Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/3427/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано судом: 13.08.2024. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Номер судового провадження: П/140/3441/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3427/24 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця Приватного підприємства Транс-Експрес до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державного нагляду та контролю у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне підприємство Транс-Експрес (далі - позивач, ПП «Транс-Експрес») звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, Укртрансбезпека), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державного нагляду та контролю у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі  третя особа, відділ Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.03.2024 № ПШ003398.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки 29.01.2024 дотримання вимог про автомобільний транспорт при здійсненні перевезень вантажу автомобілем VOLVO р.н АС5531CВ було виявлено відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт. 
		На підставі акту перевірки та долучених до нього документів оскаржуваною постановою до перевізника відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт було застосовано адміністративногосподарський штраф в сумі 17000 грн.
		Позивач не погоджується із даною постановою та вважає її протиправною. Вказує на те, що під час проведення перевірки в нього були наявні документи паперового зразка, а саме листки відпочинку від 19.01.2024, 22.01.2024 та 29.01.2024, які передбачені нормами вказаного Закону та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі  Інструкція №385).
		Відтак вважає, що ним у відповідності до норм чинного законодавства було підтверджено режим праці та відпочинку за вказані дні, що засвідчує відсутність допущеного ним порушення. З цих підстав просить позов задовольнити.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та зазначила, що посадовими особами Укртансбезпеки 29.01.2024 проведено рейдову перевірку щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт в ході якої виявлено, що транспортним засобом марки VOLVO р.н НОМЕР_1 надавались послуги перевезення вантажів за відсутності документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутності роздруківки даних роботи тахографа щодо водія ОСОБА_1 у період з 24.01.2024 по 28.01.2024, або бланку підтвердження діяльності. Виявлені порушення були належним чином зафіксовані в акті перевірки.
		Вказує на те, що відповідно до вимог Закону України Про автомобільний транспорт перевізник повинен виконувати вимоги даного закону та інших нормативних актів, які регламентують перевезення, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв та передавати для перевірки уповноваженим особам документи, передбачені законодавством.
		Зауважує, з посиланням на норми чинного законодавства, що за умов невикористання особистої картки водія, така роздруківка не може бути надана. Невикористання особистої картки водія спричиняє неможливість зробити та надати роздруківку тахографа, що і було зафіксовано актом перевірки.
		Звертає увагу на те, що і в акті перевірки, і в постанові викладено суть допущеного позивачем порушення та посилання на нормативний акт, який порушено, а розмір застосованого адміністративно-господарського штрафу від 11.03.2024 визначено у відповідності до ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт. З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.
		Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав. 
		Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Донецькій, Луганській та Харківській областях 29.01.2024 на підставі направлення на проведення перевірки від 29.01.2024 (а.с. 76) та щотижневого графіка (а.с. 76 зворот) на автомобільній дорозі Київ-Харків  Довжанський 47 км проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №АР 035168 (а.с. 59).
		Актом зафіксовано порушення вимог статті 34, 48 Закону України Про автомобільний транспорт, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010, Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, а саме: не забезпечено роздруківку даних водія за 24.01.2024 по 28.01.2024, або бланком підтвердження діяльності водія.
		Водій в пояснюючій записці вказав, що з порушенням не згідний, оскільки нічого з того, що зафіксовано не порушував, і що у нього наявні листки відпочинку. Також вказав, що якщо інспектору потрібно, то хай сам зробить роздруківку (а.с.22, 68-69).
		Відповідачем 12.02.2024 підприємцю рекомендованим листом направлено повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 11.03.2024 за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, поверх 4 (а.с. 63-64).
		11.04.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області, за результатами розгляду справи винесено постанову №ПШ003398, якою до перевізника ПП «Транс Експрес», за відсутність документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн (а.с. 19-20,71).
		Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІII Про автомобільний транспорт (далі  Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
		Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №196-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, зокрема Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.
		Згідно розпорядження КМ України від 02.12.2021 № 1579-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено відділи державного нагляду (контролю) у Волинській області.
		Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.
		Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі, затвердженого постановою КМ України №1567 від 08.11.2006 (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) (далі  Порядок №1567).
		Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).
		Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
		Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
		Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
		Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
		Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
		Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
		Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
		Відповідно до частини 1 статті 34 даного Закону автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
		Стаття 48 Закону №2344-ІІІ визначає перелік документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
		Частиною 2 даної статті визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
		Відповідно до частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
		Зокрема, абз. 3 частини 1 статті 60 даного Закону визначено, що за виконання перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		У Законі №2344-ІІІ (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг  юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів  перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. 
		Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі  Інструкція №385).
		Відповідно до пункту 1.4. Інструкції №385 тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
		Згідно із пунктом 3.1. Інструкції № 385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пости сервісного обслуговування тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
		Фактичною підставою для притягнення ПП «Транс  Експрес» до відповідальності відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту відсутності роздруківок даних роботи водія за 24.01.2024 -28.01.2024, що є порушенням статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт. Зокрема, такий висновок зроблено в акті перевірки від 29.01.2024 № АР035168.
