Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/16515/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2024. Зареєстровано: 02.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2024.

Номер судового провадження: 2/761/3737/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/16515/23
		Провадження № 2/761/3737/2024
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		 
		головуючого судді:                        Волошина В.О.
		при секретарі:                                Харечко О.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про визнання незаконними дій щодо розгляду заяви та запиту; зобов`язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в :
		 
		В серпні 2023р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПрАТ «Київстар», в якому просив суд:
		- визнати незаконними дії відповідача по розгляду його заяви від 09 листопада 2022р. та інформаційного запиту від 28 березня 2023р. (далі по тексту - вимога № 1);
		- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 09 листопада 2022р. та інформаційний запит від 28 березня 2023р. по суті (далі по тексту - вимога № 2).
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 09 листопада 2022р. він звернувся до відповідача з заявою, однак відповідач всупереч положень ст. ст. 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», та в установлений законом термін заяву не розглянув, зазначених в заяві фактів не перевірив, письмово не повідомив позивача про результати перевірки його заяви. 
		28 березня 2023р. позивач звертався до відповідача з інформаційним запитом щодо надання йому письмової інформації, проте, відповідачем в черговий раз не було надано позивачу запитуваної інформації, однак надіслано 04 квітня 2023р. лист, в якому відсутня запитувана позивачем інформація.
		На думку позивача зазначена бездіяльність відповідача є незаконною, а тому з метою захисту свого порушеного права позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023р. матеріали цивільної справи передані за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2023р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
		05 березня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що на заяву позивача від 09 листопада 2022р., відповідачем була надана обґрунтована відповідь від 14 листопада 2022р., яка була надіслана позивачу рекомендованим листом, поштовим зв`язком. У зазначеній відповіді відповідачем надана детальна відповідь по всім питанням, які були зазначені позивачем у вищевказаній заяві.
		Щодо інформаційного запиту позивача від 28 березня 2023р., то у встановленому законом порядку відповідачем була надана відповідь від 04 квітня 2023р. На думку сторони відповідача заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки всі звернення позивача (заяви, скарги, запити) були розглянуті у встановленому законом порядку, та надані були своєчасні відповіді.
		Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.
		Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом та не заперечувалося сторонами по справі, що 09 листопада 2022р. позивач звернувся до відповідача з заявою (а.с. 4), в якій зазначав, що він є абонентом оператора мобільного зв`язку «Київстар» за номером « НОМЕР_1 ». Після отримання 05 листопада 2022р. повідомлення-попередження від оператора мобільного зв`язку, про майбутнє списання оплати вартості послуг, за відповідним тарифним планом, 06 листопада 2022р. позивач отримав повідомлення від оператора мобільного зв`язку про надання йому відповідної послуги лише на один день, та в разі отримання послуги на чотири тижні він повинен поповнити рахунок на 175,0 грн.
		06 листопада 2022р. позивачем було здійснено поповнення відповідного рахунку надання послуг оператора мобільного зв`язку, однак позивач отримав не пакет послуг на чотири тижні, а з його рахунку було списано 10,0 грн., і в подальшому позивач повинен був додатково ще поповнювати рахунок, у зв`язку з чим вартість пакету послуг склала не 175,0 грн., а 187,0 грн., враховуючи комісію банку.
		На думку позивача, зазначені дії відповідача є неправомірними, та порушують права позивача, як споживача відповідних послуг.
		Судом встановлено, що 14 листопада 2022р. відповідачем була надана позивачу відповідь (вих. № 5148878/03/03/02), на його заяву від 09 листопада 2022р. (а.с. 42), яка була надіслана позивачу поштовим зв`язком (а.с. 43, 44). Зі змісту, зазначеної відповіді, з посиланням на п. 45 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012р., за 295, вбачається, що позивачу було повідомлено, що абонент передплаченого зв`язку за номером « НОМЕР_1 » отримує послуги знеособлено, а в силу положень п. 16 ст. 107 Закону України «Про електронні комунікації», електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно), розшифруванню не підлягають. 
		28 березня 2023р. позивач звернувся до відповідача з Інформаційним запитом (а.с. 5), в якому позивач зазначав, що на час звернення з вказаним інформаційним запитом до відповідача, останнім не були розглянуті: заява позивача від 09 листопада 2022р.; скарги від 25 січня, 23 лютого 2023р., що за твердженнями позивача є порушенням Закону України «Про звернення громадян», оскільки зазначені звернення не розглянуті, у встановленому законом порядку.
		Так, судом встановлено, що на скаргу позивача від 25 січня 2023р., відповідачем була надана відповідь від 10 лютого 2023р. (вих. № 6241307/03/03/02 (а.с. 7), а на скаргу від 23 лютого 2023р. - надана відповідь від 16 березня 2023р. (вих. № 6478664/03/03/02 (а.с. 8), зазначені відповіді були подані позивачем, в якості письмових доказів до позову, при цьому за змістом позову, відсутні будь-які зауваження щодо цих відповідей зі сторони позивача.
		З матеріалів справи вбачається, що на інформаційний запит позивача від 28 березня 2023р., відповідачем була надана відповідь від 04 квітня 2023р. (вих. № 6726116/03/03/02 (а.с. 9), яка також була подана позивачем, в якості письмового доказу. При цьому зі змісту позову, також не вбачається, що у позивача були будь-які зауваження, претензії щодо цієї відповіді на інформаційний запит.
		За змістом ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 цього Закону).
		Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
		Результатом розгляду та вирішення звернень є письмова відповідь (ч.1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян»).
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги та письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
		Судом не встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач не надав письмові відповіді на заяву позивача від 09 листопада 2022р. та на інформаційний запит від 28 березня 2023р. у встановлений законом строк. Як і не встановлено судом, що вказані відповіді є неповними, відповідачем було письмово повідомлено позивача про результати перевірки його заяви та інформаційного запиту, та зазначено суть прийнятих рішень.
		За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги № 1, у зв`язку з тим, що судом не встановлено порушень, зі сторони відповідача щодо розгляду заяви позивача від 09 листопада 2022р. та інформаційного запиту від 28 березня 2023р., в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян».
		Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволені вимоги № 1, то слід відмовити і у задоволені вимоги № 2, яка є похідною від вимоги № 1.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати. 
		 
		Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-265, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 40 Конституції України; ст. ст. 13, 15, 16 ЦК України; ст. ст. 1, 3, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,) до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 53) про визнання незаконними дій щодо розгляду заяви та запиту; зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...