Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/7730/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2024. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2024.
Дата набрання законної сили: 27.08.2024
Номер судового провадження: 2-а/712/108/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 712/7730/24
		Провадження 2-а/712/108/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 серпня 2024 року м. Черкаси
		Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
		головуючого/судді - Троян Т.Є.
		за участю секретаря  -  Кеденко Я.О.
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 18.06.2024 він прибув без виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та внесення у військовий квиток штрих-коду. В ході перевірки облікових даних, службова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила позивачв, що він перебуває в розшуку за їх зверненням як особа, що ухиляється від явки по повістці, за якою мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.02.2024 року. Вказував, що повістки не отримував, попросив уповноважену особу надати докази отримання ним повістки, проте розписка про отримання повістки, яка відповідає змісту, визначеному в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвержженою постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 або акт відмови від підписаня повістки, що йому надані не були. Натомість, відносно позивача було винесено постанову № 763/М/2024 від 18.06.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП, якою накладено на нього штраф у розмірі 25500 гривень. Вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП.
		Просить скасувати постанову № 763/М/2024 від 18.06.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про накладення на  ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 25 500 грн.
		Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
		Відповідно дост. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		Положеннями ч. 5ст. 262 КАС Українивизначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Згідност. 258 КАС Українисуд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до ч. 1ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
		26.07.2024 року представник відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначив наступне: військовозобов`язаному ОСОБА_1 24.02.2024 була вручена повістка на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 28.02.2024, також йому було повідомлено про відповідальність за неприбуття у строк визначений у повістці, повістку отримав особисто, про що свідчить підпис у розписці (копія розписки додається до відзиву). Але громадянин ОСОБА_1 не прибув 28.02.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про поважність причин неприбуття не повідомив, доказів при розгляді справи не надав.
		18 червня 2024 року в ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 28.02.2024 по повістці від 24.02.2024 назвавши поважною причиною неприбуття, тому що не отримував повістку, що спростовується його підписом у розписці про отримання повістки №002469. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Правопорушення було виявлено 18.06.2024, отже строки розгляду справи не порушено. Протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП склала уповноважена посадова особа, старший солдат ОСОБА_3 (ст.246 КУпАП). Громадянин ОСОБА_1 особисто розписався в протоколі та надав пояснення, положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП йому доведені та зрозумілі. Старший солдат ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_1 , що поважні причини неприбуття військовозобов?язаного за викликом повісткою повинні бути негайно повідомлені до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з наданням підтверджуючих документів. В разі закінчення терміну дії поважних причин військовозобов?язаний зобов?язаний негайно у строк, що не перевищує сім календарних днів з?явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для визначення його призначення на особливий період (ч. 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов?язаний з?явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
		перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов?язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістиі територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів). Після складання протоколу громадянину ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 11 год 00 хв 18 червня 2024 року, про що громадянин був повідомлений під особистий підпис у протоколі. Від громадянина ОСОБА_1 заяв та клопотань не надходило. Справа про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 розглядалася начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 у присутності громадянина ОСОБА_1 дослідивши всі докази у їх сукупності, відповідно до норм діючого законодавства України та заслухавши пояснення ОСОБА_1 було прийняте наступне рішення: в зв?язку з неприбуттям громадянина ОСОБА_1 за викликом (згідно врученої повістки) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , шо призвело до порушення вимог ч. 3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в умовах особливого періоду, притягнути його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, шляхом накладення штрафу у розмірі 25500 грн., в той же день копія постанови №763/М/2024 була вручена ОСОБА_1 особисто. За вказаних обставин просили відмовити у задоволенні позову у звязку з його необгрунтованістю, залишити постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №763/М/2024 від 218.06.2024  без змін.
		07.08.2024 року позивачем скеровано до суду відповідь на відзив, в якому підтримав раніше заявлений позов та вказував, наступне:
		Щодо триваючого порушення: згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №763/М/2024 від 18.06.2024 року, позивач скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за наступних обставин: 24.02.2024 р. отримав повістку під особистий підпис про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09:00 28.02.2024 р. Але, позивач у назначений строк до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив, чим порушив пп. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджених додатком 2 до постанови КМУ №1487 від 30.12.2022. Обставина, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення: скоєне під час воєнного стану. Щодо «триваючого» порушення нез?явлення по повістці, то це порушення було виявлено відповідачем вже 28.02.2024 р. Вже на цю дату відповідач володів інформацією, що позивач по повістці не прийшов. Якщо припустити, що це порушення є триваючим, то це б означало, що до моменту виявлення порушення, тобто до 18.06.2024 відповідачу не було відомо, що позивач 28.02.2024 р. не з?явився по повістці, а таке твердження є абсурдним, що ще раз доводить разовий характер даного порушення про існування якого відповідач знав відразу після спливу встановлених повісткою дати та часу. А відповідно до ст. 38 КУпАП в редакції станом на 28.02.2024 р. адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Тобто, двомісячний строк для накладання стягнення сплинув 29.04.2024, оскільки порушення було достеменно виявлене відповідачем вже 28.02.2024 р.
