Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/10988/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2024. Зареєстровано: 06.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2024.
Дата набрання законної сили: 02.09.2024
Номер судового провадження: 2/214/807/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 214/10988/21
		2/214/807/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		31 липня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
		головуючого  судді Малаховської І.Б.,
		за участю секретаря судового засідання  Лопушенко Г.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі,цивільну справу № 214/10988/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу,-
		 
		Установив:
		Короткий зміст позовних вимог.
		1.Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 21.07.2010 року у розмірі 43614,50 грн. станом на 07.12.2021 рік та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
		 
		Аргументи учасників справи.
		2.В позові представник зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 21.07.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується письмово у заяві. Заявою відповідач підтвердив також той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення. 
		Відповідно до заяви б/н від 21.07.2010 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому був збільшений до 25 000,00 грн.
		ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договором і не здійснила повернення кредиту у встановлений строк та не сплатила проценти за користування кредитом. В зв`язку з чим, станом на 07.12.2021 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» становить 43 614,50 грн., яка складається з: 36 140,62 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі  0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; 36 140,62 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн.  заборгованість за нарахованими відсотками. 
		3.Від відповідача ОСОБА_1 на до суду надійшли письмові пояснення в яких зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки її карту було викрадено 26.03.2021 року та без її згоди було здійснено зняття грошових коштів та оформлення кредиту в магазині АЛЛО. 
		Також зазначила, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують, що між сторонами узгоджений розмір процентів за користування кредитом. При цьому. В анкеті-заяві зазначено, що вона не виявляла бажання виготовити кредитну карту «Універсальна». 
		Додатково повідомляє, що на теперішній час за її заявою відкрито кримінальне правопорушення № 12022116130001685 за ч. 1 ст. 357 КК України. 
		 
		Заяви та клопотання учасників справи.
		4.Представник позивача до зали судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
		5.Відповідач ОСОБА_1 до зали судового засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі
		 
		Процесуальні дії у справі.
		6.Ухвалою суду від 04 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі .
		 
		Обставини справи, встановлені судом.
		7.21.07.2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву, в якій зазначено, що ця заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його власноручним підписом в анкеті-заяві. (а.с.13-13 зворот).
		8.З виписки за договором б/н, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» за період 28.02.2013 - 09.12.2021 вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами з 28.02.2013 року (а.с.53-55).
		9.Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), 28.02.2013 року відбувся старт карткового рахунку за № НОМЕР_1 . 
		28.08.2013 року відповідачеві встановлено кредитний ліміт 300,00 грн., який того ж дня збільшився до 8000,00 грн..
		11.10.2013 року відповідачеві збільшився кредитний ліміт 15000,00 грн., 17.11.2015 року збільшився до 20000,00 грн., 27.05.2019 року збільшився до 22000,00 грн., 23.12.2019 року збільшився до 25000,00 грн. та 01.07.2021 року зменшився до 0,00 грн. (а.с.12)
		10.ОСОБА_1 28.02.2013 року було відкрито кредитну картку № НОМЕР_1 терміном дії до 10/15, яку в подальшому було пере випущено, 06.03.2015 року відкрито №5168742303016707 терміном дії до 05/17, 26.03.2018 року відкрито №5168742215761275 терміном дії до 01/22, 29.03.2021 року відкрито № НОМЕР_2 терміном дії до 04/23, 08.07.2020 року відкрито №5363542012225935 терміном дії до 03/24. (а.с.11)
		11.Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за договором б/н від 21.07.2010 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 станом на 31.05.2015 р. становить 0,00 грн.. заборгованість за договором б/н від 21.07.2010 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 станом на 31.03.2019 р. становить 0,00 грн.. заборгованість за договором б/н від 21.07.2010 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 станом на 07.12.2021 р. становить 43614,50 грн., яка складається з 36140,62 грн.  заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн.  заборгованість за нарахованими відсотками; 7473,88 грн.  заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн.  заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625. (а.с.6-10)
		12.Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 01.11.2022 року за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне правопорушення № 12022116130001685 за ч. 1 ст. 357 КК України.
		13.Згідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.10.2022 року, ОСОБА_1 зверталася до Начальника Броварського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київською області щодо прийняття даної заяви, внесення відповідних відомостей до ЄРДР та невідкладно розпочати розслідування, визнати її потерпілою від вчинення кримінального правопорушення. (а.с.93-93 зворот)
		14.Згідно до заяви від 20.10.2022 року, ОСОБА_1 просила повідомити АТ КБ «Приватбанк» чи проводилося розслідування за фактом мого звернення 26.03.2021 року за телефоном 3700 про блокування картки та за фактом мого письмового звернення-повідомлення від 09.04.2021 року і які його результати, які результати розгляду моєї заяви-повідомлення від 09.04.2021 року з надання доказів повідомлення про результати такого розгляду та переглянути вимогу АТ КБ «Приватбанк» про погашення кредитної заборгованості у розмірі 43614,50 грн. (а.с.96-96 зворот)
		15.Відповідно до заяви-повідомлення від 09.04.2021 року ОСОБА_1 повідомляла АТ КБ «Приватбанк» про те, що стала жертвою шахрая та з 27.03.2021 не користувалася кредитною карткою (а.с.98-98 зворот)
		16.Згідно до відповіді на заяву-повідомлення ОСОБА_1 від 09.04.2021 року АТ КБ «Приватбанк» зазначив, що у випадку впевненості в наявності шахрайський дій щодо укладення кредитного договору рекомендуємо звернутися до правоохоронних органів. (а.с.99-99 зворот)
		17.Відповідно до звернення ОСОБА_1 до магазина «АЛЛО», відповідач просила надати інформацію, щодо отримання товарів за сплатами в магазині, фіксації на камерах спостережень особи яка отримувала товар, як проводилися розрахунки за товар, які документи вона надавала для отримання товару, яким чином проходила ідентифікація особи, яка оформлювала кредит, дані кредити були оформленні в електронному вигляді чи в магазині. (а.с.101-101 зворот)
		 
