Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/3690/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2024. Зареєстровано: 13.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		 Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		    
		12 серпня 2024 року                                                             Справа№200/3690/24 
		 
		          
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь Олени Євгенівни та в.о. голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Коваленка Віктора Олександровича про визнання протиправною бездіяльності,  -
		 
		                                                         В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь Олени Євгенівни (надалі - відповідач-1) та в.о. голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Коваленка Віктора Олександровича (в подальшому - відповідач-2), про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяв позивача від 31.05.2024.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працює на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області і її було запрошено на конференцію до м. Львів у форматі офлайн (фізична присутність), у зв`язку з чим нею були подані заяви про відрядження. Однак, відповідачами були надані відповіді «В неробочий час, відеоконференція» та «В неробочий час». Позивач вважає, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяв позивача та пряме ігнорування права позивача на участь в науковій конференції, з врахування того, що у дні проведення конференції у позивача не було призначено термінових справ до розгляду.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року відкрито провадження у справі № 200/3690/24, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
		02 липня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від в.о. голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Коваленка Віктора Олександровича , в якому зазначено, що з 01.08.2017 року у судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 закінчилися повноваження для здійснення правосуддя і по 08.05.2024 року вона не здійснювала правосуддя, а саме - 7 років, протягом яких вона підвищувала свою кваліфікацію. З 28 серпня 2023 року по 8 травня 2024 року позивач була відряджена до Національної школи суддів для розроблення навчальних матеріалів для підготовки і періодичного навчання суддів, працівників апаратів судів, служби судової охорони та їх викладання. Рішенням зборів суддів від 15 травня 2024 року №2 було вирішено визначити судді ОСОБА_1 кримінальну спеціалізацію. Також вона є слідчою суддею та суддею уповноваженою слухати кримінальні справи у відношенні неповнолітніх. На 04.06.2024 у позивача не було жодної справи у провадженні, оскільки згідно наказу від 20.05.2024 року №14-в/г вона знаходиться у щорічній основній оплачуваній відпустці з 21.05.2024-03.06.2024 року включно за її заявою. 30.05.2024 року на електронну адресу суду від імені Української Гельсінської спілки з прав людини надійшло запрошення судді ОСОБА_1 на участь у конференції «На зламі історії: Шлях до справедливості для жертв війни в Україні» 5-7 червня 2024 року у Львові. На даний час, штатна чисельність суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області становить 15 одиниць, фактично перебувають у штаті на теперішній час 12 суддів, з них у одного судді закінчились повноваження. Навантаження на суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області суттєво збільшилося, оскільки матеріали та справи кримінального провадження за підсудністю надходять з відповідних прокуратур та поліції. За період з 04.06.2024 по 07.06.2024 (період конференції з урахуванням дороги) за автоматизованою системою судді ОСОБА_1 розподілено 8 кримінальних проваджень, 14 кримінальних санкцій, 1 кримінальне провадження в порядку виконання та 30 справ про адміністративні правопорушення. Таким чином, за 7 років суддя ОСОБА_1 приступила до виконання основного обов`язку зі здійснення правосуддя і це дало можливість розвантажити навантаження на інших суддів. Також, суддя ОСОБА_1 двічі подавала заяви до ВККСУ про відрядження до іншого суду тієї ж інстанції та спеціалізації. Будь-якого службового доручення поза місцем постійної роботи 5-7 червня 2024 року у Львові керівництвом Красноармійського міськрайонного суду судді ОСОБА_1 не ставилось, більш того була необхідність у розгляді справ саме за місцем розташування суду у м. Покровську Донецької області, тому і було прийняте рішення про можливість участі в неробочий час та в режимі відеоконференції, таким чином жодної бездіяльності за запрошенням ОСОБА_1 керівництвом суду не здійснювалось, а тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
		У відповіді на відзив позивач зазначає, що нею не здійснювався розгляд справ через об`єктивні обставини, які від неї не залежали і це не є виною судді; позивачу було фактично змінено спеціалізацію з цивільної на кримінальну не зважаючи на її заперечення; відсутність позивача 04.06.2024 року жодним чином не вплинув би на розгляд кримінальних справ і не створив би перешкоди для розгляду справ іншими суддями, оскільки в провадженні позивача справ не було, вона не була задіяна у колегіальному розгляді кримінальних справ і жодних термінових клопотань в неї також не було; фактично заборона брати участь у заході пов`язана лише з тим, щоб розвантажити навантаження на інших суддів, однак це не є підставою для бездіяльності та порушенням права позивача на наукову діяльність; підвищення позивачем кваліфікації протягом 7 років без повноважень є прямим обов`язком судді; навантаження на суддів за бажання керівництва суду можна врегулювати відповідно до норм спеціального закону, а не шляхом порушення прав судді.