		Щодо застосування до позивача частини 3 ст. 210-1 КУпАП. За правопорушення, яке було скоєне 28.02.2024 року. Станом на 28.02.2024 року стаття 210-1 КУпАП мала дві частини, відповідно до яких встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку, та за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період. Проте, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано, що на момент вчинення інкримінованого правопорушення, а саме: 28.02.2024 року, діяла редакція статті 210-1 КУпАП від 14.10.2023 року, яка не містила в собі частини третьої взагалі.
		Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховано, що згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.
		Щодо доказу вручення позивачу повістки. Як доказ вручення позивачу повістки відповідачем до суду була подана разом з відзивом на позов розписка складена не встановленою особою, яка оформлена з порушенням форми розписки, що визначена в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року N? 1487.
		Суд,повно івсебічно з`ясувавшивсі фактичніобставини справи,на якихґрунтується позов,об`єктивнооцінивши докази,які маютьюридичне значеннядля розглядусправи івирішення спорупо суті,приходить до наступного висновку.
		Відповідно дост. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
		18.06.2024 року оператором відділення військового обліку і бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено Протокол про адміністративне правопорушення за ч.3ст. 210-1 КУпАП. Згідно вказаного Протоколу встановлено наступне: 18.06.2024 гр. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході перевірки облікових даних, було встановлено, що громадянин перебуває в розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 як особа, що ухиляється від явки по повістці. По повістці мав прибути 28.02.2024. Як пояснив гр. ОСОБА_1 не прибув по повістці тому що її не отримував. Враховуючи обставини справи, те, що не прибуття по повістці є триваючим правопорушенням, всупереч вимогам законодавства України громадянин ОСОБА_1 не з?явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення його призначення на особливий період, чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року N? 3543-XII зі змінами. Громадянин вчинив правопорушення: передбачене ч. 3 ст. 210-1 (під час дії особливого періоду).
		Гр. ОСОБА_1 роз`яснено ст.63Конституції України,його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 18.06.2024 року в кабінеті № 302. В графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначено»: «Я, ОСОБА_1 не отримував ніяких повісток і повідомлень».
		Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення №763/М/2024 від 18.06.2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.210-1КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 25500 грн.
		ОСОБА_1 з постановою ознайомився, копію вказаної постанови отримав того ж дня, про що свідчить дата її отримання та підпис позивача.
		Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення №763/М/2024 від 18 червня 2024 року протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.
		Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.
		Приписами ч.2ст.19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Частиною 1статті 210-1 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Частиною 2статті 210-1 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
		Натомість норма ч. 3ст. 210-1 КУпАП, яка посилює відповідальність за невиконання приписів п. 1 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»набрала чинності лише 19 травня 2024 року.
		Відповідно доЗакону України «Про оборону України»особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
		Згідно зУказом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1ст.106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
		Отже,28.02.2024року (дата вчинення правопорушення) діяв особливий період.
		Відповідно до копії розписки №002469, наданої відповідачем «повістку на ім`я  ОСОБА_1 02.12.1970, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на (дата та час вказано не розбірливо) одержав 24.02.2024. АДРЕСА_1 , підпис, телефон».
		Таким чином, частиною 1ст. 210-1 КУпАП(що діяла станом на дату вчинення правопорушення - 28.02.2024) була передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 2статті 210-1 КУпАП(що діяла на дату вчинення правопорушення - 28.02.2024) передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
		Станом на 28 лютого 2024 року відповідальність за вчинене позивачем ОСОБА_1 адміністративне правопорушення була передбачена ч. 2статті 210-1 КУпАПу редакції від 14 жовтня 2023 року, яка мала формулювання «Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Таким чином, станом на 28 лютого 2024 року розмір штрафу у грошовому виразі, який міг бути накладений на громадянина, винного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 210-1 КУпАП, складав від 3 400 грн. до 5 100 грн.
		Натомість норма ч. 3ст. 210-1 КУпАП, яка посилює відповідальність за невиконання приписів п. 1 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»набрала чинності лише 19 травня 2024 року.
		З огляду на викладене вимоги ч. 3ст. 210-1 КУпАПне можуть бути застосовані до позивача, оскільки, як вже було встановлено судом, датою вчинення правопорушення у даному випадку є 28 лютого 2024 року, на момент якого діяла редакціяст. 210-1 КУпАПвід 14 жовтня 2023 року. 
		Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано, що на момент інкримінованого правопорушення діяла редакціястатті 210 КУпАП,яка не містила в собі частину третю, та містила менше стягнення. Не враховано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 210-1 КУпАПє неправомірним. Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210-1 КУпАПвідносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Стаття 58 Конституції України 1996 рокузакріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
		Частиною 2статті 58 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
		В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Згідност. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
		Відповідачем не надано до суду відзиву та доказів на підтвердження вчинення позивачем, правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та не доведено наявність складу адміністративного правопорушення і відповідно правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
		Згідно з частиною другоюстатті 77 КАС Українив адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
		На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
		Оцінюючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення за ч. 3ст. 210-1 КУпАП, позовна заява в частині скасування постанови є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Відповідно дост. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,-
		ВИРІШИВ :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
		Постанову № 763/М/2024 від 18.06.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 25 500 грн - скасувати.
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ,передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушенняпередбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення виготовлений 14.08.2024 року.
		 
		 
		 
		Головуючий:                            Т.Є. Троян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...