		Джерела права й акти їх застосування.
		18.Відповідно дост. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		19.Відповідно дост.1054 ЦК України, за кредитнимдоговором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.
		18.Згідно ч. 1ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		19.Згідно ч.ч. 1, 3ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		20.Відповідно до ч. 1ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		21.Відповідно дост. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		22.Згідно ч.1ст.509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		23.В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. 
		24.Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		25.Згідно зіст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		26.У частині 1 ст.549 ЦК Українивизначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		27.За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
		28.Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
		29.Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
		30.Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
		31.Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
		32.При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
		33.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
		34.Відповідно до ч.1,2,3 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		35.Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.
		33.Судом встановлено, що 21.07.2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. У даній анкеті-заяві від 21.07.2010 року містяться лише анкетні дані відповідача, дата та її підпис, однак будь-які дані про кредитний ліміт, вид та строк дії картки, розмір відсотків, пільгові умови або будь-яка інша інформація про умови кредитування відсутня.
		34.Анкета-заява не містить відомостей про оформлення відповідачем кредитного договору, його отримання, а також умов, зазначених у позові. Таким чином, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку не можуть бути визнані такими, що приймалися сторонами при отриманні кредиту, так як в матеріалах справи не міститься жодних доказів на підтвердження того, що саме з цими Умовами та Тарифами банку позичальник була ознайомлений, підписуючи анкету-заяву від 21.07.2010 року, вказана позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
		35.Крім цього, судом встановлено, що наданий позивачем Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна Gold». «Універсальна Platinum», «Універсальна MC World BlackEdition», «Універсальна Visa Signature», «Універсальна MC WorldElita», «Універсальна Visa Infinite» є неналежним доказом, оскільки не містить жодної інформації щодо предмету доказування у даній справі, зокрема щодо типу кредитної карти, виданої позичальнику у межах підписаної ним заяви від 29.03.2021 року, а містить лише виклад умов використання всіх кредитних карт, які випускаються та обслуговуються АТ КБ «Приватбанк», що не має правового значення для вирішення даного спору. Також, додані до справи Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та правила не засвідчені у порядку визначеному ст.95 ЦПК України. 
		36.У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
		37.Тому, у урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду України в Постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17 зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
		38.Отже, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивач АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені не підлягають задоволенню.
		39.Разом з тим, матеріалах справи міститься довідка щодо видачі відповідачу кредитної картки № НОМЕР_1 терміном дії до 10/15, яку в подальшому було пере випущено, 06.03.2015 року відкрито №5168742303016707 терміном дії до 05/17, 26.03.2018 року відкрито №5168742215761275 терміном дії до 01/22, 29.03.2021 року відкрито №5168742235502527 терміном дії до 04/23, 08.07.2020 року відкрито №5363542012225935 терміном дії до 03/24, а також виписка за рахунком з ОСОБА_1 з якої вбачаються операції за карткою, зокрема, зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку, що в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. 
		40.Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надані АТ КБ «Приватбанк», по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданого позивачем розрахунку, користувався кредитними коштами, за договором б/н від 21.07.2010 р. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
		41.З виписки по картковому рахунку № НОМЕР_3 відкритого на ім`я відповідача, вбачається, що станом на 31.12.2019 року остання повністю погасила кредитну заборгованість та суму залишку після операції становить, 0,02 грн. 
		В подальшому до 26.03.2021 року ОСОБА_1 кредитними грошовими коштами не користувалася. 
		26.03.2021 року з карткового рахунку № НОМЕР_4 було здійснено наступні операції:
		- зняття готівкі в банкоматі на суми 8320,00 грн., 8320,00 грн. та 4160,00 грн.
		- переказ на свою карту 47*24 через додаток Приват 24 на суму 4180,90 грн.
		- переказ зі своєї карти 47*24 через додаток Приват 24 на суму 1945,00 грн.
