Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/11829/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 05.08.2024. Зареєстровано: 06.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2024.
Дата набрання законної сили: 24.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 липня 2024 року Справа № 160/11829/24  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді Луніної О.С.
		за участі секретаря судового засідання Камінської С.В.
		за участі:
		позивача  ОСОБА_1 
		представника відповідача Кудіна М.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		07.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якій позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року.
		В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 25.02.2022 р. згідно рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК було утворено Раду оборони міста Кривий Ріг, яку наділено владними повноваженнями, але це рішення не було доведено до відома позивача, як члена територіальної громади м. Кривого Рогу, відповідно до чинного законодавства, чим було порушено її право знати свої права і обов`язки. Позивач також зауважує, що стаття 14 Закону України «Про оборону України» регулює діяльність Ради міністрів АРК, областях, містах Києві та Севастополі, діяльність яких регулюється Положенням КМУ, а Президент України не може перевищувати свої повноваження та зобов`язувати органи місцевого самоврядування утворити орган, який не передбачений Конституцією та Законами України. Також органи місцевого самоврядування не мають права перебирати на себе повноваження державних органів та утворювати Раду оборони відповідно до статті 14 Закону України «Про оборону України». Серед іншого, позивачем наголошується, що присвоєння грифу «для службового користування» спірному рішенню відповідача протирічить статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, Радою оборони Кривого Рогу було щонайменше прийняті наступні рішення: рішення №44 від 13.12.2022 року про питання дії комендантської години на території міста Кривого Рогу; наказ №126 від 26.08.2022 про забезпечення вільного доступу громадян до укриттів в умовах дії правового режиму воєнного стану, розпорядження №96 від 10.03.2022 року про примусове відчуження автотранспортних засобів на користь територіальної оборони, що відповідно до Законів України, входить до повноважень Військової адміністрації. Такі рішення, накази і розпорядження, на думку позивача, свідчать про те, що Рада оборони Кривого Рогу наділена владними повноваженнями, а накази, рішення і розпорядження цієї ради, її, як члена територіальної громади, зобов`язують виконувати. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року, а також діяльність цієї ради порушують її право знати свої права і обов`язки, які закріплені в статті 57 Конституції України.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11829/24, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30 травня 2024 року об 11:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
		28.05.2024 року за допомогою засобів електронного зв`язку та через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшли клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщення суду в адміністративній справі №160/11829/24
		29.05.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі №160/11829/24 на іншу дату.
		У підготовчому судовому засіданні 30.05.2024 року було відкладено розгляд справи до 20.06.2024 року о 14:00 год. 
		30.05.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.
		30.05.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що фактично відсутні порушення прав та інтересів позивача, як самостійної підстави для відмови у задоволенні позову. Крім того, відповідачем зауважується, що Рішення Ради оборони №44 від 13.12.2022 року, розпорядження №96 від 10.03.2022 року «Про примусове відчуження автотранспортних засобів на користь територіальної оборони» не є предметом оскарження позивачем у межах цієї справи, а отже вказані рішення не впливають на протиправність оскаржуваного рішення та на порушення прав та обов`язків позивача. Також не є підставним посилання позивача на чисельні зустрічі та наради голови Ради оборони Кривого Рогу з міжнародними партнерами як на підставу порушення прав позивача по факту прийняття оскаржуваного рішення. Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивачем не обґрунтовано вплив оскаржуваного рішення на її права, інтереси та/або обов`язки. Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ зі змінами, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року на території України було введено воєнний стан. У пункті 6 вище згаданого Указу Президента України обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування постановлено утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. Тому, на виконання Указу Президента України Рада оборони міста Кривого Рогу була утворена рішенням виконкому Криворізької міської ради від 25.02.2022 №2-р-ДСК. При цьому, відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». При чому, доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 вказаного Закону та з дотриманням обмежень і заборон Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання й знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, у виконкомі Криворізької міської ради, затвердженої рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 11.04.2018 №198, зі змінами. Отже, інформація, яка міститься в рішенні виконкому міської ради від 25.02.2022 №2-р-ДСК, стосується здійснення заходів у сфері оборони, забезпечення цивільного захисту та громадської безпеки, які спрямовані на запобігання завданню шкоди суспільству та державі в умовах воєнного стану, а також містить відомості про персональний склад Ради оборона міста, тому, розголошення та оприлюднення такої інформації в умовах воєнного стану може завдати шкоду життю та здоров`ю її членам, а також призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони та негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час правового режиму воєнного стану. Указане свідчить про те, що шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Отже, ураховуючи обмеження доступу до вказаної інформації згідно з вимогами Конституції України та статей 6 і 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення виконкому Криворізької міської ради від 25.02.2022 №2-р-ДСК в умовах воєнного стану не підлягає ні розповсюдженню, ні оприлюдненню. 
