Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/2715/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2024. Зареєстровано: 02.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/317/309/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024080100000993

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		№ 1-кп/317/309/2024
		№ 317/2715/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 серпня 2024 року                                м. Запоріжжя
		 
		Запорізький районний суд Запорізької області
		в складі: 
		головуючого судді                         ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 
		прокурора                             ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого, адвоката             ОСОБА_4 
		обвинуваченого                         ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №62024080100000993 у відношенні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мечетне, Покровського району Дніпропетровської області, громадянина України, раніше в силу статті 89 КК України не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		22 вересня 2023 року ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді розвідника-санітара 4 розвідувальної групи спеціального призначення 14 роти спеціального призначення 4 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце служби  місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , що розташоване на території одного з населених пунктів Запорізького району Запорізької області. Після чого ОСОБА_5 свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, будь-яких дій для повернення до місця несення служби не вчиняв, про своє місцезнаходження не повідомляв ані командування своєї військової частини, ані будь-які органи військового та цивільного управління.
		В кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що він проходив військову службу за мобілізацією.
		В середині вересня 2023 року їх підрозділ повернувся до місця тимчасової дислокації після виконання бойових завдань. Він мав контузію та травму коліна. Деякий час проходив лікування у шпиталі, але повністю не вилікувався.
		Через деякий час командування довело йому, що протягом кількох днів буде наступний вихід на бойове завдання. Оскільки він до кінця не вилікувався від контузії та травми коліна, які він отримав до цього, він вирішив покинути місце служби та поїхав додому.
		Після того, як він покинув розташування військової частини, він працював в різних населених пунктах України. До лікаря для лікування наслідків контузії та травми коліна не звертався. Про себе до командування частини не повідомляв. Згодом, 10 квітня 2024 року він був затриманий.
		Про вчинене шкодує та щиро кається.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 408 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення та сторона захисту не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження. Враховуючи викладене, судом прийняте рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст.349 КПК України.
		Прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 408 КК України, оскільки він в умовах воєнного стану вчинив дезертирство, тобто  самовільне залишення військової служби з метою ухилитися від військової служби.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу винного, який раніше судимий.
		Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є щире каяття у скоєному.
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , в даному кримінальному провадженні не встановлено. 
		При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з того, що він повністю визнав свою провину у скоєнні злочину, проявив щире каяття, та не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. 
		За таких обставин, враховуючи особу винного та для досягнення цілей, встановлених ст.50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. 
		Оскільки нормами ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 75 Кримінального кодексу України встановлено пряму заборону застосування цих статей у кримінальних провадження за ст.408 КК України, ці питання судом не вирішуються.
		Витрати на залучення експертів та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.
		Також суд вважає необхідним, з урахуванням положень ч. 8 ст. 176 КПК України, продовжити ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з відбуванням в установі виконання покарань.
		Строк покарання ОСОБА_5 обраховувати з дня його фактичного затримання, тобто  з 10 квітня 2024 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий суддя:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...