		01 серпня 2024 року до суду надійшов відзив на позов від голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь Олени Євгенівни , в якому, окрім аналогічних доводів, зазначених у відзиві в.о. голови цього ж суду, вказано, що в даному випадку позивач лише просить визнати бездіяльність протиправною, але не зазначає, яким чином це відновить порушені на її думку права, та взагалі не зазначає, які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених на її думку прав. Також, позивач невірно зазначила відповідачем Філь О.Є. як голову Красноармійського міськрайонного суду, оскільки головою суду її було обрано 05.06.2024 року, а заява ОСОБА_1 була розглянута нею 03.06.2024 року, і на резолюції Філь О.Є. зазначено саме в.о. голови суду. Щодо суті позовних вимог, то відповідач заперечує проти їх задоволення, оскільки в зазначеному випадку не мала місце бездіяльність, враховуючи те, що заява ОСОБА_1 була розглянута в день її надходження, а саме 03.06.2024 року, про що свідчить резолюція на ній, та надіслана судді ОСОБА_1 на її електронну адресу. Суддя ОСОБА_1 зрозуміла те, що їй було відмовлено у відрядженні, оскільки в той же день 03.06.2024 року вона на ім`я Філь О.Є. подала нову заяву про її відрядження до м. Дніпра з метою отримання електронного цифрового підпису. На підставі цієї заяви в той же день Філь О.Є. був виданий наказ про її відрядження, не дивлячись на те, що 17.05.2024 року та 20.05.2024 року були у судді ОСОБА_1 робочими до виходу її у відпустку, коли вона могла отримати електронний цифровий підпис, але вона цього не зробила, дочекавшись закінчення відпустки та отримавши відмову у видачі наказу про відрядження для участі у конференції, вирішила написати заяву про відрядження з метою отримання електронного цифрового підпису.
		У відповіді на відзив позивач зазначила, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві (без погодження із відповідачем), яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Щодо неправильного зазначення адміністративного статусу відповідача-1, яка станом на 03.06.2024 була в.о. голови, а головою обрана 05.06.2024, то на час подання позовної заяви, відповідача-1 вже було обрано головою, тому саме ця адміністративна посада і була зазначена. Щодо відсутності бездіяльності, яка полягає, у тому, що відповідачем-1 було накладено резолюцію на запрошення у день надходження до суду, то це фактично і підтверджує бездіяльності, оскільки зазначена резолюція не містить рішення суб`єкта владних повноважень щодо видачі наказу про відрядження або відмову у відрядженні із посиланням на чинне законодавство (власне як і заява позивача про видачу наказу була проігнорована), тобто було недотримано п.19 ч.1 ст.4 КАСУ. Окремо позивач вважає за необхідне зазначити, що кожен суддя сам визначає свій робочий час і графік розгляду справ. Усі справи, що перебували (перебувають) у впровадженні позивача розглядаються своєчасно і їх кількість не може бути підставою для порушення прав позивача щодо наукової чи творчої діяльності, оскільки свій основний обов`язок судді позивач виконує відповідно до положень Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та дотриманням норм процесуального та матеріального права. Інші доводи відзиву на позов, а саме отримання електронного цифрового підпису, предмету позову не стосуються. Разом з цим, позивачем додатково зазначено, що відповідачами продовжуються вчинятися діяння, які спрямовані на приниження гідності позивача та професійної репутації у формі психологічного тиску, шляхом створення стосовно неї напруженої, ворожої, образливої атмосфери та створення дискримінації шляхом позбавлення можливості займатись науковою діяльністю, що прямо заборонено законом.
		За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
		Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
		Позивач, ОСОБА_1 , Указом Президента України № 83/2015 від 14.02.2015 року переведена на роботу на посаду судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у межах п`ятирічного строку.
		Наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 11-к/г від 24.02.2015 позивача зараховано на посаду судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 24.02.2015.
		Указом Президента України № 293/2024 від 08.05.2024 року позивача призначено на посаду судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області безстроково.
		30.05.2024 року на електрону адресу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (inbox@ka.dn.court.gov.ua) від імені Української Гельсінської спілки з прав людини було надіслано запрошення на ім`я ОСОБА_1 для участі у конференції «На зламі історії: Шлях до справедливості для жертв війни в Україні», яка відбудеться 05-07.06.2024 у м. Львові, Україна та додано програму до запрошення, з якої вбачається, що формат заходу офлайн, час проведення: 05.06.2024 - 18.00 - 19.10 год., 06.06.2024 - 8.30 - 19.00 год., 07.06.2024- 09.00 -16.30 год.
		31.05.2024 року позивачем на електронну пошту суду було надіслано заяву із проханням про видання наказу про її відрядження з 05.06.2024 по 07.06.2024 (з урахуванням часу необхідного на дорогу) та надіслання копії цього наказу на електронну пошту позивача.
		В цей же день на електронну адресу позивача було направлено сканкопію супровідного листа до запрошення УГСПЛ № 30/05-01 ГМ від 30.05.2024 із резолюцією в.о. голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Коваленка В.О. «В неробочий час, відеоконференція».
