Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2182/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2024. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2182/24
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В., 
		за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
		 
		та представників: 
		 
		від прокуратури: Сєрова Н.С.;
		від позивача-1:    не з`явився; 
		від позивача-2:    не з`явився;
		від відповідача:   Калитвянська С.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
		 
		за позовом Заступника керівника Донецької обласної прокуратури (м. Маріуполь Донецької області) в інтересах держави в особі Відділу освіти Добропільської міської ради (м.Добропілля Покровського району Донецької області) та в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (м. Добропілля Покровського району Донецької області) 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (м. Дніпро) 
		про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 915 137 грн. 94 коп.,
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Заступник керівника Донецької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі  Відділу освіти Добропільської міської ради (далі - позивач-1) та в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі - позивач-2) з позовною заявою, в якій просить суд:
		- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;
		- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 29.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;
		- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;
		- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену позивачем-1 та відповідачем за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b;
		- стягнути з відповідача на користь позивача-1 - 915 137 грн. 94 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
		- вивченням відомостей, розміщених на вебпорталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro", встановлено, що за результатами проведення переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b (2 лоти) між відділом освіти Добропільської міської ради (далі - відділ освіти) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги") укладено договори про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 22.01.2021 (далі - договір № 65) та № 249 від 22.01.2021 (далі - договір № 249). Відповідно до річного плану закупівель джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет;
		- умовами договору № 65 передбачено, що його ціна визначена сторонами згідно зі специфікацією до договору і на дату підписання становить 3 044 247 грн. 68 коп., з яких: 2 986 289 грн. 53 коп. - кошти місцевого бюджету, 57 958 грн. 15 коп. - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год. складає 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 923 787 кВт/год.;
		- договором № 249 визначена його вартість у сумі 1 455 749 грн. 54 коп., з яких: 1 237 787 грн. 04 коп. - кошти місцевого бюджету, 217 962 грн. 50 коп.  - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год. - 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 441 752 кВт/год. Строк дії договорів - до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (пункт 13.1 договорів №№ 65, 249);
		- пунктом 3.4 договору № 65 та договору № 249 унормовано, що ціна електричної енергії може змінюватися протягом дії договору не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та постачальник у межах дії договору надасть споживачу на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або Торгово - промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за договором, несе постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей договору розуміється будь-яка зміна ціни за 1 кВт/год. за даними НКРЕКП, або за даними офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" (htpps:www.oree.com.ua) у порівнянні з попереднім значенням та у межах дії договору. Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення постачання електричної енергії за договором;
		- за приписами пункту 14.2 договорів №№ 65, 249 усі зміни і доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі у вигляді додаткової угоди до договору і підписані обома сторонами;
		- разом з цим, сторонами договору, одночасно з укладанням договорів №№ 65, 249, укладено додаткові угоди до них, якими зменшено обсяг постачання електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару;
		- за договором № 65 додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 обсяг електричної енергії змінено на 850 123 (- 73 664) кВт/год., вартість - 3,58095 грн. за 1 кВт/год. (+8,7%). Додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 до договору № 249 обсяг електричної енергії встановлено у кількості 401 958 (- 39 794) кВт/год., вартість у сумі 3,62164 грн. за 1 кВт/год. (+9,9 %);
		- необхідність збільшення ціни за електричну енергію замовником обґрунтовано наявністю підстав, зумовлених статтею 41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме: збільшенням ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. Документи, що підтверджують наявність таких підстав в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" відсутні. Згідно з інформацією відділу освіти (вих. № 342 від 05.04.2024) ціну за одиницю електричної енергії збільшено на підставі листів ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" від 22.01.2021 № 29 до договору № 65 та № 30 до договору № 249, до яких додано роздруківку з сайту ДП "Оператор ринку". Зі змісту зазначених документів вбачається, що ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" надано інформацію про коливання ціни на ринку "на добу наперед" у період часу з 12.01.2021 по 15.01.2021 до укладання 22.01.2021 договорів №№ 65, 249, що не свідчить про збільшення ціни за одиницю товару на ринку після укладання договорів. Крім цього, 29.01.2021 між відділом освіти та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" укладено додаткову угоду № 2 до договору № 65 та додаткову угоду № 2 до договору № 249, які за змістом дублюють додаткові угоди № 1 від 22.021.2021 до договорів №№ 65, 249, та пунктом 1.2 яких встановлено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії у розмірі 3,58095 грн. за договором № 65 та 3,62164 грн. за договором № 249. Пунктами 2 додаткових угод №№ 1, 2 до договорів №№ 65, 249 унормовано, що вони набирають чинності з дати підписання, а дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021. Таким чином, додатковими угодами № 1 від 22.01.2021 до договорів №№ 65, 249 та додатковими угодами № 2 до договорів №№ 65, 249, крім необґрунтованого збільшення ціни за одиницю електричної енергії, необґрунтовано встановлено і строк дії угод на розрахунковий період, частина якого (з 01.01.2021 по 21.01.2021) передує укладанню договорів №№ 65, 249 та ними не передбачено;
		- прокурор зазначає, що закупівлю проведено шляхом переговорної процедури оскільки двічі відмінено процедури відкритих торгів з тим самим предметом закупівлі за ID:UA-2020-12-04-016727- b, UA-2020-12-21-002884-c. Проведення переговорної процедури відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується замовником, як виняток, у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Оскільки за закупівлею ID: UA- 2021-01-06-002734-b на вебпорталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" відсутня тендерна документація, вимоги замовника стосовно предмету закупівлі, його технічних та якісних характеристик вивчено з тендерної документації, що розміщена замовником за ID: UA-2020-12-04-016727-b, UA-2020-12-21-002884-c;
		- відповідно до пункту 5.5 тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету (протокол № 558 від 04.12.2020), з предметом закупівлі: електрична енергія код ДК 021:2015-09310000-5 (постачання електричної енергії на 2021 рік) зазначено, що в остаточній ціновій пропозиції (додаток 1) учасник визначає ціну, що відповідає остаточній ціні за результатами електронного аукціону (у тому числі ціні за одиницю товару, відповідно до вимог частини  4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Будь-яке відхилення від остаточної ціни аукціону не передбачається. Додатком 1 до тендерної документації - форма "Тендерна пропозиція" кількість електричної енергії за Лот 1 визначена у кількості 923 787 кВт/год., за Лот 2 - у кількості 441 752 кВт/год. Всього 1 365 539 кВт/год. Відповідно до оголошення про переговорну процедуру за закупівлею ID:UA-2021-01-06-002734-b за Лот 1 кількість електричної енергії - 923 787 кВт/год., очікувана вартість - 3 044 247 грн. 68 коп.; за Лот 2 кількість - 441 752 кВт/год., вартість - 1 455 749 грн. 54 коп. Загальна сума закупівлі відповідно до форми річного плану закупівлі - 4 499 997 грн. 22 коп. З урахуванням викладеного можна вирахувати остаточну вартість максимально можливої цінової пропозиції учасника за 1 кВт/год. електричної енергії, яка складає 3,2954 грн. і не може бути більше, як то визначено вимогами тендерної документації та статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі"; 
		- внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно, у порушення вимог пункту 3.4 договорів №№ 65, 249 тендерної документації замовника та пункту 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару в розмірах, зазначених вище, що свідчить про відсутність наміру у сторін договору закуповувати (продавати) електричну енергію у межах цінової пропозиції замовника та наявність підстав визнання вказаних додаткових угод недійсними;
		- всього, за договором № 65 споживачем отримано 765 010 КВт електричної енергії за які здійснено оплату у сумі 3 016 412 грн. 06 коп. За договором № 249 -318 558 кВт, за які оплачено 1 448 019 грн. 14 коп.;
		- недотримання вимог законодавства та умов договорів порушує принципи, встановлені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", не досягається мета цього Закону, а саме щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" під час проведення процедури закупівлі запропоновано одну ціну товару, без наміру продавати електричну енергією за такою ціною, але ж одночасно з укладанням договору, безпідставно збільшено цю ціну шляхом укладання додаткових угод, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку за період, який передує укладенню договорів №№ 65, 249. Фактично ж постачання електричної енергії здійснювалося за іншими, вищими цінами, які письмово не погоджувалися сторонами, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету;
		- з огляду на викладене, додаткові угоди № 1 від 22.01.2021 до договорів №№ 65, 249 від 22.01.2021 є недійсними з підстав, передбачених статтями 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, і підлягають визнанню їх такими в судовому порядку. Одночасно є недійсними й додаткові угоди № 2 від 29.01.2021 до договорів №№ 65, 249 від 22.01.2021, оскільки їх зміст аналогічний змісту додаткових угод № 1;
		- оскільки додаткові угоди №№ 1, 2 до договорів №№ 65, 249 є спірними, визнання їх недійсними судом має наслідком застосування наслідків недійсності цих правочинів, а саме: підлягає стягненню сума коштів, що зайво, безпідставно перерахована відділом освіти на розрахунковий рахунок ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", і розраховується, як різниця оплаченої суми за поставлену електричну енергію та вартості цієї електричної енергії, розраховану за цінами, встановленими договорами №№ 65, 249, яку б відділ освіти мав би сплатити, якщо б не було укладено спірні додаткові угоди. Разом з цим, як зазначено раніше, Відділом освіти розрахунки за спожиту електричну енергію проводились за цінами, що вище, ніж зазначено договорами №№ 65, 249, а в деяких місяцях вище ніж встановлено спірними додатковими угодами №№ 1, 2, тобто поза межами врегульованих договорами правовідносин, а тому, розрахунок суми, що безпідставно отримана ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" та підлягає стягненню розраховується по відповідним періодам за кожним договором;
		- за результатом розрахунку за договорами №№ 65, 249 Відділом освіти Добропільської міської ради безпідставно сплачено коштів у сумі 915 137 грн. 94 коп. Саме ця сума підлягає стягненню з ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на користь Відділу освіти як така, що безпідставно отримана, згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України.
		Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: інтереси держави у спірних правовідносинах полягають в ефективному та раціональному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, принципів публічних закупівель тощо. Зазначене кореспондується з положеннями пунктів 4, 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Точне та неухильне дотримання і виконання вимог законодавства - є необхідною складовою для розвитку ринкової економіки. Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які прояви корупції та недобросовісної конкуренції. Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави. Зміна ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору, проведення розрахунків за цінами, що не врегульовані умовами договорів, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Компетентними суб`єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави має виступати Відділ освіти Добропільської міської ради та Добропільська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області. Донецькою обласною прокуратурою в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" скеровано лист від 21.03.2024 № 24-597ВИХ-24, яким у тому числі повідомлено Відділ освіти про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод до договорів №№ 65, 249 та про наявні підстави для захисту інтересів держави в цьому випадку. Листом від 05.04.2024 № 342 Відділом освіти проінформовано Донецьку обласну прокуратуру про те, що Відділ освіти не планує звертатися до суду з позовом оскільки не вбачає порушень чинного законодавства при укладанні договорів №№ 65, 249 та додаткових угод до них. Враховуючи, що Відділом освіти будь-які заходи щодо захисту інтересів держави не вжито, вказане свідчить про бездіяльність компетентного органу. Також, Донецькою обласною прокуратурою листом від 17.04.2024 № 24-700ВИХ-24 повідомлено Військову адміністрацію про порушення вимог законодавства щодо укладання спірних додаткових угод. Листом від 24.04.2024 № 01/01-19/1667/09-01/1486/02 Добропільською міською військовою адміністрацією Поковського району поінформовано Донецьку обласну прокуратуру про те, що Військовою адміністрацією не буде заявлятися позов до суду у зв`язку з відсутністю висновку органу фінансового контролю. Вказане свідчить про бездіяльність вказаного органу, оскільки відсутність висновку органу фінансового контролю не перешкоджає зверненню з позовом до суду. Необхідність втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави компетентними суб`єктами владних повноважень.
		Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури сплачений судовий збір.
		Ухвалою суду від 27.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2024.
		Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 26872/24 від 31.05.2024), в якому прокурор просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням прокурора, якому доручений супровід даної справи, у відпустці.
		Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 28374/24 від 11.06.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
		- згідно із статтею 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від замовлення іншої позовної вимоги (основної вимоги);
		- як убачається з позовних вимог та матеріалів позовної заяви, позивачем об`єднано вимоги, які стосуються двох окремих договорів, а саме: 22.01.2021 сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 65 на обсяг електричної енергії 923 787 кВт*год.; 22.01.2021 сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 249 на обсяг електричної енергії 441 752 кВт*год.;
		- виконання зобов`язань за кожним договором є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків. Тобто у разі порушення зобов`язань, виникає окреме правовідношення з самостійними наслідками. Встановлення обставин вчинення кожного з цих порушень засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні договори постачання тощо). Заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ані підставами виникнення, оскільки ґрунтуються на 2-х різних окремих договорах, ані поданими доказами, у зв`язку з тим, що до кожного із вказаних договорів додані окремі докази, зокрема: акти приймання-передавання товарної продукції, рахунки для оплати спожитого товару, платіжні доручення та не є основними і похідними один від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Отже, позовні вимоги не є однорідними, оскільки їх виникнення не є наслідком одних і тих самих підстав. Підсумовуючи зазначене, керуючись пунктом 2 частини 5, частиною 6 статі 174 Господарського процесуального кодексу України, можна зробити висновок, що позовна заява заступника керівника Донецької обласної прокуратури підлягає поверненню позивачу з доданими до неї документами;
		- керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента позивач - Відділ освіти Добропільської міської ради Донецької області, підписавши укладені з відповідачем договори про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021 (далі - договір № 65) та № 249 від 22.01.2021 (далі - договір № 249), погодився з його умовами, в тому числі щодо порядку внесення змін до нього та правом розірвати договір у випадку незгоди з такими змінами.
		- прокурором до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують недотримання відповідачем та позивачем-1 під час укладення додаткових угод вимог статті 203 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", спір щодо цього питання між сторонами відсутній. Таким чином, оскаржувані додаткові угоди №№ 1-2 до договору № 65 та додаткові угоди №№ 1-2 Договору № 249 повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні;
		- стосовно зміни ціни та способу її здійснення, то у позовній заяві прокурор зазначає, що товариство здійснювало зміну ціни за одиницю товару без належного підтвердження цієї зміни. Відповідач вважає, що таке твердження прокурора не є обґрунтованим, адже після внесення змін на підставі Закону України від 03.06.2021 № 530-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель", що набрав чинності 26.06.2021, пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Отже, спеціальним Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено перелік підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, до яких відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 цього Закону віднесено випадки, коли відбувається збільшення ціни за одиницю товару. Таким чином, частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість сторонам змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару. На теперішній час, чинним законодавством України не визначено виключний перелік органів, до компетенції яких відноситься надання підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, а також жодним нормативно-правовим актом не затверджено виключний перелік підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, в тому числі відсутні законодавчо визначені обов`язкові вимоги до назви, змісту, зазначення конкретного виробника товару, проміжку часу або конкретної дати, за які визначається коливання ціни, тощо для таких документів. Отже, для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з сайту АТ "Оператор ринку" (https://www.oree.com);
		- уклавши договори № 65 та № 249, відносини за яким стали предметом даного спору, сторонами не допущено порушення будь-яких норм законодавства, а врегулювавши (деталізувавши) в умовах договору та його додатках механізми (порядок) внесення змін до договору, в тому числі і щодо зміни ціни за одиницю товару, сторони врегулювали саме ті відносини, які є неврегульованими у нормативно-правових актах. Так, пунктом 3.4. договору № 65 та пунктом 3.4. договору № 249 аналогічного змісту, передбачено, що ціна електричної енергії може змінюватися протягом дії договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та постачальник у межах дії договору надасть споживачу на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або Торгово - промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за договором, несе постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей договору розуміється будь-яка зміна ціни за 1 кВт*год за даними НКРЕКП, або за даними офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" (htpps://www.oree.com.ua) у порівнянні з попереднім значенням та у межах дії договору. Відповідно до частини 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники. Отже, ці показники можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії. Пунктом 14.7. договору № 65 та пунктом 14.7. договору № 249 аналогічного змісту, сторони погодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, а саме: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Постачальник здійснював коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію у разі збільшення базової ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" за одиницю товару до 10% пропорційно такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10 % від ціни договору. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни, за оперативними даними АТ "Оператор ринку", базової ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є зміна базових цін на РДН, за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією АТ "Оператор ринку", яку викладено на його офіційному сайті і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частини 6 статті 67 Закону України "про ринок електричної енергії". Системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: 1) відбувається за згодою сторін; 2) порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); 3) підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); 4) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; 5) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися;
		- відповідач зазначає, що усі умови зміни ціни дотримані та виконані обома сторонами: 1) умова "зміни відбуваються за згодою сторін" - згода сторін викладена у письмовий формі шляхом підписання додаткових угод № 1-2 до договору № 65 та додаткових угод № 1-2 до договору № 249, обома сторонами, як відповідачем так і позивачем-1; 2) умова "порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором" - порядок зміни ціни встановлений у пунктах 3.4., 14.7. договору № 65 та в пунктах 3.4., 14.7. договору № 249 аналогічного змісту; 3) умова "підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку" - за умовами договорів № 65 та № 249 є інформація з АТ "Оператор ринку", що надавалась відповідачем позивачу-1 перед підписанням додаткових угод. Про це свідчать листи № 29, №29/1, № 30 та № 30/1 від 22.01.2021 (наявні в матеріалах справи); 4) умова "загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися" - факт збільшення загальної суми договору не відбувався. Пунктом 3.1. Договору № 65 визначена загальна ціна договору, яка становить 3 044 247 грн. 68 коп. Відповідно до пункту 1.2. додаткової угоди № 1 та пункту 1.2. додаткової угоди № 2 - загальна ціна договору № 65 не змінилась. Також пунктом 3.1. договору № 249 визначена загальна ціна договору, яка становить 1 455 749 грн. 54 коп. Відповідно до пункту 1.2. додаткової угоди № 1 та пункту 1.2. додаткової угоди № 2 - загальна ціна договору № 249 не змінилась. Інших доказів зміни загальної ціни за договорами № 65 та № 249 прокурором не надано; 5) умова "ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%" - у додаткових угодах ціна за одиницю товару була збільшена в межах 10% від ціни погодженої сторонами на момент укладання договорів, а саме: - додаткова угода № 1 від 22.01.2021 до договору № 65 щодо збільшення ціни електричної енергії до 3,58095 грн. з ПДВ за 1 кВ*год. (збільшення на 8,66% від ціни погодженої сторонами договорі № 65); додаткова угода № 2 від 29.01.2021 до договору № 65 взагалі не збільшувала ціні електричної енергії, ціна за 1 кВт*год. залишилась на рівні ціни зазначеної у додаткової угоді № 1; додаткова угода № 1 від 22.01.2021 до договору № 249 щодо збільшення ціни електричної енергії до 3,62164 грн. з ПДВ за 1 к*год. (збільшення на 9,89 % від ціни погодженої сторонами договорі № 65); додаткова угода № 2 від 29.01.2021 до договору № 249 взагалі не збільшувала ціні електричної енергії, ціна за 1 кВт*год. залишилась на рівні ціни зазначеної у додаткової угоді № 1. Таким чином, аналізуючи зміну ціни, передбачену додатковими угодами до договору, можна зробити висновок, що підвищення ціни за кожною окремою додатковою угодою не перевищувало встановленого 10% відсоткового обмеження і було здійснено у спосіб, передбачений договором;
		- згідно з пунктом 1.2. Комерційної пропозиції, що є додатком до договору № 65 та до пункту 1.2. Комерційної пропозиції, що є додатком до договору № 249 аналогічного змісту, передбачено, що постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. При цьому 20-денний строк не застосовується у випадку зміни ціни. Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій, пов`язаних з таким розірванням, шляхом направлення відповідної додаткової угоди, у разі, якщо він не погоджує нові умови, зокрема стосовно ціни. У разі, якщо споживач не повідомив постачальника про дострокове розірвання договору, вважається, що споживач погодився з новими умовами договору (речення останнє пункту 1.2. Комерційної пропозиції, що є додатком до договору № 65 та до пункту 1.2. Комерційної пропозиції, що є додатком до договору № 249). Крім того, як убачається з загальних положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, електрична енергія - це енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару. Тобто, враховуючи специфіку товару та особливості функціонування ринку електричної енергії, про що вже було зазначено вище, умовами договорів № 65 та № 249 визначено порядок внесення змін ціни на електричну енергію в разі зміни ціни за одиницю товару внаслідок збільшення/зменшення базової ціни електричної енергії на ринку;
		- відповідно до укладених додаткових угод № 1-2 до договору №  65 та додаткових угод № 1-2 до договору № 249 було узгоджено зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу та дотримано умов Закону України "Про публічні закупівлі", за якої зазначена зміна не призвела до збільшення суми, вказаної у договорі. Враховуючи, що додатковою угодою № 1 до договору № 65 та додатковою угодою № 1 до договору № 249, підвищення ціни не перевищувало встановленого 10% відсоткового обмеження, а саме: підвищення було здійснено у спосіб передбачений договором, то відсутні правові підстави для визнання таких угод недійсними. Обґрунтованість внесення змін до договору має оцінюватись споживачем електричної енергії (Відділом освіти Добропільської міської ради) і він же приймає самостійне рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження. На противагу цього, позивачами та прокурором не підтверджено належними та допустимими доказами, що відповідачем всупереч законодавству та договору, було узгоджено підвищення ціни електричної енергії за відсутності коливань ціни на ринку у порівнянні з попередньо узгодженою між стороною ціною. Доводи позивачів та прокурора, в частині зроблених ними висновків про не такий відсоток коливань, чи про їх відсутність, не можуть вважатись належним доказом, оскільки вони не є представниками тих органів, які законодавчо уповноважені на виконання відповідних досліджень чи надання висновків з цього питання;
		- щодо наслідків визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих коштів, то відповідач зазначає, що підставою для повернення коштів, як наслідок визнання правочинів недійсними, прокурором обрані положення абзацу 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; пункт 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України - положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Прокурор, незважаючи на формальне посилання на вищезазначені правові норми, не ставить питання про застосування наслідків недійсності правочину до обох сторін правочину та безпідставно вимагає стягнути з відповідача грошові кошти як різницю між первісною ціною та ціною останньої додаткової угоди. Одночасно прокурор ігнорує положення абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, згідно з якими у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Приписи абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України мають імперативний характер і не містять жодних застережень або виключень, тому у разі визнання додаткової угоди недійсною: постачальник має повернути грошові кошти за поставлену згідно з цією додатковою угодою електричну енергію, а споживач - повернути отриманий на підставі додаткової угоди товар. Наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони. Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo y фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину;
