Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/15909/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2024. Зареєстровано: 01.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2024.
Дата набрання законної сили: 03.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/161/262/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022132580000076

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/15909/22 
		Провадження № 1-кп/161/262/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       м. Луцьк                                                         31 липня 2024 року         Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
		судді -                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря -         ОСОБА_2 
		прокурора -         ОСОБА_3 
		захисника -                                         ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку, в порядку спеціального судового провадження, кримінальне провадження № 42022132580000076 від 06.06.2022 про обвинувачення  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тернівка Марківського району Луганської області, громадянина України, працюючого заступником голови адміністрації Марківського району Луганської Народної Республіки, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , не судимого, - 
		-за ст.111-1 ч.5 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Так, Верховною Радою України Радянської Соціалістичної Республіки схвалено 24.08.1991 «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди. Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою. Суверенітет України поширюються на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Згідно зі статтями 17 та 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу та обов`язком громадян України. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом та не допускається розташування іноземних військових баз. Статтями 19 та 68 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до статей 132, 133 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-теритріального устрою України входять АР Крим, області, зокрема Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села. Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, президент РФ ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч нормам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України. Так, 24.02.2022, на виконання вказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил російської федерації, шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, житлові та господарські споруди, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено вказаний Указ Президента України. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 №2119-IX затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.04.2022 №2212-IX затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-IX затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-IX затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за № 389-VIII, в умовах воєнного стану органи державної влади, місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. У зв`язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, 24.02.2022 селище міського типу Марківка Старобільського району Луганської області захоплено військовослужбовцями Збройних Сил російської федерації та незаконними збройними формуваннями так званої «ЛНР». Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 вищевказаного Закону, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили й здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили і здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», Марківська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області внесена до переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та станом на сьогодні перебуває в ньому. Всупереч порядку, встановленому Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами, указом Голови так званої «ЛНР» від 03.03.2022 УТ-125/22 створено окупаційну адміністрацію - адміністрацію Марківського району Луганської Народної Республіки, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території селищної громади та реалізації узурпованих владних повноважень. Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. Згідно ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 "Про судову практику у справах про хабарництво" організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт. Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. 
		Установлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, перебуваючи на території селища міського типу Марківка Старобільського району Луганської області, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно, в порушення вимог Конституції, Законів України та всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету і територіальної цілісності, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», та 18.04.2022 добровільно зайняв посаду - заступника голови адміністрації Марківського району Луганської Народної Республіки, тобто посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора - так званій адміністрації Марківського району ЛНР, що діє на території Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи повідомленим в порядку передбаченому КПК України, про місце дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив. Зокрема, суд належно повідомляв обвинуваченого про розгляд справи, здійснюючи повідомлення про призначені судові засідання в Луцькому міськрайонному суді Волинської області, в газеті «Урядовий кур`єр» та внесенням інформації на офіційний веб-сайт суду. Рекомендовані повідомлення поштового відправлення «Укрпошта» за місцем її реєстрації не надсилались, оскільки місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 є тимчасово непідконтрольна державі Україна територія.
		Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, здійснювалось в порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2022 (справа № 161/13970/22, провадження № 1-кс/161/5593/22).
		Разом з тим, постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Марківського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_7 від 07.07.2022 підозрюванго ОСОБА_5 оголошено в розшук.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження. 
		Кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст.323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд даного кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.
		Тому, відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2024, здійснено спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 ..
		Отже, суд здійснив розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (inabsentia) що відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Судом встановлено, що стороною обвинувачення, використані всі передбачені законом заходи (можливості), для дотримання прав підозрюваного (обвинуваченого ОСОБА_5 ), зокрема права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		В судовому засіданні захисник обвинуваченого, просила суд, ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5 , оскільки на її думку, як під час досудового розслідування та судового розгляду не доведена об`єктивна сторона інкримінованого злочину підзахисному, що є одним із елементів складу злочину, не встановлено, що ОСОБА_5 діяв добровільно чи під примусом.
		На думку суду доказами вини ОСОБА_5 в інкримінованому злочині є докази, що оцінювались судом, які є належними та допустимими, достовірними, оскільки вони були зібрані з дотриманням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України та в порядку визначеному кримінальним процесуальним кодексом України.
