Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/12546/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 12.08.2024. Зареєстровано: 12.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2024.
Дата набрання законної сили: 07.08.2024
Номер судового провадження: 11-сс/4808/274/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024142400000027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/12546/24 
		Провадження № 11-сс/4808/274/24 
		Категорія ст.183 КПК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ
		апеляційного суду в складі:
		головуючого судді                                      ОСОБА_2 
		суддів                                                            ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_6 , 
		прокурора                                                     ОСОБА_7 ,
		захисника адвоката                                      ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_8 який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
		 
		                                                          в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2024 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02 вересня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування. Визначено заставу - 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, захисник адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Покласти на підозрювану ОСОБА_9 такі обов`язки: прибувати до слідчого. Прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого. Прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Зокрема, захисник вказує, що слідчий суддя жодним чином не мотивував свій висновок про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме: меншого розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
		Вважає, що визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1816800 грн. є завідомо непомірним для  підозрюваної і  у неї об`єктивно відсутні кошти для сплати такої; відносно підозрюваної може бути застосована застава, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; такий захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні та відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
		Посилається на те, що слідчий суддя безпідставно врахував тяжкість злочину як виключну обставину виходу за межі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки в розумінні ст. 182 ч. 5 КПК України, така обставина має вказувати на неможливість передбаченого законом розміру застави забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Крім того, необхідність призначення більшого розміру застави слідчий суддя обґрунтовував наявністю суспільного резонансу. Проте, жодного доказу «суспільного резонансу» стороною обвинувачення не подано, а слідчим суддею не вказано. 
		При цьому, сторона обвинувачення не надала жодного документу на підтвердження того, що підозрювана має доходи, заощадження чи статки, які можуть уможливити сплату таких коштів. Вказує, що у практиці Івано-Франківського апеляційного суду неодноразово наявні приклади зменшення розміру застави за подібних обставин.
		Акцентує увагу суду на тому, що стосовно підозрюваної є можливим застосування меншого розміру застави, оскільки: підозрювана демонструє належну процесуальну поведінку; не притягувалась раніше до кримінальної відповідальності; немає процесуального статусу у інших кримінальних провадженнях; розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваної, оскільки за цей рік вона заробила 45300 грн., що становить лише 2,5 % розміру застави, яку застосовано слідчим суддею; у підозрюваної наявний лише 1 транспортний засіб, а  у власності є лише квартира 33,5 кв.м і 2 земельні ділянки площею 0,0583 га та 0,055га відповідно. Однак, навіть продаж цього майна не покриє розмір застави. Визначений слідчим суддею розмір застави у кримінальному провадженні є непомірним для підозрюваної також з огляду на її матеріальний стан, зумовлений постійними витратами, пов`язаними із лікуванням через незадовільний стан її здоров`я, чоловіка та 87-річної матері.
		Щодо покладеного на підозрювану обов`язку «не відлучатись із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду» сторона захисту просить змінити на «не відлучатись із Львівської області», оскільки місце проживання підозрюваної віддалене від інших частин міста, до яких не завжди є змога дістатись без використання об`їзної автомобільної дороги, яка територіально проходить по суміжних до м. Львова населених пунктах. Не вважає, що обмеження пересування підозрюваної у Львівській області будь-яким чином перешкоджатиме виконанню завдань кримінального провадження та/або досудовому розслідуванню.
		Під час апеляційного розгляду:
		- захисник підозрюваної ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 підтримав вимоги апеляційної скарги;
		- прокурор заперечив доводи і вимоги поданої апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін. 
		Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
		З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142400000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 
		05 липня 2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме, в одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , є тяжким злочином у сфері службової діяльності, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
		В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі не менше 660 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Слідчий суддя задовольнив дане клопотання та застосував до підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 02 вересня 2024 року включно, а також визначив заставу - 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку стосовно того, що слідчим і прокурором надано достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 
		Обираючи відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, що передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, її вік, соціальні зв`язки, відсутність судимостей, наявність місця постійного проживання та роботи, та те, що тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали її утриманню під вартою, не страждає. 
		Колегія суддів вважає, що слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з врахуванням даних про її особу, тяжкості злочину, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано прийняв рішення про застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		При цьому, висновки слідчого судді про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_9 підозри за ч. 3 ст. 369-2 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, в апеляційній скарзі захисником не оспорюються, а тому перевірці під час апеляційного розгляду не підлягають.
		Слідчий суддя обґрунтовано вказав на можливість обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_9 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. 
		Так, частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		На підставі системного аналізу вищевикладених положень кримінального процесуального закону можна дійти висновку про те, що саме слідчий суддя вправі визначити, чи здатна застава у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, а також зауважити на виключності такого випадку.
		Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; професійне середовище підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
		В даному випадку слідчий суддя вказаних вище вимог закону дотримався та при визначенні застави, яка перевищує передбачену п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межу, врахував специфіку та суспільну небезпеку інкримінованого злочину, його корисливий мотив, вчинений в умовах воєнного стану, адвокатом з великим стажем, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що саме такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної. 
		Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника відносно доходів підозрюваної, водночас враховує фактичні обставини провадження та приходить до висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування суспільний інтерес, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
		За встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про виключність випадку та необхідність визначення підозрюваній ОСОБА_9 в якості альтернативного запобіжного заходу застави, розмір якої перевищує встановлений законом для зазначеної категорії злочинів, а саме у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання апеляційного суду буде помірним та справедливим.
		Разом з тим, захисник не навів переконливих доводів та не надав доказів на підтвердження того, що існують виключні обставини, за яких застава у зазначених межах є непомірною для підозрюваної ОСОБА_9 , у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційних вимог захисника.
		При цьому, колегія суддів зауважує, що станом на день апеляційного перегляду ухвали слідчого судді щодо підозрюваної ОСОБА_9 внесено заставу в сумі 1 816 800 гривень та покладено на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
		Колегія суддів вважає, що вимоги захисника щодо необхідності зміни покладеного на підозрювану обов`язку «не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду не із міста Львова, а із Львівської області» є безпідставними, оскільки їх обґрунтування щодо можливості використання об`їзної автомобільної дороги, яка територіально проходить по суміжних до м. Львова населених пунктах, носить суперечливий та непослідовний характер і фактично спрямовані на можливість безперешкодного пересування в межах Львівської області, що може істотно позначитись на належному виконанні підозрюваною своїх процесуальних обов`язків. 
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник, немає, а тому ухвалу слідчого судді належить залишити без змін.
		Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
		 
		                                                       п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_8 який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 липня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		Головуючий суддя                                                                         ОСОБА_2 
		 
		                  Судді:                                                                            ОСОБА_4 
		 
		                                                                                                         ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...