Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/10778/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2024. Зареєстровано: 09.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2024.
Дата набрання законної сили: 10.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/344/1013/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024090000000072

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/10778/24 
		       Провадження № 1-кп/344/1013/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді         ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря         ОСОБА_2 
		прокурорів                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		захисника                 ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої                 ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, одруженої, раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_7 вчинила добровільну участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_7 , проживаючи на тимчасово окупованій території с. Новомиколаївка Бериславського району Херсонської області, з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області військовими РФ та незаконної діяльності створених ними незаконних органів влади, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, не пізніше 11 вересня 2022 року, прийняла пропозицію голови т.зв. голови дільничної виборчої комісії АДРЕСА_2 ОСОБА_8 та надала добровільну згоду щодо своєї участі в організації і проведенні незаконного референдуму в якості члена виборчої комісії на території вказаних населених пунктів Херсонської області за приєднання Херсонської області до складу російської федерації. 
		Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на організацію та проведення незаконного референдуму на території Херсонської області, 23 вересня 2022 року, близько 09 год 30 хв., член виборчої комісії № 826 ОСОБА_7 прибула на подвір`я домоволодіння ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , де отримала від голови вказаної виборчої комісії ОСОБА_8 скриньку (урну) для голосування. Далі, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , котра мала при собі бюлетені для голосування та списки місцевих жителів, автомобілем марки ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 у супроводі двох озброєних військовослужбовців російської федерації, прослідували на АДРЕСА_1 , де шляхом проведення подвірного обходу забезпечили проведення голосування місцевих жителів у незаконному референдумі. 
		Знаючи, що відповідно до статті 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання узгодженого заздалегідь злочинного плану, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та іншими не встановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, член незаконної виборчої комісії ОСОБА_7 23.09.2022 вчинила дії щодо проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та забезпечила проведення голосування шляхом проведення разом із ОСОБА_8 подвірного обходу серед місцевих жителів по АДРЕСА_1 , пропонуючи їм прийняти участь в голосуванні.
		По завершенню проведення 23.09.2022 подвірного обходу АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 передала скриньку (урну) для голосування ОСОБА_8 , котра, автомобілем марки ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , прослідувала до подвір`я ОСОБА_9 , де передала вказану скриньку (урну) військовослужбовцям збройних сил рф, які повинні були доставити її до територіальної виборчої комісії в АДРЕСА_1 .
		Далі, ОСОБА_7 , виконуючи вказівку т.зв. голови ДВК № 826 ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу на організацію та проведення незаконного референдуму на території Херсонської області, прибула 24 вересня 2022 року, близько 09 год 00 хв, на подвір`я домоволодіння ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , де отримала від ОСОБА_8 скриньку (урну) для голосування. Після цього, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , котра мала при собі бюлетені для голосування та списки місцевих жителів, автомобілем марки ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 у супроводі двох озброєних військовослужбовців російської федерації, прослідували на АДРЕСА_1 для проведення референдуму за перехід Херсонської області зі складу України до російської федерації.
		У ході проведення вказаного незаконного референдуму по АДРЕСА_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 почергово заходили до будинків місцевих мешканців та пропонували останнім прийняти участь в референдумі шляхом заповнення відповідної графи в наданих бюлетенях, які в подальшому вкидали у скриньку для голосування. 
		Знаючи, що відповідно до статті 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання узгодженого заздалегідь злочинного плану, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та іншими не встановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, член незаконної виборчої комісії ОСОБА_7 24.09.2022 вчинила дії щодо проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та забезпечила проведення голосування шляхом проведення разом із ОСОБА_8 подвірного обходу серед місцевих жителів по АДРЕСА_1 , пропонуючи їм прийняти участь в голосуванні.
		По завершенню проведення 24.09.2022 подвірного обходу АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 передала скриньку (урну) для голосування ОСОБА_8 , котра, автомобілем марки ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , прослідувала до подвір`я ОСОБА_9 , де передала вказану скриньку (урну) військовослужбовцям збройних сил РФ, які повинні були доставити її до територіальної виборчої комісії в АДРЕСА_1 .
		Після виконання вищевказаних дій, спрямованих на організацію підготовки до участі в проведенні незаконного референдуму, у період з 23 по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій частині території Херсонської області пройшла незаконна, тобто з порушенням всіх положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26 січня 2021року № 1135-IX процедура проведення голосування серед жителів Херсонської області, у якому за участі озброєних військових та правоохоронців РФ, незаконно сформованої поліції сумісно з членами незаконної ДВК, ОСОБА_7 як учасник незаконного органу народного волевиявлення, взяла активну участь в якості члена дільничної виборчої комісії № 826, шляхом здійснення подвірних обходів мешканців с. Новомиколаївка Бериславського району Херсонської області, забезпечення видачі їм бюлетенів, форму яких затвердила незаконна ЦВК, та без дотримання основних принципів вільної участі та добровільного таємного голосування, публічності та відкритості референдуму.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю та беззастережно, підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснила, що проживала в Херсонській області під час її окупації РФ. Виїхати не мала змоги, оскільки на утриманні перебувала мати чоловіка, інвалід, яку не могли покинути. В перші місяці вони проживали на допомогу, яку отримували на матір, а згодом такі виплати перестали надходити. Їй запропонували взяти участь в проведенні референдуму, за який обіцяли заплатити і вона погодилася, оскільки іншого заробітку не було. Вона щиро кається, до вчиненого ставиться критично, та просить суд суворо її не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів, які характеризують її особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.5 ст.111-1 КК України як добровільна участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території. 
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану. 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Згідно з ст. 69 Кримінального кодексу України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. 
		Як зазначено у наведеній вище постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі N 750/5031/18, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 Кримінального кодексу України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній посилатися на ст. 69 Кримінального кодексу України.
		Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, зокрема що наявні декілька обставин, які пом`якшують покарання і такі знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи також особу обвинуваченої, яка повністю визнала вину у скоєному, не працює; на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судима, її поведінку під час та після вчинення кримінального правопорушення (усвідомила наслідки своєї поведінки, її негативне відношення до скоєного після вчинення злочину, розкаяння у вчиненому), а також враховуючи висновок наданий в досудовій доповіді органу пробації, з якого вбачається середній рівень ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства, а також те, що виправлення ОСОБА_7 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб. 
		Також, при призначенні покарання суд враховує позицію прокурора, який просив призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років без конфіскації майна, позицію обвинуваченого та її захисника, які просили суворо її не карати та застосувати ст. 69 КК України, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому слід призначити основне покарання за ч.5 ст. 111-1 КК України, із застосуванням положень ст. 69 Кримінального кодексу України, нижче від найнижчої межі, зазначеної санкції інкримінованої статті, і таке покарання буде достатнім, справедливим, співмірним та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
		Визначене обвинуваченій покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		Цивільний позов не заявлявся.
		Підстав для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою щодо обвинуваченого суд не вбачає.
		Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України. 
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 393, ч. 15 ст. 615 КПК України, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_7  визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років, без конфіскації майна.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_7 обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 22 квітня 2024 року, зарахувавши в строквідбуття покараннятермін їїпопереднього ув`язненнядо днянабрання вирокомзаконної силиз розрахункуодин деньпопереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Арешт накладений ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.05.2024 року (справа № 344/8494/24),- скасувати.
		 
		 
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                        ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...