Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/3578/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2024. Зареєстровано: 07.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2024.
Дата набрання законної сили: 07.08.2024
Номер судового провадження: 11-кп/813/487/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022150000000056

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/487/24
		Справа № 490/3578/22 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07.08.2024 року                                                                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючого        судді                         ОСОБА_2 , 
		суддів                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю: секретарів с/з                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		прокурорів                                 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,                        
		захисників                                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_11 ,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22022150000000056 від 17 березня 2022 року відносно 
		 
		ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Добренька Красноградського району Харківської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, 
		 
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції
		 
		Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року ОСОБА_11 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_11 зарахований в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 04 квітня 2022 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Запобіжний захід - тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання відраховується з моменту затримання, а саме з 04 квітня 2022 року.
		Вирішено питання з заходами забезпечення кримінального провадження, речовими доказами та процесуальними витратами. 
		 
		Оскарженим вироком встановлено, що Верховною Радою УРСР 24.08.1991 року схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 зазначено, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнано державами світу, у тому числі РФ.
		Положеннями Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою (ст. 1), суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою (ст. 2). Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ст. 17).
		Статтею 19 Конституції України, передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		У ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено, що збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України.
		В порушення умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, з 2014 року вище політичне та військове командування РФ розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України, внаслідок чого РФ здійснено тимчасову окупацію окремих територій України.
		Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією РФ) починаючи з 07.04.2014.
		 
		21.02.2022, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою, РФ визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		Президент РФ, з метою створення видимості законності дій щодо нападу на Україну, 22.02.2022 направив до Ради Федерації РФ звернення про використання збройних сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ) за межами РФ, яке було задоволено.
		24.02.2022 о 5 годині Президент РФ оголосив про початок військової операції в Україні.
		 
		Цього ж дня, військовослужбовці ЗС та інших збройних формувань РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та фактично застосовуючи її, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській та інших областях, де здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупували частину вказаної території, у тому числі частину Миколаївської області.
		 
		Рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року РФ визнано державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства (Постанова ВР України від 27.01.2015 № 129-VIII).
		24.02.2022, у зв`язку з збройною агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
		 
		Планування, фінансування та реалізація РФ збройної агресії проти України, проведення розвідувальної та підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, організовується, спрямовується, здійснюється силами, насамперед ЗС РФ, Головного розвідувального управління Генерального штабу ЗС РФ, Федеральної служби безпеки РФ, найманців, інших представників такої країни-агресора, в т.ч. тих, які діють за їх дорученням, а також осіб, залучених до співробітництва на конфіденційній (негласній) основі, у тому числі громадян України.
		 
		Як встановлено, однією з таких осіб є громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана особа у 2014 році, виїхала на територію РФ, та, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, не погоджуючись з політикою представників державної влади України, активно співпрацює та здійснює обмін інформацією з представниками військових формувань та спецслужб РФ, з громадянином РФ ОСОБОЮ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, в свою чергу, координує та спрямовує діяльність ОСОБИ_1 (матеріали щодо вказаних осіб виділені в окреме провадження).
		 
		Так, з 2014 року, більш точну дату не встановлено, ОСОБА_1 почав здійснювати публічну інформаційну діяльність для необмеженого кола осіб в глобальній мережі Інтернет, створюючи та поширюючи на відео платформі «YouTube», в соціальній мережі «Facebook», програмі для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет «Telegram» відео- та фотоматеріали, спрямовані на підтримку дій та рішень держави-агресора, а також висвітлюючи антиукраїнську пропаганду у засобах масової інформації РФ.
		 
		З початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, ОСОБА_1, точну дату та час не встановлено, але не пізніше 13.03.2022, на виконання отриманого від громадянина РФ ОСОБА_2 завдання, використовуючи наявні в його розпорядження загально доступні засоби дистанційної комунікації, здійснював активний пошук, підбір та підготовку агентурної мережі з числа читачів на його каналах та медіа платформах - громадян України, військовослужбовців ЗС України, представників органів державної влади та правоохоронних органів, які б мали аналогічні з ним проросійсько налаштовані погляди та погодилися б виконувати поставлені ним та його кураторами (керівниками) завдання на шкоду основам національної безпеки України та допомоги РФ у веденні агресивної війни проти України.
		 
		На початку березня 2022 року, але не пізніше 15.03.2022 року, більш точну дату та час встановити не виявилось за можливе, громадянин України ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, обіймаючи посаду керівника Миколаївської окружної прокуратури, не погоджуючись з інформаційною політикою органів державної влади України щодо висвітлення причин і наслідків ведення РФ військової агресії проти України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, зміни меж території України, та бажаючи їх настання, а також з метою подальшого призначення на керівні посади в правоохоронних органах у разі захоплення ЗС РФ м. Миколаєва, з власної ініціативи вирішив сприяти іноземній державі - РФ у веденні агресивної війни проти України шляхом надання представникам цієї держави наявної в його розпорядженні інформації.
		 
		Зокрема, на початку березня 2022 року, але не пізніше 15.03.2022 року, більш точну дату та час встановити не виявилось за можливе, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , - будучи читачем та глядачем каналів та медіа платформ ОСОБИ_1, а також прихильником розповсюджуваних останнім в мережі інтернет на вказаних вище порталах та засобах масової інформації ідей та поглядів антиукраїнського змісту з виправдуванням агресивної війни РФ проти України, будучи обізнаним з вказаних відео про зв`язок ОСОБИ_1 зі спецслужбами РФ та виконання останнім їх доручень, діючи умисно, використовуючи власний мобільний телефон марки «Iphone XR», моделі «МRY92RM/A», з IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , із серійним номером НОМЕР_3 , сім карткою з номером НОМЕР_4 , та програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет «Telegram», з власної ініціативи знайшов Telegram-канал « Мир с ОСОБА_12 », перейшовши та підписавшись на вказаний канал, звернувся до адміністратора каналу в текстовому повідомленні, в якому просив надати йому особисті контактні дані ОСОБИ_1. Отримавши від адміністратора зазначеного Telegram-каналу контактні дані ОСОБИ_1 обліковий запис (нікнейм) « ІНФОРМАЦІЯ_21 », знайшовши в пошуковій строці вказаний обліковий запис та перейшовши за ним звернувся до останнього з особистим повідомленням, в якому заявив про себе та про свої наміри співпрацювати з ним на шкоду основам національної безпеки України, на що отримав згоду, а також завдання від ОСОБИ_1 передавати йому всю наявну в його розпорядженні, як у керівника Миколаївської окружної прокуратури, інформацію військового та оперативно-службового характеру щодо обстановки в АДРЕСА_4 .
		 
		Так, 15.03.2022, у невстановлений час, але не пізніше 12 год. 51 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на надання допомоги іноземній державі - РФ в проведенні підривної діяльності проти України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, зміни меж території України, та бажаючи настання таких наслідків, на виконання наданого йому ОСОБОЮ_1 завдання, використовуючи вказаний вище власний мобільний телефон, в аналогічний спосіб через програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет «Telegram», надіслав останньому відомості про російських військовослужбовців, учасників незаконних збройних формувань (далі за текстом - НЗФ) та диверсійно-розвідувальних груп (далі за текстом - ДРГ), що брали участь з 24.02.2022 та в подальшому у збройній агресії проти України та потрапили в полон, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Список плен», - з зазначенням їх персональних даних (ПІБ, дата народження, місце проживання, звання, приналежність до військової частини, місце потрапляння у полон, тощо).
		 
		В цей же день, у невстановлений час, але не пізніше 13 год. 44 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 15.03.2022, а також свої особисті спостереження за соціально-побутовою та оперативною обстановкою в м. Миколаєві (стан мостів, завантаженість основних доріг, настрої діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів, тощо), у вигляді документу формату «docx», з назвою: « Ситуация Николаев ».
		 
		У подальшому, 16.03.2022, у невстановлений час, але не пізніше 15 год. 27 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 в текстовому повідомленні відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 16.03.2022, а також свої особисті спостереження щодо особливостей роботи правоохоронних органів в регіоні.
		 
		В цей же день, у невстановлений час, але не пізніше 18 год. 59 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо російських військовослужбовців, учасників НЗФ та ДРГ, що брали участь з 24.02.2022 та в подальшому у збройній агресії проти України та потрапили в полон, станом на 16.03.2022, у вигляді документу формату «rtf», з назвою: «Список», - з зазначенням їх персональних даних (ПІБ, дата народження, місце проживання, звання, приналежність до військової частини, місце потрапляння у полон, тощо).
		 
		Надалі, 17.03.2022 у невстановлений час, але не пізніше 17 год. 36 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 17.03.2022, інформацію щодо особливостей процесуального оформлення військовополонених, а також дані щодо утворених для останніх дільниць в установах виконання покарань, у вигляді документу формату «xlsx», з назвою: «Дільниці_для_військовополонених», - з зазначенням назви установи, адреси її розташування, наповненості, ПІБ керівників таких установ та їх номерів мобільного телефону.
		 
		В подальшому, 23.03.2022 у невстановлений час, але не пізніше 20 год. 06 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі (3)», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті.
		 
		Надалі, 30.03.2022 у невстановлений час, але не пізніше 12 год. 22 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 зображення оперативного зведення ВП № 1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області щодо наслідків ракетного обстрілу приміщення Миколаївської обласної військової адміністрації, з зазначенням дати та часу такого обстрілу, кількості загиблих та постраждалих осіб, в т.ч. з конкретизацією щодо приналежності загиблих до конкретного військового формування чи правоохоронного органу.
		 
		В цей же день, у невстановлений час, але не пізніше 16 год. 49 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі (5)», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі», в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті.
		 
		Надалі, 01.04.2022, у невстановлений час, але не пізніше 19 год. 57 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі (6)», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі (2)», - в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті.
		 
		Після цього, 02.04.2022 у невстановлений час, але не пізніше 17 год. 07 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі 2.04», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі 2.04», - в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті.
		 
		Цього ж дня, у невстановлений час, але не пізніше 20 год. 16 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи у м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості про паролі для проходження блок постів по АДРЕСА_4 у період з 02.04.2022 по 03.04.2022, а також, в цей же день (02.04.2022), у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 год. 07 хв., використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості про змінені паролі.
		 
		Далі, 04.04.2022 у невстановлений час, але не пізніше 03 год. 25 хв., ОСОБА_11 , перебуваючи в м. Миколаєві, більш точне місце встановити не виявилось за можливе, продовжуючи злочинну діяльність, використовуючи той же мобільний телефон, в аналогічний спосіб, надіслав ОСОБІ_1 відомості про результати роботи ДСНС в Миколаївській області з ліквідації наслідків збройної агресії РФ станом на 15 год. 30 хв. 03.04.2022, у вигляді документу формату «docx», з назвою: «ОДА 03.04.22_15 30», в якому є інформація щодо кількості випадків залучення ДСНС з конкретним районом і вулицею відповідного населеного пункту, кількості пошкоджених об`єктів, кількості постраждалих та загиблих осіб, з виокремленням серед них військовослужбовців, кількості знешкодження вибухонебезпечних пристроїв та відпрацьованих заяв громадян щодо таких випадків, станом на конкретний день, та загалом з 24.02.2022, кількості населених пунктів відключених від електро- та газопостачання.
		 
		Вказаними діями, щодо передачі зазначених вище відомостей, ОСОБА_11 надавав допомогу іноземній державі - РФ, іноземній організації та їх представникам в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану, чим вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинену в умовах воєнного стану.
		 
		Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
		 
		Не погодившись із вироком захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати вирок та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_11 невинуватим та виправдати його за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.111 КК України, в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		Доводи апеляційної скарги захисники обґрунтували наступним:
		 
		1)згідно обвинувального акту ОСОБА_11 обвинувачується у передачі інформації, яка на думку прокуратури, одночасно спричиняє шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. При цьому очевидно, що вказані об`єкти злочину є різними за своєю природою та згідно принципу конкретизації обвинувачення прокуратура мала б довести якій саме сфері суспільних відносин спричинено шкоду внаслідок протиправних дій ОСОБА_11 . Суд першої інстанції не вивчав дане питання та фактично продублював обвинувальний акт у тексті оскаржуваного рішення;
		2)жодних посилань на законодавче визначення статусу інформації, яку нібито передавав ОСОБА_11 , як «державної таємниці» або «службової» обвинувальний акт не містить. За такого підходу до кваліфікації державної зради у формі передачі інформації іноземній державі, запропонованого прокурором і викладеним у обвинувальному акті, відсутні чіткі критерії, яка саме інформація допомагає іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому, вирішуючи це питання, сторона обвинувачення керувалася не законом, а діяла на власний розсуд. На переконання сторони захисту такий підхід є свавільним та неприпустимим, він порушує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо чіткості, ясності та передбачуваності закону, на якому ґрунтується обмеження свободи вираження поглядів;
		3)обвинувальний акт не містить жодного посилання на законодавство, яке б обмежувало право особи, зокрема обвинуваченого ОСОБА_11 , передавати (поширювати) інформацію, перелік якої вказано в обвинувачені. Будь-яких доказів існування законодавчого обмеження права на свободу слова щодо розголошення такої інформації стороною обвинувачення суду надано не було;
		4)прокурор прямо вказує в обвинуваченні, що будь-якої шкоди через дії обвинуваченого не завдано, а відтак його дії не можуть кваліфікуватись як злочин;
		5)згідно обвинувального акту ОСОБА_11 неодноразово надсилав ОСОБА_15 інформацію. Проте, доказів таких дій прокурор не надав. Оглядом мобільного телефону ОСОБА_11 , висновком судової компютерно-технічної експертизи не встановлено жодного факту спілкування (у форматі «питання» - «відповідь») між вказаними особами. Матеріали НСРД містять доступ до облікового запису месенджеру «телеграм» нібито громадянина РФ ОСОБА_16 (без жодних підтверджень належності такого запису саме цій особі), у якому він неодноразово спілкувався з ОСОБА_15 . Натомість жодного випадку спілкування ОСОБА_11 з ОСОБА_15 або з ОСОБА_16 прокурором не доведено. Сам факт наявності у ОСОБА_11 файлів, які в подальшому за версією сторони обвинувачення передавалися ОСОБА_15 до ОСОБА_16 , не може беззаперечно свідчити про факт передачі таких файлів ОСОБА_15 саме ОСОБА_11 . Як встановлено в ході судового розгляду доступ до таких файлів був у багатьох осіб, а не виключно у ОСОБА_11 ;
		6)прокурором не спростовано показання обвинуваченого щодо наявності доступу до його мобільного телефону, ноутбуку та комп`ютера, на яких було встановлено месенджер «телеграм» певного кола осіб, зокрема його співмешканки ОСОБА_17 , які могли відправляти, передавати будь-яку інформацію;
		7)досудове розслідування було розпочате неуповноваженим суб`єктом, оскільки керівник органу досудового розслідування не має повноважень починати досудове розслідування;
		8)досудове розслідування було здійснено неуповноваженим органом, а саме слідчим відділом управління служби безпеки України, однак мало бути здійснене ТУ ДБР, розташованому у місті Миколаєві, що свідчить про недопустимість отриманих доказів;
		9)незаконним є звернення слідчого до Одеського апеляційного суду з клопотанням про проведення НСРД відносно ОСОБА_16 , який не є суддею, працівником суду або правоохоронного органу, оскільки таке клопотання повинен був розглядати слідчий суддя Миколаївського апеляційного суду, а тому ухвала Одеського апеляційного суду від 18.03.2023 року є незаконною;
		10)клопотання про проведення НСРД були підписані начальником слідчого відділу управління служби безпеки України 17.03.2022 року, тобто в день внесення відомостей до ЄРДР, до визначення підслідності;
		11)додаток до протоколу виготовлення спеціальних імітаційних засобів, складений оперуповноваженим СБ України ОСОБА_18 , але він не підписаний, тому є недопустимим доказом;
		12)відсутня ідентифікація облікових записів в месенджері ОСОБА_16 та ОСОБА_15 ;
		13)листи ОК «Південь» та ДСНС не є належними доказами;
		14)винуватість обвинуваченого не доведена поза розумним сумнівом;
		15)жоден з допитаних в судовому засіданні свідків не надав показання, що свідчать про вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення;
		16)слідчими була порушена процедура контролю за вчиненням злочину, в частині створення імітованих засобів;
		17)оскаржуваний вирок був ухвалений незаконним складом суду, а саме автоматичний розподіл справи в суді першої інстанції був здійснений не серед постійних колегій суддів Приморського районного суду м. Одеси.
		 
		Заперечення на апеляційну скаргу
		 
		Прокурор відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_19 подав заперечення на апеляційну скаргу, в який просив залишити апеляційну скаргу захисників без задоволення, а вирок суду - без змін.
		       Прокурор зазначив, що суд на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні, а його дій були правильно кваліфіковані за ч.2 ст.111 КК України. 
		 
		       До початку судового засідання від прокурора ОСОБА_8 надійшли додаткові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він також просив залишити її без задоволення, а оскаржений вирок суду - без змін.
		       Прокурор вважає, що Приморський районний суд міста Одеси, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, серед яких показання свідків, письмові та речові докази, дійшов вірного висновку про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та у вироку виклав обставини формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Доводи сторони захисту про нібито відсутність об`єкту, об`єктивної сторони та предмету злочину у вказаному кримінальному провадженні через те, що обвинувачений ОСОБА_11 не здійснював передачу таємної інформації, а інформація, яку останній передавав представникам іноземної держави не містила в собі відомостей, що становлять державну таємницю, та нібито не спричиняли ніякої шкоди державним інтересам, а також те, що ОСОБА_11 передавав інформацію особі, яка не являється представником іноземної держави, також не заслуговують на увагу та мають на меті лише ввести в оману суд апеляційної інстанції
		 
		Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні.
		 
		Під час апеляційного розгляду захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також обвинувачений ОСОБА_11 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. 
		Прокурори ОСОБА_20 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважали вирок суду законним та обґрунтованим та просили залишити його без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, повторно дослідивши письмові докази та допитавши свідків, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
		 
		Мотиви суду апеляційної інстанції
		 
		Згідно з положеннями ст.2 КПК України (далі - КПК) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до положень ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що суди, при оцінці доказів, керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, обвинувачення має довести перед судом, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Дослідивши оскаржений вирок суду, апеляційний суд дійшов висновку про те, що місцевий суд на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, аналізу та належної правової оцінки наявних в матеріалах кримінального провадження доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
		Апеляційний суд враховує, що зміст такої засади, як безпосередність дослідження доказів судом апеляційної інстанції, відрізняється від змісту цієї засади в суді першої інстанції, оскільки апеляційний розгляд здійснюється згідно за правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК. Ця відмінність зумовлена функцією суду апеляційної інстанції - перегляд вироку суду в апеляційному порядку, а не вирішення кримінального провадження по суті, що дублює функції суду першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, справедливість призначеного заходу кримінально-правового впливу, а також безпомилковість вирішення інших питань, що підлягають з`ясуванню при ухваленні судового рішення судом першої інстанції.
		Також апеляційний суд наголошує, що положення ч.1 ст.404 КПК України ґрунтуються на принципі римського права «tantum devolutum quatum appellatum» («скільки скарги - стільки рішення»).
		Тобто, на відміну від суду першої інстанції повноваження апеляційного суду стосовно дослідження доказів визначаються переглядом кримінального провадження в межах вимог апеляційної скарги, з урахуванням наявності або відсутності обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження щодо повторного дослідження доказів.
		За результатам апеляційного перегляду оскарженого вироку, повторного дослідження доказів в порядку ч.3 ст.404 КПК, зокрема допиту обвинуваченого та свідків, дослідження письмових доказів, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України
		До таких висновків апеляційний суд дійшов з огляду на наступне.
		 
		Основними доводами апеляційної скарги сторони захисту є те, що, на їх думку, в діях ОСОБА_11 відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а саме: в обвинуваченні та оскарженому вироку суду першої інстанції відсутнє визначення об`єкту злочину; відсутній предмет злочину; було порушено конвенційне та конституційне право ОСОБА_11 на свободу вираження поглядів; відсутнє об`єктивна сторона в частині проведення підривної діяльності проти України.
		Апеляційний суд визнає вказані доводи необґрунтованими з огляду на таке.
		З об`єктивної сторони державна зрада може виявитися у таких формах:
		1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту;
		2) шпигунство;
		3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Відповідно до п.2) ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		При цьому, формулювання обвинувачення повинно містити всі ознаки складу злочину, у вчиненні якого особу визнано винуватою та за своїм змістом відповідати диспозиції норми закону України про кримінальну відповідальність.
		Встановлені судом першої інстанції та викладені у вироку фактичні обставини злочину повністю відповідають обвинуваченню, викладеному в обвинувальному акті. 
		Апеляційний суд вважає, що визнане судом формулювання обвинувачення ОСОБА_11 за ч.2 ст.111 КК України є доведеним та містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, зазначені у диспозиції вказаної норми.
		При цьому суд першої інстанції проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, серед яких показання свідків, письмові та речові докази, дійшов вірного висновку про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та у вироку виклав обставини формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Доводи захисників про відсутність об`єкту, об`єктивної сторони та предмету злочину у вказаному кримінальному провадженні через те, що обвинувачений ОСОБА_11 не здійснював передачу таємної інформації, а інформація, яку останній передавав представникам іноземної держави не містила в собі відомостей, що становлять державну таємницю, та нібито не спричиняли ніякої шкоди державним інтересам, а також те, що ОСОБА_11 передавав інформацію особі, яка не являється представником іноземної держави, апеляційний суд визнає необґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до диспозиції ст.111 КК України державною зрадою є діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Вказаний злочин може бути вчиненим у наступних формах: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		При цьому, визначення форми вчинення злочину у формі шпигунства викладене в ст.114 КК України, згідно якої шпигунство визначається як передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. І саме при кваліфікації ст. 111 КК України у формі шпигунства обов`язковим елементом складу злочину є передача відомостей, що становлять державну таємницю.
		Згідно обвинувального акту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 та відповідно до вироку Приморського районного суду від 28.06.2023 останньому не інкриміновано вчинення державної зради у формі шпигунства.
		Натомість, відповідно до вироку першої інстанції обвинувачений визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 України, у державній зраді, вчиненій у формі надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що і було інкриміновано йому органом досудового розслідування.
		При цьому, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, як складова способи вчинення державної зради, полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усунення перешкод, в наданні будь-якої допомоги у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України
		Надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України може мати місце у випадку передачі представникам іноземної держави певної інформації, яка не віднесена до державної таємниці, але така інформація сприяє іноземній державі в досягненні нею цілей, пов`язаних із веденням підривної діяльності.
		Станом на сьогоднішній день, так же як і на час вчинення інкримінованого обвинуваченого злочину, сусідньою державою рф ведеться збройна агресія проти України, її органами здійснюється проведення розвідувальної та підривної діяльності на шкоду як суверенітетові так і територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, яка організовується, спрямовується, здійснюється силами, насамперед зс рф, головного розвідувального управління генерального штабу зс рф, Федеральної служби безпеки рф, найманців, інших представників такої країни-агресора, в тому числі і тих, які діють за їх дорученням, а також осіб, залучених до співробітництва на конфіденційній (негласній) основі, у тому числі громадян України. Шкода нашій державі діями такої держави, її представниками тощо приноситься щоденно.
		Оскарженим вироком ОСОБА_11 визнаний винним у тому, що він, будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах дії в Україні воєнного стану, у період часу з початку березня 2022 року, але не пізніше 15 березня 2022 року до 04 квітня 2022 року включно, перебуваючи у м. Миколаєві, на виконання отриманого завдання, надавав допомогу іноземній державі - рф, яка веде збройну агресію проти України, та представникам цієї держави в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що виразилося у збиранні та передачі за допомогою особистого мобільного телефону, програми ддя обміну миттєвими повідомленнями мережею Інтернет «Telegram» через особисті повідомлення зі свого облікового запису на інший обліковий запис, який завідомо для нього належав представнику рф, наявної в його розпорядженні, як у керівника Миколаївської окружної прокуратури, інформації військового та оперативно-службового характеру щодо обстановки в АДРЕСА_4 .
		Важливість, переданої ОСОБА_11 інформації для ворога, шкоду, завдану інтересам держави в разі її отримання іноземною державою при проведенні нею або її представниками підривної діяльності проти України було доведено належними та допустимими доказами, дослідженими в ході судового розгляду провадження, зокрема показаннями свідків, матеріалами НСРД, іншими письмовими доказами.
		Стороною обвинувачення доведено, що в порушення умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, з 2014 року вище політичне та військове командування РФ розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України, внаслідок чого РФ здійснено тимчасову окупацію окремих територій України.
		Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією РФ) починаючи з 07.04.2014 року.
		21.02.2022, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою, РФ визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		Президент РФ, з метою створення видимості законності дій щодо нападу на Україну, 22.02.2022 року направив до ради федерації РФ звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24.02.2022, о 5 годині, президент РФ оголосив про початок військової операції в Україні. 
		Цього ж дня, військовослужбовці ЗС та інших збройних формувань рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та фактично застосовуючи її, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській та інших областях, де здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупували частину вказаної території, у тому числі частину Миколаївської області.
		Рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року рф визнано державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства (Постанова ВР України від 27.01.2015 № 129-VIII).
		24.02.2022, у зв`язку з збройною агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
		Таким чином, підривна діяльність з боку РФ проти України з 2014 року мала відкриту активну фазу, яка виражалася в окупації частини території України та в активних діях, в тому числі воєнних, її представників, направлених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що триває по теперішній час.
		Одержання представниками іноземної держави РФ в умовах воєнного стану та під час ведення бойових дій проти України, інформації, що передавалась ОСОБА_11 допомагало у веденні ними підривної діяльності на шкоду державній безпеці, в тому числі могло вплинути на хід бойових дій, на коригування ворогом вогню під час повторних обстрілів, несло загрозу життю і здоров`ю особового складу сил оборони та цивільного населення.
		Важливість, переданої ОСОБА_11 інформації для ворога, шкоду, завдану інтересам держави в разі її отримання іноземною державою при проведенні нею або її представниками підривної діяльності проти України було доведено належними та допустимими доказами, дослідженими в ході судового розгляду провадження, зокрема відомостями, які містяться в листах Оперативного Командування «Південь» Міністерства оборони України (умовне найменування - військова частина НОМЕР_5 ) від 04.06.2022 № 1/454 (на запит СВ УСБУ в Миколаївській області №64/20-3456 від 20.05.2022), від 03.07.2022 № 2/769ДСК (на запит СВ УСБУ в Миколаївській області №64/20-3455 від 20.05.2022), від 18.08.2022 №2/1718 (на запит СВ УСБУ в Миколаївській області №64/20-3455 від 20.05.2022), листом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 14.06.2022, Листом на запит з ГУ ДСНС в Миколаївській області від 27.06.2022.
		 
