Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/682/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 05.08.2024. Зареєстровано: 06.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2024.
Дата набрання законної сили: 30.07.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 560/682/24 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. 
		Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 
		30 липня 2024 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Сапальової Т.В. 
		суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Надольна М.С., 
		представника відповідача: ОСОБА_1 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна Мрій маркет" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна Мрій маркет" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, 
		В С Т А Н О В И В :
		У січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю "Країна Мрій маркет" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року позов задоволено частково, а саме:
		- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми "ПС" від 09.01.2024 року №1001/15-32-09-05.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто на користь позивач сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
		В апеляційній скарзі апелянт вказує, що доводи відповідача та висновок суду про реалізацію товариством алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка без дослідження такого товару (пляшки з алкогольним напоєм) в момент здійснення операції ґрунтуються виключно на припущеннях, що відповідно до вимог чинного законодавства України свідчить про відсутність ознак вчинення правопорушення, та підстав для притягнення до відповідальності. Крім того, позивач наголошує на протиправному проведенні перевірки, що також підтверджує протиправність результатів її проведення та застосування штрафних санкцій.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
		Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Країна Мрій маркет" є суб`єктом господарювання, видами економічної діяльності якого є обслуговування напоями (код КВЕД 56.30), діяльність ресторанів (код КВЕД 56.10) та інші, пов`язані із цим види діяльності.
		На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 08.12.2023 №10382-п та відповідно направлень від 12.12.2023 № 20648/15-32-09-05 та від 12.12.2023 № 20649/15-32-09-05 проведено фактичну перевірку ТОВ Країна Мрій маркет за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 99 В, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольним напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пального.
		За результатом вказаної перевірки складено акт №37227/15-32-09-05/45039504 від 21.12.2023, яким встановлено порушення позивачем:
		1) ч. 4 статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка передбачена відповідальність згідно із ст. 17 вищевказаного Закону;
		2) за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами) передбачена відповідальність згідно п. 121.1 ст. 121 цього Кодексу.
		Позивач, не погоджуючись з вказаними висновками акту перевірки, подав заперечення, за результатами розгляду яких відповідачем надано відповідь від 04.01.2024, в якій зазначено, що висновки в акті перевірки є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.
		На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 09.01.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 1005/15-32-09-05, яким за порушення ч. 4 статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" застосовано штраф у сумі 17000 грн та податкове повідомлення-рішення № 1001/15-32-09-05, яким за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України застосовано штраф у сумі 1020 грн.
		Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Суд першої інстанції задовольняючи частину позовних вимог вказав, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про необхідність надати контролюючому органу копії всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, відповідно, відсутня протиправна дія/бездіяльність платника податків, що вказує на відсутність складу правопорушення й відповідно унеможливлює настання негативних правових наслідків у вигляді накладення штрафу згідно п.121.1 ст.121 ПК України, відтак податкове повідомлення-рішення від 09.01.2024 №1001/15-32-09-05 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відмовляючи в іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку, що фіскальний чек, в тому числі витягнутий з пам`яті РРО, може використовуватися контролюючими органами, зокрема, під час проведення перевірок платників податків, як результат факт реалізації позивачем алкогольних напоїв без акцизної марки встановленого зразка є у повному обсязі доведеним контролюючим органом, тому вказане зумовило правомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
		Щодо правомірності проведення фактичної перевірки, суд виходить зі змісту наказу Головного управління ДПС в Одеській області №10382-п від 08.12.2023, в якому зазначено, що на підставі п.п.191.1.4 п. 191 ст. 191, п.п. 191.1.14 п. 191 ст. 191, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України, а саме: здійснення функцій визначених законодавством у сфері регулювання обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах наказано провести фактичну перевірку ТОВ «КРАЇНА МРІЙ МАРКЕТ» з 12 грудня 2023 року, тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.03.2023  по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.
		Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
		Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
		Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:
		- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
		У питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України практика Верховного Суду є сформованою і усталеною, полягає в тому, що ця норма містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
		За сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема постанови від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
		Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
		Як встановлено судом, наказ містить посилання на підстави перевірки, визначені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
		Тобто, у наказі ГУ ДПС міститься посилання не лише на п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а безпосередньо викладений зміст підстав для проведення фактичної перевірки позивача, визначених в них. Зокрема, що стосується п. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 ПК України, який містить дві окремі підставі для проведення перевірки, податковим органом вказано підставу, таку як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Крім того також викладені посилання на підпункти 191.1.4, 191.1.14 пункту 191.1 статті 191, статті 20 Податкового кодексу України.
		Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наказ ГУ ДПС в Одеській області оформлений з чітким дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається.
		Одночасно суд наголошує, що у постанові від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16 Верховний Суд зазначив, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин.
		Аналогічна позиція Верховного Суду висловлена і у постановах від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 06.07.2022 у справі №420/1242/21, від 03.11.2022 №320/8042/21 та від 19.04.2023 №360/2657/20.
