Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/456/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2024. Зареєстровано: 08.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2024.
Дата набрання законної сили: 29.08.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08.08.2024 Справа № 914/456/24 
		 
		За позовом: Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі:
		позивача-1: Львівської міської ради, м. Львів,
		позивача-2: Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів,
		до відповідача-1: Комунального підприємства «Малехівсьий сокіл», с. Малехів Львівського району Львівської області,
		до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд», м. Київ,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
		про: визнання недійсним Договору №1/11 від 28.11.2019 року
		Суддя Н.Є. Березяк 
		Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
		Представники учасників справи:
		прокурор: Панькевич Р.В.
		від позивача-1,2: не з`явився 
		від відповідача-1,2: не з`явився
		від третьої особи: не з`явився
		На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі позивача-1: Львівської міської ради та позивача-2: Західного офісу Держаудитслужби до Комунального підприємства «Малехівсьий сокіл», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» про визнання недійсним Договору №1/11 від 28.11.2019 року.
		Ухвалою суду від 21.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.03.2024, залучено Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
		Ухвалою суду від 30.05.2024 закрито підготовче провадження у справі № 914/456/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2024. В подальшому розгляд справи по суті відкладався на 01.08.2024 та 08.08.2024.
		В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що Договір про публічну закупівлю від 28.11.2019 № 1/11, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «БМК «Містобуд» на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.
		В судове засідання 08.08.2024 представник позивача -1 не з`явився.
		В судове засідання 08.08.2024 представник позивача-2 не з`явився, в поданому до суду клопотанні повідомив, що Західний офіс Держаудитслужби не заперечує щодо розгляду справи №914/456/24 без їх участі та, що підтримує подані до суду письмові пояснення від 03.04.2024 №131313-15/2818-2024.
		В судове засідання представники відповідача -1 та відповідача -2 не з`явилися.
		Копії ухвал суду у справі №914/456/24 надсилалися судом відповідачам на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.
		Крім того, матеріали справи містять докази надсилання ухвали суду у справі №914/456/24 ТзОВ «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» в його електронний кабінет.
		Однак, поштові відправлення на адресу відповідача-1 з ухвалами у справі повернулися до суду, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
		Так, відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Разом з тим, відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
		Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
		Негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
		Таким чином, суд констатує, що відповідачі є належним чином повідомлені про розгляд справи судом, останнім забезпечено право на реалізацію їх прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі, як і з іншими ухвалами суду у справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		За таких обставин, беручи до уваги, що відповідачі так і не скористалися наданими їм процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
		Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідачів, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідачів копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідачів у розгляді справи.
		В судове засідання 08.08.2024 представник третьої особи не з`явився. 
		У судовому засіданні 08.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Суд, заслухавши представника прокуратури, присутнього в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
		КП «Малехівський сокіл» в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі робіт (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-10-21-000223-с), доступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-10-21-000223-c.
		Назва предмета закупівлі: «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Будівництво штучної водойми в с. Малехів Жовківського району Львівської області).
		Код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:45000000-7  Будівельні роботи та поточний ремонт.
		Очікувана вартість предмета закупівлі становила 13 666 704,00 гривень.
		Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих подано шістьома суб`єктами господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд», Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП ШЛЯХБУД», TOB «АКВАЗЕМ», ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «БУДІВЕЛЬНИК -2012», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬМАНАХ-2000», ПрАТ Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАКС ПРОФ», що підтверджується формою реєстру отриманих тендерних пропозицій.
		Згідно інформації протоколу розгляду тендерних пропозицій остаточна тендерна пропозиція ТОВ «БМК «Містобуд» становила 9 574 822,80 грн, а ТОВ «НВП Шляхбуд» - 11 623 177,20 гривень.
		Рішенням тендерного комітету КП «Малехівський сокіл», оформленим протоколом засідання його тендерного комітету від 13.11.2019, з урахуванням переможцем торгів визначено ТОВ «БМК «Містобуд» з тендерною пропозицією у сумі 8 890 890,00 грн, яка відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим у тендерній документації замовника. Цим рішенням із вказаним товариством вирішено укласти відповідний договір.