		- додаткова угода є різновидом правочину, так само як і договір. Як вбачається з комплексного аналізу статей 626, 651, 654 Цивільного кодексу України додаткова угода до договору є узгодженим сторонами способом зміни раніше укладеного договору. При цьому вона має таке саме юридичне значення, як і укладений договір, вона з дати її вчинення фактично є зміненим договором із оновленими умовами. Прокурор, вимагаючи визнати недійсними додаткові угоди до договору, посилається на положення абзацу 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, ігноруючи абзац 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України у сукупності з пунктом 1 частини 3 статті 1212 цього Кодексу, не пропонує застосувати наслідки недійсності до обох сторін правочину. Такий підхід, на переконання відповідача, не відповідає справедливому та рівному ставленню до сторін правочину;
		- відповідач зазначає, що під час вирішення питання недійсності додаткових угод до договору шляхом застосування лише положення абзацу 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України та незастосування наслідків недійсності до обох сторін правочину не дотримані принципи справедливості та рівності. Зобов`язання за договорами № 65 та № 249 та додатковими угодами до них вже виконані сторонами, строк дії договорів закінчився наприкінці 2021 року. Визнаючи недійсними вже реалізовані додаткові угоди, прокурор не бере до уваги, що у сторін немає правових інструментів, аби відкоригувати умови укладених правочинів, зокрема шляхом розірвання договору. Якби на момент вчинення договорів про закупівлю № 65 та № 249 у 2021 році відповідач знав, що у нього не буде законної можливості змінювати ціну товару у разі її коливання на ринку, він взагалі не укладав би договір про постачання електричної енергії. Додаткові угоди до договору укладалися за згодою сторін - відповідач був готовий поставляти електричну енергію за закріпленою у додаткових угодах ціною, а позивач погодився споживати її за такою ціною. Наразі незастосування наслідків недійсності додаткових угод до обох сторін правочину (відповідача) носить дискримінаційний характер та доводить відповідача до збитків. У разі визнання додаткових угод недійсними, застосування реституції та відновлення положення сторін до укладання додаткових угод (з боку відповідача - повернення всіх коштів, отриманих за поставлену електроенергію за визнаними недійсними додатковими угодами, а з боку позивача - повернення вартості поставленої електричної енергії) слід враховувати, що хоча договір про постачання електричної енергії не визнаний недійсним та продовжував діяти до 31.12.2021, однак, фактично, постачання електричної енергії за цим договором на період дії додаткових угод, у разі їх визнання недійсними, вже не здійснюється та не може здійснюватися після застосування реституції. Таким чином, визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції, бо постачання товару за умовами договору не відбулося. Отже стягувати грошові кошти у розмірі 317 006 грн. 50 коп. неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод. Не можна, визнаючи недійсним правочин за статтею 216 Цивільного кодексу України, застосовувати приписи лише абзацу 1 частини 1 цієї статті, ігноруючи імперативну нормі абзацу другого, та не застосовувати наслідки недійсності правочину до обох його сторін. Тобто підставою для стягнення грошових коштів за недійсним правочином є саме сукупне застосування абзацу 1 та абзацу 2 частини 1 статті 216 та пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, як встановлено в частині 3 статті 216 Цивільного кодексу України, правила частин 1-2 цієї статті щодо наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції є загальною нормою, яка підлягає застосуванню у випадку, коли у законі не передбачено спеціальних положень про особливі умови їх застосування або про особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів;
		- за твердженнями відповідача якщо не можна застосувати двосторонню реституцію через специфіку правочину з постачання електричної енергії (за аналогією з договором оренди землі), тоді неможливо і додаткові угоди визнавати недійсними, як вимагає прокурор, посилаючись на частину 1 статті 216 Цивільного кодексу України, тому відповідач вважає за необхідне ставити питання про відмову в позові саме через зазначені підстави - через неефективний спосіб захисту. Тобто прокурор, спираючись на положення статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, проігнорував, що саме статтю 216 Цивільного кодексу України, яка передбачає обов`язкове застосування наслідків недійсності для обох сторін правочину та вимагає у разі недійсності правочину повернення кожною зі сторін другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;
		- щодо визначення розміру надмірно сплачених коштів, то відповідач зазначає, що прокурор у позовній заяві зазначає, що загальний розмір безпідставно сплачених коштів за договорами №№ 65, 249 становить 915 137 грн. 94 коп., а саме за договором № 65 у розмірі - 513 233 грн. 69 коп., за договором № 249 - у розмірі 401 904 грн. 25 коп. Прокурор у позовній заяві наводить розрахунок надмірно сплачених коштів виходячи з різниці між фактично сплаченої позивачем-1 вартості електричної енергії та вартості, яка підлягала би оплаті за договорами, виходячи з розрахунку добутку обсягу спожитої електричної енергії на ціну, яка зазначена в договорі. Відповідач зазначає, що прокурором невірно визначений як загальний розмір безпідставно сплачених коштів, так і за кожним договором окремо та надає контррозрахунок надмірно сплачених коштів за кожним договором окремо;
		- так, за договором № 65: у позовній заяві визначений період для визначення розміру надмірно сплачених коштів, який становить січень - жовтень 2021 року. За цей період позивач спожив 765 010 кВт*год., на суму 3 016 412 грн. 06 коп., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції за відповідний розрахунковий місяць, а саме: за січень 2021 року спожито 34 079 кВт*год. на суму 124 110 грн. 31 коп.; за лютий 2021 року спожито 127 345 кВт*год. на суму 511 080 грн. 01 коп.; за березень 2021 року спожито 123 376 кВт* год. на суму 460 445 грн. 16 коп.; за квітень 2021 року спожито 106 248 кВт*год. на суму 384 920 грн. 34 коп.; за травень 2021 року спожито 72 916 кВт*год. на суму 222 457 грн. 09 коп., за червень 2021 року спожито 53 122 кВт*год. на суму 185 380 грн. 90 коп., за липень 2021 року спожито 39 673 кВт*год. на суму 137 834 грн. 95 коп., за серпень 2021 року спожито 39 392 кВт*год. на суму 176 366 грн. 34 коп., за вересень 2021 року спожито 83 545 кВт*год. на суму 385 384 грн. 39 коп., за жовтень 2021 року спожито 85 314 кВт*год. на суму 428 432 грн. 57 коп. 3. За цей же період січень - жовтень 2021 року позивач-1 сплатив 3 016 412 грн. 06 коп., що підтверджується платіжними інструкціями. У разі визнання додаткових угод №№ 1-2 недійсними, то зобов`язання сторін мають бути врегульовані згідно з умовами договору № 65, яким встановлена ціна за 1 кВт*год. в розмірі 3,2954 грн. з ПДВ. Кошти, які повинен був би сплатити позивач становлять 2 521 013 грн. 95 коп., виходячи з розрахунку добутку загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії на ціну 1 кВт* год. за умовами договору постачання № 65 (765 010 кВт*год. * 3,2954 грн). Таким чином, розмір надмірно отриманих коштів становить 495 398 грн. 11 коп., із розрахунку: 3 016 412 грн. 06 коп. (кошти сплачені позивачем на користь відповідача) - 2 521 013 грн. 95 коп. (765 010 кВт*год (загальний обсяг поставленої відповідачем електричної енергії) 3,2954 грн. (ціна за договором № 65). Отже, розмір безпідставно сплачених коштів, визначений прокурором в сумі 513 233 грн. 69 коп. є невірним та розрахований останнім в надлишковій формі. Разом з тим, відповідач зазначає, що для розрахунку надмірно отриманих коштів потрібно використовувати ціну за 1 кВт*год., яка визначена у додатковій угоді № 1 від 22.01.2021, оскільки остання повністю відповідає умовам чинного законодавства, а саме статтям 215, 203 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки збільшення ціні за 1 кВт*год. не перевищує 10 відсоткову межу. Відповідно до додаткової угоди № 1 вартість 1 кВт*год. становить 3,58095 грн. Таким чином, вірним є розмір надмірно отриманих коштів в сумі 276 949 грн. 50 коп., із розрахунку: 3 016 412 грн. 06 коп. (кошти сплачені позивачем на користь відповідача) - 2 739 462 грн. 56 коп. (765 010 кВт*год. (загальний обсяг спожитої позивачем-1 електричної енергії)* 3,58095 грн.); 
		- за договором № 249: у позовній заяві визначений період для визначення розміру надмірно сплачених коштів, який становить лютий 2021 - січень 2022 року. За цей період позивач спожив 318 558 кВт*год., на суму 1 448 019 грн. 14 коп., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції за відповідний розрахунковий місяць, а саме: за лютий 2021 року спожито 80 760 кВт*год. на суму 318 008 грн. 02 коп., за березень 2021 року спожито 38 283 кВт*год. на суму 142 873 грн. 99 коп. За квітень 2021 року спожито 18 724 кВт*год. на суму 67 834 грн. 21 коп., за травень 2021 року спожито 14 977 кВт*год. на суму 45 692 грн. 84 коп., за червень 2021 року спожито 11 554 кВт*год. на суму 40 320 грн. 23 коп., за липень 2021 року спожито 8 451 кВт*год. на суму 29 361 грн. 10 коп., за серпень 2021 року спожито 9 212 кВт*год. на суму 41 244 грн. 07 коп., за вересень 2021 року спожито 16 355 кВт*год. на суму 75 443 грн. 92 коп., за жовтень 2021 року спожито 16 814 кВт*год. на суму 84 437 грн. 08 коп., за листопад 2021 року спожито 30 349 кВт*год. на суму 178 308 грн. 62 коп., за грудень 2021 року спожито 40 484 кВт*год. на суму 232 036 грн. 96 коп., за січень 2022 року спожито 32 595 кВт*год. на суму 192 458 грн. 10 коп. За цей же період лютий 2021 - січень 2022 року позивач-1 сплатив 1 448 019 грн. 14 коп., що підтверджується платіжними інструкціями. У разі визнання додаткових угод №№ 1-2 недійсними, то зобов`язання сторін мають бути врегульовані згідно з умовами договору № 249, яким встановлена ціна за 1 кВт*год. в розмірі 3,2954 грн. з ПДВ. Кошти, які повинен був би сплатити позивач становлять 1 051 461 грн. 19 коп., виходячи з розрахунку добутку загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії на ціну 1 кВт* год. за умовами договору постачання № 249: за період лютий - грудень 2021 року: 285 963 кВт*год. (обсяг спожитої позивачем-1 електричної енергії у лютий - грудень 2021 року)* 3,2954 грн. (ціна за договором № 49) = 942 362 грн. 47 коп.; за період січень 2022 року - цей період складова тарифу, а саме тариф на передачу електричної енергії з 0,29393 грн. змінився та становив 0,34564 грн. Тариф на передачу електроенергії є обов`язковою складовою ціни електроенергії та його розмір встановлюється постановами НКРЕКП України, тобто є регульованим, на розмір якого відповідач не впливає ні яким чином. Отже, ціна за 1 кВт*год. за договором № 249 становить 3,3471 грн. 32 595 кВт*год (обсяг спожитої позивачем-1 електричної енергії у січні 2022 року) * 3,3471 грн. = 109 098 грн. 72 коп. Таким чином, розмір надмірно отриманих коштів становить 396 557 грн. 95 коп., із розрахунку: 1 448 019 грн. 14 коп. (кошти сплачені позивачем на користь відповідача) - 1 051 461 грн. 19 коп. (285 963 кВт*год. (обсяг спожитої позивачем-1 електричної енергії у лютий - грудень 2021 року)* 3,2954 грн. (ціна за договором № 249) + 32 595 кВт*год. (обсяг спожитої позивачем-1 електричної енергії у січні 2022) * 3,3471 грн). Отже, розмір безпідставно сплачених коштів, визначений Прокурором в сумі 401 904 грн. 25 коп. є невірним та розрахований останнім в надлишковій формі. Разом з тим, відповідач зазначає, що для розрахунку надмірно отриманих коштів потрібно використовувати ціну за 1 кВт*год., яка визначена у додатковій угоді № 1 від 22.01.2021, оскільки остання повністю відповідає умовам чинного законодавства, а саме статті 215, 203 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки збільшення ціні за 1 кВт* год. не перевищує 10 відсоткову межу. Відповідно до додаткової угоди № 1 вартість 1 кВт*год. становить 3,62164 грн. Таким чином, вірним є розмір надмірно отриманих коштів в сумі 292 631 грн. 26 коп., із розрахунку: 1 448 019 грн. 14 коп. (кошти сплачені позивачем на користь відповідача) - 1 155 387 грн. 88 коп. (285 963 кВт*год. (обсяг спожитої позивачем-1 електричної енергії у лютий - грудень 2021 року)* 3,62164 грн. (ціна за договором № 249) + 32 595 кВт*год. (обсяг спожитої позивачем-1 електричної енергії у січні 2022) * 3,67335 грн. (у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії). Таким чином, на підставі здійсненного контррозрахунку, загальний розмір безпідставно сплачених коштів який повинен був визначений прокурором за договорами №№ 65, 249 становить ні 915 137 грн. 94 коп., а саме 891 956 грн. 05 коп., а саме: за договором № 65 у розмірі - 495 398 грн. 11 коп., за договором № 249 - у розмірі 396 557 грн. 95 коп. При цьому вірним та обґрунтованим розміром безпідставно сплачених коштів є 569 580 грн. 76 коп., а саме за договором № 65 у розмірі 276 949 грн. 50 коп., за договором № 249 - у розмірі 292 631 грн. 26 коп.
		Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №28370/24 від 11.06.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача у щорічній відпустці. 
		Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 29112/24 від 14.06.2024), в якій прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:
		- твердження відповідача, що прокурор при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, є помилковими, оскільки договори про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 22.01.2021 та № 249 від 22.01.2021 і додаткові угоди до них, які є предметом оскарження, укладено за результатами проведення однієї переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b. Відповідно до статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. У даному випадку підставою укладення договорів між Відділом освіти Добропільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" і додаткових угод до них є спільна переговорна процедура з двома лотами;
		- з приводу твердження відповідача щодо законності укладення додаткових угод та відсутності факту перевищення встановленого 10% відсоткового обмеження при підвищенні ціни за кожною окремою додатковою угодою повідомляю наступне. За результатами проведення переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b (2 лоти) між Відділом освіти Добропільської міської ради (далі - відділ освіти) Товариством та з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" укладено договори про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 22.01.2021 (далі - договір № 65) та № 249 від 22.01.2021 (далі - договір № 249). Умовами договору № 65 передбачено, що його ціна визначена сторонами згідно із специфікацією до договору і на дату підписання становить 3 044 247 грн. 68 коп., з яких: 2 986 289 грн. 53 коп. - кошти місцевого бюджету, 57 958 грн. 15 коп. - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год складає 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 923 787 кВт/год. Договором № 249 визначена його вартість у сумі 1 455 749 грн. 54 коп., з яких: 1 237 787 грн. 04 коп. - кошти місцевого бюджету, 217 962 грн. 5 коп. - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год. - 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 441 752 кВт/год. Строк дії договорів - до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (пункт 13.1 договорів №№ 65, 249). Пунктом 3.4 договору № 65 та договору № 249 унормовано, що ціна електричної енергії може змінюватися протягом дії договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та постачальник у межах дії договору надасть споживачу на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або Торгово - промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за договором, несе постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей договору розуміється будь-яка зміна ціни за 1 кВт/год. за даними НКРЕКП, або за даними офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" (htpps:www.oree.com.ua) у порівнянні з попереднім значенням та у межах дії договору. Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення постачання електричної енергії за договором. За приписами пункту 14.2 договорів №№ 65, 249 усі зміни і доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі у вигляді додаткової угоди до договору і підписані обома сторонами. Разом з цим, сторонами договору, одночасно з укладанням договорів №№ 65, 249, укладено додаткові угоди до них, якими зменшено обсяг постачання електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару;
		- так, за договором № 65 додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 обсяг електричної енергії змінено на 850 123 (- 73 664) кВт/год., вартість - 3,58095 грн. за 1 кВт/год. (+8,7%). Додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 до договору № 249 обсяг електричної енергії встановлено у кількості 401 958 (- 39 794) кВт/год., вартість у сумі 3,62164 грн. за 1 кВт/год (+9,9 %). Необхідність збільшення ціни за електричну енергію замовником обґрунтовано наявністю підстав, зумовлених статтею 41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме збільшенням ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. Документи, що підтверджують наявність таких підстав в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" відсутні. Згідно з інформацією відділу освіти (вих. № 342 від 05.04.2024) ціну за одиницю електричної енергії збільшено на підставі листів відповідача від 22.01.2021 № 29 до договору № 65 та № 30 до договору №249, до яких додано роздруківку з сайту ДП "Оператор ринку". Зі змісту зазначених документів вбачається, що відповідачем надано інформацію про коливання ціни на ринку "на добу наперед" у період часу з 12.01.2021 по 15.01.2021 до укладання 22.01.2021 договорів №№ 65, 249, що не свідчить про збільшення ціни за одиницю товару на ринку після укладання договорів. Крім цього, 29.01.2021 між Відділом освіти та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору № 65 та додаткову угоду № 2 до договору № 249, які за змістом дублюють додаткові угоди № 1 від 22.021.2021 до договорів №№ 65, 249, та пункту 1.2 яких встановлено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії у розмірі 3,58095 грн. за договором № 65 та 3,62164 грн. за договором № 249. Пунктами 2 додаткових угод №№ 1, 2 до договорів №№65, 249 унормовано, що вони набирають чинності з дати підписання, а дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021. Таким чином, додатковими угодами № 1 від 22.01.2021 до договорів №№ 65, 249 та додатковими угодами № 2 до договорів №№65, 249 крім необґрунтованого збільшення ціни за одиницю електричної енергії, необґрунтовано встановлено і строк дії угод на розрахунковий період, частина якого (з 01.01.2021 по 21.01.2021) передує укладанню договорів №№ 65, 249 та ними не передбачено. Вивченням виконання умов договорів №№ 65, 249 встановлено, що пунктом 4.1 договору №65 визначено, що оплату вартості використання електричної енергії споживач здійснює на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акта за розрахунковий період. Аналогічне передбачено пунктом 4. 1 договору № 249;
		- з інформації та документів, наданих Відділом освіти Добропільської міської ради щодо виконання договорів про постачання електричної енергії споживачу №№ 65, 249, встановлено, що відділом освіти здійснювалась оплата за 1 кВт/год. електричної енергії на підставі актів прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) відповідний період та рахунків за спожиту електроенергію складених відповідачем. Факт оплати підтверджується платіжними інструкціями. З вказаних документів вбачається, що оплату за електричну енергію відділом освіти здійснено за цінами, що перевищують визначені у Договорах №№ 65, 249 (крім травня 2021 року), та не встановлено договірними відносинами відповідно до вимог законодавства та договорів №№ 65, 249.
		- так, 1) за договором № 65 розрахунки проводились за наступними цінами: січень 2021 року - 3, 6419 грн. за 1 кВт/год., лютий 2021 року - 4,0134 грн. за 1 кВт/год., березень 2021 року - 3,7321 грн. за 1 кВт/год., квітень 2021 року - 3,6229 грн. за 1 кВт/год., червень 2021 року - 3,4898 грн. за 1 кВт/год., липень 2021 року - 3,4743 грн. за 1 кВт/год., серпень 2021 року - 4,4773 грн. за 1 кВт/год., вересень 2021 року - 4,6129 грн. за 1 кВт/год., жовтень 2021 року -5,0219 грн. за 1 кВт/год.; 2) за договором № 249: лютий 2021 року - 3,9377 грн. за 1 кВт/год., березень 2021 року - 3,7321 грн. за 1 кВт/год., квітень 2021 року - 3,6229 грн. за 1 кВт/год., червень 2021 року - 3,4898 грн. за 1 кВт/год., липень 2021 року - 3,4743 грн. за 1 кВт/год., серпень 2021 року - 4,4773 грн. за 1 кВт/год., вересень 2021 року - 4,6129 грн. за 1 кВт/год., жовтень 2021 - 5,0219 грн. за 1 кВт/год., листопад 2021 року - 5,8753 грн. за 1 кВт/год., грудень 2021 року - 5,7316 грн. за 1 кВт/год. Січень 2022 року - 5,9045 грн. за 1 кВт/год. Всього за договором № 65 споживачем отримано 765 010 кВт електричної енергії, за які здійснено оплату у сумі 3 016 412 грн. 06 коп. За договором № 249 - 318 558 кВт, за які оплачено 1 448 019 грн. 14 коп.;
		- згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Аналогічне закріплено у пункті 14.6, 14.7 договорів №№ 65, 249. З аналізу вказаних норм, а також пунктів 3.4, 14.2, 14.6, 14.7 договорів №№ 65, 249 можна зробити наступні висновки: договір про закупівлю та зміни до нього повинні бути підписані сторонами та викладені у письмовій формі; ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю; - зміна ціни у договорі здійснюється лише за згодою сторін та у порядку, визначеному Законом або договором; зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку після укладення договору та в разі підтвердження коливання ціни постачальником відповідними документами. Внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно, у порушення вимог пунктів 3.4, 14.6, 14.7 договорів №№ 65, 249, умов тендерної документації замовника та пункту 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору. Крім цього, як зазначено, розрахункові документи за електричну енергію безпідставно складалися за ціною, яка не погоджувалася сторонами у письмовій формі, Відділом освіти на підставі складених актів і рахунків здійснювалася їх оплата, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів. Недотримання вимог законодавства та умов договорів порушує принципи, встановлені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", не досягається мета цього Закону, а саме щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки відповідачем під час проведення процедури закупівлі запропоновано одну ціну товару, без наміру продавати електричну енергією за такою ціною, але ж одночасно з укладанням договору, безпідставно збільшено цю ціну шляхом укладання додаткових угод, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку за період, який передує укладенню договорів №№ 65, 249. Фактично ж постачання електричної енергії здійснювалося за іншими, вищими цінами, які письмово не погоджувалися сторонами, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету;
		- додаткові угоди № 1 від 22.01.2021 до договорів №№ 65, 249 від 22.01.2021 є недійсними з підстав, передбачених статтями 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, і підлягають визнанню їх такими в судовому порядку. Одночасно є недійсною й додаткова угода № 2 від 29.01.2021 до договорів №№ 65, 249 від 22.01.2021, оскільки її зміст аналогічний змісту додаткової угоди № 1; 
		- з приводу правових підстав стягнення коштів та їх суми прокурор зазначає, що оскільки додаткові угоди №№ 1, 2 до договорів №№ 65, 249 є спірними, визнання їх недійсними судом має наслідком застосування наслідків недійсності цих правочинів, а саме: підлягає стягненню сума коштів, що зайво, безпідставно перерахована відділом освіти на розрахунковий рахунок ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", і розраховується, як різниця оплаченої суми за поставлену електричну енергію та вартості цієї електричної енергії, розраховану за цінами, встановленими договорами №№ 65, 249, яку б Відділ освіти мав би сплатити, якщо б не було укладено спірні додаткові угоди. Разом з цим, Відділом освіти розрахунки за спожиту електричну енергію проводились за цінами, що вище, ніж зазначено договорами №№ 65, 249, а в деяких місяцях вище ніж встановлено спірними додатковими угодами №№ 1, 2, тобто поза межами врегульованих договорами правовідносин, а тому, розрахунок суми, що безпідставно отримана ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" та підлягає стягненню розраховується по відповідним періодам за кожним договором наступним чином. Так, договором № 65 передбачено, що його ціна за 1 кВт/год. складає 3,2954 гривні. За договором № 65 спірними додатковими угодами №№ 1, 2 незаконно збільшено вартість за 1 кВт/год. та встановлено в розмірі 3,58095 грн. (+8,7%). За січень 2021 року замовником отримано 34 079 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" в сумі 124 110 грн. 31 коп., за ціною 3,6419 грн. за 1 кВт/год. (на 10,51 % вище за ціну, визначену в договорі № 65). Крім цього, вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою;
		- різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 11 806 грн. 37 коп. і обраховується наступним чином: 124 110,31 - 34079 * 3,2954 = 11806,3734, де: 124 110 грн. 31 коп. - сума оплати за договором 34079 кВт - кількість електричної енергії 3,2954 грн. - вартість 1 кВт/год., що мала бути сплачена за договором №65. Аналогічним розраховано суму зайво сплачених коштів і за інші періоди. У лютому 2021 року отримано замовником 127 345 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 511 080 грн. 01 коп. за ціною 4,0134 грн. за 1 кВт/год. (на 21,79 % вище за ціну, визначену в договорі № 65). Крім цього, вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 91 427 грн. 30 коп. і обраховується наступним чином: 511 080,01 - 127 345 * 3,2954 = 91427,297. У березні 2021 року замовником отримано 123 376 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 460 445 грн. 16 коп. за ціною 3,7321 грн. за 1 кВт/год. (на 13,25% вище за ціну, визначену сторонами в договорі №65). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 53 871 грн. 89 коп.: 460 445,16-123 376 * 3,2954 = 53 871 грн. 89 коп. У квітні 2021 року замовником отримано 106 248 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 384 920 грн. 34 коп., за ціною 3,6229 грн. за 1 кВт/год. (на 9,19 % вище за ціну, визначену в договорі № 65). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором №65 і яка фактично оплачена, складає 34 790,68 грн. і обраховується наступним чином: 384 920,34 - 106248 * 3,2954 = 34790,68. У червні 2021 року замовником отримано 53 122 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 185 380 грн. 90 коп., за ціною 3,4898 грн. за 1 кВт/год. (на 5,91 % вище за ціну в договорі № 65). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 10 322 грн. 66 коп. і обраховується наступним чином: 185 380,90 - 53 122*3,2954 = 10322,6612. У липні 2021 року отримано замовником 39 673 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 137 834 грн. 95 коп., за ціною 3,4743 грн. за 1 кВт/год. (на 5,43 % вище за ціну в договорі № 65). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 7 096,55 грн. і обраховується наступним чином: 137 834,95 - 39673 * 3,2954 = 7096,5458. У серпні 2021 року замовником отримано 39 392 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 176 366 грн. 34 коп., за ціною 4,4773 грн. за 1 кВт/год. (на 35,92 % вище за ціну в договорі №65). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 46 553 грн. 60 коп. і обраховується наступним чином: 176 366 - 39 392 * 3,2954 = 46553,6032. У вересні 2021 року замовником отримано 83 545 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 385 384 грн. 39 коп., за ціною 4,6129 грн. за 1 кВт/год. (на 39,98 % вище за ціну в договорі № 65). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором №65 і яка фактично оплачена, складає 110 076 грн. 40 коп. і обраховується наступним чином: 385 384 - 83 543 * 3,2954 = 110 076,398. У жовтні 2021 року отримано замовником 85 314 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 428 432 грн. 57 коп., за ціною 5,0219 грн. за 1 кВт/год. (на 52,39 % вище за ціну в договорі № 65). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 147 288 грн. 24 коп.. і обраховується наступним чином: 428 432 - 85 314 * 3,2954 = 147 288,244. Таким чином, за договором № 65 Відділом освіти на користь ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" безпідставно сплачено кошти в сумі 513 233 грн. 69 коп.; 
		- договором № 249 визначена 1 кВт/год. - 3,2954 гривні. Спірними угодами №№ 1, 2 до договору № 249 безпідставно збільшено вартість 1 кВт/год. та встановлено у розмірі 3,62164 гривні (+9,9 %). У лютому 2021 року замовником отримано 80 760 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 318 008 грн. 02 коп., за ціною 3,9377 грн. за 1 кВт/год. (на 20*% вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором №249 і яка фактично оплачена, складає 51 871 грн. 52 коп. і обраховується наступним чином: 318 008,02 - 80 760 * 3,2954 = 51 871,516. У березні 2021 року замовником отримано 38 283 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 142 873 грн. 99 коп., за ціною 3,7321 грн. за 1 кВт/год. (на 13,25 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 16 715 грн. 20 коп. і обраховується наступним чином: 142 873 - 38 283 * 3,2954 = 16 715,2018. У квітні 2021 року замовником отримано 18 724 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 67 834 грн. 21 коп., за ціною 3,6229 грн. за 1 кВт/год. (на 9,94% вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 6 131,14 грн. і обраховується наступним чином: 67 834,21 - 18 724 * 3,2954 =6131,1404. В червні 2021 року замовником отримано 11 554 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 40 320 грн. 00 коп., за ціною 3,4898 грн. за 1 кВт/год. (на 5,90 % вище за ціну договору № 249). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 2 244,95 грн. і обраховується наступним чином: 40 320-11554 * 3,2954 = 2244,9484. У липні 2021 року замовником отримано 8 451 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 29 361 грн. 10 коп., за ціною 3,4743 грн. за 1 кВт/год. (на 5,43 % вище за ціну в договорі № 249). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 1 511,67 грн. і обраховується наступним чином: 29 361,10 - 8 451 * 3,2954 = 1 511,6746. У серпні 2021 року замовником отримано 9 212 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 41 244 грн. 07 коп., за ціною 4,4773 грн. за 1 кВт/год. (на 35,87 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 10 886 грн. 85 коп. і обраховується наступним чином: 41 244,07 - 9 212 * 3,2954 = 10 886,8452. У вересні 2021 року замовником отримано 16 355 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 75 443 грн. 92 коп., за ціною 4,6129 грн. за 1 кВт/год. (на 39,98 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 21 547 грн. 65 коп. і обраховується наступним чином: 75 443,92 - 16 355 * 3,2954 = 21 547,653. У жовтні 2021 року замовником отримано 16 814 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 84 437 грн. 08 коп., за ціною 5,0219 грн. за 1 кВт/год. (на 52,39 % вище за ціну договору № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 229 028 грн. 22 коп. і обраховується наступним чином: 84 437,08 - 16 814 * 3,2954 = 29 028,2244. У листопаді 2021 року отримано замовником 30 349 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 178 308 грн. 62 коп., за ціною 5,8753 грн. за 1 кВт/год. (на 78,29 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 78 296 грн. 53 коп. і обраховується наступним чином: 178 308,62 - 30349 * 3,2954 = 78296,5254. У грудні 2021 року отримано замовником 40 484 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 232 036,96 грн., за ціною 5,7316 грн. за 1 кВт/год. (на 73,93 % вище за ціну в договорі № 249). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 98 625 грн. 99 коп. і обраховується наступним чином: 232 036,96 - 40 484 * 3,2954 = 98 625,9864. У січні 2022 року отримано замовником 32 595 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 192 458 грн. 10 коп. за ціною 5,9045 грн. за 1 кВт/год. (на 79,17 % вище за ціну в договорі № 249). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 85 044 грн. 54 коп. і обраховується наступним чином: 192 458,10 - 32 595 * 3,2954 = 85 044,537. Всього за договором № 249 безпідставно сплачено коштів у сумі 401 904 грн. 25 коп. Таким чином, за договорами №№65, 249 Відділом освіти Добропільської міської ради безпідставно сплачено коштів у сумі 915 137 грн. 94 коп. Саме ця сума підлягає стягненню з ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на користь Відділу освіти як така, що безпідставно отримана згідно із статтею 1212 Цивільного кодексу України.
		Від позивача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 29476/24 від 18.06.2024), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.
		У підготовче засідання 18.06.2024 прокурор, представники позивачів-1,2 та відповідача не з`явились, при цьому судом були враховані клопотання прокурора та відповідача про відкладення розгляду справи, а також, клопотання позивача-2 про розгляд справи без участі його представника, які були задоволені судом.
		Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.06.2024 підготовче засідання було відкладене на 02.07.2024. 
		Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 30655/24 від 25.06.2024), зміст якої аналогічний змісту відповіді на відзив на позовну заяву, яка надходила до суду 14.06.2024 (вх. суду №29112/24 від 14.06.2024).
		Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №30814/24 від 26.06.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. 
		За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
		Враховуючи вказане, ухвалою суду від 26.06.2024 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом. 
		Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 31387/24 від 01.07.2024), в яких він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
		- позовними вимогами є визнання саме додаткових угод за договорами про постачання електричної енергії споживачу, а не визнання недійсною переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b. Позивач для підставу позову визначає два різних, не однакових, правочини, що мають окремі умови, зокрема, різні обсяг постачання товару, загальну суму постачання та об`єкти для постачання. Отже, прокурором, порушений принцип об`єднання позовних вимог, встановлений статтями 173, 174 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позивачу позовної заяви з доданими до неї документами; 
		- з приводу твердження відповідача щодо законності укладення додаткових угод та відсутності факту перевищення встановленого 10% відсоткового обмеження при підвищенні ціни за кожною окремою додатковою угодою, то прокурор не наводить жодної норми права, яка може бути застосована при визнанні додаткових угод недійсними, принаймні додаткової угоди № 1 до договору № 65 та додаткової угоди № 1 до договору № 249. Зокрема, додаткові угоди № 1 до договору № 65 та договору № 249 повністю відповідають умовам статті 203 Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", а отже відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України відсутні підставі вважати додаткові угоди № 1 до договорів № 65 та № 249 недійсними, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства - додаткові угоди № 1 до договорів № 65 та № 249 повністю відповідають умовам чинного законодавства та не суперечать йому. Договори про постачання такого товару, як електрична енергія, та внесення змін до них не заборонено законодавством України; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності - зазначена норма закону також дотримана відповідачем та позивачем-1, що також не оспорюється прокурором; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі - під час укладання додаткових угод № 1 до договорів № 65 та № 249, волевиявлення учасників правочинів як відповідача, так і позивача не було порушене, було вільним, що також не оспорюється прокурором; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, - додаткові угоди № 1 до договорів № 65 та № 249 укладені у письмовий формі, що також не оспорюється прокурором та підтверджується копіями документів доданих прокурором до позовної заяви. Інших вимог щодо форми правочинів, до договорів постачання електричної енергії законодавством не вимагається; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним - додатковими угодами № 1 до договорів № 65 та № 249 передбачено постачання електричної енергії відповідачам та сплата її позивачем-1 за певною ціною; 6) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - у додаткових угодах № 1 до договорів № 65 та №249 ціна за одиницю товару була збільшена в межах 10% від ціни погодженої сторонами на момент укладання договорів, а саме: додаткова угода № 1 від 22.01.2021 до договору № 65 щодо збільшення ціни електричної енергії до 3,58095 грн. з ПДВ за 1 кВ*год. (збільшення на 8,66 % від ціни погодженої сторонами договорі № 65); додаткова угода № 1 від 22.01.2021 до договору № 249 щодо збільшення ціни електричної енергії до 3,62164 грн. з ПДВ за 1 кВ*год. (збільшення на 9,89 % від ціни погодженої сторонами договорі № 65). Той факт, що ціна за одиницю товару у додаткових угодах № 1 до договорів № 65 та № 249 була збільшена в межах 10% від ціни погодженої сторонами на момент укладання договорів також не оспорюється прокурором, а навпаки підтверджується ним самим у позовній заяві та у відповіді на відзив. Отже, прокурор не навів жодної правової норми для визнання додаткових угод № 1 до договорів № 65 та № 246 недійсними;
		- щодо твердження прокурора про те, що збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору, то відповідач зазначає, що воно не аргументовано законодавчо, та наводиться тільки як оцінка самого прокурора. Відповідач зазначає, що збільшення ціни за одиницю товару відбувалось в цілому у повній відповідності до умов договору та Комерційній пропозиції, а саме пункту 3.4. договору та якими передбачені підстави для зміни ціни, а саме наявність коливання ціни, умови підтвердження цього коливання. Документами для підтвердження коливання ціни, як це передбачено умовами договорів, наведений перелік органів які можуть надати документи щодо коливання ціни, в тому числі договором передбачено, що підставою для зміни ціни є інформація з сайту Оператора ринка. Відповідач при підписанні додаткових угод до договорів № 65 та № 249 надав позивачу-1 відповідну інформацію з сайту Оператора ринка, як і передбачено умовами договорів. Отже, зміна ціни відбулась у повній відповідності до умов договору, який був укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, прокурор зазначає, що відповідачем надано інформацію про коливання ціни на ринку "на добу наперед" у період часу з 12.01.2021 по 15.01.2021 до укладання 22.01.2021 договорів №№ 65, 249, що на думку прокурора не свідчить про збільшення ціни за одиницю товару на ринку після укладання договорів. Це твердження прокурора є безпідставним, оскільки перевірити чи відбувається коливання ціни чи ні можна тільки одним способом - проаналізувати ті періоди, які вже минули, оскільки за ці періоди є інформація про зміну ціни, а не майбутні періоди, які ще не настали та не можна встановити, яка ж ціна була на ринку електричної енергії;
		- відповідач повторно зазначає, що прокурором не вірно визначений розмір безпідставно отриманих коштів, оскільки прокурор безпідставно, з невідомих причин, не враховує у своєму розрахунку розрахунковий період травень 2021 року. Детальний контррозрахунок наведений відповідачем у відзиві на позов та фактично не спростований прокурором у відповіді на відзив. Отже, розмір безпідставно сплачених коштів, визначений прокурором є невірним та розрахований останнім в надлишковій формі.
		Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх. суду №31388/24 від 01.07.2024), в якій він просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів 266 614 грн. 10 коп., а саме: за договором № 65 за період січень - квітень 2021 року в сумі 191 896 грн. 24 коп. та за договором № 249 за період лютий - квітень 2021 року в сумі 74 717 грн. 86 коп. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає про таке:
		- прокурор у позовній заяві просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 915 137 грн. 94 коп. Згідно з позовною заявою ця сума складається з суми за договором № 249 у розмірі 401 904 грн. 25 коп. та з суми за договором № 65 у розмірі 513 233 грн. 69 коп. При цьому прокурор зазначає, що за договором № 249 сума безпідставно отриманих коштів утворилась за період січень - жовтень 2021 року, а за договором № 249 - за період лютий 2021 року - січень 2022 року;
		- згідно з даними сайту "Судова влада" позовна заява подана до суду 20.05.2024, тобто з урахуванням загального строку позовної давності, позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів можуть розглядатись в межах трирічного строку з моменту звернення до суду, а саме з 20.05.2021. На підставі зазначеного, можна зробити висновок, що вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів за договором № 65 за період січень - квітень 2021 року в сумі 191 896 грн. 24 коп. та за договором № 249 за період лютий - квітень 2021 року в сумі 74 717 грн. 86 коп. заявлені поза межами строку позовної давності та не підлягають задоволенню.
		Від позивача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №31403/24 від 01.07.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача-2 прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. 
		За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
		Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.07.2024 заяву позивача-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом. 
		Від позивача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №31558/24 від 01.07.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача-1 прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. 
		За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
		Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.07.2024 заяву позивача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом. 
		У підготовче засідання 02.07.2024 з`явилися прокурор, представники позивачів-1,2 та відповідача.
		У вказаному засіданні представник відповідача повідомив про те, що ним за допомогою системи "Електронний суд" подане клопотання про зупинення провадження у справі, проте вказане клопотання на час судового засідання не було отримане судом.
		За вказаних обставин, з метою надання часу для ознайомлення із зазначеним клопотанням, суд вбачав підстави для відкладення підготовчого засідання. 
		Також, у вказаному засіданні представники позивачів-1,2 та відповідача просили суд про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказані клопотання були задоволені судом.
		Судом також було відзначено, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 26.07.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
		Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.07.2024 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 21.08.2024 включно; підготовче засідання було відкладено на 30.07.2024.
		Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. суду № 31814/24 від 02.07.2024), в якій він просить суд зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на таке:
		- ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" стало відомо про те, що Конституційним Судом України розглядається справа за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (https://ccu.gov.ua/novyna/sud-rozglyadaye-spravu-za-konstytuciynoyu-skargoyu-tov-reynir-biznes-grup-yake-osporyuye) з приводу перевірки на відповідність статті 131-1 Конституції України приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами. Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (https://ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy-shcho-nadiyshly-do-konstytuciynogo-sudu ukrayiny-ta-yih - opracyuvannya-57 );
		- відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої). Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший, другий, третій). Суб`єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорювані приписи Закону України "Про прокуратуру" не відповідають статті 131-1 Конституції України, за якою в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Зокрема, автор клопотання стверджує, що абзац перший частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не містить визначення словосполучення "виключний випадок". Натомість, підстави для представництва прокурором в суді інтересів держави трансформовано з терміну "виключний випадок" у термін "неналежним чином" та "не здійснює", що, в свою чергу, не тотожне поняттю "виключний випадок" та є оціночним судженням. Така правова невизначеність законодавства створює правові ситуації, що підстави для представництва прокурором не є виключними, а повсякчасними та фактично перетворили інститут представництва в "загальний нагляд" за всіма фізичними та юридичними особами, від якого намагались відмовитись законодавці, вносячи зміни в Конституцію України Законом № 1401-VIII від 02.06.2016. Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення;
		- зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Отже, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження є підставою для зупинення провадження у справі.
		Від позивача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 32615/24 від 08.07.2024), в якому він просить суд здійснити розгляд справи без участі представника Добропільської міської адміністрації Покровського району Донецької області.
		Від позивача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №34268/24 від 17.07.2024), в якій він просить суд здійснити розгляд справи без участі представника Відділу освіти Добропільської міської ради.
		Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 36157/24 від 29.07.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази на підтвердження повноважень представника відповідача. 
		У підготовче засідання 30.07.2024 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому судом враховані наявність клопотань позивача-1 та позивача-2 про розгляд справи без участі їх представників, які були задоволені судом. 
		У вказаному засіданні судом розглянуто заяву відповідача про зупинення провадження у справі, в задоволенні якої судом було відмовлено з огляду на таке.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		Отже, за змістом цієї норми зупинення провадження у справі з цієї підстави може бути реалізоване лише за наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
		Як зазначає відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами.
		Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (https://ccu.gov.ua/novyna/sud-rozglyadaye-spravu-za-konstytuciynoyu-skargoyu-tov-reynir-biznes-grup-yake-osporyuyе).
		Положеннями статті 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" закріплено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
		Суд звертає увагу, що відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. 
		Частиною 6 пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2020 у справі №1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) визначено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
		Враховуючи викладене, суд зауважує, що у випадку визнання неконституційним окремих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, останні втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. 
		Отже, станом на дату подання позовної заяви у даній справі, орган прокуратури уповноважений здійснювати представництво інтересів держави в силу відсутності відповідного рішення Конституційного Суду України.
		Відтак, подана відповідачем заява про зупинення провадження у справі не містить належного обґрунтування щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи, яка знаходиться на розгляді Конституційного Суду України, а надані суду докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. 
		Отже, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження, оскільки відсутня об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
		У вказаному засіданні прокурор та представник відповідача зазначили, що ними подані всі заяви по суті справи, в яких повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв`язку з чим прокурор та представник відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження. 
		Також, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
		Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. 
		У підготовчому засіданні 30.07.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
		Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2024.
		У судове засідання 13.08.2024 з`явився прокурор та представник відповідача; представники позиваів-1,2 у вказане засідання не з`явилися, при цьому позивачі були повідомлені про день, час та місце даного судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвал суду від 30.07.2024 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 30.07.2024 доставлена до Електронного кабінету позивача та відповідача - 02.08.2024 о 12:20 (а.с. 113-114 у томі 2), отже завчасно. Судом також враховано наявність раніше поданих клопотань позивача-1 та позивача-2 про розгляд справи без участі їх представників, які були задоволені судом (а.с.225-226 у томі 1, а.с. 87-88 у томі 2 (позивачf-2), а.с. 90-91 у томі 2 (позивачf-1). 
		В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні. 
		У судовому засідання 13.08.2024 прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.
		У вказаному засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях. 
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		У судовому засіданні 13.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії.
		Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке. 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.
		За частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
		При цьому прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 2 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
		Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України  до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		З викладеним корелюються положення частинами 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Щодо порушення інтересів держави слід зазначити наступне. 
		У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
		Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Ці міркування Конституційний Суд України висловив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		          "Інтереси держави" охоплюють широке, але чітко не визначене коло законних інтересів, їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. 
		Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
		Згідно з пунктом 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
		Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", заява № 42454/02, пункт 35 та рішення від 01.04.2010 у справі "Корольов проти Росії", заява № 5447/03, пункт 38).
		Інтереси держави у даних правовідносинах полягають в ефективному та раціональному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, принципів публічних закупівель тощо.
		Зазначене кореспондується з положеннями пунктами 4, 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		Точне та неухильне дотримання і виконання вимог законодавства - є необхідною складовою для  розвитку ринкової економіки. Цей ринок має бути прозорим і справедливим, конкурентним і ефективним, він має унеможливлювати будь-які прояви корупції та недобросовісної конкуренції. 
		Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.
		Зміна ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору, проведення розрахунків за цінами, що не врегульовані умовами договорів, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Щодо органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд зазначає таке. 
		Зміст положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України, пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. 
		При цьому прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
		У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", висловив позицію про те, що під цим поняттям потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункт 2 резолютивної частини).
		Компетентними суб`єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави має виступати відділ освіти Добропільської міської ради та Добропільська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області.
		Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Відділу освіти Добропільської міської ради вбачається з наступного.
		Відділ освіти Добропільської міської ради згідно з відомостями, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є органом місцевого самоврядування.
		Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Положення про Відділ освіти Добропільської міської ради затвердженого рішенням Добропільської міської ради від 24.02.2021 № 8/5-21 (далі - Положення) Відділ освіти є виконавчим органом Добропільської міської ради і згідно зі статтею 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" створюється, реорганізується та ліквідується Добропільською міською радою за поданням міського голови. Відділ освіти підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Добропільському міському голові. Відділ освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, може бути позивачем та відповідачем в суді, не має на меті одержання прибутку (пункт 1.9 Положення).
		Відділ освіти, в особі його керівника, є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими місцевим бюджетом (пункт 1.10 Положення).
		Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
		Частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
		Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
		Донецькою обласною прокуратурою у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" скеровано лист від 21.03.2024 № 24-597вих-24, яким у тому числі повідомлено Відділ освіти про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод до договорів №№ 65, 249 та про наявні підстави для захисту інтересів держави в цьому випадку.
		Листом від 05.04.2024 № 342 Відділом освіти проінформовано Донецьку обласну прокуратуру про те, що Відділ освіти не планує звертатися до суду з позовом, оскільки не вбачає порушень чинного законодавства при укладанні договорів №№ 65, 249 та додаткових угод до них. 
		Враховуючи, що Відділом освіти будь-які заходи щодо захисту інтересів держави не прийнято, вказане свідчить про бездіяльність компетентного органу. 
		Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області суд зазначає наступне. 
		Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
		Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
		Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", якою визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, передбачено здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
		Використання коштів бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими згідно зі статтею 142 Конституції України є доходи і кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу завдає шкоди інтересам держави, яка згідно із статтею 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування. 
		Згідно із частинами 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи, державні органи, органи місцевого самоврядування тощо мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. 
		Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
		За приписами ст. 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		Указом Президента України від 01.09.2022 № 620/2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області" утворено Добропільську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.
		Пунктом 2 частини 2 статті 10 "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу 3 пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.
		Частиною 1 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження військових адміністрацій здійснюються ними у порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		Таким чином, Добропільська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області є компетентним органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. 
		З матеріалів справи вбачається, що Донецькою обласною прокуратурою листом від 17.04.2024 № 24-700вих-24 повідомлено військову адміністрацію про порушення вимог законодавства щодо укладання спірних додаткових угод.
		Листом від 24.04.2024 № 01/01-19/1667/09-01/1486/02 Добропільською міською військовою адміністрацією Покровського району поінформовано Донецьку обласну прокуратуру про те, що військовою адміністрацією не буде заявлятися позов до суду у зв`язку з відсутністю висновку органу фінансового контролю.
		Вказане, на думку прокурора, свідчить про бездіяльність вказаного органу, оскільки відсутність висновку органу фінансового контролю не перешкоджає зверненню з позовом до суду.
		Необхідність втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави компетентними суб`єктами владних повноважень.
		За приписами статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) у порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		Конституція України передбачає, що представництво прокурорами інтересів держави в суді має здійснюватися у "виключних випадках".
		Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України").
		Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за якою "прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу".
		Таким чином, обставини, зазначені у частині третій статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вже і є виключним випадком та обумовлюють наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
		Необхідність втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави компетентними суб`єктами владних повноважень.
		За приписами статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) у порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		Конституція України передбачає, що представництво прокурорами інтересів держави в суді має здійснюватися у "виключних випадках".
		Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України").
		Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за якою "прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу2.
		Таким чином, прокурором дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме: попередньо, до звернення до позовом, повідомлено уповноважений орган (Відділ освіти Добропільської міської ради та Добропільську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області) про порушення інтересів держави та територіальної громади, чим фактично надано цьому органу можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення інтересів держави.
		Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
		При цьому, як було зазначено вище, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020).
		На підставі викладеного, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
		Позовні вимоги прокурора в інтересах держави у даній справ не порушують статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод з огляду на наступне.
		Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
		Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
		Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар".
		При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
		Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання раціонального витрачання коштів місцевого бюджету, а отже порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.
		Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивачів.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке. 
		Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b (2 лоти) між Відділом освіти Добропільської міської ради (далі - Відділ освіти) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги") укладено договори про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 22.01.2021 (далі - договір № 65) та № 249 від 22.01.2021 (далі - договір № 249).
