Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/11807/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2024.
Дата набрання законної сили: 31.07.2024
Номер судового провадження: 51-1754км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023041370000503

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 липня 2024 року
		м. Київ
		справа № 185/11807/23
		провадження № 51-1754км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2024 року постановлену стосовно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загнітків Кодимського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 ,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини  
		За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 51000 грн, із застосуванням положень статті 69 КК - без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Вирішено питання цивільних позовів, процесуальних витрат та речових доказів. 
		Згідно з вироком ОСОБА_6 10 березня 2023 року о 10 год 35 хв, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки "Renault Sandero", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по лівій смузі проїзної частини вул. Дніпровської у м. Павлоград з боку м. Дніпра у напрямку м. Донецьк, та, наблизившись до регульованого перехрестя головної вул. Дніпровської та другорядної вул. Новоросійської, увімкнув сигнал лівого повороту здійснивши зупинку керованого ним транспортного засобу, з метою виконання маневру повороту ліворуч для з`їзду з вул. Дніпровської на вул. Новоросійську.
		Під час поновлення руху, водій ОСОБА_6 , маючи об`єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не впевнився що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, перед початком повороту на перехресті ліворуч, не переконався у безпеці виконання маневру, не надав перевагу у русі на першочерговий проїзд перехрестя легковому автомобілю марки «ЗАЗ 110308» реєстраційний номерний НОМЕР_2 .
		В процесі подальшого зближення зазначених транспортних засобів на нерегульованому перехресті трапилося їх зіткнення, в результаті якого пасажири автомобіля марки «ЗАЗ 110308» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.
		Своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушив вимогу пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо транспортної події.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2024 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року залишено без змін.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2024 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав мотивованих відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора стосовно обов`язковості призначення додаткового покарання з огляду на положення частини 2 статті 69 КК, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що у свою чергу призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність щодо застосування положень закону про призначення основного та додаткового покарання, яке потягло за собою безпідставне звільнення ОСОБА_6 від призначення обов`язкового додаткового покарання. 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
		Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		У касаційній скарзі доведеність винуватості та кваліфікація дій ОСОБА_6 за частиною 1 статті 286 КК, а також призначене йому основне покарання не оспорюються, а тому касаційним судом не перевіряються.
		Натомість, у касаційній скарзі прокурор зазначає про неправильне застосування закону України при кримінальну відповідальність, а саме незастосування до ОСОБА_6 додаткового покарання.
		Як убачається з вироку, суд першої інстанції визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК, та призначив йому покарання у виді штрафув розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 51000 грн, із застосуванням положень статті 69 КК - без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Не погоджуючись із вироком в частині призначення додаткового покарання, сторона обвинувачення оскаржила його в апеляційному порядку.
		За наслідками апеляційного розгляду, апеляційний суд погодився з призначеним ОСОБА_6 основним покаранням та непризначенням додаткового покарання, залишивши поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора.
		Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а апеляційний суд не усунув зазначеного порушення. 
		Так, частиною 1 статті 286 КК передбачено покарання за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
		Відповідно до частини 1 статті 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Згідно з частиною 2 статті 69 КК на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Оскільки штраф у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначено як одне з основних покарань у санкції частини 1 статті 286 КК, особу не може бути звільнено від передбаченого нею обов`язкового додаткового покарання на підставі положень частини 2 статті 69 зазначеного Кодексу.
		Така позиція узгоджується зі сталою практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанова від 18 квітня 2024 року по справі № 756/9214/22 провадження № 51-7103км23; постанова від 06 вересня 2023 року по справі № 751/5198/22, провадження № 51-3251км23).
		Перевіряючи вирок суду першої інстанції, апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, адже, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не навів мотивів для спростування доводів прокурора щодо обов`язковості призначення додаткового покарання, що у свою чергу призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, незастосування до ОСОБА_6 обов`язкового додаткового покарання. 
		За таких обставин ухвалу апеляційного суду неможна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід урахувати вищенаведене та прийняти рішення, яке буде відповідати вимогам закону.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		у х в а л и в:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2024 року стосовно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.       
		 
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1                                               ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...