Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/4187/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2024.
Дата набрання законної сили: 02.08.2024
Номер судового провадження: 61-768ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 серпня 2024 року
		м. Київ                                                                                            
		 
		справа № 761/4187/23
		провадження № 61-768св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Дата-Центр»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Дата-Центр», яка підписана представником Хомич Олексієм Олексійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Писаної Т. О., 
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Дата-Центр»(далі - «Український Дата-Центр») про визнання звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України та стягнення невиплаченої компенсації. 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Пономаренко Н. В. позов ОСОБА_1 до ТОВ «Український Дата-Центр» про визнання звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України та стягнення невиплаченої компенсації, залишено без розгляду.
		Суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання 18 травня 2023 року о 13 год. 00 хв. позивач не з`явився, свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується власноруч підписаною розпискою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д. Ю. про повідомлення місця, дати та часу судового засідання. позивач ОСОБА_1 повторно не з`явивсяв судове засідання 22 червня 2023 року на 13 год. 00 хв., як і його представник адвокат Мамаєв Д. Ю., іншого представника позивач не направив. При цьому, ні позивач, ні представник позивача не скористались правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку статті 212 ЦПК України. Про день, час та місце розгляду справи на 22 червня 2023 року представник позивача адвокат Мамаєв Д. Ю. повідомлявся шляхом надсилання судової повістки СМС-повідомлення, що підтверджується довідкою про доставку СМС - повідомлення щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній», яку надіслано представнику позивача на номер телефону вказаний у позовній заяві. Окрім того, представник позивача адвокат Мамаєв Д. Ю. повідомлявся шляхом надсилання судової повістки в електронному вигляді на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній».
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д. Ю. задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року - скасовано, направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що Мамаєв Д. Ю. подавав до суду першої інстанції заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням. Довідка про доставку SMS, складена невідомою відповідальною особою щодо повідомлення за номером телефону про зазначений розгляд справи, не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами 9, 13 статті 128 ЦПК, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик цього учасника до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Те ж саме правило стосується і мобільного додатку «Viber». Крім того, зі змісту довідки про доставку електронного листа, яка складена невідомою відповідальною особою, не вбачається змісту самої судової повістки про виклик до суду та, зокрема, неможливо встановити дату та час судового засідання, в яке викликається особа, процесуальний статус особи, яка викликається, її прізвище, ім`я та по-батькові. При цьому, колегія суддів зазначила, що обізнаність представника позивача про стан розгляду справи, про яку свідчить направлення ним клопотання про відкладення розгляду справи від 22 червня 2023 року, не свідчить про належне виконання судом першої інстанції обов`язку щодо повідомлення сторони про судове засідання у спосіб, визначений процесуальним законом.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка звернулась з касаційною скаргою
		У січні 2024 року ТОВ «Український Дата-Центр» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Хомич О. О. , в якій просило постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року скасувати, залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
		            суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц;
		            факт повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 22 червня 2023 року підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту, стосовно якої представник позивача сам просив відправити йому повістку, у всіх заявах по суті справи адвокат Мамаєв Д. Ю. зазначав як свою саме цю електронну адресу, а тому суд першої інстанції діяв правомірно та добросовісно;
		            крім того, факт відправки 22 травня 2023 року судової повістки про виклик до суду представнику позивача підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Vaber», на його мобільний телефон, вказаний в усіх його заявах по суті справи, в тому числі в апеляційній скарзі.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції. 
		У квітні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 15 квітня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
		Позиція Верховного Суду
		Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
		Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
		Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
		Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).
		Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) зазначено, що:
		«залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
		Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 761/20381/21 (провадження № 61-4215св23) зазначено, що: 
		            «відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
		Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що:
		«Процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
		Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
		Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
		Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).
		Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
		Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року у справі № 643/17028/20 (провадження № 61-17619св23) зазначено, що: «процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судової повістки через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Подібний за змістом висновок щодо надсилання судової кореспонденції на електронну адресу зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23). Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення судової повістки особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонене, та може здійснюватися як додаткове, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судової повістки відповідно до статті 128 ЦПК України».
		Аналіз матеріалів справи свідчить, що:
		ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, визначено, що розгляд справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30 березня 2023 року на 11-00 год;
		30 березня 2023 року розгляд справи відкладено на 18 травня 2023 року, про що повідомлено представника позивача Мамаєва Д. Ю. під особистий підпис на розписці (т. 1 арк.спр.101);
		18 травня 2023 року позивач та його представник до суду не з`явились, у розгляді справи оголошено перерву на 22 червня 2023 року, 
		22 травня 2023 року складено довідку про доставку електронного листа, а саме судової повістки про виклик до суду від 22 травня 2023 року, одержувачу на його електронну адресу  ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 арк. спр. 233) та довідку про доставку повідомлення у додаток «Vaber» одержувачу Мамаєву Д. Ю. (т. 2 арк. спр. 234);
		відповідна письмова заява Мамаєва Д. Ю. про надіслання текстових (SMS) повідомлень в матеріалах справи відсутня;
		за таких обставин, встановивши відсутність належного повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 22 червня 2023 року, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для залишення позову без розгляду та обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Дата-Центр», яка підписана представником Хомич Олексієм Олексійовичем, залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді                                                                            І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...