Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/8703/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 06.08.2024. Зареєстровано: 07.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2024.

Результат оскарження 12.11.2024 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 серпня 2024 року  м. ПолтаваСправа № 440/8703/23
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про усунення недоліків від 30 червня 2023 року) до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про:
		          - визнання протиправною бездіяльності Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" щодо нерозгляду і ненадання публічної інформації на запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 10 червня 2023 року;
		- зобов`язання Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" розглянути запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 10 червня 2023 року з урахуванням висновків суду і надіслати ОСОБА_1 на електронну пошту публічну інформацію про те, скільки коштів було перераховано Національною асоціацією адвокатів України на користь Збройних сил України чи інших правоохоронних органів за період з 24 лютого 2022 року по 10 червня 2023 року, а також електронні копії підтвердних платіжних документів.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач звернувся до відповідача із запитом про отримання публічної інформації від 10 червня 2023 року, у якому просив надати інформацію про перераховані Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» кошти на користь Збройних Сил України за період з 24 лютого 2022 року по 10 червня 2023 року. Відповідач запит від 10 червня 2023 року отримав, однак всупереч вимогам статті 20 Закону "Про доступ до публічної інформації" будь-якої відповіді на вказаний запит не надав.
		У додаткових поясненнях у справі, надісланих до суду першої інстанції 07 липня 2023 року, позивач зазначив, що вже після подання позову він отримав лист відповідача від 19 червня 2023 року як відповідь на його запит від 10 червня 2023 року, в якому відповідач вказує, що рішенням Ради адвокатів України від 20 травня 2023 року було обмежено доступ до інформації, яку він просив надати на запит. Позивач уважає вказану відповідь відповідача неналежним реагуванням на запит, оскільки у запиті від 10 червня 2023 року він просив надати відповідь на електронну пошту, у той час як відповідач надіслав відповідь на його абонентську скриньку у відділенні Укрпошти. Також позивач вказує, що рішення Ради адвокатів України не є обов`язковими для особи, яка бажає отримати публічну інформацію.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		          Постановою Верховного Суду від 13.06.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 440/8703/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року адміністративну справу прийнято до провадження. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
		Відповідач надав письмові пояснення по справі, у яких просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини
		ОСОБА_1 надіслав на електронну пошту Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» запит від 10 червня 2023 року (вх. №2389/О/1-23 від 12 червня 2023 року), у якому, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», просив надати інформацію про те скільки коштів було перераховано Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» на користь Збройних Сил України чи інших правоохоронних органів за період з 24 лютого 2022 року по 10 червня 2023 року, а також просив надати електронні копії підтвердних платіжних документів та надіслати відповідь в електронному (відсканованому) вигляді на його електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1 Також позивачем було зазначено про те, що надання паперової відповіді не потрібне.
		Відповідно до відмітки на штампі вхідної кореспонденції Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» вказаний запит зареєстровано за вх. №2389/О/1-23 12 червня 2023 року. 
		Листом Національної асоціації адвокатів України № 1104/02/2-23 від 19 червня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що рішенням Ради адвокатів України від 20 травня 2023 року № 50 «Про закриття доступу до фінансової звітності органів адвокатського самоврядування на період запровадження воєнного стану», закрито доступ до фінансової звітності органів адвокатського самоврядування та вирішено не розголошувати вказану інформацію перед третіми особами, крім випадків передбачених законодавством, на період запровадження воєнного стану. Протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни оприлюднити фінансову звітність органів адвокатського самоврядування на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України за весь період неоприлюднення.
		Вказаний лист надісланий ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» 0407038788534, що підтверджується фіскальним чеком від 20 червня 2023 року, та згідно трекінгу відстеження поштового відправлення вручений адресату 23 червня 2023 року.
		Вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність щодо нерозгляду і ненадання публічної інформації на запит про отримання публічної інформації від 10 червня 2023 року, 27 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-VІ).
		Статтею 1 Закону № 2939-VІ передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VІ).
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
		Статтею 12 Закону № 2939-VІ встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
		Статтею 13 Закону № 2939-VІ визначений перелік суб`єктів, які належать до розпорядників публічної інформації.
		Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
		1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
		2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
		3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
		4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
		5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради (частина перша статті 13 Закону № 2939-VІ).
		Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 2939-VІ запит на інформацію- це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Частиною другою статті 19 Закону №2939-VІ визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Відповідно до частини третьої статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
		Частинами четвертою та п`ятою статті 19 Закону №2939-VІ встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі.
		Статтею 20 Закону № 2939-VІ встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
		Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
		У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Частинами 1 та 2 статті 23 Закону № 2939-VІ встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
		Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до       статті 15       цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
		Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із запитом від 10 червня 2023 року (вх. №2389/О/1-23 від 12 червня 2023 року), у якому, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», просив надати інформацію про те скільки коштів було перераховано Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України» на користь Збройних Сил України чи інших правоохоронних органів за період з 24 лютого 2022 року по 10 червня 2023 року.