		Зазначені вище обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення та його вина встановлена наступними дослідженими у суді доказами, зокрема:
		- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв`язку), який показав, що ОСОБА_5 знав особисто до 2022 року, коли проживав в АДРЕСА_5 На той час ОСОБА_5 працював в Ощадбанку. Після початку бойових дій свідок переїхав на підконтрольну території України до своїх родичів. В подальшому, після початку окупації с. Марківка Луганської області він дізнався як з мережі інтернет (публікації фотографій урочистих подій на окупованій території біля адміністрації), так і своїх знайомих, які теж виїхали з під окупації АДРЕСА_2 про те, що ОСОБА_5 почав співпрацювати з окупаційною владою «Луганської Народної Республіки» та працював на посаді заступника голови райдержадміністрації Марківського району «ЛНР». Разом з тим, свідок додав, що йому відомо про те, що хто почав працювати з окупаційною владою було на добровільній основі і без будь-якого примусу чи погроз. Крім того, свідок зазначив, що станом на 24.06.2024 ОСОБА_5 продовжує працювати в окупаційній владі, це йому стало від знайомих, однак від кого саме не буде називати прізвище, так як це може загрожувати їх безпеці, оскільки частина з них проживає на теритрії АДРЕСА_2 , яка в даний час є окупованою рф;
		- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , яка показала, що вона особисто знайома із ОСОБА_5 , так як проживали в АДРЕСА_2 , який працював у 2002-2005 роках заступником голови райдержадміністрації, а свідок в той час працювала директором територіального центру надання соціальних послуг, який під час проведення конкурсу та призначення на вказану посаду вимагав з неї неправомірну вигоду у виді грошових коштів, тому й вона його знає особисто. Свідок ОСОБА_9 виїхала з с.Марківка Луганської області в перший день війни і в даний час проживає в АДРЕСА_3 . Після початку бойових дій в АДРЕСА_2 та окупації, ОСОБА_5 ще працював ще десь 6 місяців, орієнтовно до серпня 2022 року, після чого його звільнили з посади заступника голови райдержадмінстрації, а станом на 10.05.2024 ОСОБА_5 не працює, так як на пенсії. Про те, що ОСОБА_5 співпрацював із окупаційною владою «ЛНР» вона дізналась з мережі інтернет «Фейсбук» та канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де були публікації в яких ОСОБА_5 був присутній на заходах райдержадміністрації в окупаційній владі, тобто був зображений на фото в 2022 році. Також, свідок додала, що ОСОБА_5 добровільно залишився на посаді в окупаційній владі, так як хто не мав бажання працювати, то нікого й не примушували це робити і в даний час ОСОБА_5 проживає в с. Марківка «ЛНР»; 
		- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10 (в режимі відеоконференцзв`язку), який показав, що особисто не знайомий із ОСОБА_5 , хоча й до окупації проживав в АДРЕСА_2 , однак знає його як місцевого мешканця. ОСОБА_5 колись працював начальником «Ощадбанку», а в подальшому пішов на пенсію, тому й свідку він знайомий, так як ОСОБА_10 неодноразово відвідував «Ощадбанк». Після початку окупації с. Марківка Луганської області, тобто 24.02.2022 ОСОБА_5 співпрацював із окупаційною владою «ЛНР» та добровільно погодився і очолив якусь посаду в с. Марківка «ЛНР» та допомагав своїми знаннями і бував на зібраннях окупаційної влади, про цей факт свідок дізнався із мережі інтернет та від жителів АДРЕСА_2 . Свідок додав, що він народився в АДРЕСА_2 , а виїхав 24.02.2022, тобто після початку бойових дій. До початку війни свідок працював співробітником охорони при СБУ. Також, свідку не відомо чи добровільно ОСОБА_5 зайняв якусь посаду в органах окупаційної влади «ЛНР»; 
		- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , який показав, що він особисто знайомий із ОСОБА_5 , оскільки свідок проживав в АДРЕСА_2 і виїхав звідти 2 роки тому, де проживав з народження. Із соцмереж, зокрема, «Телеграмканал» свідок випадково дізнався, що ОСОБА_5 займає посаду в окупаційній владі «ЛНР», однак яка саме посада йому не відомо, а впізнав по фото ОСОБА_5 , при цьому було зазначено, що останній є колаборантом. До війни ОСОБА_5 працював керуючим в «Ощадбанк», тому й він знав останнього, оскільки смт. Марківка - це невеличке селище і там всі один одного знають. Свідок з смт. Марківки Луганської області виїхав в серпні 2022 року, так як дане селище було окуповано з 24.02.2022, тобто з перших днів війни рф проти України. Крім того, свідок додав, що йому не відомо чи був якийсь тиск чи погрози з боку окупаційної влади «ЛНР» на жителів АДРЕСА_2 , в тому числі й на ОСОБА_5 йому не відомо; 
		- постановою про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 13.07.2022 - до банківської таємниці, що перебуває у володінні АТ «Ощадбанк», щодо рахунків ОСОБА_5 . Протокол тимчасового доступу від 10.08.2022 - на виконання постанови отримано інформацію в АТ «Ощадбанку» в електронному вигляді на компакт-диску. Протокол огляду від 18.08.2022 - оглянуто диск, під час чого встановлено копії документів на ім`я ОСОБА_5 , виписки по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_5 . Оглядом цих виписок встановлено зарахування на рахунок пенсії в період з 2021 по 04.07.2022. В період 24.02.2022 по 23.07.2022 встановлено здійснення транзакцій по рахунку в торгових точках смт. Марківка. Додано відповідні роздруковані матеріали - копія паспорта ОСОБА_5 , копія картки платника податків, копія пенсійного посвідчення, виписки по картковому рахунку. Оптичний компакт-диск постановою слідчого від 18.08.2022 визнано документом у провадженні та визначено місце його зберігання при матеріалах кримінального провадження;