		Відповідно до річного плану закупівель джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
		Умовами договору № 65 передбачено, що його ціна визначена сторонами згідно зі специфікацією до договору і на дату підписання становить 3 044 247 грн. 68 коп., з яких: 2 986 289 грн. 53 коп. - кошти місцевого бюджету, 57 958 грн. 15 коп. - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год складає 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 923 787 кВт/год. 
		Договором № 249 визначена його вартість у сумі 1 455 749 грн. 54 коп., з яких: 1 237 787 грн. 04 коп. - кошти місцевого бюджету, 217 962 грн. 50 коп. - кошти, що будуть відшкодовані орендарями (пункт 3.1 договору). Вартість 1 кВт/год - 3,2954 грн., кількість електричної енергії - 441 752 кВт/год.
		Строк дії договорів - до 31.12.2021, а в частині розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (пункт 13.1 договорів №№ 65, 249).
		Пунктом 3.4 договору № 65 та договору № 249 унормовано, що ціна електричної енергії може змінюватися протягом дії договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та постачальник у межах дії договору надасть споживачу на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, що підтверджують таке коливання. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за договором, несе постачальник. Під коливанням ціни товару на ринку у поточному розрахунковому періоді для цілей договору розуміється будь-яка зміна ціни за 1 кВт/год за даними НКРЕКП, або за даними офіційного сайту Державного підприємства "Оператор ринку" (htpps:www.oree.com.ua) у порівнянні з попереднім значенням та у межах дії Договору.
		Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення постачання електричної енергії за договором.  
		За приписами пункту 14.2 договорів №№ 65, 249 усі зміни і доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі у вигляді додаткової угоди до договору і підписані обома сторонами. 
		Судом відхиляються заперечення відповідача в частині безпідставного об`єднання прокурором позовних вимог, що стосуються двох різних договорів, оскільки договори про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 22.01.2021 та № 249 від 22.01.2021 і додаткові угоди до них, були укладені за результатами проведення однієї переговорної процедури ID:UA-2021-01-06-002734-b. 
		Разом з цим, сторонами договору, одночасно з укладанням договорів №№ 65, 249, укладено додаткові угоди до них, якими зменшено обсяг постачання електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару.
		Так, за договором № 65 додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 обсяг електричної енергії змінено на 850 123 (- 73 664) кВт/год, вартість - 3,58095 грн. за 1 кВт/год (+8,7%).
		Додатковою угодою № 1 від 22.01.2021 до договору № 249 обсяг електричної енергії встановлено у кількості 401 958 (- 39 794) кВт/год, вартість у сумі 3,62164 грн. за 1 кВт/год (+9,9 %).
		Необхідність збільшення ціни за електричну енергію замовником обґрунтовано наявністю підстав, зумовлених статтею 41 Закону "Про публічні закупівлі", а саме збільшенням ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.
		Документи, що підтверджують наявність таких підстав в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" відсутні.
		Згідно з інформацією Відділу освіти (вих. № 342 від 05.04.2024) ціну за одиницю електричної енергії збільшено на підставі листів ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" від 22.01.2021 № 29 до договору № 65 та № 30 до договору № 249, до яких додано роздруківку з сайту ДП "Оператор ринку".
		Зі змісту зазначених документів вбачається, що ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" надано інформацію про коливання ціни на ринку "на добу наперед" у період часу з 12.01.2021 по 15.01.2021 до укладання 22.01.2021 договорів №№ 65, 249, що не свідчить про збільшення ціни за одиницю товару на ринку після укладання договорів.
		Крім цього, 29.01.2021 між Відділом освіти та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" укладено додаткову угоду № 2 до договору № 65 та додаткову угоду № 2 до договору № 249, які за змістом дублюють додаткові угоди № 1 від 22.021.2021 до договорів №№ 65, 249, та пункт 1.2 яких встановлено ціну за 1 кВт/год електричної енергії у розмірі 3,58095 грн. за договором № 65 та 3,62164 грн. за договором № 249. 
		Пунктами 2 додаткових угод №№ 1, 2 до договорів №№ 65, 249 унормовано, що вони набирають чинності з дати підписання, а дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021. 
		Таким чином, додатковими угодами № 1 від 22.01.2021 до договорів №№ 65, 249 та додатковими угодами № 2 до договорів №№ 65, 249 крім необґрунтованого збільшення ціни за одиницю електричної енергії, необґрунтовано встановлено і строк дії угод на розрахунковий період, частина якого (з 01.01.2021 по 21.01.2021) передує укладанню договорів №№ 65, 249 та ними не передбачено.
		Слід зазначити, що закупівлю проведено шляхом переговорної процедури оскільки двічі відмінено процедури відкритих торгів з тим самим предметом закупівлі за ID:UA-2020-12-04-016727- b, UA-2020-12-21-002884-c.
		Проведення переговорної процедури відповідно до пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується замовником, як виняток, у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
		Оскільки за закупівлею ID: UA-2021-01-06-002734-b на вебпорталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" відсутня тендерна документація, вимоги замовника стосовно предмету закупівлі, його технічних та якісних характеристик вивчено з тендерної документації, що розміщена замовником за ID: UA-2020-12-04-016727-b, UA-2020-12-21-002884-c.
		Відповідно до пункту 5.5 тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету (протокол № 558 від 04.12.2020), з предметом закупівлі: електрична енергія код ДК 021:2015-09310000-5 (постачання електричної енергії на 2021 рік) зазначено, що в остаточній ціновій пропозиції (додаток 1) учасник визначає ціну, що відповідає остаточній ціні за результатами електронного аукціону (у тому числі ціні за одиницю товару, відповідно до вимог частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Будь-яке відхилення від остаточної ціни аукціону не передбачається.
		Додатком 1 до тендерної документації - форма "Тендерна пропозиція" кількість електричної енергії за Лот 1 визначена у кількості 923 787 кВт/год, за Лот 2 - у кількості 441 752 кВт/год. Всього 1 365 539 кВт/год.
		Відповідно до оголошення про переговорну процедуру за закупівлею ID:UA-2021-01-06-002734-b за Лот 1 кількість електричної енергії - 923 787 кВт/год, очікувана вартість - 3 044 247 грн. 68 коп.; за Лот 2 кількість - 441 752  кВт/год, вартість - 1 455 749 грн. 54 коп. Загальна сума закупівлі відповідно до форми річного плану закупівлі - 4 499 997 грн. 22 коп.
		З урахуванням викладеного можна вирахувати остаточну вартість максимально можливої цінової пропозиції учасника за 1 кВт/год електричної енергії, яка складає 3,2954 грн. і не може бути більше, як то визначено вимогами тендерної документації та статтею 40 Закону України "Про публічні закупівлі".
		Внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно, у порушення вимог пункту 3.4 договорів №№ 65, 249 тендерної документації замовника та пункту 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару в розмірах, зазначених вище, що свідчить про відсутність наміру у сторін договору закуповувати (продавати) електричну енергію у межах цінової пропозиції замовника та наявність підстав визнання вказаних додаткових угод недійсними.
		Вивченням виконання умов договорів №№ 65, 249 встановлено, що пунктом 4.1 договору № 65 визначено, що оплату вартості використання електричної енергії споживач здійснює на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акта за розрахунковий період.
		Аналогічне передбачено пунктом 4.1. договору № 249.
		З інформації та документів, наданих Відділом освіти Добропільської міської ради щодо виконання договорів про постачання електричної енергії споживачу №№ 65, 249, встановлено, що Відділом освіти здійснювалась оплата за 1 кВт/год електричної енергії на підставі актів прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за відповідний період та рахунків за спожиту електроенергію складених ТОВ "Донецькі енергетичні послуги". Факт оплати підтверджується платіжними інструкціями. 
		З вказаних документів вбачається, що оплату за електричну енергію Відділом освіти здійснено за цінами, що перевищують визначені у Договорах №№ 65, 249  (крім травня 2021 року), та не встановлено договірними відносинами відповідно до вимог законодавства та Договорів №№ 65, 249. 
		Так, за Договором № 65 розрахунки проводились за наступними цінами: 
		- січень 2021 року -  3, 6419 грн. за 1 кВт/год;
		- лютий 2021 року - 4,0134 грн. за 1 кВт/год; 
		- березень 2021 року -  3,7321 грн. за 1 кВт/год; 
		- квітень 2021 року - 3,6229 грн. за 1 кВт/год;
		- червень 2021 року - 3,4898 грн. за 1 кВт/год;
		- липень 2021 року - 3,4743 грн. за 1 кВт/год;
		- серпень 2021 року - 4,4773 грн. за 1 кВт/год; 
		- вересень 2021 року - 4,6129 грн. за 1 кВт/год; 
		- жовтень 2021 року - 5,0219 грн. за 1 кВт/год.
		За договором № 249 розрахунки проводились за наступними цінами:
		- лютий 2021 року - 3,9377 грн. за 1 кВт/год; 
		- березень 2021 року - 3,7321 грн. за 1 кВт/год; 
		- квітень  2021 року - 3,6229 грн. за 1 кВт/год;
		- червень 2021 року - 3,4898 грн. за 1 кВт/год;
		- липень 2021 року - 3,4743 грн. за 1 кВт/год;
		- серпень 2021 року - 4,4773  грн. за 1 кВт/год; 
		- вересень 2021 року - 4,6129 грн. за 1 кВт/год; 
		- жовтень 2021 - 5,0219 грн. за 1 кВт/год; 
		- листопад 2021 року - 5,8753 грн. за 1 кВт/год; 
		- грудень 2021 року - 5,7316 грн. за 1 кВт/год;
		- січень 2022 року - 5,9045 грн. за 1 кВт/год.
		Всього, за договором № 65 споживачем отримано 765 010 КВт електричної енергії, за які здійснено оплату у сумі 3 016 412 грн. 06 коп.; за договором № 249 - 318 558 кВт, за які оплачено 1 448 019 грн. 14 коп. 
		Щодо наявності підстав для визнання додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договору № 65, № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договору № 249 недійсними суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами:
		- добросовісна конкуренція серед учасників;
		- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
		- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
		- недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 
		-  об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі;
		- запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. 
		Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини.
		Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів особи.
		Абзацами 1-3 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
		Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		З аналізу вказаної норми вбачається, що правочин є юридичним фактом, оскільки внаслідок його вчинення виникають, змінюються або припиняються цивільні права та обов`язки; це вольова дія суб`єктів цивільного права.
		Правочин породжує правовий наслідок, є дією, яка повинна бути правомірною, тобто  не суперечити закону.
		Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		За приписами частини 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 Цивільного кодексу України).
		Частиною 2 статті 189  України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору. 
		Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 651 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
		Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
		Аналогічне закріплено у пункті 14.6, 14.7 договорів №№ 65, 249.
		Внаслідок укладання спірних додаткових угод № 1 від 22.01.2021, № 2 від 29.01.2021 до договорів № 65 та № 249 безпідставно, у порушення вимог пунктів 3.4, 14.6, 14.7 договорів №№ 65, 249, умов тендерної документації замовника та пункту 2 частини 2 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору. 
		Крім цього, як зазначено вище, розрахункові документи за електричну енергію безпідставно складалися за ціною, яка не погоджувалася сторонами у письмовій формі, Відділом освіти на підставі складених актів і рахунків здійснювалася їх оплата, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів.
		Недотримання вимог законодавства та умов договорів порушує принципи, встановлені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", не досягається мета цього Закону, а саме щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" під час проведення процедури закупівлі запропоновано одну ціну товару, без наміру продавати електричну енергією за такою ціною, але ж одночасно з укладанням договору, безпідставно збільшено цю ціну шляхом укладання додаткових угод, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку за період, який передує укладенню договорів № № 65, 249. Фактично же постачання електричної енергії здійснювалося за іншими, вищими цінами, які письмово не погоджувалися сторонами, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. 
		Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).
		Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		З огляду на викладене, додаткові угоди № 1 від 22.01.2021 до договорів №№ 65, 249 від 22.01.2021 є недійсними з підстав, передбачених статтями 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, і підлягають визнанню їх такими в судовому порядку. 