		За результатами розгляду цього запиту відповідач надіслав листа від 19 червня 2023 року як відповідь на запит ОСОБА_1 від 10 червня 2023 року, в якому позивачу було відмовлено у наданні запитуваної інформації у зв`язку із тим, що рішенням Ради адвокатів України від 20 травня 2023 року було обмежено доступ до інформації, яку він просив надати на запит.
		Таким чином, запит позивача був розглянутий та відповідь надана 19 червня 2023 року, тобто в останній робочий день п`ятиденного строку, передбаченого статтею 20 Закону "Про доступ до публічної інформації".
		Вказаний лист позивач отримав 23 червня 2023 року, тобто до дати подання позову до суду 27 червня 2023 року.
		При цьому, із матеріалів справи убачається, що лист Національної асоціації адвокатів України № 1104/02/2-23 від 19 червня 2023 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні запитуваної публічної інформації, надісланий ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» 0407038788534, що підтверджується фіскальним чеком від 20 червня 2023 року.
		Суд зауважує, що при вирішенні питання, в який момент часу обов`язок щодо надання відповіді на запит вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, то таким моментом є здача документа на пошту. Натомість реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку.
		Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2021 року у справі № 460/1684/19.
		Отже, доводи позивача щодо недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит про надання публічної інформації від 10 червня 2023 року є обґрунтованими.
		Таким чином, під час розгляду запиту ОСОБА_1 від 10 червня 2023 року (вх. №2389/О/1-23 від 12 червня 2023 року) відповідач допустив протиправні дії, які виразились у не своєчасному розгляді вказаного запиту.
		Щодо наведених підстав для відмови у задоволенні запиту, суд зазначає наступне.
		Господарський кодекс України (надалі - ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб`єктів господарювання різних форм власності.
		Відповідно до ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
		Суб`єктами господарювання є, зокрема господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
		Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.
		Суб`єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.
		Суб`єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
		Згідно з частинами 1, 2 ст. 52 ГК України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб`єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.
		Згідно зі статтею 53 ГК України некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб`єктів господарювання окремих організаційних форм некомерційної господарської діяльності визначається цим Кодексом та іншими законами. У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб`єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво.
		На суб`єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб`єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) суб`єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов`язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визначеного законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законом (стаття 54 ГК України).
		Отже, до суб`єктів господарювання, за змістом приписів ГК України віднесені і суб`єкти, які здійснюють некомерційну господарську діяльність.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Статтею 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
		Національна асоціація адвокатів України:
		1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади;
		2) захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності;
		3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України;
		4) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України;
		5) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
		Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
		Національна асоціація адвокатів України утворюється з`їздом адвокатів України та не може бути реорганізована. Ліквідація Національної асоціації адвокатів України може бути здійснена лише на підставі закону.
		Статут Національної асоціації адвокатів України затверджується з`їздом адвокатів України та є її установчим документом.
		З моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.
		Статтею 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені організаційні форми адвокатського самоврядування: конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України.
		Частиною 7 ст. 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що з`їзд адвокатів України, зокрема: затверджує кошторис Ради адвокатів України, кошторис Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджує звіт про їх виконання; здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону. З`їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання та відповідальність за несплату внесків.
		У період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України. Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України.(ч. 1 ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Повноваження Ради адвокатів України визначені у ч. 4 ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема:
		6) встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з`їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання);
		10) приймає рішення про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з`їзду адвокатів України;
		14) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з`їзду адвокатів України.
		Рішенням Звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року « 09» червня 2017 року затверджено Статут Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (надалі - Статут).
		Національна асоціація адвокатів України (далі - НААУ, або Організація) є всеукраїнською недержавною некомерційною неприбутковою професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, створена на засадах професійної належності для сприяння розвитку та зміцнення інституту адвокатури в Україні, підвищення рівня правової допомоги, що надається адвокатами, ролі та авторитету адвокатури в суспільстві, захисту прав і законних інтересів членів Організації. (пункт 1.1. Статуту)
		Основними принципами діяльності НААУ є, зокрема:
		- верховенство права;
		- пріоритет суспільних інтересів;
		- прозорість та відкритість;
		- рівноправність;
		- виборність та підзвітність органів адвокатського самоврядування;
		- гласність та публічність (пункт 1.6. Статуту).
		2.1. Основною метою НААУ є об`єднання українських адвокатів для сприяння розвитку та зміцнення інституту адвокатури в Україні, підвищення рівня правової допомоги, що надається адвокатами, підвищення ролі та авторитету адвокатури в суспільстві, забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, захисту прав та законних інтересів адвокатів, задоволення їх професійних, суспільних, соціальних, культурних та інших інтересів. (пункт 2.1. Статуту).
