Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/2717/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2024. Зареєстровано: 09.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/583/322/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170040000300

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/2717/24
		1-кп/583/322/24 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"08" серпня 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
		головуючого судді                                                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 
		прокурора                                                         ОСОБА_3 
		обвинуваченого                                                 ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальні провадження № 62024170040000300 від 19.04.2024 відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого
		за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
		установив:
		Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, робітником підсобного інженерного відділення інженерного взводу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , маючи звання молодшого сержанту, грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 27.02.2024 приблизно о 18:00 годині, діючи в порушення вимог ст.ст. 17,65 Конституції України, ч.ч.1,2 ст. 1, ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, за відсутності поважних причин, самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та попрямував до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де перебував включно до 22.05.2024 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов`язків, звернення до правоохоронних органів, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
		Такі діїОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він є військовослужбовцем з 2014 року, був учасником АТО та з перших днів повномасштабного вторгнення рф на територію України приймав участь у активних бойових діях, внаслідок чого отримав уламкове поранення в АДРЕСА_3 . При цьому командування в/ч не надавало йому відпустки, як і часу на реабілітацію після отриманого поранення, не погоджуючись з діями керівництва, розуміючи наслідки самовільного залишення військової частини, ОСОБА_4 все ж таки покинув військову частину та повернувся додому, де вирішував побутові питання. Обвинувачений зазначив, що має бажання продовжити проходження військової служби, у зв`язку з чим звертався до військомату та військового батальйону резерву, але ніде відношення йому так і не дали. 
		Враховуючи, що ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.
		Таким чином суд дійшов висновку про доведеність винуватостіОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
		При обранні покарання обвинуваченому відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, повністю визнав вину, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
		До обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.
		Обставин, визначених ст. 67 КК України такими, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
		Отже, призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.ст.50,65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, раніше не судимий, та вважає, що обвинуваченому необхідно призначити мінімальний розмір покарання визначений у санкції статті у виді позбавлення волі. Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надходило. 
		Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
		Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувалися.
		Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді 5 років позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного його затримання  після набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
		 
		Суддя Охтирського міськрайонного суду
		Сумської області                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...