального некомерційного підприємства «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради код ЄДРПОУ 26084856 (далі  КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР), наказу № 639-ос від 11.11.2019 Департаменту охорони здоров`я Херсонської обласної державної адміністрації, перебуваючи на посаді директора КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, будучи службовою особою, з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, в супереч інтересам служби, повторно, шляхом зловживання службовим становищем, під час виконання робіт з поточного ремонту внутрішніх приміщень 2-го поверху будівлі підстанції № 3 КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, за адресою: АДРЕСА_4 , незаконно обернув на користь фізичних осіб-підприємців ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) та ОСОБА_8 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) грошові кошти підпорядкованого йому комунального підприємства за наступних обставин.
		Так, відповідно до повноважень, визначених у п.7.4 Статуту КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, затвердженого у новій редакції рішенням ХХХV сесії Херсонської обласної ради VII скликання від 29.05.2020 № 1680, ОСОБА_5 як директор підприємства, виконував організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські функції та з урахуванням приписів ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.
		24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05-30 години 24.02.2022 року, строком на тридцять діб.
		Період дії воєнного стану на території України неодноразово було продовжено та діє на теперішній час.
		Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, Херсонська міська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації.
		При цьому, ОСОБА_5 у порушення вимог Наказу № 43-ос від 20.05.2022 Департаменту здоров`я Херсонської обласної військової адміністрації «Про умови праці закладів охорони здоров`я», яким запроваджено дистанційну роботу для всіх керівників закладів охорони здоров`я комунальної форми власності, що знаходяться у Херсонській області, на дистанційну роботу не перейшов, в противагу чому, на початку червня 2022 року, але не пізніше 03.06.2022 (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено), будучи громадянином України, знаходячись в місті Херсон, достовірно знаючи про окупацію військовими рф території Херсонської області, діючи умисно, у період воєнного стану, з метою завдання шкоди Україні шляхом: підтримки дій та рішень окупаційної адміністрації держави-агресора рф, прийняв пропозицію невставлених досудовим розслідуванням представників окупаційної адміністрації держави-агресора рф та відповідно до так званого «Указу № 068/1-р від 03.06.2022» незаконно створеного окупаційною адміністрацією органу  так званого «департаменту охорони здоров`я Херсонської області» зайняв посаду виконувача обов`язків головного лікаря так званого «ГБУЗ Херсонской области «ОТЦЭМП и МК» (мовою оригіналу - російською) з 04.06.2022.
		08.06.2022 організував реєстрацією в окупаційних органах держави-агресора рф так званого «Державного закладу охорони здоров`я Херсонської області «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (мовою оригіналу «Государственное бюджетное учреждение здравоохранения Херсонсой области «областной Териториальный центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф»») на базі об`єктів та майна територіальної громади Херсонської області, яке перебувало у користуванні та оперативному управлінні КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, зареєстрованого та розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
		У подальшому, у період воєнного стану наприкінці червня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів, які перебували на рахунку КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР № НОМЕР_7 , відкритого в АТ «СЕНС БАНК» шляхом їх обернення на користь ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 .
		Так, 20.07.2022 ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, достовірно знаючи, що ФОП ОСОБА_7 , у порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону Країни «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон), провадить господарську діяльність на тимчасово окупованій військовими рф території м. Херсона, без зміни своєї податкової адреси, шляхом перереєстрації на підконтрольній території України, уклав з ФОП ОСОБА_7 договір № 165 про виконання поточного ремонту внутрішніх приміщень 2-го поверху будівлі (СШМД літера А) підстанції № 3 станції екстреної (швидкої) медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_4 (ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), вартістю 1 719 000 грн., без ПДВ., поставивши в ньому особистий підпис, який відповідно до вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 13 Закону є нікчемним.
		В подальшому Додатковою угодою № 1 від 02.09.2024 до вищевказаного договору ціну договору зменшено до 1 625 917 гривень.
		Окрім цього, 05.09.2022 ОСОБА_5 продовжуючи втілення свого злочинного умислу, спрямованого на розтрату бюджетних коштів КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, уклав з ФОП ОСОБА_7 ще один договір № 184 про виконання поточного ремонту внутрішніх приміщень 2-го поверху будівлі (СШМД літера А) підстанції № 3 станції екстреної (швидкої) медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_4 (ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), вартістю 147 575 грн., без ПДВ., поставивши в ньому особистий підпис, який відповідно до вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 13 Закону є нікчемним.
