Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/12538/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2024. Зареєстровано: 13.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2024.

Номер судового провадження: 2/367/2011/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                               Справа № 369/12538/23
		                                                       Провадження №2/367/2011/2024
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		12 серпня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
		головуючого судді                                Горбачової Ю.В.,
		за участі секретаря                                Музики Є.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДБУДОВА+» про захист прав споживачів, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДБУДОВА+» про захист прав споживачів, в якому просить розірвати договір виконання ремонтних робіт від 06.09.2023 року, укладений між ОСОБА_1 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДБУДОВА+» через сервіс замовлення послуг «Кабанчик»; стягнути з відповідача на користь позивача 130650,00 грн., що складається зі збитків в сумі 15000,00 грн. та пені в сумі 115650,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДБУДОВА+», скорочена назва - ТОВ «ВБД», через сервіс замовлення послуг «Кабанчик» було укладено договір, згідно якого ТОВ «ВБД», як виконавець, взяло на себе зобов`язання виконати роботи з ремонту двох дверей, а позивач, як замовник, оплатити вартість узгоджених робіт.
		Позивач вказує, що сторонами були обумовлені всі істотні умови договору: необхідно виконати роботи з ремонту двох дверей у квартирі позивача, а саме провести рихтовку та фарбування дверей, а також заміну замка, встановлення накладки; строк виконання робіт - два місяці; загальна вартість робіт 15000,00 грн. Узгодження переліку робіт проводилося з представником позивача - Олегом за телефонним номером НОМЕР_2, який згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено як телефон для здійснення зв`язку з позивачем, у тому числі через застосунок для дзвінків і обміну повідомленнями «Viber». 06 вересня 2022 року позивачем було сплачено повну вартість замовлених робіт у сумі 15000,00 грн. Відповідно до домовленостей, оплату здійснено на картку директора відповідача - ОСОБА_2 № НОМЕР_1 .
		Зазначає, що 22 жовтня 2022 року о 13 год. 00 хв., відповідно до попередніх домовленостей, повірений позивача - донька ОСОБА_3 , чекала робітника відповідача для проведення ремонтних робіт, але жодний з робітників відповідача не з`явився, на дзвінки, тестові повідомлення або повідомлення в додатку «Viber» не відповідав.
		22 жовтня 2022 року о 15 год. 00 хв. відповідач повідомив, що «банально забув» попередити майстра, і той поїхав у сусідню область. 18 листопада 2022 року робітник відповідача о 14 год. 00 хв. провів роботи з демонтажу накладок, але оскільки відповідач не забезпечив свого робітника новими накладками, та через відключення о 17 год. 00 хв. світла, роботи не були проведені.
		Позивач звертає увагу, що 26 листопада 2022 року сторони домовилися розпочати роботи як тільки з`явиться світло, але з 13 год. 10 хв. до 16 год. 30 хв. робітник відповідача на дзвінки чи повідомлення не відповідав. 28 грудня 2022 року відповідач повідомив про намір завершити ремонт двері, але дату виїзду майстра зобов`язався встановити пізніше. Після цього спілкування між сторонами припинилося. Станом на 21 червня 2023 року відповідач взятих на себе зобов`язань з виконання робіт не виконав.
		21 червня 2023 року позивач повідомив відповідача про відмову від договору про виконання робіт та висунув вимогу про повернення грошових коштів. Повідомлення № б/н від 21.06.2023 р. було направлено відповідачу електронним листом на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - galli.shevchenko@gmail.com, рекомендованим листом через АТ «Укрпошта», та Новою поштою. У відповідь на повідомлення про відмову від договору б/н від 21.06.2023 р. відповідач направив електронного листа з проханням уточнити інформацію про укладений договір. 04 липня 2023 року на прохання відповідача позивач повідомив свій номер картки, але станом на 21 липня 2023 року жодної письмової відповіді на повідомлення № б/н від 21.06.2023 року або відшкодування витрат позивач від відповідача не отримав.
