Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/2866/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2024. Зареєстровано: 09.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2024.
Дата набрання законної сили: 23.10.2024
Результат оскарження 23.10.2024 Запорізький апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/331/1718/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		08.08.2024 
		Справа № 331/2866/24
		Провадження № 2/331/1718/2024
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		08 серпня 2024  року м. Запоріжжя
		Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі 
		головуючого судді: Жукової О.Є.
		за участю секретаря : Мироненко О.В. 
		представника позивача: ОСОБА_1 
		відповідача: ОСОБА_2 
		представника відповідача: ОСОБА_3 
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Запоріжжя МОУ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з постачання електричної енергії,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за послуги з постачання електричної енергії за період з січня 2022 року по березень 2024 року в розмірі 101 359,78грн, та судовий збір.
		 
		Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 01.02.2021 року між КЕВ м. Запоріжжя та ОСОБА_2 було укладено Договір про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в квартирі та на забезпечення роботи ламп освітлення сходинок житлового будинку, відповідно до якого, КЕВ - Виконавець послуги зобов`язався забезпечити електричною енергією квартиру Боржника та освітлення сходових клітин житлового будинку, а ОСОБА_2 - Споживач зобов`язався проводити щомісячні відшкодування за послуги електропостачання відповідно до рахунку за фактично спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію згідно з показниками електролічильника. 
		 
		Оскільки , всупереч п. 2.2 Договору та п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону, відповідач не вносить у повному обсязі оплату за спожиту електричну енергію, в результаті чого станом на березень 2024 року створилася заборгованість в розмірі 101 359,78 гри. (сто одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять грн. 78 коп.), що підтверджується відомостями за період з січня 2022 року по березень 2024 року. 
		 
		Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2024 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .
		 
		22 травня 2024 року відповідач надав відзив на позов, в якому позов не визнав, посилаючись на те, що він своєчасно та в повному обсязі здійснював компенсацію частини вартості отриманих послуг з постачання електричної енергії за тарифами для населення до 23.12.2013 року, а з 23.12.2013 року відповідно до договору з Квартирно- експлуатаційним відділом м. Запоріжжя від 23.12.2013 року та відповідно до розділу VI Наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 року № 737 «Про затвердження Змін до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» зі змінами від 17.05.2013 № 322 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.2013 р. за № 893/23425 та розділу IV Наказу Міністерства оборони України 31.07.2018р. №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройний Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2018р. за №1020/32472. Вважає вимогу позивача про сплату цих послуг за промисловими тарифами, які в даному конкретному випадку не підлягають застосуванню, незаконною.
		 
		У вступному слові представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
		 
		Відповідач та його представник позов не визнали з піддстав викладених у відзиві. 
		 
		Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.
		 
		Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно зістаттею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
		Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя (Міністерство оборони України) відповідно до Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна та Технічного паспорту, є власником приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Згідно до довідки начальника КЕВ м. Запоріжжя від 02.05.2014 року, вищевказане приміщення перебуває на бухгалтерському обліку в КЕВ та використовується для тимчасового проживання військовослужбовця ОСОБА_2 
		Згідно довідки Начальника КЕВ м. Запоріжжя від 22.10.2014 року № 3836 , станом на 01.10.2014 року в будівлі по АДРЕСА_1 , КП № 26 військового містечка № НОМЕР_1 , яка була переобладнана під житло, дійсно мешкає, зокрема, родина ОСОБА_2 .
		Крім того, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29 грудня 2020 року встановлено, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться сім`я в складі : дружина ОСОБА_4 ; донька  ОСОБА_5 ; син- ОСОБА_6 .. 
		01.02.2021 року між КЕВ м. Запоріжжя та ОСОБА_2 було укладено Договір про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в квартирі та на забезпечення роботи ламп освітлення сходинок житлового будинку, відповідно до якого, КЕВ - Виконавець послуги зобов`язався забезпечити електричною енергією квартиру Боржника та освітлення сходових клітин житлового будинку, а ОСОБА_2 - Споживач зобов`язався проводити щомісячні відшкодування за послуги електропостачання відповідно до рахунку за фактично спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію згідно з показниками електролічильника. 
		В п.1.2 вказаного Договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в квартирі та на забезпечення роботи ламп освітлення сходинок житлового будинку визначено, що його Умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою комунальних послуг (НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312 , та є однаковими для всіх споживачів. 
		В п. 3.4 Договору визначено, що тарифи на послуги електропостачання , що надаються Виконавцем, встановлюються відповідно до чинного законодавства.
		Відшкодування вартості за надані послуги за наявності засобів обліку електроенергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами Правил надання послуг електропостачання ( п. 3.5 Договору). 
		За період з січня 2022 року по березень 2024 року КЕВ м. Запоріжжя здійснювало ОСОБА_2 нарахування за спожиту електроенергію за тарифами для бюджетних установ , що підтверджується актами - рахунками в період з січня 2022 року по березень 2024 року.
		 