		У зв`язку з викладеним, електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.
		Надалі, між КП «Малехівський сокіл» та ТОВ «БМК «Містобуд» укладено договір № 1/11 від 28.11.2019 (далі - договір).
		Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна вартість договору складає 8 890 890,00 грн, у тому числі ПДВ - 1 481 815,00 грн.
		Строк дії договору набирає чинності з дати підписання Договору до 31.12.2023 (або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань).
		Вартість робіт за процедурою закупівлі, повинно було бути профінансовано за рахунок коштів інвестора та місцевого бюджету.
		Згідно інформації з в електронній системі закупівель, єдиного веб-порталу використання публічних коштів за посиланням: https://spending.gov.ua/new/ та Львівської міської ради, кошти за виконанні робити відповідно до договору №1/11 від 28.11.2019 замовником не сплачувалися.
		Також, інформація про не сплату коштів за договором № 1/11 від28.11.2019 підтверджується інформацією Управління державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області від 26.01.2024 №01.03-05/71 на запит окружної прокуратури.
		У подальшому рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - МТВ) від 22.07.2021 №63/37-р/к «Про антиконкурентні узгоджені дії у вигляді спотворення результатів торгів» (доступ за посиланням https://westemmtv.amcu.gov.ua/news/doccatalog/document?id=88679& schema=lviv) визнано факт вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП ШЛЯХБУД» (код ЄДРПОУ 41085274) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» (код ЄДРПОУ 41823500) порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення торгів, шляхом узгодження конкурентної поведінки при підготовці та участі у відкритих торгах, зокрема і по закупівлі «Будівельні роботи та поточний ремонт» (Будівництво штучної водойми в с. Малехів, Жовківського району Львівської області), ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-21-000223-с, замовником якої було КП «Малехівський сокіл».
		В зазначаеному рішенні зазначається, що ТОВ «БМК «Містобуд» та ТОВ «НВП Шляхбуд» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення торгів, шляхом узгодження конкурентної поведінки при підготовці та участі ще у 14 процедурах торгів загальною очікуваною вартістю понад 54,5 млн грн, а саме у закупівлях з ідентифікаторами:
		1. UA-2019-07-23-000253-b проведена Управлінням житлово- комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради у 2019 році за предметом: «Послуги з поточного ремонту вул. Вербова в м. Рівне», очікувана вартість закупівлі - 1 500 000,00 грн;
		2. UA-2019-05-28-000711-е проведена Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради у 2019 році за предметом: «Послуги з поточного ремонту в вул. Вербова в м. Рівне», очікувана вартість закупівлі - 1 500 000,00 грн (з ПДВ);
		3. UА-2018-12-27-000190-с проведена Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації у 2019 році за предметом: «Капітальний ремонт дорожнього покриття автомобільної дороги обласного значення 0180408 Черешнівка-Рачин від ПК 107+50 до ПК 128+00 Дубенського району Рівненської області», очікувана вартість закупівлі - 5 579 425,00 грн (з ПДВ);
		4. UА-2018-09-05-000879-b, проведена Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації в 2018 році за предметом: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги с. Дермань Друга, вул. Підгірна, Здолбунівський район, очікувана вартість закупівлі - 732 125,00 грн (з ПДВ);
		5. UА-2018-09-21-000698-а, Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради проведена Замовником-2 у 2018 році за предметом: «Будівництво проїзду з вул. Київської до вул. Бузкової в м. Рівне», очікувана вартість закупівлі  2 405 019,00 грн (з ПДВ);