		Доводи сторони захисту про нібито порушення конвенційного та конституційного права ОСОБА_11 на свободу вираження поглядів, колегія суддів визнає необґрунтованими з огляду на таке.
		Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Дане право та вибір порядку реалізації цього права самі по собі не розглядались судом першої інстанції як підстава для кримінального переслідування. ОСОБА_11 , маючи громадянські права, може не підтримувати політичне керівництво країни, вільно виражати свої погляди у межах, що відповідають політичній нейтральності як засаді діяльності прокуратури (для працівників прокуратури таке право не є абсолютним відповідно до Закону України «Про прокуратуру», Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів), але в будь-якому випадку не має права шкодити суверенітетові та територіальній цілісності України чи надавати іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду таким цінностям, тим більше будучи керівником окружної прокуратури.
		В даній справі принциповим є те, що обвинувачений, обіймаючи саме посаду керівника Миколаївської окружної прокуратури, використовував функціонал та повноваження за посадою, надавав допомогу представникам державі-агресора - РФ у проведенні підривної діяльності проти України. При цьому, маючи статус прокурора, всупереч обов`язку присвячувати свою діяльність служінню Українському народові і Україні; неухильно додержуватися Конституції та законів України; сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку сумлінним виконанням своїх службових обов`язків; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави. 
		Проте, ОСОБА_11 навпаки, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в період з 04 березня по 04 квітня 2022 року, збирав та передавав представникам держави-агресора - РФ, яка веде загарбницьку війну проти України, окупувала та анексувала частину території України (доцільно зауважити, що у вказаний період на території Миколаївської області відбувались постійні бойові зіткнення з ЗС РФ), інформацію військового та оперативно-службового характеру щодо обстановки в АДРЕСА_4 , зокрема: 
		- персональні дані військовослужбовців ЗС РФ, учасників незаконних збройних формувань, що брали участь з 24.02.2022 та в подальшому у збройній агресії проти України та потрапили в полон, з зазначенням ПІБ, дати народження, місце проживання, звання, приналежність до військової частини, місце потрапляння у полон, тощо; 
		- особливості процесуального оформлення військовополонених, відомості щодо утворених для останніх дільниць в установах виконання покарань з зазначенням назви установи, адреси її розташування, наповненості, ПІБ керівників таких установ та їх номерів мобільного телефону; 
		- персональні дані загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, їх кількості, з зазначенням ПІБ військовослужбовців, дат народження, приналежності до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті; 
		- персональні дані загиблих поліцейських та цивільних осіб внаслідок бойових дій, їх кількості, з зазначенням ПІБ особи, дати народження, ймовірної території загибелі та причин смерті; 
		- відомості про соціально-побутову, оперативну обстановку в м.Миколаєві, особливості роботи правоохоронних органів в регіоні (стан мостів, завантаженість основних доріг, настрої діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів, тощо);
		- оперативне зведення органу поліції щодо наслідків ракетного обстрілу приміщення Миколаївської обласної військової адміністрації, з зазначенням дати та часу такого обстрілу, кількості загиблих та постраждалих осіб, в тому числі з конкретизацією щодо приналежності загиблих до конкретного військового формування чи правоохоронного органу;
		- паролі для проходження блок постів по АДРЕСА_4 у період з 02.04.2022 по 03.04.2022 року;
		- результати роботи органу ДСНС з ліквідації наслідків збройної агресії РФ станом на 15 год. 30 хв. 03.04.2022 року, з відомостями щодо кількості випадків залучення ДСНС з конкретним районом і вулицею відповідного населеного пункту, кількості пошкоджених об`єктів, кількості постраждалих та загиблих осіб, з виокремленням серед них військовослужбовців, кількості знешкодження вибухонебезпечних пристроїв та відпрацьованих заяв громадян щодо таких випадків, станом на конкретний день, та загалом з 24.02.2022, кількості населених пунктів відключених від електро- та газопостачання.
		На переконання апеляційного суду, такі дії обвинуваченого жодним чином не узгоджуються з правом громадянина України на свободу вираження поглядів та свободу слова, а відтак доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими.
		 
		Доводи апеляційної скарги про недопустимість доказів, колегія суддів визнає необґрунтованими, з огляду на таке. 
		Доводи стосовно того, що керівник органу досудового розслідування не наділений кримінальним процесуальним законодавством на початок досудового розслідування, є безпідставними, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
		Отже, слідчий - це процесуальний статус у кримінальному провадженні. 
		Начальник слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області відноситься за посадою до керівника відповідного органу досудового розслідування. 
		Слідчим у кримінальному провадженні може бути керівник органу досудового розслідування, який в такому випадку діятиме у кримінальному провадженні в межах повноважень слідчого. Будь-яких обмежень для керівника органу досудового розслідування у проведенні досудового розслідування, в тому числі на його початок, згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством немає, а в апеляційній скарзі таких посилань на норми закону не вказано. Функціонал, яким наділений керівник органу досудового розслідування дозволяє це зробити та узгоджується з Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом ОГП від 30.06.2020 № 298.
		Більше того, відповідно до ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Пунктом 2 глави 4 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення визначено, що витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у п.3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування. 
		Повноваження слідчого, уповноваженого на здійснення досудового розслідування підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022150000000056, який датований 17.03.2022, відповідно до якого слідчим у кримінальному провадженні значиться начальник слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області ОСОБА_21 , який розпочав досудове розслідування у цьому провадженні.
		З відомостей в Єдиному реєстру досудових розслідувань про рух кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_21 прийняв кримінальне провадження № 22022150000000056 до свого провадження.
		 
		Доводи сторони захисту про те, що досудове розслідування розпочато неуповноваженим суб`єктом та здійснення досудового розслідування неуповноваженим органом досудового розслідування, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, постановою першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 18.03.2022 року підслідність у кримінальному провадженні № 22022150000000056 від 17.03.2022, в порядку ч.5 ст.36 КПК України, визначено за слідчими слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області.
		Вказане рішення прийнято належним суб`єктом - першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (який за посадою відноситься до керівників обласної прокуратури); із зробленою оцінкою досудового розслідування як неефективного при здійсненні досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 КК України - ТУ ДБР у м.Миколаєві, якому воно підслідне, з урахуванням суб`єкту вчинення кримінального правопорушення - працівника правоохоронного органу; відображенням такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні - постанові від 18.03.2022 року; з викладенням достатніх та обґрунтованих мотивів прийняття такого процесуального рішення, зокрема того, що на території м. Миколаєва та Миколаївської області проводяться активні бойові дії, слідчі Державного бюро розслідувань не зможуть належним чином ефективно проводити повне та всебічне розслідування та проводити необхідні слідчі дії з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлена на будь-якій стадії досудового розслідування, в тому числі і на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку та відповідно до вимог ч.5 ст.36 КПК.
		З відповіді ТУ ДБР у м. Миколаєві на лист прокуратури регіону від 26.09.2023 року вбачається, що з початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, включаючи м. Миколаїв та Миколаївську область, слідчі Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві у період з березня по травень 2022 року були частково передислоковані до визначеного місця на території обслуговування територіального управління. 
		Натомість, згідно одержаної інформації від УСБ України в Миколаївській області за №64/20-7889 від 03.10.2023 року, співробітники-військовослужбовці управління СБ України в Миколаївській області у час реєстрації кримінального провадження в повному обсязі виконували свої посадові обов`язки з дотриманням вимог конспірації та заходів особистої безпеки з урахуванням постійних ворожих ракетно-артилерійських обстрілів на території міста Миколаєва та Миколаївської області.
		Вказане додатково підтверджує належну та достатню вмотивованість постанови першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 18.03.2022 року про визначення підслідності в порядку ч.5 ст.36 КПК України за слідчими органів безпеки.
		Наведене свідчить про дотримання належної правової процедури при визначенні підслідності та в цілому про здійснення досудового розслідування уповноваженим органом.
		Такий висновок колегії суддів узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.05.2021 (справа № 640/50234/19). 
		Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.216 КПК України кримінальне правопорушення передбачене ст.111 КК України, предметно підслідне саме слідчим органів безпеки.
		Разом з тим, наявність процесуальних порушень у кримінальному провадженні безумовно не тягне за собою визнання всього масиву доказів недопустимими у відповідності до ст.87 КПК України. Такий висновок може бути зроблений судом у разі доведення порушення фундаментальних прав і свобод особи щодо кожного конкретного доказу.
		Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовим висновком Верховного Суду в постанові від 08.12.2021 (справа № 517/639/17).
		Колегія суддів також звертає увагу, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст.3 Конвенції, ч.1 ст.28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п.«d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч.1 ст.63 Конституції України).
		Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
		З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
		Такий висновок колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 (справа №756/10060/17, №13-3кс22), відповідно до якої у разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.
		 
		Доводи сторони захисту про нібито відсутність об`єктивної сторони в частині проведення підривної діяльності через нібито відсутність визначення вказаного терміну в Кримінальному кодексі України та те, що дії обвинуваченого не становили підривної діяльності, також є необґрунтованими, з огляду на таке.
		Що стосується доводів захисників про те, що законодавство України не містить чіткого визначення терміну «підривна діяльність», то аналогічні доводи були предметом аналізу колегії суддів Верховного Суду в постановах від 06 грудня 2021 року по справі № 756/4855/17 та від 21 грудня 2022 року по справі №759/5737/17.
		У згаданих рішеннях Верховний Суд зауважив, що термін «підривна діяльність» давно застосовується в міжнародному праві та його визначення розкривається в науковій доктрині.
		Зокрема, термін «підривна діяльність» вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) та інших. 
		У контексті положень ст.111 КК України підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Підривна діяльність з боку РФ проти України з 2014 року мала відкриту активну фазу, яка виражалася в окупації частини території України та в активних діях, в тому числі воєнних, її представників, направлених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що триває по теперішній час.
		Більш того, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_11 не здійснював підривну діяльність є безпідставними в тому числі і з огляду на те, що така кваліфікуюча ознака йому не інкримінувалася. 
		Спростовуючи вказані доводи сторони захисту, колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до диспозиції ст. 111 КК України, а також формулюванню обвинувачення, викладеному у оскаржуваному вироку, ОСОБА_11 визнаний винним у вчиненні державної зради у формі надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненої в умовах воєнного стану.
		Ведення підривної діяльності проти України, як вже зазначалось вище, з 2014 року активно ведеться іноземною державою - РФ, її представниками та організаціями. Таким чином, злочинні дії ОСОБА_11 вірно кваліфіковано судом як надання допомоги іноземній державі, іноземній організації та їх представникам в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненої в умовах воєнного стану.
		Під час цих подій громадянин України ОСОБА_11 , будучи керівником Миколаївської окружної прокуратури та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду добре усвідомлював факт активної підривної діяльності РФ проти України шляхом окупації та подальшої анексії території України в АР Крим, веденні з 24.02.2022 року повномасштабних бойових дій проти сил оборони на території України та подальшого продовження анексії територій суверенної держави, та з власної ініціативи добровільно вирішив надати допомогу іноземній державі РФ та її представникам в проведенні такої діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, тобто вчинити державну зраду.
		 
		Доводи сторони захисту про нібито відсутність визначення шкоди в обвинувальному акті та про малозначність вчиненого обвинуваченим діяння на переконання апеляційного суду є необґрунтованими з огляду та наступне.
		Так, зазначення в обвинувальному акті про відсутність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є виконанням обов`язкових вимог, передбачених п.7 ч.2 ст.291 КПК України, відповідно до яких, обвинувальний акт, окрім іншого, повинен містити відомості щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Крім цього, необхідно також врахувати, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК, полягає в одному з таких альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. 
		За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним (усіченим), тобто не включає у себе суспільно небезпечні наслідки як обов`язкову ознаку об`єктивної сторони, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь, зокрема надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. І саме з цього моменту злочин визнається закінченим.
		Більше того, встановлення розміру шкоди при доказуванні виходить за межі складу інкримінованого обвинуваченому злочину, який є формальним (усіченим) і для його доведення не потребується встановлення збитків чи завданої шкоди.
		При цьому, як вже зазначалось вище, станом на сьогоднішній день, так же як і на час вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, іноземною державою РФ ведеться збройна агресія проти України, нею та її представниками здійснюється проведення підривної діяльності на шкоду як суверенітетові так і територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. Шкода Україні діями іноземної держави - РФ, її представниками у вказаних сферах завдається постійно, а надання будь-якої допомоги таким суб`єктам у веденні підривної діяльності лише сприяє їм у збільшенні розмірів нанесеної їх діями шкоди.
		Наведене узгоджується із висновками Верховного суду щодо злочинів із формальним (усіченим) складом, зокрема у рішеннях від 13.07.2021 (справа № 664/2551/18), від 17.08.2023 (справа № 522/8270/19), від 23.05.2023 (справа 730/374/21).
		У своєму рішенні від 24 грудня 2015 року по справі №5-221кс15, Верховний Суд України зазначив про те, що специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов`язковій сукупності трьох умов:
		1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК України, тобто всіх тих передбачених у законі об`єктивних і суб`єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК України характеризують певний склад злочину;
		2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду;
		3) малозначне діяння не повинно бути суб`єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.
		Поняття істотної шкоди у контексті ч.2 ст.11 КК України носить оціночний характер, його зміст визначається оцінкою правозастосовними органами всіх конкретних обставин справи. Про оціночний характер шкоди можна говорити лише в тому випадку, коли законодавець у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК України використовує загальні оціночні поняття: тяжкі наслідки, інші тяжкі наслідки (відносно визначені правові норми).
		Визнаючи діяння малозначним потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло призвести.
		Інкримінований обвинуваченому злочин, є особливо тяжким, який вчиняється виключно із прямим умислом і суб`єктивно спрямований на посягання на державну безпеку в умовах воєнного стану. 
		Суспільна небезпека державної зради полягає у тому, що діяння посягає на суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, що ставить під загрозу існування України як суверенної держави. Заподіяння шкоди обороноздатності України чи її державній безпеці, порушує стан захищеності державної влади, а також мир і спокій життя народу.
		Конституція України визначає, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. 
		Підсумовуючи викладене та беручи до уваги ту суспільну небезпеку, яку несе вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, спрямованого на державну безпеку, підстави для визнання в даному конкретному випадку малозначності вчиненого діяння відсутні.
		 