		Позивач вказує, що договір між сторонами було укладено 06 вересня 2022 року, а узгоджений сторонами термін виконання робіт становить 2 місяці, тобто до 06 листопада 2022 року. Станом на 28 грудня 2022 року і пізніше відповідач отримав від позивача повну суму вартості погоджених робіт, але взяті на себе зобов`язання, роботи з ремонту дверей, не виконав.
		У зв`язку з зазначеним, позивач наводить суму збитків, що вона понесла у розмірі 15137,00 грн. та розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, з розрахунку трьох відсотків вартості роботи (послуги) за кожний з 257 днів прострочення виконання зобов`язання за договором, що становить 115650,00 грн.
		13 листопада 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовна заява була залишена без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку для їх усунення. У встановлений строк позивач усунула зазначені недоліки.
		01 грудня 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду по суті.
		Позивач у судове засідання не з`явилася,подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності. Також раніше від представника відповідача надходила заява, де він просив відмовити позивачу у задоволенні вимог, оскільки вона не являється клієнтом відповідача, кошти від неї на рахунок підприємства не надходили та договір не укладався.
		Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, вважає, що для задоволення позову не встановлено достатніх підстав.
		Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Згідно із до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно із ст. 15 ЦК України ,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Позивач зазначає, що 06 вересня 2022 року, між нею та відповідачем, через сервіс замовлення послуг «Кабанчик» було укладено договір, згідно якого ТОВ «ВІДБУДОВА+», як виконавець, взяло на себе зобов`язання виконати роботи з ремонту двох дверей, а позивач, як замовник, оплатити вартість узгоджених робіт. Проте, на підтвердження зазначеного, позивачем не було надано жодного підтверджуючого документу, а саме договору, в тому числі і такого, який був укладений в електронній формі. При цьому, роздруківка скріншоту оголошення з онлайн сервісу пошуку приватних фахівців для вирішення побутових та бізнес завдань https://kabanchik.ua/ не може вважатися належним доказом на підтвердження укладення договору чи його наявності.
		Узгодження переліку робіт, за посиланням позивача, проводилося через застосунок для дзвінків і обміну повідомленнями «Viber» за моб. номером НОМЕР_2, який було підписано іменем « ОСОБА_4 », що підтверджується роздруківками скріншотів з додатку. Вказаний номер телефону, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказаний контактним номером телефону відповідача ТОВ «ВБД».
		Позивач зазначає, що 06 вересня 2022 року нею було сплачено повну вартість замовлених робіт у сумі 15000,00 грн. на картку директора відповідача - ОСОБА_2 № НОМЕР_1 . На підтвердження зазначеного позивач надає копію квитанції № РХ73-7КМХ-С0ХЕ-0С5С від 06.09.2022.
		Суд звертає увагу та те, що згідно інформації, яка міститься у наданій позивачем квитанції про оплату 15000 гривень, платником вказаної суми виступає не позивач, а інша особа - ОСОБА_5 , призначенням платежу вказано - «переказ особистих коштів», а отримувач - ОСОБА_2 , а не ТОВ «ВІДБУДОВА+». 
		Таким чином, з наданої позивачем квитанції не вбачається, що кошти в сумі 15 000 гривень були перераховані нею відповідачу ТОВ «ВІДБУДОВА+» як оплата за договором, на який посилається позивач.
		Позивач також вказує, що 22 жовтня 2022 року о 13 год. 00 хв., відповідно до попередніх домовленостей, повірений позивача - донька ОСОБА_3 , чекала робітника відповідача для проведення ремонтних робіт, але жодний з робітників відповідача не з`явився, на дзвінки, тестові повідомлення або повідомлення в додатку «Viber» не відповідав. 18 листопада 2022 року робітник відповідача о 14 год. 00 хв. провів роботи з демонтажу накладок, але оскільки відповідач не забезпечив свого робітника новими накладками, та через відключення о 17 год. 00 хв. світла, роботи не були проведені. 26 листопада 2022 року сторони домовилися розпочати роботи як тільки з`явиться світло, але з 13 год. 10 хв. до 16 год. 30 хв. робітник відповідача на дзвінки чи повідомлення не відповідав. 28 грудня 2022 року відповідач повідомив про намір завершити ремонт двері, але дату виїзду майстра зобов`язався встановити пізніше. Після цього спілкування між сторонами припинилося. Станом на 21 червня 2023 року відповідач взятих на себе зобов`язань з виконання робіт не виконав. 