		- здійснено перший платіж за покупку на суму 10000,00 грн. в магазині ОСОБА_2 , за сервісом «Оплата частинами» в розмірі 1000,00 грн.;
		- перший платіж за покупку на суму 9000,00 грн. в магазині ОСОБА_2 , за сервісом «Оплата частинами» в розмірі 900,00 грн.;
		- поповнення картки на 945,00 грн.
		- перший платіж за покупку на суму 7999,00 грн. в магазині ОСОБА_2 , за сервісом «Оплата частинами» в розмірі 799,00 грн.
		- зняття готівки в банкоматі в розмірі 100,00 грн.
		Як зазначає відповідач в свої письмових поясненнях, вищезазначені грошові кошти вона не знімала, товари в магазині АЛЛО не купувала, та не користувалася сервісом «Оплата частинами», вищезазначені дії були вчинені шахрайським шляхом третьою особою яка викрала її карту. 
		Після того, як ОСОБА_1 виявила списання грошових коштів з її кредитної карти вона попрохала свою дочку заблокувати її та відразу 27.03.2021 року звернулася з заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів ( а.с. 81)
		За заявою ОСОБА_1 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення , яка полягало у викраденні невідомою особою належних ій документів розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 357, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 1202211613001685 ( а.с.86).
		09 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася з заявою-повідомленням до в.о. голови правління АТ КБ «Приватбанк» що на її картці наявні три кредити на загальну суму 24299,10 грн. із неї знята готівка на суму 24897, 78 грн. Даний кредит оформили на її ім`я без її згоди. Вона стала жертвою шахрайства . 27.03.2021 року за даним фактом вона звернулася до поліції ( реєстрацій номер ЄО 9131 від 27.03.2021 року). 27.03.2021 року її донька, за її проханням зателефонувала у відділення банку та попрохала заблокувати картку НОМЕР_5 .
		На її заяву-повідомлення від АТ КБ «Приватбанк» надійшло повідомлення в якому зазначено, що у випадку шахрайських дій щодо укладення кредитного договору їй рекомендовано звернутися до правоохоронних органів ( а.с. 99).
		42.Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. 
		Відповідно до частин сьомої - дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16,від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.
		У Постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2021 року по справі № 711/11121/18, Суд також зробив висновок про необхідність встановлення обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Таким чином, при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку їх здійснення покладається як на банк, так і на користувача такого засобу, однак на останнього така відповідальність може бути покладена у разі доведення, що саме його дії чи бездіяльність призвели до втрати, незаконного використання належної йому інформації, яка дає змогу ініціювати відповідні платіжні операції.
		43.Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк». 26.03.2019 року невідома особа, отримавши при невідомих обставинах доступ до платіжних банківських карток ПАТ КБ «ПриватБанк», виданих на ім`я ОСОБА_1 , здійснила зняття грошових коштів останньої та оформила кредит на придбання товарів за сервісом «Оплата частинами».
		Відповідач зазначила, що її донька відразу повідомила працівників банку та заявила вимогу про блокування всіх відкритих на її ім`я рахунків, і таким чином, невідкладно повідомила банк про платіжні операції, що нею не виконувались. Дана обставина не спростована відповідачем по справі.
		44.В постанові Верховного суду від 06 вересня 2023 року у справі №686/30030/21 зазначено: «що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача (про який зазначає банк), не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		45.Вирішуючи даний спір суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви таприпущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		46.В свою чергу, представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом, щодо подання доказів, та не довів, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, знімати кредитні кошти здійснювати придбання товарів за сервісом «Оплата частинами». 
		47.Враховуючи вищевикладене, беручи до увагу відсутність доказів волевиявлення ОСОБА_3 на транзакції грошових коштів, які відбувалися за її картковим рахунком 26.03.2021 року, суд доходить про відмову в задоволення позовних вимог, як щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, так і заборгованості за пристроченими відсотками. 
		Розподіл судових витрат. 
		50.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (а.с.52).
		51.Враховуючи, що відмовлено в задоволенні позовних вимоги, судові витрати покладаються на позивача.
		Керуючись 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд - 
		 
		Ухвалив:
		В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
		Судові витрати віднести на рахунок позивача. 
		Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		Відомості про сторін:
		Позивач  Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського. Буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
		Відповідач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
		 
		СуддяІ.Б. Малаховська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...