		6. UА-2018-09-04-000413-b, проведена Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації проведена у 2018 році за предметом: «Капітальний ремонт вул. Дружби в смт Смига з влаштуванням тротуару та велодоріжки» очікувана вартість закупівлі - 4 566 100,00 грн (з ПДВ);
		7. UА-2018-08-28-001045-с, проведена Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації у 2018 році за предметом: «Капітальний ремонт дорожнього покриття вулиць Шевченка, частини І. Богуна в с. Здовбиця Здолбунівського району», очікувана вартість закупівлі - 2 927 706,00 грн (з ПДВ);
		8. UА-2018-08-30-000849-с, проведена Управлінням житлово- комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради у 2018 році за предметом: «Реконструкція мереж водовідведення в районі буд. № 24, № 26 по вул. Степана Бандери в м. Рівному» очікувана вартість закупівлі - 1 845 604,00 грн (з ПДВ);
		9. UА-2018-08-06-002112-b, проведена Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрація у 2018 році за предметом: «Капітальний ремонт вул. Шевченка в с. Білашів Здолбунівського району», очікувана вартість закупівлі - 2 017 196,00 грн (з ПДВ);
		10. UА-2018-07-23-000699-с, проведена Управлінням житлово- комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради у 2018 році за предметом: «Будівництво проїзду з вул. Київської до вул. Бузкової в м. Рівне», очікувана вартість закупівлі - 2 405 019,00 грн (з ПДВ);
		11. UA-2018-07-16-001091 -с, проведена Управлінням житлово- комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради у 2018 році за предметом: «Капітальний ремонт ділянки вул. Уласа Самчука (в районі від вул. Кн. Володимира до вул. Перший промінь) в м. Рівне» - очікувана вартість закупівлі - 3 561 361,00 грн (з ПДВ);
		12.UA-2018-07-13-000632-с, проведена Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації у 2018 році за предметом: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги с. Нова Мощаниця, вул. Ялисиї, Здолбунівський район» - очікувана вартість закупівлі - 354 447,00 грн (з ПДВ);
		13.UA-2018-07-17-000465-а, проведена акціонерним товариством «Укртранснафта» у 2018 році за предметом: «Інженерні та будівельні роботи 45220000-5» з метою здійснення ремонту покрівлі житлового будинку №1. НПС «Плещівка», с. Васьковичі Коростенського району Житомирської області, очікувана вартість закупівлі - 477 644,00 грн (з ПДВ);
		14. UA-2018-08-28-001171-с, проведена Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації у 2018 році за предметом: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги 0180901 Корець - В. Межирічі - Вовкушів на ділянці км 11 +200 - км 13+200, Корецький район», очікувана вартість закупівлі - 11 012 103,00 грн (з ПДВ);
		Відповідно до п. 4 цього рішення антиконкурентні узгоджені дії під час підготовки та участі у вказаних торгах підтверджуються таким:
		- використання однієї ІР-адреси та синхронність дій у часі (п.п. 4.1-4.2 рішення);
		- використання однієї ІР-адреси під час подачі податкової звітності (п. 4.3);
		- пов`язаність учасників (п. 4.4);
		- використання однакових програмних комплексів під час формування кошторисів (п. 4.5);
		- погоджена поведінка відповідачів, спрямована на видимість цінового змагання (відсутність зниження ціни у разі спільної участі у торгах) (п. 4.6);
		- цінова поведінка відповідачів (п. 4.7);
		- спільних властивості файлів (п. 4.8);
		- спільні особливості в оформленні документів (п 4.9).
		Крім того, відповідно до своїх цінових пропозицій у Закупівлі ТОВ «БМК «Містобуд» надало дешевшу цінову пропозицію (первинну) у сумі 9 574 822,00 грн та остаточну цінову пропозицію у сумі 8 890 890,00 грн. ТОВ «НВП Шляхбуд», у свою чергу надав первинну пропозицію у сумі 11 623 177,20 грн та знизив її до 8 890 899,00 грн. Тобто різниця між остаточними ціновими пропозиціями ТОВ «БМК «Містобуд» та ТОВ «НВП Шляхбуд» становила лише 9 грн, при сумі закупівлі на понад 8 мільйоні.
