Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/13991/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 05.08.2024. Зареєстровано: 06.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2024.
Дата набрання законної сили: 05.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/638/1767/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024220000000655

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                Справа № 638/13991/24
		                                Провадження №1-кп/638/1767/24
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		05 серпня 2024 року     Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді         ОСОБА_1 
		при секретарі             ОСОБА_2                 
		розглянувши без проведення судового розгляду у судовому засідання в приміщенні суду в м. Харкові, в порядку спрощеного провадження, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №22024220000000655 від 27.05.2024 у відношенні :
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої у м. Ізюм, Харківської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, заміжньої, не військовозобов`язаної, працюючої продавцем-консультантом «ФОП ОСОБА_4 », раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення-кримінального проступку, передбаченого ст. 111-1 ч. 2КК України, -
		 
		            В С Т А Н О В И В :
		 
		   Підсудна ОСОБА_3 , яка є громадянкою України, перебуваючи на території м. Ізюм Харківської області, добровільно зайняла посаду, не пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території - м. Ізюм, Харківської області, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора при наступних обставинах.
		   22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати широкомасштабне вторгнення в Україну.
		   У подальшому Збройними Силами РФ та іншими військовими формуваннями і підрозділами РФ, здійснено вторгнення на територію суверенної держави України.
		   24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено та який діє і наразі.
		   Так, у період з 01 квітня 2022 року до 11 вересня 2022 року представниками ЗС РФ та підконтрольними РФ військовими збройними формуваннями окуповано повністю територію м. Ізюм Ізюмського району Харківської області.
		   10 червня 2022 року відповідно до наказу ( мовою оригіналу «О создании районных Временных гражданских администраций Харьковской области») № 9/22 від 10.06.2022, виданим на території м. Куп`янськ Куп`янського району Харківської області головою вказаної окупаційної адміністрації ОСОБА_5 , створено всупереч законодавству України «Тимчасову цивільну адміністрацію Ізюмського району Харківської області» ( мовою оригіналу «Временную гражданскую администрацию Изюмского района Харьковской области») в м. Ізюм, у складі окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме: «Тимчасова цивільна адміністрація Харківської області», назву якої та відповідно тимчасових цивільних адміністрацій районів окупованої частини Харківської області, було змінено 18 липня 2022 року на підставі наказу «№ УГ-35/22» від 18.07.2022 виданого головою вказаної окупаційної адміністрації ОСОБА_5 на території м. Куп`янськ Куп`янського району Харківської області, на «Військово-цивільну адміністрацію Харківської області». 
		   Надалі, 11 червня 2022 року на території Харківської області окупаційною адміністрацією РФ, всупереч законодавству України, було створено виконавчий орган влади - «Пенсійний фонд», що входив до складу окупаційної адміністрації держави-агресора - «Тимчасова цивільна адміністрація Ізюмського району Харківської області», відповідно до пункту 9.5 Наказу ( мовою оригіналу «О структуре исполнительных органов власти») № 11/22 від 11.06.2022 виданим головою вказаної вище окупаційної адміністрації РФ ОСОБА_5 .
		   У період не раніше 11 червня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування та судового провадження встановити не виявилось можливим, громадянка України ОСОБА_6 зайняла посаду «в.о. начальника» у виконавчому органі влади - «Пенсійний фонд», що входив до складу окупаційної адміністрації держави-агресора - «Тимчасова цивільна адміністрація Ізюмського району Харківської області», де саме здійснювала керівництвом особовим складом, до якого в подальшому входила підсудна ОСОБА_3 .
		   У період не раніше 22 серпня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування та судового провадження встановити не виявилось можливим, на окупованій території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області у підсудної ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття нею, як громадянкою України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		   Реалізуючи свій злочинний умисел, підсудна ОСОБА_3 діючи умисно та свідомо, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у період не раніше 22 серпня 2022 року, більш точну дату в ході досудового розслідування та судового провадження встановити не виявилось можливим, перебуваючи на окупованій території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, добровільно зайняла посаду «головного спеціаліста відділу обслуговування громадян» ( мовою оригіналу «главный специалист отдела обслуживания граждан» у виконавчому органі - «Пенсійний фонд» (мовою оригіналу «Пенсионный фонд»), що входив до складу окупаційної адміністрації РФ, а саме «Тимчасова цивільна адміністрація Ізюмського району Харківської області», надавши згоду на обробку персональних даних, підписавши розписку про нерозголошення інформації та передбачену відповідальність за її розголошення відповідно до законодавства РФ, і заяву про призначення на посаду.
