Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 703/5739/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Надіслано для оприлюднення: 06.08.2024. Зареєстровано: 07.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/703/262/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023250350000084

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   
		 
		703/5739/23 
		        1-кп/703/262/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		06 серпня 2024 року             м. Сміла
		Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника адвоката ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження від 27.01.2023 за № 12023250350000084 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бобриківка Свердловського району Луганської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживає адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України, -
		 встановив:
		ОСОБА_5 , 27.08.2022 народила дитину ОСОБА_6 та з цього моменту в неї виникли встановлені законом обов`язки по догляду за дитиною. Так, відповідно до Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації об`єднаних націй 20.11.1959 дитині повинно належати право на здоровий ріст і розвиток, належне харчування; дитина повинна рости під відповідальністю своїх батьків, дитина повинна бути захищеною від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості. Відповідно до ст. 6 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 27.02.1991 року, кожна дитина має невід`ємне право на життя та ст. 18, відповідно до якої, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Ст. 27 Конституції України передбачає, що кожна людина має невід`ємне право на життя.
		ОСОБА_5 , будучи матір`ю народженого нею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, всупереч вимогам ст. 51 Конституції України, ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 та ст. 180 Сімейного Кодексу України, які зобов`язують батьків виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний розвиток, готувати їх до самостійного життя, утримувати дитину до досягнення повноліття, нести відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, злісно не виконувала обов`язки щодо догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_6 , а саме не забезпечила безпечних умов його перебування за місцем проживання, внаслідок чого настали тяжкі наслідки у вигляді смерті останнього.
		Так, в період часу з народження дитини по 27.01.2023, перебуваючи за місцем проживання, ОСОБА_5 не виконувала покладені на неї законом обов`язки по піклуванню та догляду за дитиною, а саме: не належним чином утримувала, не забезпечувала нормальних побутових умов проживання, догляду та годування немовляти ОСОБА_6 , тобто злісно не виконувала свої батьківські обов`язки, чим допустила факт потрапляння до організму немовляти ОСОБА_6 , невстановленим шляхом, в період часу з 26.01.2023 по 27.01.2023, алкоголю (етанолу), що призвело до виникнення в нього алкогольної інтоксикації, яка отяготилася летальною серцево-легеневою недостатністю, що і стало причиною смерті 27.01.2023 немовляти ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується висновком судово - медичної експертизи №05-6-02/022 від 17.03.2023.
		Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», пов`язане з домашнім насильством, чим порушила права малолітнього на життя, що гарантується ст.. 27 Конституції України, згідно якої кожна людина має невід`ємне право на життя та ст.. 6 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожна дитина має право на життя, держава гарантує кожній дитині право на охорону здоров я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя. 
		Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом кваліфіковані за ст. 166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватою повністю у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні, у вчиненому щиро розкаялась. Надала суду покази, якими повністю підтвердила обставини вчинення нею кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті. Зокрема пояснила, що дійсно вона недогледіла дитину, їй незрозуміло та не відомо яким чином потрапив алкоголь до організму її малолітнього сина, це було не на її очах. Почувається, жахливо, кається, шкодує, що так сталося. Просила суд призначити їй найменше покарання, запевнила суд, що у повній мірі усвідомила неправомірність своїх дій.
		Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_5 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім даних, що характеризують обвинувачену.
		При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд при призначенні покарання бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікуються як нетяжкий злочин, обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченої до скоєного, яка вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі та усвідомила неправомірність своїх дій, розкаялась у вчиненому, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується негативно та посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на обліку лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.
		Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
		Як обставину, що обтяжує покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
		Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні ОСОБА_5 покарання положень ст.69 КК України.
		Разом з тим, суд враховує тяжкі наслідки, які настали в результаті вчинення злочину ОСОБА_5  у вигляді смерті малолітньої дитини.
		За таких обставин суд призначає ОСОБА_5 основне покарання у межах санкції ст. 166 КК України у виді позбавлення волі і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Разом із цим суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		Запобіжний захід до ОСОБА_5 не обирався.
		Процесуальні витрати та речові докази  відсутні.
		Керуючись ст.100, 124, 349, 369-371, 374 КПК України, ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, ст.166 КК України, суд, -
		 ухвалив:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 у період іспитового строку наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Роз`яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		 
		Головуючий:                                 ОСОБА_7 Крива

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...