Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/1312/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 09.08.2024. Зареєстровано: 10.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2024.
Дата набрання законної сили: 08.09.2024
Номер судового провадження: 2/545/1200/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       
		Справа № 545/1312/24
		Провадження № 2/545/1200/24
		 
		З А О Ч Н Е
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		       08.08.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді -                 Потетія А.Г.,
		за участю секретаря -                 Мамишевої А.Е.
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 . Спільне життя з відповідачем не склалося, рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 липня 2015 року, шлюб - розірвано, з того часу не проживають разом, і з того моменту відповідач дитину не бачить. Позивач одружена вдруге та змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . З чоловіком виховують її доньку від першого шлюбу та спільну дитину. Вже понад 6 років відповідач жодного разу не бачив доньку та не має такого бажання. ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться життям доньки, не відвідував та не відвідує її вдома, в дитячому дошкільному закладі, в шкільному закладі. Коштів завжди не вистачає. Відповідач, на неодноразові прохання допомогти матеріально, відмовляв. Відповідач покладених законом на батька обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання доньки ОСОБА_1 вирішує самостійно, без підтримки з боку відповідача. Вважає, що вказані факти, як окремо, так і в сукупності можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення ОСОБА_2 до своїх батьківських обов`язків.
		З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області 09.03.2012 року на ім`я ОСОБА_3 , вбачається, що її батьком є ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_4 (після одруження - ОСОБА_5 ).
		Позивач разом з чоловіком та донькою ОСОБА_3 зараз проживають в с. Розсошенці Полтавського району, оскільки вимушені були тікати від війни з смт. Каланчак Херсонської області.
		Теперішній чоловік позивача має бажання удочерити доньку від першого шлюбу. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами в навчанні, досягненнями, станом здоров`я. Також, не переймається відповідач і про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення: не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей: не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі: не виявляє інтересу до її внутрішнього світу: не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.
		Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні матері.
		Після переїзду до м.Полтави, позивач влаштувала дитину до Комунального закладу «Розсошенська гімназія Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області». Відповідно до довідки, виданої навчальним закладом від 11.03.2024 року № 08-08/195, біологічний батько доньки - ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, успішністю дочки не цікавиться, з вчителем не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитину до школи приводить і забирає мама, на виклики до школи приходить лише мама. Дану довідку видано на підставі інформації класного керівника 5В класу ОСОБА_6 .
		На утримання доньки ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області № 657/996/15-ц від 18 червня 2015 року були стягнуті з відповідача ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Враховуючи вік дитини та її потреби, а також матеріальне становище відповідача, відсутність перебування на утриманні відповідача інших осіб, вважаю можливо змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини. - з частини від доходів Відповідача, на тверду грошову суму в розмірі 5000 гривень щомісячно. Вважає таке рішення є обґрунтованим та не буде порушувати майнові права дитини.
		Оскільки відповідач є фізично здоровою особою в працездатному віці, має можливість та зобов`язаний утримувати свою доньку, не дивлячись на фактичну відмову від неї, тому необхідно змінити спосіб стягнення аліментів на утримання оскільки він не має постійного доходу, та стягувати частину від його заробітку, викликає труднощі.
		З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини ОСОБА_1 вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав та змінити спосіб стягнення з нього аліментів на утримання дитини на більш ефективний.
		Враховуючи вище викладене просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Змінити спосіб стягнення аліментів, що підлягають стягненню із  ОСОБА_2 згідно рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 18.06.2015 року справа № 657/996/15-ц.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 . РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
		У судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, прохала задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала. 
		Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав. Згідно з ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином.
		Представник третьої особа без самостійних вимог- Орган опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до суду надав заяву в якій підтримав позовні вимоги.
		За таких обставин, за згодою позивача, проводиться заочний розгляд справи.
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом, що з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області 09.03.2012 року на ім`я ОСОБА_3 , вбачається, що її батьком є ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_4 (після одруження - ОСОБА_5 ).
		Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 09 липня 2015 року, шлюб - розірвано.
		Позивач одружена вдруге та змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . 
		З теперішнім чоловіком позивач виховує свою доньку від першого шлюбу та спільну дитину. 
		Як зазначає позивач, вже понад 6 років відповідач жодного разу не бачив доньку та не має такого бажання. ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться життям доньки, не відвідував та не відвідує її вдома, в дитячому дошкільному закладі, в шкільному закладі. Коштів завжди не вистачає. Відповідач, на неодноразові прохання допомогти матеріально, відмовляв. Відповідач покладених законом на батька обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання доньки ОСОБА_1 вирішує самостійно, без підтримки з боку відповідача. 
