Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 301/2979/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2024. Зареєстровано: 02.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/301/73/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023071100000411

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 301/2979/23
		1-кп/301/73/24
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		"02" серпня 2024 р. м. Іршава 
		            Іршавський районний суд Закарпатської області
		        в складі: головуючої-судді:     ОСОБА_1 
		           при секретарі:             ОСОБА_2 
		               з участю: прокурора:         ОСОБА_3 
		               обвинуваченого:     ОСОБА_4 
		                захисника:                     ОСОБА_5                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава матеріали кримінального провадження №12023071100000411, внесеного до ЄРДР 04 липня 2023 року, відносно обвинуваченого:
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Іршава, Іршавського району, Закарпатської області, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одружений, громадянин України, засуджений Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 06.07.2023 року згідно якого, останньому призначено покарання у вигляді 3 (трьох) роківпозбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування, покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України,
		                       В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 ,будучи військовозобов`язаним,перебуваючи вприміщенні пунктупостійного зборувійськовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 пройшов військово-лікарськукомісію,яка начас проведеннязагальної мобілізаціїзасідає завищевказаною адресою,на предметвизначення ступеняпридатності довійськової служби.За результатамипроходження військово-лікарськоїкомісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 визнано придатнимдо військовоїслужби,що підтвердженодовідкою військово-лікарськоїкомісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від01.03.2023,виданої відповіднодо наказуМОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008.
		В подальшому ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи на території пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою АДРЕСА_2 , під особистий підпис, 09.06.2023 отримав повістку бойову про прибуття 10.06.2023 на 11:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вибуття на військову службу.
		Однак, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , будучи призваним на військову службу за мобілізацією, на особливий період та належним чином повідомлений про дату, час та місце прибуття, до ІНФОРМАЦІЯ_2 10.06.2023 року на 11.00 годину не прибув.
		На підставі викладеного, ОСОБА_4 , являючись військовозобов`язаним, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ухилився від виконання свого конституційного обов`язку та призову на військову службу за мобілізацією, тим самим порушивши вимоги ст.65 Конституції України, положення Законів України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022. таким чином ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		   У зв`язку з чим, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.336 Кримінального кодексу України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		В судовому засіданні  ОСОБА_4 після роз`яснення йому обвинувачення, свою вину у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, пояснив, що дійсно 09.06.2023 отримав повістку бойову про прибуття 10.06.2023 року на 11.00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вибуття на військову службу. Однак, 10.06.2023року на11.00він до РТЦК та СП не прийшов, поважні причини неприбуття відсутні.
		В судовому засіданні будучи допитаним, у відповідності до вимог положень ст. 352-353 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_6 суду ствердив, що  ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою АДРЕСА_2 , ним було вручено повістку про виклик на 11.00 годину 10.06.2023 року військовозобов`язаному  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , з подальшою відправкою у військову частину. Після чого останній особисто підписався у розписці. Крім того йому було роз`яснено, що за неявку на зазначену дату до ІНФОРМАЦІЯ_5 його буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України. Однак на зазначену дату ОСОБА_4 не прибув, тому ним було прийнято рішення про повідомлення відповідні органи Національної поліції України для внесення ними відомостей в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.
		Аналізуючи досліджені в суді докази та матеріали справи, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії слід кваліфікувати за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період і вина у вчиненні такого йому повністю доведена в судовому засіданні, зокрема доказами, які досліджені в судовому засіданні:
		- Заява про вчинення кримінального правопорушення від 28.08.2023, з якої вбачається, що військовозобов'язаний     ОСОБА_4 ,      ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець:                АДРЕСА_1 ,після проходженнявійськово-лікарськоїкомісії отримав від відповідального працівника           ІНФОРМАЦІЯ_5  повістку для прибуття 10.06.2023 в Центр з подальшою відправкою у військову частину. Однак, у визначену дату до Центру для відправки у військову частину не з' явився, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.(а.с. 3);
		- Картка обстеження та медичного огляду (копія), з якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 визнаний придатнимдо військовоїслужби. (а.с. 4-6);
		- Протокол огляду документів від 25.09. 2023 (а.с. 17-20);
		- Розписка та довідка ВЛК (а.с. 21);
		- Постанова про визнання речовим доказом та приєднання до справи речових доказів, згідно якої розписку в отриманні повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшої відправки на військову службу на ім`я ОСОБА_4 , та довідку ВЛК на ім`я ОСОБА_4 , визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №1202307110000411 від 04 липня 2023 (а.с. 22-23);
		- Відповідь з УСЗН Хустської РВА №686/07 від 20.07.2023, згідно якої  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканець АДРЕСА_1 , особою, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та , чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання) на обліку в управлінні не перебуває; як особа, яка самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років, на обліку в управлінні не перебуває; як особа, на утриманні якої перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років на обліку в управлінні не перебуває; як особа, на, утриманні якого перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму ІІІ-ІV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії ІІ-ІII ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів, України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення І чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України на обліку в управлінні не перебуває; як особа, на утриманні якої перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи II групи, до досягнення нею 23 років на обліку в управлінні не перебуває; як особа, яка є усиновителем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем, на утриманні якого перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років на обліку в управлінні не перебуває; як особа, яка зайнята постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд на обліку в управлінні не перебуває (а.с.26);
		- Інформація про склад сім`ї та характеристика обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно якої має врівноважений та спокійний характер, скарг на його поведінку не надходило, неодружений, ніде не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків. (а.с. 28 -29);
		-Довідка з Іршавської МЛ згідно якої ОСОБА_7 мешканець АДРЕСА_3 , на диспансерному обліку у лікарів: нарколога психіатра та фтизіатра комунального некомерційного підприємства «Іршавська міська лікарня» не перебуває. (а.с.31);
		- Копія паспорту на ім`я ОСОБА_7 (а.с. 34-35);
		- Копія вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 06.07.2023 року згідно якого  ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України і призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування, покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік. (а.с. 38 - 41);
		- Вимога про наявність судимостей (а.с. 43-44);
		- Копія особової картки( а.с.45); 
		- Довідка з КНП "ІРШАВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" згідно якої ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в КНП "ІРШАВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ" у період з 09.06.2023 по 30.07.2023 не знаходився. (а.с. 47 ) 
		Зазначені докази, сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, визнається і оцінюється судом як належні та допустимі, а у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.