		   В подальшому підсудна ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, добровільно зайняла вищезазначену посаду, не пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в виконавчому органі влади, а саме у виконавчому органі - «Пенсійний фонд», що входив до складу окупаційної адміністрації РФ - «Тимчасова цивільна адміністрація Ізюмського району Харківської області», а у подальшому «Військової-цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області», та в період не раніше 22 серпня 2022 року по 11 вересня 2022 року, обіймаючи вищезазначену посаду, здійснювала прийом документів, копіювання та обробку персональних даних мешканців міста Ізюм Харківської області та району з метою отримання грошової допомоги у розмірі 10 000 рублів від РФ та її окупаційних адміністрацій.
		   Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
		   Відповідно до приписів ст.12 КК України вчинене підсудною ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 111-1 ч. 2 КК України класифікується як кримінальний проступок.
		   Відповідно до приписів ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акті за його відсутності.
		   Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов з клопотанням прокурора ОСОБА_7 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		   За змістом письмової заяви, складеної у присутності захисника ОСОБА_8 , що долучена до обвинувального акту на виконання вимог ч.ч. 2, 3 ст. 302 КПК України, обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно та добровільно визнала свою винуватість у скоєнні інкримінованого її кримінального правопорушення-кримінального проступку, передбаченого ст. 111-1 ч. 2 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з приписами ч. 2 ст. 302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку.
		   При цьому прокурор, в присутності захисника роз`яснив обвинуваченої ОСОБА_3 зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_8 підтвердила роз`яснення її вказаних положень та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
		   Враховуючи позицію учасників судового провадження, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-кримінального проступку, наявні підстави для розгляду вказаного обвинувального акту у спрощеному провадженні у відповідності до положень ст.ст. 381-382 КПК України.
		   Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами досудового розслідування.
		Обставини, що встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження, щодо вчинення яких ОСОБА_3 беззаперечно та добровільно визнала свою винуватість, свідчить про те, що своїми умисними діяти підсудна ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення-кримінальний проступок, передбачений ст. 111-1 ч. 2 КК України, а саме колабораційну діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		   При визначенніпідсудної ОСОБА_3 виду тарозміру покараннясуд враховуєсуспільну небезпечністьта характервчиненого кримінальногоправопорушення-кримінальногопроступку,данні проособу підсудної,яка ранішене судима,кримінальні правопорушенняне вчинялата докримінальної відповідальностіне притягувалась,працює,має постійнемісце проживання,міцні соціальніта сімейнізв`язки, за місцем мешкання характеризується позитивно, на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває. 
		   У відповідності до приписів п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання підсудної ОСОБА_3 судом визнається щире каяття.
		Обставин, які відповідно до приписів ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудної ОСОБА_3 судом не встановлено. 
		   Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також данні які характеризують особу підсудної ОСОБА_3 , наявність обставини, яка пом`якшує покарання підсудної, відсутність обставин, які обтяжують покарання підсудної, відношення до скоєного кримінального правопорушення, щире каяття, обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, враховуючи майновий стан підсудної, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної можливо з застосуванням до неї міри покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на відповідний строк, а саме - позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, на строк ближче до найвищої межі санкції ст. 111-1 ч. 2 КК України, так як підсудна ОСОБА_3 потребує застосування найбільш суворого заходу державного примусу.
		Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		   При призначенні покарання, у відповідності до санкцій ст. 111-1 ч. 2 КК України, передбачена можливість альтернативного застосування додаткового покарання у виді конфіскацією майна засудженого.
		   Приписами ч. 1 ст. 59 КК України, передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
		   Згідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
		   Оскільки вказане покарання у виді конфіскації майна санкцією ч. 2 ст. 111-1 КК України встановлене як додаткове факультативне покарання, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати його відносно підсудної ОСОБА_3 , враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, дані про особу ОСОБА_3 , її матеріальний стан та відношення до вчиненого кримінального правопорушення. 
		Запобіжний захід у відношенні підсудної ОСОБА_9 не обирався.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
		Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення-кримінального проступку, передбаченого ст. 111-1 ч. 2КК України та призначити її покарання на підставі цього закону у виді позбавлення права обіймати посадив органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, строком на 14 років, без конфіскації майна.
		   Запобіжний захід у відношенні засудженої ОСОБА_3 не обирався.
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України. 
		Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченої та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		 
		 
		 
		 
		   
		 
		 
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...