		03.06.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладена позиція аналогічна заявленій ним у власній позовній заяві та додатково зауважено, що стаття 57 Конституції України, якою гарантується право знати свої права та обов`язки не може бути обмежена під час воєнного стану. Закони та інші нормативно правові акти, що визначають права і обов`язки громадян мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Крім того позивач зазначає, що Рада оборони Кривого Рогу була утворена Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, а отже не може бути виконавчим органом.
		13.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		13.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до поданої заяви, скан-копії службового посвідчення представника відповідача. 
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року було відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/11829/24.
		19.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли пояснення у справі, у яких останнім було, зокрема, зауважено про безпідставність посилань позивача на наявність у оскаржуваному рішенні виконкому ознак нормативно-правового акту, а також підтримано власну позицію, викладену останнім у відзиві на позовну заяву.
		У підготовчому судовому засіданні 20.06.2024 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було витребувано у відповідача для огляду у судовому засіданні витяг з рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022р. з грифом «ДСК» та призначено наступне підготовче судове засідання на 27.06.2024 року о 13:00 год.
		26.06.2024 року, на виконання усної ухвали суду, постановленої у підготовчому судовому засіданні 20.06.2024 року, представником відповідача було надано для огляду у судовому засіданні витяг з рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022р. з грифом «ДСК».
		27.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких останнім було, зокрема, зауважено, що основним із основоположних та ключових значень для правильного вирішення справи по суті є встановлення факту наявності порушень прав та інтересів позивача по справі внаслідок існування певних правовідносин.
		27.06.2024 року позивачем до суду було подано клопотання про витребування доказів.
		27.06.2024 року позивачем до суду було подано клопотання про витребування доказів.
		У підготовчому судовому засіданні 27.06.2024 року, з метою надання позивачеві часу для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин було відкладено підготовче судове засідання на 02.07.2024 року о 13:00 год.
		27.06.2024 року позивачем до суду була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року було витребувано у ОСОБА_1 обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати аргументовані підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
		28.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли заперечення щодо ознайомлення стороною по справі з документом з грифом «ДСК».
		01.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява про відвід судді.
		01.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява про виконання ухвали суду.
		01.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
		01.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луніної О.С. в адміністративній справі №160/11829/24 необґрунтованою та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Луніної О.С. в адміністративній справі №160/11829/24 було відмовлено.
		02.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення стосовно необхідності застосування строків позовної давності.
		У підготовчому судовому засіданні 02.07.2024 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було вирішено закрити підготовче провадження по справі №160/11829/24 та перейти до розгляду справи по суті у той самий день, а також відкладено розгляд справи до 17.07.2024 року о 13:00 год.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року було відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів в адміністративній справі №160/11829/24.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року було відмовлено у задоволені заяви Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 30.05.2024 року про застосування до позовної заяви ОСОБА_1 строків позовної давності та залишення позову без розгляду.
		04.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
		16.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява про обґрунтування необхідності в клопотанні про витребування протоколу засідання виконавчого комітету Криворізької міської ради, на якому було прийнято рішення №2-р-ДСК від 25.02.2022 щодо утворення Ради оборони міста.
		Відповідно до довідки секретаря судового засідання Камінської С.В. №953 від 17.07.2024 року, розгляд справи №160/11829/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення було знято з розгляду у зв`язку з аварійними, плановими, стабілізаційними відключеннями, що призвело до повного знеструмлення приміщення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи КП «Діловодство спеціалізованого суду» та проведення судового засідання.
		У зв`язку із наведеним судове засідання відкладено на 19.07.2024 року на 13:30 год.
		18.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судовому засіданні у режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в адміністративній справі №160/11829/24 було задоволено. Доручено Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання по справі №160/11829/24, призначеного на 19 липня 2024 року о 13 год. 30 хв., в режимі відеоконференції.
		Відповідно до довідки секретаря судового засідання Камінської С.В. №954 від 19.07.2024 року, розгляд справи №160/11829/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення було знято з розгляду у зв`язку з аварійними, плановими, стабілізаційними відключеннями, що призвело до повного знеструмлення приміщення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи КП «Діловодство спеціалізованого суду» та проведення судового засідання.