		Як зазначає позивач, з огляду на те, що зазначена конференція повинна була відбутися у робочий час та такий формат як відеоконференція не було передбачено, нею повторно було подано заяву про видачу наказу про відрядження для участі у конференції «На зламі історії: Шлях до справедливості для жертв війни в Україні», яка відбудеться 5-7.06.2024 у м. Львові.
		Також у цій заяві було висловлено прохання, що у випадку відмови у видачі наказу про відрядження надати обґрунтовану відповідь із посиланням на чинне законодавство.
		03.06.2024 року позивачем було отримано сканкопію супровідного листа до повторної заяви про видачу наказу щодо участі у конференції у м. Львові на підставі запрошення УГСПЛ № 30/05-01 ГМ від 30.05.2024 за підписом в.о. голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь О.Є. «В неробочий час».
		Позивач вважає, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду її заяв та пряме ігнорування її права на участь в науковій конференції, з врахування того, що у дні проведення конференції в неї не було призначено термінових справ до розгляду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», голова місцевого суду:
		1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
		2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
		3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
		4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
		5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
		6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
		7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
		8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
		9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
		10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
		Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
		У разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
		Статтею 25 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що заступник голови місцевого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
		Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачені адміністративні повноваження голови місцевого суду щодо видання наказів та розпоряджень в суді, в якому такий суддя обіймає посаду судді.
		З матеріалів справи судом встановлено, що на заяви позивача про її відрядження до м. Львів на конференцію відповідачем-2 накладено резолюцію «В неробочий час, відеоконференція», відповідачем-1 - «В неробочий час».
		При цьому, позивач вважає, що відповідачами допущено бездіяльність щодо розгляду її заяв та пряме ігнорування права на участь в науковій конференції, з врахування того, що у дні проведення конференції у позивача не було призначено термінових справ до розгляду.
		Суд зазначає, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
		Суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, може бути зобов`язано до виконання лише тих обов`язків, які на нього покладено законом чи іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
		Окрім того, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
		Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження, що є однією з форм реалізації повноважень голови суду, входить до його компетенції, а строки такої правореалізації законодавчо не визначені.
		Разом з цим, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить юридичного обов`язку голови суду надавати письмові відповіді на заяви суддів, за даних обставин - щодо відрядження, та/або задовольняти всі заяви суддів, які надходять на його розгляд.
		Голова суду з урахуванням ситуації, що склалася, на власний розсуд приймає рішення про відрядження судді або відмову у такому відрядженні.
		Крім того, як вбачається з відзивів на позов, відповідачі зазначили, що позивач є слідчою суддею та суддею уповноваженою слухати кримінальні справи у відношенні неповнолітніх, а також, враховуючи велику навантаженість на Красноармійський міськрайонний суд, відповідачі дійшли висновку, що найбільш доцільним буде задовольнити заяви позивача про відрядження для участі в конференції до м. Львів шляхом участі позивача в конференції «в неробочий час, відеоконференція», та «в неробочий час».
		Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
		Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
		Суд зазначає, що рішення голови суду щодо відрядження судді є сутнісним проявом дискреційних повноважень відповідача, реалізуються ним на власний розсуд із використанням належної компетенції та не потребують погодження судді, що надав заяву на відрядження.
		Таким чином, відповідачі за результатами розгляду питання щодо відрядження позивача на конференцію, керуючись своїми дискреційними повноваженнями, визначали, що участь позивача у конференції можлива в неробочий час, в режимі відеоконференції.
		Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що відповідачами було допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяв позивача, які були ними розглянуті шляхом проставлення відповідних резолюцій. І вказані резолюції фактично є формою рішень (та відповідей) відносно порушених у заявах позивача питань.
		Разом з цим, на підставі ст. 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є, в тому числі, змагальність сторін та диспозитивність. 
		Сутність вказаних принципів полягає в тому, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
		У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 160 КАС України).
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не визначає, які саме норми законодавства порушені відповідачами і які саме дії відповідачі зобов`язані були вчинити при розгляді її заяв, невчинення яких можливо кваліфікувати як протиправну бездіяльність. 
		Відповідно до положень частин першої - четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Отже, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності з боку відповідачів, про що зазначає позивач у позовній заяві.
		Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже відсутні правові підстави для задоволення позову.
		Щодо посилань відповідача на неповну сплату позивачем судового збору як за дві вимоги немайнового характеру, суд зазначає, що це питання суд вирішує при відкритті провадження у справі.
		Зважаючи на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		                                                          В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь Олени Євгенівни, та в.о. голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Коваленка Віктора Олександровича, про визнання протиправною бездіяльність - відмовити повністю.
		Судове рішення складено та підписано 12 серпня 2024 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.     
		 
		Суддя                                                                                   В.М. Чучко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...