Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/1401/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 07.08.2024. Зареєстровано: 08.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2024.
Дата набрання законної сили: 07.08.2024
Номер судового провадження: К/990/10751/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		07 серпня 2024 року 
		м. Київ
		справа №120/1401/23
		адміністративне провадження № К/990/10751/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Білак М.В., Соколова В.М., 
		перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №120/1401/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (далі - відповідач, УСЗН Вінницької РДА) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року позовну заяву позивачки залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до суду: завірених у встановленому порядку копій заповнених сторінок паспорта позивачки та додатків до позовної заяви; доказів сплати судового збору за заявлені позовні вимоги у сумі 992,40 грн або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року позов повернуто.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративний суд від 03 квітня 2023 року залишено апеляційну скаргу позивачки на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року без руху.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк.
		Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року         касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі №120/1401/23 скасовано, а справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року.
		20 березня 2024 року не погоджуючись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
		Ухвалою Верховного Суд від  02 квітня 2024 року визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №120/1401/23 залишено без руху та встановлено для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та належних доказів для його поновлення. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
		Ухвалами Верховного Суд від  09 травня 2024 року та 06 червня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №120/1401/23 для надання суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та належних доказів для його поновлення.
		25 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про витребування доказів відповідно до статті 80 КАС України та продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. На обґрунтування вказаного клопотання позивачка зазначає, що звернулась  повторно 21 травня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду з заявою надати підтвердження про отримання ухвали від 08 січня 2024 року, проте відповіді на не надходило.
		Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №120/1401/23 для надання Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.
		26 липня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду нову заяву на виконання вимог ухвали Верховного Суду.
		Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		Відповідно до пункту 6 частини п`ятої  статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі -  КАС України) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку.  КАС України  передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
		Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених    КАС    України  процесуальних обов`язків.
		Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
		Наведеними положеннями  КАС України  чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
		Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
		Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
		Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з касаційними скаргами.
		Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
		Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
		Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
		Верховний Суд звертає увагу на те, що питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів.
		Доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із касаційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
		Верховним Судом витребувано матеріали апеляційного провадження у справі №120/1401/23 з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду та встановлено, що відповідно до супровідного листа Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року  у справі №120/1401/23 (вихідний №120/1401/23/3619/2024) направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження від 08 січня 2024 року. 
		Згідно з повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення від 19 лютого 2024 року, ОСОБА_1 вручено 13 лютого 2024 року оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції. 
		ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду 19 березня 2024 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
		Як зазначено Верховним Судом вище, 02 липня 2024 року Верховний Суд ухвалою продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №120/1401/23 для надання Суду:
		- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.
		26 липня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду нову заяву на виконання вимог ухвали Верховного Суду.
		Заява обґрунтована тим, що її представник отримав від Вінницького окружного адміністративного суду копію поштового повідомлення про вручення ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року, відповідно до якого 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримала оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції. Також, позивачка вказує на те, що термін на касаційне оскарження закінчується 12 березня 2024 року від так термін касаційного оскарження не був пропущений, а тому просить поновити строк на касаційне оскарження. 
		Відповідно до частини першої  статті 329 КАС України  касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Частиною другою вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою  статті 333 цього Кодексу.
		Відтак, останнім днем процесуального строку на подання касаційної скарги, з урахуванням положень частини другої  статті 329 КАС України, було 12 березня 2024 року (позивачка отримала оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції 13 лютого 2024 року ).
		Проте, касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року ОСОБА_1 подала 19 березня 2024 року, тобто поза межами процесуального строку визначеного положеннями  КАС України.
		Виходячи зі змісту заяви скаржниці від 26 липня 2024 року, вона не вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено, не зважаючи на те, що останнім днем звернення з касаційною скаргою було 12 березня 2024 року, а зі скаргою вона звернулась 19 березня 2024 року.
		Таким чином, скаржницею не усунуто недоліки касаційної скарги в частині дотримання вимог  статті 329 КАС України, а саме,  не подано обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
		Отже, станом на  07 серпня 2024 року позивачка не усунула недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху (обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку не подано).
		Частиною другою  статті 44 КАС України  передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Відповідно до пункту 4 частини першої  статті 333 КАС України  суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
		Ураховуючи те, що обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку не надано - у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
		Керуючись статтями  248,  333 КАС України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ  :
		Відмовити у відкритті касаційного провадження  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі №120/1401/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...