Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 486/913/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2024. Зареєстровано: 14.08.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2024.
Дата набрання законної сили: 14.09.2024
Номер судового провадження: 1-кп/486/72/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023152120000088

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 486/913/23 
		Провадження № 1-кп/486/72/2024 
		 
		14 серпня 2024 року         Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
		у складі: головуючого судді        - ОСОБА_1 , 
		 при секретарі            - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участі: прокурора                 - ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого            - ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого     - ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження №12023152120000088 від 17.03.2023 року за обвинувальним актом відносно:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Зугрес міста Харцизька, Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, працюючого на посаді машиніста обходчика турбінного обладнання у ВП «Південноукраїнська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		13.03.2023 року ОСОБА_6 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , належним чином оголошено зміст повістки про відправку до військової частини НОМЕР_1 та необхідність його відправки до місця проходження служби, під час вручення якої встановлено відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які б надавали останньому право на відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації, а також попереджено про кримінальну відповідальність у разі відмови від проходження служби. У той же час, відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_6 , будучи військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, не маючи відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав на відстрочку від військової служби під час мобілізації, 13.03.2023 року відмовився від отримання повістки на відправку до військової частини НОМЕР_1 та, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув 14.03.2023 року о 08:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації (військової частини НОМЕР_1 ), чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації. Після цього, 28.03.2023 року о 17:45 год., вперто не бажаючи проходити військову службу під час мобілізації з особистих мотивів, ОСОБА_8 свідомо відмовився від отримання повістки на відправку до військової частини НОМЕР_2 та, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув 29.03.2023 року о 07:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації (військової частини НОМЕР_2 ), чим повторно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченест.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав частково та пояснив, що він працівник атомної станції та в нього повинно бути бронювання, яку не видали, оскільки були проблеми з документами. У нього викрали сумку з документами, частину документів він відновив, але про військовий квиток він не знав, що його викрали, оскільки він йому не був потрібен. За місцем його роботи надійшла повістка та йому повідомили, що потрібно з`явитись до РТЦК та СП, щоб урегулювати питання з документами. ІНФОРМАЦІЯ_3 йому дали список документів, які потрібно зібрати, та відправили проходити медкомісію. Після проходження медкомісії йому вручили повістку та повідомили, що він повинен з`явитись до військової частини. Він чотири місяці надіявся, що дане питання врегулює його роботодавець.
		Незважаючи на невизнання в повному обсязі вини обвинуваченим у вчинені вказаного кримінального правопорушення, його вина підтверджується наступними доказами.
		Так, свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що у його посадові обов`язки входить прийом громадян, з`ясування сімейного стану, місця проживання. ОСОБА_6 поставлений на облік 18.04.2005 року та перебуває в категорії рядового запасу. ОСОБА_6 проходив медкомісію 08.12.2022 року та приходив військову службу. Його явка була останній раз, після того, як йому було видано облікову послужну картку № НОМЕР_3 , 25.07.2007 року. Йому відмовили в бронюванні, оскільки облікова послужна картка не є військово-обліковим документом. У них мобілізаційний відділ видає мобілізаційне розпорядження. Мобілізаційне розпорядження видається особисто під підпис особі, але ОСОБА_6 відмовився від отримування, про що складено акт відмови отримання повістки. Він особисто вручав ОСОБА_6 повістку 28.03.2023 року на відправку на 29.09.2024 року. ОСОБА_6 запитував у нього, чого йому не видали бронювання. Зазначив, що ОСОБА_6 не був готовий проходити на той час військову службу.
		Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що 13.03.2023 року особисто складав акт відмови від бойової повістки. ОСОБА_6 є військовозобов`язаним, медогляд пройшов за висновком медогляду від 08.12.2022 року є придатним до військової служби. ОСОБА_6 в збройних силах не служив, військову службу не проходив. Його можна було мобілізувати, оскільки 24.02.2022 року введено воєнний стан, останній є працівником ВП «Південноукраїнська АЕС» та підпадає під мобілізацію. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 пройшов військово-лікарську комісію та визнаний придатним до військової служби. На момент вручення повістки у ОСОБА_6 не було підстав для відстрочки. Якщо людина бронюється на ВП «Південноукраїнська АЕС», то їм приходить повідомлення, але ОСОБА_6 забронювати не могли, оскільки у останнього немає військово-облікового документу, а був тільки обліково-послужна карта, яка не є військово-обліковим документом. ОСОБА_11 повістку він виписував та вручав особисто ОСОБА_6 . Він роз`яснював ОСОБА_6 наслідки ухилення від мобілізації та у разі відмови отримання бойової повістки буде складений акт і останній буде нести за це кримінальну відповідальність. В акті про відмову отримання повістки ОСОБА_6 спочатку відмовився підписувати, але в період бесіди він підписав акт.
		Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_6 працює на посаді машиніста-обхідника турбінного устаткування сьомої групи. ОСОБА_6 перебував у списках на бронювання. Вони кілька разів подавав списки на бронювання, але чому ОСОБА_6 відмовили у бронюванні йому не відомо. ОСОБА_6 відноситься до категорії висококваліфікованих працівників ВП «Південноукраїнська АЕС». У обов`язки останнього входить: контроль за устаткуванням турбогенератора, брати участь в планових переключеннях. Він особисто говорив ОСОБА_6 , що йому потрібно піти та стати на облік у РТЦК та СП.
		Свідок ОСОБА_13 показав, що безпосереднім керівником ОСОБА_6 є його заступник. Вони формували списки та передавали їх військового столу. Передавали такі списки декілька разів. На час розгляду справи у ОСОБА_6 є відстрочка від мобілізації, яку останній отримав місяць тому цього року. Певних даних відносно ОСОБА_6 не вистачало для військового столу. Він направляв службові записки. У нього в цеху не всі отримували бронювання, а тому працівники повинні були самі йти у військкомат. Щоб замінити ОСОБА_6 , який має найвищу групу серед робочих професій у його цеху, іншим працівником, підготовка останнього триває приблизно від двох до п`яти років.
		Судом, у порядкуст.358 КПК України були досліджені такі докази, подані учасниками процесу, як:
		- повідомлення начальника відділу м.Южноукраїнська Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 15.03.2023 року №64/21-157 щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (а.с. 63);
		- рапорт старшого оперуповноваженого відділу в м.Южноукраїнську Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 15.03.2023 року про виявлене кримінальне правопорушення про те, що 13.03.2023 року ОСОБА_6 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою вручення йому повістки на призов оперативного резерву першої черги. Прибувши до територіального центру, ОСОБА_6 відмовився від її отримання, пояснюючи це тим, що він працівник Південноукраїнської АЕС, тому не може бути мобілізованим (а.с. 64);
		- обліково-послужну картку на ім`я ОСОБА_6 , з якої вбачається, що 18.04.2005 року останній визнаний придатним до військової служби (а.с. 65-66);
		- акт про відмову в отриманні повістки від 13.03.2023 року, з якої вбачається, що 13.03.2023 року о 12:05 год. з метою вручення військовозобов`язаному ОСОБА_6 повістки про необхідність прибуття 14.03.2023 року на 07:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 , для відправлення до військової частини НОМЕР_1 , здійснив вихід за місцем його перебування, військовозобов`язаний ОСОБА_6 відмовився отримати вищевказану повістку. У зв`язку з відмовою попереджений про адміністративну відповідальність за ст.ст.210, 210-1 КУпАП України, кримінальну відповідальність за ст.ст.335, 336, 337 КК України (а.с. 67);
		- акт про відмову від 28.03.2023 року, згідно з якого 28.03.2023 року з метою вручення військовозобов`язаному ОСОБА_6 повістки про необхідність прибуття 29.03.2023 року о 07:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 , для призову на військову службу, здійснив вихід за місцем його перебування, військовозобов`язаний ОСОБА_6 відмовився отримати вищевказану повістку. У зв`язку з відмовою попереджений про адміністративну відповідальність за ст.ст.210, 210-1 КУпАП України, кримінальну відповідальність за ст.ст.335, 336, 337 КК України (а.с. 68);
		- протокол огляду речі від 20.03.2023 року, в ході якого оглянуто розписку на ім`я ОСОБА_6 з друкованими написами: «Команда № НОМЕР_1 , розписка, повістка на ім`я ОСОБА_6 , одержав 13.03.2023 року на 14.03.2023 року, рік народження: 1980, місце роботи: ВП ПАЕС, повістка на відправку, наказую Вам 14.03.2023 року в 07:00 годин з`явитись за адресою: Паркова, 5. За неявку в указаний строк Ви будете притягнуті до відповідальності згідно з законом» (а.с. 69);
		- довідку військово-лікарської комісії від 08.12.2022 року №26/47, з якої вбачається, що ОСОБА_6 08.12.2022 року проведено медичний огляд ВЛК, де останнього визнано придатним до військової служби (а.с. 70);
		- висновок лікаря терапевта від 08.12.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_6 має діагноз: хронічний гастродуоденіт шийки, проте придатний до військової служби (а.с. 71);
		- протокол огляду речі від 28.03.2023 року, в ході якого оглянуто розписку на ім`я ОСОБА_6 з друкованими написами «Команда, розписка, повістка на ім`я ОСОБА_6 , одержав 28.03.2023 року на 29.03.2023 року, рік народження: 1980, місце роботи: ВП ПАЕС, повістка на призов оперативного резерву першої черги, наказую Вам 14.03.2023 року в 07:00 годин з`явитись за адресою: Паркова, 5. За неявку в указаний строк Ви будете притягнуті до відповідальності згідно з законом» (а.с. 72);
		- довідку від 28.02.2023 року №873 з місця роботи ОСОБА_6 , з якої вбачається, що працює в ВП «Південноукраїнська АЕС» з 03.12.2003 року та обіймає посаду машиніст-обхідник з турбінного устаткування сьомої групи (а.с. 75);
		- картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_6 у Комунальному некомерційному підприємстві «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» від 08.12.2022 року, з якої вбачається, що останній придатний до військової служби (а.с. 78);