		Однак, судом встановлено, що будь-яких належних доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не надала, а надані нею скріншоти повідомлень з додатку «Viber» за моб. номером НОМЕР_2, суд не вважає допустимими та належними доказами, оскільки за ними не можна встановити між ким відбувалася переписка, на підставі яких правовідносин і які правові наслідки вони мають для сторін. 
		Позивач зазначає, що 21 червня 2023 року повідомив відповідача про відмову від договору про виконання робіт та висунув вимогу про повернення грошових коштів. Повідомлення № б/н від 21.06.2023 р. було направлено відповідачу електронним листом на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - galli.shevchenko@gmail.com, рекомендованим листом через АТ «Укрпошта», та Новою поштою, що підтверджується копією повідомлення про відмову від договору про виконання робіт, роздруківкою скріншоту відправки повідомлення на ел. адресу galli.shevchenko@gmail.com та копіями квитанцій поштових відправлень АТ «УКРПОШТА» та ТОВ «Нова Пошта» без опису вкладення.
		У відповідь на повідомлення про відмову від договору б/н від 21.06.2023 р. відповідач направив електронного листа з проханням уточнити інформацію про укладений договір. 04 липня 2023 року на прохання відповідача позивач повідомив свій номер картки, станом на 21 липня 2023 року жодної письмової відповіді на повідомлення № б/н від 21.06.2023 року або відшкодування витрат позивач від відповідача не отримав. На підтвердження вказаного надає роздруківки скріншотів відправки повідомлень на ел. адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Таким чином, позивач вважає, що між нею та відповідачем був укладений договір від 06 вересня 2022 року, з узгодженням терміну виконання робіт, який становив 2 місяці, тобто до 06 листопада 2022 року, який вона зі свого боку виконала, оплативши повну суму вартості погоджених робіт відповідачу, а відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, роботи з ремонту дверей, в обумовлений домовленостями строк.
		В той же час, відповідач не визнав позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач не є їх клієнтом і вказаний договір не укладала, грошові кошти від неї на рахунок підприємства не надходили.
		Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 865 ЦК України, до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 866 ЦК України, договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
		Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
		Відповідно до абзацу дев`ятнадцятого статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
		Згідно ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення договору 06 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДБУДОВА+», та як наслідок, виникнення у відповідача зобов`язань перед позивачем на виконання зазначених робіт.
		Переказ коштів за надані послуги, тобто виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем з оплати відповідних робіт за договором, на підтвердження якої позивач надає копію квитанції не може вважатися судом належним доказом, оскільки вказаний платіж було здійснено іншою особою - ОСОБА_5 з іншим призначенням платежу (як переказ особистих коштів) на рахунок фізичної особи, а не товариства (відповідача). Доказів, що переказ здійснений на виконання укладеного договору, на який посилається позивач, суду не представлено.
		При цьому, усі доводи позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог ґрунтуються на особистих переконаннях та поясненнях позивача, на підтвердження яких суду надано лише ряд скріншотів з додатку «Viber» та електронної скриньки позивача, що ні кожна окремо, ні в свої сукупності, не підтверджують обставини укладання договору з надання послуг відповідачем, оплати цих послуг та невиконання відповідачем укладеного договору. 
		Ухвалення у справі обґрунтованого рішення може бути досягнуто лише шляхом встановлення обставин, на які посилається кожна сторона, шляхом підтвердження їх наявності належними та допустимими доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях та переконаннях сторони.
		Наведена ситуація зводить процес вирішення даної справи на підставі здогадок та припущень, покладення яких в основу законного та обґрунтованого рішення є недопустимим.
		Підсумовуючи наведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що, відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі за недоведеністю обставин, на які вона посилається.
		У зв`язку з тим, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, а позивачка була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, судовий збір суд відносить на рахунок держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 14, 76-81, 141, 247, 263-268, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 526, 530, 610, 626, 629, 638, 639, 837, 865, 866 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІДБУДОВА+» про захист прав споживачів- відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
		Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                                                         Ю.В. Горбачова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...