		Доводи сторони захисту про нібито відсутність об`єктивної сторони злочину в частині суб`єкта одержання інформації не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на таке.
		Твердження апеляційної скарги про, нібито, відсутність підтвердження того, що ОСОБА_15 є в розумінні ст. 111 КК України представником іноземної держави спростовуються матеріалами кримінального провадження (том 5, 6; а.с.47-64 том № 7).
		В матеріалах кримінального провадження містяться оглянуті та долучені до цього провадження матеріали іншого кримінального провадження № 12022200000000052 за підозрою ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.436-2 та ч.6 ст.111-1 КК України, зокрема, у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою агресором, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, а також заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, а також представників підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, вчинене з використанням засобів масової інформації. 
		01.08.2022 року ОСОБА_15 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. У вказаних матеріалах кримінального провадження містяться докази на підтвердження вчинення останнім вказаних злочинів, серед яких: протоколи огляду та додатки у вигляді відеозаписів з різних інтернет-ресурсів таких як відеохостингу YOUTUBE, на яких вбачається виступи ОСОБА_15 до необмеженого кола осіб; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за результатами яких свідками впізнано в особі на відеозаписах - ОСОБА_15 ; висновки семантико-текстуальних експертиз, за результатами яких в відеозаписах, наданих на дослідження міститься глорифікація та заперечення збройної агресії РФ, та інші докази у цьому провадженні. 
		Крім того з матеріалів убачається, що ОСОБА_15 з 2014 року перебуває на території держави-агресора РФ, з періодичним відвідуванням тимчасово окупованої території АР Крим.
		Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 22 грудня 2023 року ухваленому в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_15 був визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст.111-1; ч.3 ст.436-2 КК України.
		При цьому, слід враховувати загально відомий факт, що ОСОБА_15 і надалі продовжує свою антиукраїнську діяльність, освічуючи «свою версію» подій, які відбуваються в Україні у зв`язку із збройної агресією РФ проти України. Даний блогер користується популярністю та його канали налічують велику кількість користувачів, зокрема, тільки в месенджері «Telegram» налічує понад 2,75 млн осіб.
		В той же час в матеріалах кримінального провадження містяться протоколи про результати зняття інформації з електронних комунікаційних систем, на яких зафіксовано спілкування ОСОБА_15 з іншим представником держави агресора РФ - ОСОБА_16 . Вказане спілкування носить системний характер, містить завдання від ОСОБА_16 до ОСОБА_15 , який після отримання ним відомостей від ОСОБА_11 , звітує про їх виконання ОСОБА_16 . При цьому, роль та участь ОСОБА_16 в збройній агресії РФ проти України підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема: доказами на підтвердження російського громадянства ОСОБА_16 (том 4 а.с.156, 231, 234-239); приналежність до спеціальних служб РФ (том 4 а.с.155); протиправних діянь з їх правовою кваліфікацією (серед яких тяжкі та особливо тяжкі злочини), у вчиненні яких підозрюється останній в кримінальному провадженні № 12014050000000956 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.146; ч.3 ст.27, ч.3 ст.258; ч.1 ст.258-3; ч.1 ст.294; ст.341; ч.3 ст.27 ст.348; ст.349; ч.2 ст.28 ч.2 ст.437; ч.2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України та обвинувачується у кримінальному провадженні № 12014051030001612 від 13.08.2014 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.1 ст.438; ч.2 ст.438; ч.3 ст.27 ч.2 ст.438 КК України. При цьому, обставини та події кримінальних правопорушень мали місце на території України починаючи з 2014 року. 
		Отже, враховуючи наведені обставини, ОСОБА_15 , в розумінні диспозиції ст. 111 КК України, вважається представником іноземної держави, оскільки діє в її інтересах.
		Слід зазначити, що за третьою формою, державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України. Визначення поняття представника іноземної держави, іноземної організації чинний кримінальне законодавство не містить, а тому це поняття є оціночним. 
		Представником іноземної держави не обов`язково є іноземець чи особа без громадянства, а тому ОСОБА_15 всупереч твердженням сторони захисту, з урахуванням вищенаведеного, в розумінні ст.111 КК України є представником іноземної держави.
		 
