Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/18488/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2024. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/686/1377/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023240000000184

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/18488/24
		  Провадження № 1-кп/686/1377/24 
		 
		         ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 серпня 2024 року м. Хмельницький 
		 
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		захисника ОСОБА_4 , 
		обвинуваченої ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023240000000184 від 09 жовтня 2023 року, щодо 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стрєтєнка Дальнєреченського району Приморського краю РРФСР, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України, 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що вона, маючи негативне ставлення до чинної влади держави Україна, проросійські та антидержавницькі погляди, підтримуючи ідеологію так званого «руського міра», керуючись власними переконаннями, діючи умисно та всупереч вимогам статей 17, 65, 68 Конституції України, 27.09.2023, в період з 21 до 23 години, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_3 , а також у квартирі АДРЕСА_4 , діючи умисно та всупереч вимогам статей 17, 65, 68 Конституції України, у категоричній формі заперечувала причетність військовослужбовців Російської Федерації до обстрілів українських міст, виправдовувала знищення військами Російської Федерації готелю в м. Одеса та об`єктів цивільної інфраструктури, тим самим заперечувала та виправдовувала збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Зокрема, у цій розмові ОСОБА_5 : 
		-демонструвала негативне ставлення до Збройних сил України через використання лексем негативної конотації, позиціонувала їх агресорами, стверджуючи, що «ваши ВСУшники *башили и *бали» (здійснювали обстріли) в місті ОСОБА_6 , зав`язували місцевим жителям очі та надавали вказівки як поводитися, а до російських військових демонструвала прихильне ставлення, тобто перекладала провину за здійснення збройної агресії Російської Федерації на сході України на українську сторону, а отже заперечувала збройну агресію з боку Російської Федерації проти України: «Ну пускай меня убивають. В Лисичанске било тоже самое, пока не пришла бл*ть армия какая-то, я не знаю какая... ваша походу, ваша и мне не зав`язали глаза нах*й / ваша Украинская, а не русская бл*ть. Завязала мне глаза скотчем и разка за как мне надо себя вести / я не буду платить Зеленскому и тем п*дарам / а вот такой болт Зеленскому передайте /яка русня блять? яка русня? А то что нас ваши ВСушники *башили и *бали во есе щели, то не...ни х*я. Так ви за своими смотрите, арусню трогать не надо, ладно? 
		-називала росіян «мой народ» та стверджувала, що саме українські військові, а не російські «*башили» (здійснювали обстріли) та «ху*рили» (сильно били) місто Первомайськ, тобто перекладає провину за здійснення збройної агресії Російської Федерації на сході України на українську сторону, а отже заперечує збройну агресію з боку Російської Федерації проти України: «да, ето мой народ, /у меня от города осталось 30 %. / нет, ето благодаря вашим... вашим, да. В 14-м году когда я шла подстригаться, ехали з Попасной украинские танки и ху*рили. За какой х*й нас *башили? / да, и ехали от туда и *башили по Первомайську...за какой х*й? за какой? За то что ми проголосували чтоби бил ОСОБА_7 или ОСОБА_8 и вся ета п *зда»; 
		-констатувала, що люди проголосували за росію та стверджує, що місто Первомайськ «розх*ярили» (сильно розбили) завдяки «вашим» (українським військовим), а не російським, тобто перекладає провину за здійснення збройної агресії Російської Федерації на сході України на українську сторону, а отже заперечує збройну агресію з боку Російської Федерації проти України: «люди проголосували за... заросию... ти там не бил в Первомайське, а я била ... розх*ярили весь мой город бл*ть у меня в хате них*я не било...я людей топила. Благодаря Вашим, которие ху*рили...п*дари еб*ние. Что ж нашируские как ти говориш бл.. по вам не еб*шут... у вас дома целие». 
		Крім цього, у цій же розмові ОСОБА_5 виправдовувала збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, стверджуючи, що з готелем в Одесі «мало зробили», тому що там нібито знаходилися «нацисти», зокрема: «що робиться в Миколаєві? Не бачила, не бачила я...я там не жила. /з чим? В Одесі? /мало зробили... потому что там нацисти були бл*ть».
		У всіх вказаних висловлюваннях міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		При цьому ОСОБА_5 усвідомлювала, що після висловлювання вказаних реплік їх почули працівники УПП в Хмельницькій області та мешканці багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 .
		       Тобто ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України, у виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році. 
		12 серпня 2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаного злочину на таких умовах: 
		- ОСОБА_5 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання; 
		-обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; обставини, які обтяжують покарання, відсутні; 
		-сторони погодили на призначення покарання  ОСОБА_5  за ч. 1 ст. 4362 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на визначений судом строк. 
		Судом встановлено, що  ОСОБА_5  обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України, який відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є нетяжким злочином. Обвинувачена свою вину у вчиненні злочину визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості. 
		Позицію обвинуваченої підтримав її захисник. 
		Прокурор пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та просить затвердити угоду.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України. 
		Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно із законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення  ОСОБА_5 та запобігання вчинення нею нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують їй покарання. Зокрема, враховано, що  ОСОБА_5 повністю визнала свою вину, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, що пом`якшує їй покарання, вона вперше притягається до кримінальної відповідальності, відсутні обставини, що обтяжують покарання. 
		Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченої, наявності обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченою угоду про визнання винуватості затвердити, призначити останній узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням із покладенням на неї передбачених ст. 76 КК України обов`язків. 
		Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи в сумі 9844 грн. 64 коп. в силу ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються. 
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов та клопотання про обрання обвинуваченій до набрання вироком законної сили запобіжного заходу не заявлялися.
		Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		Укладену 12 серпня 2024 року між прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України, - затвердити. 
		ОСОБА_5 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 4362 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців. 
		У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 9844 грн. 64 коп. процесуальних витрат. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...