		Відповідно до п. 2.2. Статуту для досягнення своєї мети НААУ ставить перед собою наступні завдання, зокрема:
		2.2.1. Сприяння процесу формування правової держави в Україні.
		2.2.16. Забезпечення відкритості інформації про адвокатуру України та адвокатську діяльність.
		Для виконання поставлених завдань НААУ в порядку, встановленому чинним законодавством України:
		2.3.1. Представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, організаціями, установами, підприємствами незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян та міжнародними організаціями.
		2.3.2. Забезпечує належне виконання адвокатурою її конституційних завдань.
		2.3.4. Сприяє досягненню адвокатурою повної самостійності, незалежності та самоврядування.
		2.3.5. Сприяє розвитку та зміцненню адвокатури, підвищенню ролі та авторитету адвокатури в суспільстві, підвищенню статусу професії адвоката в Україні.
		2.3.14. Забезпечує доступ і відкритість інформації про адвокатуру України.
		2.3.28. Здійснює надання інформації та роз`яснень з питань, пов`язаних із діяльністю органів адвокатського самоврядування, а також стосовно прийнятих ними рішень (пункт 2.3. Статуту).
		Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою з дня її державної реєстрації в установленому чинним законодавством порядку (пункт 3.1. Статуту). 
		Національна асоціація адвокатів України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», чинного законодавства України, цього Статуту та актів НААУ (пункт 3.3. Статуту).
		НААУ має відокремлене майно, самостійний баланс, відкриває рахунки в банківських установах, у тому числі валютні, володіє майном, майновими та немайновими правами згідно з діючим законодавством України (пункт 3.4. Статуту).
		НААУ має право в межах, що не суперечать чинному законодавству:
		3.7.1. Від власного імені виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав та нести обов`язки, укладати угоди, необхідні для досягнення мети діяльності організації. 
		3.7.2. Бути позивачем та відповідачем у суді.
		3.7.4. Представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси адвокатів у державних та недержавних органах і організаціях.
		3.7.7. Набувати та розпоряджатися майном та іншою власністю для здійснення своїх статутних завдань у порядку, визначеному чинним законодавством України.
		3.7.8. Використовувати власне майно та майно, тимчасово передане їй у володіння або користування, якщо таке використання необхідне для досягнення мети діяльності організації. Доходи (прибутки) НААУ використовуються виключно для фінансування видатків на утримання НААУ, реалізації мети (цілей та завдань) та напрямів діяльності, визначених Статутом НААУ. Забороняється розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частини серед засновників (учасників), членів НААУ, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних осіб. 
		3.7.9. Отримувати фінансування за рахунок джерел не заборонених законом. 
		3.7.11. Мати інші права, передбачені законами України. (пункт 3.7. Статуту)
		Майно та кошти, набуті Організацією або створеними нею юридичними особами в результаті їх господарської та іншої діяльності у відповідності до статутних цілей, мети та завдань НААУ, використовуються виключно на виконання статутних завдань та мети Організації. (пункт 3.8. Статуту).
		Майно НААУ складають рухоме і нерухоме майно, основні засоби, нематеріальні активи, грошові кошти та інше, відображені в установленому законом порядку в її бухгалтерському балансі (пункт 15.1. Статуту) .
		НААУ здійснює володіння, користування та розпорядження коштами та іншим майном, що знаходиться у її власності відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та цього Статуту (пункт 15.2. Статуту) .
		Аналіз наведених приписів ГК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Статуту Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» дає підстави для висновку про те, що відповідач, Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України», є суб`єктом господарювання (суб`єктом некомерційного господарювання), а тому у випадках визначених п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вважається розпорядником інформації, зобов`язаним оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
		Також аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що відповідач виконує делеговані повноваження окремих владних повноважень у сфері реалізації завдань адвокатського самоврядування, а тому є розпорядником публічної інформації стосовно інформації, пов`язаної з виконанням покладених на нього обов`язків.
		Статтею 19 визначені правила оформлення запитів на інформацію
		Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. (ч. 3 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Письмовий запит подається в довільній формі. (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Запит на інформацію має містити:
		1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;
		2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
		3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. (ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Суд дослідивши зміст запиту позивача зазначає, що він відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Відповідно до ст. 58 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок:
		1) плати за складання кваліфікаційного іспиту;
		2) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
		3) відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
		4) добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об`єднань;
		5) добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;
		6) інших не заборонених законом джерел.
		Розмір плати за складання кваліфікаційного іспиту визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та не може перевищувати трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
		Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.
		Розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визначається з урахуванням потреби покриття витрат для забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Фінансування органів адвокатського самоврядування, розпорядження їх коштами та майном здійснюється відповідно до кошторисів, що затверджуються конференціями адвокатів регіонів та з`їздом адвокатів України.