		Позивач разом з чоловіком та донькою ОСОБА_3 зараз проживають в с. Розсошенці Полтавського району, оскільки вимушені були тікати від війни з смт. Каланчак Херсонської області. 
		Згідно довідок ВПО від 26.07.2023 року за № 1619-5002890250 та № 1619-5002890319 позивач та її донька дійсно є внутрішньо-переміщеними особами.
		Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами в навчанні, досягненнями, станом здоров`я. Також, не переймається відповідач і про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення: не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей: не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі: не виявляє інтересу до її внутрішнього світу: не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.
		Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються мною самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні матері.
		Після переїзду до Полтави, позивач влаштувала дитину до Комунального закладу «Розсошенська гімназія Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області». Відповідно до довідки, виданої навчальним закладом від 11.03.2024 року № 08-08/195, біологічний батько доньки - ОСОБА_2 контакту зі школою не підтримує, успішністю дочки не цікавиться, з вчителем не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитину до школи приводить і забирає мама, на виклики до школи приходить лише мама. Дану довідку видано на підставі інформації класного керівника 5В класу ОСОБА_6 .
		Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідачем до теперішнього часу не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним усунуто умови, які загрожували життю або здоров`ю дитини на підставі яких було постановлено рішення про негайне відібрання дитини від батька.
		У статті 164 Сімейного кодексу України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
		???1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
		2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
		3) жорстоко поводяться з дитиною;
		4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
		5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
		6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
		Статтею 6 Декларації ООН прав дитини від 20.11.1959 р. закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
		Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини проголошує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Згідно приписів ст. 9 Конвенції ООН про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною до не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома
		батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
		За приписами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
		піклуватися про її Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
		Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
		У відповідності до роз`яснення, що міститься в п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
		Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		       Згідно п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (із змінами), органом опіки та піклування є виконавчі органи сільських рад у тому числі об`єднаних територіальних громад. Основним обов`язком органу опіки та піклування є захист прав, свобод та законних інтересів дітей.
		Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Згідно п. 2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема якщо він якщо вона, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.
		Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, батьки несуть відповідальність за виховання дитини, її інтереси повинні бути предметом їх основного піклування.
		Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
		Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.
		Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
		Згідно приписів Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
		Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
		Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
		Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
		Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
		Отже, враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого доведено за обставин цієї справи належними та допустимими доказами систематичного, умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, які є законною підставою для позбавлення його батьківських прав.
		За обставин доведеності свідомого нехтування відповідача своїми батьківськими обов`язками, умисного самоусунення від будь-якого утримання дитини, забезпечення належного її розвитку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
		Згідно листа служби у справах дітей Каланчацької селищної ради на виконання ухвали суду від 26.06.2024 року повідомлено, що з 24.02.2022 року Каланчацька територіальна громада перебуває під тимчасовою окупацією російською федерацією, зібрати будь-які докази умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 та здійснити інші заходи, що необхідні для складання відповідного висновку про доцільність чи не доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 наразі можливості немає.
		На підставі викладеного суд вважає позов в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 таким, що підлягає до задоволення.
		Щодо зміни способу стягнення аліментів, суд приходить до наступного.
		На утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області № 657/996/15-ц від 18 червня 2015 року були стягнуті з відповідача ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Як зазначає позивач, відсутність перебування на утриманні відповідача інших осіб та збільшення витрат на потреби дитини, є підставою для зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини - з частини від доходів відповідача, на тверду грошову суму в розмірі 5000 гривень щомісячно. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України: «Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини».
		Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України: «Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви».
		Проте, оскільки сама ж позивач зазначає, що відповідач не має постійного доходу, доказів щодо доходів відповідача та можливостей останнього сплачувати тверду грошову суму сума в розмірі 5000,00 грн. щомісячно позивачем суду не надано, тому підстави для задоволення позову в частині зміни способу стягнення аліментів - відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись постановою пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав (із змінами), Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 157, 163-169, 180 СК України, ст. ст. 12, 13, 30, 78-80, 141, 223, 258 - 268, 280-283, 352 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Відмовити в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 щодо зміни способу стягнення аліментів з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Судовий збір віднести за рахунок держави. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
		Суддя:  А.  Г.  Потетій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...