		Доводи сторони захисту про недоведеність факту передачі обвинуваченим інформації не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та повністю спростовуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження. 
		Пряме спілкування безпосередньо між ОСОБА_11 та ОСОБА_15 щонайменше двічі зафіксовано в ході досудового розслідування. 
		Так, з протоколу про результати зняття інформації з електронних телекомунікаційних систем від 30.03.2022 № 64/22 (а.с.166-173 том №2) вбачається, що ОСОБА_11 , використовуючи свій обліковий запис в месенджері Telegram з номером мобільного оператора зв`язку « НОМЕР_4 », 19.03.2022 року, в період 01.00 по 02.12 год., надсилає особисті текстові повідомлення через вказаний месенджер ОСОБА_15 на його обліковий запис «ім`я користувача - ОСОБА_22 , прізвище - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , номер мобільного НОМЕР_6 », в якому звертається з власною думкою, а також радить ОСОБА_15 освічувати у його відео інформацію про невідоме місце перебування Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, Голови Служби безпеки України, а також інших осіб з Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та інших органів.
		Також протоколом про результати зняття інформації з електронних телекомунікаційних систем від 13.04.2022 року №64/48 (а.с.244-246 том №3) вбачається, що ОСОБА_15 , використовуючи вказаний вище обліковий запис в месенджері Telegram, 04.04.2022 року, о 15.42 год., надсилає особисте текстове повідомлення через вказаний месенджер ОСОБА_11 на його обліковий запис за вказаним вище номером, в якому звертається: «добрый», але ОСОБА_11 не надав відповідь на це звернення, оскільки на той час вже був затриманий співробітниками правоохоронних органів.
		Вказане спростовує твердження сторони захисту про нібито відсутність жодного випадку спілкування між ОСОБА_11 та ОСОБА_15 .
		Також, необхідно зауважити, що ОСОБА_11 та ОСОБА_15 спілкуючись між собою використовували заходи конспірації, вживали заходів з метою унеможливлення своєї ідентифікації постійно видаляючи відомості з месенджера та очищуючи історію спілкування, що і стало однією з підстав для звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, подальшого проведення негласних слідчих (розшукових) дій. З урахуванням вказаного, в інший спосіб отримати відомості про кримінальне правопорушення та осіб, які його вчинили, окрім як проведення негласних слідчих (розшукових) дій не представлялось за можливе. Зняття інформації з електронних інформаційних систем, за характером проведення передбачає втручання у приватне спілкування, тобто в даному випадку передбачається здійснення входу в обліковий запис особи у відповідному месенджері, що як наслідок може бути відстежено цією особою, щодо якої захід проводиться. Тому слідчі, оперативні працівники, при проведенні таких заходів, дотримуючись положень Закону, переслідуючи першочергову ціль - виконання завдань кримінального провадження, враховуючи фактор можливого розкриття проведення негласних слідчих (розшукових) дій, змушені проводити такі заходи приховано аби не бути розкритими.
		Доказів щодо прямого спілкування між ОСОБА_11 та ОСОБА_16 стороною обвинувачення не надано, однак беззаперечно доведено те, що саме через ОСОБА_11 , ОСОБА_15 збиралась та передавалась інформація та відомості, в отриманні яких був зацікавлений саме ОСОБА_16 . Про це останній писав в особистих повідомленнях в месенджері Telegram ОСОБА_15 , який вже безпосередньо спілкувався з ОСОБА_11 .
		Щодо тверджень сторони захисту про нібито відсутність доказів на підтвердження факту передачі інформації ОСОБА_11 до ОСОБА_15 , а також того, що сам факт передачі ОСОБА_15 файлів ОСОБА_16 не може беззастережно свідчити про факт передачі таких файлів ОСОБА_15 саме ОСОБА_11 , колегія суддів зазначає наступне. 
		Доводи сторони захисту в цій частині спростовується сукупністю доказів, досліджених судом першої та апеляційної інстанції.
		Так, протоколом про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 30.03.2022 № 64/22 (месенджера «Telegram») відносно ОСОБА_11 , в якому зафіксовано зв`язок останнього з ОСОБА_15 щонайменше з 19.03.2022, в якому ініціатором спілкування виступав саме ОСОБА_11 .
		Протоколом про зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.04.2022 № 64/48 (месенджера «Telegram») відносно ОСОБА_11 , в якому зафіксовано листування останнього з ОСОБА_15 04.04.2022 (в день затримання ОСОБА_11 ).
		Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.03.2022 № 64/14 зафіксовано факт передачі ОСОБА_11 спеціально створеної несправжньої (імітаційної) інформації у вигляді списків загиблих військовослужбовців ЗС України (том 2 а.с.89-90).
		Протоколом виготовлення спеціальних імітаційних засобів для використання під час проведення НСРД від 24.03.2022 № 64/13т зафіксовано факт створення вказаної несправжньої (імітаційної) інформації у вигляді списку про чотирьох загиблих осіб, зокрема з відомостями про: ПІБ особи; дату народження; приналежність до військових формувань; звідки доставлено; причини смерті, а також відомості про розтин (том 2, а.с.86-88). 
		Передача ОСОБА_11 вказаної несправжньої (імітаційної) інформації про чотирьох загиблих осіб також підтверджується в сукупності та взаємозв`язку показаннями свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .
		Показаннями свідка - заступника начальника СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_25 , який повідомив суду, що у березні-квітні 2022 року на відстані 5 км від Миколаєва перебували збройні формування РФ, які вели щодня обстріли з різного тину озброєння, обстріли були і по цивільним об`єктам.  ОСОБА_11 , у зв`язку із здійсненням процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо загиблих військових, мав постійний доступ до інформації щодо загиблих військових та цивільних осіб у  АДРЕСА_4 , їх кількості. Підтвердив номер мобільного оператора зв`язку ОСОБА_11   НОМЕР_4 . Вказав, що в березні 2022 року був залучений співробітниками УСБУ в Миколаївській області до конфіденційного співробітництва та негласних слідчих (розшукових) дій. В ході контролю за вчиненням злочину отримав від співробітників УСБУ спеціально створену несправжню (імітаційну) інформацію про нібито загиблих чотирьох військовослужбовців із зазначенням вигаданих анкетних даних, яка йому була надана у вигляді фотознімку аркуша паперу. 24.03.2022 він переслав вказане фотозображення через месенджер «Signal» начальнику СВ ВП № 4 ГУНП в Миколаївській області  ОСОБА_26  Додатково повідомив, імітовану інформацію, що тіла вказаних чотирьох осіб не можливо забрати через ведення бойових дій. При передачі інформації ОСОБА_25  не зазначав  ОСОБА_26 , що це несправжня інформація. Йому достеменно відомо, що ОСОБА_26  в подальшому переслав вказану інформацію ОСОБА_27 , яка в подальшому внесла її до загального списку загиблих військовослужбовців та переслала її в електронному вигляді  ОСОБА_11 . На той час органи прокуратури не вимагали списки загиблих людей, тому така цікавість до цієї інформації  ОСОБА_11  його здивувала. Якщо тіло було ідентифіковано, воно передавалась родичам загиблих тільки за підписом прокурора. Йому було відомо, що інформація щодо кількості загиблих збирається  ОСОБА_11 , який особисто приїжджав та отримував списки загиблих у експерта. Під час перегляду в залі судового засідання протоколів слідчих дій, підтвердив листування з ОСОБА_26  (додаток до протоколу допиту свідка від 25.03.2022, том 2 а.с.83-84) та імітаційну (несправжню) інформацію, яку передавав (проведення НСРД від 24.03.2022 № 64/13т, том 2 а.с.88).
		Показаннями свідка ОСОБА_26 , який суду повідомив, що станом на березень-квітень 2022 року він займав посаду начальника слідчого відділення ВП №4 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області. У м. Миколаєві на той момент збройної агресії рф відбувались постійні обстріли, була загроза прориву. На той період усі правоохоронні органи були задіяні на відбиття ворога, конкретно поліція займалась документуванням наслідків обстрілів. Спілкування з ОСОБА_11 у період березня-квітня 2022 року підтримував. ОСОБА_11 користувався номером НОМЕР_4 .  Свідок підтвердив факт отримання 24.03.2022 від ОСОБА_25 інформації про чотирьох загиблих військовослужбовців із зазначенням їх анкетних даних у вигляді фотознімку аркуша паперу, а також факт передачі ним того ж дня засобами телефонному зв`язку через месенджер WhatsApp ОСОБА_27 . цієї інформації для їх подальшої передачі ОСОБА_11 . Іншим особам така інформація від нього не передавалась. Ні з ким з приводу цієї інформації він не спілкувався. При ознайомлені з а.с.83-84 у томі №2 (додаток до протоколу допиту свідка ОСОБА_25 від 25.03.2022), підтвердив справжність листування з ОСОБА_25 , а також впізнав інформацію про перелік загиблих військовослужбовців, яку він отримав від ОСОБА_25 , і у подальшому передав ОСОБА_27 .
		Показаннями свідка ОСОБА_27 , яка повідомила суду, що у період березня-квітня 2022 року перебувала на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів скоєних проти життя, здоров`я та статевої недоторканності особи СУ ГУНП в Миколаївській області, фактично виконувала обов`язки начальника зазначеного відділу. З ОСОБА_11 знайома з 2021 року, підтримувала службові стосунки у зв`язку із тим, що останній здійснював процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснював відділ, який вона очолювала. Наприкінці лютого 2022 року її відділом було зареєстроване кримінальне провадження №12022150000000074 за ч.2 ст.438 КК України, в рамках якого здійснювалось документування фактів смерті військовослужбовців та цивільних осіб внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. В березні - квітні 2022 року із керівників прокуратури в місті Миколаєві залишався фактично тільки ОСОБА_11 , який і здійснював процесуальне керівництво у зазначеному провадженні. Він часто цікавився зазначеним кримінальним провадженням. Обвинувачений в якості прокурора надавав дозволи на поховання та кремацію військовослужбовців. Основне про що спілкувались був список загиблих осіб в електронному вигляді, зокрема, дві таблиці, в яких містились наявні у слідства відомості про загиблих осіб (окремо цивільних та окремо військовослужбовців). Цей список мав у собі прізвище, ім`я та по батькові, дату народження та місце загибелі військовослужбовця. Цю інформацію вона надсилала ОСОБА_11 на номер телефону НОМЕР_7 в електронному варіанті у месенджері «WhatsApp». Для чого ОСОБА_11 потрібен був цей список їй не було відомо. Вона думала, що він був необхідними для ОСОБА_11 для надання дозволу на поховання. В нього часто виникали питання коли будуть оновлені списки. 24.03.2023 року від начальника СВ ВП №4 ОСОБА_28 отримала список із чотирьох військовослужбовців, які загинули. ОСОБА_26 повідомив їй, що вказаний список отримав від заступника начальника СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_25 . Відомості про вказаних загиблих військовослужбовців були внесені до загального списку загиблих, який в подальшому ОСОБА_27 передала ОСОБА_11 у програмі «WhatsApp». Підстав сумніватись щодо достовірності наданої інформації не було. Ця інформація була у закритому доступі, крім ОСОБА_11 більше такі списки не пересилала. Під час огляду в залі суду листування між нею та ОСОБА_11 свідок ОСОБА_27 підтвердила справжність цього листування (протокол огляду від 08.07.2022, том 7 а.с.71-73).
		Протоколом за результатами аудіо-, відеоконтролю особи від 25.03.2022 № 64/16 (том 2 а.с.176-178), в якому зафіксовано факт обізнаності ОСОБА_11 щодо наявності в списках загиблих військовослужбовців ЗС України за 25.03.2022 нових відомостей, а саме тих, які були спеціально створені несправжні (імітаційні) під час проведення НСРД від 24.03.2022 № 64/13т (том 2 а.с.86-88) та передані ОСОБА_11 (протокол проведення НСРД від 24.03.2022 № 64/14т (том 2 а.с.89-90).
		Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 04.04.2022 № 64/25 (том 2 а.с.157-159), в якому зафіксовано факт передачі ОСОБА_11 спеціально створеної несправжньої (імітаційної) інформації у вигляді відомостей про результати роботи ГУ ДСНС в Миколаївській області з ліквідації наслідків збройної агресії рф станом на 15 год. 30 хв. 03.04.2022, у вигляді документу формату «.docx», з назвою: «ОДА 03.04.22_15 30».
		Вказаний список містить спеціально створену несправжню (імітаційну) інформацію про залучення підрозділів ДСНС на території області з ліквідації наслідків російсько-фашистської агресії. Попередньо, справжню інформацію про залучення підрозділів ДСНС на території області з ліквідації наслідків російсько-фашистської агресії «на ОДА на 15:30» отримано від свідка ОСОБА_29 та долучено до протоколу його допиту від 03.04.2022. Згідно з протоколом виготовлення спеціальних імітаційних засобів для використання під час проведення НСРД від 03.04.2022 № 64/24т зафіксовано факт створення несправжньої (імітаційної) інформації у вигляді внесення змін до та додаткової інформації (том 2, а.с.150-154). 
		Протоколом вручення особі, залученій до конфіденційного співробітництва, створеного імітаційного засобу для здійснення контролю за вчиненням злочину від 03.04.2022 зафіксовано факт передачі несправжньої (імітаційної) інформації із внесеними змінами та додатковою інформацією свідку ОСОБА_29 (том 2, а.с.155).
		Протоколом огляду від 22.06.2022 мобільного телефону ОСОБА_29 , в якому зафіксовано факт передачі ОСОБА_29 через програму WhatsApp ОСОБА_11 спеціально створеної несправжньої (імітаційної) інформації - відомостей про результати роботи ДСНС в Миколаївській області з ліквідації наслідків збройної агресії РФ станом на 15 год. 30 хв. 03.04.2022, у вигляді документу формату «.docx», з назвою: «ОДА 03.04.22_15 30», а також ВНП на 03.04.2022 (том 2, а.с.156).
		Протоколом повернення особою, залученою до конфіденційного співробітництва, створеного імітаційного засобу для здійснення контролю за вчиненням злочину від 03.04.2022 зафіксовано факт повернення несправжньої (імітаційної) інформації із внесеними змінами та додатковою інформацією свідком ОСОБА_29 (том 2, а.с.160-164).
		Показаннями свідка ОСОБА_29 , який повідомив суду, що у період березня-квітня 2022 року він перебував на посаді начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України в Миколаївській області. На той час місто Миколаїв та Миколаївська область постійно перебували під обстрілами збройними формуваннями агресора, що призводило до людських втрат, пошкоджень об`єктів цивільної та критичної інфраструктури, виявлялись вибухонебезпечні предмети. 02.04.2022 року в приміщенні ГУ ДСНС в Миколаївській області відбулась нарада за участю керівників правоохоронних органів та Миколаївської ОВА, на якій був присутній і ОСОБА_11 , з яким він того дня познайомився. На вказаній нараді, серед іншого було прийнято рішення про надання ОСОБА_29 узагальненої інформації - довідки щодо оперативної обстановки та виявлених вибухо-небезпечних предметів з зазначенням конкретних місць та адрес їх виявлення. Таку інформацію, ОСОБА_29 повинен був надавати за допомогою телефону, надсилаючи її ОСОБА_11 . Вказана інформація носила конфіденційний характер та не підлягала масовому розповсюдженню. Інформація службового характеру передавалась ОСОБА_11 у програмі «WhatsApp» у електронному вигляді. Свідок повідомив, що за його згодою 03.04.2022 року був залучений до конфіденційного співробітництва, слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, під час участі в яких він передав 2 електронних файли співробітникам УСБУ в Миколаївській області у вигляді довідок, в яких йшлося про руйнування, кількість жертв і постраждалих, до яких останніми було внесені зміни. Отримавши від співробітників УСБУ вказані файли зі внесеними змінами, під час проведення контролю за вчиненням злочину, свідок того ж дня (03.04.2022) надіслав їх ОСОБА_11 за допомогою програми WhatsApp, про те що ОСОБА_11 їх отримав впевнений, оскільки він йому відповів на зазначені повідомлення. Цю інформацію він надіслав виключно ОСОБА_11 більше нікому не передавав та про їх створення нікому не повідомляв. При ознайомлені з а.с. 53 у томі №2 свідок впізнав інформацію, яку передавав (додаток №2 до протоколу НСРД від 03.04.2022 № 64/24т), а також підтвердив справжність листування з ОСОБА_11 на а.с. 160-163 том 2 (протокол огляду від 22.06.2022).
		Протоколами НСРД від 30.03.2022 № 64/21, від 13.04.2022 № 64/46 (том №3 а.с.2-166, 167-242) підтверджуються факти передачі в месенджері «Telegram» в період з 15.03.2022 до 04.04.2022 від ОСОБА_11 до ОСОБА_15 на його обліковий запис «ім`я користувача - ОСОБА_22 , прізвище - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , номер мобільного НОМЕР_6 », ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на його обліковий запис останнього «ім`я користувача - Просто я, прізвище - Я Просто , номер мобільного НОМЕР_9 » наступної інформації та документів (електронні файли): «Список плен» з відомостями про російських військовослужбовців, учасників незаконних збройних формувань та диверсійно-розвідувальних груп потрапили в полон; «Ситуация Николаев» з відомостями про свої спостереженнями щодо особливостей роботи правоохоронних органів в регіоні, соціально-побутову та оперативну обстановкою в м.Миколаєві; текстове повідомлення з відомостями щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 16.03.2022; «Список» з відомостями про російських військовослужбовців, учасників незаконних збройних формувань та диверсійно-розвідувальних груп потрапили в полон; «Дільниці_для_військовополонених»; «Військові загиблі (3)»; зображення оперативного зведення ВП №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області щодо наслідків ракетного обстрілу приміщення Миколаївської обласної військової адміністрації; електронні файли «Військові загиблі (5)»; «Цивільні загиблі»; «Військові загиблі (6)»; «Цивільні загиблі (2)»; «Військові загиблі 2.04»; «Цивільні загиблі 2.04»; текстове повідомлення з паролями для проходження блок постів по АДРЕСА_4 у період з 02.04.2022 по 03.04.2022; текстове повідомлення з відомостями про змінені паролі для проходження блок постів по м. Миколаєву та області у період з 02.04.2022 по 03.04.2022; електронний файл «ОДА 03.04.22_15 30» з відомостями про результати роботи ДСНС в Миколаївській області з ліквідації наслідків збройної агресії РФ станом на 15 год. 30 хв. 03.04.2022. 
		У вказаних протоколах зафіксовано факт подальшої передачі в месенджері Telegram ОСОБА_15 отриманих від ОСОБА_11 інформації та документів через свій обліковий запис «ім`я користувача - ОСОБА_22 , прізвище - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , номер мобільного НОМЕР_6 » в особистих текстових повідомленнях ОСОБА_16 на обліковий запис останнього «ім`я користувача - Просто я, прізвище - Я Просто, номер мобільного НОМЕР_9 », а також ОСОБА_16 з вказаного вище облікового засобу в особистих текстових повідомленнях іншій невстановленій особі, зокрема: 
		15.03.2022, не пізніше 12 год. 51 хв., надіслав відомості про російських військовослужбовців, учасників незаконних збройних формувань (далі за текстом - НЗФ) та диверсійно-розвідувальних груп (далі за текстом - ДРГ), що брали участь з 24.02.2022 та в подальшому у збройній агресії проти України та потрапили в полон, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Список плен», - з зазначенням їх персональних даних (ПІБ, дата народження, місце проживання, звання, приналежність до військової частини, місце потрапляння у полон, тощо) (том 3 а.с.11).
		В цей же день, не пізніше 13 год. 44 хв., надіслав відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 15.03.2022, а також свої особисті спостереження за соціально-побутовою та оперативною обстановкою в м. Миколаєві (стан мостів, завантаженість основних доріг, настрої діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів, тощо), у вигляді документу формату «.docx», з назвою: «Ситуация Николаев». (том 3 а.с.12).
		16.03.2022, не пізніше 15 год. 27 хв., надіслав в текстовому повідомленні відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 16.03.2022, а також свої особисті спостереження щодо особливостей роботи правоохоронних органів в регіоні. (том 3 а.с 26).
		В цей же день, не пізніше 18 год. 59 хв. надіслав відомості щодо російських військовослужбовців, учасників НЗФ та ДРГ, що брали участь з 24.02.2022 та в подальшому у збройній агресії проти України та потрапили в полон, станом на 16.03.2022, у вигляді документу формату «.rtf», з назвою: «Список», - з зазначенням їх персональних даних (ПІБ, дата народження, місце проживання, звання, приналежність до військової частини, місце потрапляння у полон, тощо). (том 3 а.с.30).
		17.03.2022, не пізніше 17 год. 36 хв. надіслав відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб, станом на 17.03.2022, інформацію щодо особливостей процесуального оформлення військовополонених, а також дані щодо утворених для останніх дільниць в установах виконання покарань, у вигляді документу формату «.xlsx», з назвою: «Дільниці_для_військовополонених», - з зазначенням назви установи, адреси її розташування, наповненості, ПІБ керівників таких установ та їх номерів мобільного телефону, а також висловлює свої спостереження та погляди (том 3 а.с.39-41). 
		23.03.2022, не пізніше 20 год. 06 хв., надіслав відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі (3)», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті. (том 3 а.с.55). 
		30.03.2022, не пізніше 12 год. 22 хв., надіслав зображення оперативного зведення ВП №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області щодо наслідків ракетного обстрілу приміщення Миколаївської обласної військової адміністрації, з зазначенням дати та часу такого обстрілу, кількості загиблих та постраждалих осіб, конкретизацією приналежності загиблих до конкретного військового формування чи правоохоронного органу. (том 3 а.с.71-72). 
		В цей же день, не пізніше 16 год. 49 хв. надіслав відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі (5)», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі», в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті (том 3 а.с.99-100, 156 (відомості передані ОСОБА_11 під час контролю за вчиненням злочину щодо чотирьох загиблих військових осіб згідно з протоколом НСРД від 24.03.2022 № 64/14т).
		01.04.2022, не пізніше 19 год. 57 хв., надіслав відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі (6)», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, ймовірної території загибелі, та причин смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі (2)», - в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, ймовірної території загибелі та причин смерті том. (том 3 а.с.172).
		02.04.2022, не пізніше 17 год. 07 хв., надіслав відомості щодо загиблих військовослужбовців ЗС України внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Військові загиблі 2.04», - в якому зазначено ПІБ військовослужбовця, його дата народження, приналежність до конкретної військової частини, імовірна територія загибелі, причини смерті, а також дані щодо загиблих цивільних осіб внаслідок бойових дій, у вигляді документу формату «.doc», з назвою: «Цивільні загиблі 2.04», в якому зазначено ПІБ особи, його дата народження, імовірна територія загибелі та причин смерті (том 3 а.с.173).
		Цього ж дня, не пізніше 20 год. 16 хв., надіслав відомості про паролі для проходження блок постів по АДРЕСА_4 у період з 02.04.2022 по 03.04.2022 (том 3 а.с.173-174).
		В цей же день (02.04.2022), не пізніше 23 год. 07 хв., надіслав відомості про змінені паролі для проходження блок постів по АДРЕСА_4 у період з 02.04.2022 по 03.04.2022. (том 3 а.с.174).
		04.04.2022, не пізніше 03 год. 25 хв., надіслав відомості про результати роботи ДСНС в Миколаївській області з ліквідації наслідків збройної агресії РФ станом на 15 год. 30 хв. 03.04.2022, у вигляді документу формату «.docx», з назвою: «ОДА 03.04.22_15 30», в якому є інформація щодо кількості випадків залучення ДСНС з конкретним районом і вулицею відповідного населеного пункту, кількості пошкоджених об`єктів, кількості постраждалих та загиблих осіб, з виокремленням серед них військовослужбовців, кількості знешкодження вибухонебезпечних пристроїв та відпрацьованих заяв громадян щодо таких випадків, станом на конкретний день, та загалом з 24.02.2022, кількості населених пунктів відключених від електро- та газопостачання / том 3 а.с. 175-176 (відомості передані ОСОБА_11 під час контролю за вчиненням злочину щодо чотирьох загиблих військових осіб згідно з протоколом НСРД від 04.04.2022 № 64/25) 
		Під час допиту в суді, свідок ОСОБА_30 підтвердила, що ОСОБА_11 регулярно надсилав їй за допомогою месенджерів паролі для проходження блок-постів по м Миколаєву та Миколаївській області, при цьому, повідомила, що точно пам`ятає про те, що 03.04.2022 надсилала ОСОБА_11 змінені паролі для проходження блокпостів. Вказану ситуацію запам`ятала, оскільки така зміна паролів відбувалась всього один раз на той час. Під час огляду в залі суду листування між нею та ОСОБА_11 свідок ОСОБА_27 підтвердила справжність цього листування (протокол огляду від 08.07.2022, том 7 а.с.71-73).
		Висновками комп`ютерно-технічних експертиз, відповідно до яких в наданих на дослідження носіях - жорсткому диску, флеш-накопичувачах, телефоні, що належать ОСОБА_11 (вилучені в останнього під час досудового розслідування), підтверджено наявність на них електронних файлів, передачу яких зафіксовано в протоколах НСРД від 30.03.2022 № 64/21, від 13.04.2022 № 64/46, в тому числі спеціально створених несправжніх (імітаційних) (передачу яких ОСОБА_11 зафіксовано в рамках контролю за вчиненням злочину) (том №8, а.с.64-67, 77-81).
		Протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.04.2022, де ОСОБА_11 , використовуючи свій обліковий запис з номером « НОМЕР_4 » в месенджері «Telegram» надсилає в особистих повідомленнях своїй співмешканці ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на її обліковий запис з номером « НОМЕР_10 в текстовому повідомленні текст з новин «РИА новости», де йдеться про втрати військової техніки російських збройних формувань «расространяемые ОСОБА_23 », на що ОСОБА_32 вказує, що напевно мається на увазі ОСОБА_33 , на що ОСОБА_11 відповідає: «Точно!!!» (том 3 а.с.247-248).
		Листами з Оперативного Командування «Південь» Міністерства оборони України (умовне найменування - військова частина НОМЕР_5 ) від 04.06.2022 № 1/454 (на запит СВ УСБУ в Миколаївській області №64/20-3456 від 20.05.2022), від 03.07.2022 № 2/769ДСК (на запит СВ УСБУ в Миколаївській області №64/20-3455 від 20.05.2022), від 18.08.2022 №2/1718 (на запит СВ УСБУ в Миколаївській області №64/20-3455 від 20.05.2022), відповідно до яких інформація та дані, які були передані ОСОБА_11 представникам держави агресора РФ завдали шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності держави, так як їх передача впливає на хід бойових дій, може бути використана для коригування вогню під час повторних обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, впливає на цивільне населення та довіру до ЗС України, а також може призвести до терористичних актів на території держави та впливає на дій контрдиверсійного характеру. У цьому ж листі підтверджено, що паролі для проходження блок-постів відносяться до інформації з обмеженим доступом з грифом «Для службового користування»; термін дії паролю встановлюється з 20.00 год. поточної доби до 20.00 год. наступної доби; 02.04.2022-03.04.2022 діяв на території Миколаївської області єдиний пароль - «Глухів-Ямпіль», та у зв`язку із дискредитацією, пароль був змінений з 22.00 год. 02.04.2022-03.04.2022 на пароль «Суми-Львів» (том 8 а.с.229-230, 237).
		Листом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 14.06.2022, відповідно до якого передана ОСОБА_11 представникам країни агресора інформація про утворені дільниці для тримання військовополонених РФ, із зазначенням назв установ, адрес, чисельного наповнення дільниць, прізвищ співробітників дійсно могла завдати шкоди, суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а також цілком могла стати підставою кримінальних проваджень відносно керівників слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (том 8 а.с.247-249).
		Листом на запит з ГУ ДСНС в Миколаївській області від 27.06.2022, відповідно до якого передача представнику країни-агресора - РФ інформації щодо кількості випадків залучення ГУ ДСНС України в Миколаївській області для ліквідації наслідків обстрілів ЗС РФ з зазначенням конкретного району, вулиці, відповідного населеного пункту, кількості пошкоджених об`єктів, тощо, сприяє коригуванню ворогом обстрілів критичної інфраструктури, місць зосередження військовослужбовців та техніки ЗС України, цивільного населення та становить загрозу життю і здоров`ю особового складу ДСНС під час виконання завдань за призначенням (том 8 а.с. 240).
		Показаннями свідків ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , які підтвердили спілкування з ОСОБА_11 , належність останньому номеру телефону НОМЕР_7 , створення ОСОБА_11 каналів в месенджерах Telegram, WhatsApp, збирання ОСОБА_11 під виглядом необхідності подальшої передачі в Офіс Генерального прокурора та в рамках процесуального керівництва у кримінальних провадженнях інформації щодо наслідків обстрілів ЗС РФ м.Миколаєва та Миколаївської області, обстановки в районах Миколаївської області, відомостей про загиблих осіб, полонених, а також підтвердили факт витребування ОСОБА_11 та надсилання останньому такої інформації.
		Протоколом обшуку службового кабінету від 04.04.2022, який займав ОСОБА_11 , під час якого було виявлено та вилучено його особистий мобільний телефон, в якому було встановлено контакти з ОСОБА_15 через месенджер «Telegram», наявність інформації, передачу якою ОСОБА_15 зафіксовано протоколами НСРД від 30.03.2022 № 64/21, від 13.04.2022 № 64/48 (том № 1 а.с.110-115).
		Протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 від 04.04.2022 року, під час якого виявлені та вилучені флеш накопичувач та жорсткий диск з електронними файлами, в яких збережена інформація, передача якої представникам РФ - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , зафіксовано вищезазначеними протоколами НСРД (том № 1 а.с.129-134)
		Протоколом огляду носіїв інформації від 08.07.2022 року флеш-носія, який виявлений та вилучений в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду на вказаному флеш-носії наявні файли та документи, а саме: файл «Цивільні загиблі (2).docx». який містить таблицю з назвою «Таблиця (загибле цивільне населення, які доставлені до Миколаївського обласного бюро СМЕ) », із зазначенням кількості осіб, їх ПІБ, дати народження, звідки доставлено та ступень травмування. Файл «Військові загиблі (6).doc» містить таблицю з назвою « Таблиця (загиблі військовослужбовці, які доставлені до Миколаївського обласного бюро СМЕ) », із зазначенням кількості осіб, їх ПІБ, дати народження, в/ч, звідки доставлено та ступень травмування. Також містить файли «Цивільні загиблі.docx», «Військові загиблі(5).docx» (станом на 30.03.2022), «Військові загиблі (3).docx» (станом на 23.03.2022), Файл «Ситуация Николаев.docx» містить оперативну інформацію станом на 15.03.2022 року про загиблих військовослужбовців ЗСУ та мирного населення, а також інформацію про морально-психологічний настрій співробітників правоохоронних органів та ставлення останніх до збройної агресії РФ, крім того, ОСОБА_11 повідомляє, що має вплив на співробітників правоохоронних органів Миколаївщини та в разі окупації регіону умовить останніх зрадити присязі на вірність Україні. Крім того, в даному файлі ОСОБА_11 наголошує, шо готовий співпрацювати та відпрацьовувати завдання окупантів з надання інформації та спеціальних завдань, а також надає інформацію про чисельність військ в місті та їх обороноздатність для відсічі збройної агресії. Файл «Списки плен.docx» містить таблицю з назвою «Щодо ідентифікації російських військовослужбовців, учасників НЗФ та ДРГ, що беруть участь у війні проти України, та встановлені випадки здійснених ними злочинів». Також було оглянуто автономний жорсткий диск чорно-салатового кольору з написом «SPSіlіcon Power armor» на якому у папці «ВОЙНА», знаходиться файл «Миколаїв_РФ затримані_01.03.2022.doc» щодо ідентифікації російських військовослужбовців, учасників НЗФ та ДРГ. що беруть участь у війні проти України, та встановлені випадки здійснених ними злочинів (том №7. а.с.109-126).
		Протоколом огляду від 08.07.2022 в ході якого було проведено огляд ноутбуку «Lenovo», який виявлено та вилучено в ході проведення обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . При проведенні огляду інформації, яка міститься на ноутбуці було встановлено наступне: в ході огляду застосунку «Chrome» було виявлена сторінка веб-ресурсу з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 На вказаному веб ресурсі здійснено вхід до профілю з номером мобільного телефону НОМЕР_4 вказана назва профілю «Gennadiy». У листуванні з номером мобільного телефону НОМЕР_11 виявлено файли «Цивільні загиблі.doc», «Військові загиблі.dос», інформацію щодо загиблих військових, цивільних у вигляді текстових повідомлень, які надсилалися на постійній основі кожного дня у вигляді звіту. Також у листуванні присутні паролі які діяли на території м.Миколаєва у комендантський час. У листуванні з номером мобільного телефону НОМЕР_11 виявлено файли «Цивільні загиблі.doc», « Військові загиблі.doc » після чого вказаний абонент просить не розповсюджувати та не пересилати вказані файли іншим особам. У листуванні з номером мобільного телефону НОМЕР_11 , виявлено файли «Доставлені загиблі військові.doc». «Доставлені загиблі цивільні.doc», які також надсилались на регулярній основі у формі звіту. У листуванні з номером мобільного телефону НОМЕР_12 виявлено повідомлення з кількістю загиблих військовослужбовців та цивільних, яке надіслано вказаному контакту. У листуванні з номером мобільного телефону НОМЕР_10 надсилаються файли та дані з кількістю загиблих військових, цивільних. У листуванні з номером мобільного телефону НОМЕР_13 надсилається посилання на відео ОСОБА_38 з назвою « 27 февраля Война за Украину », розміщене на ресурсі Тік Ток. У листуванні з номером мобільного телефону НОМЕР_14 надсилаються файли з даними загиблих військовослужбовців РФ та жителів міста Миколаєва. В ході огляду жорсткого диску, а саме системного розділу, локального диску «С» виявлено папку « Рабочий стол» де знаходяться два файли: «Список полонених за УСБУ в Мик обл.dос » та папки з назвами « ВОЙНА », «Работа-ВП» у яких знаходяться файли: «Список полонених за УСБУ в Мик обл.ос». «Цивільні загиблі-16.03.2022.dос» (том № 7 а.с. 68-77);
		Протоколом огляду від 03.08.2022 інформації від оператора стільникового зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», згідно з яким абонентський номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_11 в період з 20.02.2022 до 04.04.2022 обслуговувався в межах м.Миколаїв та Миколаївської області (том 7 а.с.18-21).
		Протоколом огляду від 04.04.2022 в ході якого було проведено дослідження публічно доступних відеозаписів та інших матеріалів, розміщених мережі Інтернет, а саме: публічно доступного ресурсу мережі Інтернет - сайту ІНФОРМАЦІЯ_14 за посиланням «ОСОБА_54 ОСОБА_40 » (Вказаний ресурс містить інформацію щодо особи ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , про його життєвий шлях, послужний список, військову, злочину діяльність, зокрема на території України, публічну діяльність. пов`язану з антиукраїнськими пропагандистськими діями, які висвітлені в всесвітній мережі Інтернет. зокрема щодо підтримки з часів 2014 року військової агресії російської федерації на території України, порушення територіальної цілісності України та участі в них): -веб- сторінки видавництва Gazeta.ua - ІНФОРМАЦІЯ_15 (за текстом статті встановлено наступну інформацію: «Бойовики ДНР взяли на себе відповідальність за напад на українських військових за час антитерористичної операції па Сході України 22 травня, повідомляє УНІТ з посиланням на британське видання "Dailymail"); - розділу «Новини» « Google Chrome » за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 (за текстом статті встановлено наступну інформацію: «Однією з неоднозначних постатей, що зробила свій внесок в розвиток сепаратизму на Донбасі та окупацію регіону об`єднаними російсько-сепаратистськими силами, є "комендант" ОСОБА_41 (позивний "Бєс") (том № 7. а.с.35-46);
		Протоколом огляду від 04.04.2022 в ході якого було проведено дослідження публічно доступних відеозаписів та інших матеріалів, розміщених у мережі Інтернет. а саме: - публічно доступного ресурсу мережі Інтернет - сайту «Миротворец», що розташований за електронною адресою - myrotvorets.center (В профілі знайденої особи міститься певні установочні дані: ОСОБА_23:  ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , Администратор создатель сайта http: naspravdi.info, код ДРФ0:  НОМЕР_15  та причина розміщення на ресурсі (російською мовою): Предатель. Пособник российских военных преступников. Сотрудничество с российским агрессором во время войны. Антиукраинский пропагандист, отрицание российскої агрессии. Призывы к нарушению территориальной целостности Украины; -веб-сторінки  ІНФОРМАЦІЯ_18  (дана сторінка містить статті щодо проведення військових дій рф на території України): відеозапис під назвою « ОСОБА_51 eng subtitles ОСОБА_52 у ОСОБА_53 5 03 22 ». розмішений на відеохостингу « YouTube.com » за електронним посиланням ІНФОРМАЦІЯ_23 (на відеозапису зафіксовано розмову між  ОСОБА_42 та  ОСОБА_43 , а саме йде обговорення оцінки проведенні  так званої спецоперації на території України); публічно доступного ресурсу мережі інтернет  сайту ІНФОРМАЦІЯ_24 за посиланням « ОСОБА_15  - Циклопелия» (Вказаний ресурс містить інформацію щодо ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про його життєвий шлях та блогерську, публічну діяліність, пов`язану з антиукраїнськими пропагандистськими репортажами, відеороликами у мережі Інтернет, зокрема щодо підтримки військової агресії російської федерації на території України, порушення територіальної цілісності України (том № 7. а.с.47-64);
		 