		В період з квітня 2023 року по червень 2023 року, КЕВ м. Запоріжжя направила ОСОБА_2 письмові претензії з вимогою сплатити заборгованість .
		Разом з тим, із копій платіжних документів, наданих позивачем, установлено, що сім`я позивача сплатила комунальні послуги за період з січня 2022 року по березень 2024 року , однак за тарифами, встановленими для населення.
		Зазначене узгоджене, зокрема, з листом ТОВ «Запоріжжяелектропострачання» від 18.10.2021 року № 8053, яким рекомендовано КЕВ м. Запоріжжя внести зміни в договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між КЕВ та оператором системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» та виділення обсягів електричної енергії, яка відпускається за об`єктом м. Запоріжжя, Військове містечко,1 на потреби населення, з метою здійснення ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» розрахунків за ціною на електричну енергію, яка встановлена для побутових споживачів. 
		Статтею 47 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
		Відповідно достатті 379 ЦК Українижитлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
		Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з частиною першоюстатті 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей»держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно достатті 67 Житлового кодексу Україниплата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
		Згідно зі статтями1,4,5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку встановленому законодавством.
		Відповідно до статей11,12,17,26 Закону України «Про електроенергетику»державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства.
		Статтею 10Закону України «Про Збройні Сили України», з метою приведення квартиро-експлуатаційного забезпечення військ у відповідність до вимог чинного законодавства, враховуючи порядок фінансування квартирно-експлуатаційного забезпечення, утримання, експлуатації та облікуфондів, наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448, затверджено «Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» (далі - Положення № 488).
		Згідно з пунктами 1.3, 2.4. Положення № 488, основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення та КЕВ м. Запоріжжя є забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями; участь в організації забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями; здійснення безпосереднього квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.
		Відповідно до пункту 7.11. Положення № 488 порядок оплати житлово-комунальних послуг та квартирної плати в спеціально пристосованих казармах визначається відповідно до вимог Інструкції № 737.
		Інструкція № 737 втратила чинність відповідно донаказу Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, яким затвердженоІнструкцію № 380.
		Пунктами 2, 4 розділу ІV Інструкції затвердженоїнаказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380передбачено, що у разі відсутності службових жилих приміщень:
		військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу і не перебувають у шлюбі, розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, а сімейні - у сімейних гуртожитках. За відсутності вільних місць в гуртожитку військова частина зобов`язана орендувати їм житло або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення;
		військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках;
		іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців, призваних за мобілізацією до укладення ними контракту) військова частина зобов`язана орендувати житло або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення в порядку, визначеному законодавством.
		Під гуртожитки виділяються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки, казарми та інші будівлі, які належать до житлового фонду Міноборони та мають бути зареєстровані у виконавчому органі місцевих органів самоврядування.
		Відповідно до пункту 5 розділу ІVІнструкції № 380під спеціально пристосовані казарми виділяються будівлі, які розташовані на території військової частини, для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані у виконавчих органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду.
		На спеціально пристосовані казарми КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району оформлює документи, що підтверджують їх технічний стан, у яких зазначається кількість місць для проживання. Житлово-побутові умови в таких казармах мають відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.
		У разі розміщення одружених військовослужбовців, осіб офіцерського складу та членів їх сімей або проживання осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, та членів їх сімей (за їх згодою), які залишилися перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання, оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється відповідно до укладених з ними договорів. У таких випадках відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, проводить військовослужбовець за тарифами для населення (абз. 5 пункт 5 розділу ІVІнструкції № 380).