		Фінансова звітність органів адвокатського самоврядування щорічно оприлюднюється у порядку, затвердженому Радою адвокатів України.
		Подібні положення також наведені у статті 15 Статуту.
		Отже, одним із джерел фінансування відповідача є щорічні внески адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
		Відповідно до п. 4.4. Статуту розмір та порядок сплати членами НААУ щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування встановлюється Радою адвокатів України та затверджуваним нею Положенням про щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
		Судом встановлено, що позивач є адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3454, видане Радою адвокатів Полтавської області 09.06.2020).
		В силу приписів ч. 6 ст. 44 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 4.1. Статуту дають підстави для висновку, що позивач є членом Національної асоціації адвокатів України.
		Пунктом 5.1. Статуту визначено, що члени Національної асоціації адвокатів України мають право, зокрема:
		5.1.7.Обговорювати будь-які питання діяльності Організації, вносити на розгляд НААУ пропозиції щодо вдосконалення її діяльності.
		5.1.8.Одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність НААУ.
		НААУ веде бухгалтерський та податковий обліки у відповідності до вимог чинного законодавства України. Фінансова звітність НААУ щорічно оприлюднюється у порядку, затвердженому Радою адвокатів України. (пункти 16.1. та 16.2. Статуту).
		Проаналізувавши наведене, суд вважає, що позивач, як адвокат та член Національної асоціації адвокатів України, має право знати напрямки використання внесків, які сплачуються ним до відповідача.
		Обставини збройної агресії росії проти України є загальновідомою обставиною і не потребує доказуванню відповідно до ч. 3 ст. 78 КАС України.
		Питання виживання держави, у всіх сенсах цього слова, та її інститутів, зокрема адвокатури, в умовах воєнного стану, на переконання суду становить надзвичайний суспільний інтерес.
		Значний суспільний інтерес, у цьому випадку, становлять і дії та вчинки як окремого громадянина так і усіх суб`єктів відносин у державі, які у цей час мають бути неодмінно направлені на єднання громадського суспільства, збереження власної ідентичності, утвердження демократичних цінностей відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків.
		До таких дій та вчинків, на думку суду, відноситься фінансова допомога або надання необхідних матеріальних ресурсів Збройним Силам України та іншим утворенням, на які прямо покладено обов`язок захисту суверенітету нашої Держави.
		Суд враховує, що запитувана інформація не є інформацією з обмеженим (конфіденційною, таємною або службовою інформацією), оскільки має публікуватися відповідачем в силу приписів Статуту.
		Крім того, надання запитуваної інформації є необхідним для реалізації запитувачем його прав; інформація збирається позивачем в цілях задоволення інтересу значної частини суспільства, оскільки фактично стосується виконання завдань адвокатури (сприяння процесу формування правової держави в Україні, сприяння гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу та його реформуванню з використанням досвіду розвинених демократичних країн тощо); запитувач є адвокатом та запитує інформацію, що становить суспільний інтерес; надання інформації не покладає на її розпорядника надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.
		З огляду на вказане, суд вважає, що відмова у наданні позивачеві інформації з підстав того, що доступ до запитуваної ним інформації закрито на період запровадження воєнного стану суперечить як приписам Закону України «Про доступ до публічної інформації» так і в цілому з огляду на встановлені обставини, а тому надана не по суті запиту відповідь вважається неправомірною відмовою в наданні інформації, що є підставою для визнання такої відмови відповідача, як розпорядника інформації, протиправною.
		За таких обставини, суд, з метою відновлення порушених прав позивача, вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною відмову відповідача в наданні інформації на запит від 10.06.2023 та зобов`язання Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" повторно розглянути запит про отримання публічної інформації від 10.06.2023 з урахуванням висновків суду і надати інформацію про те, скільки коштів було перераховано Національною асоціацією адвокатів України на користь Збройних сил України чи інших правоохоронних органів за період з 24.02.2022 по 10.06.2023.
		Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
		          Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 429,44 грн.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,           
		            
		В И Р І Ш И В:
		 
		          Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5-й пов., м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 38488439) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		          Визнати протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України щодо несвоєчасного надання відповіді на запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 10.06.2023.
		          Визнати протиправною відмову Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України в наданні ОСОБА_1 інформації на запит від 10.06.2023 
		          Зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" повторно розглянути запит про отримання публічної інформації від 10.06.2023 з урахуванням висновків суду і надати інформацію про те, скільки коштів було перераховано Національною асоціацією адвокатів України на користь Збройних сил України чи інших правоохоронних органів за період з 24.02.2022 по 10.06.2023.
		          В іншій частині позовних вимог відмовити.
		          Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 429,44 грн. (чотириста двадцять дев`ять гривень сорок чотири копійки).
		          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів  з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...