		Доводи сторони захисту про нібито відсутність ідентифікації облікових записів в месенджері ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , колегія суддів визнає необґрунтованими, з огляду на таке. 
		Відповідно до ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів -з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Доводи сторони захисту стосовно того, що матеріали НСРД містять доступ до облікового запису месенджеру «телеграм» громадянина РФ ОСОБА_16 (без жодних підтверджень належності такого облікового запису саме цій особі), у якому він неодноразово спілкувався з ОСОБА_15 , спростовуються матеріалами кримінального провадження. 
		Протокол НСРД від 30.03.2022 № 64/21 підтверджує факт належності ОСОБА_16 в месенджері Telegram облікового запису «ім`я користувача - Просто я, прізвище - Я Просто, номер мобільного НОМЕР_9 », зокрема, за 13.03.2022 о 10.31 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де вказує «Это ОСОБА_54» (том 3 а.с.3), за 16.03.2022 о 16.02 год ОСОБА_15 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_16 , де звертається до останнього: «Смотри ОСОБА_49...» (том 3 а.с.33); за 23.03.2022 о 13.54 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де вказує номера мобільного телефону, орієнтує останнього подзвонити на них, вказати: «Від ОСОБА_50» (том 3 а.с.55); за 28.03.2022 о 19.22 год пересилає повідомлення, де до нього звертається співрозмовник: « Здравствуйте ОСОБА_49 » (том 3 а.с.92).
		Протоколом огляду додатку до протоколу НСРД № 62/21 - картки micro SD № 64/3 від 17.03.2022, за результатами якого встановлено, що номер телефону « НОМЕР_9 » та обліковий запис в месенджері «Telegram» як «Просто я Я просто», який закріплений за вказаним номером, належать ОСОБА_16 (том №8, а.с.1-49).
		Протокол НСРД від 30.03.2022 № 64/21 підтверджує належність ОСОБА_15 в месенджері Telegram облікового запису «ім`я користувача - ОСОБА_22 , прізвище - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , номер мобільного НОМЕР_6 », зокрема, за 15.03.2022 о 10.10 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: « ОСОБА_45 , …» (том 3 а.с.11); за 15.03.2022 о 13.52 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: « ОСОБА_45 , …» (том 3 а.с. 13); за 15.03.2022 о 17.13 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: « ОСОБА_45 , узнай…» (том 3 а.с. 17), цього ж дня о 17.54 звертається до останнього: « ОСОБА_45 , передайте…» (том 3 а.с.18), за 16.03.2022 о 16.02 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: « ОСОБА_46 » (том 3 а.с.29); за 19.03.2022 о 09.54 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: « ОСОБА_46 » (том 3 а.с.49); за 21.03.2022 о 22.52 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: « ОСОБА_46 » (том 3 а.с.52); за 28.03.2022 о 19.15 год ОСОБА_15 пересилає ОСОБА_16 особисте повідомлення особи, що до нього звернулась: «Здравствуйте, ОСОБА_47 » (том 3 а.с.58); за 28.03.2022 о 22.14 год ОСОБА_15 пересилає ОСОБА_16 особисте повідомлення особи, що до нього звернулась: «Здравствуйте, Юрий!...» (том 3 а.с.62); за 30.03.2022 о 09.27 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: « ОСОБА_46 » (том 3 а.с.66); за 23.03.2022 о 14.52 год ОСОБА_16 надсилає особисте повідомлення ОСОБА_15 , де звертається до останнього: «Юр...» (том 3 а.с.73); за 23.03.2022 о 17.19 год ОСОБА_15 пересилає ОСОБА_16 особисте повідомлення особи, що до нього звернулась: «Здравствуйте, Юрий!...» (том 3 а.с.73); за 23.03.2022 о 17.19, 17.33,17.55 год ОСОБА_15 пересилає ОСОБА_16 особисті повідомлення осіб, що до нього звернулись: «Здравствуйте, Юрий!...» (том 3 а.с.75).
		Таким чином, вказані докази спростовують твердження сторони захисту та дозволяють ідентифікувати в месенджері Telegram облікові записи ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , підтвердити особи цих абонентів і точний час обміну повідомленнями.
		 