		- протоколом огляду від 22.06.2022 - оглянуто публікацію на Інтернет сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщена 09.05.2022. Дана публікація містить фотозображення семи осіб, на одязі яких знаходяться «георгіївські стрічки» (третій справа чоловік тримає в руці прапор червоного кольору з зображенням ордену вітчизняної війни - ОСОБА_5 ). Додаток - СД диск. Постановою слідчого від 18.08.2022 вказаний СД диск визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження;
		- протоколом огляду від 23.06.2022 - оглянуто публікацію в месенджері «Телеграм» у групі «Луганщина оперативна» - за 10.05.2022 міститься відеозапис без назви тривалістю 49 сек. - зафіксовано особи, які йдуть під музику «марш Тріумф переможців з прапорами Російської федерації, т.зв. ЛНР та червоного кольору з комуністичною символікою та георгіївськими стрічками. На фрагменті відеозапису зафіксована особа чоловічої статі з сивим волоссям в костюмі темного кольору, який тримає в руці прапор червоного кольору з зображенням ордену вітчизняної війни та фоторамку з зображенням особи чоловічої статі. Додаток - СД диск. Постановою слідчого від 18.08.2022 вказаний СД диск визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження;
		- протоколом огляду від 08.08.2022 - оглянуто публікацію в месенджері «Телеграм» від 02.08.2022 - публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » «2 августа в ІНФОРМАЦІЯ_5 », в змісті якої міститься посилання про виступ «заместителя глави Администрации Марковского района ЛНР ОСОБА_5», а також містить фотоознімок ОСОБА_5 Додаток - СД диск. Постановою слідчого від 18.08.2022 вказаний СД диск визнано документом та приєднано до матеріалів кримінального провадження;
		- протоколом огляду від 18.08.2022 - оглянуто Інтернет сайт «Официальний сайт администрации марковского района луганской народной республики», де зазначено відомості про факт зайняття ОСОБА_5 посади «заместителя Глави администрации Марковского района ЛНР». Додаток - СД диск;
		- протоколом огляду від 18.08.2022 - в Інтернет мережі встановлено «Указ глави ЛНР об образовании администраций городов и районов Луганской народной республики», від 03.03.2022, та з якого вбачається створення т.зв. Администрации Марковского района Луганской народной республики. Також, оглянуто Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75, з якого вбачається факт тимчасової окупації Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області. Додаток - СД диск;
		- згідно інформації ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 17.08.2022 ОСОБА_5 перебуває в розшуку, на підконтрольну територію українській владі не прибував і не має наміру прибувати, оскільки переховується від органів слідства і суду;
		- оглянутими та дослідженими в судовому засіданні відеозаписами.
		Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.5 ст.111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території - так званій адміністрації Марківського району ЛНР, що діє на території Марківської селищної ради Старобільського району Луганської області.
		Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.111-1 ч.5 КК України.
		Сторона обвинувачення посилалася у обвинувальному акті на наявність обставини, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, однак в пред`явленому обвинуваченні, що безпосередньо ставиться ОСОБА_5 у вину відсутнє посилання на вчинення злочину з використанням воєнного стану, тому суд не приймає вказану обставину до уваги, як обтяжуючу.
		Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває.
		Відповідно до п.5 ч.1 ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченої, і які саме.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності на строк 15 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, думку захисника, яка просила виправдати ОСОБА_5 в пред`явленому обвинуваченні у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, також судом враховується дані про особу винного, який  не судимий, характер та вид займаної обвинуваченим посади, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання,  суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання вважає, що обвинуваченому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності строком на 10 років, та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, в межах санкції ч.5 ст.111-1 КК України. Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		На підставі наведеного та керуючись ст.323, 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615 КПК України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності строком на 10 (десять) років, та з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
		Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності, з моменту відбуття основного покарання.
		Арешт, що накладений на майно, що належить  ОСОБА_5 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1/3 частину квартири загальною площею 54,13 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 ; транспортний засіб ВАЗ 210934-20, 2010 року виготовлення, сірого кольору номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 - скасувати.
		Речові докази - оптичний диск марки «Alerus» формату CD-R 52x загальним об`ємом 700 МВ, оптичний диск марки «Verbatim» формату CD-R 52x загальним об`ємом 700 МВ, на якому міститься папка із назвою «web-сторінка», відео файл під назвою «video_2022-06-23_ 10-56-00», оптичний диск марки «Verbatim» формату CD-R 52x загальним об`ємом 700 МВ, на якому міститься папка із назвою «web-сторінка», що знаходяться в матеріалах судового провадження - залишити при матеріалах судового провадження.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		 
		 
		ГОЛОВУЮЧИЙ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...