		Одночасно є недійсними й додаткові угоди № 2 від 29.01.2021 до договорів №№ 65, 249 від 22.01.2021, оскільки укладення з аналогічними порушеннями. 
		Щодо наявності правових підстав для стягнення грошових коштів в сумі 915 137 грн. 94 коп. суд зазначає наступне. 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
		Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Згідно з пунктом 1 частини 3 статі 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
		Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем) з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
		Оскільки додаткові угоди №№ 1, 2 до договорів №№ 65, 249 є оспорюваними, визнання їх недійсними судом має наслідком застосування наслідків недійсності цих правочинів, а саме: підлягає стягненню сума коштів, що зайво, безпідставно перерахована Відділом освіти на розрахунковий рахунок ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", і розраховується, як різниця оплаченої суми за поставлену електричну енергію та вартості цієї електричної енергії, розраховану за цінами, встановленими договорами №№ 65, 249, яку б Відділ освіти мав би сплатити, якщо б не було укладено спірні додаткові угоди.
		Разом з цим, як зазначено раніше, Відділом освіти розрахунки за спожиту електричну енергію проводились за цінами, що вище, ніж зазначено договорами №№ 65, 249, а в деяких місяцях вище, ніж встановлено спірними додатковими угодами №№ 1, 2, тобто поза межами врегульованих договорами правовідносин, а тому розрахунок суми, що безпідставно отримана ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" та підлягає стягненню розраховується по відповідним періодам за кожним договором наступним чином. 
		Так, договором № 65 передбачено, що його ціна за 1 кВт/год складає 3,2954 гривні. 
		За договором № 65 спірними додатковими угодами №№ 1, 2  незаконно збільшено вартість за 1 кВт/год та встановлено в розмірі 3,58095 грн. (+8,7%).
		За січень 2021 року замовником отримано 34 079 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" в сумі 124 110 грн. 31 коп., за ціною 3,6419 грн. за 1 кВт/год (на 10,51 % вище за ціну, визначену в договорі № 65). Крім цього, вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 11 806 грн. 37 коп. і обраховується наступним чином: 124110,31 - 34079 * 3,2954 =11806,3734, де: 124 110 грн. 31 коп. - сума оплати за договором; 34 079 кВт - кількість електричної енергії; 3,2954 грн. - вартість 1 кВт/год, що мала бути сплачена за договором №65, аналогічно розраховано суму зайво сплачених коштів і за інші періоди.
		У лютому 2021 року отримано замовником 127 345 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 511 080 грн. 01 коп. за ціною 4,0134 грн. за 1 кВт/год (на 21,79 % вище за ціну, визначену в договорі № 65). Крім цього, вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 91 427 грн. 30 коп.  і обраховується наступним чином: 511 080,01-127 345 * 3,2954 = 91 427,297. 
		У березні 2021 року замовником отримано 123 376 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 460 445 грн. 16 коп. за ціною 3,7321 грн. за 1 кВт/год (на 13,25% вище за ціну, визначену сторонами в договорі № 65). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена складає 53 871 грн. 89 коп. і обраховується наступним чином: 460 445,16-123 376 * 3,2954 = 53 871,89.
		У квітні 2021 року замовником отримано 106 248 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 384 920 грн. 34 коп., за ціною 3,6229 грн. за 1  кВт/год (на 9,19 % вище за ціну, визначену в договорі № 65). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 34 790 грн. 68 коп.  і обраховується наступним чином: 384 920,34 - 106248 * 3,2954 = 34 790,68.  
		У червні 2021 року замовником отримано 53 122 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 185 380 грн. 90 коп., за ціною 3,4898 грн. за 1 кВт/год (на 5,91 % вище за ціну в договорі № 65). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 10 322 грн. 66 коп. і обраховується наступним чином: 185 380,90 - 53122*3,2954 = 10 322,6612. 
		У липні 2021 року отримано замовником 39 673 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 137 834 грн. 95 коп., за ціною 3,4743 грн. за 1 кВт/год (на 5,43 % вище за ціну в договорі № 65). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 7 096,55 грн.  і обраховується наступним чином: 137834,95 - 39673 * 3,2954 = 7 096,5458. 
		У серпні 2021 року замовником отримано 39 392 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 176 366 грн. 34 коп., за ціною 4,4773 грн. за 1 кВт/год (на 35,92 % вище за ціну в договорі № 65). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 46 553 грн. 60 коп.  і обраховується наступним чином: 176 366 - 39 392 * 3,2954 = 46 553,6032.
		У вересні 2021 року замовником отримано 83 545 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 385 384 грн. 39 коп., за ціною 4,6129 грн. за 1 кВт/год (на 39,98 % вище за ціну в договорі № 65). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 110 076 грн. 40 коп.  і обраховується наступним чином: 385 384 - 83 543 * 3,2954 = 110 076,398.
		У жовтні 2021 року отримано замовником 85 314 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 428 432 грн. 57 коп., за ціною 5,0219 грн. за 1 кВт/год (на 52,39 % вище за ціну в договорі № 65). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 65 і яка фактично оплачена, складає 147 288 грн. 24 коп.  і обраховується наступним чином: 428 432 - 85 314 * 3,2954 = 147 288,244.
		Таким чином, за договором № 65 Відділом освіти на користь ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" безпідставно сплачено кошти в сумі 513 233 грн. 69 коп.
		Крім того, Договором № 249 визначена 1 кВт/год - 3,2954 гривні.
		Спірними угодами №№ 1, 2 до договору № 249 безпідставно збільшено вартість 1 кВ/год та встановлено у розмірі 3,62164 грн. (+9,9 %).
		У лютому 2021 року замовником отримано 80 760 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 318 008 грн. 02 коп., за ціною 3,9377 грн. за 1 кВт/год (на 20 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 51 871 грн. 52 коп.  і обраховується наступним чином: 318 008,02 - 80760 * 3,2954 = 51 871,516.
		У березні 2021 року замовником отримано 38 283 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 142 873 грн. 99 коп., за ціною 3,7321 грн. за 1 кВт/год (на 13,25 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 16 715 грн. 20 коп.  і обраховується наступним чином: 142 873 - 38283 * 3,2954 = 16 715,2018.
		У квітні 2021 року замовником отримано 18 724 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 67 834 грн. 21 коп., за ціною 3,6229 грн. за 1 кВт/год (на 9,94% вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 6 131 грн. 14 коп.  і обраховується наступним чином: 67 834,21 - 18 724 * 3,2954 = 6 131,1404.
		У червні 2021 року замовником отримано 11 554 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 40 320 грн., за ціною 3,4898 грн. за 1  кВт/год (на 5,90 % вище за ціну договору № 249). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 2 244 грн. 95 коп.  і обраховується наступним чином: 40 320 - 11 554 * 3,2954 = 2 244,9484.
		У липні 2021 року замовником отримано 8 451 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 29 361 грн. 10 коп., за ціною 3,4743 грн. за 1 кВт/год (на 5,43 % вище за ціну в договорі № 249). Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 1 511 грн. 67 коп.  і обраховується наступним чином: 29 361,10 - 8 451 * 3,2954 = 1 511,6746.
		У серпні 2021 року замовником отримано 9 212 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 41 244 грн. 07 коп., за ціною 4,4773 грн. за 1 кВт/год (на 35,87 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 10 886 грн. 85 коп.  і обраховується наступним чином: 41 244,07 - 9212 * 3,2954 = 10 886,8452.
		У вересні 2021 року замовником отримано 16 355 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 75 443 грн. 92 коп., за ціною 4,6129 грн. за 1 кВт/год (на 39,98 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 21 547 грн. 65 коп.  і обраховується наступним чином: 75 443,92 - 16355 * 3,2954 = 21 547,653.
		У жовтні 2021 року замовником отримано 16 814 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 84 437 грн. 08 коп., за ціною 5,0219 грн. за 1 кВт/год (на 52,39 % вище за ціну договору № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 229 028 грн. 22 коп.  і обраховується наступним чином: 84 437,08 - 16 814 * 3,2954 = 29 028,2244.
		У листопаді 2021 року отримано замовником 30 349 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 178 308 грн. 62 коп., за ціною 5,8753 грн. за 1 кВт/год (на 78,29 % вище за ціну в договорі № 249). Така вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 78 296 грн. 53 коп. і обраховується наступним чином: 178 308,62 - 30 349 * 3,2954 = 78 296,5254.
		У грудні 2021 року отримано замовником 40 484 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 232 036 грн. 96 коп., за ціною 5,7316 грн. за 1 кВт/год (на 73,93 % вище за ціну в договорі № 249). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 98 625 грн. 99 коп.  і обраховується наступним чином: 232 036,96 - 40 484 * 3,2954 = 98 625,9864.
		У січні 2022 року отримано замовником 32 595 кВт електричної енергії, за яку здійснено оплату в сумі 192 458 грн. 10 коп., за ціною 5,9045 грн. за 1 кВт/год (на 79,17 % вище за ціну в договорі № 249). Вказана вартість за одиницю електричної енергії не передбачена ні договором, ні додатковою угодою. Різниця вартості, яка підлягала оплаті за договором № 249 і яка фактично оплачена, складає 85 044 грн. 54 коп.  і обраховується наступним чином: 192 458,10 - 32 595 * 3,2954 = 85 044,537.
		Всього за договором № 249 безпідставно сплачено коштів у сумі 401 904 грн. 25 коп.
		Таким чином, за договорами №№ 65, 249 відділом освіти Добропільської міської ради безпідставно сплачено коштів у сумі 915 137 грн. 94 коп. 
		Саме ця сума підлягає стягненню з ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на користь Відділу освіти як така, що безпідставно отримана згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України.
		Враховуючи вказане, судом відхиляються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а також здійснений відповідачем контррозрахунок. 
		З приводу клопотання відповідача про застосування строку позовної суд зазначає на таке.
		Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		У той же час, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 доповнено "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".
		Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та відповідний карантин був продовженим до 30.06.2023 (згідно з постановою Кабінетом Міністрів України № 383 від 25.04.2023).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
		Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
		Отже, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину (карантин закінчився 30.06.2023) та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи.
		З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
		Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті прокурором, становив 4 844 грн. 80 коп.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягають 20 671 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
		Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Заступника керівника Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Добропільської міської ради та в особі Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 915 137 грн. 94 коп.  - задовольнити у повному обсязі. 
		 
		Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради (вулиця Банкова, будинок 10, м. Добропілля, Покровський район, Донецька область, 85000; ідентифікаційний код 02142833) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вулиця Січових стрільців, будинок 4 Д, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 42086719) за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b.
		 
		Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 29.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 65 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради (вулиця Банкова, будинок 10, м. Добропілля, Покровський район, Донецька область, 85000; ідентифікаційний код 02142833) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вулиця Січових стрільців, будинок 4 Д, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 42086719) за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b.
		 
		Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради (вулиця Банкова, будинок 10, м. Добропілля, Покровський район, Донецька область, 85000; ідентифікаційний код 02142833) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вулиця Січових стрільців, будинок 4 Д, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 42086719) за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b.
		 
		Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.01.2021 до договору про постачання електричної енергії № 249 від 22.01.2021, укладену Відділом освіти Добропільської міської ради (вулиця Банкова, будинок 10, м. Добропілля, Покровський район, Донецька область, 85000; ідентифікаційний код 02142833) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вулиця Січових стрільців, будинок 4 Д, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 42086719) за результатами закупівлі ID:UA-2021-01-06-002734-b.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вулиця Січових стрільців, будинок 4 Д, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 42086719) на користь Відділу освіти Добропільської міської ради (вулиця Банкова, будинок 10, м.Добропілля, Покровський район, Донецька область, 85000; ідентифікаційний код 02142833) 915 137 грн. 94 коп. - безпідставно отриманих грошових коштів. 
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вулиця Січових стрільців, будинок 4 Д, м. Дніпро, 49001; ідентифікаційний код 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (вулиця Університетська, будинок 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500; Держказначейська служба України, розрахунковий рахунок №UA918201720343180002000016251, отримувач - Донецька обласна прокуратура; ідентифікаційний код 25707002) - 20 671 грн. 26 коп. - витрат по сплаті судового збору. 
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Повний текст рішення складений та підписаний 14.08.2024.
		 
		 
		 
		Суддя Ю.В. Фещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...