Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/24951/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2024. Зареєстровано: 01.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2024.
Дата набрання законної сили: 07.08.2024
Номер судового провадження: 1-кс/127/10869/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024020020000969

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 127/24951/24 
		Провадження 1-кс/127/10869/24 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                       
		27 липня 2024 року м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
		 
		слідчого судді                                 ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,
		прокурора                                         ОСОБА_3 ,
		підозрюваного                                  ОСОБА_4 ,
		захисника                                         ОСОБА_5 ,
		переклдача                                         ОСОБА_6 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 12024020020000969 внесеного до ЄРДР 15.07.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом НОМЕР_3 від 07.04.2023, 
		який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 (ОСОБА_8). 
		Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020020000969 від 15.07.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного  ОСОБА_8  ( ОСОБА_8 ) міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.07.2024 о 01 годині 53 хвилини, перебуваючи по АДРЕСА_2 , діючи умисно, знаючи, що Збройними Силами України та територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних та інших заходів використовується автомобілі для виконання завдань щодо забезпечення ефективного функціонування в умовах дії правового режиму воєнного стану, вчинив, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, підпал військового автомобіля Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_1 кольору хакі (камуфляж) із застосуванням горючої рідини (бензину), спрямований на зруйнування або знищення вказаного транспортного засобу, за наступних обставин:
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Пунктом 9 ст.1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п.2 ст.1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		У відповідності до ст. 3 Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно ст. 12 Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		У відповідності до ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України») військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
		Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі , інших містах, районах, районах у містах.
		Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє строком до 14 лютого 2024 року.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України і наразі його продовжено з 14 травня 2024 року на 90 діб.
		На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.
		Так, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищевказані обставини, знаючи, що діяльність Збройних Сил України в умовах воєнного стану спрямована, зокрема, на забезпечення оборони України в особливий період, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, вирішив вчинити підпал військового автомобіля Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_1 кольору хакі (камуфляж) із застосуванням горючої рідини, спрямований на зруйнування або знищення вказаного транспортного засобу.
		Зокрема, ОСОБА_8 (ОСОБА_8), у 2024 році, але не пізніше 13.07.2024, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи аккаунт у додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» під іменем « ОСОБА_10 » з ім`ям користувача « ОСОБА_11 », зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_2 отримав від невстановленої особи, яка використовує у додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» на ім`я «.» із нікнеймом « ОСОБА_11 » завдання, спрямоване на зруйнування або знищення військового автомобіля Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_1 кольору хакі (камуфляж), з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, який знаходиться АДРЕСА_2 за виконання якого мав отримати обіцяну грошову винагороду у сумі 1000 доларів США.
		В подальшому, ОСОБА_8 ( ОСОБА_8), погодившись на виконання протиправної діяльності у відповідності до поставленого завдання особи, яка використовує у додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» на ім`я «.» із нікнеймом « ОСОБА_11 », переслідуючи корисливі мотиви, попередньо, 13.07.2024 попутним автомобільним транспортом дістався до м. Вінниці, звідки пройшов пішим ходом до АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована у с. Писарівка Вінницької ОТГ, для безпосереднього виконання свого злочинного задуму, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, ОСОБА_8 (ОСОБА_8) придбав горючу рідину (бензин) та залив у пластмасову ємність, яку в подальшому приховав неподалік місця придбання. 
		Далі, з метою доведення свого злочинного задуму до кінця, ОСОБА_8 (ОСОБА_8), 14.07.2024 попутним автомобільним транспортом дістався до с. Писарівка Вінницької ОТГ, де забрав зі схованки попередньо заховану горючу рідину (бензин) та вирушив до АДРЕСА_2 , та, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, що могли б виявити його протиправну діяльність, 15.07.2024 о 01 годині 53 хвилини вилив горючу рідину (бензин) на військовий автомобіль Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_1 кольору хакі (камуфляж) та із використанням запальнички підпалив горючу рідину, з метою пошкодження, знищення вказаного транспортного засобу та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
		Внаслідок зазначених  ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) дій, ІНФОРМАЦІЯ_3 , о 01 годині 53 хвилини, здійснилось займання горючої рідини на військовому автомобілі Mitsubishi Pajero Sport д.н.з. НОМЕР_1 та загорання автомобіля, наслідки якого локалізувались силами ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		Таким чином,  ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		25 липня 2024 року о 15 годині 50 хвилин  ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) затриманий в порядку ст. 208, 615 Кримінального процесуального кодексу України та 26 липня 2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України. 
		Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:
		- протоколом обшуку від 25.07.2024;
		- протоколами допиту свідка від 25.07.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
		Відповідно до вимог статті 178 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя зобов`язаний в сукупності дослідити всі обставини, у тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку. 
		Санкцією частини 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Крім того, слід врахувати те, що підозрюваний є громадянином Республіки Молдова, а тому перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
		Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 (ОСОБА_8) злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: 
		- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині, а саме позбавлення волі;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що останній намагався приховано перемістити культурні цінності через митний кордон України;
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що підозрюваний не має місця проживання в Україні, має можливість безперешкодно залишити територію України як громадянин Республіки Молдова.
		Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		Враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_8 (ОСОБА_8). підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу. 
		Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.
		Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. 
		Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
		Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
		Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
		Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_8 ( ОСОБА_8) запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. 
		Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), являється громадянином іншої держави, офіційно не працевлаштований, вчинив тяжкий злочин, за яке передбачене покарання на строк до восьми років позбавлення волі. Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
		При цьому, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_8 (ОСОБА_8) слідчий суддя не вбачає.
		На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України - обґрунтована. 
		Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
		Слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування запобіжного заходу до підозрюваного в межах строку досудового розслідування.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,- 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_7 - задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_8 (ОСОБА_8), тобто до 15 годин 50 хвилин 24 вересня 2024 року.
		Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 24 вересня 2024 року.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...