Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 949/1596/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2024. Зареєстровано: 01.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2024.
Дата набрання законної сили: 30.08.2024
Номер судового провадження: 1-кп/949/133/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023181110000214

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №949/1596/23
		Провадження №1-кп/949/133/24 
		 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 липня 2024 року 
		Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря:  ОСОБА_2 ,
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої: ОСОБА_4 , 
		потерпілого: ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023181110000214 від 29 липня 2023 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , громадянки України, непрацюючої,неодруженої,раніше не судимої,
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 Кримінального Кодексу України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 ,маючи умиселна заподіянняпсихологічних тафізичних стражданьсвоєму колишньомучоловікові ОСОБА_5 ,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій тапередбачаючи негативнінаслідки,систематично уперіод часуз 31березня 2023року по 16 травня 2023 року вчиняла відносно ОСОБА_5 акти психологічного та фізичного домашнього насильства, що призвели до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілого, страху за своє життя.
		Зокрема, ОСОБА_4 , 31 березня 2023 року близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання, вчинила відносно ОСОБА_5 , акт психологічного та фізичного домашнього насильства, що виразився у формі нецензурних висловлювань на адресу потерпілого, погроз фізичною розправою, у зв`язку із чим ОСОБА_4 , відповідно до постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року у справі №949/797/23 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства.
		Окрім того, 10 квітня 2023 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, вчинила відносно ОСОБА_5 , акт психологічного та фізичного домашнього насильства, що виразився у формі нецензурних висловлювань на адресу потерпілого, погроз фізичною розправою, у зв`язку із чим ОСОБА_4 , відповідно до постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року у справі №949/797/23 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства.
		Також, 11 травня 2023 року та 16 травня 2023 року о 12годині 50хвилин ОСОБА_4 ,перебуваючи замісцем проживання,вчинила відносно ОСОБА_5 ,акт психологічногодомашнього насильства,що виразивсяу формінецензурних висловлюваньна адресупотерпілого,у зв`язкуз чим,останньому булазавдана шкодапсихічному здоров`ю,внаслідок чого ОСОБА_4 ,відповідно допостанови Дубровицькогорайонного судуРівненської областівід 01 червня 2023 у справі №949/1022/23 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства.
		Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямованні на систематичне заподіяння психологічних та фізичних страждань  ОСОБА_5 , 28 липня 2023 року близько 18 години, перебуваючи в будинку за місцем проживання, а саме по АДРЕСА_1 вкотре проявила відносно свого чоловіка ОСОБА_5 , акт психологічного та фізичного насильства у вигляді безпричинних словесних образ, нецензурної лайки, погроз фізичною розправою в адресу потерпілого.
		Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 завдано психологічних та фізичних страждань, погіршилась якість його життя, що виразилось у втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного відпочинку.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ст.126-1 КК України визнала повністю та надала суду показання, що вона дійсно неодноразововчиняла відносно ОСОБА_5 домашнє насильствопсихологічного тафізичного характеру,за щона неїскладалися протоколи,а потімбуло притягнутодо адміністративноївідповідальності. Проте на такі дії її провокував колишній чоловік, який приходив додому у стані алкогольного сп`яніння та влаштовував сварки. 
		В судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_5  підтвердив викладені у обвинувальному акті обставини та додатково пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_4 , систематично вчиняла відносно нього домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, у зв`язку з чим йому доводилось звертатись в поліцію. З приводу міри покарання покладається на розсуд суду.
		Прокурор в судовому засіданні просила визнати  ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік. Крім того, просила застосувати обвинуваченій обмежувальні заходи передбачені ст.91-1 КК України.
		Вина обвинуваченої в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.126-1 КК України, доведена сукупністю доказів, зібраних по кримінальному провадженню, перевірених і досліджених в судовому засіданні, зокрема показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_6 , який пояснив, що потерпілий  ОСОБА_5 -це йогокум.Коли  ОСОБА_6 до нього приходив, то неодноразово був свідком, як обвинувачена ОСОБА_4 та її дочка ОСОБА_7 вчиняли відносно ОСОБА_5 сімейні сварки, провокували його на конфлікт, ображали нецензурними словами та погрожували фізичною розправою. 
		Крім того, за клопотанням обвинуваченої допитано свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що обвинувачений - це її батько. В переважній більшості випадків, сімейні сварки відбуваються по вині батька, який провокує матір на конфлікт. 28 липня 2023 року ініціатором сімейної сварки був її батько, який перший зачепив матір, а матір у відповідь почала ображати батька нецензурними словами та погрожувала йому. Також додала, що до них приїжджали працівники поліції, які складали на матір протоколи.
		Аналізуючи вищезазначені покази свідків, опитаних в судовому засіданні, суд вважає їх такими, що в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України і показання вказаних свідків не викликають сумнівів в їхній об`єктивності, оскільки є послідовними, які підтверджені в судовому засіданні та узгоджуються з іншими письмовими доказами, які були досліджені судом та містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:
		Відповідно до копії постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року по справі у справі №949/797/23, 31 березня 2023 року о 18-30 год. та 10 квітня 2023 року о 19-30 год. за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 умисно вчинила домашнє насильство, психологічного характеру по відношенню до свого колишнього чоловіка ОСОБА_5 , а саме ображала його нецензурними словами та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода його психічному здоров`ю, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн. (а.п.13).
		Відповідно до копії постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 01 червня 2023 року по справі у справі №949/1022/23, 11 травня 2023 року та 16 травня 2023 року о 12-50 год. за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , повторно протягом року, умисно вчинила домашнє насильство, психологічного характеру по відношенню до свого сина ОСОБА_8 , якому забороняла спілкуватися з батьком та постійно створювала конфліктні ситуації, а також відносно свого чоловіка ОСОБА_5 , на якого кричала та ображала нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода їх психічному здоров`ю, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.п.14).
		Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, які у суду не викликають будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та достатності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 повністю доведена, а її умисні дії, які виразились у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призвело до психологічних та фізичних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, суд кваліфікує за ст.126-1 КК України.
		Відповідно до ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 Про практику призначення судами кримінального покарання (з наступними змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з`ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо. 
		Тому при обранні міри покарання обвинуваченій  ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує наступне.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як нетяжкий злочин.
		Характеризуючи особу обвинуваченої  ОСОБА_4 суд враховує те, що вона раніше не судима (а.п.24), на "Д" обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває (а.п.25), за місцем роботи та місцем проживання характеризується негативно (а.с.26). 
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої  ОСОБА_4  у відповідності до ст. 66 КК України є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
		Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
		Отже, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує пом`якшуючу та відсутність обтяжуючих покарання обставин та те, що злочин нею вчинено вперше. Суд приймає до уваги також те, що обвинувачена щиро розкаявся у вчиненому та надала показання, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні щодо обставин вчиненого нею кримінального правопорушення, які були логічними і послідовними, що свідчить про її небайдужість щодо наслідків, які настали від вчиненого кримінального правопорушення. А тому суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст.126-1 КК України. 
		Одночасно враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та особу обвинуваченої, яка негативно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, застосувавши принцип індивідуалізації покарання, суд прийшов до висновку, що обвинувачена не становить небезпеки для суспільства, а її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання у виді обмеження волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, із встановленням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості злочину та особі обвинуваченої, сприяти виправленню та попередженню у вчиненні нею нових злочинів. 
		Окрім того, статтею 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству.
		Пунктом 4 ч.1 ст.24 вказаного Закону передбачено направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
		Згідно ч.6 ст.28 Закону кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року.
		Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
		Згідно ч.1ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав передбачених цим Кодексом від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені відповідні обов`язки.
		Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, вчинене  ОСОБА_4 , пов`язане з домашнім насильством, а покарання їй призначене, не пов`язане з позбавленням волі, тому в інтересах потерпілої особи від цього злочину ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне одночасно застосовувати до обвинуваченої  ОСОБА_4  терміном на 3 (три) місяці обмежувальні заходи, передбачені п.1, 5 ч.1ст.91-1 КК України, а саме: п.1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; п.5) направлення для проходження програми для кривдників. 
		При цьому, організацію виконання обмежувального заходу у виді проходження обвинуваченою програми для кривдників, передбаченого п.5 ч.1ст.91-1 КК України - слід покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання  ОСОБА_4 .
		Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Майнова шкода та речові докази відсутні.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченої не застосовувались. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-374, 394, 395 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_4  визнативинною увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.126-1Кримінального КодексуУкраїни та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
		Керуючись ст.75 Кримінального Кодексу України, звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.
		Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 Кримінального Кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Іспитовий строк засудженій ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
		На підставі п.1, 5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 обмежувальні заходи, а саме: 
		- п.1) заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
		-п.5)пройти програму для кривдників строком на 3 (три) місяці.
		Виконання обмежувального заходу обвинуваченій  ОСОБА_4 у виді проходження програми для кривдників, передбаченого п.5 ч.1ст.91-1 КК України - покласти на Дубровицьку міську раду Сарненського району Рівненської області.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя:    підпис
		 
		Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
		 
		Суддя Дубровицького 
		районного суду Рівненської області                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...