		З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 отримавши Рахунки-фактури № 37 від 21.07.2022 та № 5 від 15.08.2022 до договору № 165 від 20.07.2022, а також Рахунки-фактури № 6 від 26.08.2022 та № 7 від 13.09.2022 до договору № 184 від 05.09.2022 на загальну суму 1 773 492 грн., достовірно знаючи, що фінансовий план на 2022 рік КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР не затверджений в установленому законом порядку, вимоги ч. 2 ст. 13 Закону ФОП ОСОБА_7 не виконав, шляхом проставлення на Рахунках-фактурах резолюцію «Бухгалтерія до сплати», та скріпивши її своїм підписом, діючи в супереч інтересам служби погодив перерахування на банківський рахунок ФОП ОСОБА_7 вищевказаної суми, обернувши її на користь останнього.
		Так, 21.07.2022, 16.08.2022, 02.09.2022 та 13.09.2022 з рахунку КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР № НОМЕР_7 , відкритий в АТ "СЕНС БАНК", перераховано, згідно висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/122-24/1997-ЕК від 24.04.2024, кошти в загальній сумі 1 773 492 гривень на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 № НОМЕР_8 , відкритий в ПАТ «Кредобанк», як оплата за виконання умов нікчемних договорів №165 від 20.07.2022 та № 184 від 05.09.2022, а також вищевказаних рахунків-фактур.
		Окрім цього, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що для здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, проведених під час виконання вищевказаних договорів № 165 від 20.07.2022 та № 184 від 05.09.2022, необхідно здійснювати технічний нагляд, переслідуючи єдиний умисел, направлений на розтрату бюджетних коштів КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, залучив у якості інженера технічного нагляду фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 , за наступних обставин.
		Вимогами Закону України № 687 від 20.05.1999 «Про архітектурну діяльність» та Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ № 903 від 11.07.2007, встановлено необхідність здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання будівельних (ремонтних) робіт, який забезпечується замовником робіт з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.
		Так, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що ФОП ОСОБА_8 , у порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону провадить господарську діяльність на тимчасово окупованій військовими рф території м. Херсона, без зміни своєї податкової адреси, шляхом перереєстрації на підконтрольній території України, уклав з ФОП ОСОБА_8 договір № 167 від 25.07.2022 з додатковою угодою № 1/1 від 08.09.2022 та договір № 191 від 13.09.2022 про надання послуг з технічного нагляду за виконанням «Поточний ремонт внутрішніх приміщень 2-го поверху будівлі (СШМД літера А) підстанції № 3 станції екстреної (швидкої) медичної допомоги за адресою: АДРЕСА_6 , ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), загальною вартістю 24 289,17 гривень, без ПДВ, поставивши в них особистий підпис, які відповідно до вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є нікчемними.
		З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 отримавши Рахунки-фактури на загальну суму 24 289,17 гривень до договорів №167 від 25.07.2022 та № 191 від 13.09.2022, достовірно знаючи, що вимоги ч. 2 ст. 13 Закону ФОП ОСОБА_8 не виконала, шляхом проставлення на Рахунках-фактурах резолюції «Бухгалтерія до сплати», та скріпивши її своїм підписом, діючи в супереч інтересам служби погодив перерахування на банківський рахунок ФОП ОСОБА_9 вищевказаної суми, обернувши її на користь останньої.
		Так, 13.09.2022 та 14.09.2022 з рахунку КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР № НОМЕР_7 , відкритий в АТ "СЕНС БАНК", перераховано, згідно висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/122-24/2320-ЕК від 30.04.2024, кошти в загальній сумі 24 289,17 гривень на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 № НОМЕР_9 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», як оплата за виконання умов нікчемних договорів №167 від 25.07.2022 та № 191 від 13.09.2022, а також вищевказаних рахунків-фактур.
