Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/3308/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2024.
Дата набрання законної сили: 13.08.2024
Номер судового провадження: 61-10880ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		13 серпня 2024 року
		м. Київ
		справа № 334/3308/23
		провадження № 61-10880ск24
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Вишнякова Ірина Олександрівна, на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 24 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС»), в якому просив:
		- визнати незаконним наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» про звільнення від 27 березня 2023 року № 43-кз;
		- поновити позивача на посаді головного фахівця з атомних електростанцій (з експлуатації енергоблоків) - керівника експлуатаційного підрозділу 
		ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС»;
		- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня прийняття рішення про незаконне звільнення позивача до дати рішення суду у цій справі.
		Ленінський районний суд міста Запоріжжя рішенням від 24 січня 2024 року 
		у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
		Запорізький апеляційний суд постановою від 18 червня 2024 року рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 24 січня 2024 року залишив без змін.
		29 липня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Вишнякова І. О., на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя 
		від 24 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду 
		від 18 червня 2024 року.
		Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Як зазначено вище, ОСОБА_1 пред`явив вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року 
		у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зазначила, що «спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
		Отже, заявник звільнений від сплати судового збору в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогою про визнання незаконним наказу про звільнення.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		З огляду на зміст рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду у квітні 2023 року.
		Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України 
		на 2023 рік» установлено на 2023 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року - 2 684 грн.
		Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 0,4 = 1 073,60 грн).
		Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми 
		(1 073,60 грн х 200 % = 2 147,20 грн).
		Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року 
		у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22) зазначила, що «Верховний Суд застосовує коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі. Особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
		Отже,  ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 1 717,76 грн (2 147,20 грн х 0,8) за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
		Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
		Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
		Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Вишнякова Ірина Олександрівна, на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 24 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 червня 2024 року залишити без руху.
		Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                            І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...