		У зв`язку із наведеним судове засідання відкладено на 22.07.2024 року на 13:00 год.
		22.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. 
		22.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судовому засіданні у режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, заяву Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/11829/24  задоволено. Забезпечено участь представника Виконавчого комітету Криворізької міської ради - Кудіна Максима Вікторовича у судовому засіданні 22 липня 2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в адміністративній справі №160/11829/24 було задоволено. Доручено Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської забезпечити проведення судового засідання по справі №160/11829/24, призначеного на 22 липня 2024 року о 13 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.
		У судовому засіданні від 22.07.2024 року було відкладено розгляд справи до 24.07.2024 року о 13:00 год.
		22.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. 
		23.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судовому засіданні у режимі відеоконференції.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, заяву Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/11829/24  задоволено. Забезпечено участь представника Виконавчого комітету Криворізької міської ради - Кудіна Максима Вікторовича у судовому засіданні 24 липня 2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року, клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в адміністративній справі №160/11829/24 було задоволено. Доручено Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської забезпечити проведення судового засідання по справі №160/11829/24, призначеного на 24 липня 2024 року о 13 год. 00 хв., в режимі відеоконференції.
		24.07.2024 року за допомогою засобів електронного зв`язку від представника відповідача надійшли заперечення щодо клопотання позивача про витребування документів.
		У судовому засіданні від 24.07.2024 року було відкладено розгляд справи до 26.07.2024 року о 10:30 год.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме належним чином завіреної копії Протоколу засідання Виконавчого комітету виконкому Криворізької міської ради, на якому було прийнято рішення №2-р-ДСК від 25.02.2022 року, щодо утворення Ради оборони міста в адміністративній справі №160/11829/24.
		25.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засіданні у режимі відеоконференції.
		25.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. 
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року, заяву Виконавчого комітету Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/11829/24  задоволено. Забезпечено участь представника Виконавчого комітету Криворізької міської ради - Кудіна Максима Вікторовича у судовому засіданні 26 липня 2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року, клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в адміністративній справі №160/11829/24 було задоволено. Доручено Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської забезпечити проведення судового засідання по справі №160/11829/24, призначеного на 26 липня 2024 року о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції.
		В судовому засіданні 26.07.2024 року позивач підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.
		Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2024 року пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що на виконання пунктів 2 та 6 Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №2102-ІХ задля забезпечення сприяння військовому командуванню у запровадженні і здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, з метою реалізації органом місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 25.02.2022 №2-р-ДСК, був утворений тимчасовий колегіальний дорадчий орган Рада оборони міста Кривого Рогу, з затвердженням персонального складу цього органу.
		Вважаючи протиправним вказане рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради, позивач звернулась до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Приписами статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:
		- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
		- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Тому, перевіряючи законність рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання своїх управлінських функцій, судам з метою уникнення істотних порушень норм процесуального права необхідно розмежовувати поняття «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт».
		Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 183/6195/17(2-а/183/251/17), від 21 грудня 2019 року у справі №826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 20 травня 2020 року у справі № 310/6300/16-а(2-а/310/12/17), від 26 травня 2020 року у справі № 826/17586/16 та від 31 травня 2021 року у справі № 826/16053/16.
		Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування», «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
		У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
		Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовуються неодноразово.
		Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16, від 9 грудня 2020 року у справі № 813/746/18, від 24 червня 2021 року у справі № 560/3160/20 та від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21.
		Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
		Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
		Крім того, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
		У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
		У постанові Верховного суду від 20.05.2022 року, у справі №160/9717/21, колегія суддів також зазначає, що варто розуміти «дух» КАС України стосовно підходів до розгляду справ щодо законності актів, які містять положення, що відповідають основним критеріям «норми права»: 1) суттєвий та 2) довготривалий вплив на суспільно-управлінські відносини.
		Отже, суд зазначає, що індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
		Разом з тим, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
		Так, 27.06.2024 року, під час підготовчого засідання з розгляду цієї справи, судом було оглянуто рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року «Про утворення Ради оборони м. Кривого Рогу», заслухано думки сторін у зв`язку з чим суд дійшов висновку про не відповідність оскаржуваного рішення ознакам нормативно-правового акту, що було підставою для продовження розгляду справи в загальному провадженні без застосування приписів ст. 264 КАС України (особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади).