		Відповідно, досліджені докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, та у їх відношенні безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 наведеного Кодексу судом не встановлено та сторонами не доведено. Як наслідок, на переконання суду, яке ним сформоване у порядку ст. 94 КПК України, наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому немає об`єктивних підстав їм недовіряти.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які, відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченим, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відображеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини, визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та які містяться у матеріалах цього провадження.
		Таким чином, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
		З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 336 КК України.
		Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		По місцю постійного проживання на обвинуваченого ОСОБА_4 скарг не надходило на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне визнати щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України.
		Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлено.
		Також, суд враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, висновок досудової доповіді, згідно якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя та історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе за умови здійснення нагляду та соціально-виховних заходів. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків відповідно до ч.2 ст. 76 КК України.
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», слід звернути увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги КПК України стосовно призначення покарання.
		Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 мотивування у вироку висновку, щодо кваліфікації злочину, полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
		Верховний Суд України у постанові від 15.11.2012 у справі № 5-15кс12 зазначив: правильність застосування норми закону про кримінальну відповідальність (кваліфікація злочину) полягає у точності (адекватності) розуміння (визначення, тлумачення) змісту конкретної кримінально-правової норми, дійсності (об`єктивності) фактичних обставин певного суспільно небезпечного діяння та встановленні й визначенні співвідношення між фактичними ознаками суспільно небезпечного діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.
		За змістом ч. 4 ст. 70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1 - 3 цієї статті (сукупність злочинів).
		Разом із тим відповідно до ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
		Таким чином, законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує ці два правила - це постановления обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.
		Беручи до уваги особу винного, враховуючи те, що раніше  ОСОБА_4 притягався до кримінальної відповідальності, висновків не зробив, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, суд вважає, що він не може бути виправлений та перевихований без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно обрати міру покарання згідно санкції передбаченої ст. 336 Кримінального кодексу України у виді позбвалення волі. 
		Суд зіставивши зміст конкретних норм КК України, а саме передбачених ст. 336 КК України та дійсні, об`єктивно встановлені у судовому засіданні, фактичні обставини суспільно небезпечного діяння, дійшов висновку про їх відповідність.
		Суд, відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий прокурором допустимий доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, встановив поза розумним сумнівом співіснування достатньо вагомих, переконливих, чітких і узгоджених між собою ознак та схожих неспростовних презумпцій факту доведеності вчинення суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_4 у їх вчиненні.
		Питання про речові докази кримінальному провадженні - розписки в отриманні повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшої відправки на військову службу на ім`я ОСОБА_4 , яку приєднано до матеріалів кримінального провадження; довідки військово-лікарської комісії на ім`я ОСОБА_4 , яку приєднано до матеріалів кримінального провадження, підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженню відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні, обвинуваченому не обирався.
		Керуючись 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, 
		                            З А С У Д И В:
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
		Призначити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за ст. 336 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки і один місяць.
		На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково
		приєднати не відбуте покарання за вироком Іршавськогорайонного судуЗакарпатської областівід 06.07.2023року і за сукупністю вироків визначити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і два місяці.
		   Строк відбування покарання відносно засудженого  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  рахувати з моменту приведення вироку до виконання. 
		Речові докази: розписку в отриманні повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшої відправки на військову службу на ім`я  ОСОБА_4 , яку приєднано до матеріалів кримінального провадження; довідку військово-лікарської комісії на ім`я  ОСОБА_4 , яку приєднано до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя :                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...