		Доводи сторони захисту щодо неналежності листів ОК «Південь» та ДСНС є необґрунтованими , з огляду на таке.
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно ст.86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Зазначені листи ГУ ДСНС в Миколаївській області від 27.06.2022, Оперативного Командування «Південь» Міністерства оборони України (умовне найменування - військова частина НОМЕР_5 ) від 04.06.2022 № 1/454, від 18.08.2022 №2/1718 - є належними та допустимими, містять в собі відомості, що мають значення для кримінального провадження.
		Зокрема, листом Оперативного Командування «Південь» МО України № 1/454 від 04.06.2022 року, серед іншого, підтверджується факт того, що передана ОСОБА_11 інформація щодо результатів ракетних та артилерійських обстрілів може бути використана країною-агресором для коригування вогню під час повторних обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, а розголошення паролів для проходження блок-постів та надсилання їх представникам РФ надає можливість безперешкодно диверсійним групам агресора перетинати блок-пости, що може призвести до вчинення терористичних актів та впливають на дії контрдиверсійного характеру.
		Крім цього, на підтвердження належності та допустимості вказаного листа прокурором було отримано відомості від Оперативного Командування «Південь» про надання такої відповіді на запит органу досудового розслідування та отримано належним чином завірену копію такої відповіді. 
		Листом ГУ ДСНС в Миколаївській області від 27.06.2022 підтверджено, що передача представнику країни-агресора - РФ інформації щодо кількості випадків залучення ГУ ДСНС України в Миколаївській області для ліквідації наслідків обстрілів ЗС РФ з зазначенням конкретного району, вулиці, відповідного населеного пункту, кількості пошкоджених об`єктів, тощо, сприяє коригуванню ворогом обстрілів критичної інфраструктури, місць зосередження військовослужбовців та техніки ЗС України, цивільного населення та становить загрозу життю і здоров`ю особового складу ДСНС під час виконання завдань за призначенням (том 8 а.с.240).
		Вказані докази отримані органом досудового розслідування у чіткій відповідності до вимог КПК України, в них містяться відомості, які мають значення для даного кримінального провадження, а отже вони є належними та допустимими.
		 
		Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що прокурором не спростовано показання обвинуваченого щодо наявності доступу до його мобільного телефону, ноутбуку та комп`ютера, на яких було встановлено месенджер «телеграм» певного кола осіб, зокрема його співмешканки ОСОБА_17 , які могли передавати будь-яку інформацію.
		Свідок ОСОБА_48  не була допитана під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції та апеляційного розгляду, оскільки відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №16-04-25957-23 від 08.08.2023 року, остання, 07.12.2022 року о 04 год. 23 хв., перетнула державний кордон через пункт пропуску «Рава-Руська» на виїзд з України та на день надання відповіді на територію України не поверталась. 
		Проте апеляційний суд звертає увагу на те, що сучасні електронні пристрої, в тому числі смартфони, ноутбуки та комп`ютери мають ефективний захист від несанкціонованого доступу сторонніх осіб до інформації, яка на них зберігається. Месенджери, якими користувався ОСОБА_11 також мають окремий захист. При цьому стороною захисту не надано доказів того, що ОСОБА_11 звертався до правоохоронних органів щодо несанкціонованого входу (взламу) його месенджерів та електронних пристроїв. 
		За таких обставин апеляційний суд констатує, що доступ до месенджерів та пристроїв, на яких вони містяться мають їх власники, у даному випадку мав саме ОСОБА_11 .
		 
		Доводи сторони захисту про нібито не доведеність прокурором суб`єктивної сторони злочину є необґрунтованими, з огляду на таке.
		Так, відповідно до ст.23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
		Зі змісту диспозиції складу злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, а також із його конструкції як формального можна зробити однозначний висновок, що відповідне посягання може бути вчинене лише з прямим умислом. 
		Зі змісту форми вчинення даного злочину цілком очевидним є наслідок такого діяння - загроза спричинення або заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а також спеціальна мета - спричинити шкоду безпеці держави у різних її сферах. Відповідно, той, хто вчинює відповідний злочин, загалом усвідомлює, що його дії можуть заподіяти або спричинять шкідливі наслідки, однак такий факт не має значення для кваліфікації діяння.
		Інтелектуальний момент умислу полягає в усвідомленні суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння, тобто у відображенні в його психіці фактичного, соціального й юридичного аспектів злочину. Суб`єкт злочину, передбаченого ст.111 КК України, може не знати напевно, на який безпосередній об`єкт посягає його діяння, але він неодмінно повинен розуміти, що заподіює шкоду національній безпеці держави.
		Обвинувачений ОСОБА_11 , будучи керівником Миколаївської окружної прокуратури та маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду добре усвідомлював факт активної підривної діяльності рф проти України з 2014 року шляхом окупації та подальшої анексії території України в АР Крим, веденні з 24.02.2022 повномасштабних бойових дій проти сил оборони на території України та подальшого продовження анексії територій суверенної держави, та з власної ініціативи добровільно вирішив надати допомогу іноземній державі рф та її представникам в проведенні такої діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, тобто вчинити державну зраду.
		Колегія суддів вважає, що ОСОБА_11 не міг не розуміти, що умисно (без будь-якого примусу чи з необережності) надаючи представнику іноземної держави, яка веде повномасштабні бойові дії на території України проти її сил оборони, інформацію щодо кількості загиблих, місць влучань ракет, паролів для проходження блок-постів тощо, сприятиме державі-окупанту у веденні бойових дій, підривної діяльності, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		На свідомий і добровільний характер дій ОСОБА_11 з надання ним допомоги РФ, її представникам у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, вказує конкретний характер таких дій, їх послідовність, системний характер та динаміка розвитку.
		Обвинувачений міг та повинен був усвідомлювати, що такі дії суперечать закону, оскільки кожен громадянин України повинен захищати інтереси своєї держави, а не перешкоджати їм.
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ознак суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
		 