		Також, у абзаці 162 на сторінці 37 рішення Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 № 63/37-р/к зазначено, що наведені факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій для участі у Закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП ШЛЯХБУД» (код ЄДРПОУ 41085274) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» (код ЄДРПОУ 41823500) були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених торгах і координували свою поведінку, пов`язану з такою участю, що підтверджується, зокрема, наступним:
		- Використання однакового електронного майданчика для подачі створення пропозицій на участь у Закупівлях 1-15;
		- Використання однакових ІР-адрес під час створення та подачі пропозицій на участь у Закупівлях 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14 та 15;
		- Використання однакових ІР-адрес під час подачі податкової звітності до органів ДПС протягом періоду проведення процедур закупівель 1-15;
		- Синхронне завантаження документів до електронної системи закупівель у Закупівлях 1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15;
		- Використання однакових програмних комплексів, під час формування кошторисів у Закупівлях 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13;
		- Неконкурентна цінова поведінка у Закупівлях 1-15;
		- Спільні властивості файлів у Закупівлях 1-15;
		- Спільні особливості в оформленні та однакові дефекти на документах в Закупівлях 1, 2, 3, 4, 5, 7, 11, 15.
		З огляду на зазначене, адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у своєму рішенні від 22.07.2021 № 63/37-р/к у справі № 63/2-01-5-2020 дійшла висновку, що дії ТОВ «БМК «Містобуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 41823500, адреса 03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 6) та ТОВ «НВП Шляхбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 41085274, адреса 33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, офіс 419) під час участі у процедурі закупівлі: Код ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт «Будівництво штучної водойми в с. Малехів, Жовківського району, Львівської області», замовником якої було Комунальне підприємство «Малехівський сокіл» при Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області (ідентифікаційний код юридичної особи 33316767), ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-24-000223-C, порушенням законодавства про захист: економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 у справі №914/3019/21 залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у задоволенні позову ТОВ «БМК «Містобуд» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування частково рішення №63/37-р/к від 22.07.2021 відмолено.
		Крім того, рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 №63/37-р/к переглядалось Антимонопольним комітетом України за заявою ТОВ «БМК «Містобуд» від 29.10.2021.
		За результатами розгляду рішенням Антимонопольним комітетом України № 216-р від 10.08.2023 рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 №63/37-р/к у справі №63/4-01-5-2021 залишено без змін.
		Західне МТВ своїм листами від 28.07.2021 направило витяги із рішення у справі No №63/4-01-5-2021 та повідомлення про сплату штрафу на адресу ТОВ «БМК «Містобуд», що підтверджується трекінгом відправлень Укрпошти за № 79000065281461 та 7900065281470.
		Станом на час пред`явлення позову, штраф у розмірі 68 000 грн ТОВ «БМК «Містобуд», а ні ТОВ «НВП Шляхбуд» у добровільному порядку не сплачений.
		Галицька окружна прокуратура міста Львова на виконання вимог, установлених абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, листом від 08.12.2023 №14.50/99-13489 вих-23 повідомила Львівську міську раду про існування порушення інтересів держави від укладення договору про закупівлю робіт від 28.11.2019 № 1/11 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «БМК «Містобуд».
		Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.
		У свої відповіді на запит окружної прокуратури Департамент міської агломерації Львівської міської ради повідомив, що рішенням виконавчого комітету Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 02.10.2019 № 22 комунальному підприємству «Малехівський Сокіл» при Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області надано функції замовника на виконання робіт за об`єктом «Будівництво штучної водойми в с. Малехів Жовківського району Львівської області.
		За договором про закупівлю робіт № 1/11 від 28.11.2019 жодних робіт не було проведено у зв`язку з відсутністю фінансування. Видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів, квитанції, рахунки-фактури, акти виконаних робіт щодо даного Договору відсутні.
		Відповідно, департаменту міської агломерації Львівської міської ради не було відомо про узгодження дій між ТОВ «БМК «Містобуд» та ТОВ «НВП Шляхбуд» під час проведення закупівлі за ідентифікатором UA-2019-10-21-000223-с та не було відомо про рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 № 63-37-р/к.
