Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/10228/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2024. Зареєстровано: 05.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2024.
Дата набрання законної сили: 05.09.2024
Номер судового провадження: 2/359/624/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/10228/23
		Провадження № 2/359/624/2024
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		05 серпня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді   Яковлєвої Л.В.,
		при секретарі   Русан А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
		встановив:
		16 жовтня 2023 року представник позивача адвокат Працевитий Г.О. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, згідно якого просив : визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 60889 від 25 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №26250051805502 від 13 липня 2016 року в розмірі 20 866,81 грн.; стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1610,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9086,68 грн. 
		Разом з позовом, представником позивача адвокатом Працевитим Г.О. подано заяву про забезпечення позову, якою просив : зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 60889 від 25 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №26250051805502 від 13 липня 2016 року в розмірі 20 866,81 грн.
		Вимоги обґрунтовано тим, що даний виконавчий напис вчинено з порушенням норм ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 1, 2 постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, оскільки на момент вчинення виконавчого напису не існувало нотаріально посвідченого договору про кредитне зобов`язання, не було доказів безспірності заборгованості та про наміри здійснити виконавчий напис ОСОБА_1 стягувачем або нотаріусом повідомлено не було. 
		Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року клопотання представника позивача адвоката Працевитого Г.О. про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 60889 від 25 травня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №26250051805502 від 13 липня 2016 року в розмірі 20 866,81 грн.
		Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
		Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, інших клопотань чи заяв на адресу суду не направив.
		Треті особи своїми процесуальними правами не скористалися, відзиву на позов, пояснень, клопотань чи заяв на адресу суду не направили.
		Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євгена Михайловича належним чином завірених копій матеріалів нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису за №60889 від 25 травня 2021 pоку про стягнення на користь стягувача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 26250051805502 від 13 липня 2016 року в розмірі 20866,81 грн.; витребувано у Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексія Степановича належним чином завіреної копії виконавчого провадження за № НОМЕР_3 з примусового виконання виконав-чого напису №60889 від 25 травня 2021 pоку.
		На виконання вимог даної ухвали Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.М. та Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. до суду витребувані матеріали не направили.
		Згідно листа Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Міністерства юстиції України за № 20406/9.1.-24/вх. 24281/9-24 від 22 квітня 2024 року встановлено, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2 припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євгена Михайловича з 31 грудня 2021 року. Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Остапенка Є.М. станом на сьогодні до Київського державного нотаріального архіву не передані.
		Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не зявились, про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснити у його відсутність, проти заочного рішення не заперечував. 
		Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
		Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи. 
		Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов наступного висновку.
		Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та  ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 5ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 
		У статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Судом встановлено, що 13 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк «Кредит Дніпро» було укладено кредитний договір №26250051805502, за умовами якого банк надав відповідачу кредит.
		26 листопада 2020 року між Акціонерним товариством «Банк «Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 477/16, згідно якого до останнього перейшли всі права та обов`язки, в тому числі відступлено право вимоги за кредитним договором №26250051805502 від 13 липня 2016 року.
		25 травня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 60889, на підставі якого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як правонаступника Акціонерним товариством «Банк «Кредит Дніпро» стягнуто заборгованість в розмірі 20 866,81 грн.
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем від 28 січня 2022 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з виконання вказаного виконавчого напису.
		В той же день, 28 січня 2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем в рамках виконання вказаного виконавчого напису накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
		Так, згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
		Згідно пункту 1.1 вказаної глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
		Пунктом 1.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 3.1 вказаної глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
		За змістом пункту 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172.
		Відповідно пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтвердь-жується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
		Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
		В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23 січня 2018 року) зазначено, що : при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборго-ваності боржника.
		Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
		Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
		Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
		З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором.
		Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
		Частиною 1 та п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При звернені до суду з даним позовом  ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією про сплату № 7597-0567-0320-2715 від 09 жовтня 2023 року та 536,80 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією про сплату № 0338-3845-1461-4861 від 09 жовтня 2023 року, які у зв`язку з задоволенням позову, належить стягнути на користь позивача з відповідача.
		Також, при зверненні до суду з даним позовом  ОСОБА_1 просила суд також стягнути на її користь судові витрати, зокрема по оплаті послуг Адвокатського бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 9086,68 грн.
		Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Частиною 1 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		Судом встановлено, що 31 серпня 2023 року між Адвокатським бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги та додатковий договір від 31 серпня 2023 року до договору про надання правової допомоги.
		Згідно акту про надані послуги від 31 серпня 2023 року, бюро надало ОСОБА_1 юридичні послуги у формі консультації, підготовки, складанні, оформленні заяв та позовної заяви на загальну суму 7000,00 грн. Крім того, згідно акту про надані послуги від 31 серпня 2023 року, ОСОБА_1 має сплатити бюро гонорар в сумі 2086,68 грн.
		Позивачем вказані суми було сплачено в повному обсязі, що підтверджується копіями рахунків від 31 серпня 2023 року.
		Зважаючи на це, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті послуг Адвокатського бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого» за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 9086,68 грн.
		На підставі вищевикладеного, ст. 15, 18 Цивільного кодексу України, ст. 34, 87, 89 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 , п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», ст. 10 - 13, 76-80, 84, 89, 259-260, 263-265, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		Позов  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 60889 від 25 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №26250051805502 від 13 липня 2016 року в розмірі 20 866,81 грн.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 (сорок) копійок.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого» за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 9086 (дев`ять тисяч вісімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.
		Позивач :  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Драбівським РВ УМВС України в Черкаській області 07 липня 2004 року, РНОКПП- НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .
		Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса : 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
		Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили , якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повний текст заочного судового рішення виготовлено 05 серпня 2024 року.
		 
		Суддя Л.В. Яковлєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...