		З метою перевірки правильності висновків суду першої інстанції щодо допустимості належності та достатності доказів сторони обвинувачення апеляційним судом були повторно досліджені письмові докази, а саме:
		- протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 30.03.2022 № 64/22 (том №2 а.с.166-173); 
		- протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.04.2022 № 64/48 (том №3 а.с.244-246);
		- протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 30.03.2022 №64/21 та додатки до нього (том №3 а.с.2-102, 134-166); (а.с.118-130; 131, 131).
		- протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.04.2022 №64/46 та додатки до нього (том №3 а.с. 167-242);
		- протокол виготовлення спеціальних імітаційних засобів для використання під час проведення НСРД від 24.03.2022 № 64/13т (том 2, а.с. 86-88);
		- додаток до протоколу допиту свідка ОСОБА_25 від 25.03.2022 (том №2, а.с. 83-84);
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.03.2022 № 64/14 (том №2 а.с. 89-90);
		- протокол виготовлення спеціальних імітаційних засобів для використання під час проведення НСРД від 03.04.2022 № 64/24т (том 2, а.с. 150-154); 
		- протокол огляду від 22.06.2022 (том № 2 а.с.160-164), в ході якого оглянуто мобільний телефон свідка ОСОБА_29 ;
		- протокол про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 04.04.2022 № 64/25 (том № 2 а.с. 157-159);
		- протокол огляду від 15.08.2022 додатку до протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем № 62/21 - картки micro SD № 64/3 від 17.03.2022 (том №8, а.с. 1-49);
		- протокол огляду від 08.07.2022 (том № 7, а.с. 68-77), в ході якого було оглянуто вміст ноутбуку «Леново», що належить ОСОБА_11 ;
		- протокол огляду від 04.04.2022 (том №7, а.с. 78-87), в ході якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_11 ;
		- протокол огляду від 08.07.2022 (том №7, а.с. 109-126) флеш носіїв вилучених у ОСОБА_11 в ході досудового розслідування;
		-  висновки комп`ютерно-технічних експертиз від 17.08.2022 №СЕ-19/115-22/5326-КТ та від 26.08.2022 №СЕ-19/115-22/5804-КТ, (том № 8, а.с. 64-67, 
		77-81);
		- протокол огляду матеріалів кримінального провадження №12022200000000052 за підозрою ОСОБА_15 (том №5, а.с. 2-6, том №6, а.с. 10-33, 63-83);
		- протокол огляду від 27.06.2022 матеріалів кримінального провадження № 12014050000000956, протокол огляду від 27.06.2022 року матеріалів кримінального провадження № 12014051030001612 (том №4 а.с. 2-7, 155, 156, 231, 234-239 том № 6 а.с. 87-108);
		- лист Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 14.06.2022 (том 8 а.с. 247-249);
		- лист ГУ ДСНС в Миколаївській області від 27.06.2022 (том 8 а.с. 240);
		- лист військової частини НОМЕР_5 від 18.08.2022 №2/1718 (т. № 8, а/с № 119).
		За результатами повторного дослідження цих доказів апеляційний суд переконався у правильності висновків суду першої інстанції щодо їх допустимості належності та достатності для висновку про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
		 
		Доводи сторони захисту про недопустимість результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій через порушення правил територіальної підсудності розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Захисники стверджують, що протоколи, складені за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) є недопустимими, у зв`язку з порушенням правил підсудності розгляду клопотань про надання дозволу на проведення цих НСРД, оскільки питання щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_16 мав вирішувати Миколаївський апеляційний суд.
		З цього приводу апеляційний суд зазначає про таке. 
		Стаття 247 КПК України передбачає способи реалізації права органу досудового розслідування на збирання доказів, а саме порядок отримання дозволу слідчого судді на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Частиною 1 цієї статті встановлено, що розгляд відповідного клопотання здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
		Але, у разі якщо досудове розслідування здійснюється, наприклад, щодо працівника правоохоронного органу, то таке клопотання може розглянути слідчий суддя апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування (ч.2 ст.247 КПК України).
		У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення НСРД до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
		Аналіз положень ст.247 КПК вказує на те, що їх метою (цілями) є забезпечення оперативної, ефективної реалізації повноважень слідчого щодо одержання ним дозволу суду на проведення НСРД, для чого йому надається право звернутися до іншого апеляційного суду з відповідним клопотанням, у тому числі, з урахуванням необхідності збереження таємниці досудового розслідування, якщо воно стосується працівників судів, правоохоронних органів тощо.
		Таким чином, у разі порушення питання про надання дозволу на проведення НСРД щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, слідчий або прокурор має дискреційні повноваження при виборі апеляційного суду, до якого він може звернутися з відповідним клопотанням, а саме в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування або поза такими межами.
		Положення ст.247 КПК України про територіальну юрисдикцію розгляду слідчим суддею клопотань щодо надання дозволу на проведення НСРД не стосуються гарантій особи на справедливий та встановлений законом суд, оскільки при цьому розгляді слідчий суддя вирішує лише питання щодо наявності, або відсутності, передбачених законом підстав на проведення НСРД, під час яких можуть бути отримані докази як ті, що викривають особу, так ті, що її виправдовують. 
		В даному випадку, з огляду на те, що ОСОБА_11 був працівником правоохоронного органу, обіймав посаду керівника Миколаївської окружної прокуратури, а також те, що проведення негласних слідчих (розшукових) дій планувалось у приміщенні правоохоронного органу - Миколаївській окружній прокуратурі, слідчий та прокурор реалізували свої дискреційні повноваження, та звернулись з відповідними клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до найбільш наближеного територіально суду - Одеського апеляційного суду.
		Звернення до цього ж суду з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_16 було обумовлено необхідністю збереження таємниці досудового розслідування, так як у випадку звернення до Миколаївського апеляційного суду з клопотанням, в якому викладено короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію, це б могло призвести до небажаного витоку відомостей досудового розслідування і про ОСОБА_11 , адже відомості про всіх причетних осіб містились в цьому клопотанні щодо ОСОБА_16 . 
		Вказане жодним чином не призвело до порушення права сторони захисту чи їх реалізацію і не позначилось на допустимості доказів, адже за результатами судового контролю, наявності підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд задовольнив вказані клопотання та надав дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		В даному випадку були достатні підстави, виходячи з положень ст.247 КПК України, звернутися до судді Одеського апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування відразу з клопотаннями про надання на проведення негласних слідчих (розшукових) дій як щодо ОСОБА_11 , так і щодо ОСОБА_16 .
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 21.11.2022 (справа №991/492/19, провадження № 51-491кмп21).
		 
		Доводи сторони захисту про порушення вимог закону при підписанні клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій начальником слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області 17.03.2022, коли підслідність у кримінальному провадженні в порядку ч.5 ст.36 КПК України за цим органом була визначена лише на наступний день - 18.03.2022, є необґрунтованими з огляду на таке.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР органом досудового розслідування, який виявив ознаки кримінального правопорушення та розпочав досудове розслідування. 
		Так, 17.03.2022 року начальником 1 відділу ГВЗНД Управління СБ України в Миколаївській області складено та подано до слідчого відділу цього ж управління, як органу досудового розслідування, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
		Частина 1 статті 214 КПК України містить імперативні приписи, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		На виконання вказаних імперативних приписів закону, 17.03.2022 року, слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022150000000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та розпочато досудове розслідування.
		Відразу після внесення відомостей до ЄРДР, цим слідчим органом вжито заходів на виконання приписів ч.6 ст.214 КПК України та невідкладно у письмовій формі повідомлено керівника органу прокуратури (в даному випадку керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону) про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування, обставини, які досліджуються у цьому кримінальному провадженні, попередню правову кваліфікацію та інші відомості.
		Вказане свідчить про дотримання встановленої законом процедури внесення відомостей до ЄРДР, початку досудового розслідування та подальшого досудового розслідування, а також вжиття заходів з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.2 ст.218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов`язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
		Станом на момент внесення відомостей до ЄРДР, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось за фактом, який перевірявся та доказів на підтвердження причетності до вчинення кримінального правопорушення спеціального суб`єкту - працівника правоохоронного органу ще не було здобуто. 
		Отже, з метою виконання завдань кримінального провадження, на виконання обов`язку проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність, слідчим було ініційовано проведення НСРД у кримінальному провадженні та 17.03.2022 року складено відповідні клопотання про надання дозволів на проведення НСРД, які були передані прокурору для погодження.
		18.03.2023 року, після надходження повідомлення про початок досудового розслідування, з огляду на наявність первинної інформації про імовірну причетність до вчинення кримінального правопорушення працівника правоохоронного органу, підслідність таких кримінальних правопорушень - слідчим Державного бюро розслідувань, першим заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону прийнято постанову в порядку ч.5 ст.36 КПК України, якою визначено підслідність та доручено проведення досудового розслідування - слідчому відділу Управлінню Служби безпеки України в Миколаївській області.
		Отже, слід констатувати, що будь-яких порушень правової процедури в даному випадку не відбулось, оскільки орган досудового розслідування виконував обов`язок щодо:
		-внесення відомостей до ЄРДР;
		-початку досудового розслідування;
		-повідомлення керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування;
		-проведення досудового розслідування, доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність;
		-вжиття заходів з метою виконання завдань кримінального провадження та здобуття доказів, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Крім того, при здійсненні судового контролю, слідчим суддею апеляційного суду, під час розгляду поданих клопотань, при перевірці підстав, дотримання процедури та порядку, не виявлено будь-яких порушень, про що свідчить факт надання дозволу на проведення НСРД.
		 
		Доводи сторони захисту про те, що оскаржуваний вирок суду відносно ОСОБА_11 був ухвалений незаконним складом суду також є необґрунтованими, з огляду на таке.
		Відповідно до ст. 35 КПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, зокрема, об`єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
		Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
		Визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. 
		Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
		Відповідно до п.74 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів у складі трьох суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їхньої спеціалізації (за наявності).
		Засади використання автоматизованої системи документообігу суду затверджуються зборами відповідного суду.
		Так, Рішенням Зборів суддів Приморського районного суду міста Одеси від 18.11.2015 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу Д-3 для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді міста Одеси.
		Проаналізувавши зміст Звіту про автоматизований розподіл від 24.10.2022 у провадженні №1-кп/522/2569/22, колегією суддів встановлено, що в даному випадку були дотримані вимоги ст.35 КПК України, Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 та Рішення Зборів суддів Приморського районного суду м. Одеси про затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу Д-3 для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді м. Одеси від 18.11.2015.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сторона захисту вважаючи, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється незаконним складом суду, мали можливість заявити відвід колегії суддів, що зроблено не було. 
		Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів сторони захисту про незаконний склад суду в суді першої інстанції.
		 
		Таким чином, за наслідками апеляційного перегляду вироку суду, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім доказам з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а також з точки зору їх узгодженості та взаємозв`язку, а сукупність цих доказів є достатнім для висновку щодо винуватості ОСОБА_11 у вчинені інкримінованого йому злочину.
		 
		Стосовно призначеного судом першої інстанції покарання  ОСОБА_11  слід ураховувати, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч.1 ст.368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Відповідно до приписів ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		У відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК України, а також враховуючи роз`яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», висновки з усіх питань, пов`язаних з призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.
		Як вбачається з мотивувальної частини вироку, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_11 покарання, виконав вимоги ст. 65 КК України, а саме: врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів; взяв до уваги те, що ОСОБА_11 не визнав свою провину, встановив відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання; дав належну оцінку даним про особу обвинуваченого, який вчинив злочин обіймаючи посаду керівника правоохоронного органу, суть його протиправних дій, які були направленні на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці України, в той час як в силу займаної посади він навпаки мав сумлінним виконанням своїх службових обов`язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку, а також захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави.
		ОСОБА_11 здійснював системну протиправну діяльність, спрямовану на завдання шкоди народу України та державі Україна, розумів можливі наслідки своїх дій, які могли призвести до загибелі людей, зниження обороноздатності України під час ворожого вторгнення на її територію.
		Крім того, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у обвинуваченого щирого каяття, оскільки ОСОБА_11 не визнав свою вину, як під час судового розгляду в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду вироку. 
		До того ж, в діях ОСОБА_11 не вбачаються ознаки активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки він був викритий та затриманий співробітниками правоохоронного органу, які самостійно виявили злочин.
		Відповідно до положень ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим можливо лише з призначенням йому покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки підстави для призначення більш м`якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в даному кримінальному провадженні відсутні.
		У справі «Скоппола проти Італії № 2» від 17.09.2009 р. ЄСПЛ виклав правову позицію, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2004 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, досліджувати судам необхідно всебічно матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 3 та ст. 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Покарання у виді довічного позбавлення волі, як зазначила Велика палата Верховного суду про перегляд судовий рішень на підставі рішення Європейського суду з людських прав у справі «Петухов проти України № 2» є пропорційним та справедливим видом покарання за скоєння найтяжчих злочинів, не суперечить ідеї людської гідності, яка лежить в основі Європейської Конвенції, та не являє собою порушення ст.3 цієї Конвенції.
		З урахуванням санкції ч.2 ст.111 КК України, яка передбачає покарання лише у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, колегія суддів, враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для призначення менш суворого основного покарання ніж довічне позбавлення волі. Таке покарання є справедливим, відповідає тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, буда слугувати реалізації мети покарання, в тому числі запобігатиме вчиненню аналогічних злочинів іншими особами.
		Істотних порушень органами досудового розслідування чи місцевим судом положень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування обвинувального вироку відносно ОСОБА_11 , апеляційним судом не встановлено.
		Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у зв`язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржуваний вирок суду - без змін.
		 
		 
		 
		 
		 
		Відповідно до п.1) ч.1 ст.407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право залишити оскаржуване судове рішення без змін.
		Керуючись статтями, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 532, 615 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
		Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року, яким ОСОБА_11 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю - залишити без змін.
		Копію цієї ухвали негайно вручити засудженому ОСОБА_11 та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді. 
		Ухвала апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:
		 
		ОСОБА_2                         ОСОБА_3                         ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...