		Разом з тим, Галицька окружна прокуратура м. Львова листом від 08.12.2023 No14.50/99-13489 вих-23 проінформувала Львівську міську раду, що окружною прокуратурою будуть вживатися заходи представницького характеру, а саме звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору про закупівлю товарів від 28.11.2019 № 1/11.
		Крім того, Галицька окружна прокуратура м. Львова відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 12.12.2023№.50/99-13542 вих-23 повідомила Західний офіс Держаудитслужбу про існування порушення інтересів держави від укладення договору про закупівлю робіт від 28.11.2019 № 1/11 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «БМК «Містобуд». Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.
		Листом від 18.12.2023 № 131312-17/9596-2023 Західний офіс Держаудитслужби зазначив, що не проводив контрольні заходи у КП «Малехівський сокіл» та в планах заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби не передбачено проведення контрольного заходу в КП «Малехівський сокіл» щодо вищевказаної закупівлі.
		Разом з тим, Галицька окружна прокуратура м. Львова листом від 12.12.2023 No14.50/99-13542 вих-23 проінформувала Західний офіс Держаудитслужби, що окружною прокуратурою будуть вживатися заходи представницького характеру, а саме звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору про закупівлю робіт від 28.11.2019 № 1/11.
		Отже, з боку органів, уповноважених державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах- Львівської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби, допущено нездійснення необхідного захисту - не подано до суду позову про визнання недійсним договору про закупівлю робіт від 28.11.2019 № 1/11, як такого, що суперечать інтересам держави з умислу ТОВ «БМК «Містобуд».
		Відтак, наведені вище обставили зумовили звернення Галицькою окружною прокуратурою м. Львова, в інтересах держави в особі, позивача: Львівської міської ради та Західного офісу Держаудитслужби, з позовом про визнання недійсним договору від 28.11.2019 № 1/11, укладеного між комунальним підприємством «Малехівський сокіл» (код ЄДРПОУ-33316767) і товариством з обмеженою відповідальністю «БМК «Містобуд».
		Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
		При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
		Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		У Конституції України (статті 13, 14) передбачено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
		Абзацами 1-3 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
		За ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
		Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.
		У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
		До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
		Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
		Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
		Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
		У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.
		Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
		Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
		Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.
		Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 тощо.
		До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
		Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, добросовісність-це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		При цьому ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
		Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
		Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
		Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
		Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
		Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).
		Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі», як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 указаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
		Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону).
		Крім того, конкурентна процедура закупівлі (тендер)  здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).
		Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, КП «Малехівський сокіл» мало на меті не просто задовольнити потребу у вказаних вище роботах, а здійснити їх придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.
		Розглядаючи справу№ 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.
		Обставини вчинення ТОВ «БМК «Містобуд» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі КП «Малехівський сокіл» (ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-21-000223-с), підтверджуються рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 № 63/37-р/к у справі № 63/4-01-5-2021.
		Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ТОВ «БМК «Містобуд», результатів торгів.
		Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
		Як вже зазначалось, вказане рішення оскаржувалось до системи господарських судів та є дійсним і не скасованим. 
		Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
		Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково- технічного прогресу.
		Через вчинення ТОВ «БМК «Містобуд» і ТОВ «НВП Шляхбуд» антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
		Тому, дії ТОВ «БМК «Містобуд» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
		Ураховуючи зазначене, у діях ТОВ «БМК «Містобуд» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
		Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення КП «Малехівський сокіл» зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.
		Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
		Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 указаного Закону в редакції, чинній на сьогодні.
		Тендер відбувся за участю в ньому шести учасників, двоє з яких  ТОВ «БМК «Містобуд» і ТОВ «НВП Шляхбуд», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.
		Отже, придбання КП «Малехівський сокіл» робіт за результатами закупівлі відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.
		Поведінка ТОВ «БМК «Містобуд» і ТОВ «НВП Шляхбуд» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.
		Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (аналогічні норми містить ч. 2 ст. 32 попередньої редакції указаного Закону).