		- постанову про визнання матеріальних об`єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 20.03.2023 року, згідно якого повістку на ім`я ОСОБА_6 від 13.03.2023 року визнано документом та приєднано як речовий доказ до матеріалів кримінального провадження №12023152120000088 (а.с. 79);
		- постанову про визнання матеріальних об`єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 28.03.2023 року, відповідно до якої повістку на ім`я ОСОБА_6 від 28.03.2023 року визнано документом та приєднано як речовий доказ до матеріалів кримінального провадження №12023152120000088 (а.с. 80);
		- повістку на відправку від 13.03.2023 року, виписаної на ім`я ОСОБА_6 , де останній повинен з`явитись 14.03.2023 року в 07:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 84);
		- тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 06.02.2024 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 105);
		- посвідчення № НОМЕР_5 від 07.02.2024 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_7 військовозобов`язаному ОСОБА_6 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, на шість місяців (а.с. 106).
		З досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_6 від 21.07.2023 року вбачається, що орган пробації вважає можливим виправлення ОСОБА_6 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, має середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, не становить високої небезпеки для суспільства.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.
		Оцінюючи показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , надані ними в судовому засіданні, суд враховує, що їх покази прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів про те, що ОСОБА_6 13.03.2023 року та 28.03.2023 року були вручені саме бойові повістки, однак останній двічі відмовився від їх отримання, на час визначений у повістках не з`явився, заявивши про небажання проходити військову службу.
		За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов`язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.
		Відповідно до п. 69 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого Постановою КМУ від 21 березня 2002 р. № 352, відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить одне з рішень про: придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частину.
		Судом установлено, що ОСОБА_6 пройшов військово-лікарську комісію та визнаний придатним до військової служби (підтверджується довідкою військово-лікарською комісією №26/47 від 08.12.2022 року), однак відмовився від одержання двох повісток, та в указаний в повістках час не з`явився для відправлення у військову частину, про поважні причини не повідомляв.
		Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо того, що не було умислу у ОСОБА_6 відмовлятись від несення військової служби, оскільки останній підлягав бронюванню. Однак суд зауважує, що на той час останній не був заброньований. Крім того, суд акцентує увагу на тому, що у ОСОБА_6 було три місяці часу, після проходження військово-лікарської комісії (08.12.2022 року) та до отримання першої повістки на відправку (13.03.2023 року), для вирішення питання щодо його бронювання, а також самому цікавитись даним питанням, а не покладатись на роботодавця.
		Відповідно до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
		Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
		Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
		Отже, ОСОБА_6 , будучи обізнаним та маючи об`єктивну можливість прибути у визначений час на збірний пункт для відправлення на проходження військової служби за мобілізацією двічі не прибув, чим ухилився від призову на військову службу за мобілізацією.
		Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , яке виразилось в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, мало місце. Його дії правильно кваліфіковані за ст.336 КК України. Винуватість ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України доведена поза розумним сумнівом.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного.
		Так, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.
		Обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину.
		Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити його від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку, а також покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті, визначеній у ст. 50 КК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався. 
		Процесуальні витративідсутні.
		Доля речовихдоказів підлягаєвирішенню відповіднодо ст.100КПК України. 
		Керуючись статтями368, 370,371,374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Згідно ст. 75 КК України, звільнити  ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк  1 рік.
		Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Речові докази: 
		-повістку на ім`я ОСОБА_6 від 13.03.2023 року  залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-повістку на ім`я ОСОБА_6 від 28.03.2023 року  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя Южноукраїнського міського суду   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...