		Отже, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради, має організаційний характер, оскільки на підставі саме цього рішення було утворено Раду оборони м. Кривого Рогу, призначено її голову та визначено її персональний склад. Також, оскаржуване рішення відповідача не встановлює права та обов`язки громадян, які є обов`язковими для виконання, а визначає лише перелік осіб, які входять до складу Ради оборони міста. 
		Щодо пункту 4 рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року (судом не розкривається зміст вказаного пункту, оскільки цей документ має гриф «ДСК»), то цей пункт не носить зобов`язального характеру, отже не є обов`язковим для виконання на відповідній території підприємствами, організаціями, установами та також не відповідає ознакам нормативно-правового акту. 
		Судом також взято, що уваги, що в судовому засіданні представник відповідача посилався на відсутність зобов`язального характеру пункту 4 оскаржуваного рішення. 
		Що стосується предмету позовних вимог та порушеного права позивача, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Так, предметом адміністративного позову у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року, і як встановлено судом вище, це рішення не є нормативно-правовим актом.
		Згідно рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.
		Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 6 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.) (В редакції на час розгляду цієї справи це ст. 5 КАС України)). Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі №381/329/17, від 13 листопада 2019 року у справі №687/1539/16-а та від 4 лютого 2020 року у справі №320/7969/17.
		Суд звертає увагу на те, що оспорюване у цій справі рішення відповідача не є його управлінською діяльністю, яка б створювала безпосередньо для позивача певні правові наслідки.
		Посилання позивача, що пунктом 4 рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року, також порушуються її права, суд вважає безпідставними, оскільки як було вже зазначено судом, цей пункт не містить зобов`язального характеру та не зачіпає права ОСОБА_1 , як члена громади міста Кривий Ріг.
		Тобто, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету у своїй сукупності (п.1-п.4 рішення), не встановлювались, не визнавались, не обмежувались і не припинялись права позивача  ОСОБА_1 .
		Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суд встановив, що це рішення не стосується позивача, а є актом індивідуальної дії, тобто породжує права й обов`язки тільки тих суб`єктів, яких стосується, а саме осіб, які були призначені, як члени цієї Ради оборони м. Кривого Рогу, голови Ради оборони м. Кривий Ріг.
		Суд також погоджується з твердженнями представника відповідача, що рішення Ради оборони №44 від 13.12.2022 року «Про питання дії комендантської години на території міста Кривого Рогу», Розпорядження №96 від 10.03.2022 року «Про примусове відчуження автотранспортних засобів на користь територіальної оборони», Наказ №126 від 26 серпня 2022 року «Про забезпечення вільного доступу громадян до укриттів в умовах дії правового режиму воєнного стану» не є предметом оскарження у межах цієї справи, а отже не може впливати на вирішення питання щодо протиправності оскаржуваного рішення у справі №160/11829/24.
		Також є безпідставним посилання позивача на чисельні зустрічі та наради голови Ради оборони Кривого Рогу з міжнародними партнерами, як на підставу порушення прав позивача по факту прийняття оскаржуваного рішення.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №9901/415/18 зазначила, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їх адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів. І така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.
		Щодо доводів позивача, стосовно присвоєння спірному рішенню гриф «Для службового користування», то суд зазначає що це є дискреційними повноваженнями виконавчого комітету, які надані у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації». В обґрунтування необхідності присвоєння спірному рішенню гриф «Для службового користування» відповідачем були надані пояснення, як у власному відзиві на позовну заяву, так і в судовому засіданні. Суд ще раз наголошує, що предметом цього позову є визнання протиправним та скасування рішення Виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року, а ні протиправні дії щодо накладення грифу «ДСК».
		Окремо суд хоче зазначити, щодо посилань позивача на відсутність повноважень у Виконавчого комітету щодо прийняття рішення Виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року.
		Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Пунктами 2 та 3 вказаного Указу Президента України було визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30  34, 38, 39, 41  44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Згідно із пунктом 6 цього Указу Президента України, обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування постановлено утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.
		Суд зазначає, що Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», прийнятий 24 лютого 2024 року та є чиним і на теперішній час.
		Разом з тим, у зв`язку із встановленням судом відсутності порушеного права позивача оскаржуваним рішенням Виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року, то відповідність цього рішення приписам ст. 2 КАС України, судом не досліджується. 
		Враховуючи викладене вище, суд знов звертає увагу, що право на оскарження індивідуального акту суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
		Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
		Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,- 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст рішення суду складений 05.08.2024 року.
		 
		Суддя О.С. Луніна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...