		Проаналізувавши зібрані по справі докази суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами було доведено факт вчинення позивачем даного порушення, виходячи з наступного.
		Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено перелік документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів та, які є загальнообов`язковими для перевізників.
		При цьому, вказаний перелік документів не є вичерпним і іншими нормативними актами для перевізників та водіїв передбачені наявність інших документів, які повинні бути надані уповноваженими органам при проведенні перевірки.
		Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
		Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
		Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі- Положення №340).
		Пунктами 1.2, 1.3 даного Положення визначено, що воно встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
		Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
		Як встановлено п.6.1 розділу VI Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
		Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
		Згідно з пунктом 6.4 розділу VI Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
		У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
		Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
		Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
		11.10.2005 набув чинності Закон України "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" №2819-IV від 07.09.2005.
		Крім цього, Європарламентом та Європейською Радою 15.03.2006 було прийнято Постанову (ЄС) № 561/2006 щодо гармонізації певного соціального законодавства, що стосується автомобільного транспорту та вносить змін до Постанови Ради (ЄЄС) №3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і відміняє Постанову Ради (ЄС) №3820/85. Цією постановою були визначені Правила щодо часу відпочинку та роботи водія, які набули чинності з 11.04.2007.
		За вимогами таких Правил передбачено, щоб водії транспортних засобів завжди мали при собі і могли надати до перевірки реєстраційні листи за поточний тиждень і ті, які водій використовував в попередні 15 днів, картку водія, якщо вона у нього є, будь-який звіт складений від руки і роздруківку, зроблені впродовж поточного тижня і попередніх 15 днів (а з 01.01.2008 в обох випадках за поточний день і попередні 28 днів). В тому ж випадку, коли водій не має можливості надати вищевказані документи, він повинен надати супровідний лист (документ, про періоди часу, коли водій не керував транспортним засобом), форма якого розроблена та затверджена Рішенням Європейської Комісії від 12.04.2007. 
		Отже, водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.
		20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
		Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як реєстраційний листок та роздруківка.
		Суд зазначає, що щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія. Для такого приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
		У спірних правовідносинах транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, який був увімкнений, у свою чергу, для цифрового тахографа щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку не використовуються, а необхідними є інші документи - роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв (частина друга статті 48 Закону №2344-ІІІ). 
		Тому водій транспортного засобу зобов`язаний був на вимогу інспектора роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок, а не надати щоденні листки відпочинку від 19.01.2024, 22.01.2024 та 29.01.2024, як про це зазначає позивач у своєму позові.
		Суд погоджується з відповідачем в цій частині. 
		Актом перевірки зафіксовано, що під час здійснення перевезення вантажів у водія відсутні роздруківки даних роботи водія за 24.01.2024 -28.01.2024.
		Як зазначалось судом раніше, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія не можна ототожнювати з роздруківками на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
		При цьому суд звертає увагу на те, що в акті перевірки взагалі не йде мова про порушення позивачем режиму праці водія за 19.01.2024, 22.01.2024 та 29.01.2024. В акті порушення за вказаний період не зафіксовані та будь-яка відповідальність на товариство за це не накладалась.
		У даному випадку відповідальність передбачена за відсутність документів, визначених ст.48 Закону №2344-ІІІ куди включається надання роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
		Суд погоджується, що за фактичних обставин справи, правильною кваліфікацією відсутності роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія за наявності цифрового тахографа є саме приписи абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
		Слід наголосити, що в даному випадку, під час проведення перевірки 29.01.2024 було встановлено, що карткою водія ОСОБА_1 не було зроблено записів режиму роботи та відпочинку за кілька днів. Тобто, картка кілька днів була відсутньою протягом 23.01.2024 по 29.01.2024, що підтверджується даними тахографа за цей період (а.с.60-62).
		Наявність паперової роздруківки підтверджує також те, що автомобіль позивача обладнаний саме цифровим тахографом. 
		Нормами чинного законодавства чітко передбачено необхідність використання водіями особистих карток водія та на вимогу посадових осіб контролюючого органу, створити відповідний документ та мати його при собі для можливості подальшого надання вказаного документу для перевірки відповідній посадовій особі.
		Відповідно до приписів чинного законодавства, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок повинна містити інформацію щодо того водія, який перебуває за кермом, а зазначене можливе тільки за умови використання ним персональної картки водія. Відсутність записів картки водія автоматично тягне за собою висновок про відсутність документу роздруківки на паперовому носії інформації про його ж роботу та відпочинок та картки, що є порушенням вимог ст.48 Закону №2344-III, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст.60 даного Закону.
		Суд при вирішенні справи враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо призначення, проведення рейдової перевірки від 29.01.2024, правильної кваліфікації виявлених порушень та правомірності винесення постанови ПШ № 003398 від 11.03.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущені порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.
		Зважаючи на вищевказане в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.
		Керуючись статтями 241-243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову Приватного підприємства Транс-Експрес до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державного нагляду та контролю у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. 
		 
		 
		СуддяР.С. Денисюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...