Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/3326/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2024. Зареєстровано: 07.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2024.
Дата набрання законної сили: 07.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/332/419/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022081370000055

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
		                                
		Справа № 332/3326/24
		                       Провадження №: 1-кп/332/419/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 серпня 2024 р.м. Запоріжжя
		 
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , 
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202208130000055 від 08.03.2022 р. відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Удачне Покровського району Донецької області, громадянина України,з середньоюспеціальною освітою,не одруженого,який проходив службу на посаді: номер обслуги зенітного артилерійського взводу Військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, 
		встановив:
		 
		відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, відповідними Указами Президента України, правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
		Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Статтею 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. 
		Наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 25 січня 2022 року № 16 військовослужбовця за контрактом солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду: номер обслуги зенітного артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. 
		Отже, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
		Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
		Так, 05.03.2022 р., ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, самовільно залишив місце служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 у (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану) Пологівського району Запорізької області, після чого свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 29.05.2024 року, коли він добровільно з`явився до військової служби правопорядку.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що в грудні 2021 року він спочатку проходив строкову військову службу, а потім підписав контракт на проходження військової служби. Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України був направлений у зону активних бойових дій. Злякавшись за своє життя, самовільно покинув місце дислокації військової частини. Не бажаючи в подальшому переховуватись, 29.05.2024 року добровільно з`явився до військової служби правопорядку. У скоєному щиро розкаявся, виказав жаль з приводу вчиненого, зазначив, що активно сприяв слідству у розкритті злочину, повідомивши ті обставини кримінального правопорушення, які їм не були відомі. Запевнив суд, що згоден проходити і в подальшому військову службу. 
		Згідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проходження служби характеризується посередньо, його молодий вік.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, які виразилися у виказанні жалю з приводу вчиненого, повідомленні органам слідства фактичних обставин кримінального правопорушення, які їм не були відомі. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_4 , наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, але з призначенням йому мінімальної міри покарання, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 408 КК України, у вигляді позбавлення волі на відповідний строк.
		Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		При цьому, суд відхиляє доводи захисника про застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, оскільки норми вказаної статті вказують на неможливість прийняття рішення щодо звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, у випадку засудження за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 408 КК України, вчинене в умовах воєнного стану, що наявне у вказаному провадженні.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Речові докази та витрати, пов`язані із залученням експертів, у кримінальному провадженні, відсутні.
		На підставівикладеного,керуючись ст.408ч.4КК України,ст.ст.349,368-374КПК України,суд 
		ухвалив:
		 
		Визнати  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження, яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		Суддя:                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...