Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/18465/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2024. Зареєстровано: 02.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/344/518/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018090010001357

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/18465/23 
		       Провадження № 1-кп/344/518/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 липня 2024 року м.Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
		головуючого  судді: ОСОБА_1 , 
		за участі секретаря с/з: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
		прокурора: ОСОБА_5 , 
		захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у місті Радехів, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітнього сина, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимого:
		- 25 серпня 2011 року вироком Галицьким районним суду м.Львів за ч.2 ст.185, ч.1 ст 190, ч.2 ст.190, ст..ст.70,72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців;
		- 22 липня 2014 року вироком Сихівським районного суду м.Львова за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки;
		- 25 листопада 2015 року вироком Шевченківського районного суду м.Львова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 місяці, звільненого умовно  достроково 12.08.2016 року;
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,- 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_10 вчинив повторне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). 
		Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
		Так, 2018 році побачивши у соціальній мережі «Facebook» оголошення, про допомогу важкохворій дитині, розміщене ОСОБА_11 , у ОСОБА_10 виник протиправний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
		3 цією метою, ОСОБА_10 , одержав в АТ «Ощадбанк» банківську цифрову платіжну картку № НОМЕР_2 , що є продуктом «Prepaid» (не персоніфікована платіжна картка) та 24.05.2018 активував її у відділенні вищевказаної банківської установи, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , використавши при цьому свій номер телефону оператора мобільного зв`язку ТОВ «ВФ Україна» НОМЕР_3 .
		Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_10 , діючи повторно, використавши оголошення про допомогу важкохворій дитині, розміщене ОСОБА_11 , створив сторінку в соціальній мережі «Facebook» за посиланням «https://www.facebook.com/nazarsir», на якій розмістив завідомо підроблену публікацію, про збір коштів на лікування важкохворої дитини на ім`я ОСОБА_12 , до якої вніс дані своєї банківської платіжної картки № НОМЕР_2 .
		В подальшому, 25.05.2018 потерпілий ОСОБА_13 , виявивши оголошення із проханням допомоги малюку ОСОБА_12 , який втратив зір та потребує проходження дороговартісної реабілітації та лікування, вирішив допомогти малолітньому ОСОБА_12 невеликою фінансовою підтримкою та 25.05.2018 будучи введеним в оману ОСОБА_10 , добровільно перерахував на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 600 гривень.
		Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_10 , використавши оголошення про допомогу важкохворій дитині, розміщене ОСОБА_11 , з метою особистого незаконного збагачення, шляхом обману, діючи умисно, повторно, знову використав сторінку в соціальній мережі «Facebook» за посиланням «https://www.facebook.com/nazarsir», на якій розмістив завідомо підроблену публікацію про збір коштів на лікування важкохворої дитини на ім`я ОСОБА_12 до якої вніс дані своєї банківської платіжної картки № НОМЕР_2 . 
		Надалі, потерпіла ОСОБА_14 виявила оголошення із проханням допомогти малюку ОСОБА_12 , який втратив зір та потребує проходження дороговартісної реабілітації та лікування. Вирішивши не залишатись байдужою, ОСОБА_14 17.07.2018 року, перебуваючи у м. Івано-Франківську перерахувала грошові кошти в розмірі 200 грн на картковий рахунок вказаний для допомоги малолітньому ОСОБА_12 , а саме на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 . 
		Таким чином, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та надав суду показання, що дійсно за обставин зазначених в обвинувальному акті заволодів грошовими коштами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 шляхом обману та зловживання довірою. Він розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися його допитом.
		Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_10 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайством), вчиненому повторно.
		Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є не тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку; має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; критично ставиться до вчиненого; раніше судимий; на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває.
		Обставинами, які відповідно до ч.1 ст.66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 в ході судового розгляду судом не встановлено.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Отже, враховуючи думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, думку обвинуваченого, який погодився з думкою прокурора, дані про особу винного, який є особою молодого віку та критично ставиться до вчиненого, має міцні соціальні зв`язки, наявність на утриманні малолітнього сина, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність обставин, які пом`якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_10 слід призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчиненням ним нових злочинів.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд - 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
		Обраний щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками - до набрання вироком законної сили залишити без змін. 
		Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, що внесена заставодавцем ОСОБА_17 за обвинуваченого ОСОБА_10 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.09.2023 року, повернути заставодавцю ОСОБА_17 . 
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: 
		Банківські картки, пластикові тримачі до сім  карт та сім  карти мобільних операторів, цифрові носії інформації, флеш накопичувачі, жорсткий диск, інтернет адаптер, мобільні телефони та коробка від мобільного телефону, бланки, блокнот, заяви і ноутбук із зарядним пристроєм (постанова слідчого від 11.10.2018 року) повер нути обвинуваченому ОСОБА_10 .
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору у день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
		Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч.2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		Головуючий-суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...