		Тобто, вказаними вище нормативно-правовими актами, якими регулюється порядок надання комунальних послуг та їх вартість, чітко визначено, що одружені військовослужбовці, особи офіцерського складу та члени їх сімей, які проживають у спеціально пристосованих казармах, будівлях і спорудах, переобладнаних для тимчасового проживання військовослужбовців, не зареєстрованих в органах місцевого самоврядування як житлові приміщення, починаючи з серпня 2018 року, здійснюється відповідно до укладених з ними договорів, а відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносії, військовослужбовець проводить за тарифами для населення.
		Судом установлено, що на час виникнення спірних правовідносин відповідач (військовослужбовець) та члени його сім`ї проживали у будівлі, яка розташована на території Військового містечка № НОМЕР_1 , КП № НОМЕР_2 , виділена під тимчасове проживання військовослужбовців та не зареєстрована у виконавчих органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду.
		Оскільки відповідач , та члени його сім`ї проживають у спеціально переобладнаній будівлі , на ОСОБА_2 поширюється положення абз. 5 пункт 5 розділу ІVІнструкції № 380у частині відшкодування ним коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв за тарифами для населення.
		Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 проживає у нежитловому приміщенні, а тарифи узгоджені сторонами в договорі , суд відхиляє з огляду на таке.
		Згідно з абз. 1 частини першоїстатті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(у редакціїЗакону № 1510-VI від 11 червня 2009 року) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом Українита іншими нормативно-правовими актами.
		Пунктом 12 Порядку №1081 (у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 162) службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. Аналогічна норма міститься у розділі ІVІнструкції № 380.
		Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 737, яка була чинною на час заселення відповідача у спірне нежитлове приміщення, за відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі (у тому числі одинока (одинокий) мати (батько)), розміщуються безкоштовно в спеціально пристосованих казармах, будівлях і спорудах (далі - казарма) у розташуванні військової частини. Казарми - будівлі, розташовані на територіях військових містечок, які переобладнані для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані в органах місцевого самоврядування як об`єкти житлового фонду.
		Згідно з абз. 2 пункту 5 розділу ІVІнструкції № 380на спеціально пристосовані казарми КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району оформлює документи, що підтверджують їх технічний стан, у яких зазначається кількість місць для проживання. Житлово-побутові умови в таких казармах мають відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.
		З аналізу вищевказаних нормативних актів вбачається, що обов`язком командира в/ч є забезпечення військовослужбовців жилими приміщенням у порядку, визначеному Інструкцією № 737 (Інструкцією № 380). При цьомуІнструкцією № 380саме на КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району покладено обов`язок щодо оформлення документів, що підтверджують технічний стан казарми, починаючи з серпня 2018 року.
		Оскільки спірне нежитлове приміщення було переобладнане під житло на підставі Директиви Міністра оборони України від 11.06.2001 № Д-14 «Про переобладнання вивільненого фонду Міністерства оборони України під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей», і не зареєстровано в органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду, це дає право позивачу на отримання комунальних послуг за тарифами для населення згідно з абз. пункту 5 розділу ІVІнструкції № 380.
		При цьому, суд звертає увагу, що в п. 3.4 Договору про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в квартирі та на забезпечення роботи ламп освітлення сходинок житлового будинку від 01.02.2021 визначено, що тарифи на послуги електропостачання , що надаються Виконавцем, встановлюються відповідно до чинного законодавства, а відшкодування вартості за надані послуги за наявності засобів обліку електроенергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами Правил надання послуг електропостачання ( п. 3.5 Договору). 
		Також, суд не приймає до уваги посилання позивача КЕВ м. Запоріжжя аудиторський звітом про результати внутрішнього аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності КЕВ міста Запоріжжя за період з 01.01.2012 по 31.10.2016 №234/3/5/13аз від 15.03.2017 року, оскільки він не стосується періоду позовних вимог. 
		Отже, оскільки судом встановлено , що відповідач здійснював відшкодування вартості за надані послуги з електроенергії за тарифами для населення в період з січня 2022 року по березень 2024 року в повному обсязі , що відповідає вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 101359,78 гривень відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
		 
		Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м.Запоріжжя МОУ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з постачання електричної енергії відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
		 
		Повний текст судового рішення складений 08 серпня 2024 року. 
		 
		Суддя: О.Є. Жукова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...