		Таким чином, директор КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи в супереч інтересам служби, у період воєнного стану, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, втілюючи злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів, достовірно знаючи, що ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 , у порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону провадить господарську діяльність на тимчасово окупованій військовими рф території м.Херсона, без зміни своєї податкової адреси, шляхом перереєстрації на підконтрольній території України, та укладені з ними договори є нікчемними, зловживаючи своїм службовим становищем розтратив бюджетні кошти КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР загальною сумою 1 797 781,17 гривень, незаконно обернувши їх на користь ФОП ОСОБА_7 шляхом перерахування згідно висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/122-24/1997-ЕК від 24.04.2024, з розрахункового рахунку КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР № НОМЕР_7 , на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 № НОМЕР_8 , грошових коштів у розмірі 1 773 492 гривень, а також на користь ФОП ОСОБА_8 шляхом перерахування згідно висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/122-24/2320-ЕК від 30.04.2024, з розрахункового рахунку КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР № НОМЕР_7 , на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 № НОМЕР_9 , грошових коштів у розмірі 24 289,17 гривень, що в сукупності у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та у відповідності до примітки ч. 4 ст. 185 КК України являється особливо великим розміром, якими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпорядилися на власний розсуд.
		 
		02.07.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		 
		Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
		Окрім цього, у власності ОСОБА_5 перебуває автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLENDER» 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 28.05.2021.
		Також, під час досудового розслідування встановлено, що дружина підозрюваного ОСОБА_5  ОСОБА_6 має у власності нерухоме майно, зокрема набуте нею у шлюбі з підозрюваним, який був укладений - 09.07.1988 року та є діючим по теперішній час. (Актовий запис про шлюб №536 від 09.07.1988) 
		Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_6 є власницею квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
		Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		За змістом ч. 1, 3 ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Статтею 63 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		 
		Зазначені вимоги закону встановлюють презумпцію спільної сумісної власності на майно, яке має ознаки набутого в шлюбі. Ця презумпція має враховуватися слідчим суддею при накладенні арешту на майно одного з подружжя, який є підозрюваним у кримінальному провадженні. Відступити від неї можливо тільки у випадку доведеності факту належності майна підозрюваному на праві особистої приватної власності.
		Будь-яких даних про те, що вилучене майно набуто подружжям не в шлюбі або з інших підстав є особистою власністю ОСОБА_6 , матеріали клопотання не містять, зокрема з вищезазначеного Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме вбачається, що право власності на вказану квартиру було зареєстровано у 2021 році на підставі договору купівлі-продажу, а тому слід виходити з встановленої законом презумпції спільної сумісної власності на них підозрюваного та його дружини.
		Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		На стадії досудового розслідування, для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, слідчий суддя не має права здійснювати поділ спільного майна подружжя або виділяти частку підозрюваного у ньому.
		Однак відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя зобов`язаний врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.
		З огляду на зазначені законодавчі вимоги при вирішенні питання арешту майна підозрюваного для забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання правильним буде накладення такого арешту не на все спільне майно подружжя, а на частину (частку) підозрюваного у ньому. Такий підхід узгоджується і з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).
		При цьому, слід виходити із законодавчої презумпції рівності часток кожного із подружжя у спільній сумісній власності на майно при його поділі, якщо не доведено інше.
		Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту частки вищевказаного майна, що перебуває у власності дружини підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, підлягає можливій конфіскації як вид покарання. 
		Згідно п.3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання.
		Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
		Виходячи зі змісту зазначених норм закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення.
		Зі змісту ст. 170 КПК України вбачається, що однією з обов`язкових умов для задоволення клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є наявність обґрунтованої підозри за статтями, санкції яких передбачають конфіскацію майна як виду покарання.
		З клопотання про арешт майна та матеріалів, наданих стороною обвинувачення на його обґрунтування вбачається, що ця обов`язкова умова органом досудового розслідування дотримана, оскільки згідно повідомленої підозри, покарання у виді конфіскації майна з інкримінованого ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення передбачене санкцією ч. 5 ст. 191 КК України.
		Зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_5 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
		При цьому на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, тому на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
		 
		Вимогами ст.173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
		Слідчим доведено, що незастосування арешту може призвести до його відчуження.
		Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказане майно, має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки може бути конфісковане у вигляді покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
		Окрім того доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для уникнення негативних наслідків його відчуження. 
		Таким чином, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України. Оскільки з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що незастосування арешту на вищевказаний об`єкт нерухомості може призвести до подальшого незаконного його відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна.
		З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
		                       УХВАЛИВ:
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3  задовольнити.
		Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме: частки квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «MITSUBISHI OUTLENDER» 2021 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер двигуна: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
		Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити слідчому в ОВС відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 .
		Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...