		Ураховуючи зазначене, Договір про публічну закупівлю від 28.11.2019 № 1/11, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «БМК «Містобуд» на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.
		Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурором, суд встановив таке. 
		Відповідно до п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
		Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		З викладеним корелюються й положення ч. ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Цей позов має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених унаслідок прийняття рішення тендерного комітету КП «Малехівський сокіл», оформленого протоколом його засідання від 13.11.2019, та укладення спірного договору. Обставини вчинення та наслідки таких діянь для економіки держави свідчать про невідповідність указаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства.
		Зазначені обставини та наслідки передбачають розпорядження бюджетними коштами з недотриманням принципів максимальної економії, ефективності та результативності їх витрачання, які забезпечуються завдяки добросовісній конкуренції суб`єктів господарювання.
		Близька за змістом правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.08.2022 у справі № 904/6691/20 (№ 910/18605/19).
		Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
		Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		У свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
		Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної економії, ефективності та пропорційності.
		Проте порушення учасниками закупівель вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.
		Тому пред`явлення позову прокурором у такому випадку зумовлено порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ «БМК «Містобуд» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, призвело до придбання послуги за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
		Підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень.
		При цьому «нездійснення або неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій» обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
		Так, у постанові від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 Верховний Суд указав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.
		Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019).
		У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.
		Установлено, що Львівська міська рада та Західний офіс Держаудитслужби як органи, уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснюють.
		Згідно з абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
		У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.
		Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Малехівської сільської ради, а в подальшому його правонаступника Львівської міської ради факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави. 
		Також Західний офіс Держаудитслужби не вжив жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, не призначив перевірку фактів, викладених у листі окружної прокуратури, не звернувся до суду з необхідним позовом, а також не проінформував про заплановані заходи задля усунення порушень указаних інтересів конкретні строки їх вжиття.
		Хоча, як зазначалось, Галицькою окружною прокуратурою міста Львова повідомлено Львівську міську раду та Західний офіс Держаудитслужбу про існування порушення інтересів держави від укладення договору про закупівлю робіт від 28.11.2019 № 1/11 за наслідками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «БМК «Містобуд»,
		У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними.
		У зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.
		Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.
		Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради та Західного офісуиДержаудитслужби шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується:
		- наявним порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, адже вчинення ТОВ «БМК «Містобуд» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості, наслідком чого стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього;
		- органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.
		Прокурором дотримано вимоги абз. З ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		На виконання зазначених норм Галицькою окружною прокуратурою міста Львова попередньо, до пред`явлення позову, повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.
		Прокурором дотримано вимоги абз. З ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм Галицькою окружною прокуратурою м. Львова попередньо, до пред`явлення позову, листами від 02.02.2024 № 14.50/97-1175вих-24 та від 02.02.2024 № 14.50/97-1176вих-24 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.
		 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		На думку суду надані прокурором докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Частиною 9 цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		З огляду на те, що за змістом спірних правовідносин саме з умислу ТОВ «БМК «Містобуд» допущено порушення вказаних вимог законодавства та саме внаслідок його дій оспорюються договір про закупівлю від 28.11.2019 №1/11, кошти у сумі 3028,00 грн, сплачені Львівською обласною прокуратурою за подання даної позовної заяви, підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ «БМК «Містобуд».
		Відтак, беручи до уваги зазначене, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-2 у повному обсязі.
		З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги задовольнити.
		2. Визнати недійсним договір від 28.11.2019 № 1/11, укладений між комунальним підприємством «Малехівський сокіл» (код ЄДРПОУ-33316767) і товариством з обмеженою відповідальністю «БМК «Містобуд» (код ЄДРПОУ- 41823500).
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія «Містобуд» (03150, м. Київ, вул. Ділова, 6; код ЄДРПОУ 41823500) на користь Львівської обласної прокуратури отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UА138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві, (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) 3028,00 грн судового збору.
		4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.08.2024.
		 
		 
		СуддяБерезяк Н.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...