		Таким чином, відповідно до усталених висновків Верховного Суду оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.
		Під час розгляду справи судом не встановлено допущення Головним управлінням ДПС в Одеській області порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
		Переглядаючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №1005/15-32-09-05 від 09.01.2024 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		З матеріалів справи убачається, що за результатами фактичної перевірки, працівниками відповідача складено акт від 12 грудня 2023 року про порушення позивачем ч. 4 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", яке виразилось в тому, що за інформаційними даними ДПС з фіскальних чеків РРО позивачем здійснено реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме вино ігристе брют Маренго та горілка Козацька рада «Байрактар», які реалізовані 24.11.2023 відповідно до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій Інформаційно-аналітичної системи ДПС України, вважаються немаркованими, оскільки одна й та ж акцизна марка, номер якої зазначений у фіскальному чеку вказаної продукції не може бути використана більше одного разу та/або на різних видах алкогольної продукції (в даному випадку одна й та ж марка використана на лікеро-горілчаній та виноробній продукції).
		До того ж в акті зазначено, що станом на 21.12.2023 року посадовими особами ТОВ «Країна мрій маркет» до перевірки не надані документи у повному обсязі, які є предметом перевірки, а саме: електронні копії контрольних стрічок реалізації з РРО, чим порушено п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.
		Отож, відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, керувався виключно інформаційними даними щодо розрахункових документів РРО, які стали підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за результатами проведеної фактичної перевірки.
		Згідно з частиною 4 статті 11 вказаного Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі - Закон №481/95-ВР), алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
		Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
		Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109).
		Згідно з п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
		Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі (п. 226.6  226.8 ст. 226 Податкового кодексу України).
		Відповідно до п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
		Відповідно до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - покупці марок), подають засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити документа/документів (номер, дата платіжної інструкції та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Поняття продавець марок акцизного податку вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
		Відповідно до норм Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів від 11 лютого 2016 р. № 220/28350, розрахункові документи, для суб`єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів, повинні містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
		Відповідно до абз. 2 п. 7 ст. 3 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.
		Таким чином, електронна копія розрахункового документа, яка міститься в ІКС ДПС, має відповідати встановленим вимогам та може використовуватись посадовими особами контролюючих органів під час проведення перевірок. 
		Згідно з частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень
		Отже, підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про накладення штрафних санкцій слугував висновок про реалізацію позивачем алкогольних напоїв із зазначенням однакових марок (фіксація одної марки акцизного податку по декільком ). Алкогольні напої, що було реалізовано позивачем, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів та вважаються такими, що немарковані.
		Суд зазначає, що склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
		Отже, склад правопорушення, за яке наведеною нормою передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
		Таким чином, посилання позивача на введення касирами ручним методом реквізитів марок замість встановленої чинним законодавством акцизної марки, якими було промарковано пляшки,є безпідставним та не спростовує встановлених під час перевірок порушень.
		Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790.
		Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
		Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію тютюнових виробів, повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
		Тобто, податковим органом встановлено реалізацію алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими відповідно до підпункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а саме згідно з електронними копіями розрахункових документів, що надходять до органів ДПС та копій фіскальних чеків встановлено факт реалізації алкогольних напоїв з маркою акцизного податку, що дублюється, а саме: пляшки вина ігристого брют біле Маренго, та горілки Козацька рада Байрактар, тобто встановлено продаж алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами).
		При цьому, як зазначено в акті перевірки посадовими особами ТОВ «КРАЇНА МРІЙ МАРКЕТ» не було надано контролюючому органу електронні копії контрольних стрічок реалізації з РРО.
		Посилання позивача на те, що відповідач не виявив безпосередньо під час перевірок наявності у магазинах позивача алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог, а всі висновки зроблені без наявності фіскальних чеків не спростовують факту виявленого порушення, оскільки позивач був притягнутий до відповідальності за факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а не за зберігання товарів з порушенням вимог чинного законодавства.
		Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, суд апеляційної інстанції виходить з положень ст.83 ПК України, якою передбачено те, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
		Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
		Згідно з пунктами 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
		СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
		СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
		СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
		Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
		Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
		У спірному випадку саме на підставі даних СОД РРО контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства і реєстр чеків реалізації алкогольних напоїв долучений до акту перевірки.
		Таким чином, проаналізувавши аргументи позивача, з якими він пов`язував неправомірність застосування до нього спірних штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на правомірність здійсненого відповідачем заходу контролю та обґрунтованість застосування штрафних санкцій за виявлені факти порушення законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв. 
		Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
		Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 
		Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до ст.139 КАС України, відсутні.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна Мрій маркет" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року - без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі 05 серпня 2024 року.
		 
		 
		Головуючий Сапальова Т.В.    Судді   Ватаманюк Р.В.   Капустинський М.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...